Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Жилинцями (пол. Bitwa pod Zieleńcami) битва російсько-польської війни 1792 року в обороні польської Конституції 3 травня. Відбулася 18 червня 1792 року між селами Жилинці і Городище Кременецького повіту Волинського воєводства (нині — Шепетівської міської громади Шепетівського району Хмельницької області) між Військом Речі Посполитої на чолі з Юзефом Понятовським і Російською імператорської армією під командуванням Іраклія Моркова. Битва закінчилася польською перемогою, оскільки російські підрозділи були відкинуті, хоч поляки незабаром й відійшли з поля бою продовжуючи стратегічний відступ.
| Битва під Жилинцями | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-польська війна (1792) | |||||||
 Войцех Коссак. Битва під Жилинцями, 1891 рік. | |||||||
| Координати: 49°31′48″ пн. ш. 26°52′12″ сх. д. / 49.53000000002777625° пн. ш. 26.87000000002777966° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Російська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Юзеф Понятовський | Іраклій Морков | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 15,357 і 12 гармат | 11,000 і 24 гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1,000 | 2,000 за польськими даними 730 згідно з російськими | ||||||
Передумови
Після успіху під Борушківцями російський командувач генерал надіслав із корпуса генерала Кутузова навздогін відступаючій на захід коронній армії 11-тисячну дивізію генерал-майора Іраклія Моркова з 24 гарматами, посилену козаками Орлова. Загін генерал-майора Моркова мав завдання обійти поляків, що відступали на Заслав через Жилинці і вдарити їм у фланг. Морков повинен був відрізати полякам відступ від Горині, а також захопити їхній табір із військовим реманентом і припасами. Морков швидко вирушив на світанку 18 червня й у 7 годині ранку прибув до Жилинець, де його зустріли 3,000 поляків генералів Юзефа Зайончка та Людвіка Трокіна.
Коронне військо відступило 15 червня під Полонне. Польські генерали вирішили продовжити відступ, оскільки вирішили, що не мають можливості захистити місто, яке не має укріплень. 17 червня Понятовський відійшов до Шепетівки, де отримав інформацію про те, що дивізія Любомирського знаходиться в Заславі. Він наказав Любомирському приєднатися до його сил поблизу Жилинців.
Під Жилинцями польський відділ генерала Зайончека зайняв позицію на горбі при дорозі Полонне-Заслав, з багнистою долиною на лівому крилі, плавним підйомом на правому і лісом у тилу. Трокін і Зайончек не зайняли між тим село Жилинці, а ліс заважав оглядати й передбачати можливий розвиток подій. Польський бойовий порядок складався з кінноти на флангах та піхоти у центрі. Зайончек послав гінця до Понятовського із проханням поспішити на допомогу.
Сили сторін
Початок битви
О шостій ранку російські сили підійшли в колонах і під вогнем польської артилерії розгорнулися в бойовий порядок на рівнині, з кіннотою на флангах (Ольвіопольський і Воронізький гусарські полки на лівому крилі, кінні єгері Єлисаветградського полку на правому), в центрі стояла піхота, два єгерських і чотири гренадерських батальйони, із єгерським батальйоном Катеринославського полку у резерві, і ще одним батальйоном катеринославців і ескадроном кінноти в охороні табору. Користуючись відсутністю польської протидії росіяни зайняли Жилинці та розпочали під заслоною села прицільний обстріл польських лав.
О сьомій ранку на поле битви прибув князь Юзеф Понятовський, що призвело до втримання атаки росіян та до очевидного зміцнення польських сил. Ліве крило підпер полк кінноти, праве бригада кавалерії народової генерала Станіслава Мокроновського, а центр посилило ще два батальйони піхоти і 12 гармат. Інші відділи прибували протягом битви і зупинялися під заслоною лісу.
Дивізія Костюшка не підійшла під Жилинці, забезпечуючи прикриття від корпусів Дуніна і Леванідова.
Зважаючи на обстріл з боку села, Понятовський наказав очистити Жилинці від ворога, що усе ж не вдалося здійснити і село підпалили. (Інше джерело про цю подію пише так: інший російський відділ зайняв Жилинці, не осаджені поляками. По невдалій атаці кавалерії на село, князь Юзеф Понятовський наказав його підпалити, що призвело до втечі росіян. Дим заслонив полякам поле битви, і росіяни під його запоною вдарили на кавалерію на правому крилі (полк булави коронної), котра замість наступу на ворога зустріла його атаку на місці, була швидко розбита та вдалася до панічної втечі.
Перелом у битві
Завдяки втручанню князя Сангушка та офіцерів вдалося повернути кавалеристів, а тим часом російські вершники потрапили під сильний обстріл польської артилерії. Далі по ним з флангу вдарила кавалерія народова Мокроновського, що повернулася з утечі та бажала змити з себе її ганьбу, а з фронту їх атакувала польська кавалерія з другої лінії. Російська кіннота не витримала й відступила, втративши прапор. Для зміцнення ефекту Понятовський наказав генералу Чапському зміцнити польський натиск, але той зажадав письмового наказу, посилаючись на те, що усний є незрозумілим (Чапський був прибічником Торговицької конфедерації). Таким чином була втрачена можливість повністю розбити російське крило.
Після артилерійської підготовки у центрі до атаки рушили російські гренадери Катеринославського полку, а три батальйони польської піхоти, що складалися переважно з новобранців, не витримавши сильного обстрілу та штикової атаки росіян, втекли. Утікаюча піхота утворила прогалину у центрі, яку використали росіяни, і на додачу виникло замішання у резервному польському батальйоні. У ту прогалину рушив Понятовський на чолі двох батальйонів. Незважаючи на сильний обстріл польської артилерії і вогонь поляків, гренадери кілька разів піднімалися в атаки на багнети, але без успіху, понесли втрати від польського вогню й були змушені відступити.
На лівому крилі так само почався російський натиск, під силою якого поляки почали відступати. Коли росіяни підійшли під вогонь польської артилерії, вдалося їх відігнати контратаками піхоти і зайняти попередні позиції.
Незважаючи на опір росіян на всіх ділянках фронту Понятовський постановив перебрати ініціативу сформувавши бойову групу з частин дивізії генерала Вельгорського (3 піхотних батальйони з полків Потоцького, Малчевського і острозької ординації, бригада кавалерії народової Дзєржка і авангард полку Юзефа Любомирського). Польська кіннота відтіснила російську, але генерал Вельгорський, побоюючись, що його піхота поступається російській, діяв самовільно й нерішуче, завдяки чому Морков зміг переформувати свої відділи. Але російський генерал не почувався впевнено і посилав до Каховського гінців з проханнями допомоги. Морков не отримав допомоги і вирішив вишикувати своє військо в каре та виходити з поля бою.
Кінець битви
Приблизно о 5 годині по полудні битва закінчилася, і поле бою залишилося за поляками. Викрикнуто віват і по відпочинку, що тривав 2 години, відступ на Заслав відновився. Поле бою зайняв знову Морков, проголосивши себе переможцем, за що отримав орден Святого Георгія другого ступеня. Він заступив дорогу дивізії Косцюшка, що підтягнулася до місця події. Косцюшко, оцінивши, що ворог його переважає, через дві години протистояння відійшов, давши кілька артилерійських залпів по російських лавах. Наступного дня Косцюшко приєднався до головних сил коронної армії під Заславом.
Наслідки
За російськими даними, поляки втратили щонайменше 800 чол., беручи до уваги поранених, і 2 гармати, а росіяни 730 людей.
Битва під Жилинцями стала першою перемогою Війська Польського за багато років, і на честь цієї події король Станіслав Понятовський заснував найвищу військову нагороду Польщі, орден Віртуті Мілітарі. Але ця перемога не зупинила похід росіян на Варшаву, і польське військо продовжило відступ. Спроби зупинити росіян, спершись на фортецю в Острозі були облишені через загрозу оточення. Був ще один шанс дати бій під Дубно, але через брак припасів було вирішено відступати далі на захід до лінії Бугу.
Примітки
- Nadzieja, p.44
- Derdej, p.65
- Storozynski, p.165
- За даними «Военной энциклопедии» Сытина, т.10 ст. «Зѣлинцы»: 8 батальйонів піхоти, 22 ескадрони кінноти, всього 8 тисяч
- «Военная энциклопедия» Сытина, т.10 ст. «Зѣлинцы»
Бібліографія
- Piotr Derdej (2008). . Bellona. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 1 липня 2013.
- Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo "Śląsk". ISBN .
- Alex Storozynski (28 квітня 2009). The Peasant Prince: and the Age of Revolution. St. Martin's Press. с. 165. ISBN . Процитовано 23 липня 2013.
Посилання
Чи потрібні нам пам'ятники чужої війни?
Відбувся круглий стіл присвячений 225-річниці битви під Жилинцями
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Zhilincyami pol Bitwa pod Zielencami bitva rosijsko polskoyi vijni 1792 roku v oboroni polskoyi Konstituciyi 3 travnya Vidbulasya 18 chervnya 1792 roku mizh selami Zhilinci i Gorodishe Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva nini Shepetivskoyi miskoyi gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti mizh Vijskom Rechi Pospolitoyi na choli z Yuzefom Ponyatovskim i Rosijskoyu imperatorskoyi armiyeyu pid komanduvannyam Irakliya Morkova Bitva zakinchilasya polskoyu peremogoyu oskilki rosijski pidrozdili buli vidkinuti hoch polyaki nezabarom j vidijshli z polya boyu prodovzhuyuchi strategichnij vidstup Bitva pid Zhilincyami Rosijsko polska vijna 1792 Vojceh Kossak Bitva pid Zhilincyami 1891 rik Vojceh Kossak Bitva pid Zhilincyami 1891 rik Koordinati 49 31 48 pn sh 26 52 12 sh d 49 53000000002777625 pn sh 26 87000000002777966 sh d 49 53000000002777625 26 87000000002777966 Data 18 chervnya 1792 Misce Zhilinci Ukrayina Rezultat Polska peremoga Storoni Rich Pospolita Rosijska imperiya Komanduvachi Yuzef Ponyatovskij Iraklij Morkov Vijskovi sili 15 357 i 12 garmat 11 000 i 24 garmati Vtrati 1 000 2 000 za polskimi danimi 730 zgidno z rosijskimiPeredumoviKartina Oleksandra Orlovskogo Bitva pid Zelencyami Pislya uspihu pid Borushkivcyami rosijskij komanduvach general nadislav iz korpusa generala Kutuzova navzdogin vidstupayuchij na zahid koronnij armiyi 11 tisyachnu diviziyu general majora Irakliya Morkova z 24 garmatami posilenu kozakami Orlova Zagin general majora Morkova mav zavdannya obijti polyakiv sho vidstupali na Zaslav cherez Zhilinci i vdariti yim u flang Morkov povinen buv vidrizati polyakam vidstup vid Gorini a takozh zahopiti yihnij tabir iz vijskovim remanentom i pripasami Morkov shvidko virushiv na svitanku 18 chervnya j u 7 godini ranku pribuv do Zhilinec de jogo zustrili 3 000 polyakiv generaliv Yuzefa Zajonchka ta Lyudvika Trokina Koronne vijsko vidstupilo 15 chervnya pid Polonne Polski generali virishili prodovzhiti vidstup oskilki virishili sho ne mayut mozhlivosti zahistiti misto yake ne maye ukriplen 17 chervnya Ponyatovskij vidijshov do Shepetivki de otrimav informaciyu pro te sho diviziya Lyubomirskogo znahoditsya v Zaslavi Vin nakazav Lyubomirskomu priyednatisya do jogo sil poblizu Zhilinciv Pid Zhilincyami polskij viddil generala Zajoncheka zajnyav poziciyu na gorbi pri dorozi Polonne Zaslav z bagnistoyu dolinoyu na livomu krili plavnim pidjomom na pravomu i lisom u tilu Trokin i Zajonchek ne zajnyali mizh tim selo Zhilinci a lis zavazhav oglyadati j peredbachati mozhlivij rozvitok podij Polskij bojovij poryadok skladavsya z kinnoti na flangah ta pihoti u centri Zajonchek poslav gincya do Ponyatovskogo iz prohannyam pospishiti na dopomogu Sili storinPochatok bitviRosijsko polska vijna 1792 pochatkove roztashuvannya vijsk na Pravoberezhnij Ukrayini O shostij ranku rosijski sili pidijshli v kolonah i pid vognem polskoyi artileriyi rozgornulisya v bojovij poryadok na rivnini z kinnotoyu na flangah Olviopolskij i Voronizkij gusarski polki na livomu krili kinni yegeri Yelisavetgradskogo polku na pravomu v centri stoyala pihota dva yegerskih i chotiri grenaderskih bataljoni iz yegerskim bataljonom Katerinoslavskogo polku u rezervi i she odnim bataljonom katerinoslavciv i eskadronom kinnoti v ohoroni taboru Koristuyuchis vidsutnistyu polskoyi protidiyi rosiyani zajnyali Zhilinci ta rozpochali pid zaslonoyu sela pricilnij obstril polskih lav O somij ranku na pole bitvi pribuv knyaz Yuzef Ponyatovskij sho prizvelo do vtrimannya ataki rosiyan ta do ochevidnogo zmicnennya polskih sil Live krilo pidper polk kinnoti prave brigada kavaleriyi narodovoyi generala Stanislava Mokronovskogo a centr posililo she dva bataljoni pihoti i 12 garmat Inshi viddili pribuvali protyagom bitvi i zupinyalisya pid zaslonoyu lisu Diviziya Kostyushka ne pidijshla pid Zhilinci zabezpechuyuchi prikrittya vid korpusiv Dunina i Levanidova Zvazhayuchi na obstril z boku sela Ponyatovskij nakazav ochistiti Zhilinci vid voroga sho use zh ne vdalosya zdijsniti i selo pidpalili Inshe dzherelo pro cyu podiyu pishe tak inshij rosijskij viddil zajnyav Zhilinci ne osadzheni polyakami Po nevdalij ataci kavaleriyi na selo knyaz Yuzef Ponyatovskij nakazav jogo pidpaliti sho prizvelo do vtechi rosiyan Dim zasloniv polyakam pole bitvi i rosiyani pid jogo zaponoyu vdarili na kavaleriyu na pravomu krili polk bulavi koronnoyi kotra zamist nastupu na voroga zustrila jogo ataku na misci bula shvidko rozbita ta vdalasya do panichnoyi vtechi Bitva pid ZhilincyamiPerelom u bitviZavdyaki vtruchannyu knyazya Sangushka ta oficeriv vdalosya povernuti kavaleristiv a tim chasom rosijski vershniki potrapili pid silnij obstril polskoyi artileriyi Dali po nim z flangu vdarila kavaleriya narodova Mokronovskogo sho povernulasya z utechi ta bazhala zmiti z sebe yiyi ganbu a z frontu yih atakuvala polska kavaleriya z drugoyi liniyi Rosijska kinnota ne vitrimala j vidstupila vtrativshi prapor Dlya zmicnennya efektu Ponyatovskij nakazav generalu Chapskomu zmicniti polskij natisk ale toj zazhadav pismovogo nakazu posilayuchis na te sho usnij ye nezrozumilim Chapskij buv pribichnikom Torgovickoyi konfederaciyi Takim chinom bula vtrachena mozhlivist povnistyu rozbiti rosijske krilo Pislya artilerijskoyi pidgotovki u centri do ataki rushili rosijski grenaderi Katerinoslavskogo polku a tri bataljoni polskoyi pihoti sho skladalisya perevazhno z novobranciv ne vitrimavshi silnogo obstrilu ta shtikovoyi ataki rosiyan vtekli Utikayucha pihota utvorila progalinu u centri yaku vikoristali rosiyani i na dodachu viniklo zamishannya u rezervnomu polskomu bataljoni U tu progalinu rushiv Ponyatovskij na choli dvoh bataljoniv Nezvazhayuchi na silnij obstril polskoyi artileriyi i vogon polyakiv grenaderi kilka raziv pidnimalisya v ataki na bagneti ale bez uspihu ponesli vtrati vid polskogo vognyu j buli zmusheni vidstupiti Plan boyu Na livomu krili tak samo pochavsya rosijskij natisk pid siloyu yakogo polyaki pochali vidstupati Koli rosiyani pidijshli pid vogon polskoyi artileriyi vdalosya yih vidignati kontratakami pihoti i zajnyati poperedni poziciyi Nezvazhayuchi na opir rosiyan na vsih dilyankah frontu Ponyatovskij postanoviv perebrati iniciativu sformuvavshi bojovu grupu z chastin diviziyi generala Velgorskogo 3 pihotnih bataljoni z polkiv Potockogo Malchevskogo i ostrozkoyi ordinaciyi brigada kavaleriyi narodovoyi Dzyerzhka i avangard polku Yuzefa Lyubomirskogo Polska kinnota vidtisnila rosijsku ale general Velgorskij poboyuyuchis sho jogo pihota postupayetsya rosijskij diyav samovilno j nerishuche zavdyaki chomu Morkov zmig pereformuvati svoyi viddili Ale rosijskij general ne pochuvavsya vpevneno i posilav do Kahovskogo ginciv z prohannyami dopomogi Morkov ne otrimav dopomogi i virishiv vishikuvati svoye vijsko v kare ta vihoditi z polya boyu Kinec bitviKartina Vojceha Kossaka Pislya bitvi pid Zelencyami Priblizno o 5 godini po poludni bitva zakinchilasya i pole boyu zalishilosya za polyakami Vikriknuto vivat i po vidpochinku sho trivav 2 godini vidstup na Zaslav vidnovivsya Pole boyu zajnyav znovu Morkov progolosivshi sebe peremozhcem za sho otrimav orden Svyatogo Georgiya drugogo stupenya Vin zastupiv dorogu diviziyi Koscyushka sho pidtyagnulasya do miscya podiyi Koscyushko ocinivshi sho vorog jogo perevazhaye cherez dvi godini protistoyannya vidijshov davshi kilka artilerijskih zalpiv po rosijskih lavah Nastupnogo dnya Koscyushko priyednavsya do golovnih sil koronnoyi armiyi pid Zaslavom NaslidkiZa rosijskimi danimi polyaki vtratili shonajmenshe 800 chol beruchi do uvagi poranenih i 2 garmati a rosiyani 730 lyudej Znak ordena Virtuti Militari 1792 rik Bitva pid Zhilincyami stala pershoyu peremogoyu Vijska Polskogo za bagato rokiv i na chest ciyeyi podiyi korol Stanislav Ponyatovskij zasnuvav najvishu vijskovu nagorodu Polshi orden Virtuti Militari Ale cya peremoga ne zupinila pohid rosiyan na Varshavu i polske vijsko prodovzhilo vidstup Sprobi zupiniti rosiyan spershis na fortecyu v Ostrozi buli oblisheni cherez zagrozu otochennya Buv she odin shans dati bij pid Dubno ale cherez brak pripasiv bulo virisheno vidstupati dali na zahid do liniyi Bugu PrimitkiNadzieja p 44 Derdej p 65 Storozynski p 165 Za danimi Voennoj enciklopedii Sytina t 10 st Zѣlincy 8 bataljoniv pihoti 22 eskadroni kinnoti vsogo 8 tisyach Voennaya enciklopediya Sytina t 10 st Zѣlincy BibliografiyaPiotr Derdej 2008 Bellona ISBN 978 83 11 11039 7 Arhiv originalu za 24 grudnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2013 Jadwiga Nadzieja 1988 Od Jakobina do ksiecia namiestnika Wydawnictwo Slask ISBN 978 83 216 0682 8 Alex Storozynski 28 kvitnya 2009 The Peasant Prince and the Age of Revolution St Martin s Press s 165 ISBN 978 0 312 62594 8 Procitovano 23 lipnya 2013 PosilannyaBitva pid Zhilincyami u sestrinskih Vikiproyektah Portal Istoriya Bitva pid Zhilincyami u Vikishovishi Chi potribni nam pam yatniki chuzhoyi vijni Vidbuvsya kruglij stil prisvyachenij 225 richnici bitvi pid Zhilincyami