Миха́йло Сергі́йович Ба́бушкін (рос. Михаил Сергеевич Бабушкин; 6 жовтня 1893 — 18 травня 1938) — радянський полярний льотчик. Герой Радянського Союзу (1936).
Михайло Сергійович Бабушкін | |
---|---|
рос. Михаил Сергеевич Бабушкин | |
Народження | 24 вересня (6 жовтня) 1893 с. Бардіно, Тайнінська волость, , Московська губернія, Російська імперія |
Смерть | 18 травня 1938 (44 роки) поблизу Архангельська, РРФСР, СРСР |
Поховання | Новодівочий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Освіта | d |
Роки служби | 1914—1919, 1922—1923 |
Звання | Прапорщик |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії |
Автограф | |
Нагороди | |
Бабушкін Михайло Сергійович у Вікісховищі |
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання (з 1937).
Життєпис
Народився в селі Бардіно Тайнінської волості Московського повіту Московської губернії Російської імперії (нині — село Бородіно Митищенського району Московської області). Росіянин.
У 1909 році закінчив 3 класи сільської школи. Того ж року розпочав трудову діяльність, одночасно навчаючись на Московських вечірніх технічних курсах. Протягом 1911—1914 років працював слюсарем-монтажником в московському торгівельному будинку, займався монтажем двигунів внутрішнього згорання на європейській частині імперії.
У серпні 1914 року призваний до російської імператорської армії. Службу проходив у пересувній артилерійській майстерні, восени того ж року направлений на навчання до Гатчинської військової авіаційної школи. У травні 1915 року закінчив курси авіаційних мотористів при школі, у вересні — Гатчинську військову авіаційну школу. Залишений при школі льотчиком-інструктором. 30 вересня 1915 року внаслідок зіткнення у повітрі двох літаків на Корпусному аеродромі у Петрограді отримав травму ноги і контузію. Прапорщик (1917).
Брав участь у жовтневому перевороті, що відбувся у Петрограді восени 1917 року. У грудні того ж року відряджений до Харкова для створення місцевого відділення військової авіаційної школи. Після встановлення Української народної республіки разом із школою передислокувався до Самари, де з травня 1918 року служив льотчиком-інструктором Самарської військової авіаційної школи. У червні того року внаслідок повстання Чехословацького корпусу опинився на території, контрольованій білими військами і розпочав службу в Білій армії. Протягом 1918—1919 років разом з авіашколою переїздив спочатку до Кургана, згодом — до Чити, ще пізніше — до Спаськ-Дальнього. Підпоручик (1919).
У квітні 1920 року приєднався до більшовицького партизанського загону, під час захоплення Спаськ-Дальнього японцями був поранений в ногу, тривалий час лікувався у шпиталях, згодом захворів на тиф.
З квітня 1921 року — льотчик-інструктор Далекосхідної військової авіаційної школи (м. Владивосток). У лавах Червоної армії з листопада 1922 року. На початку 1923 року переведений до Москви й у березні того ж року демобілізований.
З 1923 року працював пілотом у товаристві «Доброльот», у 1930—1933 роках — у Цивільному повітряному флоті (ЦПФ). Займався аерофотозйомкою, перевезенням пасажирів, виконанням агітаційних рейсів, здійснював регулярні польоти в умовах Півночі. Першим з радянських пілотів висунув ідею льодових розвідок й у 1925 році на літакові Ш-2 здійснив першу повітряну розвідку тюленячих лежбищ у гирлі Білого моря. Протягом червня—липня 1928 року на криголамному пароплаві брав участь у пошуках експедиції на дирижаблі «Італія», здійснив 15 польотів з криги.
З 1933 року — льотчик полярної авіації Головпівнічморшляху. У серпні 1933 — лютому 1934 року брав участь в полярній експедиції на криголамному пароплаві . Після загибелі судна 13 лютого 1934 року в Чукотському морі, відновив на кризі літак-амфібію Ш-2 і 2 квітня 1934 року вилетів на ньому з льодового табору у селище Ванкарем (Іультинський район Чукотського автономного округу). У липні—вересні 1935 року брав участь у першій високоширотній полярній експедиції на криголамі .
Навесні 1937 року як другий пілот екіпажу під командуванням М. В. Водоп'янова на літаку АНТ-6 (Н-170) брав участь у висадці першої дрейфуючої наукової станції «Північний полюс-1». 21 травня 1937 року літак Н-170 вперше у світі здійснив посадку на кригу в районі Північного полюсу.
У жовтні 1937 року брав участь у пошуках зниклого в Арктиці літака С. О. Леваневського.
Загинув під час авіаційної катастрофи літака АНТ-6 в районі Архангельська.
Нагороди
Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР від 27 червня 1937 року «за мужність і героїзм, виявлені при виконанні завдання зі створення дрейфуючої станції „Північний полюс“» Бабушкіну Михайлу Сергійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденами Леніна (27.06.1937), Червоного Прапора (08.10.1928), Червоної Зірки (20.04.1934).
Вшанування пам'яті
У 1939 році селище Лосіноостровський було перейменоване у місто Бабушкін (з 1960 року увійшло до складу Москви).
В Москві встановлено пам'ятник і погруддя М. С. Бабушкіну, у Сиктивкарі — погруддя.
Ім'ям М. С. Бабушкіна названі:
- острів в архіпелазі Нова Земля.
- острів в Антарктиді.
- затока в Охотському морі.
- мис і гора на півострові П'ягіна (Магаданська область).
- мис на острові архіпелагу Земля Франца-Йосифа.
- станція московського метро «Бабушкінська».
- вулиці у містах Москва, Архангельськ, Єкатеринбург, Сиктивкар, Первомайськ та інших.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babushkin Miha jlo Sergi jovich Ba bushkin ros Mihail Sergeevich Babushkin 6 zhovtnya 1893 18 travnya 1938 radyanskij polyarnij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1936 Mihajlo Sergijovich Babushkinros Mihail Sergeevich BabushkinNarodzhennya24 veresnya 6 zhovtnya 1893 1893 10 06 s Bardino Tajninska volost Moskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert18 travnya 1938 1938 05 18 44 roki poblizu Arhangelska RRFSR SRSRPohovannyaNovodivochij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSROsvitadRoki sluzhbi1914 1919 1922 1923Zvannya PraporshikVijni bitviGromadyanska vijna v RosiyiAvtografNagorodi Babushkin Mihajlo Sergijovich u Vikishovishi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya z 1937 ZhittyepisNarodivsya v seli Bardino Tajninskoyi volosti Moskovskogo povitu Moskovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selo Borodino Mitishenskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Rosiyanin U 1909 roci zakinchiv 3 klasi silskoyi shkoli Togo zh roku rozpochav trudovu diyalnist odnochasno navchayuchis na Moskovskih vechirnih tehnichnih kursah Protyagom 1911 1914 rokiv pracyuvav slyusarem montazhnikom v moskovskomu torgivelnomu budinku zajmavsya montazhem dviguniv vnutrishnogo zgorannya na yevropejskij chastini imperiyi U serpni 1914 roku prizvanij do rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Sluzhbu prohodiv u peresuvnij artilerijskij majsterni voseni togo zh roku napravlenij na navchannya do Gatchinskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli U travni 1915 roku zakinchiv kursi aviacijnih motoristiv pri shkoli u veresni Gatchinsku vijskovu aviacijnu shkolu Zalishenij pri shkoli lotchikom instruktorom 30 veresnya 1915 roku vnaslidok zitknennya u povitri dvoh litakiv na Korpusnomu aerodromi u Petrogradi otrimav travmu nogi i kontuziyu Praporshik 1917 Brav uchast u zhovtnevomu perevoroti sho vidbuvsya u Petrogradi voseni 1917 roku U grudni togo zh roku vidryadzhenij do Harkova dlya stvorennya miscevogo viddilennya vijskovoyi aviacijnoyi shkoli Pislya vstanovlennya Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki razom iz shkoloyu peredislokuvavsya do Samari de z travnya 1918 roku sluzhiv lotchikom instruktorom Samarskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli U chervni togo roku vnaslidok povstannya Chehoslovackogo korpusu opinivsya na teritoriyi kontrolovanij bilimi vijskami i rozpochav sluzhbu v Bilij armiyi Protyagom 1918 1919 rokiv razom z aviashkoloyu pereyizdiv spochatku do Kurgana zgodom do Chiti she piznishe do Spask Dalnogo Pidporuchik 1919 U kvitni 1920 roku priyednavsya do bilshovickogo partizanskogo zagonu pid chas zahoplennya Spask Dalnogo yaponcyami buv poranenij v nogu trivalij chas likuvavsya u shpitalyah zgodom zahvoriv na tif Z kvitnya 1921 roku lotchik instruktor Dalekoshidnoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli m Vladivostok U lavah Chervonoyi armiyi z listopada 1922 roku Na pochatku 1923 roku perevedenij do Moskvi j u berezni togo zh roku demobilizovanij Z 1923 roku pracyuvav pilotom u tovaristvi Dobrolot u 1930 1933 rokah u Civilnomu povitryanomu floti CPF Zajmavsya aerofotozjomkoyu perevezennyam pasazhiriv vikonannyam agitacijnih rejsiv zdijsnyuvav regulyarni poloti v umovah Pivnochi Pershim z radyanskih pilotiv visunuv ideyu lodovih rozvidok j u 1925 roci na litakovi Sh 2 zdijsniv pershu povitryanu rozvidku tyulenyachih lezhbish u girli Bilogo morya Protyagom chervnya lipnya 1928 roku na krigolamnomu paroplavi brav uchast u poshukah ekspediciyi na dirizhabli Italiya zdijsniv 15 polotiv z krigi Z 1933 roku lotchik polyarnoyi aviaciyi Golovpivnichmorshlyahu U serpni 1933 lyutomu 1934 roku brav uchast v polyarnij ekspediciyi na krigolamnomu paroplavi Pislya zagibeli sudna 13 lyutogo 1934 roku v Chukotskomu mori vidnoviv na krizi litak amfibiyu Sh 2 i 2 kvitnya 1934 roku viletiv na nomu z lodovogo taboru u selishe Vankarem Iultinskij rajon Chukotskogo avtonomnogo okrugu U lipni veresni 1935 roku brav uchast u pershij visokoshirotnij polyarnij ekspediciyi na krigolami Navesni 1937 roku yak drugij pilot ekipazhu pid komanduvannyam M V Vodop yanova na litaku ANT 6 N 170 brav uchast u visadci pershoyi drejfuyuchoyi naukovoyi stanciyi Pivnichnij polyus 1 21 travnya 1937 roku litak N 170 vpershe u sviti zdijsniv posadku na krigu v rajoni Pivnichnogo polyusu U zhovtni 1937 roku brav uchast u poshukah zniklogo v Arktici litaka S O Levanevskogo Zaginuv pid chas aviacijnoyi katastrofi litaka ANT 6 v rajoni Arhangelska NagorodiPostanovoyu Centralnogo vikonavchogo komitetu SRSR vid 27 chervnya 1937 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni pri vikonanni zavdannya zi stvorennya drejfuyuchoyi stanciyi Pivnichnij polyus Babushkinu Mihajlu Sergijovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzhenij ordenami Lenina 27 06 1937 Chervonogo Prapora 08 10 1928 Chervonoyi Zirki 20 04 1934 Vshanuvannya pam yatiU 1939 roci selishe Losinoostrovskij bulo perejmenovane u misto Babushkin z 1960 roku uvijshlo do skladu Moskvi V Moskvi vstanovleno pam yatnik i pogruddya M S Babushkinu u Siktivkari pogruddya Im yam M S Babushkina nazvani ostriv v arhipelazi Nova Zemlya ostriv v Antarktidi zatoka v Ohotskomu mori mis i gora na pivostrovi P yagina Magadanska oblast mis na ostrovi arhipelagu Zemlya Franca Josifa stanciya moskovskogo metro Babushkinska vulici u mistah Moskva Arhangelsk Yekaterinburg Siktivkar Pervomajsk ta inshih Posilannya