Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бєляєв Павло Іванович (рос. Беляев Павел Иванович; *26 червня 1925 — †10 січня 1970) — радянський космонавт першого набору ВПС.
| Бєляєв Павло Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 червня 1925 село Челіщєво Рослятинського району Вологодської області РРФСР. |
| Помер | 10 січня 1970 (44 роки) Москва ·Інтоксикація організму через гнійний перитоніт |
| Поховання | Новодівичий цвинтар[1] |
| Громадянство | CPCP |
| Діяльність | космонавт |
| Alma mater | d (1945) і Військово-повітряна академія (1959) |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Перший загін космонавтів СРСР |
| Військове звання | полковник |
| Партія | КПРС |
| Автограф |  |
| Нагороди |  Герой Радянського Союзу |
| |
Біографія
Народився 26 червня 1925 року в селі Челіщєво Рослятинського району Вологодської області РРФСР.
З вересня 1932 по червень 1938 року вчився в Миньковській неповній середній школі Леденського району Вологодської області.
В червні 1942 року закінчив 10 класів середньої школи № 1 імені М.Горького в місті Каменськ-Уральський Свердловської області. З червня 1942 по травень 1943 року працював спочатку токарем, а потім приймальником готової продукції заводу № 105 в місті Каменськ-Уральський Свердловської області.
1943 року добровільно пішов до армії і був спрямований на льотну підготовку. З 20 травня 1943 по 2 липня 1944 року пройшов підготовку курсанта 3-ї школи льотчиків ВПС ВМФ в місті Сарапул.
1945 року закінчив 12-е Військово-морське ордена Леніна авіаційне училище (ВМАУ) імені Й.Сталіна і отримав кваліфікацію «військовий льотчик».
З 22 червня 1945 року служив льотчиком в 38-му гвардійському винищувальному авіаполку (ГВАП) 12-ї штурмової авіаційної дивізії (ШАД) Тихоокеанського флоту (ТОФ). З 9 серпня по 3 вересня 1945 року учасник радянсько-японської війни в складі 3-ї авіаційної ескадрильї (АЕ) 19-го ГВАП ВПС ТОФ. З 5 листопада 1945 року служив льотчиком 2-го навчального авіаційного полку (НАП) ВПС ТОФ. З 26 грудня 1945 року служив льотчиком 19-го ГВАП ВПС ТОФ. З 16 квітня 1946 року служив льотчиком 3-ї АЕ 19-го ГВАП ВПС ТОФ (12 травня 1948 року 19-й ГВАП перейменовано у 88-й ГВАП). З 19 серпня 1950 року служив старшим льотчиком 3-ї АЕ 88-го ГВАП ВПС 5-го ВМФ. З 11 травня 1953 року служив заступником командира ескадрильї по політчастині 88-го ГВАП 165-ї ВАД (1 квітня 1955 року перейменована у 861-шу ВАД, 25 травня 1955 року в 154-ту ВАД) ТОФ. З 24 листопада 1955 року служив заступником командира ескадрильї, командиром ланки 88-го ГВАП 154-ї ВАД ВПС Червонопрапорного ТОФ. 1959 року закінчив командний факультет Червонопрапорної військово-повітряної академії в Моніно. З 18 листопада 1959 року служив командиром ескадрильї 661-го ВАП 4-ї ВАД ВПС Чорноморського флоту (ЧФ). З 29 грудня 1959 року до зарахування в загін космонавтів служив командиром ескадрильї 241-го ГВАП 4-ї ВАД ВПС ЧФ.
28 квітня 1960 року наказом Головкома ВПС № 540 зарахований слухачем-космонавтом ЦПК ВПС (з 6 березня 1961 року — слухач загону слухачів відділу космонавтів ЦПК ВПС). З березня 1960 по квітень 1961 року пройшов загальнокосмічну підготовку (ЗКП) і 3 квітня 1961 року успішно здав випускні екзамени. 4 квітня 1961 року зарахований космонавтом ЦПК ВПС.
19 серпня 1961 року приземляючись після парашутного стрибка зламав ліву ногу, тому до 30 серпня 1962 року відсторонений від підготовки.
З 16 січня 1963 року космонавт загону космонавтів.
З 15 серпня 1964 по 25 лютого 1965 року готувався до польоту командиром основного екіпажу КК «Восход-2» разом з Олексієм Леоновим. Під час підготовки виконав 12 тренувальних польотів на Ту-104 з макетом корабля ЗКД і 6 польотів на Іл-14.
З 18 по 19 березня 1965 року здійснив космічний політ командиром КК «Восход-2» разом з Олексієм Леоновим, який під час польоту здійснив перший у світі вихід у відкритий космос.
Політ тривав 1 добу 02 години 02 хвилин 17 секунд.
При поверненні на Землю через відмову системи автоматичного управління (відхилення в роботі системи орієнтації корабля на Сонце) Павло Бєляєв здійснив ручне управління посадкою, яка відбулась в незапланованому місці за 180 км від міста Перм. Екіпаж виявили через чотири години після посадки в тайзі між селами Сороковая і Щучіно, але через глибокий сніг евакуювали з місця посадки лише через дві доби.
14 березня 1966 року призначений інструктором-космонавтом 1-го загону 1-го НДІ ЦПК.
З 2 вересня 1966 по 18 січня 1967 року проходив підготовку за програмою «Алмаз» у складі групи космонавтів, 7 вересня 1966 року призначений командиром групи. З 18 січня по 25 березня 1967 року проходив підготовку за програмою обльоту Місяця на КК Л-1 в складі групи. 25 березня 1967 року відсторонений від підготовки за станом здоров'я і замінений Валерієм Волошиним.
З 22 грудня 1967 року начальник 3-го відділу.
З 21 березня 1969 року начальник 1-го управління, старший інструктор-космонавт 1-го НДІ ЦПК.
Помер 10 січня 1970 року від інтоксикації організму через гнійний перитоніт. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
|
|
Військові звання
Молодший лейтенант (16.07.1945).
Лейтенант (13.05.1947).
Старший лейтенант (21.08.1950).
Капітан (29.04.1954).
Майор (18.11.1959).
Підполковник (23.05.1962).
Полковник (18.03.1965).
Почесні звання
Герой Радянського Союзу (23 березня 1965 року).
Льотчик-космонавт СРСР (23 березня 1965 року).
Герой Соціалістичної Праці НРБ (1965 рік).
Класність
Військовий льотчик 2-го класу (03.03.1955).
Військовий льотчик 1-го класу (18.03.1965).
Космонавт 3-го класу (20.03.1965).
Освоїв літаки У-2 (По-2), Ут-2, Як-7Б, Як-9, Як-11, , МіГ-15 і МіГ-17, загальний наліт понад 500 годин.
Нагороди
Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу і орден Леніна (23 березня 1965 року), орден Червоної Зірки (17 червня 1961), медаль «За бойові заслуги» (11 листопада 1953), медаль «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), медаль «За перемогу над Японією» (30 вересня 1945), медаль «За доблесну працю в Велику Вітчизняну війну» (25 травня 1965), медаль «За освоєння цілинних земель» (19 березня 1965) і шість ювілейних медалей.
Медаль «Золота Зірка» Героя Соціалістичної Праці НРБ і орден Георгія Димитрова (1965, НРБ), медаль «Золотая Зірка» Героя Праці ДРВ (1965), медаль "Золотая Зірка Героя МНР і орден Сухе-Батора (1967, МНР), орден Карла Маркса (НДР, 1965), орден Сирійської Арабської Республіки з діамантом.
Пам'ять
Його іменем названо кратер на Місяці, малу планету сонячної системи 2030 Бєляєв (1978 року) і наково-дослідницьке судно Академії наук СРСР (РАН).
Ім'я космонавта увічнено у скульптурі «Полеглий астронавт» на Місяці (1971).
Вулиця Космонавта Бєляєва у Миколаєві.
Вулиця Бєляєва у Богодухові, Кропивницькому, Костополі, Новому Бузі.
Провулок Космонавта Бєляєва у Миколаєві.
У місті Коростень вулицю Бєляєва перейменовано на вулицю Федора Козубовського.
Посилання
- Біографія російською [ 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelyayev Byelyayev Pavlo Ivanovich ros Belyaev Pavel Ivanovich 26 chervnya 1925 10 sichnya 1970 radyanskij kosmonavt pershogo naboru VPS Byelyayev Pavlo IvanovichNarodivsya26 chervnya 1925 1925 06 26 selo Chelishyevo Roslyatinskogo rajonu Vologodskoyi oblasti RRFSR Pomer10 sichnya 1970 1970 01 10 44 roki Moskva Intoksikaciya organizmu cherez gnijnij peritonitPohovannyaNovodivichij cvintar 1 GromadyanstvoCPCPDiyalnistkosmonavtAlma materd 1945 i Vijskovo povitryana akademiya 1959 Znannya movrosijskaUchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoPershij zagin kosmonavtiv SRSRVijskove zvannyapolkovnikPartiyaKPRSAvtografNagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 26 chervnya 1925 roku v seli Chelishyevo Roslyatinskogo rajonu Vologodskoyi oblasti RRFSR Z veresnya 1932 po cherven 1938 roku vchivsya v Minkovskij nepovnij serednij shkoli Ledenskogo rajonu Vologodskoyi oblasti V chervni 1942 roku zakinchiv 10 klasiv serednoyi shkoli 1 imeni M Gorkogo v misti Kamensk Uralskij Sverdlovskoyi oblasti Z chervnya 1942 po traven 1943 roku pracyuvav spochatku tokarem a potim prijmalnikom gotovoyi produkciyi zavodu 105 v misti Kamensk Uralskij Sverdlovskoyi oblasti 1943 roku dobrovilno pishov do armiyi i buv spryamovanij na lotnu pidgotovku Z 20 travnya 1943 po 2 lipnya 1944 roku projshov pidgotovku kursanta 3 yi shkoli lotchikiv VPS VMF v misti Sarapul 1945 roku zakinchiv 12 e Vijskovo morske ordena Lenina aviacijne uchilishe VMAU imeni J Stalina i otrimav kvalifikaciyu vijskovij lotchik Z 22 chervnya 1945 roku sluzhiv lotchikom v 38 mu gvardijskomu vinishuvalnomu aviapolku GVAP 12 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi ShAD Tihookeanskogo flotu TOF Z 9 serpnya po 3 veresnya 1945 roku uchasnik radyansko yaponskoyi vijni v skladi 3 yi aviacijnoyi eskadrilyi AE 19 go GVAP VPS TOF Z 5 listopada 1945 roku sluzhiv lotchikom 2 go navchalnogo aviacijnogo polku NAP VPS TOF Z 26 grudnya 1945 roku sluzhiv lotchikom 19 go GVAP VPS TOF Z 16 kvitnya 1946 roku sluzhiv lotchikom 3 yi AE 19 go GVAP VPS TOF 12 travnya 1948 roku 19 j GVAP perejmenovano u 88 j GVAP Z 19 serpnya 1950 roku sluzhiv starshim lotchikom 3 yi AE 88 go GVAP VPS 5 go VMF Z 11 travnya 1953 roku sluzhiv zastupnikom komandira eskadrilyi po politchastini 88 go GVAP 165 yi VAD 1 kvitnya 1955 roku perejmenovana u 861 shu VAD 25 travnya 1955 roku v 154 tu VAD TOF Z 24 listopada 1955 roku sluzhiv zastupnikom komandira eskadrilyi komandirom lanki 88 go GVAP 154 yi VAD VPS Chervonoprapornogo TOF 1959 roku zakinchiv komandnij fakultet Chervonoprapornoyi vijskovo povitryanoyi akademiyi v Monino Z 18 listopada 1959 roku sluzhiv komandirom eskadrilyi 661 go VAP 4 yi VAD VPS Chornomorskogo flotu ChF Z 29 grudnya 1959 roku do zarahuvannya v zagin kosmonavtiv sluzhiv komandirom eskadrilyi 241 go GVAP 4 yi VAD VPS ChF 28 kvitnya 1960 roku nakazom Golovkoma VPS 540 zarahovanij sluhachem kosmonavtom CPK VPS z 6 bereznya 1961 roku sluhach zagonu sluhachiv viddilu kosmonavtiv CPK VPS Z bereznya 1960 po kviten 1961 roku projshov zagalnokosmichnu pidgotovku ZKP i 3 kvitnya 1961 roku uspishno zdav vipuskni ekzameni 4 kvitnya 1961 roku zarahovanij kosmonavtom CPK VPS 19 serpnya 1961 roku prizemlyayuchis pislya parashutnogo stribka zlamav livu nogu tomu do 30 serpnya 1962 roku vidstoronenij vid pidgotovki Z 16 sichnya 1963 roku kosmonavt zagonu kosmonavtiv Z 15 serpnya 1964 po 25 lyutogo 1965 roku gotuvavsya do polotu komandirom osnovnogo ekipazhu KK Voshod 2 razom z Oleksiyem Leonovim Pid chas pidgotovki vikonav 12 trenuvalnih polotiv na Tu 104 z maketom korablya ZKD i 6 polotiv na Il 14 Z 18 po 19 bereznya 1965 roku zdijsniv kosmichnij polit komandirom KK Voshod 2 razom z Oleksiyem Leonovim yakij pid chas polotu zdijsniv pershij u sviti vihid u vidkritij kosmos Polit trivav 1 dobu 02 godini 02 hvilin 17 sekund Pri povernenni na Zemlyu cherez vidmovu sistemi avtomatichnogo upravlinnya vidhilennya v roboti sistemi oriyentaciyi korablya na Sonce Pavlo Byelyayev zdijsniv ruchne upravlinnya posadkoyu yaka vidbulas v nezaplanovanomu misci za 180 km vid mista Perm Ekipazh viyavili cherez chotiri godini pislya posadki v tajzi mizh selami Sorokovaya i Shuchino ale cherez glibokij snig evakuyuvali z miscya posadki lishe cherez dvi dobi 14 bereznya 1966 roku priznachenij instruktorom kosmonavtom 1 go zagonu 1 go NDI CPK Z 2 veresnya 1966 po 18 sichnya 1967 roku prohodiv pidgotovku za programoyu Almaz u skladi grupi kosmonavtiv 7 veresnya 1966 roku priznachenij komandirom grupi Z 18 sichnya po 25 bereznya 1967 roku prohodiv pidgotovku za programoyu oblotu Misyacya na KK L 1 v skladi grupi 25 bereznya 1967 roku vidstoronenij vid pidgotovki za stanom zdorov ya i zaminenij Valeriyem Voloshinim Z 22 grudnya 1967 roku nachalnik 3 go viddilu Z 21 bereznya 1969 roku nachalnik 1 go upravlinnya starshij instruktor kosmonavt 1 go NDI CPK Pomer 10 sichnya 1970 roku vid intoksikaciyi organizmu cherez gnijnij peritonit Pohovanij na Novodivichomu kladovishi v Moskvi Vshanuvannya kosmonavtiv P I Byelyayeva i A A Leonova u Vologdi 1965 r P I Belyaev u Kiyevi Foto A T Bormotova Vijskovi zvannya Molodshij lejtenant 16 07 1945 Lejtenant 13 05 1947 Starshij lejtenant 21 08 1950 Kapitan 29 04 1954 Major 18 11 1959 Pidpolkovnik 23 05 1962 Polkovnik 18 03 1965 Pochesni zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu 23 bereznya 1965 roku Lotchik kosmonavt SRSR 23 bereznya 1965 roku Geroj Socialistichnoyi Praci NRB 1965 rik Klasnist Vijskovij lotchik 2 go klasu 03 03 1955 Vijskovij lotchik 1 go klasu 18 03 1965 Kosmonavt 3 go klasu 20 03 1965 Osvoyiv litaki U 2 Po 2 Ut 2 Yak 7B Yak 9 Yak 11 MiG 15 i MiG 17 zagalnij nalit ponad 500 godin NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu i orden Lenina 23 bereznya 1965 roku orden Chervonoyi Zirki 17 chervnya 1961 medal Za bojovi zaslugi 11 listopada 1953 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu 9 travnya 1945 medal Za peremogu nad Yaponiyeyu 30 veresnya 1945 medal Za doblesnu pracyu v Veliku Vitchiznyanu vijnu 25 travnya 1965 medal Za osvoyennya cilinnih zemel 19 bereznya 1965 i shist yuvilejnih medalej Medal Zolota Zirka Geroya Socialistichnoyi Praci NRB i orden Georgiya Dimitrova 1965 NRB medal Zolotaya Zirka Geroya Praci DRV 1965 medal Zolotaya Zirka Geroya MNR i orden Suhe Batora 1967 MNR orden Karla Marksa NDR 1965 orden Sirijskoyi Arabskoyi Respubliki z diamantom Pam yatJogo imenem nazvano krater na Misyaci malu planetu sonyachnoyi sistemi 2030 Byelyayev 1978 roku i nakovo doslidnicke sudno Akademiyi nauk SRSR RAN Im ya kosmonavta uvichneno u skulpturi Poleglij astronavt na Misyaci 1971 Vulicya Kosmonavta Byelyayeva u Mikolayevi Vulicya Byelyayeva u Bogoduhovi Kropivnickomu Kostopoli Novomu Buzi Provulok Kosmonavta Byelyayeva u Mikolayevi U misti Korosten vulicyu Byelyayeva perejmenovano na vulicyu Fedora Kozubovskogo PosilannyaBiografiya rosijskoyu 26 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Find a Grave 1996 d Track Q63056