Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після якого німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.
Сталінградська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна | |||||||
Вуличні бої в Сталінграді | |||||||
Координати: 48°42′00″ пн. ш. 44°31′00″ сх. д. / 48.7000000000277779577118054° пн. ш. 44.5166666666947747899030219° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх Італія Румунія Угорщина Хорватія | ||||||
Командувачі | |||||||
Микола Ватутін Костянтин Рокоссовський Андрій Єрьоменко Василь Гордов Семен Тимошенко Василь Чуйков Родіон Малиновський | Еріх фон Манштейн Фрідріх Паулюс Герман Гот Вольфрам фон Ріхтгофен Максиміліан фон Вейхс Петре Думітреску Італо Гарібольді Густав Яні | ||||||
Втрати | |||||||
близько 1,143,000 загиблих і поранених | близько 1,500,000 загиблих і поранених |
Сталінградська битва стала однією з найзапекліших і кровопролитних в історії людства за кількістю сумарних безповоротних втрат (убиті, померлі від ран у госпіталях, зниклі безвісти) сторін.
Вона поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року) і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року).
План Блау
Навесні 1942 року Гітлер був повний рішучості повернути собі ініціативу на Східному фронті після різкого провалу битви під Москвою.
За допомогою німецького наступу, який мали здійснювати дві групи військ загальною чисельністю понад 1 мільйон людей та близько 2500 танків, за підтримки військ сателітів: Румунії, Угорщини та Італії (близько 600 000 осіб) повинні були остаточно розгромити радянські війська на півдні країни з метою захоплення басейнів Дону і Волги, оволодіння важливим промисловим містом Сталінградом (вузлом річкового та залізничного сполучення, важливим машинобудівним центром), а потім опанувати нафтовими свердловинами Кавказу для забезпечення Німеччини достатньою кількістю енергетичних ресурсів, необхідних для продовження війни.
5 квітня 1942 року Гітлер затвердив Директиву верховного головнокомандування вермахту № 41, в якій було викладено загальний задум наступу в літній кампанії 1942 року. Ця амбітна директива була заснована головним чином на помилковому припущенні Гітлера про неминуче матеріальне та моральне виснаження Червоної Армії після величезних втрат, понесених у 1941 році.
Початок операції «Блау» був запланований на кінець травня 1942 року. Тим не менше, кілька одиниць німецьких і румунських армій, які повинні бути частиною операції, брали участь в облозі Севастополя і в боях на Керченському півострові. Затримки в закінченні облоги відкладали дату початку операції кілька разів до кінця червня.
Військова розвідка й органи держбезпеки СРСР доносили своєму керівництву, що головний удар Німеччина завдасть на півдні радянсько-німецького фронту. Проте дані розвідки не були повністю враховані. Ставка Верховного головнокомандування та Генштаб Червоної армії виходили з того, що найсильніше угруповання вермахту продовжувало перебувати на центральній ділянці радянсько-німецького фронту, як і раніше, загрожуючи столиці СРСР. Тому вони вважали найбільш ймовірним, що головний удар вермахт завдасть на московському напрямку.
Для здійснення наступу німецька група армій «Південь» була розділена на групи армій «А» і «В». Одна з груп, що складалася з 1-ї танкової армії і 17-ї армії, мала наступати на південь (на Кавказ). Інша група у складі 6-ї армії і 4-ї танкової армії мала просуватися до Волги та захопити Сталінград.
Початок битви
Наступ було розпочато 28 червня. Атаки були успішними насамперед тому, що радянські війська чинили невеликий опір у степу і почали безладний відступ на схід. Кілька спроб військ Червоної Армії відновити лінію оборони не мали успіху, бо зазнали нападу з боку німецьких військ на флангах.
Наступного тижня утворились два основних котли, які були невдовзі знищені — на північ від Харкова та у Ростовській області. У той же час, угорські війська, разом з 4-ю танковою армією, почали наступ на Воронеж і захопили правобережну частину міста 5 липня 1942 року.
17 липня частини німецьких 17-ї та 1-ї танкової армій захопили Ворошиловград (нині Луганськ), чим було завершено опанування промислово важливого регіону Донбасу.
23 липня 1942 Гітлер підписав директиву № 45 про продовження операції «Брауншвейг», найважливішої частини плану літньої кампанії 1942 року. Група армій «А» силами 17-ї польової, 1-й і 4-ї танкових армій отримала завдання наступати на Кавказ. Група армій «Б» силами 6-ї польової армії повинна була завдати удар по Сталінграду, захопити його й опанувати перешийок між Доном та Волгою.
Під час просування 4-ї танкової армії та 6-ї армії утворилася масивний корок через поганий стан доріг у Ростовській області. Це викликало затримку в русі німецьких військ. Після цього Гітлер змінив свою думку і віддав наказ 4-й танковій армії наступати на Сталінград.
До кінця липня німці досягли Дону на всій лінії від Воронежа до Ростова-на-Дону. 27 липня, після недовгих вуличних боїв, вони взяли Ростов і наступного дня досягли міста Калач-на-Дону (на схід від «Донської дуги», лише за 70 км від Сталінграда). З того моменту вони почали використовувати війська своїх італійських, угорських і румунських союзників по «осі», щоби прикрити свій північний фланг.
Після втрати Ростова-на-Дону Сталін видав наказ № 227, який відоміший під назвою «Ні кроку назад». Зокрема, цей документ забороняв самовільний відступ без наказу командування, а також, згідно з ним, були створені загороджувальні загони.
У кінці липня радянське командування зрозуміло наміри Гітлера. 1 серпня 1942 року Сталін призначив генерал-полковника Андрія Єрьоменка командувачем Південно-Східного фронту. Єрьоменко і політичний комісар Микита Хрущов планували оборону Сталінграда. У східній частині міста, що простяглася вздовж Волги, було зосереджено більше військ для оборони. З цих підрозділів була сформована 62-га армія, і 1 вересня її командування було доручено генерал-лейтенанту Василю Чуйкову. Чуйков отримав наказ захищати Сталінград за будь-яку ціну.
28 липня 1942 ставка ВГК для об'єднання зусиль і поліпшення керівництва військами утворила з Південного та Північно-Кавказького фронтів єдиний Північно-Кавказький фронт (командувач — маршал Радянського Союзу С.Будьонний), йому в оперативному відношенні були підлеглі Чорноморський флот (командувач — віце-адмірал Ф.Октябрський) і Азовська військова флотилія (командувач — контр-адмірал С.Горшков). Перед фронтом поставили завдання відновити становище Червоної армії на південному березі Дону.
1 серпня 1942 протягом запеклих оборонних боїв на Дону в районі станиць Клетська й Цимлянська радянські війська залишили місто Сальськ.
Наприкінці серпня війська 63-ї і 1-ї гвардійської армій провели наступальну операцію. Було визволено Серафімович і захоплено плацдарм на Дону, з якого у листопаді розгорнувся радянський наступ на Сталінград.
На південь від Сталінграда німецький наступ намагалися зупинити війська 64-ї і 57-ї армій, оперативної групи фронту і кораблі Волзької флотилії.
Бої у Сталінграді
Сталін заборонив повну евакуацію жителів міста, щоби їхня присутність сприяла захисникам в організації опору. Цивільні особи, включно з жінками та дітьми, були мобілізовані для копання траншей і будівництва оборонних позицій. Масові бомбові атаки люфтваффе 23 серпня призвели до пожеж, в яких загинули тисячі мирних жителів і які перетворили місто в «місячний ландшафт» (80 % житлових будинків в місті були знищені).
Одним із перших удар прийняв 1077-й зенітний полк, сформований переважно з молодих жінок без належної підготовки. Попри це, і з невеликою підтримкою від інших радянських підрозділів, гарматні розрахунки зайняли позиції проти наступаючих німецьких танків. 16-їй танковій дивізії довелося битися проти 1077-го полку, поки всі його 37 батарей не були знищені або захоплені в полон.
До кінця серпня група армій «Б» досягла Волги північніше від Сталінграда. Подальше просування уздовж річки на південь від міста було наступним кроком. У початковій фазі операції значну частину радянських військ становило робітниче ополчення, складене з людей, не пов'язаних з військовим виробництвом. За короткий період заводи міста були перепрофільовані для виробництва танків. Вони надходили безпосередньо з заводів на фронт, часто навіть непофарбовані або з не до кінця налаштованими прицілами.
З 1 вересня 1942 року радянські війська могли постачати свої частини в Сталінграді небезпечною переправою через Волгу. Між руїнами зруйнованого міста 62-га армія облаштовувала свої оборонні позиції в житлових будинках і заводах. Бої в місті були жорстокими і відчайдушними.
Німецькі війська, наступаючи на Сталінград, зазнали важких втрат. Німецька військова доктрина була заснована на тісній співпраці між танками, піхотою, артилерією й авіацією. Для ефективній протидії їй тактика радянських військ полягала в тому, щоби лінія фронту пролягала якомога ближче до позицій супротивника. Чуйков називав її тактикою «прийняття» німців. Ця тактика змушувала німецьку піхоту вести боротьбу без підтримки, через ризик удару по своїх. Це позбавляло німецькі війська безпосередньої авіаційної підтримки й ослаблювало підтримку артилерією. Важка боротьба йшла за кожну вулицю, кожен завод, кожен будинок, підвал і сходи. Німці називали цей безпрецедентний тип міських вуличних боїв — «Rattenkrieg» («щуряча війна»).
Боротьба за Мамаїв Курган, пагорб поруч з містом, була особливо нещадною. Висота переходила на інший бік кілька разів. Протягом одного з радянських контрнаступів, щоб повернути Мамаїв курган, радянські війська втратили цілу дивізію, що складається з 10 000 чоловіків за один день. У зерносховищі сили були так близько один до одного, що радянські та німецькі солдати могли чути дихання один одного. Бойові дії у зерносховищі тривали кілька тижнів, поки німецькі війська не підірвали бункер. В іншій частині міста будівля, яку захищав взвод під командуванням сержанта Якова Павлова, була перетворена на фортецю. Будівля, яку пізніше назвали «будинком Павлова», знаходилася на відкритому просторі в центрі міста. Солдати оточили будинок мінними полями, встановили кулеметні позиції у вікнах і зробили отвори в стінах фундаменту для кращої мобільності.
Успіху досягли радянські снайпери, що завдавали німцям значних втрат. Найвідоміший з них — Василь Зайцев налічує 242 убитих під час бою.
Через складну ситуацію німці передали важку артилерію в місто, включаючи кілька гігантських 600-мм мінометів. Німецькі війська, однак, не спробували створити плацдарм на іншому березі Волги.
У листопаді, після трьох місяців кривавої битви німецькі війська нарешті досягли берегів Волги у центрі міста, захопивши 90 % міста, і розділити радянські війська, що залишилися, у двох невеликих котлах. Крім того, крига на Волзі створила проблеми для поставок харчування для радянських військ. Попри це, бойові дії тривали, особливо на схилах Мамаївого Кургану і на заводі в північній частині міста. Битва за сталеливарний завод, тракторний завод та завод зброї стали знаменитими. Під час того, як радянські солдати захищали свої позиції, фабрично-заводські робітники продовжували ремонт танків та іншої зброї близько до лінії бою.
Контрнаступ радянських військ
Восени радянський генерал-полковник Олександр Василевський який відповідав за стратегічне планування в районі Сталінграда, зосередив значну масу радянських військ в степу на північ і південь від Сталінграда.
Північний фланг німецьких військ був особливо вразливим, тому що він був захищений угорськими, румунськими та італійськими військами, що за рівнем озброєння, підготовки та бойового духу значно поступалися вермахту. План Василевського передбачав стримати тиск німецьких військ у місті, а потім розбивши погано укомплектовані і слабо захищені фланги, оточити Сталінград. Операції було дано кодове ім'я «Уран» і розпочалась одночасно з операцією «Марс», яка була спрямована проти групи армій «Центр».
19 листопада 1942 року Червона армія розпочала операцію «Уран». Наступаючі радянські війська під командуванням генерала Миколи Ватутіна складалися з трьох повних армій: 1-ї гвардійської, 5-та танкової і 21-ї армії, до складу яких входили 18 піхотних дивізій, 8 танкових бригад, 2 механізовані бригади, 6 кавалерійських дивізій та протитанкова бригада.
Румунські війська почали готуватися до оборони, але були відразу відкинуті. Нечисленна і погано оснащена 3-тя румунська армія, яка знаходилася на північному фланзі 6-ї німецької армії, була розгромлена після дня дуже важкої оборони. Радянські 26-й і 4-й танкові корпуси рушили на Калач. Із півночі Донський фронт (командувач — генерал-лейтенант К. К. Рокоссовський) наступав на Вертячий.
20 листопада 1942 року розпочався наступ радянських військ двома арміями на півдні від позицій, що займав румунський 4-й армійський корпус. Румунські війська, які складалися в основному з кавалерії, були розбиті майже відразу танкістами 4-го механізованого корпусу Сталінградського фронту. Радянські війська швидко просувалися на захід і зустрілися через два дні недалеко від міста Калач, замкнувши кільце навколо німецьких військ у Сталінграді.
В оточення потрапило від 250 000 до 290 000 солдатів країн Осі (за радянськими даними: 330 000). Це включало в себе чотирнадцять піхотних, три танкові, три моторизовані, одну протиповітряну і дві румунські дивізії та хорватський полк.
Радянські війська невдовзі створили дві лінії оборони: внутрішньої, щоб захиститися від атак з котла, і зовнішньої, щоб захиститися від можливих спроб деблокування оточення.
У своїй промові 30 вересня Гітлер заявив, що німецька армія ніколи не покине Сталінград. У засіданні німецькі генерали запропонували до створення нових оборонних рубежів на заході за лінією річки Дон. На це Герман Герінг заявив, що Люфтваффе зможуть постачати 6-ту армію через повітрянний міст. Німецька 6-та армія була найбільшою одиницею цього типу, майже вдвічі більше звичайної регулярної німецької армії. Частини 4-ї танкової армії були також захоплені у котлі. Німецькі війська в Сталінграді потребували 500 тонн на добу, а Люфтваффе могли доставити максимум 300 тонн. Однак, Гітлер підтримав пропозицію Герінга. Люфтваффе почали поставки майже одразу. Важка радянська зенітна артилерія і винищувачі для перехоплення призвели до втрати багатьох німецьких транспортних літаків. Зимова погода також знижувала ефективність німецьких ВПС. Транспортні літаки, яким вдалося досягти обложеного анклаву, евакуйовували технічних фахівців і хворих та поранених.
Через нестачу продовольства німецька армія постійно голодувала, що призводило до фізичного виснаження солдат. Також почали швидко закінчуватися паливо і медикаменти і тисячі почали вмирати від голоду, хвороб і замерзання.
Спроби прориву кільця
Біля великої закруті Дону була сформована нова група німецьких армій. Це була група армій «Дон», командувачем якої був призначений фельдмаршал Еріх фон Манштейн. Манштейн стабілізував фронт за межами сталінградського «котла» шляхом реорганізації німецьких з'єднань і залишків румунських військ, що були розбиті в операції «Уран».
Після залучення підкріплення з інших районів Східного фронту і з окупованої Франції, 12 грудня Манштейн розпочинає операцію «Зимова буря» (нім. Wintergewitter), щоб розблокувати Паулюса. Німецький 57-й танковий корпус, за підтримки румунських частин іде від Котельниково на північному сході від Сталінграда і після тижня запеклих боїв з радянською 51-ю армією долає більшу частину дистанції. Досягнувши річки Мішкова (ліва притока Дону) менш ніж 40 км від позицій обложених військ, Манштейн змушений припинити свій наступ через понесені втрати. Пропозиції 6-ї армії спробувати прорвати оточення зсередини були відкинуті Гітлером. 23 грудня німецький контрнаступ було нажаль припинено.
Знищення оточених військ
У січні 1943 року починається новий наступ радянських військ, , метою якого було прорвати німецькі війська на річці Дон і захопити Ростов-на-Дону. У разі успіху цього наступу, інші групи армій «Південь» були б оточені на Кавказі. Німці прийняли тактику «мобільної оборони», в якій значну роль відігравали бронетанкові війська. Радянські війська не досягли Ростова, але боротьбою змусили фон Манштейна відтягти групу армій на південь від Кавказу і стабілізувати фронт близько 250 км від міста. «6-та армія в наш час[] безнадійно втратила можливість порятунку, але військам в Сталінграді не повідомили про це і вони продовжували вважати, що підкріплення було у дорозі.» Деякі німецькі офіцери просили Паулюса протистояти наказам Гітлера і замість цього спробувати вирватися з міста, але він відмовився.
Після відступу на захід групи армій «Дон», радянські війська приступили до підготовки до операції «Кільце» (рос. Кольцо). Її здійснення покладалося на війська Донського фронту, посилені трьома арміями Сталінградського фронту. Після того як Паулюс відхилив пропозицію здатися, радянські війська 10 січня 1943 почали масовий артилерійський обстріл німецьких позицій, а потім штурм. Після двох днів інтенсивних бойових дій західні німецькі позиції розпалися. 15 січня частини радянської 65-ї армії зайняли аеропорт поблизу розплідника. Вісім німецьких дивізій припинить своє існування, як військові формування (3-тя, 29-та і 60-та моторизовані, 44-та, 76-та, 113-та, 297-ма і 376-та піхотні). Через тиждень німці втратили контроль над останнім аеропортом. У той час, понад 100000 німецьких солдатів залишалося в Сталінграді. 21 січня в оточенні на хуторі Ново-Георгієвському з німецького командного складу загинув Карл Айбль -генерал піхоти (посмертно) (1943). Протягом п'ятнадцяти днів територія, що знаходилася під німецьким контролем скоротилася з 1400 до 100 км². 26 січня танкові частини 65-ї армії зімкнулися з 13-ї гвардійською дивізією на Мамаївому Кургані і розділили німецьку групу на дві частини.
30 січня Гітлер підвищив Паулюса у фельдмаршали. Німецькі фельдмаршали ніколи не були взяті в полон, і Гітлер очікував, що Паулюс буде битися на смерть або вчинить самогубство. Попри це, Паулюс здався, коли радянські війська підійшли до його штабу в руїнах головного універмагу. Південна група німецьких військ здалася 31 січня за наказом Паулюса. Північна капітулювала 2 лютого 1943. 91000 втомлених, хворих і голодуючих німців були взяті в полон. Серед ув'язнених було 22 генерали.
Наслідки
З середини січня 1943 року, ще під час Сталінградської битви, Червона Армія розпочала новий великий наступ проти німців та їх союзників у межиріччі Дону і Сіверського Дінця, який завершився в березні битвою за Харків. У той же час німецька армія відступила з Кавказу, але зберегла Новоросійськ і Таманський півострів. Так через дев'ять місяців після німецького наступу лінія фронту повернулася назад на позиції минулого літа.
Обидві воюючі сторони зазнали важких втрат, але німецькі відшкодовувалися важче, через переважання у людських ресурсах СРСР. Крім того, нацистська Німеччина втратила багато військової техніки, запасів палива і престиж серед своїх союзників. Під час радянського контрнаступу (після 19 листопада 1942 р.) Німеччина втратила близько 2000 танків та штурмових гармат, близько 3000 винищувачів, бомбардувальники і транспортних літаків і більш ніж 10 000 гармат і мінометів проти 4341 танків і 2769 літаків втрачених радянською стороною. Німецькій військовій промисловості було важко відшкодовувати зростаючі втрати.
22 грудня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР було введено медаль «За оборону Сталінграда», якою нагороджувалися особи, що безпосередньо брали участь у обороні Сталінграда
1 травня 1945 року Сталінграду було присвоєно звання місто-герой, як данину героїзмові його захисників.
Міфи Сталінградської битви
Відомий міф про те, що Сталінградська битва відома масовими стратами радянських солдатів радянською владою: ніби-то тільки за результатами військового трибуналу було страчено 13 500 солдатів.
Участь у битві колабораціоністів
У складі армії Паулюса під час баталії перебувало близько 52 000 колишніх радянських громадян «гіві», більшість з яких була потім розстріляна радянською владою.
Див. також
Примітки
- Anthony Tihamer Komjathy (1982). A Thousand Years of the Hungarian Art of War. Toronto: Rakoczi Foundation. pp. 144–45.
- Bauer 1971, vol. 4, pp. 138—140.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 10 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [1]
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2005. Процитовано 10 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 5 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.trud.ru/article/23-08-2000/10787_stalingrad_den_pervyj.html
- http://militera.lib.ru/db/halder/1942_08.html
- http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=481
- http://militera.lib.ru/h/samsonov1/07.html
- http://militera.lib.ru/h/samsonov1/09.html
- http://militera.lib.ru/h/tippelskirch/07.html
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 9 травня 2012.
- http://ricolor.org/history/roa/ks/
Джерела
- Грицюк В. М., Коваль М. В. Сталінградська битва 1942—1943 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 786. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сталінградська битва |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сталінградська битва |
- Дёрр Г. Поход на Сталинград. — М. : Воениздат, 1957. — 140 с. (рос.)
- Исаев А. В. Сталинград. За Волгой для нас земли нет. — М. : Яуза, Эксмо, 2008. — 448 с. — (Война и мы) — 10000 прим. — . (рос.)
- Исаев А. В. Когда внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. — М. : Яуза, Эксмо, 2006. — 480 с. — 8000 прим. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stalingradska bitva 17 lipnya 1942 2 lyutogo 1943 bitva radyanskih vijsk proti nimeckih italijskih rumunskih i ugorskih vijsk u hodi Nimecko radyanskoyi vijni Bitva bula odniyeyu z najvazhlivishih podij Drugoyi svitovoyi vijni j poryad z bitvoyu na Kurskij duzi bula perelomnim momentom u hodi voyennih dij pislya yakogo nimecki vijska vtratili strategichnu iniciativu Stalingradska bitva Druga svitova vijna Vulichni boyi v Stalingradi Vulichni boyi v Stalingradi Koordinati 48 42 00 pn sh 44 31 00 sh d 48 7000000000277779577118054 pn sh 44 5166666666947747899030219 sh d 48 7000000000277779577118054 44 5166666666947747899030219 Data 17 lipnya 1942 2 lyutogo 1943 Misce Stalingrad SRSR Rezultat Peremoga Chervonoyi armiyi Znishennya 6 yi armiyi ta perehid strategichnoyi iniciativi po vsij liniyi frontu do SRSR Storoni SRSR Tretij Rejh Italiya Rumuniya Ugorshina Horvatiya Komanduvachi Mikola Vatutin Kostyantin Rokossovskij Andrij Yeromenko Vasil Gordov Semen Timoshenko Vasil Chujkov Rodion Malinovskij Erih fon Manshtejn Fridrih Paulyus German Got Volfram fon Rihtgofen Maksimilian fon Vejhs Petre Dumitresku Italo Gariboldi Gustav Yani Vtrati blizko 1 143 000 zagiblih i poranenih blizko 1 500 000 zagiblih i poranenih Stalingradska bitva stala odniyeyu z najzapeklishih i krovoprolitnih v istoriyi lyudstva za kilkistyu sumarnih bezpovorotnih vtrat ubiti pomerli vid ran u gospitalyah znikli bezvisti storin Vona podilyayetsya na dva periodi nastup nimeckih vijsk z 23 serpnya po 18 listopada 1942 roku i kontrnastup radyanskih vijsk z 19 listopada 1942 roku po 2 lyutogo 1943 roku Prosuvannya nimeckih vijsk pid chas Operaciyi Blau z travnya po listopad 1942Plan BlauDokladnishe Plan Blau Navesni 1942 roku Gitler buv povnij rishuchosti povernuti sobi iniciativu na Shidnomu fronti pislya rizkogo provalu bitvi pid Moskvoyu Za dopomogoyu nimeckogo nastupu yakij mali zdijsnyuvati dvi grupi vijsk zagalnoyu chiselnistyu ponad 1 miljon lyudej ta blizko 2500 tankiv za pidtrimki vijsk satelitiv Rumuniyi Ugorshini ta Italiyi blizko 600 000 osib povinni buli ostatochno rozgromiti radyanski vijska na pivdni krayini z metoyu zahoplennya basejniv Donu i Volgi ovolodinnya vazhlivim promislovim mistom Stalingradom vuzlom richkovogo ta zaliznichnogo spoluchennya vazhlivim mashinobudivnim centrom a potim opanuvati naftovimi sverdlovinami Kavkazu dlya zabezpechennya Nimechchini dostatnoyu kilkistyu energetichnih resursiv neobhidnih dlya prodovzhennya vijni 5 kvitnya 1942 roku Gitler zatverdiv Direktivu verhovnogo golovnokomanduvannya vermahtu 41 v yakij bulo vikladeno zagalnij zadum nastupu v litnij kampaniyi 1942 roku Cya ambitna direktiva bula zasnovana golovnim chinom na pomilkovomu pripushenni Gitlera pro neminuche materialne ta moralne visnazhennya Chervonoyi Armiyi pislya velicheznih vtrat ponesenih u 1941 roci Pochatok operaciyi Blau buv zaplanovanij na kinec travnya 1942 roku Tim ne menshe kilka odinic nimeckih i rumunskih armij yaki povinni buti chastinoyu operaciyi brali uchast v oblozi Sevastopolya i v boyah na Kerchenskomu pivostrovi Zatrimki v zakinchenni oblogi vidkladali datu pochatku operaciyi kilka raziv do kincya chervnya Vijskova rozvidka j organi derzhbezpeki SRSR donosili svoyemu kerivnictvu sho golovnij udar Nimechchina zavdast na pivdni radyansko nimeckogo frontu Prote dani rozvidki ne buli povnistyu vrahovani Stavka Verhovnogo golovnokomanduvannya ta Genshtab Chervonoyi armiyi vihodili z togo sho najsilnishe ugrupovannya vermahtu prodovzhuvalo perebuvati na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu yak i ranishe zagrozhuyuchi stolici SRSR Tomu voni vvazhali najbilsh jmovirnim sho golovnij udar vermaht zavdast na moskovskomu napryamku Dlya zdijsnennya nastupu nimecka grupa armij Pivden bula rozdilena na grupi armij A i V Odna z grup sho skladalasya z 1 yi tankovoyi armiyi i 17 yi armiyi mala nastupati na pivden na Kavkaz Insha grupa u skladi 6 yi armiyi i 4 yi tankovoyi armiyi mala prosuvatisya do Volgi ta zahopiti Stalingrad Pochatok bitviNastup bulo rozpochato 28 chervnya Ataki buli uspishnimi nasampered tomu sho radyanski vijska chinili nevelikij opir u stepu i pochali bezladnij vidstup na shid Kilka sprob vijsk Chervonoyi Armiyi vidnoviti liniyu oboroni ne mali uspihu bo zaznali napadu z boku nimeckih vijsk na flangah Nastupnogo tizhnya utvorilis dva osnovnih kotli yaki buli nevdovzi znisheni na pivnich vid Harkova ta u Rostovskij oblasti U toj zhe chas ugorski vijska razom z 4 yu tankovoyu armiyeyu pochali nastup na Voronezh i zahopili pravoberezhnu chastinu mista 5 lipnya 1942 roku 17 lipnya chastini nimeckih 17 yi ta 1 yi tankovoyi armij zahopili Voroshilovgrad nini Lugansk chim bulo zaversheno opanuvannya promislovo vazhlivogo regionu Donbasu 23 lipnya 1942 Gitler pidpisav direktivu 45 pro prodovzhennya operaciyi Braunshvejg najvazhlivishoyi chastini planu litnoyi kampaniyi 1942 roku Grupa armij A silami 17 yi polovoyi 1 j i 4 yi tankovih armij otrimala zavdannya nastupati na Kavkaz Grupa armij B silami 6 yi polovoyi armiyi povinna bula zavdati udar po Stalingradu zahopiti jogo j opanuvati pereshijok mizh Donom ta Volgoyu Pid chas prosuvannya 4 yi tankovoyi armiyi ta 6 yi armiyi utvorilasya masivnij korok cherez poganij stan dorig u Rostovskij oblasti Ce viklikalo zatrimku v rusi nimeckih vijsk Pislya cogo Gitler zminiv svoyu dumku i viddav nakaz 4 j tankovij armiyi nastupati na Stalingrad Do kincya lipnya nimci dosyagli Donu na vsij liniyi vid Voronezha do Rostova na Donu 27 lipnya pislya nedovgih vulichnih boyiv voni vzyali Rostov i nastupnogo dnya dosyagli mista Kalach na Donu na shid vid Donskoyi dugi lishe za 70 km vid Stalingrada Z togo momentu voni pochali vikoristovuvati vijska svoyih italijskih ugorskih i rumunskih soyuznikiv po osi shobi prikriti svij pivnichnij flang Pislya vtrati Rostova na Donu Stalin vidav nakaz 227 yakij vidomishij pid nazvoyu Ni kroku nazad Zokrema cej dokument zaboronyav samovilnij vidstup bez nakazu komanduvannya a takozh zgidno z nim buli stvoreni zagorodzhuvalni zagoni U kinci lipnya radyanske komanduvannya zrozumilo namiri Gitlera 1 serpnya 1942 roku Stalin priznachiv general polkovnika Andriya Yeromenka komanduvachem Pivdenno Shidnogo frontu Yeromenko i politichnij komisar Mikita Hrushov planuvali oboronu Stalingrada U shidnij chastini mista sho prostyaglasya vzdovzh Volgi bulo zoseredzheno bilshe vijsk dlya oboroni Z cih pidrozdiliv bula sformovana 62 ga armiya i 1 veresnya yiyi komanduvannya bulo dorucheno general lejtenantu Vasilyu Chujkovu Chujkov otrimav nakaz zahishati Stalingrad za bud yaku cinu 28 lipnya 1942 stavka VGK dlya ob yednannya zusil i polipshennya kerivnictva vijskami utvorila z Pivdennogo ta Pivnichno Kavkazkogo frontiv yedinij Pivnichno Kavkazkij front komanduvach marshal Radyanskogo Soyuzu S Budonnij jomu v operativnomu vidnoshenni buli pidlegli Chornomorskij flot komanduvach vice admiral F Oktyabrskij i Azovska vijskova flotiliya komanduvach kontr admiral S Gorshkov Pered frontom postavili zavdannya vidnoviti stanovishe Chervonoyi armiyi na pivdennomu berezi Donu 1 serpnya 1942 protyagom zapeklih oboronnih boyiv na Donu v rajoni stanic Kletska j Cimlyanska radyanski vijska zalishili misto Salsk Naprikinci serpnya vijska 63 yi i 1 yi gvardijskoyi armij proveli nastupalnu operaciyu Bulo vizvoleno Serafimovich i zahopleno placdarm na Donu z yakogo u listopadi rozgornuvsya radyanskij nastup na Stalingrad Na pivden vid Stalingrada nimeckij nastup namagalisya zupiniti vijska 64 yi i 57 yi armij operativnoyi grupi frontu i korabli Volzkoyi flotiliyi Boyi u StalingradiStalin zaboroniv povnu evakuaciyu zhiteliv mista shobi yihnya prisutnist spriyala zahisnikam v organizaciyi oporu Civilni osobi vklyuchno z zhinkami ta ditmi buli mobilizovani dlya kopannya transhej i budivnictva oboronnih pozicij Masovi bombovi ataki lyuftvaffe 23 serpnya prizveli do pozhezh v yakih zaginuli tisyachi mirnih zhiteliv i yaki peretvorili misto v misyachnij landshaft 80 zhitlovih budinkiv v misti buli znisheni Odnim iz pershih udar prijnyav 1077 j zenitnij polk sformovanij perevazhno z molodih zhinok bez nalezhnoyi pidgotovki Popri ce i z nevelikoyu pidtrimkoyu vid inshih radyanskih pidrozdiliv garmatni rozrahunki zajnyali poziciyi proti nastupayuchih nimeckih tankiv 16 yij tankovij diviziyi dovelosya bitisya proti 1077 go polku poki vsi jogo 37 batarej ne buli znisheni abo zahopleni v polon Radyanski oboronni poziciyi Do kincya serpnya grupa armij B dosyagla Volgi pivnichnishe vid Stalingrada Podalshe prosuvannya uzdovzh richki na pivden vid mista bulo nastupnim krokom U pochatkovij fazi operaciyi znachnu chastinu radyanskih vijsk stanovilo robitniche opolchennya skladene z lyudej ne pov yazanih z vijskovim virobnictvom Za korotkij period zavodi mista buli pereprofilovani dlya virobnictva tankiv Voni nadhodili bezposeredno z zavodiv na front chasto navit nepofarbovani abo z ne do kincya nalashtovanimi pricilami Z 1 veresnya 1942 roku radyanski vijska mogli postachati svoyi chastini v Stalingradi nebezpechnoyu perepravoyu cherez Volgu Mizh ruyinami zrujnovanogo mista 62 ga armiya oblashtovuvala svoyi oboronni poziciyi v zhitlovih budinkah i zavodah Boyi v misti buli zhorstokimi i vidchajdushnimi Vulichni boyi u Stalingradi Nimecki vijska nastupayuchi na Stalingrad zaznali vazhkih vtrat Nimecka vijskova doktrina bula zasnovana na tisnij spivpraci mizh tankami pihotoyu artileriyeyu j aviaciyeyu Dlya efektivnij protidiyi yij taktika radyanskih vijsk polyagala v tomu shobi liniya frontu prolyagala yakomoga blizhche do pozicij suprotivnika Chujkov nazivav yiyi taktikoyu prijnyattya nimciv Cya taktika zmushuvala nimecku pihotu vesti borotbu bez pidtrimki cherez rizik udaru po svoyih Ce pozbavlyalo nimecki vijska bezposerednoyi aviacijnoyi pidtrimki j oslablyuvalo pidtrimku artileriyeyu Vazhka borotba jshla za kozhnu vulicyu kozhen zavod kozhen budinok pidval i shodi Nimci nazivali cej bezprecedentnij tip miskih vulichnih boyiv Rattenkrieg shuryacha vijna Borotba za Mamayiv Kurgan pagorb poruch z mistom bula osoblivo neshadnoyu Visota perehodila na inshij bik kilka raziv Protyagom odnogo z radyanskih kontrnastupiv shob povernuti Mamayiv kurgan radyanski vijska vtratili cilu diviziyu sho skladayetsya z 10 000 cholovikiv za odin den U zernoshovishi sili buli tak blizko odin do odnogo sho radyanski ta nimecki soldati mogli chuti dihannya odin odnogo Bojovi diyi u zernoshovishi trivali kilka tizhniv poki nimecki vijska ne pidirvali bunker V inshij chastini mista budivlya yaku zahishav vzvod pid komanduvannyam serzhanta Yakova Pavlova bula peretvorena na fortecyu Budivlya yaku piznishe nazvali budinkom Pavlova znahodilasya na vidkritomu prostori v centri mista Soldati otochili budinok minnimi polyami vstanovili kulemetni poziciyi u viknah i zrobili otvori v stinah fundamentu dlya krashoyi mobilnosti Uspihu dosyagli radyanski snajperi sho zavdavali nimcyam znachnih vtrat Najvidomishij z nih Vasil Zajcev nalichuye 242 ubitih pid chas boyu Cherez skladnu situaciyu nimci peredali vazhku artileriyu v misto vklyuchayuchi kilka gigantskih 600 mm minometiv Nimecki vijska odnak ne sprobuvali stvoriti placdarm na inshomu berezi Volgi U listopadi pislya troh misyaciv krivavoyi bitvi nimecki vijska nareshti dosyagli beregiv Volgi u centri mista zahopivshi 90 mista i rozdiliti radyanski vijska sho zalishilisya u dvoh nevelikih kotlah Krim togo kriga na Volzi stvorila problemi dlya postavok harchuvannya dlya radyanskih vijsk Popri ce bojovi diyi trivali osoblivo na shilah Mamayivogo Kurganu i na zavodi v pivnichnij chastini mista Bitva za stalelivarnij zavod traktornij zavod ta zavod zbroyi stali znamenitimi Pid chas togo yak radyanski soldati zahishali svoyi poziciyi fabrichno zavodski robitniki prodovzhuvali remont tankiv ta inshoyi zbroyi blizko do liniyi boyu Kontrnastup radyanskih vijskDokladnishe Operaciya Uran Voseni radyanskij general polkovnik Oleksandr Vasilevskij yakij vidpovidav za strategichne planuvannya v rajoni Stalingrada zoserediv znachnu masu radyanskih vijsk v stepu na pivnich i pivden vid Stalingrada Pivnichnij flang nimeckih vijsk buv osoblivo vrazlivim tomu sho vin buv zahishenij ugorskimi rumunskimi ta italijskimi vijskami sho za rivnem ozbroyennya pidgotovki ta bojovogo duhu znachno postupalisya vermahtu Plan Vasilevskogo peredbachav strimati tisk nimeckih vijsk u misti a potim rozbivshi pogano ukomplektovani i slabo zahisheni flangi otochiti Stalingrad Operaciyi bulo dano kodove im ya Uran i rozpochalas odnochasno z operaciyeyu Mars yaka bula spryamovana proti grupi armij Centr 19 listopada 1942 roku Chervona armiya rozpochala operaciyu Uran Nastupayuchi radyanski vijska pid komanduvannyam generala Mikoli Vatutina skladalisya z troh povnih armij 1 yi gvardijskoyi 5 ta tankovoyi i 21 yi armiyi do skladu yakih vhodili 18 pihotnih divizij 8 tankovih brigad 2 mehanizovani brigadi 6 kavalerijskih divizij ta protitankova brigada Rumunski vijska pochali gotuvatisya do oboroni ale buli vidrazu vidkinuti Nechislenna i pogano osnashena 3 tya rumunska armiya yaka znahodilasya na pivnichnomu flanzi 6 yi nimeckoyi armiyi bula rozgromlena pislya dnya duzhe vazhkoyi oboroni Radyanski 26 j i 4 j tankovi korpusi rushili na Kalach Iz pivnochi Donskij front komanduvach general lejtenant K K Rokossovskij nastupav na Vertyachij 20 listopada 1942 roku rozpochavsya nastup radyanskih vijsk dvoma armiyami na pivdni vid pozicij sho zajmav rumunskij 4 j armijskij korpus Rumunski vijska yaki skladalisya v osnovnomu z kavaleriyi buli rozbiti majzhe vidrazu tankistami 4 go mehanizovanogo korpusu Stalingradskogo frontu Radyanski vijska shvidko prosuvalisya na zahid i zustrilisya cherez dva dni nedaleko vid mista Kalach zamknuvshi kilce navkolo nimeckih vijsk u Stalingradi V otochennya potrapilo vid 250 000 do 290 000 soldativ krayin Osi za radyanskimi danimi 330 000 Ce vklyuchalo v sebe chotirnadcyat pihotnih tri tankovi tri motorizovani odnu protipovitryanu i dvi rumunski diviziyi ta horvatskij polk Radyanski vijska nevdovzi stvorili dvi liniyi oboroni vnutrishnoyi shob zahistitisya vid atak z kotla i zovnishnoyi shob zahistitisya vid mozhlivih sprob deblokuvannya otochennya U svoyij promovi 30 veresnya Gitler zayaviv sho nimecka armiya nikoli ne pokine Stalingrad U zasidanni nimecki generali zaproponuvali do stvorennya novih oboronnih rubezhiv na zahodi za liniyeyu richki Don Na ce German Gering zayaviv sho Lyuftvaffe zmozhut postachati 6 tu armiyu cherez povitryannij mist Nimecka 6 ta armiya bula najbilshoyu odiniceyu cogo tipu majzhe vdvichi bilshe zvichajnoyi regulyarnoyi nimeckoyi armiyi Chastini 4 yi tankovoyi armiyi buli takozh zahopleni u kotli Nimecki vijska v Stalingradi potrebuvali 500 tonn na dobu a Lyuftvaffe mogli dostaviti maksimum 300 tonn Odnak Gitler pidtrimav propoziciyu Geringa Lyuftvaffe pochali postavki majzhe odrazu Vazhka radyanska zenitna artileriya i vinishuvachi dlya perehoplennya prizveli do vtrati bagatoh nimeckih transportnih litakiv Zimova pogoda takozh znizhuvala efektivnist nimeckih VPS Transportni litaki yakim vdalosya dosyagti oblozhenogo anklavu evakujovuvali tehnichnih fahivciv i hvorih ta poranenih Cherez nestachu prodovolstva nimecka armiya postijno goloduvala sho prizvodilo do fizichnogo visnazhennya soldat Takozh pochali shvidko zakinchuvatisya palivo i medikamenti i tisyachi pochali vmirati vid golodu hvorob i zamerzannya Sprobi prorivu kilcyaDokladnishe Operaciya Vintergevitter Nimeckij tank Bilya velikoyi zakruti Donu bula sformovana nova grupa nimeckih armij Ce bula grupa armij Don komanduvachem yakoyi buv priznachenij feldmarshal Erih fon Manshtejn Manshtejn stabilizuvav front za mezhami stalingradskogo kotla shlyahom reorganizaciyi nimeckih z yednan i zalishkiv rumunskih vijsk sho buli rozbiti v operaciyi Uran Pislya zaluchennya pidkriplennya z inshih rajoniv Shidnogo frontu i z okupovanoyi Franciyi 12 grudnya Manshtejn rozpochinaye operaciyu Zimova burya nim Wintergewitter shob rozblokuvati Paulyusa Nimeckij 57 j tankovij korpus za pidtrimki rumunskih chastin ide vid Kotelnikovo na pivnichnomu shodi vid Stalingrada i pislya tizhnya zapeklih boyiv z radyanskoyu 51 yu armiyeyu dolaye bilshu chastinu distanciyi Dosyagnuvshi richki Mishkova liva pritoka Donu mensh nizh 40 km vid pozicij oblozhenih vijsk Manshtejn zmushenij pripiniti svij nastup cherez poneseni vtrati Propoziciyi 6 yi armiyi sprobuvati prorvati otochennya zseredini buli vidkinuti Gitlerom 23 grudnya nimeckij kontrnastup bulo nazhal pripineno Znishennya otochenih vijskDokladnishe Serednodonska operaciya ta Operaciya Kilce U sichni 1943 roku pochinayetsya novij nastup radyanskih vijsk metoyu yakogo bulo prorvati nimecki vijska na richci Don i zahopiti Rostov na Donu U razi uspihu cogo nastupu inshi grupi armij Pivden buli b otocheni na Kavkazi Nimci prijnyali taktiku mobilnoyi oboroni v yakij znachnu rol vidigravali bronetankovi vijska Radyanski vijska ne dosyagli Rostova ale borotboyu zmusili fon Manshtejna vidtyagti grupu armij na pivden vid Kavkazu i stabilizuvati front blizko 250 km vid mista 6 ta armiya v nash chas koli beznadijno vtratila mozhlivist poryatunku ale vijskam v Stalingradi ne povidomili pro ce i voni prodovzhuvali vvazhati sho pidkriplennya bulo u dorozi Deyaki nimecki oficeri prosili Paulyusa protistoyati nakazam Gitlera i zamist cogo sprobuvati virvatisya z mista ale vin vidmovivsya Nimecki vijskovopoloneni Pislya vidstupu na zahid grupi armij Don radyanski vijska pristupili do pidgotovki do operaciyi Kilce ros Kolco Yiyi zdijsnennya pokladalosya na vijska Donskogo frontu posileni troma armiyami Stalingradskogo frontu Pislya togo yak Paulyus vidhiliv propoziciyu zdatisya radyanski vijska 10 sichnya 1943 pochali masovij artilerijskij obstril nimeckih pozicij a potim shturm Pislya dvoh dniv intensivnih bojovih dij zahidni nimecki poziciyi rozpalisya 15 sichnya chastini radyanskoyi 65 yi armiyi zajnyali aeroport poblizu rozplidnika Visim nimeckih divizij pripinit svoye isnuvannya yak vijskovi formuvannya 3 tya 29 ta i 60 ta motorizovani 44 ta 76 ta 113 ta 297 ma i 376 ta pihotni Cherez tizhden nimci vtratili kontrol nad ostannim aeroportom U toj chas ponad 100000 nimeckih soldativ zalishalosya v Stalingradi 21 sichnya v otochenni na hutori Novo Georgiyevskomu z nimeckogo komandnogo skladu zaginuv Karl Ajbl general pihoti posmertno 1943 Protyagom p yatnadcyati dniv teritoriya sho znahodilasya pid nimeckim kontrolem skorotilasya z 1400 do 100 km 26 sichnya tankovi chastini 65 yi armiyi zimknulisya z 13 yi gvardijskoyu diviziyeyu na Mamayivomu Kurgani i rozdilili nimecku grupu na dvi chastini 30 sichnya Gitler pidvishiv Paulyusa u feldmarshali Nimecki feldmarshali nikoli ne buli vzyati v polon i Gitler ochikuvav sho Paulyus bude bitisya na smert abo vchinit samogubstvo Popri ce Paulyus zdavsya koli radyanski vijska pidijshli do jogo shtabu v ruyinah golovnogo univermagu Pivdenna grupa nimeckih vijsk zdalasya 31 sichnya za nakazom Paulyusa Pivnichna kapitulyuvala 2 lyutogo 1943 91000 vtomlenih hvorih i goloduyuchih nimciv buli vzyati v polon Sered uv yaznenih bulo 22 generali NaslidkiMedal Za oboronu Stalingrada Z seredini sichnya 1943 roku she pid chas Stalingradskoyi bitvi Chervona Armiya rozpochala novij velikij nastup proti nimciv ta yih soyuznikiv u mezhirichchi Donu i Siverskogo Dincya yakij zavershivsya v berezni bitvoyu za Harkiv U toj zhe chas nimecka armiya vidstupila z Kavkazu ale zberegla Novorosijsk i Tamanskij pivostriv Tak cherez dev yat misyaciv pislya nimeckogo nastupu liniya frontu povernulasya nazad na poziciyi minulogo lita Obidvi voyuyuchi storoni zaznali vazhkih vtrat ale nimecki vidshkodovuvalisya vazhche cherez perevazhannya u lyudskih resursah SRSR Krim togo nacistska Nimechchina vtratila bagato vijskovoyi tehniki zapasiv paliva i prestizh sered svoyih soyuznikiv Pid chas radyanskogo kontrnastupu pislya 19 listopada 1942 r Nimechchina vtratila blizko 2000 tankiv ta shturmovih garmat blizko 3000 vinishuvachiv bombarduvalniki i transportnih litakiv i bilsh nizh 10 000 garmat i minometiv proti 4341 tankiv i 2769 litakiv vtrachenih radyanskoyu storonoyu Nimeckij vijskovij promislovosti bulo vazhko vidshkodovuvati zrostayuchi vtrati 22 grudnya 1942 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bulo vvedeno medal Za oboronu Stalingrada yakoyu nagorodzhuvalisya osobi sho bezposeredno brali uchast u oboroni Stalingrada 1 travnya 1945 roku Stalingradu bulo prisvoyeno zvannya misto geroj yak daninu geroyizmovi jogo zahisnikiv Mifi Stalingradskoyi bitviVidomij mif pro te sho Stalingradska bitva vidoma masovimi stratami radyanskih soldativ radyanskoyu vladoyu nibi to tilki za rezultatami vijskovogo tribunalu bulo stracheno 13 500 soldativ Uchast u bitvi kolaboracionistivU skladi armiyi Paulyusa pid chas bataliyi perebuvalo blizko 52 000 kolishnih radyanskih gromadyan givi bilshist z yakih bula potim rozstrilyana radyanskoyu vladoyu Div takozhMech Stalingrada Stalingrad film 1993 PrimitkiAnthony Tihamer Komjathy 1982 A Thousand Years of the Hungarian Art of War Toronto Rakoczi Foundation pp 144 45 Bauer 1971 vol 4 pp 138 140 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2009 Procitovano 10 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 1 Arhiv originalu za 17 serpnya 2005 Procitovano 10 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 listopada 2010 Procitovano 5 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www trud ru article 23 08 2000 10787 stalingrad den pervyj html http militera lib ru db halder 1942 08 html http www warheroes ru hero hero asp Hero id 481 http militera lib ru h samsonov1 07 html http militera lib ru h samsonov1 09 html http militera lib ru h tippelskirch 07 html Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 9 travnya 2012 http ricolor org history roa ks DzherelaGricyuk V M Koval M V Stalingradska bitva 1942 1943 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 786 ISBN 978 966 00 1290 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stalingradska bitva Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Stalingradska bitva Dyorr G Pohod na Stalingrad M Voenizdat 1957 140 s ros Isaev A V Stalingrad Za Volgoj dlya nas zemli net M Yauza Eksmo 2008 448 s Vojna i my 10000 prim ISBN 9785699262366 ros Isaev A V Kogda vnezapnosti uzhe ne bylo Istoriya VOV kotoruyu my ne znali M Yauza Eksmo 2006 480 s 8000 prim ISBN 5699119493 ros