Біломорсько-Балтійський канал | |
Дата створення: | листопад 1931 — червень 1933 |
Гідрологічні характеристики | |
Довжина: | 227 км |
Середня глибина: | 5 м |
Максимальна глибина: | 7—8 м |
Кількість шлюзів: | 19 |
Кількість дамб: | 49 |
Пропускна здатність: | 10—40 суден/день |
Відомості про спорудження | |
Кількість будівників: | постійно працювало до 100 000 осіб |
Офіційне відкриття: | 5 серпня 1933 року |
Географічні відомості | |
Починається: | Повенець, Онезьке озеро |
Закінчується: | Біломорськ, Біле море |
Сполучність з водними шляхами: | сполучений з озерами , Онезьким, Ладозьким |
Найбільші поселення: | Біломорськ, Мєдвеж'єгорськ, Сегежа, Надвоїці, Повенець |
Біломо́рсько-Балті́йський кана́л — штучна водна артерія, побудована на півночі СРСР (нині Російської Федерації), що з'єднує Біле море та Онезьке озеро з можливістю подальшого виходу в Балтійське море у районі Санкт-Петербурга. Збудований між 1931 та 1933 рр. у рекордно короткий термін, за 1 рік і 9 місяців, руками в'язнів ГУЛАГу. За різними даними, під час будівництва померло до 200 тисяч робітників. Офіційно відкритий 2 серпня 1933 року. Первісна назва — «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна». Відоміший за скороченням — «Біломорканал». Вважався гордістю першої радянської п'ятирічки (1929–1932).
Історія планування
Шлях, яким пролягає канал, був відомий здавна — ним користувалися вже у XVI–XVII ст., перш за все тому, що тут пролягала дорога, якою прочани діставалися до святинь Соловецького монастиря. Загалом ідея штучного поєднання Білого моря і російської Балтики хвилювала російських державних діячів протягом не одного століття. Вперше ідея будівництва судноплавного каналу виникла під час Північної війни і належала російському цареві Петру І, але детально за розробку проєкту каналу взялися лише у XIX ст. Тоді, на замовлення уряду, було розроблено чотири проєкти будівництва, що проіснували у кресленнях до 20-х рр. ХХ ст.: перший — проєкт Деволана 1800 року, другий — проєкт графа Бенкендорфа 1835 року, третій — фліґель-ад'ютанта Лошкарьова 1857 року. 1900 року професор Тіманов за власний проєкт будівництва каналу був нагороджений золотою медаллю Паризької всесвітньої виставки. Однак усі варіанти будівництва були відхилені царським урядом через їхню високу вартість.
Будівництво
У 1930-х рр. радянська влада, в особі Йосипа Сталіна, повернулася до питання створення Біломорканалу, що було зумовлено потребою організації Північного флоту. Про причини військового характеру свідчить той факт, що проєкт ББК спочатку було засекречено, а перша колона суден, що пройшла каналом, була військовою. 3 червня 1930 року було прийнято рішення про необхідність ще одного «ударного» будівництва — створення Біломорсько-Балтійського водного шляху. 1 липня 1931 року було подано на розгляд перші ескізні проєкти будівництва, а місяцем пізніше розпочалися роботи з проєктування на місцевості.
Попри те, що остаточний проєкт було затверджено лише у лютому 1932 року, будівництво каналу розпочалося наприкінці листопада 1931-го і тривало 1 рік та 9 місяців. Більше 100 складних інженерних споруд були збудовані у рекордно короткий термін. Роботи були проведені при мінімальних витратах: основним будівельним матеріалом були дерево, каміння та пісок, а асортимент засобів будівництва становили лопати, сокири та кайла. Але особливістю будівництва було інше. Для радянської влади лишалося актуальним питання високої ціни будівельних робіт, але партійні чиновники дуже скоро знайшли ефективний та вигідний, хоч і своєрідний, спосіб здешевлення проєкту. На спорудження «будови соціалізму» було кинуто сотні тисяч в'язнів ГУЛАГу — «ворогів народу» — чоловіків, жінок, робітників, селян, техніків, інженерів, значну частину яких становили українці. Також тут працювало багато в'язнів із Соловецького табору. Кожний будівничий каналу позначався буквеною позначкою «з/к», що було скороченням від рос. «заключенный каналоармеец». Саме від цієї позначки пішов загальновживаний розмовний термін «зек». Згодом цих людей виділили в окрему структуру — так званий БелБалтЛаг (від рос. Беломорско-Балтийский Лагерь).
Начальником будівництва Біломорканалу було призначено Нафталія Френкеля — колишнього одесита, в'язня радянських таборів, якому, власне, і належала ідея використовувати дешеву працю репресованих на великих народногосподарських будовах. Загалом за весь час будівництва в'язні, фактично голими руками, виконали земляні роботи обсягом у 21 000 000 кубометрів, у тому числі пробили 37 км шляху через гранітні скелі, а також перенесли Мурманську залізницю, що заважала будівельним роботам. На будівництві ББК постійно працювали до 100 тисяч осіб. Смертність була надзвичайно висока та інколи досягала 700 осіб на добу[]. Померлих від виснаження і хвороб навіть не відвозили на кладовище. Їхні тіла кидали прямо в бетон при заливці шлюзів та причальних стінок. Проте загальна кількість в'язнів не зменшувалась, оскільки на споруджуваний канал постійно привозили поповнення. В'язнів-будівельників називали «каналармійцями». Основним засобом впливу на будівництві була «котловка» — нерівне харчування: чим менше ув'язнений виробляв, тим менше він отримував їжі.
Деякі подробиці поводження із в'язнями Біломорканалу яскраво описує Олександр Солженіцин у своєму творі «Архіпелаг ГУЛАГ»:
- (зі слів ув'язненого Дмитра Вітовського): «З кінцем робочого дня на трасі лишаються трупи. Сніг засипає їхні обличчя. Хтось скрутився під перевернутим візком, сховав руки у рукава і так і замерз. Хтось застиг з головою, схованою поміж колінами. Там замерзли двоє, притулившись одне до одного спинами. Це сільські хлопці, найкращі робітники, яких лише можна уявити… А влітку від неприбраних вчасно трупів — вже кістки, вони разом із щебенем потрапляють у бетонозмішувач. Таким чином потрапили вони і у бетон останнього шлюзу поблизу міста Біломорська і назавжди лишаться там».
За різними даними, на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу померло до 200 тис. людей.
Будівництво завершилося 20 червня 1933 року, а канал відразу став «каналом імені Сталіна», оскільки, власне, вождь і був ініціатором будівництва.
На відкриття каналу чекали самого Сталіна. Спеціально до його приїзду в Мєдвеж'єгорську поруч з управлінням ББК побудували готель з високою вежею. З неї він мав глянути за кілометрів 30 на селище Повенець, де канал і починається з Онезького озера. Натомість Сталін у Мєдвеж'єгорськ не приїхав, лише 18-25 липня здійснив із Климентом Ворошиловим та Сергієм Кіровим подорож каналом на пароплаві «Анохин», після чого розкритикував будівництво та сказав, що канал вузький і мілкий. Природно, керівники будівництва запанікували, однак жодних наслідків після критики вождя не було, натомість за будівництво каналу Нафталій Френкель та більшість чекістського начальства отримали ордени. 5 серпня 1933 року Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна відкрили офіційно з відповідними урочистостями.
Офіційна пропаганда
Відкриття каналу супроводжувалося потужною інформаційною кампанією. Газети, такі як «Правда» чи «Известия», публікували тематичні статті, пропагандистські карикатури та портрети «перекованих» працівників. Офіційна радянська пропаганда подавала досвід ББК як «перший у світі досвід перековки працею найзакореніліших злочинців-рецидивістів і політичних ворогів». Окремих зеків навіть нагороджували «Орденом ББК». Насправді ніякої «перековки» не було. На каналі були тяжке життя і тяжка смерть, а завдання стояло «виконати роботи або лягти кістками».
На канал спеціально відправили групу зі 120 письменників та митців на чолі з Максимом Горьким (також серед них були такі відомі письменники, як Олексій Толстой, Михайло Зощенко, Віктор Шкловський, Ільф та Петров) для «оспівування» будівництва, «оздоровлювального ефекту праці» та радянської влади. 17 серпня 1933 року вони здійснили «прогулянку» на пароплаві і, не сходячи на берег, провели «бесіди» з ув'язненими у присутності табірного начальства. Наприкінці 1934 року, спеціально до XVII з'їзду комуністичної партії, вийшла друком пам'ятна книга «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна», присвячена створенню Біломорканалу. У її підготовці взяли участь загалом 36 письменників, серед них, окрім Горького, також Віктор Шкловський, Всеволод Іванов, Віра Інбер, Валентин Катаєв, Михайло Зощенко, Б. М. Лапін і З. Л. Хацревин, Л. Нікулін, К. Л. Зелінський, Бруно Ясенський, Є. Й. Габрилович, О. М. Тихонов, О. М. Толстой, К. Я. Фінн. Оскільки більшість прославлених у ній керівників незабаром оголосили «ворогами народу», то книга була знищена в усіх бібліотеках СРСР.
Ідея цієї поїздки та написання книги належала Горькому. Вперше він висловив її під час особистої бесіди із Сталіним, і, зрозуміло, ідея здобула найвищу згоду та підтримку, а поїздка була швидко організована на «належному» рівні в найкращих комуністичних традиціях: письменники здійснили подорож пароплавом по недобудованому каналу, відвідали спеціально підготовлені до візиту табори, спілкувалися з «назначеними» робітниками, спеціально для них накривалися великі святкові столи, та й взагалі, робилося усе, щоб створити атмосферу загального добробуту. Факти злочинного поводження з людьми старанно приховувались. Якраз у той час, коли в Україні лютував страшний голод, письменницькі столи тріщали від харчових делікатесів. Письменника Олександра Овдієнка все це так вразило, що він згодом пригадував:
- Я ошалів від побаченого достатку. На великих блюдах з петрушкою в зубах під прозорою товщиною заливного лежали осетрові рибини і поросята. На вузьких довгих тарілках купались у жирі шматочки теши, сьомги, балику. Велика кількість тарілок була завалена кільцями ковбаси, шинки, сиру. Плавали в бурштиновій олії шпроти. Пломеніла свіжа редиска. У срібних відерцях прохолоджувались горілка, вино, шампанське, нарзан, боржомі.
Ілюстративне забезпечення майбутній книзі надав відомий радянський митець, скульптор та фотограф Олександр Родченко — його фотокартки прикрашають пам'ятну книгу і відображають, головним чином, роботу будівничих Біломорканалу.
Невідомо точно, чи здогадувалися учасники «екскурсії» про справжнє життя каналармійців. Можливо, певна їх частина дійсно щиро вірила в побачене, але у іншої були свої причини: багато з них перебували під пресом радянської влади і розраховували таким чином полегшити своє існування. Наприклад, у Віктора Шкловського в одному з таборів на ББК працював рідний брат, і він, дописуючи у майбутню книгу, сподівався якимось чином полегшити братову долю. Стаття дійсно допомогла: брата негайно звільнили, але у 1937 році заарештували повторно, після чого той пропав безвісти.
Загалом, ідею книги та атмосферу, що панувала навколо Біломорканалу, дуже влучно передають слова з листа одного з учасників митецької подорожі Нікуліна, що він його написав тодішньому наркому внутрішніх справ Ягоді незадовго по поверненню до Москви:
- Генріху Григоровичу Ягоді
- «Людськість» та «гуманність» все ж великі слова, і мені здається, не слід від них відмовлятися. Вищою людськістю та гуманністю є зроблене Вами — першим будівничим ББК. Вона полягає у чудовій роботі над виправленням людини. Вона полягає у турботі та створенні найкращих умов життя для трудящого люду. Будь-яка інакша людськість та гуманність є брехнею.
В'язні та їхня доля
Серед в'язнів таборів Біломорканалу за етнічною ознакою найбільшу чисельність мали фіни та карели — місцеве населення цієї частини Росії. Це пояснюється тим, що сталінський режим мав за мету знищити місцеве населення та заселити Карелію представниками інших етносів, передовсім — росіянами. Загалом, серед в'язнів були представники найрізноманітніших націй, усіх верств суспільства, різного соціального становища.
Працювали на будівництві каналу і українці. Більшою мірою це були заможні селяни — «куркулі» — яких засилали за опір колективізації, але були також і непересічні особистості. Наприклад, три роки на каналі відпрацював відомий київський історик та мистецтвознавець Федір Ернст, якого туди було заслано за його німецьке походження та публічний виступ проти знищення Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. Також два роки на Біломорканалі відбув Данило Нарбут — син видатного українського художника Георгія Нарбута. Його заарештували за сфальсифікованими даними про «антирадянську змову». Працювали на каналі і родичі Агатангела Кримського та відомий кубанський бандурист Іван Гавриш.
Також півтора року на Біломорканалі відбув Андрій Ющенко — батько Президента України Віктора Ющенка. Сталося це у середині 1930-х, коли в Україні панував голод, і Ющенко — тоді студент Харківського інституту — через голод та матеріальну скруту змушений був утекти у Баку. Там він влаштувався на роботу механіком-слюсарем при Каспійському пароплавстві, але незабаром був заарештований за «порушення паспортного режиму» і відісланий на будівництво каналу. Звільнили його через півтора року — за рішенням Президії Верховної Ради СРСР, зі зняттям судимості.
Загалом, після офіційного відкриття Біломорсько-Балтійського каналу кожному шостому зеку, з тих, хто вижив і кого «визнали» «таким, що виправився», скоротили термін ув'язнення за спеціально оголошеною амністією, але більшість з будівничих Біломорканалу були заслані на інші об'єкти будівництва (такі, як, наприклад, Волго-Донський канал) для подальшої «перековки». Про їхню долю нічого не відомо, але, згідно з тодішньою практикою комуністів, скоріше за все, вижити могли лише одиниці.
Подальша історія каналу
У роки ІІ Світової війни канал був сильно пошкоджений: південна його частина була повністю знищена. Також сильно постраждали інфраструктура каналу (зокрема маяки) і військове містечко у Повенці. Сталося це тому, що під час війни на західному березі каналу стояло фінське військо. Воно не збиралося переступати цю межу розселення карельського народу, щоб Фінляндію не звинуватили у загарбницьких намірах (тому Нюрнберзький суд і не зарахував її до країн-агресорів). Але 1944 року радянська сторона підірвала 2-й і 3-й шлюзи. Фіни відступили, вода змила Повенець, а вся відповідальність за це, звісно ж, була покладена на «фашистських загарбників».
Після закінчення війни канал було відновлено, а у липні 1946-го року відновилося судноплавство.
6 грудня 1961 року канал було перейменовано: з його назви вилучили ім'я Сталіна. Також у 1960-х роках була проведена реконструкція.
У 2003 році у Росії відзначили 70-ліття відкриття каналу, а у 2007 році (за планом) мусять бути закінчені роботи по заміні старих дерев'яних конструкцій на нові, залізобетонні.
Сучасність
Загальна довжина каналу — 227 кілометрів, з них 37 км — штучні шляхи. Канал проходить через три райони Карелії, починається від містечка Повенець на Онезькому озері, а закінчується біля міста Біломорськ, де виходить у Біле море. На каналі міститься 19 шлюзів, 15 гребель, 49 дамб та 12 водоспусків. У радянські часи про канал пафосно писали, що він «забезпечує внутрішній водний зв'язок між Балтійським морем та радянською Північчю, скорочує водний шлях між Ленінградом (Санкт-Петербургом) та Архангельськом на 4 тис. км», але насправді середня глибина каналу становить 5 метрів, що значно ускладнює рух водного транспорту: до 1950-х рр. канал для судноплавства практично не використовувався і, в умовах півночі, перебував під кригою сім місяців на рік. На сьогоднішній день канал використовується суднами категорії «ріка-море», які в основному перевозять ліс, руду та мінеральні добрива. Транспортопотік становить не більше 10—40 суден на день.
Незважаючи на усі жахи будівництва, створення ББК дало життя Біломорську, а також іншим містам регіону від Білого моря до Онезького озера. Після початку експлуатації каналу в цьому регіоні Росії розвинулася промисловість, головним чином деревообробна та целюлозно-паперова. Також виросли нові міста й поселення — Мєдвеж'єгорськ, Сегежа, Надвоїці. Містечко Повенець, що у минулому було місцем заслання для кримінальних елементів та політв'язнів, стало великим портом, а Біломорськ — важливим промисловим центром.
На сьогоднішній день на базі каналу діє історико-культурний комплекс «Біломорсько-Балтійський канал» — система гідротехнічних споруд, житлових та адміністративних будівель, пам'ятних місць примусової праці та місця поховання загиблих політичних в'язнів-каналармійців сталінських часів. У Повенці встановлено монумент політв'язням, а у Біломорську — пам'ятний знак. Також створено музей ББК у Мєдвеж'єгорську (міститься у готелі, котрий спеціально збудували у 1933 році для Сталіна) та невеличкий музей жертв політичних репресій у Петрозаводську. Навколо самого Біломорканалу, у лісах, досі розкидані руїни спецпоселень для в'язнів. Про їхню музеєфікацію наразі не йдеться.
Цигарки «Біломорканал»
Біломорсько-Балтійський канал став широко відомим радянській громадськості завдяки дешевій однойменній марці міцних цигарок (папірос). Назву «Біломорканал» (рос. Беломорканал) їм було надано спеціально з метою увічнити пам'ять про спорудження каналу. Робилися цигарки без фільтру, і, свого часу, набули широкої популярності серед мешканців країн радянського блоку через свою низьку ціну. «Біломорканал» має славу чи не найміцніших цигарок Східної Європи і сьогодні виробляється у Росії, Україні (у Кам'янці-Подільському) та Білорусі (у Гродно).
Див. також
Виноски
- Російські джерела говорять про 50 тис. загиблих , українські — 100 тис. [2] [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], а західні — про 200 тис. робітників [3] [ 24 липня 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 27 березня 2007.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 27 березня 2007.
- Беломорско-Балтийский канал имени Сталина. История строительства / Ред. Максим Горький, Л. Л. Авербах, С. Г. Фирин.— М.: Госиздат, 1934. (История фабрик и заводов) [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.]: Оглавление: 1. Правда социализма (М.Горький) 2. Страна и ее враги (Г.Гаузнер, Б.Лапин, Л.Славин) 3. ГПУ, инженеры, проект (С.Буданцев, Н.Дмитриев, М.Козаков, Г.Корабельников, Д.Мирский, В.Перцов, Я.Рыкачев, В.Шкловский) 4. Заключенные (К.Горбунов, Вс. Иванов, Вера Инбер, З.Хацревин, В.Шкловский) 5. Чекисты (С.Алымов, А.Берзинь, Вс. Иванов, В.Катаев, Г.Корабельников, Л.Никулин, Я.Рыкачев, В.Шкловский) 6. Люди меняют профессию (А.Берзинь, Е.Габрилович, Н.Дмитриев, А.Лебеденко, З.Хацревин, В.Шкловский) 7. Каналоармейцы (С.Алымов, А.Берзинь, С.Буданцев, С.Диковский, Н.Дмитриев, М.Козаков, Я.Рыкачев, В.Шкловский) 8. Темпы и качество (Б.Агапов, С.Буданцев, Н.Гарнич, Н.Дмитриев, Вера Инбер, Я.Рыкачев, В.Шкловский, Н.Юргин) 9. Добить классового врага (Б.Агапов, К.Зелинский, Вс. Иванов, Вера Инбер, З.Хацревин, Бруно Ясенский) 10. Штурм Водораздела (С.Алымов, К.Горбунов, Н.Дмитриев, Вс. Иванов, Я.Рыкачев, В.Шкловский) 11. Весна проверяет канал (Б.Агапов, С.Алымов, А.Берзинь, Н.Гарнич, С.Диковский, Н.Дмитриев, Вс. Иванов, Вера Инбер, А.Никулин, В.Шкловский, А.Эрлих) 12. История одной перековки (М.Зощенко) 13. Имени Сталина (С.Булатов, С.Гехт, Вс. Иванов, Я.Рыкачев, А.Толстой, В.Шкловский) 14. Товарищи (А.Авербах, С.Буданцев, Г.Гаузнер, Вера Инбер, Б.Лапин, Л.Славин, К.Финн, Н.Юргин) 15. Первый опыт (М.Горький)
- Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ. Опыт художественного исследования. Главы из книги. — Новый мир, № 10, октябрь 1989. — С. 108—109.
- «Плюс каналізація всієї країни» — стаття Юрія Шаповала у газеті «День».[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 12 січня 2007.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 12 січня 2007.
- З приблизних 126 тис. ув'язнених, що знаходилися на Біломорканалі на момент закінчення будівництва, 12 484 людини було амністовано, а 59 516 — скорочено термін ув'язнення. Інші пропали безвісти на інших радянських будівництвах [4] [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 січня 2007.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 5 січня 2007.
Джерела і література
- Беломорско-Балтийский канал имени Сталина: История строительства. Под редакцией М.Горького, Л. Л. Авербаха, С. Г. Фирина. М., Государственное издательство, 1934. 408 с. («История фабрик и заводов»)
- Maxim Gorky, L. Auerbach, S. G. Firin (editors), The White Sea canal; being an account of the construction of the new canal between the White Sea and the Baltic Sea, London: John Lane, 1935
- Paul R. Gregory, Valery Lazarev and V. V. Lazarev, Economics of Forced Labor: The Soviet Gulag, Hoover Institute Press, October, 2003, trade paperback, 356 pages,
- Cynthia A. Ruder, Making History for Stalin: The Story of the Belomor Canal, University Press of Florida, 1998, 284 pages,
- Чухин И. И. Каналоармейцы: История строительства Беломорканала в документах, цифрах, фактах, свидетельствах участников и очевидцев.— Петрозаводск: Карелия, 1990,
Посилання
- «Плюс каналізація всієї країни» — стаття Юрія Шаповала у газеті «День»
- В. Овсієнко — «Біломорканал» [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- «Сім втеч із пекла» [ 20 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Хрещений батько ГУЛАГу [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Беломорско-Балтийский канал — Большая Советская Энциклопедия [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Национальный архив Республики Карелия — Беломорско-Балтийский канал [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- International Institute of Social History — Belomorkanal [ 24 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Suppressing Communist Atrocities [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Der Weißmeer-Ostsee-Kanal in der sowjetischen Literatur und Propaganda der 30er Jahre [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilomorsko Baltijskij kanal Data stvorennya listopad 1931 cherven 1933 Gidrologichni harakteristiki Dovzhina 227 km Serednya glibina 5 m Maksimalna glibina 7 8 m Kilkist shlyuziv 19 Kilkist damb 49 Propuskna zdatnist 10 40 suden den Vidomosti pro sporudzhennya Kilkist budivnikiv postijno pracyuvalo do 100 000 osib Oficijne vidkrittya 5 serpnya 1933 roku Geografichni vidomosti Pochinayetsya Povenec Onezke ozero Zakinchuyetsya Bilomorsk Bile more Spoluchnist z vodnimi shlyahami spoluchenij z ozerami Onezkim Ladozkim Najbilshi poselennya Bilomorsk Myedvezh yegorsk Segezha Nadvoyici Povenec Bilomo rsko Balti jskij kana l shtuchna vodna arteriya pobudovana na pivnochi SRSR nini Rosijskoyi Federaciyi sho z yednuye Bile more ta Onezke ozero z mozhlivistyu podalshogo vihodu v Baltijske more u rajoni Sankt Peterburga Zbudovanij mizh 1931 ta 1933 rr u rekordno korotkij termin za 1 rik i 9 misyaciv rukami v yazniv GULAGu Za riznimi danimi pid chas budivnictva pomerlo do 200 tisyach robitnikiv Oficijno vidkritij 2 serpnya 1933 roku Pervisna nazva Bilomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina Vidomishij za skorochennyam Bilomorkanal Vvazhavsya gordistyu pershoyi radyanskoyi p yatirichki 1929 1932 V yazni na budivnictvi BilomorkanaluIstoriya planuvannyaShlyah yakim prolyagaye kanal buv vidomij zdavna nim koristuvalisya vzhe u XVI XVII st persh za vse tomu sho tut prolyagala doroga yakoyu prochani distavalisya do svyatin Soloveckogo monastirya Zagalom ideya shtuchnogo poyednannya Bilogo morya i rosijskoyi Baltiki hvilyuvala rosijskih derzhavnih diyachiv protyagom ne odnogo stolittya Vpershe ideya budivnictva sudnoplavnogo kanalu vinikla pid chas Pivnichnoyi vijni i nalezhala rosijskomu carevi Petru I ale detalno za rozrobku proyektu kanalu vzyalisya lishe u XIX st Todi na zamovlennya uryadu bulo rozrobleno chotiri proyekti budivnictva sho proisnuvali u kreslennyah do 20 h rr HH st pershij proyekt Devolana 1800 roku drugij proyekt grafa Benkendorfa 1835 roku tretij fligel ad yutanta Loshkarova 1857 roku 1900 roku profesor Timanov za vlasnij proyekt budivnictva kanalu buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Parizkoyi vsesvitnoyi vistavki Odnak usi varianti budivnictva buli vidhileni carskim uryadom cherez yihnyu visoku vartist BudivnictvoU 1930 h rr radyanska vlada v osobi Josipa Stalina povernulasya do pitannya stvorennya Bilomorkanalu sho bulo zumovleno potreboyu organizaciyi Pivnichnogo flotu Pro prichini vijskovogo harakteru svidchit toj fakt sho proyekt BBK spochatku bulo zasekrecheno a persha kolona suden sho projshla kanalom bula vijskovoyu 3 chervnya 1930 roku bulo prijnyato rishennya pro neobhidnist she odnogo udarnogo budivnictva stvorennya Bilomorsko Baltijskogo vodnogo shlyahu 1 lipnya 1931 roku bulo podano na rozglyad pershi eskizni proyekti budivnictva a misyacem piznishe rozpochalisya roboti z proyektuvannya na miscevosti Kanalarmijci Popri te sho ostatochnij proyekt bulo zatverdzheno lishe u lyutomu 1932 roku budivnictvo kanalu rozpochalosya naprikinci listopada 1931 go i trivalo 1 rik ta 9 misyaciv Bilshe 100 skladnih inzhenernih sporud buli zbudovani u rekordno korotkij termin Roboti buli provedeni pri minimalnih vitratah osnovnim budivelnim materialom buli derevo kaminnya ta pisok a asortiment zasobiv budivnictva stanovili lopati sokiri ta kajla Ale osoblivistyu budivnictva bulo inshe Dlya radyanskoyi vladi lishalosya aktualnim pitannya visokoyi cini budivelnih robit ale partijni chinovniki duzhe skoro znajshli efektivnij ta vigidnij hoch i svoyeridnij sposib zdeshevlennya proyektu Na sporudzhennya budovi socializmu bulo kinuto sotni tisyach v yazniv GULAGu vorogiv narodu cholovikiv zhinok robitnikiv selyan tehnikiv inzheneriv znachnu chastinu yakih stanovili ukrayinci Takozh tut pracyuvalo bagato v yazniv iz Soloveckogo taboru Kozhnij budivnichij kanalu poznachavsya bukvenoyu poznachkoyu z k sho bulo skorochennyam vid ros zaklyuchennyj kanaloarmeec Same vid ciyeyi poznachki pishov zagalnovzhivanij rozmovnij termin zek Zgodom cih lyudej vidilili v okremu strukturu tak zvanij BelBaltLag vid ros Belomorsko Baltijskij Lager Nachalnikom budivnictva Bilomorkanalu bulo priznacheno Naftaliya Frenkelya kolishnogo odesita v yaznya radyanskih taboriv yakomu vlasne i nalezhala ideya vikoristovuvati deshevu pracyu represovanih na velikih narodnogospodarskih budovah Zagalom za ves chas budivnictva v yazni faktichno golimi rukami vikonali zemlyani roboti obsyagom u 21 000 000 kubometriv u tomu chisli probili 37 km shlyahu cherez granitni skeli a takozh perenesli Murmansku zaliznicyu sho zavazhala budivelnim robotam Na budivnictvi BBK postijno pracyuvali do 100 tisyach osib Smertnist bula nadzvichajno visoka ta inkoli dosyagala 700 osib na dobu dzherelo Pomerlih vid visnazhennya i hvorob navit ne vidvozili na kladovishe Yihni tila kidali pryamo v beton pri zalivci shlyuziv ta prichalnih stinok Prote zagalna kilkist v yazniv ne zmenshuvalas oskilki na sporudzhuvanij kanal postijno privozili popovnennya V yazniv budivelnikiv nazivali kanalarmijcyami Osnovnim zasobom vplivu na budivnictvi bula kotlovka nerivne harchuvannya chim menshe uv yaznenij viroblyav tim menshe vin otrimuvav yizhi Deyaki podrobici povodzhennya iz v yaznyami Bilomorkanalu yaskravo opisuye Oleksandr Solzhenicin u svoyemu tvori Arhipelag GULAG zi sliv uv yaznenogo Dmitra Vitovskogo Z kincem robochogo dnya na trasi lishayutsya trupi Snig zasipaye yihni oblichchya Htos skrutivsya pid perevernutim vizkom shovav ruki u rukava i tak i zamerz Htos zastig z golovoyu shovanoyu pomizh kolinami Tam zamerzli dvoye pritulivshis odne do odnogo spinami Ce silski hlopci najkrashi robitniki yakih lishe mozhna uyaviti A vlitku vid nepribranih vchasno trupiv vzhe kistki voni razom iz shebenem potraplyayut u betonozmishuvach Takim chinom potrapili voni i u beton ostannogo shlyuzu poblizu mista Bilomorska i nazavzhdi lishatsya tam Za riznimi danimi na budivnictvi Bilomorsko Baltijskogo kanalu pomerlo do 200 tis lyudej Sporudzhennya BBK Budivnictvo zavershilosya 20 chervnya 1933 roku a kanal vidrazu stav kanalom imeni Stalina oskilki vlasne vozhd i buv iniciatorom budivnictva Na vidkrittya kanalu chekali samogo Stalina Specialno do jogo priyizdu v Myedvezh yegorsku poruch z upravlinnyam BBK pobuduvali gotel z visokoyu vezheyu Z neyi vin mav glyanuti za kilometriv 30 na selishe Povenec de kanal i pochinayetsya z Onezkogo ozera Natomist Stalin u Myedvezh yegorsk ne priyihav lishe 18 25 lipnya zdijsniv iz Klimentom Voroshilovim ta Sergiyem Kirovim podorozh kanalom na paroplavi Anohin pislya chogo rozkritikuvav budivnictvo ta skazav sho kanal vuzkij i milkij Prirodno kerivniki budivnictva zapanikuvali odnak zhodnih naslidkiv pislya kritiki vozhdya ne bulo natomist za budivnictvo kanalu Naftalij Frenkel ta bilshist chekistskogo nachalstva otrimali ordeni 5 serpnya 1933 roku Bilomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina vidkrili oficijno z vidpovidnimi urochistostyami Oficijna propagandaVidkrittya kanalu suprovodzhuvalosya potuzhnoyu informacijnoyu kampaniyeyu Gazeti taki yak Pravda chi Izvestiya publikuvali tematichni statti propagandistski karikaturi ta portreti perekovanih pracivnikiv Oficijna radyanska propaganda podavala dosvid BBK yak pershij u sviti dosvid perekovki praceyu najzakorenilishih zlochinciv recidivistiv i politichnih vorogiv Okremih zekiv navit nagorodzhuvali Ordenom BBK Naspravdi niyakoyi perekovki ne bulo Na kanali buli tyazhke zhittya i tyazhka smert a zavdannya stoyalo vikonati roboti abo lyagti kistkami Na kanal specialno vidpravili grupu zi 120 pismennikiv ta mitciv na choli z Maksimom Gorkim takozh sered nih buli taki vidomi pismenniki yak Oleksij Tolstoj Mihajlo Zoshenko Viktor Shklovskij Ilf ta Petrov dlya ospivuvannya budivnictva ozdorovlyuvalnogo efektu praci ta radyanskoyi vladi 17 serpnya 1933 roku voni zdijsnili progulyanku na paroplavi i ne shodyachi na bereg proveli besidi z uv yaznenimi u prisutnosti tabirnogo nachalstva Naprikinci 1934 roku specialno do XVII z yizdu komunistichnoyi partiyi vijshla drukom pam yatna kniga Bilomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina prisvyachena stvorennyu Bilomorkanalu U yiyi pidgotovci vzyali uchast zagalom 36 pismennikiv sered nih okrim Gorkogo takozh Viktor Shklovskij Vsevolod Ivanov Vira Inber Valentin Katayev Mihajlo Zoshenko B M Lapin i Z L Hacrevin L Nikulin K L Zelinskij Bruno Yasenskij Ye J Gabrilovich O M Tihonov O M Tolstoj K Ya Finn Oskilki bilshist proslavlenih u nij kerivnikiv nezabarom ogolosili vorogami narodu to kniga bula znishena v usih bibliotekah SRSR Ideya ciyeyi poyizdki ta napisannya knigi nalezhala Gorkomu Vpershe vin visloviv yiyi pid chas osobistoyi besidi iz Stalinim i zrozumilo ideya zdobula najvishu zgodu ta pidtrimku a poyizdka bula shvidko organizovana na nalezhnomu rivni v najkrashih komunistichnih tradiciyah pismenniki zdijsnili podorozh paroplavom po nedobudovanomu kanalu vidvidali specialno pidgotovleni do vizitu tabori spilkuvalisya z naznachenimi robitnikami specialno dlya nih nakrivalisya veliki svyatkovi stoli ta j vzagali robilosya use shob stvoriti atmosferu zagalnogo dobrobutu Fakti zlochinnogo povodzhennya z lyudmi staranno prihovuvalis Yakraz u toj chas koli v Ukrayini lyutuvav strashnij golod pismennicki stoli trishali vid harchovih delikatesiv Pismennika Oleksandra Ovdiyenka vse ce tak vrazilo sho vin zgodom prigaduvav Ya oshaliv vid pobachenogo dostatku Na velikih blyudah z petrushkoyu v zubah pid prozoroyu tovshinoyu zalivnogo lezhali osetrovi ribini i porosyata Na vuzkih dovgih tarilkah kupalis u zhiri shmatochki teshi somgi baliku Velika kilkist tarilok bula zavalena kilcyami kovbasi shinki siru Plavali v burshtinovij oliyi shproti Plomenila svizha rediska U sribnih vidercyah proholodzhuvalis gorilka vino shampanske narzan borzhomi Ilyustrativne zabezpechennya majbutnij knizi nadav vidomij radyanskij mitec skulptor ta fotograf Oleksandr Rodchenko jogo fotokartki prikrashayut pam yatnu knigu i vidobrazhayut golovnim chinom robotu budivnichih Bilomorkanalu Vikonce vidachi yizhi dlya v yazniv kuhnya 1 centr taboru v 6 sektori BBK Nevidomo tochno chi zdogaduvalisya uchasniki ekskursiyi pro spravzhnye zhittya kanalarmijciv Mozhlivo pevna yih chastina dijsno shiro virila v pobachene ale u inshoyi buli svoyi prichini bagato z nih perebuvali pid presom radyanskoyi vladi i rozrahovuvali takim chinom polegshiti svoye isnuvannya Napriklad u Viktora Shklovskogo v odnomu z taboriv na BBK pracyuvav ridnij brat i vin dopisuyuchi u majbutnyu knigu spodivavsya yakimos chinom polegshiti bratovu dolyu Stattya dijsno dopomogla brata negajno zvilnili ale u 1937 roci zaareshtuvali povtorno pislya chogo toj propav bezvisti Zagalom ideyu knigi ta atmosferu sho panuvala navkolo Bilomorkanalu duzhe vluchno peredayut slova z lista odnogo z uchasnikiv miteckoyi podorozhi Nikulina sho vin jogo napisav todishnomu narkomu vnutrishnih sprav Yagodi nezadovgo po povernennyu do Moskvi Genrihu Grigorovichu Yagodi Lyudskist ta gumannist vse zh veliki slova i meni zdayetsya ne slid vid nih vidmovlyatisya Vishoyu lyudskistyu ta gumannistyu ye zroblene Vami pershim budivnichim BBK Vona polyagaye u chudovij roboti nad vipravlennyam lyudini Vona polyagaye u turboti ta stvorenni najkrashih umov zhittya dlya trudyashogo lyudu Bud yaka inaksha lyudskist ta gumannist ye brehneyu V yazni ta yihnya dolyaDiv takozh Deportaciya finiv ingermanladciv Sered v yazniv taboriv Bilomorkanalu za etnichnoyu oznakoyu najbilshu chiselnist mali fini ta kareli misceve naselennya ciyeyi chastini Rosiyi Ce poyasnyuyetsya tim sho stalinskij rezhim mav za metu znishiti misceve naselennya ta zaseliti Kareliyu predstavnikami inshih etnosiv peredovsim rosiyanami Zagalom sered v yazniv buli predstavniki najriznomanitnishih nacij usih verstv suspilstva riznogo socialnogo stanovisha Pracyuvali na budivnictvi kanalu i ukrayinci Bilshoyu miroyu ce buli zamozhni selyani kurkuli yakih zasilali za opir kolektivizaciyi ale buli takozh i neperesichni osobistosti Napriklad tri roki na kanali vidpracyuvav vidomij kiyivskij istorik ta mistectvoznavec Fedir Ernst yakogo tudi bulo zaslano za jogo nimecke pohodzhennya ta publichnij vistup proti znishennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru u Kiyevi Takozh dva roki na Bilomorkanali vidbuv Danilo Narbut sin vidatnogo ukrayinskogo hudozhnika Georgiya Narbuta Jogo zaareshtuvali za sfalsifikovanimi danimi pro antiradyansku zmovu Pracyuvali na kanali i rodichi Agatangela Krimskogo ta vidomij kubanskij bandurist Ivan Gavrish Takozh pivtora roku na Bilomorkanali vidbuv Andrij Yushenko batko Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka Stalosya ce u seredini 1930 h koli v Ukrayini panuvav golod i Yushenko todi student Harkivskogo institutu cherez golod ta materialnu skrutu zmushenij buv utekti u Baku Tam vin vlashtuvavsya na robotu mehanikom slyusarem pri Kaspijskomu paroplavstvi ale nezabarom buv zaareshtovanij za porushennya pasportnogo rezhimu i vidislanij na budivnictvo kanalu Zvilnili jogo cherez pivtora roku za rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR zi znyattyam sudimosti Zagalom pislya oficijnogo vidkrittya Bilomorsko Baltijskogo kanalu kozhnomu shostomu zeku z tih hto vizhiv i kogo viznali takim sho vipravivsya skorotili termin uv yaznennya za specialno ogoloshenoyu amnistiyeyu ale bilshist z budivnichih Bilomorkanalu buli zaslani na inshi ob yekti budivnictva taki yak napriklad Volgo Donskij kanal dlya podalshoyi perekovki Pro yihnyu dolyu nichogo ne vidomo ale zgidno z todishnoyu praktikoyu komunistiv skorishe za vse vizhiti mogli lishe odinici Podalsha istoriya kanaluU roki II Svitovoyi vijni kanal buv silno poshkodzhenij pivdenna jogo chastina bula povnistyu znishena Takozh silno postrazhdali infrastruktura kanalu zokrema mayaki i vijskove mistechko u Povenci Stalosya ce tomu sho pid chas vijni na zahidnomu berezi kanalu stoyalo finske vijsko Vono ne zbiralosya perestupati cyu mezhu rozselennya karelskogo narodu shob Finlyandiyu ne zvinuvatili u zagarbnickih namirah tomu Nyurnberzkij sud i ne zarahuvav yiyi do krayin agresoriv Ale 1944 roku radyanska storona pidirvala 2 j i 3 j shlyuzi Fini vidstupili voda zmila Povenec a vsya vidpovidalnist za ce zvisno zh bula pokladena na fashistskih zagarbnikiv Pislya zakinchennya vijni kanal bulo vidnovleno a u lipni 1946 go roku vidnovilosya sudnoplavstvo 6 grudnya 1961 roku kanal bulo perejmenovano z jogo nazvi viluchili im ya Stalina Takozh u 1960 h rokah bula provedena rekonstrukciya U 2003 roci u Rosiyi vidznachili 70 littya vidkrittya kanalu a u 2007 roci za planom musyat buti zakincheni roboti po zamini starih derev yanih konstrukcij na novi zalizobetonni SuchasnistBilomorkanal Bilomorkanal u smt Povenec Shlyuz Bilomorkanalu Zagalna dovzhina kanalu 227 kilometriv z nih 37 km shtuchni shlyahi Kanal prohodit cherez tri rajoni Kareliyi pochinayetsya vid mistechka Povenec na Onezkomu ozeri a zakinchuyetsya bilya mista Bilomorsk de vihodit u Bile more Na kanali mistitsya 19 shlyuziv 15 grebel 49 damb ta 12 vodospuskiv U radyanski chasi pro kanal pafosno pisali sho vin zabezpechuye vnutrishnij vodnij zv yazok mizh Baltijskim morem ta radyanskoyu Pivnichchyu skorochuye vodnij shlyah mizh Leningradom Sankt Peterburgom ta Arhangelskom na 4 tis km ale naspravdi serednya glibina kanalu stanovit 5 metriv sho znachno uskladnyuye ruh vodnogo transportu do 1950 h rr kanal dlya sudnoplavstva praktichno ne vikoristovuvavsya i v umovah pivnochi perebuvav pid krigoyu sim misyaciv na rik Na sogodnishnij den kanal vikoristovuyetsya sudnami kategoriyi rika more yaki v osnovnomu perevozyat lis rudu ta mineralni dobriva Transportopotik stanovit ne bilshe 10 40 suden na den Nezvazhayuchi na usi zhahi budivnictva stvorennya BBK dalo zhittya Bilomorsku a takozh inshim mistam regionu vid Bilogo morya do Onezkogo ozera Pislya pochatku ekspluataciyi kanalu v comu regioni Rosiyi rozvinulasya promislovist golovnim chinom derevoobrobna ta celyulozno paperova Takozh virosli novi mista j poselennya Myedvezh yegorsk Segezha Nadvoyici Mistechko Povenec sho u minulomu bulo miscem zaslannya dlya kriminalnih elementiv ta politv yazniv stalo velikim portom a Bilomorsk vazhlivim promislovim centrom Na sogodnishnij den na bazi kanalu diye istoriko kulturnij kompleks Bilomorsko Baltijskij kanal sistema gidrotehnichnih sporud zhitlovih ta administrativnih budivel pam yatnih misc primusovoyi praci ta miscya pohovannya zagiblih politichnih v yazniv kanalarmijciv stalinskih chasiv U Povenci vstanovleno monument politv yaznyam a u Bilomorsku pam yatnij znak Takozh stvoreno muzej BBK u Myedvezh yegorsku mistitsya u goteli kotrij specialno zbuduvali u 1933 roci dlya Stalina ta nevelichkij muzej zhertv politichnih represij u Petrozavodsku Navkolo samogo Bilomorkanalu u lisah dosi rozkidani ruyini specposelen dlya v yazniv Pro yihnyu muzeyefikaciyu narazi ne jdetsya Cigarki Bilomorkanal Cigarki Bilomorkanal Bilomorsko Baltijskij kanal stav shiroko vidomim radyanskij gromadskosti zavdyaki deshevij odnojmennij marci micnih cigarok papiros Nazvu Bilomorkanal ros Belomorkanal yim bulo nadano specialno z metoyu uvichniti pam yat pro sporudzhennya kanalu Robilisya cigarki bez filtru i svogo chasu nabuli shirokoyi populyarnosti sered meshkanciv krayin radyanskogo bloku cherez svoyu nizku cinu Bilomorkanal maye slavu chi ne najmicnishih cigarok Shidnoyi Yevropi i sogodni viroblyayetsya u Rosiyi Ukrayini u Kam yanci Podilskomu ta Bilorusi u Grodno Div takozhStalin Josip Vissarionovich Frenkel Naftalij Aronovich Solovecki ostrovi GULAGVinoskiRosijski dzherela govoryat pro 50 tis zagiblih ukrayinski 100 tis 2 27 veresnya 2007 u Wayback Machine a zahidni pro 200 tis robitnikiv 3 24 lipnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 9 travnya 2007 Procitovano 27 bereznya 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2007 Procitovano 27 bereznya 2007 Belomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina Istoriya stroitelstva Red Maksim Gorkij L L Averbah S G Firin M Gosizdat 1934 Istoriya fabrik i zavodov 31 travnya 2013 u Wayback Machine Oglavlenie 1 Pravda socializma M Gorkij 2 Strana i ee vragi G Gauzner B Lapin L Slavin 3 GPU inzhenery proekt S Budancev N Dmitriev M Kozakov G Korabelnikov D Mirskij V Percov Ya Rykachev V Shklovskij 4 Zaklyuchennye K Gorbunov Vs Ivanov Vera Inber Z Hacrevin V Shklovskij 5 Chekisty S Alymov A Berzin Vs Ivanov V Kataev G Korabelnikov L Nikulin Ya Rykachev V Shklovskij 6 Lyudi menyayut professiyu A Berzin E Gabrilovich N Dmitriev A Lebedenko Z Hacrevin V Shklovskij 7 Kanaloarmejcy S Alymov A Berzin S Budancev S Dikovskij N Dmitriev M Kozakov Ya Rykachev V Shklovskij 8 Tempy i kachestvo B Agapov S Budancev N Garnich N Dmitriev Vera Inber Ya Rykachev V Shklovskij N Yurgin 9 Dobit klassovogo vraga B Agapov K Zelinskij Vs Ivanov Vera Inber Z Hacrevin Bruno Yasenskij 10 Shturm Vodorazdela S Alymov K Gorbunov N Dmitriev Vs Ivanov Ya Rykachev V Shklovskij 11 Vesna proveryaet kanal B Agapov S Alymov A Berzin N Garnich S Dikovskij N Dmitriev Vs Ivanov Vera Inber A Nikulin V Shklovskij A Erlih 12 Istoriya odnoj perekovki M Zoshenko 13 Imeni Stalina S Bulatov S Geht Vs Ivanov Ya Rykachev A Tolstoj V Shklovskij 14 Tovarishi A Averbah S Budancev G Gauzner Vera Inber B Lapin L Slavin K Finn N Yurgin 15 Pervyj opyt M Gorkij Solzhenicyn A I Arhipelag GULAG Opyt hudozhestvennogo issledovaniya Glavy iz knigi Novyj mir 10 oktyabr 1989 S 108 109 Plyus kanalizaciya vsiyeyi krayini stattya Yuriya Shapovala u gazeti Den nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 14 chervnya 2006 Procitovano 12 sichnya 2007 Arhiv originalu za 5 travnya 2008 Procitovano 12 sichnya 2007 Z pribliznih 126 tis uv yaznenih sho znahodilisya na Bilomorkanali na moment zakinchennya budivnictva 12 484 lyudini bulo amnistovano a 59 516 skorocheno termin uv yaznennya Inshi propali bezvisti na inshih radyanskih budivnictvah 4 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 12 sichnya 2007 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2007 Dzherela i literaturaBelomorsko Baltijskij kanal imeni Stalina Istoriya stroitelstva Pod redakciej M Gorkogo L L Averbaha S G Firina M Gosudarstvennoe izdatelstvo 1934 408 s Istoriya fabrik i zavodov Maxim Gorky L Auerbach S G Firin editors The White Sea canal being an account of the construction of the new canal between the White Sea and the Baltic Sea London John Lane 1935 Paul R Gregory Valery Lazarev and V V Lazarev Economics of Forced Labor The Soviet Gulag Hoover Institute Press October 2003 trade paperback 356 pages ISBN 0 8179 3942 3 Cynthia A Ruder Making History for Stalin The Story of the Belomor Canal University Press of Florida 1998 284 pages ISBN 0 8130 1567 7 Chuhin I I Kanaloarmejcy Istoriya stroitelstva Belomorkanala v dokumentah cifrah faktah svidetelstvah uchastnikov i ochevidcev Petrozavodsk Kareliya 1990 ISBN 5 7545 0322 9Posilannya Plyus kanalizaciya vsiyeyi krayini stattya Yuriya Shapovala u gazeti Den V Ovsiyenko Bilomorkanal 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Sim vtech iz pekla 20 bereznya 2007 u Wayback Machine Hreshenij batko GULAGu 28 grudnya 2019 u Wayback Machine ros ros ros Belomorsko Baltijskij kanal Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 11 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Nacionalnyj arhiv Respubliki Kareliya Belomorsko Baltijskij kanal 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros International Institute of Social History Belomorkanal 24 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Suppressing Communist Atrocities 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl angl Der Weissmeer Ostsee Kanal in der sowjetischen Literatur und Propaganda der 30er Jahre 28 veresnya 2007 u Wayback Machine nim Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi