Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, БРСР (біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка, БССР) — союзна республіка у складі СРСР. Проіснувала від 1 січня 1919 до 25 серпня 1991.
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка рос. Белорусская Советская Социалистическая Республика | |||||
| |||||
| |||||
Гімн Гімн Білоруської РСР | |||||
Білоруська РСР в 1945 — 1991 рр. | |||||
Столиця | Смоленськ (1919) Мінськ (1919-1991) | ||||
Мови | білоруська, російська | ||||
Форма правління | Радянська республіка | ||||
Історія | |||||
- Проголошено | 1 січня 1919 | ||||
- Проголошення незалежності | 25 серпня 1991 | ||||
Площа | 207 600 км2 | ||||
Населення | |||||
- | 10 151 000 осіб | ||||
Густота | 48,9 осіб/км² | ||||
Валюта | карбованець СРСР | ||||
|
Уперше проголошено 1 січня 1919 року під назвою Радянська Соціалістична Республіка Білорусь, яка 31 січня 1919 року вийшла зі складу Російської СФРР, 27 лютого об'єдналася з Литовською Радянською Республікою у Соціалістичну Радянську Республіку Литви та Білорусі (РСР Литбіл).
РСР Литбіл припинила своє існування внаслідок польської окупації в ході радянсько-польської війни. 12 липня 1920 року в результаті Московського договору 1920 р., укладеного між РСФРР та Литвою РСР Литбіл було фактично ліквідовано. Юридично РСР Литбіл припинила існування 31 липня 1920 року, коли в Мінську було відновлено Радянську Соціалістичну Республіку Білорусь, у подальшому змінило назву на Білоруська Соціалістична Радянська Республіка.
16 січня 1921 року був підписаний Союзний договір між РСРБ і РСФРР.
Мировий договір 1921 року був підписаний, поруч з РСФРР і УСРР, уповноваженими представниками уряду РСФРР також по уповноваженню уряду Білоруської Соціалістичної Радянської Республіки
22 лютого 1922 року був підписаний Протокол, що розглядався як Угода про представництво і захист Урядом РСФРР інтересів Радянських Республік Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Бухари, Грузії, України, Хорезму і Далекосхідної Республіки на Генуезькій конференції
БСРР у числі 4 радянських республік 30 грудня 1922 року підписала Договір про утворення СРСР.
27 липня 1990 року прийнято Декларацію про державний суверенітет БРСР.
19 вересня 1991 року БРСР перейменовано на "Республіку Білорусь", а 8 грудня 1991 року підписано з РРФСР і Україною Угоду про створення СНД.
Назви
- 1 січня 1919 — 31 січня 1919: Радянська Соціалістична Республіка Білорусі (біл. Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка Беларусі)
- 27 лютого 1919 — 6 липня 1920: після «об'єднання» РСРБ і Литви було утворено Литбіл — Літовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (біл. Літоўска-Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка) або ж Радянська Соціалістична Республіка Литви та Білорусі (біл. Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка Літвы і Беларусі).
- 31 липня 1920 — 11 квітня 1927: Радянська Соціалістична Республіка Білорусі (біл. Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка Беларусі)
- 11 квітня 1927 — 19 вересня 1991: Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка)
Державний устрій
Декларувалося, що БРСР — суверенна соціалістична держава робітників і селян, яка на основі добровільності і рівноправності ввходить до складу СРСР. БРСР нібито здійснювала державну владу самостійно, декларативно повністю зберігаючи свої суверенні права. Формально БРСР мала право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами. Найвищим органом державної влади БРСР була її Верховна Рада, а в період між сесіями — Президія Верховної Ради. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади БРСР була Рада Міністрів БРСР. Місцевими органами державної влади в областях, районах, містах, селищах, селах були відповідні Ради депутатів трудящих. Верховна Рада БРСР обиралась строком на 4 роки, обласні, районні, міські, селищні і сільські Ради депутатів трудящих — строком на 2 роки громадянами, які досягли 18 років. Правосуддя в республіці здійснювалось Верховним судом БРСР, обласними судами та районними (міськими) народними судами. Вищий нагляд за виконанням законів на території республіки здійснювався як Генеральним прокурором СРСР безпосередньо, так і через прокурора БРСР. Республіка мала свій державний герб, прапор і гімн.
Історія
Радянську владу в Мінську було встановлено 7 листопада 1917 (того ж дня, що і в Петрограді). 9 листопада 1917 в Мінську було створено Революційний комітет при Мінській Раді.
30 грудня 1918 в Смоленську відкрилась VI північно-західна обласна конференція РКП(б), яка винесла постанову про створення БРСР і перейменувала себе в І з'їзд КП(б)Б. 1 січня 1919 був опублікований маніфест про утворення БСРР. 5 січня 1919 Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд БСРР переїхав зі Смоленська до Мінська, який став столицею республіки. 2—4 лютого 1919 в Мінську відбувся 1-й з'їзд Рад БРСР, на якому було схвалено Конституцію БРСР. В її основу було покладено першу Конституцію РСФРР. Для протистояння Польщі ВЦВК РСФРР 1 червня 1919 прийняв декрет про воєнний союз Росії, України, Білорусі і Литви. Об'єднувались військове командування, ради народного господарства, залізничне управління, комісаріати праці, фінанси. В телеграмі від З червня 1919 Ленін дав вказівку Наркомпроду України про безперебійне постачання Білорусі продовольством. В липні 1920 Червона Армія звільнила від поляків всю Білорусь. Під тиском Антанти за Ризьким договором, підписаним із Польщею 18 березня 1921, від Білорусі були відрізані її західні області. Перша світова і громадянська війни вкрай зруйнували господарство республіки.
До складу СРСР БРСР увійшла 30 грудня 1922. Народне господарство на кінець 1925 досягло довоєнного рівня. Індустріалізація БРСР проводилась разом з індустріалізацією всього Радянського Союзу.
У грудні 1923 політбюро ЦК РКП(б) формально погодилось з пропозицією ЦБ КП(б)Б про приєднання до БРСР частини етнічних білоруських територій, які знаходились до того у складі Росії. У 1926 році, під час погіршення відносин між СРСР та Польщею СРСР спробував завоювати симпатії західних білорусів, долучивши до БРСР Гомельщину та деякі інші райони.
У вересні 1939, у наслідок Пакту Молотова — Ріббентропа, Червона армія окупувала Західну Білорусь і Західну Україну, які були приєднані до Радянського Союзу.
За роки передвоєнних п'ятирічок Білорусь перетворилась на високорозвинуту індустріально-колгоспну республіку. Напередодні радянсько-німецької війни промисловість Білорусі давала близько 10 % союзного випуску металорізних верстатів, 36,2 % фанери, 12,5 % льоноволокна, 6,3 % паперу тощо. В 1940 валова продукція промисловості зросла проти 1913 в 14 раз; посівна площа дорівнювала 5215 тисяч гектарів (проти 4542 тисяч гектарів в 1913).
22 червня 1941 нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Близько 1 мільйона білорусів пішло до лав Радянської Армії. До 23 серпня вся Білорусь була окупована німцями. В тилу ворога за радянськими офіційними даними діяли 1108 партизанських загонів, в яких було порад 370 тисяч бійців, діяло 9 підпільних обкомів КП(б)Б, 174 міські і районні комітети КП(б)Б, 1113 первинних партійних організацій в партизанських загонах і 184 територіальні підпільні парторганізації, в яких налічувалося понад 25 тисяч комуністів. У ворожому тилу під керівництвом партійних організацій велику роботу провадив комсомол. Працювало 10 підпільних обласних і 206 міських і районних комітетів Ленінської Комуністичної Спілки Молоді Білорусі (ЛКСМБ), 5 тисяч первинних комсомольських організацій, які об'єднували понад 73 тисячі комсомольців. Партизани Білорусі завдали німецьким загарбникам великих втрат в живій силі і техніці. В боротьбі з гітлерівцями вони виступали в братній єдності з партизанами України. За героїзм і відвагу, проявлені на фронтах війни, понад 300 тисяч воїнів-білорусів нагороджено орденами і медалями (серед них понад 100 тисяч партизанів), 295 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу, в тому числі 73 партизани. Бойові заслуги ЛКСМБ відзначено орденом Червоного Прапора (22 вересня 1945).
У липні 1944 радянські війська з допомогою білоруських партизанів повністю визволили БРСР від німецьких загарбників. Окупанти провадили масове знищення мирних жителів і військовополонених, сотні тисяч осіб вивезли в Німеччину на каторжні роботи, залишили без притулку мільйони людей, знищили багато промислових підприємств, пограбували МТС, колгоспи і радгоспи. Окупанти зруйнували й спалили 200 міст і райцентрів, 9200 сіл і селищ. Тільки підраховані прямі збитки, завдані Білорусі гітлерівцями, становили 75 млрд крб. В післявоєнні роки відбудовано зруйноване ворогом народне господарство, і досягнуто нових значних успіхів у розвитку промисловості, сільського господарства і культури.
3 червня 1945 Білорусь одночасно з Україною ввійшла до складу Організації Об'єднаних Націй. За досягнення в розвитку народного господарства і культури БРСР нагороджено двома орденами Леніна (1935, 1958).
Площа і населення
Рік | Площа (тис. км²) | Населення (млн ч.) |
---|---|---|
1921 | 52,4 | 1,544 |
1924 | 110,6 | 4,2 |
1926 | 126,3 | 4,9 |
1939 | 223 | 10,2 |
1959 | 207,6 | 8,06 |
1970 | 207,6 | 9,002 |
1979 | 207,6 | 9,53 |
1989 | 207,6 | 10,15 |
1991 | 207,6 | 10,3 |
Територіальний поділ
Рік | Областей | Округів | Районів | Сільрад | Міст | Рабочих селищ | Селищ міського типу |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1926 | - | 10 | 100 | 1202 | 25 | ||
1928 | - | 8 | |||||
1934 | - | - | |||||
1935 | - | 4 | |||||
1938 | 5 | - | 90 | 1420 | 32 | 14 | 68 |
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року в складі БРСР були утворені Барановицька, Білостоцька, Берестейська, Вілейська і Пінська області. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1944 року у складі БРСР були утворені Бобруйська, Гродненська і Полоцька області, Указом від того ж числа обласний центр Вілейської області був перенесений у м. Молодечно та сама Вілейська область була перейменована в Молодечненську.
Станом на 1991 рік:
- Берестейська область (з 4 грудня 1939)
- Вітебська область (з 15 січня 1938)
- Гомельська область (з 15 січня 1938)
- Гродненська область (з 20 вересня 1944)
- Мінська область (з 15 січня 1938)
- Могильовська область (з 15 січня 1938)
Раніше існували також:
- Барановицька область (з 4 грудня 1939 по 8 січня 1954, увійшла в Берестейську, Гродненську, Мінську і Молодечненську)
- Білостоцька область (з 4 грудня 1939 по 20 вересня 1944, більша частина увійшла до Польщі, менша — до Гродненської)
- Бобруйська область (з 20 вересня 1944 по 8 січня 1954, увійшла в Гомельську, Мінську і Могильовську)
- Вілейська область (з 4 грудня 1939 по 20 вересня 1944, перейменована в Молодечненську, частина увійшла до Полоцької)
- Молодечненська область (з 20 вересня 1944 по 20 січня 1960, увійшла в Вітебську, Гродненську і Мінську)
- Пінська область (з 4 грудня 1939 по 8 січня 1954, увійшла в Берестейську)
- Поліська область (з 15 січня 1938 по 8 січня 1954, увійшла в Гомельську)
- Полоцька область (з 20 вересня 1944 по 8 січня 1954, увійшла в Вітебську і Молодечненську).
Економіка
Економіка Білорусі характеризувалася швидким розвитком промисловості, особливо машинобудування, сільського господарства і транспорту. Територія Білорусі становила один економічно-адміністративний район, раднаргосп якого керував більшою частиною промисловості. Валова продукція всієї промисловості Білорусі 1958 зросла (порівняно з 1913) в 27, а великої — в 52 рази. Створено паливно-енергетичну базу на основі широкого розвитку механізованого видобування торфу (8,94 млн т, 1958), який в енергетичному балансі електростанцій становить 80 %. На торфі працюють найбільші електростанції (БілДРЕС поблизу Оргаі, станції Мінська, Гомельська, Бобруйська, Василевицька ДРЕС та ін.). В Білорусі збудовано також ряд середніх і невеликих гідроелектростанцій («Дружба народів» на озері Дрисвяти, Осиповецька ГЕС тощо). Виробництво електроенергії зросло з 3 млн квт-г в 1913 до 2735 млн квт-г в 1958. Поряд з енергетикою створено нові галузі промисловості: машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів тощо. Структура промисловості за вартістю продукції (1955) така: машинобудування і металообробка — 24,1 %, харчова — 22,2 %, легка — 20,9 %, лісова і деревообробна — 12,3 %, будівельних матеріалів — 4,2 %, паливна — 3,2 % та ін.
Машинобудування стало провідною галуззю промисловості Білорусі. Верстатобудівні заводи працюють у Мінську, Гомелі, Вітебську; автомобільний, тракторний і мотовелосипедний в Мінську; сільськогосподарського машинобудування в Гомелі. Є підприємства електротехнічної і приладобудівної промисловості, заводи шляхових і будівельних машин, підприємства, що виробляють продукцію широкого вжитку (радіоприймачі, телевізори, годинники тощо). У 1958 виготовлено 16 тисяч металорізних верстатів, 16,5 тисяч автомобілів, 422 тисяч годинників, 138 тисяч радіоприймачів і телевізорів, 37,9 тисяч мотоциклів, 564 тисяч велосипедів, 98 тисяч швейних машин. Успішно розвивається хімічна промисловість (промисловість лісохімічна, синтетичних волокон, медичних препаратів тощо).
В Білорусі працюють Бобруйський гідролізний, Ново-Білицький, Борисовський лісохімічні заводи, Могильовська фабрика штучного волокна, Міпський завод медичних препаратів; Полоцький завод скловолокна; будуються інші хімічні підприємства. Важливе місце в господарстві Білорусі займає лісова промисловість (лісопильна, фанерна, сірникова, меблева), яка особливо розвинута в Бобруйську, Борисові, Вітебську, Рєчиці, Мінську, Гомелі, Мозирі, Пінську. Швидкими темпами розвивається промисловість будівельних матеріалів. Працюють Кричевський і Волковиський цементні заводи, Гомельський склозавод, Оршанський і Климовицький заводи силікатної цегли, вапняні заводи «Руба» і «Верхове». Тепер в Білорусі налічується понад 200 цегельних заводів (без колгоспних). В 1958 вони виробили понад 1 млрд штук цегли. Загальний обсяг виробництва будівельних матеріалів в 1956 зріс порівняно з 1940 в 3,2 раза.
З галузей легкої промисловості розвинуті текстильна, швейна і шкіряно-взуттєва. Текстильна промисловість зосереджена переважно у Вітебській обл (льонокомбінат в Орші). Після радянсько-німецької війни в Мінську і Гродні збудовано тонкосуконні, у Вітебську — килимово-плюшовий, у Мінську — камвольний комбінати. Виробництво шерстяних тканин в Білорусі (в тисячах м): 1913 — 37, 1940 — 268, 1958 — 4310. В найбільших містах збудовано трикотажні фабрики і шкіряні заводи. Велика харчова промисловість має кондитерську, хлібопекарську, м'ясну і молокопереробну та інші галузі. На заводі в Скиделі Гродненської обл. виробляється цукор. На 1959—65 передбачено створення нафтопереробної і дальший розвиток хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості, валова продукція якої зросте в 1,8 раза. Після будівництва калійного, суперфосфатного, азотно-тукового та інших хімічних заводів в БРСР буде створена нова база виробництва мінеральних добрив.
Сільське господарство Білорусі спеціалізувалось на виробництві льону, картоплі, цукрових буряків і продукції тваринництва. 1958 було 3837 колгоспів і 174 радгоспи; на полях працювало 49,3 тисяч тракторів (в 15-сильному обчисленні), 11,5 тисяч зернових, 3,1 тисяч льонозбиральних комбайнів і багато інших. Орні землі становлять 1/3 всіх земель. До 1958 освоєно 791 тисяч гектарів земель осушених боліт. Посіви 1958 становили 5,5 млн гектарів (зернові — 2748 тис., технічні — 324 тис., картопля — 1025 тис. га). Посівна площа Білорусі збільшилася у 1958 в порівнянні з 1913 майже на 1 млн га; особливо зросли посіви льону-довгунця, картоплі і кормових культур.
Рівень механізації найважливіших сільськогосподарських робіт у 1958 (в %): сівба ярових зернових — 82, льону — 67, садіння картоплі — 22, збирання зернових — 65, підняття зябу — 93.
Структура посівних площ (у %)
Культури | 1913 | 1940 | 1958 |
---|---|---|---|
Зернові | 79,9 | 66,7 | 50,4 |
Технічні | 2,8 | 6,0 | 6,0 |
в тому числі льон-довгунець | 2,3 | 5,3 | 5,5 |
Картопля | 12,9 | 17,8 | 18,8 |
Овочеві | 0,9 | 1,2 | 0,8 |
Кормові | 3,5 | 8,3 | 24,0 |
Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Серед зернових переважає жито; сіють також пшеницю, овес, ячмінь, гречку, просо, зернобобові. Провідна технічна культура льон-довгунець вирощується на суглинкових ґрунтах Північної Білорусі; крім льону, культивують коноплі, цукрові буряки, махорку. З 1954 почали сіяти на значній площі кукурудзу. Білорусь — важливий район вирощування картоплі в СРСР. В господарстві Білорусі картопля використовується для переробки на спирт, крохмаль і як корм. Навколо міст розвинуто овочівництво і садівництво. Найбільше садів біля Гомеля, Бобруйська, Могильова, Мінська, Орші, Слуцька. Великою галуззю сільського господарства є молочне і м'ясне тваринництво; в січні 1959 було (в тисячах голів) великої рогатої худоби — 3.381, в тому числі корів— 1957; свиней — 2741, овець та кіз — 1454. На 1959—65 передбачались значні кошти на дальший розвиток сільського господарства, освоєння нових земель (осушення) та інтенсифікацію господарства. Продукція льоноволокна зросте в 1,3 раза, картоплі — 2,1, цукрових буряків — 3,2—3,6, зерна — 2,3—2,6, м'яса і молока — в 2 рази.
В Білорусі розвинуті залізничний, автомобільний, річковий і авіаційний транспорт. Густота залізниць на 1000 км² — 26 км; протяжність автомобільних шляхів з твердим покриттям — 13,9 тисяч км. Основні залізничні лінії: Москва — Мінськ — Брест, Сухиничі — Барановичі, Гомель — Брест, Ленінград — Орша — Київ, Вільнюс — Гомель — Бахмач. Судноплавні річки: Дніпро, Прип'ять, Березіна, Сож, Німан, Західна Двіна.
Охорона здоров'я
На 1 січня 1959 було 10 036 лікарів (12,4 лікарів на 10 тисяч жителів; 1913 — 1 лікар) і 40 188 осіб середнього медичного персоналу, в тому числі в системі міністерства охорони здоров'я — 8986 лікарів і 35 894 осіб середнього медичного персоналу. Ліжок в лікарнях було 49 тисяч (60,5 ліжок на 10 тисяч жителів; 1913—9 ліжок), в тому числі в системі міністерства охорони здоров'я 47,2 тисяч ліжок (в 925 лікарняних закладах). Амбулаторну допомогу подавало 1640 медичних установ. Спеціалізовану медичну допомогу — 35 протитуберкульозних, 24 шкірно-венерологічних, 12 онкологічних, З психоневрологічні, 3 протизобні диспансери, 517 спеціальних кабінетів. Станцій швидкої медичної допомоги було 164, дитячих консультацій — 242, ліжок для хворих дітей — 5507, місць в дитячих яслах — 21,2 тисяч, жіночих консультацій — 198, ліжок для вагітних та породіль — 5615, санітарно-епідеміологічних станцій — 183. Санаторії та будинки відпочинку маюли 6888 місць. Лікарів готують медичні інститути в Мінську, Вітебську й Гродні, середній медичний персонал — 14 медичних шкіл. Працював інститут удосконалення лікарів та 8 науково-дослідницькх інститутів. Загальна захворюваність населення в 1957 порівняно з 1953 знизилась на 18 %, смертність порівняно з 1913 значно зменшилася.
Освіта та ЗМІ
До жовтневого перевороту Білорусь була однією з відсталих економічно і культурно західних околиць Російської імперії. Зовсім не було шкіл з білоруською мовою викладання, мережа російських шкіл була незначна. 1911 у Віленському навчальному окрузі, який в основному охоплював Білорусь, відвідувало школу лише 18,4 % загальної кількості дітей віком від 8 до 14 років. Близько 80 % населення було неписьменним. За роки радянської влади в БРСР повністю ліквідовано неписьменність населення, створено широку мережу загальноосвітніх шкіл, спеціальних середніх і вищих навчальних закладів; навчання провадилось рідною мовою.
В 1958/59 навчальному році в БРСР працювало 12 402 загальноосвітні школи, з них 7184 початкових, 2841 неповна середня і 1574 середні. Школами в 1958/59 навчальному році охоплено 1 256 625 учнів. У 790 школах робітничої і сільської молоді навчалося 58022 осіб (1959), працювало 692 дитячих садків, які охоплювали 48 тисяч дітей. Було 106 середніх спеціальних навчальних закладів з 55,7 тисяч учнів і 25 ВНЗ з 57 тисячами студентів.
В БРСР створено широку мережу культурно-освітніх установ. 1958 було 17 театрів, 28 музеїв, 2785 кіноустановок, 5900 клубів, в тому числі 1403 хати-читальні, масових бібліотек майже 7,6 тисяч, а книжкові фонди становили 48 млн томів, перевищивши дореволюційний рівень понад у 100 разів. Видавалось 19 журналів загальним річним тиражем 3937 тисяч примірників і 260 газет з разовим тиражем 1654,8 тисяч примірників. Більшість газет і журналів у республіці видається білоруською мовою, інші — російською мовою. 1958 в республіці видано 1190 назв книжок загальним накладом 14511,9 тисяч примірників. Перші широкомовні радіостанції в Гомелі і Мінську почали працювати 1925. На початку 1959 у республіці було 1068 тисяч радіоточок і перевищило довоєнний рівень в 6 разів. 1956 в Мінську почала регулярні передачі телевізійна студія, з 1958 працює Гомельський телевізійний центр, створено ретрансляційні установки в Могильові, Бобруйську, Барановичах. 1929 засновано Академію наук Білоруської РСР в Мінську на базі інституту білоруської культури.
У республіці працює також Академія сільськогосподарських наук і 76 інших наукивих установ (науково-дослідницьких інститутів, їхніх філіалів, дослідних станцій, лабораторій). Активну участь у розробці наукових проблем беруть кафедри вищих навчальних закладів. У республіці є понад 5 тисяч наукових працівників, у тому числі 134 доктори наук і 1606 кандидатів наук. Організовано підготовку національних кадрів наукових працівників з усіх провідних галузей знань.
Культура
Література
За радянської влади провідними радянськими письменниками БРСР стали Купала, Колас, Бядуля, Гартний. Набули популярності твори М. Чарота, К. Чорного, К. Крапиви, П. Головача, В. Дубовки, М. Зарецького, Я. Мавра, П. Труса, А. Александровича та інших, оскільки тематикою їхніх творів були героїка революції та громадянської війни, будівництво нового, радянського життя. Особливо розвивається в цей час білоруська проза, якої майже не було до жовтневого перевороту. В 30-х роках видатні твори написали Я. Купала, Я. Колас, творчої зрілості досягають К. Крапива, П. Бровка, П. Глєбка, А. Кулєшов, М Линьков, М. Лужанін, Е. Самуйльонок. Увійшли в літературу П. Панченко, Е. Агняцвєт, А. Астрейка. Після приєднання Західної Білорусі в літературу прийшли М. Танк, П. Пестрак, М. Машара, В. Тавлай.
В післявоєнний період значно зростає ідейно-художній рівень білоруської літератури, з'являються твори різних жанрів. Широкі епічні полотна створюють М. Линьков, Я. Колас, П. Пестрак, прозаїчні твори пишуть Т. Хадкевич, М. Паслядович, І. Грамович. З новими поезіями виступають А. Кулєшов, М. Танк, П. Бровка, П. Панченко. П'єси К. Крапиви, А. Мовзона та інших ставляться на сценах багатьох театрів Радянського Союзу. В літературу прийшли І. Шамякін, І. Мележ, Я. Бриль, К. Кирієнко та інші. Розвиваються білоруська критика й літературознавство, створюється історія білоруської літератури. Науково розробляються питання білорусько-українських літературних зв'язків у працях білоруських та українських літературознавців.
Архітектура
В радянські часи, особливо після радянсько-німецької війни, в БРСР здійснюється величезне будівництво. Докорінно реконструйовано Мінськ, Могильов, Гомель, Вітебськ тощо. Міста БРСР збагатились новими магістралями, площами, житловими кварталами, парками, спорудами громадського призначення (Будинок уряду, Палац піонерів, театр опери та балету в Мінську тощо). В розробці генпланів і забудові міст брали участь: Н. П. Парусников, В. А. Король, Л. П. Мацкевич, В. І. Гусєв, Г. А. Парсаданов, А. П. Воїнов, Г. В. Заборський та інші.
Образотворче мистецтво
За роки радянської влади в Білорусі виросла група скульпторів (3. Азгур, А. Бембель, О. Глєбов, С. Селіханов), живописців (В. Волков, І. Ахремчик, П. Гавриленко, Є. Зайцев, А. Шибньов, Є. Красовський, І. Давидович), графіків (І. Гембицький, В. Тиханович, А. Тичина). Перші великі виставки білоруського мистецтва в Москві (1935 та 1940) продемонстрували його розвиток на шляху соціалістичного реалізму.
В 40—50-х роках художники БРСР розробляють теми героїчного подвигу народу, мирної праці і соціалістичного побуту (скульптурні портрети партизанів і борців за мир 3. Азгура, «Герой Радянського Союзу М. Гастелло» А. Бембеля; картини «Стали на смерть» Є. Зайцева, «За рідну Білорусь» В. Суховерхова, «Оборона Брестської фортеці» І. Ахремчика, «Засолювання риби в колгоспі» Ф. Дорошевича, «На лісозаготівлях» А. Шевченка, «Кастусь Калиновський» А. Гугеля та Р. Кудревич; пейзажі В. Бялиницького-Бірулі, В. Цвірки, М. Дучіца тощо). Навколо сатиричного журналу «Вожык» об'єдналась група карикатуристів (А. Волков, М. Гурло, С. Романов, В. Грамико та інші). Значних успіхів досягли театральні художники — С. Ніколаєв, О. Марикс, П. Масленіков, І. Ушаков та ін. Великого розвитку набуло народне та прикладне мистецтво (різьбярі по дереву — В. Матюк, К. Козелко; вишивальниці — Н. Гранько, Б. Любович тощо).
Музика
Професіональна музика активно почала розвиватися за радянської влади. Створені: консерваторія, театр опери та балету, філармонія, хорова капела, народний оркестр, народний хор, спілка композиторів, 27 музшкіл, 6 музучилищ, музична середня школа. Серед композиторів відомі: М. Чуркін, Б. Тикоцький, М. Аладов, А. Богатирьов, О. Туренков, Г. Пукст, В. Оловников. У формуванні національної композиторської школи велику роль відіграв російський композитор В. Золотарьов. Серед виконавців і пропагандистів білоруської музики: Л. Александровська, Р. Млодек, І. Болотін, Г. Ширма, Г. Цитович та інші.
Театр
На початку 1917 в Мінську виникло «Перше товариство білоруської драми і комедії», яке існувало до 1920. Білоруське театральне мистецтво розквітло після жовтневого перевороту. 1920 в Мінську створений Перший Білоруський державний драматичний театр (з 1945 — імені Янки Купали) і «Вандроуний» (з 1932 — Третій Білоруський драматичний театр), 1926 — Другий Білоруський державний драматичний театр у Вітебську (з 1945 — імені Якуба Коласа). Білоруські театри створювали переважно вистави з життя радянського народу. В репертуарі — п'єси Купали, Коласа, Крапиви, Мовзона, Макайонка, Мировича, Лавреньова, Погодіна, Корнійчука тощо; велике місце належить творам класичної драматургії. Серед діячів театрального мистецтва Білорусі — Е. Мирович, В. Крилович, В. Владомирський, Г. Глєбов, А. Ільїнський, П. Молчанов, Б. Платонов, Л. Ржецька та інші.
Кіно
Білоруська кінематографія виникла 1924, коли в Ленінграді було створено об'єднання «Білдержкіно», де знято перші білоруські кінофільми: «Лісова бувальщина» (режисер Ю. Тарич) і «Кастусь Калиновський» (режисер В. Гардін). 1939 кіностудію переведено в Мінськ. За роки свого існування білоруська кінематографія випустила близько 80 художніх фільмів. Серед них: «Дочка Батьківщини», «Шукачі щастя», «Балтійці», «Шлях корабля», «Моя любов», «Костянтин Заслонов», «Павлинка», «Нестерка», «Миколка-паровоз», «Червоне листя», «Годинник зупинився опівночі». Створено також ряд документальних і науково-популярних фільмів.
Література
- Ленін В. І. Проект директиви ЦК про воєнну єдність. Твори. Вид. 4, т. 29;
- Ленин В. И. Телеграмма А. Г. Шлихтеру 3. VI 1919 р. В кн.: Ленинский сборник 24;
- Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959—1965 роки. К., 1959;
- История Белорусской ССР, т. 1. Минск, 1954;
- Документи и материалы по истории Белоруссии. В 4 т. Минск, 1940—54;
- Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства… М., 1915;
- Революционное движение в Белоруссии 1905—1907 гг. Минск, 1955;
- Великая Октябрьская социалистическая революция в Белоруссии, т. 1 — 2. Минск, 1957;
- Пичета В. Основные моменти исторического развития Западной Украины и Западной Белоруссии. М., 1940;
- Горбунов Т. Воссоединение белорусского народа в едином советском социалистическом государстве. [М.], 1948;
- Кравченко И. С, Залесский А. И. Белорусский народ в годы Великой Отечественной войны. Минск, 1959;
- Достижения Советской Белоруссии за 40 лет. Стат. сб. Минск, 1958;
- Народное хозяйство Белорусской ССР. Стат. сб. М., 1957;
- Белорусская ССР. М., 1957;
- Кравченко И. С, Марченко И. Е. Белорусская ССР. М., 1959;
- Атлас БССР. Минск — М., 1958;
- Нарысы на гісторыі беларускай літаратуры. Мінск, 1956;
- Ахрыменка П. Т. Г. Шэученка і беларуская літаратура. Мінск, 1952;
- Очерк истории белорусской советской литературы. М., 1954;
- Изобразительное искусство Белорусской ССР. М., 1957;
- Кацер М. С. Белорусская архитектура. Минск, 1956;
- Нефед В. Белорусский театр. Минск, 1959.
- Белорусская Социалистическая Советская Республика [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Атлас Союза Советских Социалистических Республик. Изд. ЦИК СССР, 1928.
Див. також
Примітки
- ", Ладысеў Ф. У." Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917—1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — С. 102.
- ", Ладысеў Ф. У." Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917-1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — 112 С..
- ", Ладысеў У. Ф." Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917-1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — С. 132.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- Див. текст Договору: Мирный договор между Россией и Украиной с одной стороны и Польшей с другой подписанный в г. Риге 18 марта 1921 года. Мировий договір між Україною й Росією з одної сторони й Польщею з другої. TRAKTAT POKOJU MIĘDZY POLSKĄ A ROSJĄ i UKRAINĄ PODPISANY W RYDZE DNIA 18 MARCA 1921 ROKU.[недоступне посилання]
- Документы внешней политики СССР. Том пятый. 1 января 1922 г. — 19 ноября 1922 г.— М.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1961.— С. 110—112.
- Згідно ст. 14-15 Конституції СРСР 1936 року, формально задекларований суверенітет союзних республік був обмежений по ряду питань, переданих до загальносоюзного ведення. Стаття 20 встановлювала верховенство загальносоюзних законів над республіканськими. Це, однак, не впливало на можливість самостійного міжнародного представництва республік, яка окремо наголошувалося статтею 18-а в редакції 1944 року.
- СРСР Адміністративно-територіальний поділ союзних республік на 1 жовтня 1938 року. Видавництво «Влада Радий», Москва, 1938
- Територіальне та адміністративний поділ Союзу РСР на 1-е січня 1926 року, Москва, 1926
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika BRSR bil Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika BSSR soyuzna respublika u skladi SRSR Proisnuvala vid 1 sichnya 1919 do 25 serpnya 1991 Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika bil Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika ros Belorusskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika 1919 1991 Prapor Gerb Gimn Gimn Biloruskoyi RSR Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika istorichni kordoni na kartiBiloruska RSR v 1945 1991 rr Stolicya Smolensk 1919 Minsk 1919 1991 Movi biloruska rosijska Forma pravlinnya Radyanska respublika Istoriya Progolosheno 1 sichnya 1919 Progoloshennya nezalezhnosti 25 serpnya 1991 Plosha 207 600 km2 Naselennya 10 151 000 osib Gustota 48 9 osib km Valyuta karbovanec SRSR Poperednik Nastupnik Litbil Polska Respublika Rajhskomisariat Ostland Okruga Bilostok Rajhskomisariat Ukrayina Bilorus Polska Narodna Respublika Rajhskomisariat Ostland Okruga Bilostok Rajhskomisariat Ukrayina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika Upershe progolosheno 1 sichnya 1919 roku pid nazvoyu Radyanska Socialistichna Respublika Bilorus yaka 31 sichnya 1919 roku vijshla zi skladu Rosijskoyi SFRR 27 lyutogo ob yednalasya z Litovskoyu Radyanskoyu Respublikoyu u Socialistichnu Radyansku Respubliku Litvi ta Bilorusi RSR Litbil RSR Litbil pripinila svoye isnuvannya vnaslidok polskoyi okupaciyi v hodi radyansko polskoyi vijni 12 lipnya 1920 roku v rezultati Moskovskogo dogovoru 1920 r ukladenogo mizh RSFRR ta Litvoyu RSR Litbil bulo faktichno likvidovano Yuridichno RSR Litbil pripinila isnuvannya 31 lipnya 1920 roku koli v Minsku bulo vidnovleno Radyansku Socialistichnu Respubliku Bilorus u podalshomu zminilo nazvu na Biloruska Socialistichna Radyanska Respublika 16 sichnya 1921 roku buv pidpisanij Soyuznij dogovir mizh RSRB i RSFRR Mirovij dogovir 1921 roku buv pidpisanij poruch z RSFRR i USRR upovnovazhenimi predstavnikami uryadu RSFRR takozh po upovnovazhennyu uryadu Biloruskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki 22 lyutogo 1922 roku buv pidpisanij Protokol sho rozglyadavsya yak Ugoda pro predstavnictvo i zahist Uryadom RSFRR interesiv Radyanskih Respublik Azerbajdzhanu Virmeniyi Bilorusi Buhari Gruziyi Ukrayini Horezmu i Dalekoshidnoyi Respubliki na Genuezkij konferenciyi BSRR u chisli 4 radyanskih respublik 30 grudnya 1922 roku pidpisala Dogovir pro utvorennya SRSR 27 lipnya 1990 roku prijnyato Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet BRSR 19 veresnya 1991 roku BRSR perejmenovano na Respubliku Bilorus a 8 grudnya 1991 roku pidpisano z RRFSR i Ukrayinoyu Ugodu pro stvorennya SND Poryad z URSR bula spivzasnovnikom i chlenom OON z 1945 r Nazvi1 sichnya 1919 31 sichnya 1919 Radyanska Socialistichna Respublika Bilorusi bil Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika Belarusi 27 lyutogo 1919 6 lipnya 1920 pislya ob yednannya RSRB i Litvi bulo utvoreno Litbil Litovsko Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika bil Litoyska Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika abo zh Radyanska Socialistichna Respublika Litvi ta Bilorusi bil Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika Litvy i Belarusi 31 lipnya 1920 11 kvitnya 1927 Radyanska Socialistichna Respublika Bilorusi bil Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika Belarusi 11 kvitnya 1927 19 veresnya 1991 Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika bil Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika Derzhavnij ustrijDeklaruvalosya sho BRSR suverenna socialistichna derzhava robitnikiv i selyan yaka na osnovi dobrovilnosti i rivnopravnosti vvhodit do skladu SRSR BRSR nibito zdijsnyuvala derzhavnu vladu samostijno deklarativno povnistyu zberigayuchi svoyi suverenni prava Formalno BRSR mala pravo vstupati v bezposeredni znosini z inozemnimi derzhavami Najvishim organom derzhavnoyi vladi BRSR bula yiyi Verhovna Rada a v period mizh sesiyami Prezidiya Verhovnoyi Radi Najvishim vikonavchim i rozporyadchim organom derzhavnoyi vladi BRSR bula Rada Ministriv BRSR Miscevimi organami derzhavnoyi vladi v oblastyah rajonah mistah selishah selah buli vidpovidni Radi deputativ trudyashih Verhovna Rada BRSR obiralas strokom na 4 roki oblasni rajonni miski selishni i silski Radi deputativ trudyashih strokom na 2 roki gromadyanami yaki dosyagli 18 rokiv Pravosuddya v respublici zdijsnyuvalos Verhovnim sudom BRSR oblasnimi sudami ta rajonnimi miskimi narodnimi sudami Vishij naglyad za vikonannyam zakoniv na teritoriyi respubliki zdijsnyuvavsya yak Generalnim prokurorom SRSR bezposeredno tak i cherez prokurora BRSR Respublika mala svij derzhavnij gerb prapor i gimn IstoriyaBRSR na shvedskij mapi yevropejskoyi chastini SRSR 1926 r Radyansku vladu v Minsku bulo vstanovleno 7 listopada 1917 togo zh dnya sho i v Petrogradi 9 listopada 1917 v Minsku bulo stvoreno Revolyucijnij komitet pri Minskij Radi 30 grudnya 1918 v Smolensku vidkrilas VI pivnichno zahidna oblasna konferenciya RKP b yaka vinesla postanovu pro stvorennya BRSR i perejmenuvala sebe v I z yizd KP b B 1 sichnya 1919 buv opublikovanij manifest pro utvorennya BSRR 5 sichnya 1919 Timchasovij revolyucijnij robitnicho selyanskij uryad BSRR pereyihav zi Smolenska do Minska yakij stav stoliceyu respubliki 2 4 lyutogo 1919 v Minsku vidbuvsya 1 j z yizd Rad BRSR na yakomu bulo shvaleno Konstituciyu BRSR V yiyi osnovu bulo pokladeno pershu Konstituciyu RSFRR Dlya protistoyannya Polshi VCVK RSFRR 1 chervnya 1919 prijnyav dekret pro voyennij soyuz Rosiyi Ukrayini Bilorusi i Litvi Ob yednuvalis vijskove komanduvannya radi narodnogo gospodarstva zaliznichne upravlinnya komisariati praci finansi V telegrami vid Z chervnya 1919 Lenin dav vkazivku Narkomprodu Ukrayini pro bezperebijne postachannya Bilorusi prodovolstvom V lipni 1920 Chervona Armiya zvilnila vid polyakiv vsyu Bilorus Pid tiskom Antanti za Rizkim dogovorom pidpisanim iz Polsheyu 18 bereznya 1921 vid Bilorusi buli vidrizani yiyi zahidni oblasti Persha svitova i gromadyanska vijni vkraj zrujnuvali gospodarstvo respubliki Do skladu SRSR BRSR uvijshla 30 grudnya 1922 Narodne gospodarstvo na kinec 1925 dosyaglo dovoyennogo rivnya Industrializaciya BRSR provodilas razom z industrializaciyeyu vsogo Radyanskogo Soyuzu U grudni 1923 politbyuro CK RKP b formalno pogodilos z propoziciyeyu CB KP b B pro priyednannya do BRSR chastini etnichnih biloruskih teritorij yaki znahodilis do togo u skladi Rosiyi U 1926 roci pid chas pogirshennya vidnosin mizh SRSR ta Polsheyu SRSR sprobuvav zavoyuvati simpatiyi zahidnih bilorusiv doluchivshi do BRSR Gomelshinu ta deyaki inshi rajoni U veresni 1939 u naslidok Paktu Molotova Ribbentropa Chervona armiya okupuvala Zahidnu Bilorus i Zahidnu Ukrayinu yaki buli priyednani do Radyanskogo Soyuzu Za roki peredvoyennih p yatirichok Bilorus peretvorilas na visokorozvinutu industrialno kolgospnu respubliku Naperedodni radyansko nimeckoyi vijni promislovist Bilorusi davala blizko 10 soyuznogo vipusku metaloriznih verstativ 36 2 faneri 12 5 lonovolokna 6 3 paperu tosho V 1940 valova produkciya promislovosti zrosla proti 1913 v 14 raz posivna plosha dorivnyuvala 5215 tisyach gektariv proti 4542 tisyach gektariv v 1913 22 chervnya 1941 nacistska Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz Blizko 1 miljona bilorusiv pishlo do lav Radyanskoyi Armiyi Do 23 serpnya vsya Bilorus bula okupovana nimcyami V tilu voroga za radyanskimi oficijnimi danimi diyali 1108 partizanskih zagoniv v yakih bulo porad 370 tisyach bijciv diyalo 9 pidpilnih obkomiv KP b B 174 miski i rajonni komiteti KP b B 1113 pervinnih partijnih organizacij v partizanskih zagonah i 184 teritorialni pidpilni partorganizaciyi v yakih nalichuvalosya ponad 25 tisyach komunistiv U vorozhomu tilu pid kerivnictvom partijnih organizacij veliku robotu provadiv komsomol Pracyuvalo 10 pidpilnih oblasnih i 206 miskih i rajonnih komitetiv Leninskoyi Komunistichnoyi Spilki Molodi Bilorusi LKSMB 5 tisyach pervinnih komsomolskih organizacij yaki ob yednuvali ponad 73 tisyachi komsomolciv Partizani Bilorusi zavdali nimeckim zagarbnikam velikih vtrat v zhivij sili i tehnici V borotbi z gitlerivcyami voni vistupali v bratnij yednosti z partizanami Ukrayini Za geroyizm i vidvagu proyavleni na frontah vijni ponad 300 tisyach voyiniv bilorusiv nagorodzheno ordenami i medalyami sered nih ponad 100 tisyach partizaniv 295 osib udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu v tomu chisli 73 partizani Bojovi zaslugi LKSMB vidznacheno ordenom Chervonogo Prapora 22 veresnya 1945 U lipni 1944 radyanski vijska z dopomogoyu biloruskih partizaniv povnistyu vizvolili BRSR vid nimeckih zagarbnikiv Okupanti provadili masove znishennya mirnih zhiteliv i vijskovopolonenih sotni tisyach osib vivezli v Nimechchinu na katorzhni roboti zalishili bez pritulku miljoni lyudej znishili bagato promislovih pidpriyemstv pograbuvali MTS kolgospi i radgospi Okupanti zrujnuvali j spalili 200 mist i rajcentriv 9200 sil i selish Tilki pidrahovani pryami zbitki zavdani Bilorusi gitlerivcyami stanovili 75 mlrd krb V pislyavoyenni roki vidbudovano zrujnovane vorogom narodne gospodarstvo i dosyagnuto novih znachnih uspihiv u rozvitku promislovosti silskogo gospodarstva i kulturi 3 chervnya 1945 Bilorus odnochasno z Ukrayinoyu vvijshla do skladu Organizaciyi Ob yednanih Nacij Za dosyagnennya v rozvitku narodnogo gospodarstva i kulturi BRSR nagorodzheno dvoma ordenami Lenina 1935 1958 Plosha i naselennyaRik Plosha tis km Naselennya mln ch 1921 52 4 1 544 1924 110 6 4 2 1926 126 3 4 9 1939 223 10 2 1959 207 6 8 06 1970 207 6 9 002 1979 207 6 9 53 1989 207 6 10 15 1991 207 6 10 3Teritorialnij podilMapa okrugiv Biloruskoyi RSR v 1926 r Administrativnij podil BRSR v 1944 1946 rr Rik Oblastej Okrugiv Rajoniv Silrad Mist Rabochih selish Selish miskogo tipu 1926 10 100 1202 25 1928 8 1934 1935 4 1938 5 90 1420 32 14 68 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 grudnya 1939 roku v skladi BRSR buli utvoreni Baranovicka Bilostocka Berestejska Vilejska i Pinska oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 veresnya 1944 roku u skladi BRSR buli utvoreni Bobrujska Grodnenska i Polocka oblasti Ukazom vid togo zh chisla oblasnij centr Vilejskoyi oblasti buv perenesenij u m Molodechno ta sama Vilejska oblast bula perejmenovana v Molodechnensku Stanom na 1991 rik Berestejska oblast z 4 grudnya 1939 Vitebska oblast z 15 sichnya 1938 Gomelska oblast z 15 sichnya 1938 Grodnenska oblast z 20 veresnya 1944 Minska oblast z 15 sichnya 1938 Mogilovska oblast z 15 sichnya 1938 Ranishe isnuvali takozh Baranovicka oblast z 4 grudnya 1939 po 8 sichnya 1954 uvijshla v Berestejsku Grodnensku Minsku i Molodechnensku Bilostocka oblast z 4 grudnya 1939 po 20 veresnya 1944 bilsha chastina uvijshla do Polshi mensha do Grodnenskoyi Bobrujska oblast z 20 veresnya 1944 po 8 sichnya 1954 uvijshla v Gomelsku Minsku i Mogilovsku Vilejska oblast z 4 grudnya 1939 po 20 veresnya 1944 perejmenovana v Molodechnensku chastina uvijshla do Polockoyi Molodechnenska oblast z 20 veresnya 1944 po 20 sichnya 1960 uvijshla v Vitebsku Grodnensku i Minsku Pinska oblast z 4 grudnya 1939 po 8 sichnya 1954 uvijshla v Berestejsku Poliska oblast z 15 sichnya 1938 po 8 sichnya 1954 uvijshla v Gomelsku Polocka oblast z 20 veresnya 1944 po 8 sichnya 1954 uvijshla v Vitebsku i Molodechnensku EkonomikaEkonomika Bilorusi harakterizuvalasya shvidkim rozvitkom promislovosti osoblivo mashinobuduvannya silskogo gospodarstva i transportu Teritoriya Bilorusi stanovila odin ekonomichno administrativnij rajon radnargosp yakogo keruvav bilshoyu chastinoyu promislovosti Valova produkciya vsiyeyi promislovosti Bilorusi 1958 zrosla porivnyano z 1913 v 27 a velikoyi v 52 razi Stvoreno palivno energetichnu bazu na osnovi shirokogo rozvitku mehanizovanogo vidobuvannya torfu 8 94 mln t 1958 yakij v energetichnomu balansi elektrostancij stanovit 80 Na torfi pracyuyut najbilshi elektrostanciyi BilDRES poblizu Orgai stanciyi Minska Gomelska Bobrujska Vasilevicka DRES ta in V Bilorusi zbudovano takozh ryad serednih i nevelikih gidroelektrostancij Druzhba narodiv na ozeri Drisvyati Osipovecka GES tosho Virobnictvo elektroenergiyi zroslo z 3 mln kvt g v 1913 do 2735 mln kvt g v 1958 Poryad z energetikoyu stvoreno novi galuzi promislovosti mashinobuduvannya himichna budivelnih materialiv tosho Struktura promislovosti za vartistyu produkciyi 1955 taka mashinobuduvannya i metaloobrobka 24 1 harchova 22 2 legka 20 9 lisova i derevoobrobna 12 3 budivelnih materialiv 4 2 palivna 3 2 ta in Mashinobuduvannya stalo providnoyu galuzzyu promislovosti Bilorusi Verstatobudivni zavodi pracyuyut u Minsku Gomeli Vitebsku avtomobilnij traktornij i motovelosipednij v Minsku silskogospodarskogo mashinobuduvannya v Gomeli Ye pidpriyemstva elektrotehnichnoyi i priladobudivnoyi promislovosti zavodi shlyahovih i budivelnih mashin pidpriyemstva sho viroblyayut produkciyu shirokogo vzhitku radioprijmachi televizori godinniki tosho U 1958 vigotovleno 16 tisyach metaloriznih verstativ 16 5 tisyach avtomobiliv 422 tisyach godinnikiv 138 tisyach radioprijmachiv i televizoriv 37 9 tisyach motocikliv 564 tisyach velosipediv 98 tisyach shvejnih mashin Uspishno rozvivayetsya himichna promislovist promislovist lisohimichna sintetichnih volokon medichnih preparativ tosho V Bilorusi pracyuyut Bobrujskij gidroliznij Novo Bilickij Borisovskij lisohimichni zavodi Mogilovska fabrika shtuchnogo volokna Mipskij zavod medichnih preparativ Polockij zavod sklovolokna buduyutsya inshi himichni pidpriyemstva Vazhlive misce v gospodarstvi Bilorusi zajmaye lisova promislovist lisopilna fanerna sirnikova mebleva yaka osoblivo rozvinuta v Bobrujsku Borisovi Vitebsku Ryechici Minsku Gomeli Moziri Pinsku Shvidkimi tempami rozvivayetsya promislovist budivelnih materialiv Pracyuyut Krichevskij i Volkoviskij cementni zavodi Gomelskij sklozavod Orshanskij i Klimovickij zavodi silikatnoyi cegli vapnyani zavodi Ruba i Verhove Teper v Bilorusi nalichuyetsya ponad 200 cegelnih zavodiv bez kolgospnih V 1958 voni virobili ponad 1 mlrd shtuk cegli Zagalnij obsyag virobnictva budivelnih materialiv v 1956 zris porivnyano z 1940 v 3 2 raza Z galuzej legkoyi promislovosti rozvinuti tekstilna shvejna i shkiryano vzuttyeva Tekstilna promislovist zoseredzhena perevazhno u Vitebskij obl lonokombinat v Orshi Pislya radyansko nimeckoyi vijni v Minsku i Grodni zbudovano tonkosukonni u Vitebsku kilimovo plyushovij u Minsku kamvolnij kombinati Virobnictvo sherstyanih tkanin v Bilorusi v tisyachah m 1913 37 1940 268 1958 4310 V najbilshih mistah zbudovano trikotazhni fabriki i shkiryani zavodi Velika harchova promislovist maye konditersku hlibopekarsku m yasnu i molokopererobnu ta inshi galuzi Na zavodi v Skideli Grodnenskoyi obl viroblyayetsya cukor Na 1959 65 peredbacheno stvorennya naftopererobnoyi i dalshij rozvitok himichnoyi mashinobudivnoyi ta inshih galuzej promislovosti valova produkciya yakoyi zroste v 1 8 raza Pislya budivnictva kalijnogo superfosfatnogo azotno tukovogo ta inshih himichnih zavodiv v BRSR bude stvorena nova baza virobnictva mineralnih dobriv Silske gospodarstvo Bilorusi specializuvalos na virobnictvi lonu kartopli cukrovih buryakiv i produkciyi tvarinnictva 1958 bulo 3837 kolgospiv i 174 radgospi na polyah pracyuvalo 49 3 tisyach traktoriv v 15 silnomu obchislenni 11 5 tisyach zernovih 3 1 tisyach lonozbiralnih kombajniv i bagato inshih Orni zemli stanovlyat 1 3 vsih zemel Do 1958 osvoyeno 791 tisyach gektariv zemel osushenih bolit Posivi 1958 stanovili 5 5 mln gektariv zernovi 2748 tis tehnichni 324 tis kartoplya 1025 tis ga Posivna plosha Bilorusi zbilshilasya u 1958 v porivnyanni z 1913 majzhe na 1 mln ga osoblivo zrosli posivi lonu dovguncya kartopli i kormovih kultur Riven mehanizaciyi najvazhlivishih silskogospodarskih robit u 1958 v sivba yarovih zernovih 82 lonu 67 sadinnya kartopli 22 zbirannya zernovih 65 pidnyattya zyabu 93 Struktura posivnih plosh u Kulturi 1913 1940 1958 Zernovi 79 9 66 7 50 4 Tehnichni 2 8 6 0 6 0 v tomu chisli lon dovgunec 2 3 5 3 5 5 Kartoplya 12 9 17 8 18 8 Ovochevi 0 9 1 2 0 8 Kormovi 3 5 8 3 24 0 Razom 100 0 100 0 100 0 Sered zernovih perevazhaye zhito siyut takozh pshenicyu oves yachmin grechku proso zernobobovi Providna tehnichna kultura lon dovgunec viroshuyetsya na suglinkovih gruntah Pivnichnoyi Bilorusi krim lonu kultivuyut konopli cukrovi buryaki mahorku Z 1954 pochali siyati na znachnij ploshi kukurudzu Bilorus vazhlivij rajon viroshuvannya kartopli v SRSR V gospodarstvi Bilorusi kartoplya vikoristovuyetsya dlya pererobki na spirt krohmal i yak korm Navkolo mist rozvinuto ovochivnictvo i sadivnictvo Najbilshe sadiv bilya Gomelya Bobrujska Mogilova Minska Orshi Slucka Velikoyu galuzzyu silskogo gospodarstva ye molochne i m yasne tvarinnictvo v sichni 1959 bulo v tisyachah goliv velikoyi rogatoyi hudobi 3 381 v tomu chisli koriv 1957 svinej 2741 ovec ta kiz 1454 Na 1959 65 peredbachalis znachni koshti na dalshij rozvitok silskogo gospodarstva osvoyennya novih zemel osushennya ta intensifikaciyu gospodarstva Produkciya lonovolokna zroste v 1 3 raza kartopli 2 1 cukrovih buryakiv 3 2 3 6 zerna 2 3 2 6 m yasa i moloka v 2 razi V Bilorusi rozvinuti zaliznichnij avtomobilnij richkovij i aviacijnij transport Gustota zaliznic na 1000 km 26 km protyazhnist avtomobilnih shlyahiv z tverdim pokrittyam 13 9 tisyach km Osnovni zaliznichni liniyi Moskva Minsk Brest Suhinichi Baranovichi Gomel Brest Leningrad Orsha Kiyiv Vilnyus Gomel Bahmach Sudnoplavni richki Dnipro Prip yat Berezina Sozh Niman Zahidna Dvina Ohorona zdorov yaNa 1 sichnya 1959 bulo 10 036 likariv 12 4 likariv na 10 tisyach zhiteliv 1913 1 likar i 40 188 osib serednogo medichnogo personalu v tomu chisli v sistemi ministerstva ohoroni zdorov ya 8986 likariv i 35 894 osib serednogo medichnogo personalu Lizhok v likarnyah bulo 49 tisyach 60 5 lizhok na 10 tisyach zhiteliv 1913 9 lizhok v tomu chisli v sistemi ministerstva ohoroni zdorov ya 47 2 tisyach lizhok v 925 likarnyanih zakladah Ambulatornu dopomogu podavalo 1640 medichnih ustanov Specializovanu medichnu dopomogu 35 protituberkuloznih 24 shkirno venerologichnih 12 onkologichnih Z psihonevrologichni 3 protizobni dispanseri 517 specialnih kabinetiv Stancij shvidkoyi medichnoyi dopomogi bulo 164 dityachih konsultacij 242 lizhok dlya hvorih ditej 5507 misc v dityachih yaslah 21 2 tisyach zhinochih konsultacij 198 lizhok dlya vagitnih ta porodil 5615 sanitarno epidemiologichnih stancij 183 Sanatoriyi ta budinki vidpochinku mayuli 6888 misc Likariv gotuyut medichni instituti v Minsku Vitebsku j Grodni serednij medichnij personal 14 medichnih shkil Pracyuvav institut udoskonalennya likariv ta 8 naukovo doslidnickh institutiv Zagalna zahvoryuvanist naselennya v 1957 porivnyano z 1953 znizilas na 18 smertnist porivnyano z 1913 znachno zmenshilasya Osvita ta ZMIDo zhovtnevogo perevorotu Bilorus bula odniyeyu z vidstalih ekonomichno i kulturno zahidnih okolic Rosijskoyi imperiyi Zovsim ne bulo shkil z biloruskoyu movoyu vikladannya merezha rosijskih shkil bula neznachna 1911 u Vilenskomu navchalnomu okruzi yakij v osnovnomu ohoplyuvav Bilorus vidviduvalo shkolu lishe 18 4 zagalnoyi kilkosti ditej vikom vid 8 do 14 rokiv Blizko 80 naselennya bulo nepismennim Za roki radyanskoyi vladi v BRSR povnistyu likvidovano nepismennist naselennya stvoreno shiroku merezhu zagalnoosvitnih shkil specialnih serednih i vishih navchalnih zakladiv navchannya provadilos ridnoyu movoyu V 1958 59 navchalnomu roci v BRSR pracyuvalo 12 402 zagalnoosvitni shkoli z nih 7184 pochatkovih 2841 nepovna serednya i 1574 seredni Shkolami v 1958 59 navchalnomu roci ohopleno 1 256 625 uchniv U 790 shkolah robitnichoyi i silskoyi molodi navchalosya 58022 osib 1959 pracyuvalo 692 dityachih sadkiv yaki ohoplyuvali 48 tisyach ditej Bulo 106 serednih specialnih navchalnih zakladiv z 55 7 tisyach uchniv i 25 VNZ z 57 tisyachami studentiv V BRSR stvoreno shiroku merezhu kulturno osvitnih ustanov 1958 bulo 17 teatriv 28 muzeyiv 2785 kinoustanovok 5900 klubiv v tomu chisli 1403 hati chitalni masovih bibliotek majzhe 7 6 tisyach a knizhkovi fondi stanovili 48 mln tomiv perevishivshi dorevolyucijnij riven ponad u 100 raziv Vidavalos 19 zhurnaliv zagalnim richnim tirazhem 3937 tisyach primirnikiv i 260 gazet z razovim tirazhem 1654 8 tisyach primirnikiv Bilshist gazet i zhurnaliv u respublici vidayetsya biloruskoyu movoyu inshi rosijskoyu movoyu 1958 v respublici vidano 1190 nazv knizhok zagalnim nakladom 14511 9 tisyach primirnikiv Pershi shirokomovni radiostanciyi v Gomeli i Minsku pochali pracyuvati 1925 Na pochatku 1959 u respublici bulo 1068 tisyach radiotochok i perevishilo dovoyennij riven v 6 raziv 1956 v Minsku pochala regulyarni peredachi televizijna studiya z 1958 pracyuye Gomelskij televizijnij centr stvoreno retranslyacijni ustanovki v Mogilovi Bobrujsku Baranovichah 1929 zasnovano Akademiyu nauk Biloruskoyi RSR v Minsku na bazi institutu biloruskoyi kulturi U respublici pracyuye takozh Akademiya silskogospodarskih nauk i 76 inshih naukivih ustanov naukovo doslidnickih institutiv yihnih filialiv doslidnih stancij laboratorij Aktivnu uchast u rozrobci naukovih problem berut kafedri vishih navchalnih zakladiv U respublici ye ponad 5 tisyach naukovih pracivnikiv u tomu chisli 134 doktori nauk i 1606 kandidativ nauk Organizovano pidgotovku nacionalnih kadriv naukovih pracivnikiv z usih providnih galuzej znan KulturaLiteratura Dokladnishe Biloruska literatura Za radyanskoyi vladi providnimi radyanskimi pismennikami BRSR stali Kupala Kolas Byadulya Gartnij Nabuli populyarnosti tvori M Charota K Chornogo K Krapivi P Golovacha V Dubovki M Zareckogo Ya Mavra P Trusa A Aleksandrovicha ta inshih oskilki tematikoyu yihnih tvoriv buli geroyika revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni budivnictvo novogo radyanskogo zhittya Osoblivo rozvivayetsya v cej chas biloruska proza yakoyi majzhe ne bulo do zhovtnevogo perevorotu V 30 h rokah vidatni tvori napisali Ya Kupala Ya Kolas tvorchoyi zrilosti dosyagayut K Krapiva P Brovka P Glyebka A Kulyeshov M Linkov M Luzhanin E Samujlonok Uvijshli v literaturu P Panchenko E Agnyacvyet A Astrejka Pislya priyednannya Zahidnoyi Bilorusi v literaturu prijshli M Tank P Pestrak M Mashara V Tavlaj V pislyavoyennij period znachno zrostaye idejno hudozhnij riven biloruskoyi literaturi z yavlyayutsya tvori riznih zhanriv Shiroki epichni polotna stvoryuyut M Linkov Ya Kolas P Pestrak prozayichni tvori pishut T Hadkevich M Paslyadovich I Gramovich Z novimi poeziyami vistupayut A Kulyeshov M Tank P Brovka P Panchenko P yesi K Krapivi A Movzona ta inshih stavlyatsya na scenah bagatoh teatriv Radyanskogo Soyuzu V literaturu prijshli I Shamyakin I Melezh Ya Bril K Kiriyenko ta inshi Rozvivayutsya biloruska kritika j literaturoznavstvo stvoryuyetsya istoriya biloruskoyi literaturi Naukovo rozroblyayutsya pitannya bilorusko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv u pracyah biloruskih ta ukrayinskih literaturoznavciv Arhitektura V radyanski chasi osoblivo pislya radyansko nimeckoyi vijni v BRSR zdijsnyuyetsya velichezne budivnictvo Dokorinno rekonstrujovano Minsk Mogilov Gomel Vitebsk tosho Mista BRSR zbagatilis novimi magistralyami ploshami zhitlovimi kvartalami parkami sporudami gromadskogo priznachennya Budinok uryadu Palac pioneriv teatr operi ta baletu v Minsku tosho V rozrobci genplaniv i zabudovi mist brali uchast N P Parusnikov V A Korol L P Mackevich V I Gusyev G A Parsadanov A P Voyinov G V Zaborskij ta inshi Obrazotvorche mistectvo Za roki radyanskoyi vladi v Bilorusi virosla grupa skulptoriv 3 Azgur A Bembel O Glyebov S Selihanov zhivopisciv V Volkov I Ahremchik P Gavrilenko Ye Zajcev A Shibnov Ye Krasovskij I Davidovich grafikiv I Gembickij V Tihanovich A Tichina Pershi veliki vistavki biloruskogo mistectva v Moskvi 1935 ta 1940 prodemonstruvali jogo rozvitok na shlyahu socialistichnogo realizmu V 40 50 h rokah hudozhniki BRSR rozroblyayut temi geroyichnogo podvigu narodu mirnoyi praci i socialistichnogo pobutu skulpturni portreti partizaniv i borciv za mir 3 Azgura Geroj Radyanskogo Soyuzu M Gastello A Bembelya kartini Stali na smert Ye Zajceva Za ridnu Bilorus V Suhoverhova Oborona Brestskoyi forteci I Ahremchika Zasolyuvannya ribi v kolgospi F Doroshevicha Na lisozagotivlyah A Shevchenka Kastus Kalinovskij A Gugelya ta R Kudrevich pejzazhi V Byalinickogo Biruli V Cvirki M Duchica tosho Navkolo satirichnogo zhurnalu Vozhyk ob yednalas grupa karikaturistiv A Volkov M Gurlo S Romanov V Gramiko ta inshi Znachnih uspihiv dosyagli teatralni hudozhniki S Nikolayev O Mariks P Maslenikov I Ushakov ta in Velikogo rozvitku nabulo narodne ta prikladne mistectvo rizbyari po derevu V Matyuk K Kozelko vishivalnici N Granko B Lyubovich tosho Muzika Profesionalna muzika aktivno pochala rozvivatisya za radyanskoyi vladi Stvoreni konservatoriya teatr operi ta baletu filarmoniya horova kapela narodnij orkestr narodnij hor spilka kompozitoriv 27 muzshkil 6 muzuchilish muzichna serednya shkola Sered kompozitoriv vidomi M Churkin B Tikockij M Aladov A Bogatirov O Turenkov G Pukst V Olovnikov U formuvanni nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli veliku rol vidigrav rosijskij kompozitor V Zolotarov Sered vikonavciv i propagandistiv biloruskoyi muziki L Aleksandrovska R Mlodek I Bolotin G Shirma G Citovich ta inshi Teatr Na pochatku 1917 v Minsku viniklo Pershe tovaristvo biloruskoyi drami i komediyi yake isnuvalo do 1920 Biloruske teatralne mistectvo rozkvitlo pislya zhovtnevogo perevorotu 1920 v Minsku stvorenij Pershij Biloruskij derzhavnij dramatichnij teatr z 1945 imeni Yanki Kupali i Vandrounij z 1932 Tretij Biloruskij dramatichnij teatr 1926 Drugij Biloruskij derzhavnij dramatichnij teatr u Vitebsku z 1945 imeni Yakuba Kolasa Biloruski teatri stvoryuvali perevazhno vistavi z zhittya radyanskogo narodu V repertuari p yesi Kupali Kolasa Krapivi Movzona Makajonka Mirovicha Lavrenova Pogodina Kornijchuka tosho velike misce nalezhit tvoram klasichnoyi dramaturgiyi Sered diyachiv teatralnogo mistectva Bilorusi E Mirovich V Krilovich V Vladomirskij G Glyebov A Ilyinskij P Molchanov B Platonov L Rzhecka ta inshi Kino Biloruska kinematografiya vinikla 1924 koli v Leningradi bulo stvoreno ob yednannya Bilderzhkino de znyato pershi biloruski kinofilmi Lisova buvalshina rezhiser Yu Tarich i Kastus Kalinovskij rezhiser V Gardin 1939 kinostudiyu perevedeno v Minsk Za roki svogo isnuvannya biloruska kinematografiya vipustila blizko 80 hudozhnih filmiv Sered nih Dochka Batkivshini Shukachi shastya Baltijci Shlyah korablya Moya lyubov Kostyantin Zaslonov Pavlinka Nesterka Mikolka parovoz Chervone listya Godinnik zupinivsya opivnochi Stvoreno takozh ryad dokumentalnih i naukovo populyarnih filmiv LiteraturaLenin V I Proekt direktivi CK pro voyennu yednist Tvori Vid 4 t 29 Lenin V I Telegramma A G Shlihteru 3 VI 1919 r V kn Leninskij sbornik 24 Kontrolni cifri rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR na 1959 1965 roki K 1959 Istoriya Belorusskoj SSR t 1 Minsk 1954 Dokumenti i materialy po istorii Belorussii V 4 t Minsk 1940 54 Lyubavskij M K Ocherk istorii Litovsko Russkogo gosudarstva M 1915 Revolyucionnoe dvizhenie v Belorussii 1905 1907 gg Minsk 1955 Velikaya Oktyabrskaya socialisticheskaya revolyuciya v Belorussii t 1 2 Minsk 1957 Picheta V Osnovnye momenti istoricheskogo razvitiya Zapadnoj Ukrainy i Zapadnoj Belorussii M 1940 Gorbunov T Vossoedinenie belorusskogo naroda v edinom sovetskom socialisticheskom gosudarstve M 1948 Kravchenko I S Zalesskij A I Belorusskij narod v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Minsk 1959 Dostizheniya Sovetskoj Belorussii za 40 let Stat sb Minsk 1958 Narodnoe hozyajstvo Belorusskoj SSR Stat sb M 1957 Belorusskaya SSR M 1957 Kravchenko I S Marchenko I E Belorusskaya SSR M 1959 Atlas BSSR Minsk M 1958 Narysy na gistoryi belaruskaj litaratury Minsk 1956 Ahrymenka P T G Sheuchenka i belaruskaya litaratura Minsk 1952 Ocherk istorii belorusskoj sovetskoj literatury M 1954 Izobrazitelnoe iskusstvo Belorusskoj SSR M 1957 Kacer M S Belorusskaya arhitektura Minsk 1956 Nefed V Belorusskij teatr Minsk 1959 Belorusskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika 30 grudnya 2019 u Wayback Machine Atlas Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik Izd CIK SSSR 1928 Div takozhIstoriya Bilorusi SRSR Administrativnij podil SRSR Golodomor v BilorusiPrimitki Ladysey F U Bilorus pamizh Ushodam i Zahadam Stanaylenne dzyarzhaynasci i terytaryyalnaj celasnasci Belarusi 1917 1939 rr Mn BDU 2003 S 102 Ladysey F U Bilorus pamizh Ushodam i Zahadam Stanaylenne dzyarzhaynasci i terytaryyalnaj celasnasci Belarusi 1917 1939 rr Mn BDU 2003 112 S Ladysey U F Bilorus pamizh Ushodam i Zahadam Stanaylenne dzyarzhaynasci i terytaryyalnaj celasnasci Belarusi 1917 1939 rr Mn BDU 2003 S 132 Arhiv originalu za 9 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 Div tekst Dogovoru Mirnyj dogovor mezhdu Rossiej i Ukrainoj s odnoj storony i Polshej s drugoj podpisannyj v g Rige 18 marta 1921 goda Mirovij dogovir mizh Ukrayinoyu j Rosiyeyu z odnoyi storoni j Polsheyu z drugoyi TRAKTAT POKOJU MIeDZY POLSKA A ROSJA i UKRAINA PODPISANY W RYDZE DNIA 18 MARCA 1921 ROKU nedostupne posilannya Dokumenty vneshnej politiki SSSR Tom pyatyj 1 yanvarya 1922 g 19 noyabrya 1922 g M Gos izd vo politich lit ry 1961 S 110 112 Zgidno st 14 15 Konstituciyi SRSR 1936 roku formalno zadeklarovanij suverenitet soyuznih respublik buv obmezhenij po ryadu pitan peredanih do zagalnosoyuznogo vedennya Stattya 20 vstanovlyuvala verhovenstvo zagalnosoyuznih zakoniv nad respublikanskimi Ce odnak ne vplivalo na mozhlivist samostijnogo mizhnarodnogo predstavnictva respublik yaka okremo nagoloshuvalosya statteyu 18 a v redakciyi 1944 roku SRSR Administrativno teritorialnij podil soyuznih respublik na 1 zhovtnya 1938 roku Vidavnictvo Vlada Radij Moskva 1938 Teritorialne ta administrativnij podil Soyuzu RSR na 1 e sichnya 1926 roku Moskva 1926DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985