Більськ-Підляський (або просто Більськ, пол. Bielsk Podlaski ( прослухати), біл. Бельск Падляшскі) — місто у східній Польщі. Адміністративний центр Більського повіту Підляського воєводства, а також гміни Більськ-Підляський.
Більськ-Підляський Bielsk Podlaski | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
52°46′ пн. ш. 23°12′ сх. д. / 52.767° пн. ш. 23.200° сх. д. | ||||
Країна | | |||
Регіон | Підляське воєводство | |||
Столиця для | Q11118920? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця) | |||
Засновано | XII століття | |||
Площа | 26,96 км² | |||
Населення | ▼ 24 719 (2022) | |||
· густота | 986 (2008) осіб/км² | |||
Агломерація | 32,43 ки² | |||
Висота НРМ | 140 м | |||
Міста-побратими | Рахів | |||
Телефонний код | (48) 85 | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | BBI | |||
GeoNames | 7531759 | |||
OSM | ↑2803335 ·R (Більський повіт) | |||
SIMC | 0922685 | |||
Поштові індекси | 17-100 - 17-102 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Еугеніуш Березовєц | |||
Вебсайт | bielsk-podlaski.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
|
Головний центр національно-культурної активності українців, які проживають на Підляшші.
Географія
Лежить на Польсько-Білоруському плато. Площа — 32,43 км². Відстань до столиці Варшави — 195 км на північний схід, до столиці воєводства Білостока — 50 км.
Клімат
Місто має континентальний клімат, що характеризується високими літніми температурами та морозними зимами. Кількість опадів становить 550 мм.
Клімат Більська-Підляського | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −3 | −3 | 4 | 11 | 17 | 20 | 21 | 21 | 16 | 11 | 4 | 1 | 11 |
Середній мінімум, °C | −6 | −6 | −2 | 2 | 7 | 10 | 12 | 11 | 8 | 4 | 0 | −4 | 3 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Низку укріплених городищ на лісистій прикордонній території, між (р. Боброю) та Нарвою було засновано в ході укріплення кордону Берестейщини з ятвягами та литвинами з півночі. Зокрема, починаючи з ХІ ст. закладаються городища в Суражу і Зайончках над р. Нарвою, Бранську над р. Нурцем та Більську (суч. Більську-Підляському). Будуються також городища в Піднісні і Влодках
Вперше Більськ згадується в 1253 році у Галицько-Волинському літописі.
«Потім же [Данило] послав із братом [Васильком] і з сином Романом людей своїх. І взяли вони оба Городен, а самі удвох вернулися од [города] Більська».
В цей час місто було волинським опорним пунктом на прикордонні із балтськими племенами. В контексті діяльності князя Володимира Васильковича Більськ фігурує у Галицько-Волинському літописі в 1288 р.:
«Так само і в Більську спорядив він церкву іконами і книгами».
Востаннє Більськ згадується у Галицько-Волинському літописі 1289 р. в контексті претензій Юрія Львовича на берестейські землі належні Володимиру Васильковичу:
«Але коли він мав намір послати [залогу] до Берестія, і до Каменця, і до Більська, то прийшла йому вість, що вже залога Юрієва в Берестії, і в Каменці, і в Більську».
І далі:
«Коли ж Семен приїхав до Юрія і повідав річ отчу, то назавтра поїхав Юрій геть із города з великим соромом, пограбувавши всі доми стрия свого. І не зосталося [од них] каменя на камені в Берестії, і в Каменці, і в Більську. А Павло Мстиславу дав знати: „Синовець уже поїхав, і ти, господине, поїдь у свій город“. Мстислав же, перебувши кілька днів у Берестії, поїхав до Каменця і до Більська, і раді були йому всі люди. Давши лад людям, посадив він залогу в Більську і в Каменці…»
Зауважимо, що Більськ згадується тут як місто Мстислава Даниловича, тобто передане йому Володимиром Васильковичем. Це підтверджує, що розташований неподалік Дорогичина Більськ залишався в складі Берестейщини.
Орієнтовно, наприкінці правління Юрія, Більськ, як і вся Берестейська волость, був захоплений литовцями. Після відносно сприятливого періоду для поселення у Х-ХІІІ ст., на Підляшшя прийшов час виснажливих воєн. Це призвело до припинення життя на довгий час в поселеннях на Верхній Нарві і назавжди у верхній частині суч. Біловезької та Ладської Пущі. Старе руське населення на Підляшші утрималося переважно в околицях найбільших міст — Дорогичина, Більська, Бранська та Суража, що визначали майбутню межу руського та мазовецького ареалів в наступних XIV—XV ст. На захід і північ від цих пунктів натомість простягалися пустки. Головні міста на території Північного Підляшшя виросли з поселень біля руських городищ ХІ-ХІІ ст. Так виникли пізньо-середньовічні міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж, Нарва і Бранськ.
Вітовт утворив в 1430 р. війтівську в Більську. Привілей на війтівство в Більську застерігав, що війт повинен селити у цьому місті лише католиків — поляків та німців, не завдаючи однак шкоди русинам, які там мешкали. Станом на XVI ст. найбільшим містом (Північного Підляшшя) був вже Більськ (від 2 до 4 тис. осіб). Згадується також у 1495 році. 1641 р. засновано кармелітську церкву і монастир.
Більськ XVI ст. описи характеризують як: «дерев'яне місто, найкраще серед підляських міст», або «містечко…де знаходиться багато дерев'яних споруд». Більськ був найбільш русько-українським з усіх міст Підляшшя. Виразним у Більську XVI ст. був поділ на замкову — «руську» частину та нове поселення на захід від нього. Найбагатшою на Підляшші була купецька родина з Більська Сегенів (Сегеневичів). Зростання заможності руських міщан у досліджуваний період, особливо в Дорогичині та Більську призвело до пожвавлення релігійного й культурного життя цієї групи населення Підляшшя, яка виступала в ролі національної еліти замість руських магнатів та шляхти, які все більше полонізувалися.
Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
єврейська | 4064 | 54,45 % |
російська | 1499 | 20,08 % |
польська | 1006 | 13,48 % |
українська | 556 | 7,45 % |
білоруська | 244 | 3,27 % |
інші | 95 | 1,27 % |
Разом | 7464 | 100 % |
1 січня 1934 р. розширено територію міста за рахунок землі Якова Ваньчака з маєтку Головиськ ґміни , а 18 квітня 1934 р. — за рахунок усього маєтку Головиськ.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekpoTDFOTlgwSnBaV3h6YTE5UWIyUnNZWE5yYVY5RFpYSnJhV1YzWHlWRE5TVTVRWGRwSlVNMEpUazVkR1ZxWDFSeUpVTXpKVUl6YW1ONVh6SXdNakJmSlRJNE15VXlPUzVxY0djdk1qSXdjSGd0VTAxZlFtbGxiSE5yWDFCdlpHeGhjMnRwWDBObGNtdHBaWGRmSlVNMUpUbEJkMmtsUXpRbE9UbDBaV3BmVkhJbFF6TWxRak5xWTNsZk1qQXlNRjhsTWpnekpUSTVMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Місто має значну єврейську історію з часів Голокосту.
Іконостас з Святодухівської церкви у Більську-Підляському було перенесено до церкви св. Миколая у Дорогичині.
20 травня 1990 року Український виборчий комітет міста Більська випустив «Виборче видання — Більщанин».
22 березня 1992 року в Більську-Підляському на основі Підляського відділу Об'єднання українців у Польщі був заснований Союз українців Підляшшя. Друкованим органом організації є часопис-двомісячник «Над Бугом і Нарвою».
У Більську в комплексі шкіл ім. А. Міцкевича, від 1994 року ведуться уроки української мови. Першим кроком для цього стало відкриття від поточного навчального року трьох самостійних відділів у І та IV класах початкової школи та в І класі гімназії. Загалом української мови в більському комплексі шкіл вчиться тепер 136 дітей.
Велика кількість дітей, які вивчають українську мову в комплексі, пов'язана з популярністю занять рідної мови, поєднаних з етнографічною програмою «До традиції» в садочку № 9 «Лісова поляна».
З 1995 року в Більську діє Український ансамбль пісні і танцю «Ранок» під керівництвом Єлисавети Томчук, який є візиткою українців Підляшшя.
В міській публічній бібліотеці відбувалася в 2017-2019 р. Українська наукова підляська конференція.
З 2018 р. у місті наявна вулиця названа на честь відомого польсько-українського художника (Юрія Новосільського) – Ulica Jerzego Nowosielskiego.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12832 | 2339 | 9148 | 1345 |
Жінки | 13847 | 2239 | 8677 | 2931 |
Разом | 26679 | 4578 | 17825 | 4276 |
Транспорт
Через місто проходять такі національні та місцеві дороги:
- Національна дорога 19: Кордон з Білоруссю — — Білосток — Більськ-Підляський — (Сім'ятичі) — Межиріччя — Коцьк — Любартів — Люблін — Красник — (Янів-Любельський) — Нисько — (Соколів-Малопольський) — Ряшів
- Національна дорога 66: Замбрів — Бранськ — Більськ-Підляський — Кліщелі — — Перетин кордону з Білоруссю (у с. (Половці))
- Воєводська дорога 689: Більськ-Підляський — Гайнівка — (Біловежа)
Відомі люди
Народилися
- Гаврилюк Юрій Іванович, український письменник, фотохудожник, історик, публіцист.
- (Сиркін Наум Соломонович), член Української Центральної Ради.
- (Жабінська Євгенія), українська поетеса, член Національної спілки письменників України.
- Сачко Софія, українська поетеса. Перша українська поетеса з Північного Підляшшя — член Союзу польських письменників.
- Фонберг Ігнатій Матвійович, хімік.
- Лангбард Йосип Григорович, радянський архітектор.
- , поетеса.
- , міський голова, обраний на перших демократичних виборах.
- , (1911—2010) єврейська акторка театру.
- , футбольний тренер.
- , чемпіон Польщі зі скраблу.
- , художниця.
- , сенатор.
- , етнограф.
- , акторка.
- , художниця.
- , бенедиктинець.
- , музикант.
- , актор.
- , лісоруб, учасник Листопадого повстання.
- , міський голова в 1990—1994 роках.
- , комуністичний діяч.
- , поет.
- , журналістка.
- , актор.
- , модель.
- , боксер, олімпієць.
- , політик, міський голова в 1994—2002 роках.
- , легкоатлетка.
- , пілот.
- , піаніст.
- Владислав Висоцький, офіцер, капітан, кавалер ордену Virtuti Militari.
- , художник, графік, плакатист.
- , поетеса.
- , бухгалтер, творець податкового щита.
Померли
- (Криницький Володимир Гнатович) — громадський і державий діяч, вояк Армії УНР.
Міста-побратими
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 1) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1994. — № 6(16) (листопад-грудень). — С. 20. — ISSN 1230-2759. з джерела 1 травня 2013.
- Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 24.06.2022.
- Літопис Руський.
- Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 22.06.2022 р..
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 819.
- Кордуба М. Північно-Західна Україна. Відень -, 1917. — С. 22
- Парнікоза, Іван (22.06.2022 р.). Повідомлення про Більськ у Галицько-Волинському літописі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 22.06.2022 р..
- Борисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дслідження. — К.: Родовід. — 1997.- 383 с.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2019. (рос.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 grudnia 1933 r. o zmianie granic miasta Bielsk Podlaski w powiecie bielskim, województwie białostockiem. [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Bielska Podlaskiego w powiecie bielskim, województwie białostockiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Людмила Лабович (1 квітня 2017). . Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
- Карпенко, Дмитро (7/2010). . Український журнал (7-8 (59)). ISSN 1802-5862. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 15 лютого 2020.
- Парнікоза, Іван. Більськ-Підляський. Мислене древо (українська) . Микола Жарких. Процитовано 27.01.2023.
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Більськ-Підляський |
- Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 1) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1994. — № 6(16) (листопад-грудень). — С. 20. — ISSN 1230-2759. з джерела 1 травня 2013.
- «Виборче видання — Більщанин.» 20.05.90 [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Фестиваль «Підляська Осінь 2015» [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Над Бугом і Нарвою [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Української мови на Підляшші вчаться і малі, і великі [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет