Координати: 44°46′ пн. ш. 33°54′ сх. д. / 44.76° пн. ш. 33.9° сх. д.Бахчисара́йський райо́н (крим. Bağçasaray rayonı, рос. Бахчисарайский район) — колишній район на південному заході Кримського півострова, зараз входить у склад нового Бахчисарайського району.
Бахчисарайський район | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Район на карті Автономна Республіка Крим | |
Основні дані | |
Країна: | Україна |
Область: | Автономна Республіка Крим |
Код КОАТУУ: | 120400000 |
Утворений: | 1923 |
Населення: | ▼ 88371 (на 1.01.2019) |
Площа: | 1588.6 км² |
Густота: | 55.6 осіб/км² |
Тел. код: | +380-6554 |
Поштові індекси: | 98400—98482 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Бахчисарай |
Міські ради: | 1 |
Селищні ради: | 2 |
Сільські ради: | 15 |
Міста: | 1 |
Смт: | 3 |
Села: | 79 |
Селища: | 2 |
Районна влада | |
Голова ради: | Крашкіна Валентина Павлівна |
Голова РДА: | Умеров Ільмі Рустемович |
Вебсторінка: | Бахчисарайська РДА |
Адреса: | 98400, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 5 |
Мапа | |
| |
Бахчисарайський район у Вікісховищі |
На північному заході омивався Чорним морем. Центральна частина району розташована у межах Внутрішнього пасма Кримських гір, південно-східна — у передгір'ях і частково на північних схилах Головного пасма Кримських гір. Район лежить у межах Кримської передгірної лісостепової фізико-географічної області та головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір.
Географія
Рельєф
Рельєф у межах району змінюється від рівнинного на північному заході, низовинного в центральній частині та гірського на південному сході. Коливання відносних висот у межах району досягає 1000 м.
Корисні копалини
Корисні копалини: кам'яне вугілля, вапняки, глини, мергелі, гранодіорити; є джерела мінеральних вод.
Клімат
Звичайна температура січня -4-0,3 °C, липня +21,1 °C. Опадів 482—568 мм в рік, найбільша їх кількість — узимку і восени. Сніговий покрив нестійкий. Є дві метеостанції (Поштове, Голубинка). Район лежить у межах передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.
Водоймища
Річки району належать до басейну Чорного моря: Альма, Кача, Бельбек, Чорна. В окремі роки на них бувають селі. Для місцевих потреб споруджено Партизанське водосховище (150 га), є також Альмінське, Бахчисарайське, Чорноріченське водосховища (загальної пл. 350 га).
Ґрунти
У передгір'ях поширені вигалявлені чорноземи та коричневі ґрунти, в горах — бурі гірсько-лісові, на рівнині — лучні чорноземи (10,6 % площі району) і південні чорноземи.
Рослинний світ
Площа зелених насаджень — 85,0 тис. га. Переважають: дуб скельний, сосна кримська, бук звичайний, граб, осика, вільха чорна, ялівець, кизил.
У Бахчисарайському районі — частина Кримського заповідно-мисливського господарства, заповідники Великий каньйон Криму і Качинський каньйон; пам'ятки природи (Бельбецький каньйон і Мангуп-кале) республіканського значення; заповідник і 7 пам'яток природи місцевого значення.
Адміністративно-територіальний устрій
Район поділяється на міську раду, 2 селищні ради і 15 сільських рад, які підпорядковані Бахчисарайській районній раді та об'єднують 85 населених пунктів.
- Бахчисарайська міська рада
- Куйбишевська селищна рада
- Поштівська селищна рада
- Ароматненська сільська рада
- Верхоріченська сільська рада
- Вілінська сільська рада
- Голубинська сільська рада
- Долинненська сільська рада
- Залізничненська сільська рада
- Зеленівська сільська рада
- Каштанівська сільська рада
- Красномацька сільська рада
- Піщанівська сільська рада
- Плодівська сільська рада
- Скалистівська сільська рада
- Табачненська сільська рада
- Тінистівська сільська рада
- Углівська сільська рада
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 43 303 | 7884 | 7237 | 13 097 | 10 636 | 4315 | 134 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 49 236 | 7663 | 6722 | 13 039 | 13 166 | 8085 | 561 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 р.
2001 | ||
---|---|---|
чисельність | частка, % | |
росіяни | 50 236 | 54,3 |
кримські татари | 19 695 | 21,3 |
українці | 18 158 | 19,6 |
татари | 1 254 | 1,4 |
білоруси | 1 156 | 1,2 |
узбеки | 207 | 0,2 |
вірмени | 183 | 0,2 |
азербайджанці | 159 | 0,2 |
молдовани | 159 | 0,2 |
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)
українська | російська | кримськотатарська | |
---|---|---|---|
Бахчисарайський район | 8,2 | 69,3 | 20,1 |
м. Бахчисарай | 6,2 | 75,5 | 16,8 |
смт Научне | 7,2 | 92,1 | - |
смт Куйбишеве | 8,7 | 70,0 | 20,3 |
Ароматнівська сільрада | 7,7 | 46,7 | 41,8 |
Верхоріченська сільрада | 2,4 | 80,9 | 15,6 |
Вілінська сільрада | 8,6 | 67,7 | 18,6 |
Голубинська сільрада | 10,6 | 54,0 | 29,4 |
Долинненська сільрада | 12,7 | 55,6 | 30,0 |
Залізничненська сільрада | 5,1 | 60,7 | 31,9 |
Зеленівська сільрада | 7,5 | 51,0 | 37,7 |
Каштанівська сільрада | 10,7 | 75,2 | 9,6 |
Красномакська сільрада | 13,7 | 59,2 | 24,8 |
Піщанівська сільрада | 11,4 | 79,3 | 8,0 |
Плодівська сільрада | 8,7 | 69,3 | 20,7 |
Скалистівська сільрада | 7,4 | 69,3 | 20,4 |
Табачненська сільрада | 14,8 | 84,6 | 0,1 |
Тінистівська сільрада | 8,8 | 71,2 | 19,2 |
Углівська сільрада | 17,3 | 66,5 | 12,5 |
Економіка
Розвинені видобуток каменю і харчова промисловість.
Промисловість
Найбільші підприємства: бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», деревообробний комбінат, «Доріндустрія», ефіроолійне підприємство, консервні заводи, вовнопрядильна фабрика, (видобуток каменю).
Сільське господарство
Район спеціалізується на садівництві (яблуні, груші, черешні, персика, вишні, айви, абрикосу) і виноградарстві. Вирощуються ефіроолійні культури (лаванда, шавлія, троянда), волоський горіх, мигдаль.
Основні галузі тваринництва: свинарство, вівчарство, бджільництво, птахівництво; допоміжні області: звірівництво (вирощування кролів, песців, чорно-бурих лисиць), конярство.
Транспорт
Залізничні станції: Бахчисарай, Поштова, Самохвалове, Сирень. Автомобільних доріг — 762 км, в тому числі з твердим покриттям — 500 км.
Освіта, культура, наука
У районі є: професійно-технічне училище і дорожній технікум (Бахчисарай), Кримська астрофізична обсерваторія НАН України (смт Научний), Будинок природи, бюро подорожей і екскурсій (Бахчисарай), дві туристичних бази (Бахчисарай, Соколине).
Туризм
Об'єкти туризму:
- Ханський палац в Бахчисараї
- Місто-фортеця Чуфут-Кале біля Бахчисараю
- Печерне місто Ескі-Кермен (VI—XIII ст.) біля с. Красний Мак
- Фортеця і печерне місто Мангуп-Кале (VI—XVIII ст.) близько с. Ходжа Сала
- Пам'ятки архітектури VI—XVI ст.
Див. також Музеї Бахчисарайського району
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахчисарайський район (1923—2023) |
- Бахчисарайський район на сайті who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
Примітки
- Розпорядження Президента України від 3 серпня 2010 року № 1032/2010-рп «Про призначення І.Умерова головою Бахчисарайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- Адміністративно-територіальний устрій Бахчисарайського району [ 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
Додаткові джерела
- Бахчисарайський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Чорне море | Сімферопольський район | Сімферопольський район |
Севастополь | Алуштинська міська рада | |
Севастополь | Ялтинська міська рада | Ялтинська міська рада |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 44 46 pn sh 33 54 sh d 44 76 pn sh 33 9 sh d 44 76 33 9 Bahchisara jskij rajo n krim Bagcasaray rayoni ros Bahchisarajskij rajon kolishnij rajon na pivdennomu zahodi Krimskogo pivostrova zaraz vhodit u sklad novogo Bahchisarajskogo rajonu Bahchisarajskij rajon administrativno teritorialna odinicya Rajon na karti Avtonomna Respublika Krim Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Avtonomna Respublika Krim Kod KOATUU 120400000 Utvorenij 1923 Naselennya 88371 na 1 01 2019 Plosha 1588 6 km Gustota 55 6 osib km Tel kod 380 6554 Poshtovi indeksi 98400 98482 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Bahchisaraj Miski radi 1 Selishni radi 2 Silski radi 15 Mista 1 Smt 3 Sela 79 Selisha 2 Rajonna vlada Golova radi Krashkina Valentina Pavlivna Golova RDA Umerov Ilmi Rustemovich Vebstorinka Bahchisarajska RDA Adresa 98400 Avtonomna Respublika Krim Bahchisarajskij rajon m Bahchisaraj vul Radyanska 5 Mapa Bahchisarajskij rajon u Vikishovishi Na pivnichnomu zahodi omivavsya Chornim morem Centralna chastina rajonu roztashovana u mezhah Vnutrishnogo pasma Krimskih gir pivdenno shidna u peredgir yah i chastkovo na pivnichnih shilah Golovnogo pasma Krimskih gir Rajon lezhit u mezhah Krimskoyi peredgirnoyi lisostepovoyi fiziko geografichnoyi oblasti ta golovnoyi girsko lugovo lisovoyi gryadi Krimskih gir GeografiyaRelyef Relyef u mezhah rajonu zminyuyetsya vid rivninnogo na pivnichnomu zahodi nizovinnogo v centralnij chastini ta girskogo na pivdennomu shodi Kolivannya vidnosnih visot u mezhah rajonu dosyagaye 1000 m Korisni kopalini Korisni kopalini kam yane vugillya vapnyaki glini mergeli granodioriti ye dzherela mineralnih vod Klimat Zvichajna temperatura sichnya 4 0 3 C lipnya 21 1 C Opadiv 482 568 mm v rik najbilsha yih kilkist uzimku i voseni Snigovij pokriv nestijkij Ye dvi meteostanciyi Poshtove Golubinka Rajon lezhit u mezhah peredgirnogo Krimskogo posushlivogo duzhe teplogo agroklimatichnogo rajonu Vodojmisha Richki rajonu nalezhat do basejnu Chornogo morya Alma Kacha Belbek Chorna V okremi roki na nih buvayut seli Dlya miscevih potreb sporudzheno Partizanske vodoshovishe 150 ga ye takozh Alminske Bahchisarajske Chornorichenske vodoshovisha zagalnoyi pl 350 ga Grunti U peredgir yah poshireni vigalyavleni chornozemi ta korichnevi grunti v gorah buri girsko lisovi na rivnini luchni chornozemi 10 6 ploshi rajonu i pivdenni chornozemi Roslinnij svit Plosha zelenih nasadzhen 85 0 tis ga Perevazhayut dub skelnij sosna krimska buk zvichajnij grab osika vilha chorna yalivec kizil U Bahchisarajskomu rajoni chastina Krimskogo zapovidno mislivskogo gospodarstva zapovidniki Velikij kanjon Krimu i Kachinskij kanjon pam yatki prirodi Belbeckij kanjon i Mangup kale respublikanskogo znachennya zapovidnik i 7 pam yatok prirodi miscevogo znachennya Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Bahchisarajskogo rajonu Rajon podilyayetsya na misku radu 2 selishni radi i 15 silskih rad yaki pidporyadkovani Bahchisarajskij rajonnij radi ta ob yednuyut 85 naselenih punktiv Bahchisarajska miska rada Kujbishevska selishna rada Poshtivska selishna rada Aromatnenska silska rada Verhorichenska silska rada Vilinska silska rada Golubinska silska rada Dolinnenska silska rada Zaliznichnenska silska rada Zelenivska silska rada Kashtanivska silska rada Krasnomacka silska rada Pishanivska silska rada Plodivska silska rada Skalistivska silska rada Tabachnenska silska rada Tinistivska silska rada Uglivska silska radaNaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 43 303 7884 7237 13 097 10 636 4315 134 Zhinki 49 236 7663 6722 13 039 13 166 8085 561 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 134 85 561 234 80 84 777 779 75 79 2021 1653 70 74 2729 1649 65 69 2558 2754 60 64 3866 1412 55 59 1979 2947 50 54 3418 3523 45 49 3903 3799 40 44 3823 3187 35 39 3359 2856 30 34 2822 3255 25 29 3035 3366 20 24 3172 3871 15 20 3550 3546 10 14 3564 2414 5 9 2274 1924 0 4 1825 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r 2001 chiselnist chastka rosiyani 50 236 54 3 krimski tatari 19 695 21 3 ukrayinci 18 158 19 6 tatari 1 254 1 4 bilorusi 1 156 1 2 uzbeki 207 0 2 virmeni 183 0 2 azerbajdzhanci 159 0 2 moldovani 159 0 2 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajonu ridni movi naselennya ukrayinska rosijska krimskotatarska Bahchisarajskij rajon 8 2 69 3 20 1 m Bahchisaraj 6 2 75 5 16 8 smt Nauchne 7 2 92 1 smt Kujbisheve 8 7 70 0 20 3 Aromatnivska silrada 7 7 46 7 41 8 Verhorichenska silrada 2 4 80 9 15 6 Vilinska silrada 8 6 67 7 18 6 Golubinska silrada 10 6 54 0 29 4 Dolinnenska silrada 12 7 55 6 30 0 Zaliznichnenska silrada 5 1 60 7 31 9 Zelenivska silrada 7 5 51 0 37 7 Kashtanivska silrada 10 7 75 2 9 6 Krasnomakska silrada 13 7 59 2 24 8 Pishanivska silrada 11 4 79 3 8 0 Plodivska silrada 8 7 69 3 20 7 Skalistivska silrada 7 4 69 3 20 4 Tabachnenska silrada 14 8 84 6 0 1 Tinistivska silrada 8 8 71 2 19 2 Uglivska silrada 17 3 66 5 12 5EkonomikaRozvineni vidobutok kamenyu i harchova promislovist Promislovist Najbilshi pidpriyemstva bahchisarajskij kombinat Budindustriya derevoobrobnij kombinat Dorindustriya efiroolijne pidpriyemstvo konservni zavodi vovnopryadilna fabrika vidobutok kamenyu Silske gospodarstvo Rajon specializuyetsya na sadivnictvi yabluni grushi chereshni persika vishni ajvi abrikosu i vinogradarstvi Viroshuyutsya efiroolijni kulturi lavanda shavliya troyanda voloskij gorih migdal Osnovni galuzi tvarinnictva svinarstvo vivcharstvo bdzhilnictvo ptahivnictvo dopomizhni oblasti zvirivnictvo viroshuvannya kroliv pesciv chorno burih lisic konyarstvo TransportZaliznichni stanciyi Bahchisaraj Poshtova Samohvalove Siren Avtomobilnih dorig 762 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 500 km Osvita kultura naukaU rajoni ye profesijno tehnichne uchilishe i dorozhnij tehnikum Bahchisaraj Krimska astrofizichna observatoriya NAN Ukrayini smt Nauchnij Budinok prirodi byuro podorozhej i ekskursij Bahchisaraj dvi turistichnih bazi Bahchisaraj Sokoline TurizmDiv takozh Pam yatki istoriyi Bahchisarajskogo rajonu ta Pam yatki arhitekturi Bahchisarajskogo rajonu Ob yekti turizmu Hanskij palac v Bahchisarayi Misto fortecya Chufut Kale bilya Bahchisarayu Pecherne misto Eski Kermen VI XIII st bilya s Krasnij Mak Fortecya i pecherne misto Mangup Kale VI XVIII st blizko s Hodzha Sala Pam yatki arhitekturi VI XVI st Div takozh Muzeyi Bahchisarajskogo rajonuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bahchisarajskij rajon 1923 2023 Bahchisarajskij rajon na sajti who is who com ua nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 serpnya 2010 roku 1032 2010 rp Pro priznachennya I Umerova golovoyu Bahchisarajskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Administrativno teritorialnij ustrij Bahchisarajskogo rajonu 4 kvitnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2013 Dodatkovi dzherelaBahchisarajskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Chorne more Simferopolskij rajon Simferopolskij rajon Sevastopol Alushtinska miska rada Sevastopol Yaltinska miska rada Yaltinska miska rada