Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.), або черниця, борівка, бурівка, чорні ягоди, чорничник, у Карпатах — афина, яфина, яфин — чагарничкова рослина з родини брусничних, кущик до 0,5 м висоти з синьочорними їстівними ягодами; росте по лісах, утворюючи живе надґрунтове вкриття. Цвіте у травні — червні. Плід — куляста чорна ягода, достигає у червні — липні.
Чорниця | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
Родина: | Вересові (Ericaceae) |
Триба: | Vaccinieae |
Рід: | Чорниця (Vaccinium) |
Вид: | Чорниця (V. myrtillus) |
Біноміальна назва | |
Vaccinium myrtillus |
М'якоть стиглої ягоди — червонувато-фіолетова, кисло-солодка, дещо в'язка на смак та сильно забарвлює губи та зуби при її споживанні.
Латинська видова назва myrtillus походить від слова myrtus — «мирта», через схожість рослини з маленькою миртою.
Опис
Листопадний чагарничок 15-50 см заввишки. Стебла прямостійні, розгалужені, ребристі. Листки чергові, яйцеподібні, світло-зелені. Квітки зеленувато-білі з рожевим відтінком, келихоподібні, сидять поодиноко в пазухах листків. Плоди — чорні з сизуватою поволокою ягоди. Цвіте в травні-червні, плоди достигають у липні-вересні [2, 9].
Для лікарських потреб використовують плоди (Fructus Vaccinii myrtilli) та листя (Folia Vaccinii myrtilli) чорниці [5]. Невисокий кущик, 15-30 см заввишки з довгим повзучим кореневищем. Стебла висхідні або прямостоячі, розгалужені, із зеленувато-коричневою корою. Молоді гілочки зелені, гостроребристі. Листки чергові, на дуже коротких черешках, яйцеподібні (8-20 мм завдовжки, 5-16 мм завширшки) з тупою або злегка загостреною верхівкою, дрібно-зарубчасто-пилчасті, світло-зелені, на зиму опадають.
Квітки правильні, зрослопелюсткові, пониклі, на коротких квітконіжках, що виходять з пазух листків при основі молодих гілочок. Оцвітина подвійна, чашечка (до 1 мм завдовжки) вузька, плівчаста. Віночок (4-7 мм завдовжки) кулясто-глечикоподібний зеленувато-білий або зеленувато-рожевий з відігнутими чотирма-п'ятьма короткими трикутними зубчиками. Тичинок 8-10, маточка одна, зав'язь нижня. Цвіте у травні-червні. Нектар світлий або червонуватий, ароматний та приємний на смак. Активно відвідується бджолами. Сильна бджолина сім'я в погожий день може зібрати до 2,5 кг меду.
Плід — куляста, чорна ягода (6-13 мм у діаметрі) з сизуватим нальотом, насіння численне у формі півмісяця.
Спосіб життя
Чорниця росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах. Світлолюбна рослина. Цвіте у квітні-травні, плоди достигають у липні. Чорниця належить до рослин з більш-менш стабільною врожайністю. Зовсім неврожайні роки трапляються раз за 5-7 років. Урожайність її коливається від 120 до 1200 кг/га, в окремі роки досягає 1600 кг (в перерахунку на 100 % покриття). На врожайність чорниці впливають різні фактори: тип лісорослинних умов, повнота і вік деревостану, метеорологічні умови вегетаційного періоду, наявність або відсутність запилювачів. Так при відсутності запилювачів утворюються ягоди в 1,7 раза легші, ніж на ділянках, де були завезені бджоли.
Поширення
Бореальний вид, поширений на Поліссі, в Карпатах, Розточчі-Опіллі, зрідка в північній частині лісостепових районів [6, 9]. Поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка, у північному Лісостепу. Основні райони заготівель зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Сумській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Також на півночі Чернігівської та Київської областей, у Карпатах. Запаси ягід значні, проте чорниця потребує дбайливого використання та охорони. Загальна площа чорничників становить 40 тис. га. Тільки на Поліссі України щорічно можна заготувати в середньому до 30 тис. тон ягід.
Використання лікарської сировини
Відвар сухих плодів чорниці використовують як в'яжучий та протизапальний засіб при гострих та хронічних розладах функцій травного каналу (пронос, гострий ентероколіт, дизентерія), як протидіабетичний засіб при легких формах захворювання, а також як протизапальний та поліпшуючий зір засіб. Відвар листя використовують при гемороїдальних кровотечах та для лікування підшлункової залози. Входить до складу проти діабетичного збору "Арфазетин" [3, 6].
Практичне використання
Харчова цінність 100 г чорниць | |||
Калорії | 176 кДж (42 ккал) | ||
Вода | 84,8 г | ||
Білок | 0,6 г | ||
Вуглеводи | 7,4 г | ||
Харчові волокна | 4,9 г | ||
Жири | 0,6 г | ||
жирні кислоти | 0,4 г | ||
Вітаміни і мінерали | |||
Вітамін A | 6,0 мкг | ||
Вітамін B1 | 0,0 мг | ||
Вітамін B2 | 0,0 мг | ||
Вітамін B6 | 0,1 мг | ||
Вітамін B9 | 3,0 мкг | ||
Вітамін C | 30,0 мг | ||
Вітамін E | 1,9 мг | ||
Кальцій | 13,0 мг | ||
Залізо | 0,7 мг | ||
Магній | 2,0 мг | ||
Натрій | 1,0 мг | ||
Фосфор | 13,0 мг | ||
Калій | 73,0 мг | ||
Цинк | 0,1 мг |
Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина. Ягоди чорниці вживають свіжими, перетертими з цукром, у суміші з молоком і вершками. Вони є сировиною для різних галузей харчової і кондитерської промисловостей. З чорниць готують соки, морси, екстракти, сиропи, джеми, варення, компоти, мармелад.
У фруктово-ягідному виноробстві з чорниці готують вино, яке має високі смакові й дієтичні властивості, а також наливки і настоянки. Сік чорниці використовують для підфарбовування плодових вин і як харчовий барвник.
До складу ягід чорниці входять цукри (до 6 %), лимонна, яблучна, молочна, бурштинова, щавлева, хінна кислоти (1-1,2 %), глюкозид гліконін, барвник міртилін, дубильні й пектинові речовини, мінеральні солі, вітаміни А, С, В1, В2, РР. Пектини надають кондитерським виробам з чорниці високої якості, а в свіжому вигляді сприяють виведенню з організму людини шкідливих радіоактивних сполук.
Чорниця відноситься до дуже хороших медоносів, що дає багато нектару. За один день бджоли збирають до 2,5 кг меду на вулик, медопродуктивність від 30 до 80 кг з 1 га. Мед прозорий, ароматний, має лікувальні й дієтичні властивості.
У науковій медицині використовують ягоди і листки чорниці — Fructus et Folium Myrtilli. Висушені ягоди застосовують як в'яжучий засіб при гострих і хронічних проносах, особливо у дітей. Листки, що містять глікозид поліміртилін, використовують як засіб при лікуванні початкових форм цукрового діабету.
У народній медицині сухі плоди чорниці вживають як в'яжучий засіб у вигляді чаїв, компотів, киселів при лікуванні різних хвороб кишково-шлункового тракту. Сироп з ягід вживають при запаленні печінки, при недокрів'ї, зниженій кислотності шлункового соку. Рослину використовують при маткових кровотечах, водянці, жовчнокам'яній хворобі. Є вказівки, що ягоди запобігають розвитку силікозу, поліпшують зір. Антоціани, що містяться в плодах, використовують для виготовлення препаратів, що застосовуються для профілактики променевої хвороби.
Сік і ягоди чорниці мають бактерицидні властивості. Кислоти ягід поліпшують процеси травлення і запобігають відкладанню в порожнині суглобів солей щавлевої кислоти. Велике значення ягоди чорниці мають в нормалізації процесів обміну речовин, лікуванні подагри і ревматизму, запаленні слизових оболонок носоглотки. Плоди також застосовують для забарвлення тканин у синій колір.
Плоди чорниці звичайної містять вуглеводи (глюкозу, цукрозу, фруктозу, пектини), органічні кислоти (лимонну, молочну, яблучну, бурштинову, щавлеву), вітаміни (А, В, С, РР), флавоноїди (, кверцетин, ), антоціани (дельфінідин, мальвідин, ідаїн, міртилін), феноли, мінеральні речовини макро- та мікроелементи (залізо, манган, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк). Плоди чорниці містять багато дубильних речовин, рутину.
У зв'язку з тим, що чорниця містить багато заліза, її доцільно призначати при анемії. Залізо чорниці краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки в ягодах рослини його супутниками є аскорбінова кислота та інші корисні для організму сполуки. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітківці ока, загострює нічний зір.
Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін).
Збирання, переробка та зберігання
Збирають плоди без плодоніжок вручну або за допомогою спеціальних совків (грабачок). Зібрані плоди сушать на відкритому повітрі, у сушарках або печах при температурі, не вищій 50-60°, розстилаючи тонким шаром на папері, тканині або решетах. Сухі ягоди пакують у паперові або тканинні мішки вагою по 35-50 кг і зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Термін зберігання — два роки. Листки збирають вручну в період цвітіння, сушать у затінку або на горищах. Сировину пакують у тюки однакової ваги і зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. З метою поліпшення стану дикорослих чорничників рекомендується проводити такі заходи: омолоджувальне обрізування (раз у чотири роки), внесення невеликих доз мінеральних добрив (45-80 кг/га поживної речовини), поповнення зріджених заростей шляхом підсівання насіння або підсадки кущів, кореневих чи стеблових живців. Чорниця — одна із перспективних рослин для введення в культуру. При копіткому дослідженні дикорослої чорниці можна виділити форми, перспективні як для безпосереднього окультурення, так і для селекційної роботи.
Вплив на здоров'я
У чорниці знаходиться велика кількість антиоксидантів, вживання цієї ягоди допомагає зберегти до самої старості хорошу пам'ять і гострий зір, зміцнює серцево-судинну систему, допомагає протидіяти інфекційним захворюванням і допомагає позбавитися від зайвої ваги. Чорниця має протизапальну, протигнильну, сечогінну, жовчогінну і терпку дію.
Найкорисніший антиоксидант — це антоціанин, якого в чорниці міститься більше ніж в інших рослинах. До складу ягід входить речовина глікозид миртиллин, діюча подібно до інсуліну, завдяки йому чорниця знижує рівень цукру в крові і відновлює функцію підшлункової залози. Каротиноїди чорниці покращують зорову функцію, оновлюють клітини сітківки, покращують очний кровообіг і нічний зір. Включення в щоденний раціон чорниці рекомендоване людям, чия робота пов'язана із зоровою напругою.
Ягода, за рахунок своїх протимікробних і протизапальних властивостей, полегшує хворобливі стани при застудах, запальних процесах верхніх дихальних шляхів і при головному болю.
Одна з найкорисніших якостей чорниці — це її позитивний вплив на травну систему. Вживання чорниці нормалізує травлення, вона однаково ефективно діє як при проносах, так і при закрепах. Чорниця показана при печії і гастритах зі зниженою кислотністю.
Антикоагулянти, що входять до складу чорниці, перешкоджають здатності крові згущуватися. Бактерицидні властивості ягоди використовують для лікування бактеріальних інфекцій нирок і сечостатевих шляхів, легких форм шигельозу. Чорниця допомагає зменшити прояви геморою.
Обмежень для вживання чорниці дуже мало. Це індивідуальна непереносимість. Люди, що страждають захворюваннями підшлункової залози і жовчовивідних шляхів, перед включенням у раціон чорниці повинні неодмінно порадитися з лікарем.
Охорона
Один з небагатьох видів лікарських рослин, сировину яких щорічно збирають у великих обсягах. В 80-ті рр. минулого століття обсяг заготівлі ягід чорниці звичайно перевищував 10 тис. т. Не меншими були приватні заготівлі для потреб населення. Використання ягід, передусім для харчування, доступність заростей чорниці зумовили її високу популярність. Дослідження природних ресурсів виду упродовж кількох десятиліть свідчать про те, що стійкість популяцій чорниці в умовах інтенсивного антропогенного впливу досить висока. Інтенсивне витоптування заростей поблизу населених пунктів підриває життєздатність популяцій лише при 5-10-кратному ущільненні ґрунту. Найнебезпечнішими для чорничників є рубки деревостану. Популяції, значною мірою пошкоджені під час лісогосподарських робіт, фактично не відновлюються - в кращому разі їх відновлення триває до 10 років.
Зона високої щільності чорниці (до 50% загальних біологічних запасів), яка охоплює північні та центральні райони Волинської, Рівненської, Житомирської областей, є радіоактивно забрудненою. Чорничники південних районів Волинської, Рівненської, Житомирської, північних районів Хмельницької областей є середньо- та низькопродуктивними. Зниження продуктивності чорничників на Поліссі в багатьох випадках є наслідком осушувальної меліорації в межах лісових масивів. Важливим сировинним регіоном чорниці є Карпати.
Заготівлю ягід чорниці на території України лімітувати недоцільно, однак слід посилити контроль за вивезенням їх за межі держави.
Варто наголосити, що при заготівлі ягоди чорниці підлягають обов'язковому радіологічному контролю, оскільки вид характеризується досить високими значеннями коефіцієнта накопичення радіоцезію в системі "ґрунт-над-земна фітомаса" [4]. Останнім часом є випадки збирання ягід чорниці на забруднених радіонуклідами територіях.
- Глечикоподібні квіти чорниці у квітні
- Цвітіння. Початок травня.
- Стиглі ягоди. Червень-Липень.
- Ягоди "американської лохини" (Vaccinium corymbosum)
- Ягоди чорниці
- Жменя чорниць
- Порівняння ягід чорниці (Vaccinium myrtillus) та лохини (Vaccinium uliginosum) у розрізі
- Чорничники на схилах Карпат
- Чорниця в Карелії
Див. також
Примітки
- Афини — яфери — бурівки // Zbruch, 22.07.2015
- назва походить від рум. слова afin(ul)
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 44.
- Deutsche Gesellschaft für Ernährung e. V. — DGE
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Чорниця // Лікарські рослини України
- Чорниця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 470-471. — .
- Чорниця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 10, 119, 136.
- Лікарські рослини. Чорниця
- Афини — яфери — бурівки // Zbruch, 22.07.2015
- Іван Франко Пироги з черницями // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911. — С. 104—110.
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornicya zvichajna Vaccinium myrtillus L abo chernicya borivka burivka chorni yagodi chornichnik u Karpatah afina yafina yafin chagarnichkova roslina z rodini brusnichnih kushik do 0 5 m visoti z sinochornimi yistivnimi yagodami roste po lisah utvoryuyuchi zhive nadgruntove vkrittya Cvite u travni chervni Plid kulyasta chorna yagoda dostigaye u chervni lipni ChornicyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Veresocviti Ericales Rodina Veresovi Ericaceae Triba VaccinieaeRid Chornicya Vaccinium Vid Chornicya V myrtillus Binomialna nazvaVaccinium myrtillus L 1753 M yakot stigloyi yagodi chervonuvato fioletova kislo solodka desho v yazka na smak ta silno zabarvlyuye gubi ta zubi pri yiyi spozhivanni Latinska vidova nazva myrtillus pohodit vid slova myrtus mirta cherez shozhist roslini z malenkoyu mirtoyu OpisListopadnij chagarnichok 15 50 sm zavvishki Stebla pryamostijni rozgaluzheni rebristi Listki chergovi yajcepodibni svitlo zeleni Kvitki zelenuvato bili z rozhevim vidtinkom kelihopodibni sidyat poodinoko v pazuhah listkiv Plodi chorni z sizuvatoyu povolokoyu yagodi Cvite v travni chervni plodi dostigayut u lipni veresni 2 9 Dlya likarskih potreb vikoristovuyut plodi Fructus Vaccinii myrtilli ta listya Folia Vaccinii myrtilli chornici 5 Nevisokij kushik 15 30 sm zavvishki z dovgim povzuchim korenevishem Stebla vishidni abo pryamostoyachi rozgaluzheni iz zelenuvato korichnevoyu koroyu Molodi gilochki zeleni gostrorebristi Listki chergovi na duzhe korotkih chereshkah yajcepodibni 8 20 mm zavdovzhki 5 16 mm zavshirshki z tupoyu abo zlegka zagostrenoyu verhivkoyu dribno zarubchasto pilchasti svitlo zeleni na zimu opadayut Kvitki pravilni zroslopelyustkovi ponikli na korotkih kvitkonizhkah sho vihodyat z pazuh listkiv pri osnovi molodih gilochok Ocvitina podvijna chashechka do 1 mm zavdovzhki vuzka plivchasta Vinochok 4 7 mm zavdovzhki kulyasto glechikopodibnij zelenuvato bilij abo zelenuvato rozhevij z vidignutimi chotirma p yatma korotkimi trikutnimi zubchikami Tichinok 8 10 matochka odna zav yaz nizhnya Cvite u travni chervni Nektar svitlij abo chervonuvatij aromatnij ta priyemnij na smak Aktivno vidviduyetsya bdzholami Silna bdzholina sim ya v pogozhij den mozhe zibrati do 2 5 kg medu Plid kulyasta chorna yagoda 6 13 mm u diametri z sizuvatim nalotom nasinnya chislenne u formi pivmisyacya Sposib zhittyaChornicya roste u hvojnih i mishanih lisah na galyavinah Svitlolyubna roslina Cvite u kvitni travni plodi dostigayut u lipni Chornicya nalezhit do roslin z bilsh mensh stabilnoyu vrozhajnistyu Zovsim nevrozhajni roki traplyayutsya raz za 5 7 rokiv Urozhajnist yiyi kolivayetsya vid 120 do 1200 kg ga v okremi roki dosyagaye 1600 kg v pererahunku na 100 pokrittya Na vrozhajnist chornici vplivayut rizni faktori tip lisoroslinnih umov povnota i vik derevostanu meteorologichni umovi vegetacijnogo periodu nayavnist abo vidsutnist zapilyuvachiv Tak pri vidsutnosti zapilyuvachiv utvoryuyutsya yagodi v 1 7 raza legshi nizh na dilyankah de buli zavezeni bdzholi PoshirennyaBorealnij vid poshirenij na Polissi v Karpatah Roztochchi Opilli zridka v pivnichnij chastini lisostepovih rajoniv 6 9 Poshirena na Polissi u Karpatah zridka u pivnichnomu Lisostepu Osnovni rajoni zagotivel zoseredzheni u Volinskij Rivnenskij Zhitomirskij Ternopilskij Sumskij Lvivskij Zakarpatskij Ivano Frankivskij ta Cherniveckij oblastyah Takozh na pivnochi Chernigivskoyi ta Kiyivskoyi oblastej u Karpatah Zapasi yagid znachni prote chornicya potrebuye dbajlivogo vikoristannya ta ohoroni Zagalna plosha chornichnikiv stanovit 40 tis ga Tilki na Polissi Ukrayini shorichno mozhna zagotuvati v serednomu do 30 tis ton yagid Vikoristannya likarskoyi siroviniVidvar suhih plodiv chornici vikoristovuyut yak v yazhuchij ta protizapalnij zasib pri gostrih ta hronichnih rozladah funkcij travnogo kanalu pronos gostrij enterokolit dizenteriya yak protidiabetichnij zasib pri legkih formah zahvoryuvannya a takozh yak protizapalnij ta polipshuyuchij zir zasib Vidvar listya vikoristovuyut pri gemoroyidalnih krovotechah ta dlya likuvannya pidshlunkovoyi zalozi Vhodit do skladu proti diabetichnogo zboru Arfazetin 3 6 Praktichne vikoristannyaHarchova cinnist 100 g chornicKaloriyi 176 kDzh 42 kkal Voda 84 8 gBilok 0 6 gVuglevodi 7 4 gHarchovi volokna 4 9 gZhiri 0 6 gzhirni kisloti 0 4 gVitamini i mineraliVitamin A 6 0 mkgVitamin B1 0 0 mgVitamin B2 0 0 mgVitamin B6 0 1 mgVitamin B9 3 0 mkgVitamin C 30 0 mgVitamin E 1 9 mgKalcij 13 0 mgZalizo 0 7 mgMagnij 2 0 mgNatrij 1 0 mgFosfor 13 0 mgKalij 73 0 mgCink 0 1 mg Harchova medonosna likarska farbuvalna roslina Yagodi chornici vzhivayut svizhimi peretertimi z cukrom u sumishi z molokom i vershkami Voni ye sirovinoyu dlya riznih galuzej harchovoyi i konditerskoyi promislovostej Z chornic gotuyut soki morsi ekstrakti siropi dzhemi varennya kompoti marmelad U fruktovo yagidnomu vinorobstvi z chornici gotuyut vino yake maye visoki smakovi j diyetichni vlastivosti a takozh nalivki i nastoyanki Sik chornici vikoristovuyut dlya pidfarbovuvannya plodovih vin i yak harchovij barvnik Do skladu yagid chornici vhodyat cukri do 6 limonna yabluchna molochna burshtinova shavleva hinna kisloti 1 1 2 glyukozid glikonin barvnik mirtilin dubilni j pektinovi rechovini mineralni soli vitamini A S V1 V2 RR Pektini nadayut konditerskim virobam z chornici visokoyi yakosti a v svizhomu viglyadi spriyayut vivedennyu z organizmu lyudini shkidlivih radioaktivnih spoluk Chornicya vidnositsya do duzhe horoshih medonosiv sho daye bagato nektaru Za odin den bdzholi zbirayut do 2 5 kg medu na vulik medoproduktivnist vid 30 do 80 kg z 1 ga Med prozorij aromatnij maye likuvalni j diyetichni vlastivosti U naukovij medicini vikoristovuyut yagodi i listki chornici Fructus et Folium Myrtilli Visusheni yagodi zastosovuyut yak v yazhuchij zasib pri gostrih i hronichnih pronosah osoblivo u ditej Listki sho mistyat glikozid polimirtilin vikoristovuyut yak zasib pri likuvanni pochatkovih form cukrovogo diabetu U narodnij medicini suhi plodi chornici vzhivayut yak v yazhuchij zasib u viglyadi chayiv kompotiv kiseliv pri likuvanni riznih hvorob kishkovo shlunkovogo traktu Sirop z yagid vzhivayut pri zapalenni pechinki pri nedokriv yi znizhenij kislotnosti shlunkovogo soku Roslinu vikoristovuyut pri matkovih krovotechah vodyanci zhovchnokam yanij hvorobi Ye vkazivki sho yagodi zapobigayut rozvitku silikozu polipshuyut zir Antociani sho mistyatsya v plodah vikoristovuyut dlya vigotovlennya preparativ sho zastosovuyutsya dlya profilaktiki promenevoyi hvorobi Sik i yagodi chornici mayut baktericidni vlastivosti Kisloti yagid polipshuyut procesi travlennya i zapobigayut vidkladannyu v porozhnini suglobiv solej shavlevoyi kisloti Velike znachennya yagodi chornici mayut v normalizaciyi procesiv obminu rechovin likuvanni podagri i revmatizmu zapalenni slizovih obolonok nosoglotki Plodi takozh zastosovuyut dlya zabarvlennya tkanin u sinij kolir Plodi chornici zvichajnoyi mistyat vuglevodi glyukozu cukrozu fruktozu pektini organichni kisloti limonnu molochnu yabluchnu burshtinovu shavlevu vitamini A V S RR flavonoyidi kvercetin antociani delfinidin malvidin idayin mirtilin fenoli mineralni rechovini makro ta mikroelementi zalizo mangan selen kobalt mid zoloto sriblo cink Plodi chornici mistyat bagato dubilnih rechovin rutinu U zv yazku z tim sho chornicya mistit bagato zaliza yiyi docilno priznachati pri anemiyi Zalizo chornici krashe zasvoyuyetsya porivnyano z likarskimi preparatami oskilki v yagodah roslini jogo suputnikami ye askorbinova kislota ta inshi korisni dlya organizmu spoluki Vzhivannya yagid chornici pokrashuye krovoobig u sitkivci oka zagostryuye nichnij zir Listya chornici zvichajnoyi mayut protidiabetichni vlastivosti zavdyaki nayavnosti v nomu glikozidiv mirtilin ta neomirtilin Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbir chornici Zbirayut plodi bez plodonizhok vruchnu abo za dopomogoyu specialnih sovkiv grabachok Zibrani plodi sushat na vidkritomu povitri u susharkah abo pechah pri temperaturi ne vishij 50 60 rozstilayuchi tonkim sharom na paperi tkanini abo reshetah Suhi yagodi pakuyut u paperovi abo tkaninni mishki vagoyu po 35 50 kg i zberigayut u suhih proholodnih primishennyah Termin zberigannya dva roki Listki zbirayut vruchnu v period cvitinnya sushat u zatinku abo na gorishah Sirovinu pakuyut u tyuki odnakovoyi vagi i zberigayut u suhih proholodnih primishennyah Z metoyu polipshennya stanu dikoroslih chornichnikiv rekomenduyetsya provoditi taki zahodi omolodzhuvalne obrizuvannya raz u chotiri roki vnesennya nevelikih doz mineralnih dobriv 45 80 kg ga pozhivnoyi rechovini popovnennya zridzhenih zarostej shlyahom pidsivannya nasinnya abo pidsadki kushiv korenevih chi steblovih zhivciv Chornicya odna iz perspektivnih roslin dlya vvedennya v kulturu Pri kopitkomu doslidzhenni dikorosloyi chornici mozhna vidiliti formi perspektivni yak dlya bezposerednogo okulturennya tak i dlya selekcijnoyi roboti Zgrebitka guculskij instrument dlya zboru chornici Vpliv na zdorov yaU chornici znahoditsya velika kilkist antioksidantiv vzhivannya ciyeyi yagodi dopomagaye zberegti do samoyi starosti horoshu pam yat i gostrij zir zmicnyuye sercevo sudinnu sistemu dopomagaye protidiyati infekcijnim zahvoryuvannyam i dopomagaye pozbavitisya vid zajvoyi vagi Chornicya maye protizapalnu protignilnu sechoginnu zhovchoginnu i terpku diyu Najkorisnishij antioksidant ce antocianin yakogo v chornici mistitsya bilshe nizh v inshih roslinah Do skladu yagid vhodit rechovina glikozid mirtillin diyucha podibno do insulinu zavdyaki jomu chornicya znizhuye riven cukru v krovi i vidnovlyuye funkciyu pidshlunkovoyi zalozi Karotinoyidi chornici pokrashuyut zorovu funkciyu onovlyuyut klitini sitkivki pokrashuyut ochnij krovoobig i nichnij zir Vklyuchennya v shodennij racion chornici rekomendovane lyudyam chiya robota pov yazana iz zorovoyu naprugoyu Yagoda za rahunok svoyih protimikrobnih i protizapalnih vlastivostej polegshuye hvoroblivi stani pri zastudah zapalnih procesah verhnih dihalnih shlyahiv i pri golovnomu bolyu Odna z najkorisnishih yakostej chornici ce yiyi pozitivnij vpliv na travnu sistemu Vzhivannya chornici normalizuye travlennya vona odnakovo efektivno diye yak pri pronosah tak i pri zakrepah Chornicya pokazana pri pechiyi i gastritah zi znizhenoyu kislotnistyu Antikoagulyanti sho vhodyat do skladu chornici pereshkodzhayut zdatnosti krovi zgushuvatisya Baktericidni vlastivosti yagodi vikoristovuyut dlya likuvannya bakterialnih infekcij nirok i sechostatevih shlyahiv legkih form shigelozu Chornicya dopomagaye zmenshiti proyavi gemoroyu Obmezhen dlya vzhivannya chornici duzhe malo Ce individualna neperenosimist Lyudi sho strazhdayut zahvoryuvannyami pidshlunkovoyi zalozi i zhovchovividnih shlyahiv pered vklyuchennyam u racion chornici povinni neodminno poraditisya z likarem OhoronaOdin z nebagatoh vidiv likarskih roslin sirovinu yakih shorichno zbirayut u velikih obsyagah V 80 ti rr minulogo stolittya obsyag zagotivli yagid chornici zvichajno perevishuvav 10 tis t Ne menshimi buli privatni zagotivli dlya potreb naselennya Vikoristannya yagid peredusim dlya harchuvannya dostupnist zarostej chornici zumovili yiyi visoku populyarnist Doslidzhennya prirodnih resursiv vidu uprodovzh kilkoh desyatilit svidchat pro te sho stijkist populyacij chornici v umovah intensivnogo antropogennogo vplivu dosit visoka Intensivne vitoptuvannya zarostej poblizu naselenih punktiv pidrivaye zhittyezdatnist populyacij lishe pri 5 10 kratnomu ushilnenni gruntu Najnebezpechnishimi dlya chornichnikiv ye rubki derevostanu Populyaciyi znachnoyu miroyu poshkodzheni pid chas lisogospodarskih robit faktichno ne vidnovlyuyutsya v krashomu razi yih vidnovlennya trivaye do 10 rokiv Zona visokoyi shilnosti chornici do 50 zagalnih biologichnih zapasiv yaka ohoplyuye pivnichni ta centralni rajoni Volinskoyi Rivnenskoyi Zhitomirskoyi oblastej ye radioaktivno zabrudnenoyu Chornichniki pivdennih rajoniv Volinskoyi Rivnenskoyi Zhitomirskoyi pivnichnih rajoniv Hmelnickoyi oblastej ye seredno ta nizkoproduktivnimi Znizhennya produktivnosti chornichnikiv na Polissi v bagatoh vipadkah ye naslidkom osushuvalnoyi melioraciyi v mezhah lisovih masiviv Vazhlivim sirovinnim regionom chornici ye Karpati Zagotivlyu yagid chornici na teritoriyi Ukrayini limituvati nedocilno odnak slid posiliti kontrol za vivezennyam yih za mezhi derzhavi Varto nagolositi sho pri zagotivli yagodi chornici pidlyagayut obov yazkovomu radiologichnomu kontrolyu oskilki vid harakterizuyetsya dosit visokimi znachennyami koeficiyenta nakopichennya radioceziyu v sistemi grunt nad zemna fitomasa 4 Ostannim chasom ye vipadki zbirannya yagid chornici na zabrudnenih radionuklidami teritoriyah Zgrebitka z afinami na kladci u s Dovgopole Verhovinskogo rajonu Kushi chorniciAfina karpatskaGlechikopodibni kviti chornici u kvitni Cvitinnya Pochatok travnya Stigli yagodi Cherven Lipen Yagodi amerikanskoyi lohini Vaccinium corymbosum Yagodi chornici Zhmenya chornic Porivnyannya yagid chornici Vaccinium myrtillus ta lohini Vaccinium uliginosum u rozrizi Chornichniki na shilah Karpat Chornicya v KareliyiDiv takozhBuyahi Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiAfini yaferi burivki Zbruch 22 07 2015 nazva pohodit vid rum slova afin ul Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 44 Deutsche Gesellschaft fur Ernahrung e V DGEDzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaChornicya Likarski roslini Ukrayini Chornicya zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 470 471 ISBN 5 88500 055 7 Chornicya Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 10 119 136 Likarski roslini Chornicya Afini yaferi burivki Zbruch 22 07 2015 Ivan Franko Pirogi z chernicyami Batkivshina i inshi opovidannya K 1911 S 104 110 Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s