Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Йосипович Давидков (17 серпня 1913 — 2 липня 2001) — радянський військовий льотчик, генерал-полковник авіації (07.05.1960), кандидат військових наук (1972). Герой Радянського Союзу (1942).
| Віктор Йосипович Давидков | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 4 (17) серпня 1913 Василівка, Василівська волость, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 2 липня 2001 (87 років) Москва, Російська Федерація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Кунцевське кладовище | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | винищувальна авіація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1932, 1933—1977 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник авіації | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | 131-й вап | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Битва на озері Хасан, Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна, Карибська криза | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
 Давидков Віктор Йосипович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Обирався депутатом Верховної Ради Білоруської РСР 4-го (1955—1959) та 5-го (1959—1963) скликань.
Життєпис
Народився в селі Василівка, волосному центрі Мелітопольського повіту Таврійської губернії Російської імперії (нині — місто, районний центр Запорізької області). Українець.
Протягом 1928—1930 років працював каменярем. У 1930 році закінчив семирічку, у 1932 році — школу ФЗУ Дніпробуду у Запоріжжі. З 1932 року працював слюсарем-механіком на Запорізькому алюмінієвому комбінаті.
До лав РСЧА призваний у травні 1932 року. Навчався у Військово-морському училищі імені М. В. Фрунзе (м. Ленінград). У жовтні того ж року, за станом здоров'я, відрахований з училища й у листопаді демобілізований. Протягом 1932—1933 років працював слюсарем-механіком на фабриці «Більшовик» у м. Родніки Івановської області.
Вдруге до лав РСЧА призваний у серпні 1933 року. До січня 1934 року навчався у 1-й Качинській військовій авіаційній школі льотчиків імені О. Ф. М'ясникова, у 1935 році закінчив Енгельсську військову авіаційну школу льотчиків. Проходив військову службу у винищувальній авіації в Московському військовому окрузі, з вересня 1937 року — на Далекому Сході.
У липні — серпні 1938 року, як командир авіаційної ланки (вап), брав участь у боях на озері Хасан. Здійснив кілька бойових вильотів на винищувачі І-15біс. Після закінчення бойових дій продовжував службу командиром ланки 40-го вап, льотчиком-інспектором з техніки пілотування на Далекому Сході.
Друга світова війна
Учасник радянсько-фінської війни: у лютому — березні 1940 року — командир ланки . Здійснив 30 бойових вильотів на винищувачі І-16.
З весни 1940 року — льотчик-інспектор з техніки пілотування, командир ескадрильї, заступник командира 131-го вап ВПС Одеського військового округу. У червні — липні 1940 року брав участь в радянській окупації Бессарабії.
Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді заступника командира 131-го вап ВПС Південного фронту. Брав участь у прикордонних боях, захищав з повітря південь України, зокрема Одесу. Наприкінці липня поблизу Первомайська був збитий у нічному повітряному бою. З листопада 1941 по грудень 1942 року — командир цього полку. У складі ВПС Південного, Північно-Кавказького, Північної групи військ Закавказького фронтів брав участь у Ростовській, Барвінково-Лозовській, Харківській операціях, у битві за Кавказ.
У червні 1943 року закінчмв Курси удосконалення офіцерського складу при Військово-повітряній академії, яка перебувала в евакуації у м. Чкалов.
З липня 1943 року — командир , з грудня 1943 і до кінця війни — командир . Воював на Брянському та 1-му Українському фронтах. Брав участь в Орловській, Брянській, Житомирсько-Бердичівській, Корсунь-Шевченківській, Рівненсько-Луцькій, Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській, Сандомирсько-Сілезькій, Нижньосілезькій, Верхньосілезькій, Берлінській і Празькій операціях.
Всього за роки війни здійснив 434 бойових вильоти на винищувачах І-16, ЛаГГ-3, Ла-5, Ла-7. У повітряних боях особисто збив 20 й у складі групи 2 літаки супротивника.
Повоєнна служба
Після закінчення війни продовжував командувати 8-ю гвардійською вад у Центральній групі військ (Австрія, згодом — Угорщина). З липня 1947 року — командир 11-го винищувального авіаційного корпусу, з січня по листопад 1949 року — командир 54-го винищувального авіаційного корпусу в Прибалтійському військовому окрузі, генерал-майор авіації (11.05.1949).
У 1951 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. У квітні — вересні того ж року — заступник командувача 54-ї повітряної армії Приморського військового округу. З вересня 1951 року — командувач військами Приморського прикордонного району повітряної оборони — заступник командувача 54-ї повітряної армії.
З січня 1953 року — командувач 37-ї повітрянї армії у Північній групі військ (Польща), з листопада 1959 року — командувач 76-ї повітряної армії у Ленінградському військовому окрузі, генерал-лейтенант авіації (08.08.1955).
Під час Карибської кризи, з липня 1962 по серпень 1963 року, перебував у закордонному відрядженні на Кубі, як командир спеціальної авіаційної групи.
З серпня 1963 року — знову командувач 76-ї повітряної армії; з квітня 1964 року — начальник авіації Ленінградського ВО; з серпня 1964 року — перший заступник командувача Далекою авіацією; з вересня 1968 року — заступник начальника Військово-повітряної академії імені Ю. О. Гагаріна з навчальної і наукової роботи. У липні 1977 року генерал-полковник авіації В. Й. Давидков вийшов у запас.
Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Кунцевському кладовищі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 червня 1942 року за мужність і героїзм, виявлені у боротьбі німецько-фашистськими загарбниками, капітанові Давидкову Віктору Йосиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» № 850).
Нагороджений радянськими двома орденами Леніна (05.11.1941, 06.06.1942), чотирма орденами Червоного Прапора (21.05.1940, 11.04.1945, 03.11.1953, 01.10.1963), орденами Суворова 2-го ступеня (29.05.1945), Кутузова 2-го ступеня (19.08.1944), Олександра Невського (30.08.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (20.06.1949, 16.08.1983), орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30.04.1975), російським орденом Жукова (25.04.1995), польським Хрестом Хоробрих (1945), північнокорейським орденом Державного Прапора, радянськими та іноземними медалями.
Заслужений військовий льотчик СРСР (16.08.1968).
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-воздушных Красной Армии» от 6 июня 1942 года [ 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 15 июня (№ 22 (181)). — С. 1.
Посилання
- Фотографії В. Давидкова в 131 ИАП на сайті «Полки и самолеты» [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Josipovich Davidkov 17 serpnya 1913 2 lipnya 2001 radyanskij vijskovij lotchik general polkovnik aviaciyi 07 05 1960 kandidat vijskovih nauk 1972 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 Viktor Josipovich DavidkovNarodzhennya4 17 serpnya 1913 1913 08 17 Vasilivka Vasilivska volost Melitopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert2 lipnya 2001 2001 07 02 87 rokiv Moskva Rosijska FederaciyaPohovannyaKuncevske kladovisheKrayina SRSR RosiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1932 1933 1977PartiyaKPRSZvannya General polkovnik aviaciyiKomanduvannya131 j vapVijni bitviBitva na ozeri Hasan Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Karibska krizaNagorodiOrden Zhukova Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Odesi Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Davidkov Viktor Josipovich u Vikishovishi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Biloruskoyi RSR 4 go 1955 1959 ta 5 go 1959 1963 sklikan ZhittyepisNarodivsya v seli Vasilivka volosnomu centri Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini misto rajonnij centr Zaporizkoyi oblasti Ukrayinec Protyagom 1928 1930 rokiv pracyuvav kamenyarem U 1930 roci zakinchiv semirichku u 1932 roci shkolu FZU Dniprobudu u Zaporizhzhi Z 1932 roku pracyuvav slyusarem mehanikom na Zaporizkomu alyuminiyevomu kombinati Do lav RSChA prizvanij u travni 1932 roku Navchavsya u Vijskovo morskomu uchilishi imeni M V Frunze m Leningrad U zhovtni togo zh roku za stanom zdorov ya vidrahovanij z uchilisha j u listopadi demobilizovanij Protyagom 1932 1933 rokiv pracyuvav slyusarem mehanikom na fabrici Bilshovik u m Rodniki Ivanovskoyi oblasti Vdruge do lav RSChA prizvanij u serpni 1933 roku Do sichnya 1934 roku navchavsya u 1 j Kachinskij vijskovij aviacijnij shkoli lotchikiv imeni O F M yasnikova u 1935 roci zakinchiv Engelssku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Prohodiv vijskovu sluzhbu u vinishuvalnij aviaciyi v Moskovskomu vijskovomu okruzi z veresnya 1937 roku na Dalekomu Shodi U lipni serpni 1938 roku yak komandir aviacijnoyi lanki vap brav uchast u boyah na ozeri Hasan Zdijsniv kilka bojovih vilotiv na vinishuvachi I 15bis Pislya zakinchennya bojovih dij prodovzhuvav sluzhbu komandirom lanki 40 go vap lotchikom inspektorom z tehniki pilotuvannya na Dalekomu Shodi Druga svitova vijna Uchasnik radyansko finskoyi vijni u lyutomu berezni 1940 roku komandir lanki Zdijsniv 30 bojovih vilotiv na vinishuvachi I 16 Z vesni 1940 roku lotchik inspektor z tehniki pilotuvannya komandir eskadrilyi zastupnik komandira 131 go vap VPS Odeskogo vijskovogo okrugu U chervni lipni 1940 roku brav uchast v radyanskij okupaciyi Bessarabiyi Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv na posadi zastupnika komandira 131 go vap VPS Pivdennogo frontu Brav uchast u prikordonnih boyah zahishav z povitrya pivden Ukrayini zokrema Odesu Naprikinci lipnya poblizu Pervomajska buv zbitij u nichnomu povitryanomu boyu Z listopada 1941 po gruden 1942 roku komandir cogo polku U skladi VPS Pivdennogo Pivnichno Kavkazkogo Pivnichnoyi grupi vijsk Zakavkazkogo frontiv brav uchast u Rostovskij Barvinkovo Lozovskij Harkivskij operaciyah u bitvi za Kavkaz U chervni 1943 roku zakinchmv Kursi udoskonalennya oficerskogo skladu pri Vijskovo povitryanij akademiyi yaka perebuvala v evakuaciyi u m Chkalov Z lipnya 1943 roku komandir z grudnya 1943 i do kincya vijni komandir Voyuvav na Bryanskomu ta 1 mu Ukrayinskomu frontah Brav uchast v Orlovskij Bryanskij Zhitomirsko Berdichivskij Korsun Shevchenkivskij Rivnensko Luckij Proskurivsko Cherniveckij Lvivsko Sandomirskij Sandomirsko Silezkij Nizhnosilezkij Verhnosilezkij Berlinskij i Prazkij operaciyah Vsogo za roki vijni zdijsniv 434 bojovih viloti na vinishuvachah I 16 LaGG 3 La 5 La 7 U povitryanih boyah osobisto zbiv 20 j u skladi grupi 2 litaki suprotivnika Povoyenna sluzhba Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav komanduvati 8 yu gvardijskoyu vad u Centralnij grupi vijsk Avstriya zgodom Ugorshina Z lipnya 1947 roku komandir 11 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu z sichnya po listopad 1949 roku komandir 54 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu v Pribaltijskomu vijskovomu okruzi general major aviaciyi 11 05 1949 U 1951 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Ye Voroshilova U kvitni veresni togo zh roku zastupnik komanduvacha 54 yi povitryanoyi armiyi Primorskogo vijskovogo okrugu Z veresnya 1951 roku komanduvach vijskami Primorskogo prikordonnogo rajonu povitryanoyi oboroni zastupnik komanduvacha 54 yi povitryanoyi armiyi Z sichnya 1953 roku komanduvach 37 yi povitryanyi armiyi u Pivnichnij grupi vijsk Polsha z listopada 1959 roku komanduvach 76 yi povitryanoyi armiyi u Leningradskomu vijskovomu okruzi general lejtenant aviaciyi 08 08 1955 Pid chas Karibskoyi krizi z lipnya 1962 po serpen 1963 roku perebuvav u zakordonnomu vidryadzhenni na Kubi yak komandir specialnoyi aviacijnoyi grupi Z serpnya 1963 roku znovu komanduvach 76 yi povitryanoyi armiyi z kvitnya 1964 roku nachalnik aviaciyi Leningradskogo VO z serpnya 1964 roku pershij zastupnik komanduvacha Dalekoyu aviaciyeyu z veresnya 1968 roku zastupnik nachalnika Vijskovo povitryanoyi akademiyi imeni Yu O Gagarina z navchalnoyi i naukovoyi roboti U lipni 1977 roku general polkovnik aviaciyi V J Davidkov vijshov u zapas Meshkav u Moskvi de j pomer Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 chervnya 1942 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni u borotbi nimecko fashistskimi zagarbnikami kapitanovi Davidkovu Viktoru Josipovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu medal Zolota Zirka 850 Nagorodzhenij radyanskimi dvoma ordenami Lenina 05 11 1941 06 06 1942 chotirma ordenami Chervonogo Prapora 21 05 1940 11 04 1945 03 11 1953 01 10 1963 ordenami Suvorova 2 go stupenya 29 05 1945 Kutuzova 2 go stupenya 19 08 1944 Oleksandra Nevskogo 30 08 1943 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 20 06 1949 16 08 1983 ordenom Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 30 04 1975 rosijskim ordenom Zhukova 25 04 1995 polskim Hrestom Horobrih 1945 pivnichnokorejskim ordenom Derzhavnogo Prapora radyanskimi ta inozemnimi medalyami Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 16 08 1968 PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno vozdushnyh Krasnoj Armii ot 6 iyunya 1942 goda 9 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 15 iyunya 22 181 S 1 PosilannyaFotografiyi V Davidkova v 131 IAP na sajti Polki i samolety 28 serpnya 2018 u Wayback Machine