Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повста́ння Костю́шка (Інсурекція Костюшка, Польське повстання 1794 року, пол. Powstanie kościuszkowskie) — польське народне повстання проти Росії та Пруссії в 1794 році.
Передісторія повстання (1791—1794)
Конституція Третього травня 1791 заклала підмурок для перетворення Речі Посполитої у державу із сильною центральною владою. Обмеження станових привілеїв викликало незадоволення серед частини магнатів і шляхти, які в травні 1792 організували проти конституції Торговицьку конфедерацію. Король Станіслав Авґуст Понятовський оголосив торговичан бунтівниками і наказав силою розігнати загони конфедерації. Однак російська імператриця Катерина ІІ, яка не бажала посилення Речі Посполитої, виступила на підтримку конфедерації і наказала військам генерала Михайла Каховського увійти до Польщі, а генерала Кречетнікова — до Литви. Розгорілися бойові дії.
До Катерини II в польському питанні приєднався прусський король Фрідріх Вільгельм II. Близько трьох місяців польська армія чинила опір. Але під тиском сил, що мали значну перевагу, король Станіслав Авґуст був змушений капітулювати і підкоритися вимогам торговичан та інтервентів. Новий сейм, скликаний у місті Гродно, проголосив скасування конституції Третього травня. Гарнізони російських і прусських військ були розміщені у великих містах Речі Посполитої, в тому числі і у Варшаві. Польська армія переформовувалися, багато частин передбачалося розпустити.
У грудні 1792 Катерина II і Фрідріх Вільґельм II домовилися про новий, другий поділ Речі Посполитої. 9 квітня 1793 були оголошені умови розподілу: Пруссія отримала Велику Польщу з містами Познань, Торунь і Ґданськ, Росія — Східну Білорусь і Правобережну Україну. У вересні 1793 умови розподілу були прийняті польським сеймом, який контролювали торговичани.
Далеко не всі польські патріоти змирилися з диктатом іноземних держав. Повсюдно організовувалися таємні товариства, які поставили собі за мету підготовку загального повстання. Головою патріотичного руху став добре відомий боротьбою з торговичанами учасник американської революції генерал Тадеуш Костюшко. Великі надії змовники пов'язували з революційною Францією, яка перебувала в стані війни з Австрією і Пруссією — учасниками розділу Польщі.
Початок повстання (березень-червень 1794)
Повстання почалося 12 березня 1794 в Пултуську заколотом кавалерійської бригади генерала Антона Мадалинського, яка відмовилася підкорятися рішенню про свій розпуск. До повстанців стали приєднуватися інші частини армії Речі Посполитої. Через кілька днів кавалеристи Мадалинського оволоділи Краковом, який став центром повстання. 16 березня 1794 року було обрано керівника повстанців — проголошено диктатором Тадеуша Костюшко. 24 березня в Кракові опубліковано Акт повстання, який проголосив гасла відновлення в повному обсязі суверенітету Польщі; повернення територій; відторгнутих в 1773 і 1793; продовження реформ, започаткованих Чотирирічним сеймом 1788—1792.
Повстанців підтримали широкі верстви польського суспільства, всюди почалося озброєння населення та формування повстанських загонів. Посол Росії у Варшаві і командувач російськими військами на території Речі Посполитої генерал І. А. Ігельстром направив на придушення повстання загін генерала Тормасова. Але 4 квітня 1794 в бою під Рославицями поляки зуміли завдати поразки загону російських військ. Відтак повстання міщан звільнило Варшаву (17-18 квітня) і Вільно (22-23 квітня). Прийнявши титул найвищого начальника збройних сил, Костюшко оголосив загальну мобілізацію. Кількісний склад повстанської армії було доведено до 70 тисяч, але значна її частина була озброєна списами і косами. До травня повстанці встановили контроль над більшою частиною Речі Посполитої.
Демократично настроєні керівники повстання намагалися почати в Польщі реформи. 7 травня 1794 Тадеуш Костюшко видав Поланецький універсал, який надавав кріпакам особисту свободу за умови їх розрахунку з поміщиками і сплати державних податків, визнавав спадкове право селян на оброблювану землю. Цей акт був вороже сприйнятий шляхтою і католицьким кліром, котрі саботували його реальне втілення.
Під впливом Великої французької революції найбільш радикально настроєна частина повстанців сформувалася в групу польських якобінців і намагалася розгорнути в Польщі революційний терор. 9 травня і 28 червня 1794 якобінці спровокували у Варшаві масові безпорядки, під час яких відбувалися страти діячів Тарговицької конфедерації. Екстремізм якобінців відштовхував від табору повстанців багатьох помірковано налаштованих поляків.
Росія, Пруссія та Австрія вирішили збройним шляхом придушити повстання і змусити поляків визнати розділи Польщі. Російські війська діяли на двох напрямках: варшавському і литовському. У другому ешелоні російських військ був розгорнутий 30-тисячний корпус прикриття генерала Салтикова. З турецького кордону до Польщі терміново перекидався корпус генерал-аншефа Суворова. Австрійці зосередили на південних кордонах Речі Посполитої 20-тисячний корпус. Під особистим командуванням короля Фрідріха Вільґельма II з заходу в Польщу вдерлася 54-тисячна прусська армія. Ще 11 тисяч пруссаків залишалися для прикриття своїх кордонів.
Головні сили поляків — 23-тисячний корпус під особистим командуванням Костюшко розташувався в околицях Варшави. Семитисячний резерв повстанців стояв у Кракові. Дрібніші загони прикривали напрями на Вільно, Гродно, Люблін, Рава-Руську.
Бойові дії влітку 1794
Влітку 1794 між суперниками розгорілися активні бойові дії. Маючи в своєму розпорядженні величезні сили, Костюшко намагався знищити козацький загін отамана [ru], який залишався в Польщі, поблизу Радома. Але козаки ухилилися від бою і відступили на з'єднання з прусською армією. В [de] корпус Костюшка зазнав поразки, і змушений був відійти до Варшави. Розвиваючи успіх, прусський генерал [de] опанував Краковом. У липні 1794 Фрідріх Вільґельм II розпочав облогу Варшави, де зустрів запеклий опір її захисників.
На східному напрямку успішно діяв російський загін генерала Дерфельдена, який, наступаючи від річки Прип'яті, розбив польський корпус генерала Юзефа Зайончека, зайняв Люблін і вийшов до Пулави. Генерал-фельдмаршал князь Микола Рєпнін, призначений командувачем російськими військами в Литві, вичікував прибуття з турецького кордону корпусу Суворова і рішучих дій не робив. Пасивність Рєпніна дозволила полякам розвинути в Литві успішну бойову діяльність. Поки загони графа Грабовського та Якуба Ясинського утримували Вільно і Гродно, граф Михайло Огінський розгорнув партизанську боротьбу в тилу російських військ, а 12-тисячний корпус повстанців вийшов у Курляндію і зайняв Лібаву. Лише невдалі дії командувача польськими військами в Литві Михайла Вільєгорського не дозволили повстанцям досягти вирішальних успіхів.
Російські війська після двократної атаки опанували Вільно, і 1 серпня 1794 розбили головні сили повстанців у Литві. Після цього росіяни міцно оволоділи ініціативою, чому сприяла конфедерація на підтримку Росії, організована графом Ксаверієм Браницьким з частини литовської шляхти.
Між тим, в тилу прусських військ, в анексованій раніше Великій Польщі вибухнуло повстання. Повстанцям вдалося зайняти декілька міст. Так і не досягнувши успіху, прусаки були змушені в вересні 1794 відступити від Варшави. Костюшко переслідував відступаючого Фрідріха Вільґельма II, генерал Мадалинський вдало діяв на Нижній Віслі. Скориставшись тим, що головні сили поляків були зайняті на інших напрямках, австрійські війська зайняли Краків, Сандомир і Холм, і на цьому обмежили свої дії.
Придушення повстання (вересень-листопад 1794)
На початку вересня 1794 року на театр військових дій у Білорусі прибув 10-тисячний корпус Олександра Суворова. 4 вересня він узяв Кобрин, 8 вересня під Берестям розбив [pl]. 28 вересня (9 жовтня) 1794 року російський корпус генерала [ru] розбив головні сили повстанських військ у [pl] поблизу міста Седльце в Східній Польщі. Сам Тадеуш Костюшко був важко поранений і потрапив у полон. Із 10 тисяч повстанців, які брали участь у битві, лише дві тисячі зуміли піти до Варшави.
Звістка про катастрофу під Мацейовицями викликало паніку у Варшаві, яку нікому було захистити. Новий головнокомандувач польської армії Томаш Вавжецький наказав всім повстанським загонам поспішати до столиці. Але всі зусилля виявилися марними. Суворов, приєднавши до себе загони Ферзена і Дерфельдена, 24 жовтня (4 листопада) штурмом узяв Прагу — правобережну частину Варшави. Під загрозою артилерійського бомбардування варшав'яни вирішили капітулювати. 26 жовтня (6 листопада) 1794 року війська Суворова зайняли столицю Речі Посполитої.
Після падіння столиці опір поляків став згасати. Частина залишків польської армії перейшла прусський кордон і приєдналася до повстанців у Великій Польщі. Але й тут повстання було незабаром придушене. Інша частина повстанської армії намагалася пробитися на південь через австрійський кордон у Галичину. Поблизу Опочного повстанців наздогнали прусський загін генерала Клейста і козаки отамана Денісова. У бою поляки були вщент розгромлені й лише одиницям з них вдалося втекти до Галичини.
Відчайдушний опір повстанців забрав на себе значну частину сил антифранцузької коаліції й полегшив становище революційної Франції в найнапруженіший період. Поразка повстання обумовила третій розділ Польщі в 1795 році й повну ліквідацію польської державності. Героїзм і самовідданий патріотизм повстанців, демократична орієнтація керівництва повстання мали значний вплив на традиції подальшої національно-визвольної боротьби й менталітет польського народу.
Див. також
Посилання
- Русско-Польская война 1794 г. — Восстание Костюшко. (Документи, статті, карти, бойові розклади військ). (рос.)
- Кралюк П. М.
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (липень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povsta nnya Kostyu shka Insurekciya Kostyushka Polske povstannya 1794 roku pol Powstanie kosciuszkowskie polske narodne povstannya proti Rosiyi ta Prussiyi v 1794 roci Povstannya Kostyushka 1794Peredistoriya povstannya 1791 1794 Konstituciya Tretogo travnya 1791 zaklala pidmurok dlya peretvorennya Rechi Pospolitoyi u derzhavu iz silnoyu centralnoyu vladoyu Obmezhennya stanovih privileyiv viklikalo nezadovolennya sered chastini magnativ i shlyahti yaki v travni 1792 organizuvali proti konstituciyi Torgovicku konfederaciyu Korol Stanislav Avgust Ponyatovskij ogolosiv torgovichan buntivnikami i nakazav siloyu rozignati zagoni konfederaciyi Odnak rosijska imperatricya Katerina II yaka ne bazhala posilennya Rechi Pospolitoyi vistupila na pidtrimku konfederaciyi i nakazala vijskam generala Mihajla Kahovskogo uvijti do Polshi a generala Krechetnikova do Litvi Rozgorilisya bojovi diyi Do Katerini II v polskomu pitanni priyednavsya prusskij korol Fridrih Vilgelm II Blizko troh misyaciv polska armiya chinila opir Ale pid tiskom sil sho mali znachnu perevagu korol Stanislav Avgust buv zmushenij kapitulyuvati i pidkoritisya vimogam torgovichan ta interventiv Novij sejm sklikanij u misti Grodno progolosiv skasuvannya konstituciyi Tretogo travnya Garnizoni rosijskih i prusskih vijsk buli rozmisheni u velikih mistah Rechi Pospolitoyi v tomu chisli i u Varshavi Polska armiya pereformovuvalisya bagato chastin peredbachalosya rozpustiti U grudni 1792 Katerina II i Fridrih Vilgelm II domovilisya pro novij drugij podil Rechi Pospolitoyi 9 kvitnya 1793 buli ogolosheni umovi rozpodilu Prussiya otrimala Veliku Polshu z mistami Poznan Torun i Gdansk Rosiya Shidnu Bilorus i Pravoberezhnu Ukrayinu U veresni 1793 umovi rozpodilu buli prijnyati polskim sejmom yakij kontrolyuvali torgovichani Daleko ne vsi polski patrioti zmirilisya z diktatom inozemnih derzhav Povsyudno organizovuvalisya tayemni tovaristva yaki postavili sobi za metu pidgotovku zagalnogo povstannya Golovoyu patriotichnogo ruhu stav dobre vidomij borotboyu z torgovichanami uchasnik amerikanskoyi revolyuciyi general Tadeush Kostyushko Veliki nadiyi zmovniki pov yazuvali z revolyucijnoyu Franciyeyu yaka perebuvala v stani vijni z Avstriyeyu i Prussiyeyu uchasnikami rozdilu Polshi Pochatok povstannya berezen cherven 1794 Tadeush Kostyushko Povstannya pochalosya 12 bereznya 1794 v Pultusku zakolotom kavalerijskoyi brigadi generala Antona Madalinskogo yaka vidmovilasya pidkoryatisya rishennyu pro svij rozpusk Do povstanciv stali priyednuvatisya inshi chastini armiyi Rechi Pospolitoyi Cherez kilka dniv kavaleristi Madalinskogo ovolodili Krakovom yakij stav centrom povstannya 16 bereznya 1794 roku bulo obrano kerivnika povstanciv progolosheno diktatorom Tadeusha Kostyushko 24 bereznya v Krakovi opublikovano Akt povstannya yakij progolosiv gasla vidnovlennya v povnomu obsyazi suverenitetu Polshi povernennya teritorij vidtorgnutih v 1773 i 1793 prodovzhennya reform zapochatkovanih Chotiririchnim sejmom 1788 1792 Oleksandr Orlovskij Bitva pid Raclavicyami Kartina maslom 132 77 mm Vojceha Luki eksponat Muzej profesijnogo miniatyurnogo mistectva Genrik Yan Dominyak v Tihah Povstanciv pidtrimali shiroki verstvi polskogo suspilstva vsyudi pochalosya ozbroyennya naselennya ta formuvannya povstanskih zagoniv Posol Rosiyi u Varshavi i komanduvach rosijskimi vijskami na teritoriyi Rechi Pospolitoyi general I A Igelstrom napraviv na pridushennya povstannya zagin generala Tormasova Ale 4 kvitnya 1794 v boyu pid Roslavicyami polyaki zumili zavdati porazki zagonu rosijskih vijsk Vidtak povstannya mishan zvilnilo Varshavu 17 18 kvitnya i Vilno 22 23 kvitnya Prijnyavshi titul najvishogo nachalnika zbrojnih sil Kostyushko ogolosiv zagalnu mobilizaciyu Kilkisnij sklad povstanskoyi armiyi bulo dovedeno do 70 tisyach ale znachna yiyi chastina bula ozbroyena spisami i kosami Do travnya povstanci vstanovili kontrol nad bilshoyu chastinoyu Rechi Pospolitoyi Demokratichno nastroyeni kerivniki povstannya namagalisya pochati v Polshi reformi 7 travnya 1794 Tadeush Kostyushko vidav Polaneckij universal yakij nadavav kripakam osobistu svobodu za umovi yih rozrahunku z pomishikami i splati derzhavnih podatkiv viznavav spadkove pravo selyan na obroblyuvanu zemlyu Cej akt buv vorozhe sprijnyatij shlyahtoyu i katolickim klirom kotri sabotuvali jogo realne vtilennya Strata zradnikiv Polshi u Varshavi Pid vplivom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi najbilsh radikalno nastroyena chastina povstanciv sformuvalasya v grupu polskih yakobinciv i namagalasya rozgornuti v Polshi revolyucijnij teror 9 travnya i 28 chervnya 1794 yakobinci sprovokuvali u Varshavi masovi bezporyadki pid chas yakih vidbuvalisya strati diyachiv Targovickoyi konfederaciyi Ekstremizm yakobinciv vidshtovhuvav vid taboru povstanciv bagatoh pomirkovano nalashtovanih polyakiv Rosiya Prussiya ta Avstriya virishili zbrojnim shlyahom pridushiti povstannya i zmusiti polyakiv viznati rozdili Polshi Rosijski vijska diyali na dvoh napryamkah varshavskomu i litovskomu U drugomu esheloni rosijskih vijsk buv rozgornutij 30 tisyachnij korpus prikrittya generala Saltikova Z tureckogo kordonu do Polshi terminovo perekidavsya korpus general anshefa Suvorova Avstrijci zoseredili na pivdennih kordonah Rechi Pospolitoyi 20 tisyachnij korpus Pid osobistim komanduvannyam korolya Fridriha Vilgelma II z zahodu v Polshu vderlasya 54 tisyachna prusska armiya She 11 tisyach prussakiv zalishalisya dlya prikrittya svoyih kordoniv Golovni sili polyakiv 23 tisyachnij korpus pid osobistim komanduvannyam Kostyushko roztashuvavsya v okolicyah Varshavi Semitisyachnij rezerv povstanciv stoyav u Krakovi Dribnishi zagoni prikrivali napryami na Vilno Grodno Lyublin Rava Rusku Bojovi diyi vlitku 1794Bitva pid Shekocinom Vlitku 1794 mizh supernikami rozgorilisya aktivni bojovi diyi Mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni velichezni sili Kostyushko namagavsya znishiti kozackij zagin otamana ru yakij zalishavsya v Polshi poblizu Radoma Ale kozaki uhililisya vid boyu i vidstupili na z yednannya z prusskoyu armiyeyu V de korpus Kostyushka zaznav porazki i zmushenij buv vidijti do Varshavi Rozvivayuchi uspih prusskij general de opanuvav Krakovom U lipni 1794 Fridrih Vilgelm II rozpochav oblogu Varshavi de zustriv zapeklij opir yiyi zahisnikiv Akt Kostyushkovogo povstannya 24 bereznya 1794 Na shidnomu napryamku uspishno diyav rosijskij zagin generala Derfeldena yakij nastupayuchi vid richki Prip yati rozbiv polskij korpus generala Yuzefa Zajoncheka zajnyav Lyublin i vijshov do Pulavi General feldmarshal knyaz Mikola Ryepnin priznachenij komanduvachem rosijskimi vijskami v Litvi vichikuvav pributtya z tureckogo kordonu korpusu Suvorova i rishuchih dij ne robiv Pasivnist Ryepnina dozvolila polyakam rozvinuti v Litvi uspishnu bojovu diyalnist Poki zagoni grafa Grabovskogo ta Yakuba Yasinskogo utrimuvali Vilno i Grodno graf Mihajlo Oginskij rozgornuv partizansku borotbu v tilu rosijskih vijsk a 12 tisyachnij korpus povstanciv vijshov u Kurlyandiyu i zajnyav Libavu Lishe nevdali diyi komanduvacha polskimi vijskami v Litvi Mihajla Vilyegorskogo ne dozvolili povstancyam dosyagti virishalnih uspihiv Rosijski vijska pislya dvokratnoyi ataki opanuvali Vilno i 1 serpnya 1794 rozbili golovni sili povstanciv u Litvi Pislya cogo rosiyani micno ovolodili iniciativoyu chomu spriyala konfederaciya na pidtrimku Rosiyi organizovana grafom Ksaveriyem Branickim z chastini litovskoyi shlyahti Mizh tim v tilu prusskih vijsk v aneksovanij ranishe Velikij Polshi vibuhnulo povstannya Povstancyam vdalosya zajnyati dekilka mist Tak i ne dosyagnuvshi uspihu prusaki buli zmusheni v veresni 1794 vidstupiti vid Varshavi Kostyushko peresliduvav vidstupayuchogo Fridriha Vilgelma II general Madalinskij vdalo diyav na Nizhnij Visli Skoristavshis tim sho golovni sili polyakiv buli zajnyati na inshih napryamkah avstrijski vijska zajnyali Krakiv Sandomir i Holm i na comu obmezhili svoyi diyi Pridushennya povstannya veresen listopad 1794 Na pochatku veresnya 1794 roku na teatr vijskovih dij u Bilorusi pribuv 10 tisyachnij korpus Oleksandra Suvorova 4 veresnya vin uzyav Kobrin 8 veresnya pid Berestyam rozbiv pl 28 veresnya 9 zhovtnya 1794 roku rosijskij korpus generala ru rozbiv golovni sili povstanskih vijsk u pl poblizu mista Sedlce v Shidnij Polshi Sam Tadeush Kostyushko buv vazhko poranenij i potrapiv u polon Iz 10 tisyach povstanciv yaki brali uchast u bitvi lishe dvi tisyachi zumili piti do Varshavi Poranennya Kostyushka v bitvi pid Macejovichami Zvistka pro katastrofu pid Macejovicyami viklikalo paniku u Varshavi yaku nikomu bulo zahistiti Novij golovnokomanduvach polskoyi armiyi Tomash Vavzheckij nakazav vsim povstanskim zagonam pospishati do stolici Ale vsi zusillya viyavilisya marnimi Suvorov priyednavshi do sebe zagoni Ferzena i Derfeldena 24 zhovtnya 4 listopada shturmom uzyav Pragu pravoberezhnu chastinu Varshavi Pid zagrozoyu artilerijskogo bombarduvannya varshav yani virishili kapitulyuvati 26 zhovtnya 6 listopada 1794 roku vijska Suvorova zajnyali stolicyu Rechi Pospolitoyi Pislya padinnya stolici opir polyakiv stav zgasati Chastina zalishkiv polskoyi armiyi perejshla prusskij kordon i priyednalasya do povstanciv u Velikij Polshi Ale j tut povstannya bulo nezabarom pridushene Insha chastina povstanskoyi armiyi namagalasya probitisya na pivden cherez avstrijskij kordon u Galichinu Poblizu Opochnogo povstanciv nazdognali prusskij zagin generala Klejsta i kozaki otamana Denisova U boyu polyaki buli vshent rozgromleni j lishe odinicyam z nih vdalosya vtekti do Galichini Vidchajdushnij opir povstanciv zabrav na sebe znachnu chastinu sil antifrancuzkoyi koaliciyi j polegshiv stanovishe revolyucijnoyi Franciyi v najnapruzhenishij period Porazka povstannya obumovila tretij rozdil Polshi v 1795 roci j povnu likvidaciyu polskoyi derzhavnosti Geroyizm i samoviddanij patriotizm povstanciv demokratichna oriyentaciya kerivnictva povstannya mali znachnij vpliv na tradiciyi podalshoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi j mentalitet polskogo narodu Div takozhTadeush Kostyushko Uchasniki povstannya pid provodom KostyushkaPosilannyaRussko Polskaya vojna 1794 g Vosstanie Kostyushko Dokumenti statti karti bojovi rozkladi vijsk ros Kralyuk P M Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2018