Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Лейпцигом (відома також як Битва народів, нім. Völkerschlacht bei Leipzig, 16—19 жовтня 1813 р.) — битва часу Наполеонівських війн між військами імператора Наполеона і його союзників (Польща, Рейнський союз) та союзними арміями Австрії, Пруссії, Росії і Швеції. Битва відбулася на території Німеччини, з обох сторін у ній брали участь німецькі війська. Битва під Лейпцигом вважається найбільшою битвою у світовій історії до початку Першої світової війни. Битва завершилась поразкою Наполеона, призвела до вторгнення союзників у Францію і до першого зречення Наполеона від престолу в 1814 році.
| Битва під Лейпцигом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна шостої коаліції | |||||||
 Карта битви 18 жовтня 1813 | |||||||
| Координати: 51°15′00″ пн. ш. 12°38′24″ сх. д. / 51.250000000028° пн. ш. 12.64000000002777746° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Франція Герцогство ВаршавськеРейнська конфедерація:  Саксонія |  Австрійська імперія Пруссія Росія Швеція | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Наполеон I Бонапарт Юзеф Антоній Понятовський† Фрідріх Саксонський |  Принц Шварценберг Гебхард Блюхер Принц Карл Шведський Олександр І | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 191,000 | 330,000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 38,000 вбитих і поранених 30,000 полонених | 52,000 вбитих і поранених | ||||||
Передісторія
Після російської кампанії Наполеона, яка закінчилась відступом французької армії, його противники утворили Шосту коаліцію, яка об'єднала Англію, Росію, Іспанію, Португалію, Пруссію, Австрію, Швецію і частину дрібних німецьких держав-князівств.
Армія Наполеона скоротилась до декількох сотень тисяч солдат, а об'єднані сили Шостої коаліції на східному березі Рейну налічували, за деякими даними, до мільйона солдатів.
Наполеон на заміну загиблих у Росії ветеранів набрав новобранців та зумів здобути дві перемоги над російсько-прусськими військами 2 травня і під Баутценом 20 — 21 травня, що призвело до короткочасного припинення вогню. Війська коаліції під командуванням Ґебгарда фон Блюхера, кронпринца Карла Юхана Шведського і Карла фон Шварценберга, дотримуючись стратегії Трахенберзького плану, уникали прямих зіткнень з Наполеоном, проте билися проти його маршалів, здобувши перемоги під Гроссбеереном, , Кульмом і .
Маршалові Удіно з 120-тисячною армією не вдалося взяти Берлін, і Наполеон через загрозу з півночі був вимушений наприкінці вересня відступити на захід від Ельби. Він організував табір під Лейпцигом, прикриваючи свої тилові лінії і очікуючи війська союзників. Прусські війська наступали від , російські і австрійські — від Дрездена, шведські — з півночі.
Наполеон прагнув вирішальної битви, оскільки стратегія союзників на виснаження сил забезпечувала їм перевагу через набагато більші ресурси. Армія французького імператора налічувала понад 190 тисяч солдатів, 14 тисяч кінноти і близько 600—700 гармат.
Як вважають історики, фатальною для Наполеона стали:
- тактична переоцінка своїх військ, які були виснажені попередніми боями і багатоденними переходами та складалися переважно з новобранців
- стратегічна недооцінка військової сили союзників.
Через неточну інформацію Наполеон сумнівався у присутності австрійських — Богемської (як і раніше не вірив у вступ Австрії у війну, через свої родинні стосунки з імператором Австрії Францом II) і Силезької (вважав, що вона знаходиться значно північніше) — армій.
Хід битви
Диспозиція супротивників напередодні битви
15 жовтня Наполеон розмістив свої війська навколо Лейпцига, при цьому велику частину своєї армії (близько 110 тисяч чоловік) — на південь від міста уздовж річки Пляйсе, від Конневітца (нім. Konnewitz) до Маркклєєберга (нім. Markkleeberg) і далі через Вахау (нім. Wachau) і Лібертвольквітц (нім. Liebertwolkwitz) до Хольцхаузена (нім. Holzhausen). Генерал біля Лінденау (нім. Lindenau) прикривав дорогу на захід. На півночі знаходилися війська маршалів Мармона і Нея.
Союзники до цього моменту мали у підпорядкування близько 200 тисяч людей, оскільки корпуси Коллоредо і Беннігсена тільки підтягувалися до місця битви, так само як і кронпринц Швеції з північною армією. Сили союзників зосереджувалися перш за все у Богемській армії чисельністю у 130 тисяч солдатів під командуванням Карла Філіпа фон Шварценберга. При Богемській армії знаходилися також російський цар Олександр I і король Фрідріх Вільгельм III.
Згідно з планом Шварценберга, основна частина армії повинна була подолати опір біля Конневітца, пробитися крізь болотисту низину між Ельстером (нім. Elster) і Пляйсе, обійти правий фланг французів і зайняти найкоротшу дорогу на Лейпциг. Близько 20 тисяч солдатів під командуванням маршала Д'юлая повинні були атакувати Лінденау, а Блюхер мав наступати на Лейпциг з боку Шкойдіца.
Після заперечень Олександра, котрий вказував на складність форсування такої території, для виконання свого плану Шварценберг отримав лише 35 тисяч австрійців під командуванням Мервельдта і спадкоємного принца Фрідріха IV Шлезвіг-Хомбургського; корпуси , Вітгенштейна і під загальним командуванням російського генерала Барклая де Толлі повинні були атакувати французів у лоб. Таким чином, Богемська армія виявилася розділеною річками й болотами на три частини.
16 жовтня
16 жовтня видалося похмурим. Ще до світанку армія Барклая де Толлі почала рух і близько 8 годин ранку відкрила артилерійський вогонь по ворогові. Авангардні колони союзників почали наступ на позиції французьких військ. Російські (14-та дивізія Хельфрайха) і прусські (12-та бригада і 4 батальйони 9-ї бригади) війська під командуванням близько 9.30 захопили Марклєєберг, який обороняли маршал Ожеро і польський князь Понятовский: чотири рази союзників вибивали з міста, і чотири рази вони повертались і брали його штурмом.
Село Вахау (нім. Wachau), що знаходилося східніше, де стояли війська під командуванням самого Наполеона, також було взяте російськими (2-й піхотний корпус, 5200 чоловік; кавалерія Палена — гусари, улани і козаки, 2300 чоловік) і пруськими (9-та бригада, 5800 чоловік) військами під командуванням принца .
Проте через втрати від обстрілу французької артилерії до полудня Вахау було знов залишене. Декілька батальйонів закріпилися в лісі на межі з селом.
5-та російська дивізія (5 тисяч чоловік), прусські 10-та (Пірх, 4550 чоловік) і 11-та бригади (, 5360 чоловік) під загальним командуванням і 4-й австрійський корпус Кленау (24 500 чоловік) наступали на Лібервольквітц, підступи до якого утримувалися 5-м армійським корпусом (13 200 чоловік, 50 гармат) і Макдональдом (18 000 чоловік). Після запеклої битви за кожну вулицю село було узяте, проте обидві сторони понесли важкі втрати. Після підходу до французів підкріплення у вигляді 36-ї дивізії, союзники до 11 годин були вимушені залишити Лібервольквітц.
Весь фронт союзників був такий ослаблений битвою, що лише насилу міг захищати свої початкові позиції. Операція австрійських військ проти Конневітца також не принесла успіху, і пополудні Шварценберг поспішив з Гессенсько-хомбургським корпусом на допомогу Барклаю де Толлі.
Наполеон, підбадьорений ходом бою, вирішив перейти в контрнаступ. Близько 3 години дня 8 тисяч французьких вершників під командуванням Мюрата спробували прорвати центр фронту союзників під Вахау. Вони зуміли прорватися до горба, на якому знаходилися союзні монархи і Шварценберг, але були зупинені російською піхотою, що поспішила на виручку кавалерії союзників. Також невдачею закінчилася наступ французького піхотного корпусу Ларінгстона на Гюльденгоссу. Коли Шварценберг зрозумів стратегічну важливість цієї позиції, він наказав підтягти до неї резервні частини під командуванням великого князя Констянтина.
Наступ військ Д'юлая на Ліденау також був відбитий Бертраном, проте важливого успіху добилася Силезька армія. Не чекаючи підходу північної армії (шведів), Блюхер віддав наказ приєднатися до загального наступу. Під Відеріцом (нім. Wideritz) і Мекерном (нім. Möckern) його війська зіткнулися із запеклим опором. Домбровський, попри недостачу військ, цілий день боронився від підрозділів Ланжерона.
17 тисяч чоловік під командуванням Мармона, що обороняли Мекерн (нім. Mckern), отримали наказ залишити свої позиції і слідувати на південь до Вахау, внаслідок чого вони залишили добре укріплені позиції на півночі. Дізнавшись про наближення ворога, Мармон вирішив затримати його і послав до Нея по допомогу.
Генерал Йорк, що командував на цій ділянці 20 000 союзними військами після численних атак узяв село, втративши 7 тисяч солдатів. Корпус Мармона був знищений.
Ней дізнався про це і розвернув свої війська, проте до Вахау не встиг. Ця тактична перемога була важлива не тільки тим, що прорваний фронт французьких військ на північ від Лейпцига, але і тим, що два корпуси французів було відвернуто від участі в ключовій битві під Вахау. Оскільки жодна із сторін не мала свіжих підкріплень для продовження битви, то з настанням ночі бій припинився.
Наступ на французькі позиції коштував союзникам близько 20 тисяч чоловік убитими і пораненими. Не зважаючи на успішні контратаки союзників під Гюльденгоссой і в Університетському лісі (біля Вахау), а також провал атаки Мюрата, велика частина поля бою залишилася за французами. Вони відтіснили війська союзників від Вахау до Гюльгенгосси і від Лібервольвітца до Університетського лісу, проте не змогли прорвати їх лінію фронту. В цілому день закінчився внічию для обох сторін.
17 жовтня
У боях попереднього дня Наполеонові не вдалося розгромити супротивника. До союзників йшло підкріплення в 100 тисяч солдатів, тоді як французький імператор міг розраховувати лише на корпус фон Дюбена.
Наполеон усвідомлював небезпеку, проте, сподіваючись на родинні зв'язки з імператором Францом, не покинув украй уразливої позиції під Лейпцигом. Через полоненого під Конневітцом австрійського генерала Мервельта пізно вночі 16 жовтня він передав свої умови перемир'я — ті самі, що вже принесли йому мир в серпні. Проте цього разу союзники не погодилися з ними і навіть не дали імператору відповіді. Пропозиція перемир'я виявилася серйозною психологічною помилкою Наполеона — розчаровані підсумками попереднього дня союзники повірили в слабкість французів, якщо імператор першим пропонує мир. Недільний день 17 жовтня пройшов здебільшого спокійно, лише на півночі війська Блюхера, узявши села Ойтріц (нім. Eutritzsch) і Голіс (нім. Golis), підступили впритул до Лейпцига.
У 2 годині дня в селі Зестевіт зібралася військова рада союзників. В цей же час було отримано повідомлення про прибуття армії Беннінгсена (35 тисяч чоловік). Шварцберг, що дізнався про успіхи Блюхера на півночі, хотів негайно відновити битву, проте Беннінгсен заявив, що його солдати дуже втомилися від довгого переходу. Було вирішено відновити наступ в 7 ранку наступного дня. Олександр для посилення армії Беннінгсена передав їй 4-й армійський корпус Кленау, 11-ту бригаду Цитена і козаків Платова, що збільшило її чисельність до 75 тисяч чоловік.
18 жовтня
О 2 годині ночі 18 жовтня Наполеон залишив свої старі позиції, захищати які через нестачу військ було практично неможливо, і відступив на відстань однієї години шляху від Лейпцига. Нові позиції обороняли 150 тисяч солдатів, що було явно недостатньо, щоб відбити наступ союзників, що мали в своєму розпорядженні до цього моменту 300 тисяч солдатів і понад 1 400 гармат.
Не зважаючи на це, бої 18 жовтня були украй запеклими і далеко не на всіх ділянках вдалими для союзників. У 7 годин ранку князь фон Шварценберг віддав наказ про наступ.
Наполеон, керуючи військами зі ставки біля тютюнового млина Штеттеріца (нім. Stötteritz), оборонявся набагато лютіше, ніж це було необхідно для прикриття відступу. Колони союзників переходили в наступ нерівномірно, деякі з них рушили надто пізно, через що удар не був завданий по всьому фронту одночасно. Австрійці, що наступали на правому фланзі під командуванням спадкоємного принца Гессен-Хомбургського, атакували позиції французів під Деліцем (нім. Dölitz), Дезеном (нім. Dösen) і Леснігом (нім. Lößnig), прагнучи відтиснути французів від річки Пляйсе. Спочатку був узятий Деліц, а близько 10 годин — Дезен.
Принц Гессен-Хомбургський був важко поранений, командування узяв на себе Коллоредо. Французькі війська були відтіснені до Конневітца, проте там їм на допомогу прийшли послані Наполеоном дві дивізії під командуванням . Австрійці були вимушені відступити, залишивши Дезен. Перегрупувавшись, вони знов перейшли в наступ і до обіду захопили Леснінг, проте повторно узяти Конневітц, що оборонявся поляками та молодою гвардією під командуванням Удіно і Ожеро, їм не вдалося.
Наполегливий бій розгорівся і під Пробстхайдою (нім. Probstheida), де оборонявся маршал від колон Барклая де Толлі. Побачивши це, Наполеон послав туди в бій Стару гвардію і артилерійський корпус Друо (150 гармат). Стара гвардія спробувала розвинути контрнаступ на південь, проте була зупинена вогнем артилерії, що розташовувалася на невеликому горбі за 500 м від місця битви. До кінця світлового дня союзникам не вдалося узяти Пробстхайду, бій продовжився і після настання темноти. Близько 2 годин дня на правому фланзі Богемська армія під командуванням Беннінгсена, що перейшла в наступ із запізненням, захопила Цукельхаузен(нім. Zuckelhausen), Хольцхаузен і Паунсдорф (нім. Paunsdorf). У штурмі Паунсдорфа, всупереч заперечення Бернадота, також брали участь частини північних армій під командуванням і . Силезька армія під командуванням Ланжерона і захопила Шенефельд і Голіс. У бою під Паунсдорофом вперше було застосовано нову зброю — англійські .
В розпал битви вся саксонська дивізія (близько 3000 чоловік і 19 гармат), що билася в рядах наполеонівських військ, перейшла на бік союзників.
Трохи пізніше те ж зробили вюртемберзькі і баденські частини. До настання ночі на півночі та сході французи були витіснені на відстань 15-хвилинного маршу від Лейпцига. Попри те, що у Д'юлая були достатньо військ, щоб замкнути кільце навколо Наполеона, Шварценберг сумнівався в необхідності примушувати все ще небезпечного супротивника до відчайдушної битви.
Д'юлай отримав наказ лише спостерігати за французами і не атакувати Пегау. Завдяки цьому Бертран зміг скористатися дорогою на Вайсенфельс (нім. Weissenfels), через Лінденау у напрямі Залле, куди за ним потягнулися обоз і артилерія. Вночі почався відступ і самої французької армії — гвардії, кавалерії, корпусів і Ожеро, тоді як Макдональд, Ней і Лорінстон захищали місто.
19 жовтня
Оскільки Наполеон при плануванні битви розраховував тільки на перемогу, то було вжито недостатньо заходів з підготовки відступу. Так, у розпорядженні всіх колон була тільки одна дорога на Вайсенфельс.
Диспозиція союзників на 19 жовтня була складена з розрахунком на продовження битви. Пропозиції Олександра (про форсування Пляйсе) і Блюхера (про виділення 20 тисяч кавалерії для переслідування ворога) було відхилено. Коли вранішній туман розсіявся, стало зрозуміло, що штурм Лейпцига не знадобиться. Король Саксонії прислав офіцера з пропозицією здати місто без бою, якщо французьким військам буде гарантовано 4 години на відступ. Олександр відхилив його і послав своїх ад'ютантів до колон з наказом про наступ.
Тоді як французька армія в штовханині протискувалася через західні Рандштадські ворота, а сам Наполеон лише насилу зміг вибратися з міста, російські війська під командуванням Ланжерона і Сакена захопили північне передмістя Халлес (нім. Halles), прусські, під командуванням Бюлова, східне, увірвавшись до міста через Гриммські ворота, що було здійснено ландвером. Петерстор — південні ворота міста — були взяті військами Беннігсена. Паніка серед захисників міста, що залишилися, досягла піку, коли помилково був підірваний міст Ельстербрюке, що знаходився перед Рандштадськими воротами. Почувши крики «Ура!» наступаючої армії, сапери висадили міст, попри те, що у місті залишалося ще близько 20 тисяч французів, зокрема сили Макдональда, Понятовського, Лорінстона. При відступі загинув маршал Понятовський, король Саксонії був узятий в полон. До першої години дня місто було повністю захоплене.
Наслідки
За різними оцінками від 85 до 110 тисяч чоловік загинули з обох боків під час Битви народів. Французька армія втратила близько 70 тисяч убитими і пораненими, ще близько 35 тисяч було узято в полон або кинуто в госпіталях. Серед загиблих був маршал Франції Юзеф Понятовський, який отримав маршальський жезл лише за два дні до фатального дня. Втрати союзників склали 53 600 чоловік убитими і пораненими.
У результаті битви було ліквідовано присутність французьких військ на схід від Рейну, розпався Рейнський союз, були звільнені Голландія і ряд дрібних німецьких держав.
Наполеон залишився один з Францією проти наступаючої Європи, що незабаром привело до його першого зречення престолу.
Примітки
- Свечин А. А. Эволюция военного искусства. Том II. — М.-Л.: Военгиз, 1928 (174 с.) (рос.)
Посилання
- (нім.)
- Стаття про Битву народів на сайті hrono.ru [ 20 листопада 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Lejpcigom vidoma takozh yak Bitva narodiv nim Volkerschlacht bei Leipzig 16 19 zhovtnya 1813 r bitva chasu Napoleonivskih vijn mizh vijskami imperatora Napoleona i jogo soyuznikiv Polsha Rejnskij soyuz ta soyuznimi armiyami Avstriyi Prussiyi Rosiyi i Shveciyi Bitva vidbulasya na teritoriyi Nimechchini z oboh storin u nij brali uchast nimecki vijska Bitva pid Lejpcigom vvazhayetsya najbilshoyu bitvoyu u svitovij istoriyi do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Bitva zavershilas porazkoyu Napoleona prizvela do vtorgnennya soyuznikiv u Franciyu i do pershogo zrechennya Napoleona vid prestolu v 1814 roci Bitva pid Lejpcigom Vijna shostoyi koaliciyi Karta bitvi 18 zhovtnya 1813 Karta bitvi 18 zhovtnya 1813 Koordinati 51 15 00 pn sh 12 38 24 sh d 51 250000000028 pn sh 12 64000000002777746 sh d 51 250000000028 12 64000000002777746 Data 16 19 zhovtnya 1813 Misce Lejpcig Saksoniya Rezultat Porazka Napoleona Storoni Franciya Gercogstvo Varshavske Rejnska konfederaciya Saksoniya Avstrijska imperiya Prussiya Rosiya Shveciya Komanduvachi Napoleon I Bonapart Yuzef Antonij Ponyatovskij Fridrih Saksonskij Princ Shvarcenberg Gebhard Blyuher Princ Karl Shvedskij Oleksandr I Vijskovi sili 191 000 330 000 Vtrati 38 000 vbitih i poranenih 30 000 polonenih 52 000 vbitih i poranenihPeredistoriyaPislya rosijskoyi kampaniyi Napoleona yaka zakinchilas vidstupom francuzkoyi armiyi jogo protivniki utvorili Shostu koaliciyu yaka ob yednala Angliyu Rosiyu Ispaniyu Portugaliyu Prussiyu Avstriyu Shveciyu i chastinu dribnih nimeckih derzhav knyazivstv Armiya Napoleona skorotilas do dekilkoh soten tisyach soldat a ob yednani sili Shostoyi koaliciyi na shidnomu berezi Rejnu nalichuvali za deyakimi danimi do miljona soldativ Napoleon na zaminu zagiblih u Rosiyi veteraniv nabrav novobranciv ta zumiv zdobuti dvi peremogi nad rosijsko prusskimi vijskami 2 travnya i pid Bautcenom 20 21 travnya sho prizvelo do korotkochasnogo pripinennya vognyu Vijska koaliciyi pid komanduvannyam Gebgarda fon Blyuhera kronprinca Karla Yuhana Shvedskogo i Karla fon Shvarcenberga dotrimuyuchis strategiyi Trahenberzkogo planu unikali pryamih zitknen z Napoleonom prote bilisya proti jogo marshaliv zdobuvshi peremogi pid Grossbeerenom Kulmom i Marshalovi Udino z 120 tisyachnoyu armiyeyu ne vdalosya vzyati Berlin i Napoleon cherez zagrozu z pivnochi buv vimushenij naprikinci veresnya vidstupiti na zahid vid Elbi Vin organizuvav tabir pid Lejpcigom prikrivayuchi svoyi tilovi liniyi i ochikuyuchi vijska soyuznikiv Prusski vijska nastupali vid rosijski i avstrijski vid Drezdena shvedski z pivnochi Napoleon pragnuv virishalnoyi bitvi oskilki strategiya soyuznikiv na visnazhennya sil zabezpechuvala yim perevagu cherez nabagato bilshi resursi Armiya francuzkogo imperatora nalichuvala ponad 190 tisyach soldativ 14 tisyach kinnoti i blizko 600 700 garmat Yak vvazhayut istoriki fatalnoyu dlya Napoleona stali taktichna pereocinka svoyih vijsk yaki buli visnazheni poperednimi boyami i bagatodennimi perehodami ta skladalisya perevazhno z novobranciv strategichna nedoocinka vijskovoyi sili soyuznikiv Cherez netochnu informaciyu Napoleon sumnivavsya u prisutnosti avstrijskih Bogemskoyi yak i ranishe ne viriv u vstup Avstriyi u vijnu cherez svoyi rodinni stosunki z imperatorom Avstriyi Francom II i Silezkoyi vvazhav sho vona znahoditsya znachno pivnichnishe armij Hid bitviDispoziciya suprotivnikiv naperedodni bitvi Roztashuvannya vijsk 16 zhovtnya 1813 15 zhovtnya Napoleon rozmistiv svoyi vijska navkolo Lejpciga pri comu veliku chastinu svoyeyi armiyi blizko 110 tisyach cholovik na pivden vid mista uzdovzh richki Plyajse vid Konnevitca nim Konnewitz do Markklyeyeberga nim Markkleeberg i dali cherez Vahau nim Wachau i Libertvolkvitc nim Liebertwolkwitz do Holchauzena nim Holzhausen General bilya Lindenau nim Lindenau prikrivav dorogu na zahid Na pivnochi znahodilisya vijska marshaliv Marmona i Neya Soyuzniki do cogo momentu mali u pidporyadkuvannya blizko 200 tisyach lyudej oskilki korpusi Kolloredo i Bennigsena tilki pidtyaguvalisya do miscya bitvi tak samo yak i kronprinc Shveciyi z pivnichnoyu armiyeyu Sili soyuznikiv zoseredzhuvalisya persh za vse u Bogemskij armiyi chiselnistyu u 130 tisyach soldativ pid komanduvannyam Karla Filipa fon Shvarcenberga Pri Bogemskij armiyi znahodilisya takozh rosijskij car Oleksandr I i korol Fridrih Vilgelm III Zgidno z planom Shvarcenberga osnovna chastina armiyi povinna bula podolati opir bilya Konnevitca probitisya kriz bolotistu nizinu mizh Elsterom nim Elster i Plyajse obijti pravij flang francuziv i zajnyati najkorotshu dorogu na Lejpcig Blizko 20 tisyach soldativ pid komanduvannyam marshala D yulaya povinni buli atakuvati Lindenau a Blyuher mav nastupati na Lejpcig z boku Shkojdica Pislya zaperechen Oleksandra kotrij vkazuvav na skladnist forsuvannya takoyi teritoriyi dlya vikonannya svogo planu Shvarcenberg otrimav lishe 35 tisyach avstrijciv pid komanduvannyam Merveldta i spadkoyemnogo princa Fridriha IV Shlezvig Homburgskogo korpusi Vitgenshtejna i pid zagalnim komanduvannyam rosijskogo generala Barklaya de Tolli povinni buli atakuvati francuziv u lob Takim chinom Bogemska armiya viyavilasya rozdilenoyu richkami j bolotami na tri chastini 16 zhovtnya 16 zhovtnya vidalosya pohmurim She do svitanku armiya Barklaya de Tolli pochala ruh i blizko 8 godin ranku vidkrila artilerijskij vogon po vorogovi Avangardni koloni soyuznikiv pochali nastup na poziciyi francuzkih vijsk Rosijski 14 ta diviziya Helfrajha i prusski 12 ta brigada i 4 bataljoni 9 yi brigadi vijska pid komanduvannyam blizko 9 30 zahopili Marklyeyeberg yakij oboronyali marshal Ozhero i polskij knyaz Ponyatovskij chotiri razi soyuznikiv vibivali z mista i chotiri razi voni povertalis i brali jogo shturmom Bitva na Vahautskih visotah Kartina Volodimira Moshkova 1815 Selo Vahau nim Wachau sho znahodilosya shidnishe de stoyali vijska pid komanduvannyam samogo Napoleona takozh bulo vzyate rosijskimi 2 j pihotnij korpus 5200 cholovik kavaleriya Palena gusari ulani i kozaki 2300 cholovik i pruskimi 9 ta brigada 5800 cholovik vijskami pid komanduvannyam princa Prote cherez vtrati vid obstrilu francuzkoyi artileriyi do poludnya Vahau bulo znov zalishene Dekilka bataljoniv zakripilisya v lisi na mezhi z selom 5 ta rosijska diviziya 5 tisyach cholovik prusski 10 ta Pirh 4550 cholovik i 11 ta brigadi 5360 cholovik pid zagalnim komanduvannyam i 4 j avstrijskij korpus Klenau 24 500 cholovik nastupali na Libervolkvitc pidstupi do yakogo utrimuvalisya 5 m armijskim korpusom 13 200 cholovik 50 garmat i Makdonaldom 18 000 cholovik Pislya zapekloyi bitvi za kozhnu vulicyu selo bulo uzyate prote obidvi storoni ponesli vazhki vtrati Pislya pidhodu do francuziv pidkriplennya u viglyadi 36 yi diviziyi soyuzniki do 11 godin buli vimusheni zalishiti Libervolkvitc Ves front soyuznikiv buv takij oslablenij bitvoyu sho lishe nasilu mig zahishati svoyi pochatkovi poziciyi Operaciya avstrijskih vijsk proti Konnevitca takozh ne prinesla uspihu i popoludni Shvarcenberg pospishiv z Gessensko homburgskim korpusom na dopomogu Barklayu de Tolli Napoleon pidbadorenij hodom boyu virishiv perejti v kontrnastup Blizko 3 godini dnya 8 tisyach francuzkih vershnikiv pid komanduvannyam Myurata sprobuvali prorvati centr frontu soyuznikiv pid Vahau Voni zumili prorvatisya do gorba na yakomu znahodilisya soyuzni monarhi i Shvarcenberg ale buli zupineni rosijskoyu pihotoyu sho pospishila na viruchku kavaleriyi soyuznikiv Takozh nevdacheyu zakinchilasya nastup francuzkogo pihotnogo korpusu Laringstona na Gyuldengossu Koli Shvarcenberg zrozumiv strategichnu vazhlivist ciyeyi poziciyi vin nakazav pidtyagti do neyi rezervni chastini pid komanduvannyam velikogo knyazya Konstyantina Nastup vijsk D yulaya na Lidenau takozh buv vidbitij Bertranom prote vazhlivogo uspihu dobilasya Silezka armiya Ne chekayuchi pidhodu pivnichnoyi armiyi shvediv Blyuher viddav nakaz priyednatisya do zagalnogo nastupu Pid Videricom nim Wideritz i Mekernom nim Mockern jogo vijska zitknulisya iz zapeklim oporom Dombrovskij popri nedostachu vijsk cilij den boronivsya vid pidrozdiliv Lanzherona 17 tisyach cholovik pid komanduvannyam Marmona sho oboronyali Mekern nim Mckern otrimali nakaz zalishiti svoyi poziciyi i sliduvati na pivden do Vahau vnaslidok chogo voni zalishili dobre ukripleni poziciyi na pivnochi Diznavshis pro nablizhennya voroga Marmon virishiv zatrimati jogo i poslav do Neya po dopomogu General Jork sho komanduvav na cij dilyanci 20 000 soyuznimi vijskami pislya chislennih atak uzyav selo vtrativshi 7 tisyach soldativ Korpus Marmona buv znishenij Nej diznavsya pro ce i rozvernuv svoyi vijska prote do Vahau ne vstig Cya taktichna peremoga bula vazhliva ne tilki tim sho prorvanij front francuzkih vijsk na pivnich vid Lejpciga ale i tim sho dva korpusi francuziv bulo vidvernuto vid uchasti v klyuchovij bitvi pid Vahau Oskilki zhodna iz storin ne mala svizhih pidkriplen dlya prodovzhennya bitvi to z nastannyam nochi bij pripinivsya Nastup na francuzki poziciyi koshtuvav soyuznikam blizko 20 tisyach cholovik ubitimi i poranenimi Ne zvazhayuchi na uspishni kontrataki soyuznikiv pid Gyuldengossoj i v Universitetskomu lisi bilya Vahau a takozh proval ataki Myurata velika chastina polya boyu zalishilasya za francuzami Voni vidtisnili vijska soyuznikiv vid Vahau do Gyulgengossi i vid Libervolvitca do Universitetskogo lisu prote ne zmogli prorvati yih liniyu frontu V cilomu den zakinchivsya vnichiyu dlya oboh storin 17 zhovtnya U boyah poperednogo dnya Napoleonovi ne vdalosya rozgromiti suprotivnika Do soyuznikiv jshlo pidkriplennya v 100 tisyach soldativ todi yak francuzkij imperator mig rozrahovuvati lishe na korpus fon Dyubena Napoleon usvidomlyuvav nebezpeku prote spodivayuchis na rodinni zv yazki z imperatorom Francom ne pokinuv ukraj urazlivoyi poziciyi pid Lejpcigom Cherez polonenogo pid Konnevitcom avstrijskogo generala Mervelta pizno vnochi 16 zhovtnya vin peredav svoyi umovi peremir ya ti sami sho vzhe prinesli jomu mir v serpni Prote cogo razu soyuzniki ne pogodilisya z nimi i navit ne dali imperatoru vidpovidi Propoziciya peremir ya viyavilasya serjoznoyu psihologichnoyu pomilkoyu Napoleona rozcharovani pidsumkami poperednogo dnya soyuzniki povirili v slabkist francuziv yaksho imperator pershim proponuye mir Nedilnij den 17 zhovtnya projshov zdebilshogo spokijno lishe na pivnochi vijska Blyuhera uzyavshi sela Ojtric nim Eutritzsch i Golis nim Golis pidstupili vpritul do Lejpciga U 2 godini dnya v seli Zestevit zibralasya vijskova rada soyuznikiv V cej zhe chas bulo otrimano povidomlennya pro pributtya armiyi Benningsena 35 tisyach cholovik Shvarcberg sho diznavsya pro uspihi Blyuhera na pivnochi hotiv negajno vidnoviti bitvu prote Benningsen zayaviv sho jogo soldati duzhe vtomilisya vid dovgogo perehodu Bulo virisheno vidnoviti nastup v 7 ranku nastupnogo dnya Oleksandr dlya posilennya armiyi Benningsena peredav yij 4 j armijskij korpus Klenau 11 tu brigadu Citena i kozakiv Platova sho zbilshilo yiyi chiselnist do 75 tisyach cholovik 18 zhovtnya Roztashuvannya vijsk 18 zhovtnya 1813 O 2 godini nochi 18 zhovtnya Napoleon zalishiv svoyi stari poziciyi zahishati yaki cherez nestachu vijsk bulo praktichno nemozhlivo i vidstupiv na vidstan odniyeyi godini shlyahu vid Lejpciga Novi poziciyi oboronyali 150 tisyach soldativ sho bulo yavno nedostatno shob vidbiti nastup soyuznikiv sho mali v svoyemu rozporyadzhenni do cogo momentu 300 tisyach soldativ i ponad 1 400 garmat Napoleon i Yuzef Ponyatovskij bilya Shtetterica Kartina Yanuariya Suhodolskogo Ne zvazhayuchi na ce boyi 18 zhovtnya buli ukraj zapeklimi i daleko ne na vsih dilyankah vdalimi dlya soyuznikiv U 7 godin ranku knyaz fon Shvarcenberg viddav nakaz pro nastup Napoleon keruyuchi vijskami zi stavki bilya tyutyunovogo mlina Shtetterica nim Stotteritz oboronyavsya nabagato lyutishe nizh ce bulo neobhidno dlya prikrittya vidstupu Koloni soyuznikiv perehodili v nastup nerivnomirno deyaki z nih rushili nadto pizno cherez sho udar ne buv zavdanij po vsomu frontu odnochasno Avstrijci sho nastupali na pravomu flanzi pid komanduvannyam spadkoyemnogo princa Gessen Homburgskogo atakuvali poziciyi francuziv pid Delicem nim Dolitz Dezenom nim Dosen i Lesnigom nim Lossnig pragnuchi vidtisnuti francuziv vid richki Plyajse Spochatku buv uzyatij Delic a blizko 10 godin Dezen Princ Gessen Homburgskij buv vazhko poranenij komanduvannya uzyav na sebe Kolloredo Francuzki vijska buli vidtisneni do Konnevitca prote tam yim na dopomogu prijshli poslani Napoleonom dvi diviziyi pid komanduvannyam Avstrijci buli vimusheni vidstupiti zalishivshi Dezen Peregrupuvavshis voni znov perejshli v nastup i do obidu zahopili Lesning prote povtorno uzyati Konnevitc sho oboronyavsya polyakami ta molodoyu gvardiyeyu pid komanduvannyam Udino i Ozhero yim ne vdalosya Napoleglivij bij rozgorivsya i pid Probsthajdoyu nim Probstheida de oboronyavsya marshal vid kolon Barklaya de Tolli Pobachivshi ce Napoleon poslav tudi v bij Staru gvardiyu i artilerijskij korpus Druo 150 garmat Stara gvardiya sprobuvala rozvinuti kontrnastup na pivden prote bula zupinena vognem artileriyi sho roztashovuvalasya na nevelikomu gorbi za 500 m vid miscya bitvi Do kincya svitlovogo dnya soyuznikam ne vdalosya uzyati Probsthajdu bij prodovzhivsya i pislya nastannya temnoti Blizko 2 godin dnya na pravomu flanzi Bogemska armiya pid komanduvannyam Benningsena sho perejshla v nastup iz zapiznennyam zahopila Cukelhauzen nim Zuckelhausen Holchauzen i Paunsdorf nim Paunsdorf U shturmi Paunsdorfa vsuperech zaperechennya Bernadota takozh brali uchast chastini pivnichnih armij pid komanduvannyam i Silezka armiya pid komanduvannyam Lanzherona i zahopila Shenefeld i Golis U boyu pid Paunsdorofom vpershe bulo zastosovano novu zbroyu anglijski V rozpal bitvi vsya saksonska diviziya blizko 3000 cholovik i 19 garmat sho bilasya v ryadah napoleonivskih vijsk perejshla na bik soyuznikiv Trohi piznishe te zh zrobili vyurtemberzki i badenski chastini Do nastannya nochi na pivnochi ta shodi francuzi buli vitisneni na vidstan 15 hvilinnogo marshu vid Lejpciga Popri te sho u D yulaya buli dostatno vijsk shob zamknuti kilce navkolo Napoleona Shvarcenberg sumnivavsya v neobhidnosti primushuvati vse she nebezpechnogo suprotivnika do vidchajdushnoyi bitvi D yulaj otrimav nakaz lishe sposterigati za francuzami i ne atakuvati Pegau Zavdyaki comu Bertran zmig skoristatisya dorogoyu na Vajsenfels nim Weissenfels cherez Lindenau u napryami Zalle kudi za nim potyagnulisya oboz i artileriya Vnochi pochavsya vidstup i samoyi francuzkoyi armiyi gvardiyi kavaleriyi korpusiv i Ozhero todi yak Makdonald Nej i Lorinston zahishali misto 19 zhovtnya Bitva bilya Grimmskih vorit 19 zhovtnya 1813 Kartina Ernsta Vilgelma Shtrasbergera Oskilki Napoleon pri planuvanni bitvi rozrahovuvav tilki na peremogu to bulo vzhito nedostatno zahodiv z pidgotovki vidstupu Tak u rozporyadzhenni vsih kolon bula tilki odna doroga na Vajsenfels Dispoziciya soyuznikiv na 19 zhovtnya bula skladena z rozrahunkom na prodovzhennya bitvi Propoziciyi Oleksandra pro forsuvannya Plyajse i Blyuhera pro vidilennya 20 tisyach kavaleriyi dlya peresliduvannya voroga bulo vidhileno Koli vranishnij tuman rozsiyavsya stalo zrozumilo sho shturm Lejpciga ne znadobitsya Korol Saksoniyi prislav oficera z propoziciyeyu zdati misto bez boyu yaksho francuzkim vijskam bude garantovano 4 godini na vidstup Oleksandr vidhiliv jogo i poslav svoyih ad yutantiv do kolon z nakazom pro nastup Todi yak francuzka armiya v shtovhanini protiskuvalasya cherez zahidni Randshtadski vorota a sam Napoleon lishe nasilu zmig vibratisya z mista rosijski vijska pid komanduvannyam Lanzherona i Sakena zahopili pivnichne peredmistya Halles nim Halles prusski pid komanduvannyam Byulova shidne uvirvavshis do mista cherez Grimmski vorota sho bulo zdijsneno landverom Peterstor pivdenni vorota mista buli vzyati vijskami Bennigsena Panika sered zahisnikiv mista sho zalishilisya dosyagla piku koli pomilkovo buv pidirvanij mist Elsterbryuke sho znahodivsya pered Randshtadskimi vorotami Pochuvshi kriki Ura nastupayuchoyi armiyi saperi visadili mist popri te sho u misti zalishalosya she blizko 20 tisyach francuziv zokrema sili Makdonalda Ponyatovskogo Lorinstona Pri vidstupi zaginuv marshal Ponyatovskij korol Saksoniyi buv uzyatij v polon Do pershoyi godini dnya misto bulo povnistyu zahoplene NaslidkiMemorial bitvi narodiv Lejpcig Za riznimi ocinkami vid 85 do 110 tisyach cholovik zaginuli z oboh bokiv pid chas Bitvi narodiv Francuzka armiya vtratila blizko 70 tisyach ubitimi i poranenimi she blizko 35 tisyach bulo uzyato v polon abo kinuto v gospitalyah Sered zagiblih buv marshal Franciyi Yuzef Ponyatovskij yakij otrimav marshalskij zhezl lishe za dva dni do fatalnogo dnya Vtrati soyuznikiv sklali 53 600 cholovik ubitimi i poranenimi U rezultati bitvi bulo likvidovano prisutnist francuzkih vijsk na shid vid Rejnu rozpavsya Rejnskij soyuz buli zvilneni Gollandiya i ryad dribnih nimeckih derzhav Napoleon zalishivsya odin z Franciyeyu proti nastupayuchoyi Yevropi sho nezabarom privelo do jogo pershogo zrechennya prestolu PrimitkiSvechin A A Evolyuciya voennogo iskusstva Tom II M L Voengiz 1928 174 s ros Posilannya nim Stattya pro Bitvu narodiv na sajti hrono ru 20 listopada 2006 u Wayback Machine ros