Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австроазі́йські мо́ви (лат. auster — південь і Азія) — мовна сім'я, що об'єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної Азії та на північному сході і в центрі Індії. Більшість із них використовується невеличкими етнічними групами, розсіяними у віддалених гірських районах. Іноді вони налічують лише декілька десятків носіїв. Разом із тим, у складі австроазійської сім'ї є й мови, якими говорять по декілька мільйонів людей. Це в'єтнамська, що має 68 млн носіїв, кхмерська з 15,3 млн носіїв і сантальська з 6,2 млн носіїв мови. В'єтнамська і кхмерська мови мають розвинену літературу та державний статус відповідно у В'єтнамі та Камбоджі. Санталі є однією з 22 офіційних (зареєстрованих, англ. Scheduled languages) мов Індії.
| Австроазійські мови Мон-кхмерські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Південно-Східна Азія, Південна Азія |
| Класифікація: | одна з основних мовних сімей |
| Групи: | (Кхасійські мови) |
| Кількість носіїв: | 117 млн. |
| ISO 639-5: | aav |
 Географічне поширення австроазійських мов. | |
Історично склалося так, що райони поширення австроазійських мов розділені або перекриваються ареалами інших, неспоріднених мовних сімей (індоарійської, дравідійської, сино-тибетської, тай-кадайської, австронезійської), утворюючи велику зону етнолінгвістичних контактів і мовного різноманіття.
Традиційно австроазійські мови поділяють на 2 гілки: мови мунда (в Індостані) і мон-кхмерські мови (в Індокитаї), які сильно розрізняються за своєю структурою. Спорідненість цих мов і правомірність їх об'єднання в одну сім'ю остаточно не доведені.
Збір описових матеріалів австроазійських мов розпочався ще у XVIII ст., але справжнє їх вивчення — вже в XIX ст. Термін «австроазійські мови» вперше був запропонований в 1905 р. німецьким етнографом Вільгельмом Шмідтом (нім. Wilhelm Schmidt), який обґрунтував гіпотезу про існування австроазійських мов і об'єднав їх в окрему сім'ю. Ганс-Юрген Піннов (нім. Heinz-Jürgen Pinnow) в середині XX ст. значно розширив кількість етимологічних одиниць цієї сім'ї.
Класифікація
Назважаючи на понад 100 років досліджень австроазійських мов, фахівці й досі не дійшли згоди стосовно їх внутрішньої генетичної класифікації. Зважаючи на це, австралійський фахівець з мов Південно-Східної Азії Пол Сідвел (англ. Paul Sidwell) обмежується лише переліком основних підрозділів австроазійської сім'ї:
| Підрозділ | Основний регіон поширення |
|---|---|
| Аслійські мови (англ. Aslian) | Малайський півострів |
| Банарські мови (англ. Bahnaric) | центральна частина Індокитаю |
| Катуйські мови (англ. Katuic) | центральна частина Індокитаю |
| (Кхасійські мови) (англ. Khasian) | штат Меґхалая в Індії |
| Кхмерські мови (англ. Khmer) | Камбоджа і сусідні райони |
| (англ. Khmuic) | північний Лаос |
| (англ. Mangic/Pakanic) | південний Китай і В'єтнам |
| Монські мови (англ. Monic) | південна М'янма і центральний Таїланд |
| Мунда мови (англ. Munda) | східна і центральна Індія |
| Нікобарські мови (англ. Nicobaric) | Нікобарські острови, Індія |
| (англ. Palaungic) | штат Шан у М'янмі |
| Пеарські мови (англ. Pearic) | Камбоджа і Таїланд |
| В'єтські мови (англ. Vietic) | В'єтнам і центральний Лаос |
Найбільш повною з опублікованих є класифікація австроазійських мов американського лінгвіста Жерара Дифлота (Gérard Diffloth, 2005):
| Австроазійські мови |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Класифікація австроазійських мов російсько-австралійського лінгвіста Іллі Пейроса (Ilia Peiros, 2004) базується на лексико-статистичних даних.
Спільні риси і відмінності
Фонетика
Кількість голосних звуків в австроазійських мовах є значною, від 20 до 25. Вокалізм відзначається протиставленням відкритих та закритих [e] та [o], а також існуванням нейтральних голосних, типу англійського [ə]. Багатьом мовам притаманне просодичне протиставлення голосних за довжиною. Голосні можуть мати 4, а то й 5 рівнів піднесення. У багатьох мовах голосні звуки мають відмінності за фонацією, розрізняють хрипкий, скрипучий і чистий звук. Наприклад, монська мова має протиставлення чистих і хрипких голосних.
Основу консонатизму становить протиставлення дзвінких і глухих оклюзивів. Деякі мови мають ретрофлексні (церебральні) і придихові (аспірати) приголосні.
Типова структура австроазійського слова складається з основного складу, якому іноді передує один або кілька ненаголошених «напівскладів». Кількість приголосних і голосних у такому неповному складі є строго обмеженою.
Мон-кхмерські мови дозволяють поєднання приголосних на початку слова, зокрема проривних з сонорним (напівголосним, плавним або носовим) або [h] після нього. Натомість в'єтнамська, через вплив з боку китайської, не допускає такого явища. В усіх мовах сім'ї не допускається наявність групи приголосних на кінці слова. Багато мон-кхмерських мов мають слова, що закінчуються середньопіднебінним приголосним. Деякі мови мають імплозивні приголосні на початку основних складів.
Фонологія мов мунда істотно відрізняється від фонології решти мов.
На відміну від інших мовних сімей Південно-Східної Азії (тай-кадайської, хмонг-мьєнської, тибето-бірманської), більшість австроазійських мов не мають тонів. Виняток становить в'єтнамська мова, в якій розвинулись тони через тривалий контакт з китайською мовою.
Морфологія
У плані словотвору для досягнення певних морфологічних відмінностей більшість мон-кхмерських мов використовують афікси, переважно префікси та інфікси, прикріплені до іменників і дієслів. Дозволяється лише один або два афікси, тому слова залишаються короткими. Деяким мовам, що зберігають архаїчні риси, притаманна основоізоляція. На противагу іншим мон-кхмерським мовам, нікобарські мають також суфікси.
У в'єтських мовах морфологія практично відсутня. Втративши афікси, вони стали коренеізолюючими, політональними мовами з аналітичною граматикою.
У мовах мунда, навпаки, морфологія є набагато складнішою, ніж у решти австроазійських мов. Це підтверджується їх вербальною системою, використанням редуплікації (повної або часткової), префіксів, інфіксів та суфіксів. Специфічним засобом основотворення є основоскладання. Ізоляція в цих мовах змінюється на аглютинацію.
Мови кхасі деякі вчені іноді характеризують як мови префіксально-аглютинативного типу.
Формоутворюючі категорії, такі як перехідність, каузативність, взаємна дія, часто збігаються з основоутворюючими. Показники (класифікатори) присутні в австроазійських мовах у різній кількості. Класифікатори множини зустрічаються в усіх мовах. У деяких архаїчних мовах система числа (однина, двоїна, множина) позначається займенником. Іменні частини мови в більшості австроазійських мов мають категорію істот/неістот, часто з подвійним маркуванням. Категорія роду існує лише в мові кхасі. В інших мовах існують лексичні класифікатори статі для істот, часто різні для людей, тварин і птахів. В дієсловах категорія стану морфологічно передається не в усіх австроазійських мовах. Видо-часові категорії відзначаються протиставленням попереднього/непопереднього, тривалого/нетривалого, доконаного/недоконаного видів. У багатьох австроазійських мовах присутні категорії каузативності і транзитивності (перехідності). Багато граматичних категорій в австроазійських мовах передаються префіксами, інфіксами, суфіксами, а також службовими словами або вільними службовими морфемами. Межа між вільними службовими морфемами і префіксами є відносною.
Синтаксис
У мон-кхмерських мовах речення будується за схемою підмет-присудок-додаток (англ. subject–verb–object, SVO). Прикметники, займенники і присвійники йдуть за іменниками, до яких вони належать. Прийменник і порядок слів вказують на синтаксичні зв'язки. Порядок слів у мовах мунда є іншим: підмет-додаток-присудок (англ. subject–object–verb, SOV).
Ергативні конструкції не є рідкісним явищем.
Конструкції з двох або більше послідовних дієслів можуть виражати тимчасовий порядок або напрямок, ціль, характер, засіб або результат дії. У кінці речення можуть стояти різні частки, які вказують на дружбу чи повагу, а також наміри людини, що говорить.
Лексика
Монська і кхмерська мови рясніють лексичними запозиченнями з індійських мов, санскриту і палі, а в'єтнамська з китайської. Найбільш ізольовані мови в горах і джунглях Південно-Східної Азії навпаки зберегли більшу частину базової австроазійської лексики.
Багато австроазійських мови мають особливий вид слів, відмінний від іменників і дієслів, які називають експресивами (англ. expressives) або ідеофонами (англ. ideophones). Звук і значення в цих словах нерозривно пов'язані між собою. Вони виражають різного роду відчуття. Експресиви відрізняються не тільки деякими морфологічними ознаками (подвоєнням, наявністю інфіксів), але й унікальними синтаксичними властивостями.
Писемність
Кхмерська, монська і в'єтнамська мови є старописемними.
Мони в старі часи створили царство Двараваті на території сучасного Таїланду. Під впливом Індії тут виникло особливе , засвідчене вже у VI ст. Згодом воно було адаптоване бірманцями для власної мови. Так само під впливом індійської культури знаходилось кхмерське царство Камбуджадеша. Починаючи з VII ст., тут використовувалось власне кхмерське письмо для написання текстів санскритом і кхмерською мовою.
У В'єтнамі, який тисячу років перебував під владою Китаю, спочатку всі записи робили китайською. Після здобуття країною незалежності в X ст. в'єтнамці розробили власне «південне письмо» тьи-ном (в'єт. Chữ Nôm). Для запису в'єтнамської мови воно використовувало китайські ієрогліфи, а читали їх в'єтнамською. Згодом це письмо було замінене писемністю з використанням латинської абетки, створеною в XVII ст. католицькими місіонерами-єзуїтами. З деякими змінами, вона використовується й сьогодні.
Решта австроазійських мов не мають писемності, що частіше, або ж є новописемними. У XIX—XX ст. отримали писемність мови санталі, хо, мундарі, кхасі, ва та інші.
Джерела
- Language Gulper. Austroasiatic [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ю. К. Лекомцев. Аустроазиатские языки [ 11 січня 2017 у Wayback Machine.]. Лингвистический энциклопедический словарь. Главный редактор В. Н. Ярцева. Москва, «Советская энциклопедия», 1990 (рос.)
- Paul Sidwell. Issues in Austroasiatic classification [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Language and Linguistics Compass (Online ISSN 1749-818X) Volume 7, Issue 8, August 2013, Pages 437-457, DOI: 10.1111/lnc3.12038 (англ.)
- Австроазіатські мови [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.]. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 1, с. 32 (укр.)
Примітки
- . Ethnologue: Languages of the World, 19th edition, 2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 01.01.2017.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, 19th edition, 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 01.01.2017.(англ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, 19th edition, 2016. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 01.01.2017.(англ.)
- . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 01.01.2017.(англ.)
- Paul Sidwell. . Language and Linguistics Compass. Volume 7, Issue 8, August 2013, Pages 437–457. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 01.01.2017.(англ.)
- Пейрос Илья Иосифович. . Москва: Российский государственный гуманитарный университет, 2004. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 01.01.2017.(рос.)
Посилання
- Австразійські мови [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австроазійські мови |
- Австроазійські мови на сайті Glottolog 3.0: Family: Austroasiatic [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstroazi jski mo vi lat auster pivden i Aziya movna sim ya sho ob yednuye ponad 150 mov poshirenih u kontinentalnij chastini Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta na pivnichnomu shodi i v centri Indiyi Bilshist iz nih vikoristovuyetsya nevelichkimi etnichnimi grupami rozsiyanimi u viddalenih girskih rajonah Inodi voni nalichuyut lishe dekilka desyatkiv nosiyiv Razom iz tim u skladi avstroazijskoyi sim yi ye j movi yakimi govoryat po dekilka miljoniv lyudej Ce v yetnamska sho maye 68 mln nosiyiv khmerska z 15 3 mln nosiyiv i santalska z 6 2 mln nosiyiv movi V yetnamska i khmerska movi mayut rozvinenu literaturu ta derzhavnij status vidpovidno u V yetnami ta Kambodzhi Santali ye odniyeyu z 22 oficijnih zareyestrovanih angl Scheduled languages mov Indiyi Avstroazijski movi Mon khmerski movi Poshireni Pivdenno Shidna Aziya Pivdenna Aziya Klasifikaciya odna z osnovnih movnih simej Grupi Munda movi Khasijski movi V yetski movi Katujski movi Banarski movi Khmerski movi Pearski movi Monski movi Aslijski movi Nikobarski movi Kilkist nosiyiv 117 mln ISO 639 5 aav Geografichne poshirennya avstroazijskih mov Istorichno sklalosya tak sho rajoni poshirennya avstroazijskih mov rozdileni abo perekrivayutsya arealami inshih nesporidnenih movnih simej indoarijskoyi dravidijskoyi sino tibetskoyi taj kadajskoyi avstronezijskoyi utvoryuyuchi veliku zonu etnolingvistichnih kontaktiv i movnogo riznomanittya Tradicijno avstroazijski movi podilyayut na 2 gilki movi munda v Indostani i mon khmerski movi v Indokitayi yaki silno rozriznyayutsya za svoyeyu strukturoyu Sporidnenist cih mov i pravomirnist yih ob yednannya v odnu sim yu ostatochno ne dovedeni Zbir opisovih materialiv avstroazijskih mov rozpochavsya she u XVIII st ale spravzhnye yih vivchennya vzhe v XIX st Termin avstroazijski movi vpershe buv zaproponovanij v 1905 r nimeckim etnografom Vilgelmom Shmidtom nim Wilhelm Schmidt yakij obgruntuvav gipotezu pro isnuvannya avstroazijskih mov i ob yednav yih v okremu sim yu Gans Yurgen Pinnov nim Heinz Jurgen Pinnow v seredini XX st znachno rozshiriv kilkist etimologichnih odinic ciyeyi sim yi KlasifikaciyaNazvazhayuchi na ponad 100 rokiv doslidzhen avstroazijskih mov fahivci j dosi ne dijshli zgodi stosovno yih vnutrishnoyi genetichnoyi klasifikaciyi Zvazhayuchi na ce avstralijskij fahivec z mov Pivdenno Shidnoyi Aziyi Pol Sidvel angl Paul Sidwell obmezhuyetsya lishe perelikom osnovnih pidrozdiliv avstroazijskoyi sim yi Pidrozdil Osnovnij region poshirennya Aslijski movi angl Aslian Malajskij pivostriv Banarski movi angl Bahnaric centralna chastina Indokitayu Katujski movi angl Katuic centralna chastina Indokitayu Khasijski movi angl Khasian shtat Meghalaya v Indiyi Khmerski movi angl Khmer Kambodzha i susidni rajoni angl Khmuic pivnichnij Laos angl Mangic Pakanic pivdennij Kitaj i V yetnam Monski movi angl Monic pivdenna M yanma i centralnij Tayiland Munda movi angl Munda shidna i centralna Indiya Nikobarski movi angl Nicobaric Nikobarski ostrovi Indiya angl Palaungic shtat Shan u M yanmi Pearski movi angl Pearic Kambodzha i Tayiland V yetski movi angl Vietic V yetnam i centralnij Laos Najbilsh povnoyu z opublikovanih ye klasifikaciya avstroazijskih mov amerikanskogo lingvista Zherara Diflota Gerard Diffloth 2005 Avstroazijski movi movi munda korku khervarski movi khariya dzhuang koraput khasi khmujski movi khasijski movi shidno movi zahidno palaunzki movi khmero v yetski movi v yeto katujski movi v yetski movi shidno katujski movi zahidno katujski movi khmero banarski movi zahidno banarski movi pivnichno zahidni banarski movi pivnichno banarski movi centralno banarski movi pivdenno banarski movi khmerski movi niko monski movi asli monski movi monski movi pivnichno aslijski movi senojski movi pivdenno aslijski movi nikobarski movi Klasifikaciya avstroazijskih mov rosijsko avstralijskogo lingvista Illi Pejrosa Ilia Peiros 2004 bazuyetsya na leksiko statistichnih danih Genetichne derevo avtroazijskoyi sim yi Illi PejrosaSpilni risi i vidminnostiFonetika Kilkist golosnih zvukiv v avstroazijskih movah ye znachnoyu vid 20 do 25 Vokalizm vidznachayetsya protistavlennyam vidkritih ta zakritih e ta o a takozh isnuvannyam nejtralnih golosnih tipu anglijskogo e Bagatom movam pritamanne prosodichne protistavlennya golosnih za dovzhinoyu Golosni mozhut mati 4 a to j 5 rivniv pidnesennya U bagatoh movah golosni zvuki mayut vidminnosti za fonaciyeyu rozriznyayut hripkij skripuchij i chistij zvuk Napriklad monska mova maye protistavlennya chistih i hripkih golosnih Osnovu konsonatizmu stanovit protistavlennya dzvinkih i gluhih oklyuziviv Deyaki movi mayut retrofleksni cerebralni i pridihovi aspirati prigolosni Tipova struktura avstroazijskogo slova skladayetsya z osnovnogo skladu yakomu inodi pereduye odin abo kilka nenagoloshenih napivskladiv Kilkist prigolosnih i golosnih u takomu nepovnomu skladi ye strogo obmezhenoyu Mon khmerski movi dozvolyayut poyednannya prigolosnih na pochatku slova zokrema prorivnih z sonornim napivgolosnim plavnim abo nosovim abo h pislya nogo Natomist v yetnamska cherez vpliv z boku kitajskoyi ne dopuskaye takogo yavisha V usih movah sim yi ne dopuskayetsya nayavnist grupi prigolosnih na kinci slova Bagato mon khmerskih mov mayut slova sho zakinchuyutsya serednopidnebinnim prigolosnim Deyaki movi mayut implozivni prigolosni na pochatku osnovnih skladiv Fonologiya mov munda istotno vidriznyayetsya vid fonologiyi reshti mov Na vidminu vid inshih movnih simej Pivdenno Shidnoyi Aziyi taj kadajskoyi hmong myenskoyi tibeto birmanskoyi bilshist avstroazijskih mov ne mayut toniv Vinyatok stanovit v yetnamska mova v yakij rozvinulis toni cherez trivalij kontakt z kitajskoyu movoyu Morfologiya U plani slovotvoru dlya dosyagnennya pevnih morfologichnih vidminnostej bilshist mon khmerskih mov vikoristovuyut afiksi perevazhno prefiksi ta infiksi prikripleni do imennikiv i diyesliv Dozvolyayetsya lishe odin abo dva afiksi tomu slova zalishayutsya korotkimi Deyakim movam sho zberigayut arhayichni risi pritamanna osnovoizolyaciya Na protivagu inshim mon khmerskim movam nikobarski mayut takozh sufiksi U v yetskih movah morfologiya praktichno vidsutnya Vtrativshi afiksi voni stali koreneizolyuyuchimi politonalnimi movami z analitichnoyu gramatikoyu U movah munda navpaki morfologiya ye nabagato skladnishoyu nizh u reshti avstroazijskih mov Ce pidtverdzhuyetsya yih verbalnoyu sistemoyu vikoristannyam reduplikaciyi povnoyi abo chastkovoyi prefiksiv infiksiv ta sufiksiv Specifichnim zasobom osnovotvorennya ye osnovoskladannya Izolyaciya v cih movah zminyuyetsya na aglyutinaciyu Movi khasi deyaki vcheni inodi harakterizuyut yak movi prefiksalno aglyutinativnogo tipu Formoutvoryuyuchi kategoriyi taki yak perehidnist kauzativnist vzayemna diya chasto zbigayutsya z osnovoutvoryuyuchimi Pokazniki klasifikatori prisutni v avstroazijskih movah u riznij kilkosti Klasifikatori mnozhini zustrichayutsya v usih movah U deyakih arhayichnih movah sistema chisla odnina dvoyina mnozhina poznachayetsya zajmennikom Imenni chastini movi v bilshosti avstroazijskih mov mayut kategoriyu istot neistot chasto z podvijnim markuvannyam Kategoriya rodu isnuye lishe v movi khasi V inshih movah isnuyut leksichni klasifikatori stati dlya istot chasto rizni dlya lyudej tvarin i ptahiv V diyeslovah kategoriya stanu morfologichno peredayetsya ne v usih avstroazijskih movah Vido chasovi kategoriyi vidznachayutsya protistavlennyam poperednogo nepoperednogo trivalogo netrivalogo dokonanogo nedokonanogo vidiv U bagatoh avstroazijskih movah prisutni kategoriyi kauzativnosti i tranzitivnosti perehidnosti Bagato gramatichnih kategorij v avstroazijskih movah peredayutsya prefiksami infiksami sufiksami a takozh sluzhbovimi slovami abo vilnimi sluzhbovimi morfemami Mezha mizh vilnimi sluzhbovimi morfemami i prefiksami ye vidnosnoyu Sintaksis U mon khmerskih movah rechennya buduyetsya za shemoyu pidmet prisudok dodatok angl subject verb object SVO Prikmetniki zajmenniki i prisvijniki jdut za imennikami do yakih voni nalezhat Prijmennik i poryadok sliv vkazuyut na sintaksichni zv yazki Poryadok sliv u movah munda ye inshim pidmet dodatok prisudok angl subject object verb SOV Ergativni konstrukciyi ne ye ridkisnim yavishem Konstrukciyi z dvoh abo bilshe poslidovnih diyesliv mozhut virazhati timchasovij poryadok abo napryamok cil harakter zasib abo rezultat diyi U kinci rechennya mozhut stoyati rizni chastki yaki vkazuyut na druzhbu chi povagu a takozh namiri lyudini sho govorit Leksika Monska i khmerska movi ryasniyut leksichnimi zapozichennyami z indijskih mov sanskritu i pali a v yetnamska z kitajskoyi Najbilsh izolovani movi v gorah i dzhunglyah Pivdenno Shidnoyi Aziyi navpaki zberegli bilshu chastinu bazovoyi avstroazijskoyi leksiki Bagato avstroazijskih movi mayut osoblivij vid sliv vidminnij vid imennikiv i diyesliv yaki nazivayut ekspresivami angl expressives abo ideofonami angl ideophones Zvuk i znachennya v cih slovah nerozrivno pov yazani mizh soboyu Voni virazhayut riznogo rodu vidchuttya Ekspresivi vidriznyayutsya ne tilki deyakimi morfologichnimi oznakami podvoyennyam nayavnistyu infiksiv ale j unikalnimi sintaksichnimi vlastivostyami PisemnistKhmerska monska i v yetnamska movi ye staropisemnimi Moni v stari chasi stvorili carstvo Dvaravati na teritoriyi suchasnogo Tayilandu Pid vplivom Indiyi tut viniklo osoblive zasvidchene vzhe u VI st Zgodom vono bulo adaptovane birmancyami dlya vlasnoyi movi Tak samo pid vplivom indijskoyi kulturi znahodilos khmerske carstvo Kambudzhadesha Pochinayuchi z VII st tut vikoristovuvalos vlasne khmerske pismo dlya napisannya tekstiv sanskritom i khmerskoyu movoyu U V yetnami yakij tisyachu rokiv perebuvav pid vladoyu Kitayu spochatku vsi zapisi robili kitajskoyu Pislya zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti v X st v yetnamci rozrobili vlasne pivdenne pismo ti nom v yet Chữ Nom Dlya zapisu v yetnamskoyi movi vono vikoristovuvalo kitajski iyeroglifi a chitali yih v yetnamskoyu Zgodom ce pismo bulo zaminene pisemnistyu z vikoristannyam latinskoyi abetki stvorenoyu v XVII st katolickimi misionerami yezuyitami Z deyakimi zminami vona vikoristovuyetsya j sogodni Reshta avstroazijskih mov ne mayut pisemnosti sho chastishe abo zh ye novopisemnimi U XIX XX st otrimali pisemnist movi santali ho mundari khasi va ta inshi DzherelaLanguage Gulper Austroasiatic 29 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Yu K Lekomcev Austroaziatskie yazyki 11 sichnya 2017 u Wayback Machine Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 ros Paul Sidwell Issues in Austroasiatic classification 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Language and Linguistics Compass Online ISSN 1749 818X Volume 7 Issue 8 August 2013 Pages 437 457 DOI 10 1111 lnc3 12038 angl Avstroaziatski movi 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 1 s 32 ukr Primitki Ethnologue Languages of the World 19th edition 2016 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 01 01 2017 angl Ethnologue Languages of the World 19th edition 2016 Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 01 01 2017 angl Ethnologue Languages of the World 19th edition 2016 Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 01 01 2017 angl The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 01 01 2017 angl Paul Sidwell Language and Linguistics Compass Volume 7 Issue 8 August 2013 Pages 437 457 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 01 01 2017 angl Pejros Ilya Iosifovich Moskva Rossijskij gosudarstvennyj gumanitarnyj universitet 2004 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 01 01 2017 ros PosilannyaAvstrazijski movi 22 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstroazijski movi Avstroazijski movi na sajti Glottolog 3 0 Family Austroasiatic 10 lipnya 2017 u Wayback Machine angl