Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буряти (буряад, бур. буряадууд, монг. буриад, рос. буряты) — монгольський народ, який проживає переважно у Республіці Бурятія, а також на суміжних територіях Іркутської області та Забайкальського краю Російської Федерації. Буряти є одним із двох найбільших корінних народів Сибіру (інший — якути), їхня чисельність складає трохи більш як 500 тисяч.
| Буряти ᠪᠣᠷᠢᠶᠠᠳ буряад | |
|---|---|
 Селенгинські буряти, початок ХХ ст. | |
| Кількість | 550 000 |
| Ареал |  Росія Монголія Польща |
| Близькі до: | монголи |
| Мова | бурятська, російська |
| Релігія | ламаїзм (тибетський буддизм), шаманізм, православ'я |
Чисельність
За переписом 2002 чисельність бурятів у Росії становить 445 000 осіб. Буряти також живуть у північній Монголії (70 000) та у Внутрішній Монголії Китайської Народної Республіки (близько 25 000).
Загальна чисельність бурятського народу — понад 550 000 осіб. Проте, неросійські вчені (лінгвісти та етнографи) часто розглядають бурятів Росії, китайських і монгольських бурятів як окремі етнічні групи.
Історія
Заведено вважати, що поява етноніма «бурят» вперше фіксується у «Священному сказанні монголів» (1240). Серед бурятів значне субетнічне членування, що має як історичне і географічне підґрунтя, так і широке мовне розгалуження на діалекти (загалом півтора десятка). Основні субетнічні родові групи — булагати, ехіріти, хоринці і хондогори. Писемність бурятів у різні часи була на основі старомонгольської графіки, латинки; зараз — кирилична. В основу літературної норми покладено хоринський діалект бурятської мови. Етнічна історія бурятів пов'язана з монголомовними групами на території північної окраїни ханства (кінець 16 — початок 17 століть).
Також в окремих груп сучасних бурятів простежуються риси тюркські, тунгуські та єнісейські; подекуди окремі субетноси бурятів є іншомовними субстратами. Бурятські землі почали приєднуватися до Російської імперії з середини 17 століття й увійшли до складу Іркутської губернії та виокремленої у ній в 1851 році Забайкальської області. На початку буремних 20-х років 20 століття буряти роз'єднані у національних автономних утвореннях у складі Далекосхідної республіки та РРФСР, але вже у 1923 році утворено єдину Бурят-Монгольську АРСР у складі РРФСР, втім у 1937 р. це державне утворення бурятів було покраяно на окремі автономні суб'єкти, які в сучасній Російській Федерації взагалі ліквідовуються. Нині існує Республіка Бурятія.
Релігія
Для бурятів характерний синкретизм тенгріанства та тибетського буддизму (ламаїзму), що набув розвитку в бурятів з 16 століття. Насильницька християнізація російською владою, що тривала починаючи з 1730-х років, вплинула на віру бурятів лише формально.
Буддизм — важливий чинник національної ідентичності та самоствердження бурятів. Ця релігія сприяла поширенню писемності, книжності, розвитку науки і літератури, мистецтва, ремесел. Осередками буддизму в Бурятії були буддистські монастирі — дацани. Як і повсюдно в СРСР, у 1930-х роках діяльність національно-культурних об'єднань та культових споруд була припинена, а храми розграбовані і зруйновані. Лише з кінця 1980-х років почалось національне відродження бурятів, в тому числі і відновлення дацанів.
Ще одним важливим чинником історії, культури і економіки бурятів є їхнє «море» — озеро Байкал.
Національна ідентичність
У ієрархії ідентичностей, що утворюють бурятську національну самоідентифікацію, найбільш важливими є панмонгольська, російська, буддійська та справжня бурятська етнічна ідентичності, на основі якої лежить «автохтонна» бурятська культура.
Бурятські політичні діячі, високоосвічені люди того часу, які здобули європейську освіту під керівництвом провідних російських вчених (головним чином в Санкт-Петербурзькому університеті), стали першими бурятськими науковцями та просвітниками. З іншого боку, як піддані Російської імперії, вони вільно або невільно були емісарами царської політики в Північній Азії, а надалі — радянської політики. У їхній самосвідомості сталося злиття абсолютно різних картин світу, що сприяло, на нашу думку, формуванню у бурятів транснаціональної ідентичності за шкоду власне бурятській, що зрештою привело до кризи національної ідентичності, яку переживають буряти на сучасному етапі.
Буряти є частинкою загальномонгольського світу. Монголія для бурятів пов'язується з поняттями чистоти, прародини, великої історії та великих предків. Багато науковців і культурних діячів пострадянської Бурятії закликали до відновлення загальномонгольської єдності, правильно вважаючи, що тільки через свідомість себе як частинки монгольського світу буряти можуть зберегти себе як етнос. Одне з насущних завдань полягає в тісному співробітництві та зближенні з іншими монгольськими народами, зокрема в культурному та мовному відношенні.
У бурятському націоналістичному дискурсі все «російське/радянське» набуло негативної конотації через політичні репресії, позбавлення республіки своєї первісної назви (Бурят-Монголія), територіальний роз'єднання та культурну та мовну асиміляцію.
Тема про походження бурятської землі, її історії, культурі та релігії стає все більш значущою у дискурсі бурятської етнічності, що свідчить про активне відродження шаманізму, яке ми спостерігаємо в наш час. Однак акцентуація цієї автохтонної етнічної релігії не привела до зміцнення національного єднання бурят. Відродження родових та територіальних традицій стоїть у протиріччі з загальнобурятською агітацією. Інтегративна функція шаманізму досить обмежена. Як писала К. М. Герасимова: «Родові релігійні звичаї, попри типологічну однорідність, також були етнодиференціюючими, вони розмежовували, відокремлювали етнічні спільноти за ознакою кровного, предкового, генеалогічного походження… Ідеологія родової релігії не могла забезпечити всебурятського єднання, нейтралізувати трайбалістські конфлікти та протиріччя, які виникали в процесі територіально-політичної консолідації родичів та неродичів етнічних груп».
На відміну від шаманізму, консолідуючу роль буддизму відзначають всі дослідники. Вчені відводять буддизму важливе місце у процесі культурного відродження.
Наразі лише у буддійській та традиційній бурятській сферах продовжує зберігатися бурятський націоналістичний дискурс, використовується бурятська мова, здійснюється реальна підтримка бурятської культури та спорту. Бурятська традиційна санґха відкрито заявляє про свої цілі збереження та розвитку національної культури бурятів.
Література
У бурятів багатий епос () і фольклор, досить добре досліджений і представлений у численних публікаціях, не лише бурятською, а й у двомовних і російськомовних виданнях.
Відомі дослідники та видавці бурятського фольклору — Григорій Потанін, Матвій Хангалов, Цибен Жамцарано, , Єлизавета Бараннікова, , А. та І. Тугутови, .
Кухня
Бурятська кухня — одна з визначних пам'яток Байкалу, відома своїми стравами: буузою, тарасуном (спиртний напій на основі молока), саламатом, струганиною.
Буряти та Україна
- Колишній український гетьман Дем’ян Многогрішний причетний до геноциду бурятів, який чинила окупаційна московська адміністрація з 1620 по 1728 роки.
- Видання бурятських народних казок українською (1987).
- Прем'єр-міністр України у 2005–2006 років Юрій Єхануров по батькові бурят.
- Популярний український письменник Дорж Бату (Андрій Васильєв), за його словами, за національністю бурят (самовизначення — бурят-монгол).
- Представники бурятів у складі російських окупаційних військ причетні до звірств у Бучі під час повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 2022 року.
Див. також
Примітки
- Інші назви — бурят-монголи або монголо-буряти, що відповідає самоназві народу монголів.
- За переписом 1988—353 000
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Garri, Irina. Тибетский буддизм и тибетская община в религиозной жизни бурят. - Этнографическое обозрение. - 2014. - № 6. Процитовано 14 квітня 2023.
- Якунов Є. Як московити обертали бурятів на «братів» [ 21 травня 2022 у Wayback Machine.] // «Укрінформ», 21 травня 2022
- Розстрілювали, ґвалтували та катували: у мережі знайшлися фото окупантів-бурятів та їхнього командира, які чинили звірства в Бучі [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] // «Обозреватель», 3 квітня 2022
Джерела, посилання та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Buryat people |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | БУРЯТИ: КОЗАКИ І КІЗЯКИ на YouTube // Історія для дорослих. — 2022. — 7 серпня. |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Буряты // Народы мира. Историко-этнографический справочник. — М. : Советская энциклопедия, 1988. С. 116—117. (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
 | Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buryati buryaad bur buryaaduud mong buriad ros buryaty mongolskij narod yakij prozhivaye perevazhno u Respublici Buryatiya a takozh na sumizhnih teritoriyah Irkutskoyi oblasti ta Zabajkalskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Buryati ye odnim iz dvoh najbilshih korinnih narodiv Sibiru inshij yakuti yihnya chiselnist skladaye trohi bilsh yak 500 tisyach Buryati ᠪᠣᠷᠢᠶᠠᠳ buryaadSelenginski buryati pochatok HH st Kilkist550 000Areal Rosiya Mongoliya PolshaBlizki do mongoliMovaburyatska rosijskaReligiyalamayizm tibetskij buddizm shamanizm pravoslav ya Istorichni buryatski plemenaChiselnistZa perepisom 2002 chiselnist buryativ u Rosiyi stanovit 445 000 osib Buryati takozh zhivut u pivnichnij Mongoliyi 70 000 ta u Vnutrishnij Mongoliyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki blizko 25 000 Zagalna chiselnist buryatskogo narodu ponad 550 000 osib Prote nerosijski vcheni lingvisti ta etnografi chasto rozglyadayut buryativ Rosiyi kitajskih i mongolskih buryativ yak okremi etnichni grupi IstoriyaZavedeno vvazhati sho poyava etnonima buryat vpershe fiksuyetsya u Svyashennomu skazanni mongoliv 1240 Sered buryativ znachne subetnichne chlenuvannya sho maye yak istorichne i geografichne pidgruntya tak i shiroke movne rozgaluzhennya na dialekti zagalom pivtora desyatka Osnovni subetnichni rodovi grupi bulagati ehiriti horinci i hondogori Pisemnist buryativ u rizni chasi bula na osnovi staromongolskoyi grafiki latinki zaraz kirilichna V osnovu literaturnoyi normi pokladeno horinskij dialekt buryatskoyi movi Etnichna istoriya buryativ pov yazana z mongolomovnimi grupami na teritoriyi pivnichnoyi okrayini hanstva kinec 16 pochatok 17 stolit Takozh v okremih grup suchasnih buryativ prostezhuyutsya risi tyurkski tunguski ta yenisejski podekudi okremi subetnosi buryativ ye inshomovnimi substratami Buryatski zemli pochali priyednuvatisya do Rosijskoyi imperiyi z seredini 17 stolittya j uvijshli do skladu Irkutskoyi guberniyi ta viokremlenoyi u nij v 1851 roci Zabajkalskoyi oblasti Na pochatku buremnih 20 h rokiv 20 stolittya buryati roz yednani u nacionalnih avtonomnih utvorennyah u skladi Dalekoshidnoyi respubliki ta RRFSR ale vzhe u 1923 roci utvoreno yedinu Buryat Mongolsku ARSR u skladi RRFSR vtim u 1937 r ce derzhavne utvorennya buryativ bulo pokrayano na okremi avtonomni sub yekti yaki v suchasnij Rosijskij Federaciyi vzagali likvidovuyutsya Nini isnuye Respublika Buryatiya ReligiyaCeremoniya Can v Gusinoozerskomu dacani 1890 ti rr Dlya buryativ harakternij sinkretizm tengrianstva ta tibetskogo buddizmu lamayizmu sho nabuv rozvitku v buryativ z 16 stolittya Nasilnicka hristiyanizaciya rosijskoyu vladoyu sho trivala pochinayuchi z 1730 h rokiv vplinula na viru buryativ lishe formalno Buddizm vazhlivij chinnik nacionalnoyi identichnosti ta samostverdzhennya buryativ Cya religiya spriyala poshirennyu pisemnosti knizhnosti rozvitku nauki i literaturi mistectva remesel Oseredkami buddizmu v Buryatiyi buli buddistski monastiri dacani Yak i povsyudno v SRSR u 1930 h rokah diyalnist nacionalno kulturnih ob yednan ta kultovih sporud bula pripinena a hrami rozgrabovani i zrujnovani Lishe z kincya 1980 h rokiv pochalos nacionalne vidrodzhennya buryativ v tomu chisli i vidnovlennya dacaniv She odnim vazhlivim chinnikom istoriyi kulturi i ekonomiki buryativ ye yihnye more ozero Bajkal Nacionalna identichnistU iyerarhiyi identichnostej sho utvoryuyut buryatsku nacionalnu samoidentifikaciyu najbilsh vazhlivimi ye panmongolska rosijska buddijska ta spravzhnya buryatska etnichna identichnosti na osnovi yakoyi lezhit avtohtonna buryatska kultura Buryatski politichni diyachi visokoosvicheni lyudi togo chasu yaki zdobuli yevropejsku osvitu pid kerivnictvom providnih rosijskih vchenih golovnim chinom v Sankt Peterburzkomu universiteti stali pershimi buryatskimi naukovcyami ta prosvitnikami Z inshogo boku yak piddani Rosijskoyi imperiyi voni vilno abo nevilno buli emisarami carskoyi politiki v Pivnichnij Aziyi a nadali radyanskoyi politiki U yihnij samosvidomosti stalosya zlittya absolyutno riznih kartin svitu sho spriyalo na nashu dumku formuvannyu u buryativ transnacionalnoyi identichnosti za shkodu vlasne buryatskij sho zreshtoyu privelo do krizi nacionalnoyi identichnosti yaku perezhivayut buryati na suchasnomu etapi Buryati ye chastinkoyu zagalnomongolskogo svitu Mongoliya dlya buryativ pov yazuyetsya z ponyattyami chistoti prarodini velikoyi istoriyi ta velikih predkiv Bagato naukovciv i kulturnih diyachiv postradyanskoyi Buryatiyi zaklikali do vidnovlennya zagalnomongolskoyi yednosti pravilno vvazhayuchi sho tilki cherez svidomist sebe yak chastinki mongolskogo svitu buryati mozhut zberegti sebe yak etnos Odne z nasushnih zavdan polyagaye v tisnomu spivrobitnictvi ta zblizhenni z inshimi mongolskimi narodami zokrema v kulturnomu ta movnomu vidnoshenni U buryatskomu nacionalistichnomu diskursi vse rosijske radyanske nabulo negativnoyi konotaciyi cherez politichni represiyi pozbavlennya respubliki svoyeyi pervisnoyi nazvi Buryat Mongoliya teritorialnij roz yednannya ta kulturnu ta movnu asimilyaciyu Tema pro pohodzhennya buryatskoyi zemli yiyi istoriyi kulturi ta religiyi staye vse bilsh znachushoyu u diskursi buryatskoyi etnichnosti sho svidchit pro aktivne vidrodzhennya shamanizmu yake mi sposterigayemo v nash chas Odnak akcentuaciya ciyeyi avtohtonnoyi etnichnoyi religiyi ne privela do zmicnennya nacionalnogo yednannya buryat Vidrodzhennya rodovih ta teritorialnih tradicij stoyit u protirichchi z zagalnoburyatskoyu agitaciyeyu Integrativna funkciya shamanizmu dosit obmezhena Yak pisala K M Gerasimova Rodovi religijni zvichayi popri tipologichnu odnoridnist takozh buli etnodiferenciyuyuchimi voni rozmezhovuvali vidokremlyuvali etnichni spilnoti za oznakoyu krovnogo predkovogo genealogichnogo pohodzhennya Ideologiya rodovoyi religiyi ne mogla zabezpechiti vseburyatskogo yednannya nejtralizuvati trajbalistski konflikti ta protirichchya yaki vinikali v procesi teritorialno politichnoyi konsolidaciyi rodichiv ta nerodichiv etnichnih grup Na vidminu vid shamanizmu konsoliduyuchu rol buddizmu vidznachayut vsi doslidniki Vcheni vidvodyat buddizmu vazhlive misce u procesi kulturnogo vidrodzhennya Narazi lishe u buddijskij ta tradicijnij buryatskij sferah prodovzhuye zberigatisya buryatskij nacionalistichnij diskurs vikoristovuyetsya buryatska mova zdijsnyuyetsya realna pidtrimka buryatskoyi kulturi ta sportu Buryatska tradicijna sangha vidkrito zayavlyaye pro svoyi cili zberezhennya ta rozvitku nacionalnoyi kulturi buryativ LiteraturaZabajkalski buryati 1840 U buryativ bagatij epos i folklor dosit dobre doslidzhenij i predstavlenij u chislennih publikaciyah ne lishe buryatskoyu a j u dvomovnih i rosijskomovnih vidannyah Vidomi doslidniki ta vidavci buryatskogo folkloru Grigorij Potanin Matvij Hangalov Ciben Zhamcarano Yelizaveta Barannikova A ta I Tugutovi KuhnyaBuryatska kuhnya odna z viznachnih pam yatok Bajkalu vidoma svoyimi stravami buuzoyu tarasunom spirtnij napij na osnovi moloka salamatom struganinoyu Buryati ta UkrayinaKolishnij ukrayinskij getman Dem yan Mnogogrishnij prichetnij do genocidu buryativ yakij chinila okupacijna moskovska administraciya z 1620 po 1728 roki Vidannya buryatskih narodnih kazok ukrayinskoyu 1987 Yurij Yehanurov Prem yer ministr Ukrayini u 2005 2006 Prem yer ministr Ukrayini u 2005 2006 rokiv Yurij Yehanurov po batkovi buryat Populyarnij ukrayinskij pismennik Dorzh Batu Andrij Vasilyev za jogo slovami za nacionalnistyu buryat samoviznachennya buryat mongol Predstavniki buryativ u skladi rosijskih okupacijnih vijsk prichetni do zvirstv u Buchi pid chas povnomasshtabnogo voyennogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Div takozhDerzhava Buryat Mongoliya Staromongolske pismo Vagindra Buryatska mifologiyaPrimitkiInshi nazvi buryat mongoli abo mongolo buryati sho vidpovidaye samonazvi narodu mongoliv Za perepisom 1988 353 000 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Garri Irina Tibetskij buddizm i tibetskaya obshina v religioznoj zhizni buryat Etnograficheskoe obozrenie 2014 6 Procitovano 14 kvitnya 2023 Yakunov Ye Yak moskoviti obertali buryativ na brativ 21 travnya 2022 u Wayback Machine Ukrinform 21 travnya 2022 Rozstrilyuvali gvaltuvali ta katuvali u merezhi znajshlisya foto okupantiv buryativ ta yihnogo komandira yaki chinili zvirstva v Buchi 4 kvitnya 2022 u Wayback Machine Obozrevatel 3 kvitnya 2022Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Buryat people Zovnishni videofajli BURYaTI KOZAKI I KIZYaKI na YouTube Istoriya dlya doroslih 2022 7 serpnya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Buryaty Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 S 116 117 ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi