Ю́зеф Анто́ній Понято́вський (пол. Józef Antoni Poniatowski; 7 травня 1763, Відень — 19 жовтня 1813, Лейпциг) — князь, польський політичний і військовий діяч, маршал Франції (1813). Племінник польського короля Станіслава Августа Понятовського.
Понятовський Юзеф Антоній | |
---|---|
пол. Józef Antoni Poniatowski | |
Народився | 7 травня 1763 Відень |
Помер | 19 жовтня 1813 (50 років) Лейпциг ·утоплення |
Поховання | крипта святого Леонарда |
Країна | Франція Річ Посполита |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
Знання мов | польська[1] |
Учасник | Наполеонівські війни, Битва під Зеленцями, Битва під Дубенкою, d, d, d, Смоленська битва (1812), Бородінська битва, d, d, Війна шостої коаліції і Битва під Лейпцигом 1813 |
Роки активності | 1787 — 1813[2] |
Титул | князь |
Посада | d |
Військове звання | маршал Франції (1813) |
Рід | Понятовські |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
|
Понятовський Жозеф-Антуан (Юзеф — Антоній) — маршал наполеонівської армії. Поляк, єдиний іноземець, що отримав чин маршала від імператора Наполеона I у жовтні 1813 в перший день битви під Лейпцигом. Маршальський жезл отримати не встиг — потонув через три дні, прикриваючи відступ французької армії. Людина честі, благородний і хоробрий воїн, один з національних героїв Польщі, що стоїть в одному ряду з Тадеушем Костюшком та Юзефом Пілсудським.
Понятовський ніколи не був одружений і не мав законного сина. Він був єдиним маршалом Наполеона, що залишився парубком. Після загибелі Понятовського увесь його величезний маєток успадкувала графиня Анна Потоцька, двоюрідна племінниця маршала.
Життєпис
Народився 1763 у Відні. Батько — Анджей Понятовський — був братом польського короля Станіслава Августа, мати — Тереза Понятовська — уроджена графиня Кінська.
Службу почав в австрійській армії, з 1789 — в польській армії, разом з Тадеушем Костюшком отримав звання генерал-майора, 1791 був призначений командувачем польськими військами в Україні, здійснював реорганізацію армії і навчання військ.
Російсько-польська війна
Під час російсько-польської війни 1792 командував корпусом польської армії. 18 червня 1792 переміг російський корпус в битві під Зеленцями.
Польське повстання
Після поразки Польщі у війні вийшов у відставку і виїхав за кордон, але з початком Польського повстання 1794 підтримав Костюшка, командував дивізією, бився проти прусської армії під Варшавою. Повстання Костюшка було придушене, Польщі не вдалося звільнитися з-під гніту королівства Пруссії, австрійських Габсбургів та Російської імперії. Відмовившись служити в російській армії, Понятовський виїхав до Австрії, де прожив кілька років.
1798 Юзеф Понятовський приїжджав до Санкт-Петербурга у спадкових справах, підтвердивши ще раз свою відмову служити російському цареві, повернувся до Варшави. Після поразки повстання Костюшка та (розділу Речі Посполитої) поляки вітали успіхи Наполеона Бонапарта, сподіваючись на допомогу Франції з відновлення Польщі.
В листопаді 1806 до Варшави увійшли наполеонівські війська на чолі з маршалом Мюратом, Понятовський прийняв командування новоствореної польської армії.
Незважаючи на початкове насторожене і недовірливе ставлення імператора Наполеона і маршала Даву до Юзефа Понятовського, з плином часу князь зміг заслужити їхню прихильність і навіть був нагороджений орденом Почесного Легіону. Імператор намагався домогтися прихильності польської графині Марії Валевської. У цьому делікатному питанні, тривалими умовляннями і переконаннями, йому допоміг князь Юзеф, хоча спочатку у Валевської не було жодного бажання нагороджувати потенційного визволителя Польщі.
На острові Святої Єлени Наполеон написав, що вважав Понятовського народженим для трону: «Якби мені вдалася російська кампанія, я зробив би його королем поляків»
Герцогство Варшавське
1807 імператор Наполеон заснував у Варшаві Урядову комісію — тимчасовий уряд. Юзеф Понятовський брав участь у його формуванні, став військовим міністром, а 1808 — головнокомандувачем військами герцогства Варшавського.
Після укладення Тільзітського миру Наполеон призначив генерал-губернатором утвореного герцогства Варшавського непідкупного і неприступного маршала Даву, якому стали підпорядковуватися всі французькі та польські війська, фортеці і гарнізони на території герцогства. Імператор надав Даву усю повноту вищої військової та адміністративної влади. Службові зустрічі Даву і Понятовського часто перетворювалися на скандали.
Їдучи з Варшави у вересні 1808, «залізний маршал» відправив Понятовському розпорядження про призначення його командувачем військами. Він підкреслив, що просить князя розглядати цей крок як доказ своєї необмеженої довіри і поваги і ніщо й ніколи не зможе змінити цих його почуттів. Отримати таку рекомендацію від Даву вдавалося небагатьом.
У квітні 1809 відроджені війська князя Понятовського отримали бойове хрещення — вибили австрійські війська, що почали вторгнення в герцогство, з Варшави, незважаючи на те, що чисельність австрійської армії перевищувала польську більше, ніж удвічі.
Потім звільнили Сандомир, Замостя, Люблін, Львів і Краків. Ці успіхи принесли Понятовському величезний авторитет, велику повагу і любов польського населення і армії, підтвердили боєздатність польських військ.
В битві біля Рашина князь особисто з рушницею в руках водив у штикову контратаку батальйон піхотного полку. У роки, що залишилися до початку кампанії в Російській імперії, Понятовський продовжував зміцнення, навчання і організацію польських військ. Він відкривав інженерні та артилерійські школи, зміцнював оборону фортець.
Похід на Росію
У російській кампанії 1812 князь Понятовський командував 5 м корпусом Великої армії, що цілком складався з поляків. Відзначився у боях під Смоленськом і Бородіним, повною мірою проявивши свій військовий талант і відвагу. У Бородінській битві корпусу Понятовського було наказано рухатися Старою Смоленською дорогою і, зламавши опір росіян в районі Утіци, допомогти головній французькій атаці проти Семеновских флешів. Але князь зустрів запеклий опір військ Тучкова.
Утіцу захопити йому вдалося, однак поляки більшу частину дня витратили на здобуття Утіцького кургану і тільки до п'ятої години вечора Понятовському вдалося здолати опір російських військ, захопити курган і вийти на оперативний простір. При цьому сил, щоб здійснити подальший напад на лівий фланг російської армії, у нього не залишилося. Польський корпус був вимотаний і знекровлений в ході бою на Старій Смоленської дорозі.
При відступі Смоленською дорогою, у Вязьмі корпус Понятовського надав спільно з корпусом Богарне допомогу ар'єргарду Даву, який був відрізаний від решти французької армії військами Милорадовича. Після відступу з Російської імперії князь дуже важко переживав втрату більшої частини польського корпусу і майже всієї артилерії.
Понятовський став заново організовувати польську армію. Відкинувши пропозицію перейти з військом на бік імператора Олександра I, він у лютому 1813 з Варшави відступив до Кракова, а потім вивів війська до Королівства Саксонії.
Битва під Лейпцигом
У битві біля Лейпцига солдати Великої армії боролися героїчно, виявляючи дива стійкості і мужності. Понятовський командував 8 м корпусом. Впродовж 16 жовтня 1813 корпус відбивав безперервні атаки союзників на південному заході, не полишаючи позицій. Наполеон, захоплений мужністю поляків, надав польському головнокомандувачу звання маршала Франції.
18 жовтня битва спалахнула з більшою силою. Але перевага сил була на боці союзників, крім цього, саксонська армія раптово перейшла до союзників, повернувши зброю проти наполеонівської армії. Імператор наказав Великій армії відступати. Прикривати відхід було доручено маршалам Понятовському і Макдональду.
Загибель
Союзні війська були в місті Лейпциг, коли французи за наказом маршала Бертьє підірвали міст на річці Вайсе-Ельстер, але війська прикриття ще не встигли відійти. Поранений маршал Понятовський сів на коня і, підтримуваний ад'ютантами, спробував перепливти річку. Діставшись уплав до берега, він спробував вийти з води, але знову був поранений, впав у воду і потонув.
Поховання
Тіло князя Юзефа Понятовського витягнули з Вайсе-Ельстер через кілька днів після закінчення Битви народів. Останки князя упокоїлися в крипті Святого Леонарда під Вавельським собором у Кракові 1817.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
Джерела та література
- Усенко П. Г. Понятовський Юзеф-Антоні [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 419. — .
Посилання
- Józef Antoni ks. Poniatowski h. Ciołek (ID: dw.4898) [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Біографія на сайті www.peoples.ru [ 7 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (пол.)
- . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu zef Anto nij Ponyato vskij pol Jozef Antoni Poniatowski 7 travnya 1763 Viden 19 zhovtnya 1813 Lejpcig knyaz polskij politichnij i vijskovij diyach marshal Franciyi 1813 Pleminnik polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Ponyatovskij Yuzef Antonijpol Jozef Antoni PoniatowskiNarodivsya 7 travnya 1763 1763 05 07 VidenPomer 19 zhovtnya 1813 1813 10 19 50 rokiv Lejpcig utoplennyaPohovannya kripta svyatogo LeonardaKrayina Franciya Rich PospolitaDiyalnist oficer vijskovosluzhbovecZnannya mov polska 1 Uchasnik Napoleonivski vijni Bitva pid Zelencyami Bitva pid Dubenkoyu d d d Smolenska bitva 1812 Borodinska bitva d d Vijna shostoyi koaliciyi i Bitva pid Lejpcigom 1813Roki aktivnosti 1787 1813 2 Titul knyazPosada dVijskove zvannya marshal Franciyi 1813 Rid PonyatovskiBatko dMati dBrati sestri dDiti dAvtografNagorodi Marshal Imperiyi d 1813 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arku Suverennij vijskovij Orden Gospitalyeriv Svyatogo Ivana Yerusalimskogo licariv Rodosu i MaltiGerbVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ponyatovskij Polsko litovska derzhava 1772 angl Tri rozdili polsko litovskoyi derzhavi angl Polsko rosijska vijna pol Polsko litovska derzhava 1794 pol Gercogstvo Varshavske nim Ponyatovskij Zhozef Antuan Yuzef Antonij marshal napoleonivskoyi armiyi Polyak yedinij inozemec sho otrimav chin marshala vid imperatora Napoleona I u zhovtni 1813 v pershij den bitvi pid Lejpcigom Marshalskij zhezl otrimati ne vstig potonuv cherez tri dni prikrivayuchi vidstup francuzkoyi armiyi Lyudina chesti blagorodnij i horobrij voyin odin z nacionalnih geroyiv Polshi sho stoyit v odnomu ryadu z Tadeushem Kostyushkom ta Yuzefom Pilsudskim Ponyatovskij nikoli ne buv odruzhenij i ne mav zakonnogo sina Vin buv yedinim marshalom Napoleona sho zalishivsya parubkom Pislya zagibeli Ponyatovskogo uves jogo velicheznij mayetok uspadkuvala grafinya Anna Potocka dvoyuridna pleminnicya marshala ZhittyepisNarodivsya 1763 u Vidni Batko Andzhej Ponyatovskij buv bratom polskogo korolya Stanislava Avgusta mati Tereza Ponyatovska urodzhena grafinya Kinska Sluzhbu pochav v avstrijskij armiyi z 1789 v polskij armiyi razom z Tadeushem Kostyushkom otrimav zvannya general majora 1791 buv priznachenij komanduvachem polskimi vijskami v Ukrayini zdijsnyuvav reorganizaciyu armiyi i navchannya vijsk Rosijsko polska vijna Pid chas rosijsko polskoyi vijni 1792 komanduvav korpusom polskoyi armiyi 18 chervnya 1792 peremig rosijskij korpus v bitvi pid Zelencyami Polske povstannya Pislya porazki Polshi u vijni vijshov u vidstavku i viyihav za kordon ale z pochatkom Polskogo povstannya 1794 pidtrimav Kostyushka komanduvav diviziyeyu bivsya proti prusskoyi armiyi pid Varshavoyu Povstannya Kostyushka bulo pridushene Polshi ne vdalosya zvilnitisya z pid gnitu korolivstva Prussiyi avstrijskih Gabsburgiv ta Rosijskoyi imperiyi Vidmovivshis sluzhiti v rosijskij armiyi Ponyatovskij viyihav do Avstriyi de prozhiv kilka rokiv Napoleonivski vijni 1798 Yuzef Ponyatovskij priyizhdzhav do Sankt Peterburga u spadkovih spravah pidtverdivshi she raz svoyu vidmovu sluzhiti rosijskomu carevi povernuvsya do Varshavi Pislya porazki povstannya Kostyushka ta rozdilu Rechi Pospolitoyi polyaki vitali uspihi Napoleona Bonaparta spodivayuchis na dopomogu Franciyi z vidnovlennya Polshi V listopadi 1806 do Varshavi uvijshli napoleonivski vijska na choli z marshalom Myuratom Ponyatovskij prijnyav komanduvannya novostvorenoyi polskoyi armiyi Nezvazhayuchi na pochatkove nastorozhene i nedovirlive stavlennya imperatora Napoleona i marshala Davu do Yuzefa Ponyatovskogo z plinom chasu knyaz zmig zasluzhiti yihnyu prihilnist i navit buv nagorodzhenij ordenom Pochesnogo Legionu Imperator namagavsya domogtisya prihilnosti polskoyi grafini Mariyi Valevskoyi U comu delikatnomu pitanni trivalimi umovlyannyami i perekonannyami jomu dopomig knyaz Yuzef hocha spochatku u Valevskoyi ne bulo zhodnogo bazhannya nagorodzhuvati potencijnogo vizvolitelya Polshi Na ostrovi Svyatoyi Yeleni Napoleon napisav sho vvazhav Ponyatovskogo narodzhenim dlya tronu Yakbi meni vdalasya rosijska kampaniya ya zrobiv bi jogo korolem polyakiv Gercogstvo Varshavske 1807 imperator Napoleon zasnuvav u Varshavi Uryadovu komisiyu timchasovij uryad Yuzef Ponyatovskij brav uchast u jogo formuvanni stav vijskovim ministrom a 1808 golovnokomanduvachem vijskami gercogstva Varshavskogo Pislya ukladennya Tilzitskogo miru Napoleon priznachiv general gubernatorom utvorenogo gercogstva Varshavskogo nepidkupnogo i nepristupnogo marshala Davu yakomu stali pidporyadkovuvatisya vsi francuzki ta polski vijska forteci i garnizoni na teritoriyi gercogstva Imperator nadav Davu usyu povnotu vishoyi vijskovoyi ta administrativnoyi vladi Sluzhbovi zustrichi Davu i Ponyatovskogo chasto peretvoryuvalisya na skandali Yiduchi z Varshavi u veresni 1808 zaliznij marshal vidpraviv Ponyatovskomu rozporyadzhennya pro priznachennya jogo komanduvachem vijskami Vin pidkresliv sho prosit knyazya rozglyadati cej krok yak dokaz svoyeyi neobmezhenoyi doviri i povagi i nisho j nikoli ne zmozhe zminiti cih jogo pochuttiv Otrimati taku rekomendaciyu vid Davu vdavalosya nebagatom U kvitni 1809 vidrodzheni vijska knyazya Ponyatovskogo otrimali bojove hreshennya vibili avstrijski vijska sho pochali vtorgnennya v gercogstvo z Varshavi nezvazhayuchi na te sho chiselnist avstrijskoyi armiyi perevishuvala polsku bilshe nizh udvichi Potim zvilnili Sandomir Zamostya Lyublin Lviv i Krakiv Ci uspihi prinesli Ponyatovskomu velicheznij avtoritet veliku povagu i lyubov polskogo naselennya i armiyi pidtverdili boyezdatnist polskih vijsk V bitvi bilya Rashina knyaz osobisto z rushniceyu v rukah vodiv u shtikovu kontrataku bataljon pihotnogo polku U roki sho zalishilisya do pochatku kampaniyi v Rosijskij imperiyi Ponyatovskij prodovzhuvav zmicnennya navchannya i organizaciyu polskih vijsk Vin vidkrivav inzhenerni ta artilerijski shkoli zmicnyuvav oboronu fortec Pohid na Rosiyu U rosijskij kampaniyi 1812 knyaz Ponyatovskij komanduvav 5 m korpusom Velikoyi armiyi sho cilkom skladavsya z polyakiv Vidznachivsya u boyah pid Smolenskom i Borodinim povnoyu miroyu proyavivshi svij vijskovij talant i vidvagu U Borodinskij bitvi korpusu Ponyatovskogo bulo nakazano ruhatisya Staroyu Smolenskoyu dorogoyu i zlamavshi opir rosiyan v rajoni Utici dopomogti golovnij francuzkij ataci proti Semenovskih fleshiv Ale knyaz zustriv zapeklij opir vijsk Tuchkova Uticu zahopiti jomu vdalosya odnak polyaki bilshu chastinu dnya vitratili na zdobuttya Utickogo kurganu i tilki do p yatoyi godini vechora Ponyatovskomu vdalosya zdolati opir rosijskih vijsk zahopiti kurgan i vijti na operativnij prostir Pri comu sil shob zdijsniti podalshij napad na livij flang rosijskoyi armiyi u nogo ne zalishilosya Polskij korpus buv vimotanij i znekrovlenij v hodi boyu na Starij Smolenskoyi dorozi Pri vidstupi Smolenskoyu dorogoyu u Vyazmi korpus Ponyatovskogo nadav spilno z korpusom Bogarne dopomogu ar yergardu Davu yakij buv vidrizanij vid reshti francuzkoyi armiyi vijskami Miloradovicha Pislya vidstupu z Rosijskoyi imperiyi knyaz duzhe vazhko perezhivav vtratu bilshoyi chastini polskogo korpusu i majzhe vsiyeyi artileriyi Ponyatovskij stav zanovo organizovuvati polsku armiyu Vidkinuvshi propoziciyu perejti z vijskom na bik imperatora Oleksandra I vin u lyutomu 1813 z Varshavi vidstupiv do Krakova a potim viviv vijska do Korolivstva Saksoniyi Bitva pid Lejpcigom U bitvi bilya Lejpciga soldati Velikoyi armiyi borolisya geroyichno viyavlyayuchi diva stijkosti i muzhnosti Ponyatovskij komanduvav 8 m korpusom Vprodovzh 16 zhovtnya 1813 korpus vidbivav bezperervni ataki soyuznikiv na pivdennomu zahodi ne polishayuchi pozicij Napoleon zahoplenij muzhnistyu polyakiv nadav polskomu golovnokomanduvachu zvannya marshala Franciyi 18 zhovtnya bitva spalahnula z bilshoyu siloyu Ale perevaga sil bula na boci soyuznikiv krim cogo saksonska armiya raptovo perejshla do soyuznikiv povernuvshi zbroyu proti napoleonivskoyi armiyi Imperator nakazav Velikij armiyi vidstupati Prikrivati vidhid bulo dorucheno marshalam Ponyatovskomu i Makdonaldu Zagibel Soyuzni vijska buli v misti Lejpcig koli francuzi za nakazom marshala Bertye pidirvali mist na richci Vajse Elster ale vijska prikrittya she ne vstigli vidijti Poranenij marshal Ponyatovskij siv na konya i pidtrimuvanij ad yutantami sprobuvav pereplivti richku Distavshis uplav do berega vin sprobuvav vijti z vodi ale znovu buv poranenij vpav u vodu i potonuv Pohovannya Tilo knyazya Yuzefa Ponyatovskogo vityagnuli z Vajse Elster cherez kilka dniv pislya zakinchennya Bitvi narodiv Ostanki knyazya upokoyilisya v kripti Svyatogo Leonarda pid Vavelskim soborom u Krakovi 1817 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517Dzherela ta literaturaUsenko P G Ponyatovskij Yuzef Antoni 14 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 419 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaJozef Antoni ks Poniatowski h Ciolek ID dw 4898 17 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Biografiya na sajti www peoples ru 7 sichnya 2008 u Wayback Machine ros pol pol