|
Держава Бурят-Монголія (бур. ᠪᠤᠷᠢᠠᠳ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ) — національна буферна держава бурят-монголів часів Громадянської війни, що існувала в 1917–1921 роках, утворена відповідно до рішення I Всебурятського з'їзду 25 квітня 1917 року. Вищим органом державної влади був парламент — .
У зв'язку з падінням радянського режиму під час наступу білогвардійців і чехословацького корпусу держава Бурят-Монголія була визнана радянською владою в 1918 році, а потім і «Урядом Забайкальської області» отамана Г. Семенова.
Держава фактично припинила своє існування після утворення Далекосхідної республіки, яке розділило Бурят-Монголію навпіл: 4 аймаки увійшли до складу ДСР, 4 аймаки увійшли до складу РРФСР.
Історія
Після оголошення в 1911 році Зовнішньою Монголією незалежності від китайських окупантів у Бурят-Монголії виникає національно-визвольний рух, що ставить своєю метою возз'єднання з Монголією. Тимчасовий уряд, установлений у ході , не міг утримати контроль над далекими регіонами країни, в тому числі і Бурят-Монголією, де існувало багато різних політичних угруповань: більшовики, монархісти, , і т. д. 25 квітня 1917 року I Всебурятським з'їздом було оголошено Державу Бурят-Монголія. Проект держави був запропонований .
Згідно з ним, до складу держави Бурят-Монголія включалися землі навколо Байкалу, заселені бурятами. Була створена національно-територіальна структура.
Землі держави Бурят-Монголія чергувалися з землями, заселеними росіянами, і в ній не було єдиної території. На I Всебурятському з'їзді приймається поділ бурятських земель на сомони, і аймаки. Вищим органом держави став «Буряд-Монгол уласин чогулган» — , розміщений у місті Чита і має відділення в місті Іркутськ.
1918 року через установлення в Забайкаллі влади отамана Семенова частина членів вийшла з його складу. Замість них до його складу вводяться прихильники «білих».
Восени 1919 року , перетворений у Бурнардуму, фактично розгромлений через незгоду з політикою , але оголосив про свій розпуск лише в жовтні 1920 року. Тоді ж фактично перестала існувати держава Бурят-Монголія, а 1921 року її розділили на дві Бурят-Монгольські автономні області в складі РРФСР і Далекосхідної Республіки.
Див. також
Примітки
Посилання
- Утворена Бурят-Монгольська Автономна Радянська Соціалістична Республіка [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- 30 травня — день утворення Бурят-Монголії [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Бурятію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Монголію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava Buryat Mongoliya ᠪᠤᠷᠢᠠᠳ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ buryatska 25 kvitnya 1917 6 kvitnya 1921 Buryat Mongoliya ta kolishnya Rosijska imperiya u 1918 roci Stolicya Chita Mova i buryat mongolska rosijska Religiya Buddizm Pravoslav ya Staroobryadnictvo Forma pravlinnya svitska unitarna bagatopartijna parlamentska respublika Istoriya Progoloshennya nezalezhnosti 25 kvitnya 1917 Vhodzhennya v DVR 6 kvitnya 1921 Poperednik Nastupnik Rosijska respublika Zabajkalska respublika Dalekoshidna respublika RSFRR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhava Buryat Mongoliya Derzhava Buryat Mongoliya bur ᠪᠤᠷᠢᠠᠳ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ nacionalna buferna derzhava buryat mongoliv chasiv Gromadyanskoyi vijni sho isnuvala v 1917 1921 rokah utvorena vidpovidno do rishennya I Vseburyatskogo z yizdu 25 kvitnya 1917 roku Vishim organom derzhavnoyi vladi buv parlament U zv yazku z padinnyam radyanskogo rezhimu pid chas nastupu bilogvardijciv i chehoslovackogo korpusu derzhava Buryat Mongoliya bula viznana radyanskoyu vladoyu v 1918 roci a potim i Uryadom Zabajkalskoyi oblasti otamana G Semenova Derzhava faktichno pripinila svoye isnuvannya pislya utvorennya Dalekoshidnoyi respubliki yake rozdililo Buryat Mongoliyu navpil 4 ajmaki uvijshli do skladu DSR 4 ajmaki uvijshli do skladu RRFSR IstoriyaPislya ogoloshennya v 1911 roci Zovnishnoyu Mongoliyeyu nezalezhnosti vid kitajskih okupantiv u Buryat Mongoliyi vinikaye nacionalno vizvolnij ruh sho stavit svoyeyu metoyu vozz yednannya z Mongoliyeyu Timchasovij uryad ustanovlenij u hodi ne mig utrimati kontrol nad dalekimi regionami krayini v tomu chisli i Buryat Mongoliyeyu de isnuvalo bagato riznih politichnih ugrupovan bilshoviki monarhisti i t d 25 kvitnya 1917 roku I Vseburyatskim z yizdom bulo ogolosheno Derzhavu Buryat Mongoliya Proekt derzhavi buv zaproponovanij Zgidno z nim do skladu derzhavi Buryat Mongoliya vklyuchalisya zemli navkolo Bajkalu zaseleni buryatami Bula stvorena nacionalno teritorialna struktura Zemli derzhavi Buryat Mongoliya cherguvalisya z zemlyami zaselenimi rosiyanami i v nij ne bulo yedinoyi teritoriyi Na I Vseburyatskomu z yizdi prijmayetsya podil buryatskih zemel na somoni i ajmaki Vishim organom derzhavi stav Buryad Mongol ulasin chogulgan rozmishenij u misti Chita i maye viddilennya v misti Irkutsk 1918 roku cherez ustanovlennya v Zabajkalli vladi otamana Semenova chastina chleniv vijshla z jogo skladu Zamist nih do jogo skladu vvodyatsya prihilniki bilih Voseni 1919 roku peretvorenij u Burnardumu faktichno rozgromlenij cherez nezgodu z politikoyu ale ogolosiv pro svij rozpusk lishe v zhovtni 1920 roku Todi zh faktichno perestala isnuvati derzhava Buryat Mongoliya a 1921 roku yiyi rozdilili na dvi Buryat Mongolski avtonomni oblasti v skladi RRFSR i Dalekoshidnoyi Respubliki Div takozhKarakorum Altajskij okrug Sibirska respublika Hakaskij nacionalnij ruhPrimitkiPosilannyaUtvorena Buryat Mongolska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 24 veresnya 2015 u Wayback Machine 30 travnya den utvorennya Buryat Mongoliyi 11 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Buryatiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mongoliyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi