Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахмед Джавад азерб əhməd Cavad справжнє ім я Джавад Мамедалі огли Ахундзаде азерб Cavad Məhəmmədəli oğlu Axundzadə 5 тра

Ахмед Джавад

Ахмед Джавад

Ахмед Джавад (азерб. Əhməd Cavad, справжнє ім'я — Джавад Мамедалі огли Ахундзаде азерб. Cavad Məhəmmədəli oğlu Axundzadə; 5 травня 1892, с. , Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — 13 травня 1937, Баку, АзРСР, СРСР) — азербайджанський письменник, поет, перекладач, редактор, журналіст, найбільш відомий написанням слів до гімну Азербайджану. Один із найяскравіших представників романтизму і реалізму в азербайджанській літературі.

Ахмед Джавад
азерб. Əhməd Cavad
image
Ім'я при народженніДжавад Мамедалі огли Ахундзаде
Народився5 травня 1882(1882-05-05)
, Шамкірський район, Російська Імперія
Помер13 жовтня 1937(1937-10-13) (55 років)
Баку, АзРСР, СРСР
Громадянствоimage Російська імперія
image АДР
image СРСР
ДіяльністьПисьменник, поет, перекладач, редактор, журналіст
Сфера роботипоезія[1], літературна критика[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materАзербайджанський державний педагогічний університет
ЗакладАзербайджанський державний аграрний університет
Роки активності1916—1937
ПартіяМусават
КонфесіяІслам
У шлюбі зd
Дітиd
image Ахмед Джавад у Вікісховищі

Переклав низку творів Вільяма Шекспіра, Олександра Пушкіна, Шоти Руставелі. Його переклади поеми «Наймичка», віршів «Заповіт», «Лічу в неволі дні і ночі…» та інших поезій Тараса Шевченка вміщені в азербайджанське видавництво «Кобзаря» (Баку, 1934).

Біографія

image
Ахмед Джавад (3-й справа у 2-му ряді) з вчителями технікуму імені Нарімана Наріманова

Ахмед Джавад Ахундзаде народився 5 травня 1892 року в селі Шамкірського району. Початкову освіту здобув удома, вивчаючи турецьку, перську, арабську та східну літератури. У 1912 році після закінчення духовної семінарії в Гянджі працював учителем.

Під час Балканської війни воював на боці Туреччини в загоні добровольців з Кавказу. Будучи членом Товариства милосердя, допомагав сиротам і біженцям у Карсі, Ерзурумі та інших містах.

Під час першої світової війни Джавад стежив за подіями в Анатолії і писав новини та статті на цю тему для різних видань.

Опублікував поетичні збірки «Гошма» (1916) та «Далга» (1919). У 1918 році за пропозицією Мамеда Еміна Расулзаде вступив до партії Мусават і з 1920 по 1923 рік був членом її Центрального комітету, за що був заарештований у 1923 році, але згодом звільнений. Джавад підтримав проголошення незалежності АДР у вірші «Азербайджан, Азербайджан!», а також написав про азербайджанський прапор у поемі «До азербайджанського прапора». За часів АДР він продовжував бути вчителем і відіграв важливу роль у заснуванні бакинського державного університету. У вірші «О, солдате!» він прославляв турецьку армію, яка воювала на боці Азербайджану в 1918 році. Після встановлення радянської влади Джавад продовжував викладати. У 1920 році він працював директором школи і вчителем російської та азербайджанської мов у селі Хулуг [ru], а з 1920 по 1922 рік був завідувачем відділу народної освіти Ґубинського району.

У 1922 - 1927 роках навчався на історико-філологічному факультеті Азербайджанського педагогічного інституту і одночасно викладав у технікумі імені Нарімана Наріманова.

У 1924 - 1926 роках працював старшим секретарем [en]. У 1925 році Джавад був заарештований за поему «Гейгель».

image
Ахмед Джавад в юності

У 1930 році переїхав до Гянджі. З 1930 по 1933 рік був викладачем, потім доцентом і завідувачем кафедри російської та азербайджанської мов Гянджинського сільськогосподарського інституту. У 1933 році отримав звання професора. Згодом очолив літературний відділ Гянджинського драматичного театру.

У 1934 році Джавад повернувся до Баку, працював редактором відділу перекладів видавництва [en]. У 1935 - 1936 роках очолював відділ документальних фільмів на кіностудії Азербайджанфільм.

Пізніше письменник був заарештований радянською владою і страчений 13 жовтня 1937 року за звинуваченням у спробі поширення націоналізму, натхненного мусаватом, серед молодих азербайджанських поетів. Джавад був лідером літературної спілки мусаватів під назвою «Яшиль Галамлар» (з азерб. «Зелені пера»), а також одним з багатьох азербайджанських художників і письменників, ув'язнених і страчених радянською владою за ідеї, які вважалися небезпечними. Смертний вирок був виконаний 13 жовтня 1937 року у Баку.

У документах було написано, що, окрім того, що Ахмад Джавад був членом партії Мусават, він також був другом Мамеда Еміна Расулзаде, засновника Азербайджанської Демократичної Республіки, а також поетів Мікаїла Мушфіґа і Гусейна Джавіда.

Дружина Джавада, Шукрія Ханум, була розлучена з дітьми і засуджена до восьми років сибірських таборів.

У грудні 1955 року Джавад був реабілітований. У березні 1937 року він був відзначений першою премією у житті за переклад «Витязя у тигровій шкурі» Шоти Руставелі азербайджанською мовою.

Див. також

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Исполняется 130 лет автору «Бушевало Черное море». www.aa.com.tr. Процитовано 22 квітня 2023.
  3. Reviving the Memory of Silenced Voices: Ahmad Javad - Poet. azer.com. Процитовано 22 квітня 2023.
  4. Мірошниченко, М. М. (2007). Джавад Ахмед (Ukrainian) . Т. 7. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
  5. Magazine, Nargis (25 липня 2022). Ahmad Javad. The fate of a man. Nargis magazine | Журнал Nargis (англ.). Процитовано 22 квітня 2023.

Посилання

Ахмед Джавад на сайті енциклопедії сучасної України

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ahmed Dzhavad azerb Ehmed Cavad spravzhnye im ya Dzhavad Mamedali ogli Ahundzade azerb Cavad Mehemmedeli oglu Axundzade 5 travnya 1892 s Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiya 13 travnya 1937 Baku AzRSR SRSR azerbajdzhanskij pismennik poet perekladach redaktor zhurnalist najbilsh vidomij napisannyam sliv do gimnu Azerbajdzhanu Odin iz najyaskravishih predstavnikiv romantizmu i realizmu v azerbajdzhanskij literaturi Ahmed Dzhavadazerb Ehmed CavadIm ya pri narodzhenniDzhavad Mamedali ogli AhundzadeNarodivsya5 travnya 1882 1882 05 05 Shamkirskij rajon Rosijska ImperiyaPomer13 zhovtnya 1937 1937 10 13 55 rokiv Baku AzRSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya ADR SRSRDiyalnistPismennik poet perekladach redaktor zhurnalistSfera robotipoeziya 1 literaturna kritika 1 i perekladactvo d 1 Alma materAzerbajdzhanskij derzhavnij pedagogichnij universitetZakladAzerbajdzhanskij derzhavnij agrarnij universitetRoki aktivnosti1916 1937PartiyaMusavatKonfesiyaIslamU shlyubi zdDitid Ahmed Dzhavad u Vikishovishi Pereklav nizku tvoriv Vilyama Shekspira Oleksandra Pushkina Shoti Rustaveli Jogo perekladi poemi Najmichka virshiv Zapovit Lichu v nevoli dni i nochi ta inshih poezij Tarasa Shevchenka vmisheni v azerbajdzhanske vidavnictvo Kobzarya Baku 1934 BiografiyaAhmed Dzhavad 3 j sprava u 2 mu ryadi z vchitelyami tehnikumu imeni Narimana Narimanova Ahmed Dzhavad Ahundzade narodivsya 5 travnya 1892 roku v seli Shamkirskogo rajonu Pochatkovu osvitu zdobuv udoma vivchayuchi turecku persku arabsku ta shidnu literaturi U 1912 roci pislya zakinchennya duhovnoyi seminariyi v Gyandzhi pracyuvav uchitelem Pid chas Balkanskoyi vijni voyuvav na boci Turechchini v zagoni dobrovolciv z Kavkazu Buduchi chlenom Tovaristva miloserdya dopomagav sirotam i bizhencyam u Karsi Erzurumi ta inshih mistah Pid chas pershoyi svitovoyi vijni Dzhavad stezhiv za podiyami v Anatoliyi i pisav novini ta statti na cyu temu dlya riznih vidan Opublikuvav poetichni zbirki Goshma 1916 ta Dalga 1919 U 1918 roci za propoziciyeyu Mameda Emina Rasulzade vstupiv do partiyi Musavat i z 1920 po 1923 rik buv chlenom yiyi Centralnogo komitetu za sho buv zaareshtovanij u 1923 roci ale zgodom zvilnenij Dzhavad pidtrimav progoloshennya nezalezhnosti ADR u virshi Azerbajdzhan Azerbajdzhan a takozh napisav pro azerbajdzhanskij prapor u poemi Do azerbajdzhanskogo prapora Za chasiv ADR vin prodovzhuvav buti vchitelem i vidigrav vazhlivu rol u zasnuvanni bakinskogo derzhavnogo universitetu U virshi O soldate vin proslavlyav turecku armiyu yaka voyuvala na boci Azerbajdzhanu v 1918 roci Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi Dzhavad prodovzhuvav vikladati U 1920 roci vin pracyuvav direktorom shkoli i vchitelem rosijskoyi ta azerbajdzhanskoyi mov u seli Hulug ru a z 1920 po 1922 rik buv zaviduvachem viddilu narodnoyi osviti Gubinskogo rajonu U 1922 1927 rokah navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Azerbajdzhanskogo pedagogichnogo institutu i odnochasno vikladav u tehnikumi imeni Narimana Narimanova U 1924 1926 rokah pracyuvav starshim sekretarem en U 1925 roci Dzhavad buv zaareshtovanij za poemu Gejgel Ahmed Dzhavad v yunosti U 1930 roci pereyihav do Gyandzhi Z 1930 po 1933 rik buv vikladachem potim docentom i zaviduvachem kafedri rosijskoyi ta azerbajdzhanskoyi mov Gyandzhinskogo silskogospodarskogo institutu U 1933 roci otrimav zvannya profesora Zgodom ocholiv literaturnij viddil Gyandzhinskogo dramatichnogo teatru U 1934 roci Dzhavad povernuvsya do Baku pracyuvav redaktorom viddilu perekladiv vidavnictva en U 1935 1936 rokah ocholyuvav viddil dokumentalnih filmiv na kinostudiyi Azerbajdzhanfilm Piznishe pismennik buv zaareshtovanij radyanskoyu vladoyu i strachenij 13 zhovtnya 1937 roku za zvinuvachennyam u sprobi poshirennya nacionalizmu nathnennogo musavatom sered molodih azerbajdzhanskih poetiv Dzhavad buv liderom literaturnoyi spilki musavativ pid nazvoyu Yashil Galamlar z azerb Zeleni pera a takozh odnim z bagatoh azerbajdzhanskih hudozhnikiv i pismennikiv uv yaznenih i strachenih radyanskoyu vladoyu za ideyi yaki vvazhalisya nebezpechnimi Smertnij virok buv vikonanij 13 zhovtnya 1937 roku u Baku U dokumentah bulo napisano sho okrim togo sho Ahmad Dzhavad buv chlenom partiyi Musavat vin takozh buv drugom Mameda Emina Rasulzade zasnovnika Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki a takozh poetiv Mikayila Mushfiga i Gusejna Dzhavida Druzhina Dzhavada Shukriya Hanum bula rozluchena z ditmi i zasudzhena do vosmi rokiv sibirskih taboriv U grudni 1955 roku Dzhavad buv reabilitovanij U berezni 1937 roku vin buv vidznachenij pershoyu premiyeyu u zhitti za pereklad Vityazya u tigrovij shkuri Shoti Rustaveli azerbajdzhanskoyu movoyu Div takozhGimn Azerbajdzhanu Gadzhibekov UzeyirPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ispolnyaetsya 130 let avtoru Bushevalo Chernoe more www aa com tr Procitovano 22 kvitnya 2023 Reviving the Memory of Silenced Voices Ahmad Javad Poet azer com Procitovano 22 kvitnya 2023 Miroshnichenko M M 2007 Dzhavad Ahmed Ukrainian T 7 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Magazine Nargis 25 lipnya 2022 Ahmad Javad The fate of a man Nargis magazine Zhurnal Nargis angl Procitovano 22 kvitnya 2023 PosilannyaAhmed Dzhavad na sajti enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini

Дата публікації:
Топ