Васи́лівка — місто в Україні, адміністративний центр Василівського району та однойменної міської громади Запорізької області. Населення: 13 683 (2016). Засноване 1784 року, статус міста — з 1957 року.
Василівка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Садиба Попова | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Запорізька область | ||||||||
Район | Василівський район | ||||||||
Громада | Василівська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA23040030010016724 | ||||||||
Засноване | 1784 (240 років) | ||||||||
Перша згадка | 1784 | ||||||||
Статус міста | з 1957 року | ||||||||
Населення | 13 683 особи (2016) | ||||||||
Площа | 10,23 км² | ||||||||
Густота населення | 1338 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 71600—71602 | ||||||||
Телефонний код | +380-6175 | ||||||||
Координати | 47°26′03″ пн. ш. 35°16′35″ сх. д. / 47.43417° пн. ш. 35.27639° сх. д.Координати: 47°26′03″ пн. ш. 35°16′35″ сх. д. / 47.43417° пн. ш. 35.27639° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 82 м | ||||||||
Водойма | річка Карачокрак, балки Злодійська, Скотовате, Каховське водосховище | ||||||||
Назва мешканців | василівча́нин василівча́нка василівча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Таврійськ | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 47 км | ||||||||
- автошляхами | 58 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 573 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | Запорізька обл., Василівський р-н, м. Василівка, вул. Соборна, 7 | ||||||||
Вебсторінка | Василівська міська рада | ||||||||
Міський голова | Каліман Сергій Анатолійович | ||||||||
Василівка у Вікісховищі
|
Географія
Місто Василівка розташоване за 58 км від обласного центру, на лівому березі річки Карачокрак, яка через 2,5 км впадає в Каховське водосховище (річка Дніпро), вище по течії на відстані 1 км розташоване село Підгірне. Через місто проходять автомобільні дороги М18 E105, Р37, Т 0817 та залізниця, станція Таврійськ. У північно-захіній частині міста балки Злодійська та Скотовате впадають у річку Карачокрак.
Історія
На околицях міста, біля підніжжя Лисої гори, розкопано могильник доби неоліту (V тисячоліття до н. е.), де виявлено понад 30 поховань. Поблизу могильника знайдено рештки поселення доби пізньої бронзи (І тисячоліття до н. е.).
У 1775 році після ліквідації Запорозької Січі почався процес розподілу Запорозьких земель у власність поміщикам.
Одним із перших у черзі на нові землі, зокрема на ті, що знаходились на колишній татарській території нижче річки Кінської, був Василь Попов — управитель канцелярії Григорія Потьомкіна. 27 липня 1783 року Василь Попов отримав землі, які були розмежовані, були видані межова книга і план. Всього Попов отримав 43 тисячі десятин землі. За ім'ям власника отримала назву слобода Василівка, у володінні перебували також поселення Янчекрак (з 1945 року — с. Кам'янське), Карачокрак, Скельки, Маячка, в подальшому Еристівка та інші.
Поміщик переселив у Василівку чимало кріпаків з своїх маєтків на Катеринославщині, Чернігівщині, Полтавщині, а також кілька кріпацьких родин, куплених у Курській губернії. Одночасно йшло поступове покріпачення поселенців-старожителів. Поміщик примусив їх платити оброк, який згодом замінив відробітком. Селяни працювали на нього кожного третього, потім другого тижня, а далі — до 5 днів на тиждень. Василівці мали невеличкі земельні наділи — до 3 десятин на ревізьку душу, які обробляли вручну чи запрягаючи корів. Різниця між переселеними кріпаками і покріпаченими селянами швидко зникала.
З 1791 року в слободі Василівка почалось активне будівництво. У 1796 році після смерті Катерини II і приходу на престол імператора Павла I, Василь Попов направився у 1799 році у свій маєток. Наприкінці XVIII століття Василівка починає розростатися. У 1837 році у Василівці, Янчокраку, Карачокраку і Скельках, що належали Попову, налічувалося 3782 кріпаки.
Порівняно з сусідніми селами Василівка розвивалася швидше, бо була розташована біля переправи через річку Карачокрак, на шляху до Криму. У 1820—18З0 роках XIX століття поміщик збудував тут декілька заводів — цегельний, винокурний і по випалюванню вапна. У Василівці, яку 1831 року було переведено до категорії містечок, містилася головна контора управління всіма маєтками Попова. Економія поступово перетворювалася на велике феодально-кріпосницьке господарство. Провідними галузями були вівчарство і зернове господарство. Вироблювану продукцію вивозили до Криму, а звідти — за кордон. Лише у 1847 році вовни було продано 1850 пудів.
Поміщик швидко збагатів. Напередодні скасування кріпосництва нащадки Попова володіли в Мелітопольському повіті 14 тис. десятинами землі. У Василівці налічувалось близько 300 селянських подвір'їв та 1,9 тис. мешканців. За реформою 1861 року кріпаки дістали «голодну волю». Селяни втратили майже З0 відсотків землі, якою користувалися до 1861 року. Значна кількість ревізьких душ одержала т. зв. дарчі наділи — 1,5 десятини. За повний подушний наділ, тобто 6,5 десятини, селянин мусив за 2 роки сплатити поміщикові 30 крб., а потім протягом 49 років вносити в казну по 7 крб. 20 коп. Отже, наділ коштував 382 крб. 80 коп. — майже по 60 крб. за десятину, тоді як її ринкова ціна не перевищувала 14—15 крб. Не маючи коштів на сплату поміщикові викупних платежів, більшість селян мусила відробляти панщину. Попов сам визначав, скільки днів вони мали працювати на його ланах, і встановлював плату за робочий день.
19 лютого 1863 року василівці припинили виконання повинностей в економії, хоч і не змогли розрахуватися з поміщиком. На умовляння і погрози мирового посередника вони заявили, що не підуть більше на панщину. Тільки за допомогою поліції, солдатів Попову вдалося зламати опір колишніх кріпаків.
У 1874 році, з відкриттям Лозово-Севастопольської залізниці, яку прокладено через Василівку, і появою станції Попово, товарність і прибуток імення значно збільшилося.
Обтяжені платежами, численними податками, бідняцько-середняцькі маси села розорялися, убожіли. За даними перепису 1884 року, з 371 селянського господарства 45 не мали посівів, стільки ж засівали від 1 до 5 десятин, 95 дворів — від 5 до 10 десятин. Отже, 50 відсотків господарств були бідняцькими. Третина з них не мала тягла і майже всі були без інвентаря. Водночас 39 дворів засівали близько 50, а 7 — понад 50 десятин кожний. Вони ще й орендували 1630 десятин землі.
Станом на 1886 рік в містечку — центрі Василівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 1910 осіб, налічувалось 325 подвір'їв, існували православна церква, синагога, школа, лікарня, 7 лавок, завод сельтерської води, спиртовий склад, постоялий двір, ренський погріб, відбувалось 3 ярмарки на рік: 21 березня, 20 червня та 26 вересня, базар по неділях. За 5 верст — постоялий двір. За 18 верст — школа. За 20 верст — школа.
У 1889—1894 роках один із нащадків Попова витратив 1,5 млн крб. на спорудження великої кам'яниці, яка мала вигляд середньовічного лицарського замку з гостроверхими баштами, банями і зубчастими стінами. У парку, закладеному ще кріпаками, було збудовано двоповерхову дачу, оранжерею. Парк пильно охоронявся, селянам було заборонено навіть наближатися до нього, «аби не псували пейзажу».
У період між двома буржуазно-демократичними революціями в Росії у Василівці ще більше посилилося класове розшарування селян. Із 811 дворів села безпосівних було 57 відсотків, а кількість господарств, що засівали лише по 5-7 десятин, збільшилася наполовину. Зростав прошарок сільських пролетарів. У 1914 році з 6344 жителів Василівки наймитів та членів їх сімей, що мешкали в поміщицькій економії, було понад 960 чоловік.
Різко загострилися суперечності між общинниками і землевласниками, що захопили близько 45 відсотків надільної землі і виходили на хутори. Крім того, 96 багатіїв орендували 60 відсотків землі бідняків, яким нічим було її обробляти. Їм же належало 60 відсотків купленої землі.
Незаможні селяни страждали від безземелля, злиднів і голоду, які тягли за собою хвороби. Медична допомога була вкрай недостатньою. Лікарня на 10 ліжок, де працювали лікар, фельдшер і акушер, обслуговувала населення усієї волості (понад 23 тис. чоловік).
Переважна більшість жителів була неписьменною. У 1870—1900 роках в містечку існували лише 2 земські та парафіяльна школи, де працювали 3 вчителі. Всього 12 % жителів уміли писати і читати, серед жінок — лише 4 %. У 1912—1914 роках земство відкрило у Василівці ще 2 однокласні училища.
У 1903 році в містечку почала працювати невеличка бібліотека, у якій налічувалось кілька сотень російських книжок. При школах також діяли маленькі бібліотечки, але і в них не було українських книжок.
Під час Першої світової війни чимало працездатного чоловічого населення було мобілізовано до армії; реквізовано понад 40 % робочої худоби. Майже подвоїлася кількість безкінних і однокінних господарств. Основною робочою силою стали жінки та підлітки. Значна частина землі не засівалася.
Після повалення самодержавства селянський рух у Василівці значно активізувався. Великий вплив на незаможників справили масові виступи проти Тимчасового уряду робітників Олександрівська, Мелітополя, Бердянська, Великого Токмака. Звідти до Василівки було направлено декількох більшовиків, зокрема М. І. Пахомова, які у серпні—вересні 1917 року проводили революційну агітацію в містечку. Тут організовано групу співчуваючих більшовикам, до якої входили С. В. Величко, П. Ф. Давидков, Т. А. Міщенко, Я. М. Смішко тощо.
Після Жовтневого перевороту розгорнулася боротьба за радянську владу і в Мелітопольському повіті. На початку грудня у Василівці створено волосну Раду селянських депутатів. До неї увійшли П. І. Мягкий, М. Ф. Малахов, Я. В. Стовба та інші. Проте поряд з Радою ще діяла волосна управа.
На початку січня 1918 року влада в містечку повністю перейшла до волосної Ради. Вона відкрила бібліотеку, читальню, дитячий садок і при ньому молочну ферму; проводила широку роз'яснювальну роботу серед селянства. Про її корисну діяльність 26 березня 1918 року писала харківська газета «Комуніст». Виконуючи рішення Мелітопольського повітового з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів від 22 січня 1918 року, Рада конфіскувала маєток поміщика Попова. В користування селян передано 33 тис. десятин землі, а також будівлі, худобу, сільськогосподарський реманент.
У цей буремний час Василівка неодноразово переходила з рук у руки. З квітня по кінець листопада 1918 року мирних жителів перебували під владою австро-німецьких війська, а з середини 1919 до початку 1920 років — денікінці. Білогвардійці закатували члена волревкому Є. Я. Семеренка, дружину голови волревкому М. Ф. Малахова та інших; забрали у Василівській волості 1250 коней, більшість возів, багато хліба тощо. 10 січня 1920 року частини 2-ї бригади 41-ї радянської дивізії встановили владу більшовиків. У липні 1920 року місто захопили врангелівці. На початку жовтня білі зігнали на майдан кількасот селян Василівки і на їх очах стратили 123-х полонених червоноармійців. За 4 місяці врангелівці розстріляли 482 чоловіка. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 219 жителів міста.
Російсько-українська війна (з 2022)
В ніч на 1 березня 2022 року російські війська обстріляли місто, під обстрілом опинилися хірургічний та санітарний відділи місцевої Лікарні інтенсивного лікування, також снаряди влучили на територію школи, згодом місто опинилось в окупації.
14 березня внаслідок обстрілу військами РФ очисних споруд Експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення у селі Верхня Криниця було зруйновано кілька об'єктів інфраструктури, окрім адміністративної будівлі, пошкоджено лінію електроживлення та зруйновано будівлю каналізаційної насосної станції № 1, що подає стічні води міста на очисні споруди каналізації.
27 квітня росіяни затвердили Романиченко Наталію Олександрівну як самопроголошеного міського голову при тимчасовій окупаційній адміністрації міста. Згодом росіяни облаштували катівню у місті для тиску на цивільних.
Населення
Чисельність населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2012 |
---|---|---|---|---|
11 009 | 15 787 | 16 325 | 15 592 | 14 059 |
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 82,30% |
росіяни | 14,99% |
вірмени | 0,64% |
білоруси | 0,55% |
болгари | 0,46% |
інші/не вказали | 1,06% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 11 958 | 77,11% |
Російська | 3 376 | 21,77% |
Вірменська | 72 | 0,46% |
Ромська | 24 | 0,16% |
Білоруська | 19 | 0,12% |
Болгарська | 14 | 0,09% |
Інші/Не вказали | 44 | 0.29% |
Разом | 15 507 | 100% |
Економіка
- Василівський елеватор.
- Завод «Оліс».
- Василівський авторемонтний завод, ВАТ.
- Василівський завод технологічного обладнання.
- Василівський завод «МК» (MIDA)
Об'єкти соціальної сфери
- Загальноосвітня школа № 1
- Василівська гімназія «Сузір'я»
- Загальноосвітня школа № 3
- Школа-інтернат для дітей з дефектами розумового розвитку
- 4 дитячих садочки
- Василівський професійний ліцей
- Музична школа
- Василівський коледж ТДАТУ
- Центральна районна лікарня.
- Міжрайонний протитуберкульозний диспансер.
- Фізкультурно-оздоровчий комплекс (ФОК)
- Василівська центральна районна бібліотека для дорослих
- Василівська районна бібліотека для дітей
- Василівський духовий оркестр «Злагода»
Транспорт
Через місто проходять автошляхи М18E105 Харків — Сімферополь, Р37, Т 0817 та залізниця Харків — Запоріжжя — Сімферополь. Станція Таврійськ, Придніпровської залізниці є вузловою, від станції відгалужується залізнична лінія, що прямує до міст Дніпрорудне та Енергодар.
Пам'ятки
У Василівці знаходиться історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» з замком, збудованим у 1884 році архітектором Олександром Агеєнко.
У місті є приватний зоопарк, у якому 7 вересня 2011 року було поставлено незвичайний рекорд. Олександр Пилишенко — власник цього закладу, успішно завершив експеримент із 36-денного проживання у вольєрі з левом — левицею на ім'я Катя, яка в період експерименту народила 2 левенят. Це досягнення зареєстроване представником Книги рекордів України, і воно має всі підстави потрапити до Книги рекордів Гіннеса.
4 квітня 2017 року на засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Запорізької облдержадміністрації був представлений проєкт зон охорони та план організації території Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова». Автори проєкту виходили з того, що Василівка повинна стати історичним населеним пунктом, який має цікаві архітектурні пам'ятники.
Особистості
У Василівці народилися:
- Федоров Михайло Альбертович (нар. 21 січня 1991) — Міністр цифрової трансформації України
- Всеволожський Михайло Миколайович (1917—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
- Давидков Віктор Йосипович (1913—2001) — генерал-полковник авіації, Герой Радянського Союзу.
- Лещенко Олексій Якович (1906—1970) — радянський військовий, в 1941—1942 рр. командир 35-ї берегової батареї, у післявоєнний час — письменник.
- (1970—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Січко Валентина Степанівна (1948) — бандуристка, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України.
Похований Ігнатенко Ігор Павлович (1963—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
- . reporter-ua. com. 31 січня 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 9 лютого 2013. (рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Індустріалка. 1 березня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- Два роки окупації Запорізької області: як точилися бої за найбільші міста (фото, відео). Акцент. 9 березня 2024.
- Неочищені води йдуть до Дніпра: війська РФ зруйнували очисні споруди під Запоріжжям (фото). Ліга.net. 14 березня 2022. [недоступне посилання]
- Росіяни облаштували катівню у Василівці Запорізької області, — Генштаб. РБК-Україна (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2007. Процитовано 12 травня 2008.
- У Васильевки есть шанс стать туристическим центром Запорожской области
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 8 вересня 2011.
- Васильевку предлагают отнести к историческим местам [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.], — МИГ, 4 квітня 2017 (рос.)
- . Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василівка (місто) |
- ВАСИ́ЛІВКА (1858—1929 — Васильєве) [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Василівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- (рос.)
- Василівка. Садиба Попова [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Василівська районна центральна бібліотека [ 26 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Василівська районна бібліотека для дітей [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)(укр.)
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vasilivka Vasi livka misto v Ukrayini administrativnij centr Vasilivskogo rajonu ta odnojmennoyi miskoyi gromadi Zaporizkoyi oblasti Naselennya 13 683 2016 Zasnovane 1784 roku status mista z 1957 roku VasilivkaGerb Vasilivki Prapor VasilivkiSadiba PopovaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastRajon Vasilivskij rajonGromada Vasilivska miska gromadaKod KATOTTG UA23040030010016724Zasnovane 1784 240 rokiv Persha zgadka 1784Status mista z 1957 rokuNaselennya 13 683 osobi 2016 Plosha 10 23 km Gustota naselennya 1338 osib km Poshtovi indeksi 71600 71602Telefonnij kod 380 6175Koordinati 47 26 03 pn sh 35 16 35 sh d 47 43417 pn sh 35 27639 sh d 47 43417 35 27639 Koordinati 47 26 03 pn sh 35 16 35 sh d 47 43417 pn sh 35 27639 sh d 47 43417 35 27639Visota nad rivnem morya 82 mVodojma richka Karachokrak balki Zlodijska Skotovate Kahovske vodoshovisheNazva meshkanciv vasilivcha nin vasilivcha nka vasilivcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya TavrijskDo obl resp centru zalizniceyu 47 km avtoshlyahami 58 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 573 kmMiska vladaAdresa Zaporizka obl Vasilivskij r n m Vasilivka vul Soborna 7Vebstorinka Vasilivska miska radaMiskij golova Kaliman Sergij AnatolijovichVasilivka u Vikishovishi KartaVasilivkaVasilivkaGeografiyaPokazhchik pri v yizdi v misto Misto Vasilivka roztashovane za 58 km vid oblasnogo centru na livomu berezi richki Karachokrak yaka cherez 2 5 km vpadaye v Kahovske vodoshovishe richka Dnipro vishe po techiyi na vidstani 1 km roztashovane selo Pidgirne Cherez misto prohodyat avtomobilni dorogi M18 E105 R37 T 0817 ta zaliznicya stanciya Tavrijsk U pivnichno zahinij chastini mista balki Zlodijska ta Skotovate vpadayut u richku Karachokrak IstoriyaPerehrestya avtoshlyahiv M18E105 ta R37 Na okolicyah mista bilya pidnizhzhya Lisoyi gori rozkopano mogilnik dobi neolitu V tisyacholittya do n e de viyavleno ponad 30 pohovan Poblizu mogilnika znajdeno reshtki poselennya dobi piznoyi bronzi I tisyacholittya do n e U 1775 roci pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi pochavsya proces rozpodilu Zaporozkih zemel u vlasnist pomishikam Odnim iz pershih u cherzi na novi zemli zokrema na ti sho znahodilis na kolishnij tatarskij teritoriyi nizhche richki Kinskoyi buv Vasil Popov upravitel kancelyariyi Grigoriya Potomkina 27 lipnya 1783 roku Vasil Popov otrimav zemli yaki buli rozmezhovani buli vidani mezhova kniga i plan Vsogo Popov otrimav 43 tisyachi desyatin zemli Za im yam vlasnika otrimala nazvu sloboda Vasilivka u volodinni perebuvali takozh poselennya Yanchekrak z 1945 roku s Kam yanske Karachokrak Skelki Mayachka v podalshomu Eristivka ta inshi Pomishik pereseliv u Vasilivku chimalo kripakiv z svoyih mayetkiv na Katerinoslavshini Chernigivshini Poltavshini a takozh kilka kripackih rodin kuplenih u Kurskij guberniyi Odnochasno jshlo postupove pokripachennya poselenciv starozhiteliv Pomishik primusiv yih platiti obrok yakij zgodom zaminiv vidrobitkom Selyani pracyuvali na nogo kozhnogo tretogo potim drugogo tizhnya a dali do 5 dniv na tizhden Vasilivci mali nevelichki zemelni nadili do 3 desyatin na revizku dushu yaki obroblyali vruchnu chi zapryagayuchi koriv Riznicya mizh pereselenimi kripakami i pokripachenimi selyanami shvidko znikala Z 1791 roku v slobodi Vasilivka pochalos aktivne budivnictvo U 1796 roci pislya smerti Katerini II i prihodu na prestol imperatora Pavla I Vasil Popov napravivsya u 1799 roci u svij mayetok Naprikinci XVIII stolittya Vasilivka pochinaye rozrostatisya U 1837 roci u Vasilivci Yanchokraku Karachokraku i Skelkah sho nalezhali Popovu nalichuvalosya 3782 kripaki Porivnyano z susidnimi selami Vasilivka rozvivalasya shvidshe bo bula roztashovana bilya perepravi cherez richku Karachokrak na shlyahu do Krimu U 1820 18Z0 rokah XIX stolittya pomishik zbuduvav tut dekilka zavodiv cegelnij vinokurnij i po vipalyuvannyu vapna U Vasilivci yaku 1831 roku bulo perevedeno do kategoriyi mistechok mistilasya golovna kontora upravlinnya vsima mayetkami Popova Ekonomiya postupovo peretvoryuvalasya na velike feodalno kriposnicke gospodarstvo Providnimi galuzyami buli vivcharstvo i zernove gospodarstvo Viroblyuvanu produkciyu vivozili do Krimu a zvidti za kordon Lishe u 1847 roci vovni bulo prodano 1850 pudiv Mayetok pomishika Pomishik shvidko zbagativ Naperedodni skasuvannya kriposnictva nashadki Popova volodili v Melitopolskomu poviti 14 tis desyatinami zemli U Vasilivci nalichuvalos blizko 300 selyanskih podvir yiv ta 1 9 tis meshkanciv Za reformoyu 1861 roku kripaki distali golodnu volyu Selyani vtratili majzhe Z0 vidsotkiv zemli yakoyu koristuvalisya do 1861 roku Znachna kilkist revizkih dush oderzhala t zv darchi nadili 1 5 desyatini Za povnij podushnij nadil tobto 6 5 desyatini selyanin musiv za 2 roki splatiti pomishikovi 30 krb a potim protyagom 49 rokiv vnositi v kaznu po 7 krb 20 kop Otzhe nadil koshtuvav 382 krb 80 kop majzhe po 60 krb za desyatinu todi yak yiyi rinkova cina ne perevishuvala 14 15 krb Ne mayuchi koshtiv na splatu pomishikovi vikupnih platezhiv bilshist selyan musila vidroblyati panshinu Popov sam viznachav skilki dniv voni mali pracyuvati na jogo lanah i vstanovlyuvav platu za robochij den 19 lyutogo 1863 roku vasilivci pripinili vikonannya povinnostej v ekonomiyi hoch i ne zmogli rozrahuvatisya z pomishikom Na umovlyannya i pogrozi mirovogo poserednika voni zayavili sho ne pidut bilshe na panshinu Tilki za dopomogoyu policiyi soldativ Popovu vdalosya zlamati opir kolishnih kripakiv Vokzal stanciyi Tavrijsk U 1874 roci z vidkrittyam Lozovo Sevastopolskoyi zaliznici yaku prokladeno cherez Vasilivku i poyavoyu stanciyi Popovo tovarnist i pributok imennya znachno zbilshilosya Obtyazheni platezhami chislennimi podatkami bidnyacko serednyacki masi sela rozoryalisya ubozhili Za danimi perepisu 1884 roku z 371 selyanskogo gospodarstva 45 ne mali posiviv stilki zh zasivali vid 1 do 5 desyatin 95 dvoriv vid 5 do 10 desyatin Otzhe 50 vidsotkiv gospodarstv buli bidnyackimi Tretina z nih ne mala tyagla i majzhe vsi buli bez inventarya Vodnochas 39 dvoriv zasivali blizko 50 a 7 ponad 50 desyatin kozhnij Voni she j orenduvali 1630 desyatin zemli Stanom na 1886 rik v mistechku centri Vasilivskoyi volosti Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 1910 osib nalichuvalos 325 podvir yiv isnuvali pravoslavna cerkva sinagoga shkola likarnya 7 lavok zavod selterskoyi vodi spirtovij sklad postoyalij dvir renskij pogrib vidbuvalos 3 yarmarki na rik 21 bereznya 20 chervnya ta 26 veresnya bazar po nedilyah Za 5 verst postoyalij dvir Za 18 verst shkola Za 20 verst shkola U 1889 1894 rokah odin iz nashadkiv Popova vitrativ 1 5 mln krb na sporudzhennya velikoyi kam yanici yaka mala viglyad serednovichnogo licarskogo zamku z gostroverhimi bashtami banyami i zubchastimi stinami U parku zakladenomu she kripakami bulo zbudovano dvopoverhovu dachu oranzhereyu Park pilno ohoronyavsya selyanam bulo zaboroneno navit nablizhatisya do nogo abi ne psuvali pejzazhu U period mizh dvoma burzhuazno demokratichnimi revolyuciyami v Rosiyi u Vasilivci she bilshe posililosya klasove rozsharuvannya selyan Iz 811 dvoriv sela bezposivnih bulo 57 vidsotkiv a kilkist gospodarstv sho zasivali lishe po 5 7 desyatin zbilshilasya napolovinu Zrostav prosharok silskih proletariv U 1914 roci z 6344 zhiteliv Vasilivki najmitiv ta chleniv yih simej sho meshkali v pomishickij ekonomiyi bulo ponad 960 cholovik Rizko zagostrilisya superechnosti mizh obshinnikami i zemlevlasnikami sho zahopili blizko 45 vidsotkiv nadilnoyi zemli i vihodili na hutori Krim togo 96 bagatiyiv orenduvali 60 vidsotkiv zemli bidnyakiv yakim nichim bulo yiyi obroblyati Yim zhe nalezhalo 60 vidsotkiv kuplenoyi zemli Nezamozhni selyani strazhdali vid bezzemellya zlidniv i golodu yaki tyagli za soboyu hvorobi Medichna dopomoga bula vkraj nedostatnoyu Likarnya na 10 lizhok de pracyuvali likar feldsher i akusher obslugovuvala naselennya usiyeyi volosti ponad 23 tis cholovik Kolishnya zemska chotiriklasna shkola Perevazhna bilshist zhiteliv bula nepismennoyu U 1870 1900 rokah v mistechku isnuvali lishe 2 zemski ta parafiyalna shkoli de pracyuvali 3 vchiteli Vsogo 12 zhiteliv umili pisati i chitati sered zhinok lishe 4 U 1912 1914 rokah zemstvo vidkrilo u Vasilivci she 2 odnoklasni uchilisha U 1903 roci v mistechku pochala pracyuvati nevelichka biblioteka u yakij nalichuvalos kilka soten rosijskih knizhok Pri shkolah takozh diyali malenki bibliotechki ale i v nih ne bulo ukrayinskih knizhok Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni chimalo pracezdatnogo cholovichogo naselennya bulo mobilizovano do armiyi rekvizovano ponad 40 robochoyi hudobi Majzhe podvoyilasya kilkist bezkinnih i odnokinnih gospodarstv Osnovnoyu robochoyu siloyu stali zhinki ta pidlitki Znachna chastina zemli ne zasivalasya Pislya povalennya samoderzhavstva selyanskij ruh u Vasilivci znachno aktivizuvavsya Velikij vpliv na nezamozhnikiv spravili masovi vistupi proti Timchasovogo uryadu robitnikiv Oleksandrivska Melitopolya Berdyanska Velikogo Tokmaka Zvidti do Vasilivki bulo napravleno dekilkoh bilshovikiv zokrema M I Pahomova yaki u serpni veresni 1917 roku provodili revolyucijnu agitaciyu v mistechku Tut organizovano grupu spivchuvayuchih bilshovikam do yakoyi vhodili S V Velichko P F Davidkov T A Mishenko Ya M Smishko tosho Pislya Zhovtnevogo perevorotu rozgornulasya borotba za radyansku vladu i v Melitopolskomu poviti Na pochatku grudnya u Vasilivci stvoreno volosnu Radu selyanskih deputativ Do neyi uvijshli P I Myagkij M F Malahov Ya V Stovba ta inshi Prote poryad z Radoyu she diyala volosna uprava Na pochatku sichnya 1918 roku vlada v mistechku povnistyu perejshla do volosnoyi Radi Vona vidkrila biblioteku chitalnyu dityachij sadok i pri nomu molochnu fermu provodila shiroku roz yasnyuvalnu robotu sered selyanstva Pro yiyi korisnu diyalnist 26 bereznya 1918 roku pisala harkivska gazeta Komunist Vikonuyuchi rishennya Melitopolskogo povitovogo z yizdu Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ vid 22 sichnya 1918 roku Rada konfiskuvala mayetok pomishika Popova V koristuvannya selyan peredano 33 tis desyatin zemli a takozh budivli hudobu silskogospodarskij remanent Pam yatnij znak U cej buremnij chas Vasilivka neodnorazovo perehodila z ruk u ruki Z kvitnya po kinec listopada 1918 roku mirnih zhiteliv perebuvali pid vladoyu avstro nimeckih vijska a z seredini 1919 do pochatku 1920 rokiv denikinci Bilogvardijci zakatuvali chlena volrevkomu Ye Ya Semerenka druzhinu golovi volrevkomu M F Malahova ta inshih zabrali u Vasilivskij volosti 1250 konej bilshist voziv bagato hliba tosho 10 sichnya 1920 roku chastini 2 yi brigadi 41 yi radyanskoyi diviziyi vstanovili vladu bilshovikiv U lipni 1920 roku misto zahopili vrangelivci Na pochatku zhovtnya bili zignali na majdan kilkasot selyan Vasilivki i na yih ochah stratili 123 h polonenih chervonoarmijciv Za 4 misyaci vrangelivci rozstrilyali 482 cholovika Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 219 zhiteliv mista Rosijsko ukrayinska vijna z 2022 Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 ta Boyi za Vasilivku V nich na 1 bereznya 2022 roku rosijski vijska obstrilyali misto pid obstrilom opinilisya hirurgichnij ta sanitarnij viddili miscevoyi Likarni intensivnogo likuvannya takozh snaryadi vluchili na teritoriyu shkoli zgodom misto opinilos v okupaciyi 14 bereznya vnaslidok obstrilu vijskami RF ochisnih sporud Ekspluatacijnogo cehu vodopostachannya ta vodovidvedennya u seli Verhnya Krinicya bulo zrujnovano kilka ob yektiv infrastrukturi okrim administrativnoyi budivli poshkodzheno liniyu elektrozhivlennya ta zrujnovano budivlyu kanalizacijnoyi nasosnoyi stanciyi 1 sho podaye stichni vodi mista na ochisni sporudi kanalizaciyi 27 kvitnya rosiyani zatverdili Romanichenko Nataliyu Oleksandrivnu yak samoprogoloshenogo miskogo golovu pri timchasovij okupacijnij administraciyi mista Zgodom rosiyani oblashtuvali kativnyu u misti dlya tisku na civilnih NaselennyaChiselnist naselennya Naselennya 1959 1979 1989 2001 201211 009 15 787 16 325 15 592 14 059Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 82 30 rosiyani 14 99 virmeni 0 64 bilorusi 0 55 bolgari 0 46 inshi ne vkazali 1 06 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 11 958 77 11 Rosijska 3 376 21 77 Virmenska 72 0 46 Romska 24 0 16 Biloruska 19 0 12 Bolgarska 14 0 09 Inshi Ne vkazali 44 0 29 Razom 15 507 100 EkonomikaVasilivskij avtovokzalVasilivskij elevator Zavod Olis Vasilivskij avtoremontnij zavod VAT Vasilivskij zavod tehnologichnogo obladnannya Vasilivskij zavod MK MIDA Ob yekti socialnoyi sferiVasilivskij koledzh TDATUZagalnoosvitnya shkola 1 Vasilivska gimnaziya Suzir ya Zagalnoosvitnya shkola 3 Shkola internat dlya ditej z defektami rozumovogo rozvitku 4 dityachih sadochki Vasilivskij profesijnij licej Muzichna shkola Vasilivskij koledzh TDATU Centralna rajonna likarnya Mizhrajonnij protituberkuloznij dispanser Fizkulturno ozdorovchij kompleks FOK Vasilivska centralna rajonna biblioteka dlya doroslih Vasilivska rajonna biblioteka dlya ditej Vasilivskij duhovij orkestr Zlagoda TransportAvtovokzal Cherez misto prohodyat avtoshlyahi M18E105 Harkiv Simferopol R37 T 0817 ta zaliznicya Harkiv Zaporizhzhya Simferopol Stanciya Tavrijsk Pridniprovskoyi zaliznici ye vuzlovoyu vid stanciyi vidgaluzhuyetsya zaliznichna liniya sho pryamuye do mist Dniprorudne ta Energodar Pam yatkiFligel Sadibi Popova U Vasilivci znahoditsya istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova z zamkom zbudovanim u 1884 roci arhitektorom Oleksandrom Ageyenko U misti ye privatnij zoopark u yakomu 7 veresnya 2011 roku bulo postavleno nezvichajnij rekord Oleksandr Pilishenko vlasnik cogo zakladu uspishno zavershiv eksperiment iz 36 dennogo prozhivannya u volyeri z levom leviceyu na im ya Katya yaka v period eksperimentu narodila 2 levenyat Ce dosyagnennya zareyestrovane predstavnikom Knigi rekordiv Ukrayini i vono maye vsi pidstavi potrapiti do Knigi rekordiv Ginnesa 4 kvitnya 2017 roku na zasidanni arhitekturno mistobudivnoyi radi pri upravlinni mistobuduvannya ta arhitekturi Zaporizkoyi oblderzhadministraciyi buv predstavlenij proyekt zon ohoroni ta plan organizaciyi teritoriyi Vasilivskogo istoriko arhitekturnogo muzeyu zapovidnika Sadiba Popova Avtori proyektu vihodili z togo sho Vasilivka povinna stati istorichnim naselenim punktom yakij maye cikavi arhitekturni pam yatniki OsobistostiU Vasilivci narodilisya Fedorov Mihajlo Albertovich nar 21 sichnya 1991 Ministr cifrovoyi transformaciyi Ukrayini Vsevolozhskij Mihajlo Mikolajovich 1917 2000 Geroj Socialistichnoyi Praci Davidkov Viktor Josipovich 1913 2001 general polkovnik aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Leshenko Oleksij Yakovich 1906 1970 radyanskij vijskovij v 1941 1942 rr komandir 35 yi beregovoyi batareyi u pislyavoyennij chas pismennik 1970 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sichko Valentina Stepanivna 1948 banduristka zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini vidminnik osviti Ukrayini Pohovanij Ignatenko Igor Pavlovich 1963 2019 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2016 roku PDF zip reporter ua com 31 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 ros Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Industrialka 1 bereznya 2021 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Dva roki okupaciyi Zaporizkoyi oblasti yak tochilisya boyi za najbilshi mista foto video Akcent 9 bereznya 2024 Neochisheni vodi jdut do Dnipra vijska RF zrujnuvali ochisni sporudi pid Zaporizhzhyam foto Liga net 14 bereznya 2022 nedostupne posilannya Rosiyani oblashtuvali kativnyu u Vasilivci Zaporizkoyi oblasti Genshtab RBK Ukrayina ukr Procitovano 27 lyutogo 2023 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 6 travnya 2007 Procitovano 12 travnya 2008 U Vasilevki est shans stat turisticheskim centrom Zaporozhskoj oblasti Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 8 veresnya 2011 Vasilevku predlagayut otnesti k istoricheskim mestam 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine MIG 4 kvitnya 2017 ros Arhiv originalu za 24 travnya 2017 Procitovano 10 travnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vasilivka misto VASI LIVKA 1858 1929 Vasilyeve 13 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Vasilivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 31 serpnya 2011 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s ros Vasilivka Sadiba Popova 26 chervnya 2012 u Wayback Machine Vasilivska rajonna centralna biblioteka 26 travnya 2013 u Wayback Machine Vasilivska rajonna biblioteka dlya ditej 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 21 bereznya 2022 u Wayback Machine angl ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi