Архітектурні пам'ятки Бучача
Відомості про місто
Перша письмова згадка про Бучач — 1260 р. Ймовірно, тоді було побудовано дерев'яний замок. Наявні сьогодні пам'ятки збудовані, в основному, у XVII та XVIII ст. Загальному плануванню міста (через рельєф) характерні вузькі, звивисті, подекуди досить стрімкі вулиці, невеликі майдани із статуями святих (частина статуй не збереглися). Цікавим у розміщенні архітектурних пам'яток є те, що архітектурно збережені житлові будинки, включаючи ратушу, розташовані у центрі міста, а решту пам'яток — на південних та східних околицях міста.
Бучач — напевне, — єдине місто в Галичині з рельєфом, який вимагав мурувати велику кількість підпірних стін для усунення можливості сповзання як будівель, вулиць, так і ґрунту. В основному ця робота була зроблена за часів Австро-Угорщини (австрійці — майстри такої роботи через схожий рельєф).
Значний внесок у оздоблення міста зробили: жителі Бучача та околиць, Микола Василь Потоцький як власник міста і меценат, архітектори: Бернард Меретин, Ян Ґотфрід Гофман, Мартин Урбанік скульптори — Іван Георгій Пінзель, Михайло Філевич. Їх скульптурне оздоблення до сьогодні збереглося в церкві Святої Покрови та Успенському костелі (вівтар). В побудову бучацьких пам'яток того часу також доклали зусиль архітектори та Йоган Ші(ю)льцер, невідомі нам майстри, підмайстри та учні, що працювали під керівництвом Пінзеля на т. зв. «фабриках Потоцького».
Зараз у Бучачі налічується 8 пам'яток архітектури загальноукраїнського значення: ратуша, замок, Василіянський монастир, Здвиженська церква, Святопокровська церква, церква св. Миколая, римо-католицький костел Успіння Матері Божої, руїни церкви в урочищі Монастирок поблизу міста.
Пам'ятки
Бучацька ратуша
Майдан Волі
Розташована в нижній частині міста посеред невеликого майдану, гармоніює з ландшафтом, вирізняється чітким окресленням об'ємів і досконалістю пропорцій. Споруда має яскраво виражену вертикально-центральну композицію вежового типу. На 2-поверховий кубічний об'єм спирається 2-ярусна вежа з великими вікнами. Пластику стін підкреслюють пілястри, крок і кількість яких неоднакові: на головному фасаді — 6, на задньому — 5, на бічних — по 4; вони закінчуються капітелями корінфського ордеру і значно урізноманітнюють площину фасадів. Архітектурні форми позначені вишуканою, плинною пізньобароковою пластикою. Троє дверей нині — нижче рівня площі перед музеєм.
До 1847 року на верхньому ярусі вежі був годинник, який відновили 2002-го. В XIX ст. на І-у поверсі розміщувалися повітове староство та рада. Після 1920 року будівлю віддали під житло та крамниці. Тут діяли музична школа (1940-50-ті роки), історико-краєзнавчий музей і дитяча художня школа (1982–1992). У 1988–1989 роках ратушу реставрували, тоді ж добудували дерев'яну вежу-купол, покриту мідним листом.
Замок
Вулиця Замкова
Оборонний форпост формою схожий на рівнобедренний трикутник, із заокругденими кутами та випуклою основою. Стіни (до 3,5 м завтовшки) мають 3 яруси обходів з бійницями для вогнепальної зброї. Найміцніша півкругла стіна з двома вежами по боках виходить в бік міста, на вулицю Замкову. Найстаріша, північна частина фортеці, що лежить на трикутному мисі над Стрипою, зведена з червоного та світлого пісковику з вапном. Дослідники вважають, що ця стіна збереглася ще з останньої чверті XIV ст., на що вказують товсті і колись досить високі оборонні мури. На території фортеці також був палац в стилі Ренесансу, можливо, збудований на місці давнішої житлової споруди, залишки стін якої з'єднані з збереженими двома ярусами східної вежі замку. До палацу вела в'їзна брама на першому поверсі та підйомний міст, перекинутий через рів. Палац прикрашали галереї з аркадами. Посеред двору був фонтан. На сьогодні з часів 14-15 ст. в замку залишилися знайдені в розкопках готичні фрагменти архітектури, можливо, . Решта збережених стін і башт датують XVI ст.
Замок багато разів руйнувався, але завжди потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови в XVII ст.
1676 р. фортецю зруйнували турки, але за кошти Яна Потоцького — воєводи брацлавського — було частково відбудувано (або його сина Стефана у 80-х рр.). Опис 1684 р. свідчить про повну чи майже повну відбудову.
Писемні джерела середини XVIII ст. згадують укріплення в Бучачі як вже покинуті та занедбані. Фортеця в Бучачі за Австро-Угорщини занепала. В XIX ст. частково розібрано оборонні мури, а каміння продане як будівельний матеріал.
Сьогодні рештки замку потребують відновлення.
Василіянський монастир
Вулиця Міцкевича 19
Окраса Бучача — Василіянський монастир — споруда на вул. Міцкевича. Має містобудівне значення завдяки видовженому головному фасаду і двом вежам костелу, що є вертикальною домінантою стародавнього міста.
Побудований на місці старого домініканського[] костелу у третій чверті XVIII століття. Проект — архітектора Яна Ґотфріда Гофмана. Саме він створив ще один проект для Миколи Василя Потоцького — проект перебудови Почаївського монастиря, нині лаври.
На початку XVIII ст. дідич Стефан Потоцький отримав від львівського латинського архієпископа Яна Скарбека дозвіл на запрошення з Литви у Бучач отців Василіян для заснування теологічної школи. 12 травня 1751 р. Микола Василь Потоцький — син Стефана Потоцького — воєводи белзького — закладає перший (наріжний) камінь для побудови споруди. На сучасній вул. Міцкевича, що піднімається до вершини Федорової гори, розташований комплекс споруд Василіянського монастиря — Хрестовоздвиженська церква, споруджена в 1753–1770 рр. під наглядом капітана Станіславської фортеці, архітектора А. (Й). Ши(ю)льцера (охоронний номер 652/1), північний та південний корпус монастирських келій (652/2 та 652/3) та дзвіницю (652/4). Теологічна школа (з 1911 року — Місійний інститут імені святого Йосафата) діяла до 1944 року.
Комплекс монастиря, Г-подібний в плані, мав — келії для ченців, стайню, кухню, костел. Корпуса келій старіші за сучасний костел, датовані XVII століттям. Келії двоповерхові, цегляні, потиньковані. Фасади пласкі, спрощені за декором, прикрашені лопатками і вікнами. Корпус ліворуч від костелу — найдавніший, закінчується вежею зі шпилем.
Церква — в стилі віленського бароко, хрещата за поземним планом. Західний фасад з двома вежами у п'ять ярусів, прикрашений розкрепованими пілястрами і карнизами. В інтер'єрі пілястри з золоченими капітелями, стінописи темперними фарбами на релігійні сюжети XVIII ст. Шість дерев'яних скульптур — твори скульптора зі Львова — М. Філевича.
Від заснування і до сьогоднішніх днів Василіанський монастир належить греко-католикам.
Здвиженська церква
Церква Воздвиження Чесного Хреста будувалась у 1750–1770-тих роках за проектом архітектора Яна Готфріда Гофмана. В церкві первинний розпис (фрески) виконав живописець-василіянин Головацький Яків (чернече ім'я — Ісихій). Початково одна з веж призначалась для встановлення в ній дзвону, інша — годинника. Всередині є гарний розпис стін та цінні іконостаси. Один із найважливіших храмів Бучача.
Церква Святої Покрови
Повна назва храму — святої Покрови опіки Матері Божої. Зведена 1764 p. архітектором А. (Й.) Ши(ю)льцером, або 1755 р. архітектором Бернардом Меретином. Побудовано її біля місця, де стояла старенька дерев'яна церква. Власник міста Микола Василь Потоцький наказав її розібрати, вибудувати нову — кам'яну. Вона оточена кам'яним муром та обсаджена липами. Стиль архітектури церкви нагадує пізнє бароко. За головним вівтарем знаходиться великий образ св. Покрови в срібних ризах та позолоті. Вважається, що цей образ привіз Микола Василь Потоцький з Молдавії. 29 липня 1865 р. велика пожежа, майже все місто згоріло, у тому числі й церква св. Покрови, її було швидко відновлено. II-а світова війна пошкодила купол церкви, після ремонту йому надали іншої форми. Церква діяла до 1956 р., пізніше тут зробили склад РайСТ. 1990 р. початок відбудови пам'ятки. Під час розкопування дзвонів із підвалів було викопано рештки 148 осіб, (в тому числі багато дитячих) зі слідами насильства; загиблі — жертви НКВД.
Церква святого Миколая
Церква св. Миколая розташована над потічком, який відділяв старий Бучач від нового (в актах названа міською). Сучасна церква почала будуватись на початку XVII ст. і освячена 1610 року. Фундаторами храму стали Марія Амалія з Могил з чоловіком — власником міста Стефаном Потоцьким, що підтверджує зображення їхнього шлюбного герба (Потоцьких-Могилів) над дверима церкви. Церква св. Миколая була першим православним кам'яним храмом у місті, відомо, що на цьому місці ще раніше була дерев'яна церква.
Споруда невеликих розмірів, у плані — прямокутник із прибудовою спереду та вежею у центрі. У часи оборони Бучача від турків і татар вікна церкви служили бійницями. Церкву оточує масивний кам'яний мур. У 1780 та 1855 роках були великі повені, які завалювали мур, але його відновили. 1862 р. під час реконструкції церкви було додано дерев'яний бабинець.
Основною цінністю церкви є унікальний іконостас, дорого оздоблений різьбленням і позолотою, характерним для стилю бароко. До найбільших скарбів храму відносять ікону «Богородиця» XVI ст., що на східній стіні вівтаря. Її привезла до Бучача Марія Могилянка. Стіни храми розписані зображеннями святих. Незвичайним є зображення ангелів на сходах у вівтарній абсидії. Близько 400-ти років церква св. Миколая — осередок духовності для населення міста.
Храм використовували для богослужінь спочатку і в даний час православні, деякий час — вірні УГКЦ (наприклад, теперішній дзвін встановлений в 1920-х рр., коли в церкві служив парох Бучача о. Денис Нестайко).
Іконостас
Іконостас Миколаївської церкви Бучача — визначна пам'ятка українського образотворчого мистецтва першої половини XVIII століття. Фахівці вважають, що його створили майстри жовківської школи різьби по дереву та малярства (м. Жовква, нині Львівської області). Встановлено в церкві 1743 р.
Виконаний у стилі бароко. Головне у ньому — архітектонічні конструкції та декоративні різьблення. Динаміка архітектурних мас виділена значним збільшенням висоти центральної частини іконостасу, що надає йому пірамідальної композиції; напружена пластичність декоративного обрамлення передана суцільним різьбленням, у якому домінують виноградна лоза та зубчасті листки аканта. Живописні картини іконостасу стилістично пов'язані з його декором.
Відвідали
- митрополит Михайло (Левицький) (1833 р.)
- митрополит Григорій (Яхимович) (1851 р.)
- митрополит Йосиф (Сембратович) (1878 р.)
Церква св. Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла- одна із багатьох чарівних архітектурних і релігійних пам'яток у місті Бучачі. (зараз користуються прихильники УАПЦ) на місці дерев'яного, який згорів перед цим. Дерев'яний храм існував в 1664 р., був парафіяльним. В 1784 р., після смерти о. Івана Борисикевича, був прилучений до парафії церкви Св. Покрови. На захід від храму був сад, город, мешкальний будинок для священика.
Споруда — кам'яна, невелика за розміром, тепер повністю оточена Нагірянським цвинтарем. Коло храму поховані священики (зокрема, о. Денис Нестайко, о. Ярослав Богатюк), парафіяни (зокрема, у родинному гробівці, Тадей Назарук — батько Осипа Назарука).
Багато років храм тішить своїх парафіян особливою святістю та атмосферою, що дихає відлунням давніх поколінь.
В храмі (по лівій стороні) знаходиться пам'ятна таблиця з прізвищами, іменами людей, які віддали життя, беручи участь у визвольних змаганнях 1918—1920 років в складі УГА та Армії УНР (зокрема, Юліян Нестайко — син о. Дениса Нестайка).
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Бучацький костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — один із найбільш туристичних архітектурних об'єктів заходу України (діючий, парафіяльний Бучацької парафії).
- Перший фарний кам'яний костел було побудовано біля 1379 року зі створенням римо-католицької парафії, фундатором був власник поселення Міхал Авданець. У старому фарному костелі були поховані (за тодішніми традиціями) представники Бучацьких гербу Абданк (зокрема, Давид — фундатор побудови бічного вівтаря), Творовських-Бучацьких (зокрема, Ян Творовський (Бучацький), була мідна позолочена таблиця з епітафією; Ян «Збожний» (була надгробна таблиця з епітафією, встановлена братом Єжи Войцехом)), Потоцьких — до побудови домініканського костелу в Золотому Потоці (зокрема, Бернард, Анджей(Єнджей)), була пам'ятна таблиця з епітафією Миколая Потоцького; встановлення пам'ятних таблиць з епітафіями або поховання представників роду Потоцьких в костелі Бучача викликає інтерес в дослідників історії міста, адже в ті часи в криптах храмів ховались представники родини фундаторів храму, представники споріднених шлюбними зв'язками родів, що підтверджене самими представниками цієї гілки Потоцьких в костелі Золотого Потоку. Велика ймовірність, що він був ґотичним.
- Костел вирішили замінити на кам'яний на початку XVIII ст., розбирати почали восени 1760 р. за вказівкою Миколи Василя Потоцького після дозволу львівського архієпископа Вацлава Героніма Сераковського. За сприяння М. В. Потоцького (21 березня 1761 видав фундаційну грамоту (лист)) Храм Успіння було перебудовано у 1761–1763 роках за планом Мартина Урбаніка (також припускають, що це може бути і його компаньйон Бернард Меретин). Посвячення (консекрацію) костелу 14 серпня 1763 року провів під час канонічної візитації львівський латинський архієпископ Вацлав Геронім з Богуславиць Сераковський.
Тіла осіб, похованих в старому фарному костелі Бучача, були перепоховані в криптах новозбудованого храму. Зараз з правої сторони можна бачити надгробок Марії з Лаських Собєщаньської — старостини хрептовської (пом. 7 квітня 1768 р., похована 13 квітня). Саркофаги з тілами похований в криптах сучасного костелу, відсутні (ймовірно, були перепоховані під час перебудови всіх міст Галичини після входження до складу Священної Римської імперії).
У записах метричних, книг хрещень, поховань бучацьких костелів можна довідатись. що неодноразово хресними батьками були дідичі міста (зокрема, Стефан Александер Потоцький, його син Микола Василь), гості (генерал-ад'ютант короля Швеції Карла ХІІ Андерс (Єнджей) Тиллденкрон, староста львівський Йоахім Потоцький та інші).
У костелах Бучача працювали ксьондзи: Станіслав Рикала, Стефан Броньовський, Томаш Пашковський, Павел Розмисловський, Станіслав Мрочек, Єжи Якуб Стронкєвич, о. Александр Юзеф Млодкєвич, Антоній Віліньський, Томаш Венгєрський, Францішек Пйотровський, канонік, дідич міста Павел Потоцький, Міхал Домбровський, Мацей Анджейовський, Станіслав Громніцький, о. Людвик Рутина. Зараз настоятелем храму є о. Даріюш Пєхнік.
Костел цегляний, потинькований, головний фасад прикрашений подвоєними пілястрами. В центральному полі — портал, над ним напівциркульне вікно. Фасад завершує бароковий начілок з аттикою і вазами. Тимпан фронтону прикрашено копією Сікстинської Мадонни (автор оригіналу — Рафаель Санті, зберігається в м. Дрезден.)
Костел — хрещатий в плані, склепіння хрещаті і напівциркульні. Окраса храму — архітектурний вівтар, один з найкращих на теренах сучасної України. Поліхромний, з переважанням зелених кольорів і білими статуями святих.
На раніших зображеннях можна бачити дзвіницю (не збережено, розібрана біля 1958 р., знаходилась на місці невеликого майданчика біля доріжки до замку, вище гроту на подвір'ї собору, з тильної сторони).
Втрачені споруди
Багато архітектурних пам'яток втратилось впродовж історії Бучача.
Церква і монастир Святої Трійці
Церква та монастир Св. Трійці (спочатку — православний, василіянський; відбудований, заселений монахами коштом Марії Могилянки близько 1612 р.). З 1652 р. — (воля дідича міста — Яна Потоцького) костел Преображення Господнього та монастир домініканів. Закритий 30 листопада 1789 р. рішенням уряду Австрії — тоді частини Священної Римської імперії. Костел купив дідич Медведівців п. Станіслав Пєньчиковський, за його наказом був розібраний у 1808 р., матеріал був використаний для побудови церкви та садиби в селі.
Згідно з урядовою люстрацією (ревізією) від 15 березня 1809 р., монастир складався з будівлі (кляштору), городу (2 морґи), великого подвір'я (було обнесене частково дерев'яними штахетами, частково кам'яними стовпами; в одному кінці була стайня на 6 коней і возівня); оцінена вартість — 17161 крон 45 крейцарів; купив бучацький поштмайстер Ґеорґ Федерер, після кількох перепродажів за 1300 злотих купив бучацький декан УГКЦ о. Михаїл Курилович — в приміщенні кляштору було організовано навчання дівчат («бурса»).
Церква Різдва Пречистої Богоматері
Церква Різдва Пречистої Богоматері знаходилась на нагірянському передмісті. М. В. Потоцький видав 2 грамоти, якими забезпечував утримання храму та його священиків (зокрема, у березні 1757 р., 20 січня 1764 р.). Не існувала у 1880-х рр.
Інші споруди
- Стара церква Св. Покрови. Зі старої церкви походить ікона «Богоматір Одигітрія» з 17 століття, котра тепер зберігається в фондах Національного художнього музею України
- Дзвіниці Успенського костелу (є фотографії)
- Домініканський костел Св. Хреста («костелик», розібраний в середині XVIII століття для побудови монастиря Василіян)
- Стара синагога (спалена татарами 1685 року)
- Нова головна синагога (спалена нацистами 1941 року)
Вулиці та будинки
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2015) |
Пам'ятники
- Скульптура Матері Божої (Бучач)
- Святий Ян Непомук (Бучач)
- Пам'ятник Іоану Георгію Пінзелю (Бучач)
- Пам'ятник Тарасу Шевченку
- Погруддя Тараса Шевченка
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2015) |
Примітки
- Ostrowski J. Wstęp… — S. 8.
- якийсь час — костел Св. Станіслава
- д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини… — С. 40.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 65.
- д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини… — С. 40-41.
- Ostrowski J. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 92.
- Дуда І. Ґоловацький (Ґловацький) Яків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — .
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 58.
- Там само. — S. 132.
- Там само. — S. 133.
- Мистецтво України: Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1.
- Щербак Л.. Бучацької Миколаївської церви іконостас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — .
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 139.
- Там само. — S. 146.
- Стоцький Я. Монастир Отців Василіян… — С. 37.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 93.
- Там само. — S. 87—88.
- Там само. — S. 46—48.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 252.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 88.
- Там само. — S. 92.
- Там само. — S. 92—96.
- канонічного візиту
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 97.
- Там само. — S. 100.
- Там само. — S. 99-100.
- Там само. — S. 101—108.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 108.
- Там само. S. 111
- Там само. — S. 110.
- Там само. — S. 111.
- Там само. — S. 145—146.
- Мельник А. Український іконопис XII — XIX ст.: з колекції НХМУ / А. Мельник. — К. : Артанія Нова, 2005. — С. 219.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник. — Тернопіль : Збруч, 2010. — 64 с., іл.
- Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582–588. — .
- Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — .
- Шубарт П. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012.
- Barącz S. http://www.polona.pl/item/564820/0/ [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Коротка історія старого костелу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitekturni pam yatki BuchachaVidomosti pro mistoPersha pismova zgadka pro Buchach 1260 r Jmovirno todi bulo pobudovano derev yanij zamok Nayavni sogodni pam yatki zbudovani v osnovnomu u XVII ta XVIII st Zagalnomu planuvannyu mista cherez relyef harakterni vuzki zvivisti podekudi dosit strimki vulici neveliki majdani iz statuyami svyatih chastina statuj ne zbereglisya Cikavim u rozmishenni arhitekturnih pam yatok ye te sho arhitekturno zberezheni zhitlovi budinki vklyuchayuchi ratushu roztashovani u centri mista a reshtu pam yatok na pivdennih ta shidnih okolicyah mista Buchach napevne yedine misto v Galichini z relyefom yakij vimagav muruvati veliku kilkist pidpirnih stin dlya usunennya mozhlivosti spovzannya yak budivel vulic tak i gruntu V osnovnomu cya robota bula zroblena za chasiv Avstro Ugorshini avstrijci majstri takoyi roboti cherez shozhij relyef Znachnij vnesok u ozdoblennya mista zrobili zhiteli Buchacha ta okolic Mikola Vasil Potockij yak vlasnik mista i mecenat arhitektori Bernard Meretin Yan Gotfrid Gofman Martin Urbanik skulptori Ivan Georgij Pinzel Mihajlo Filevich Yih skulpturne ozdoblennya do sogodni zbereglosya v cerkvi Svyatoyi Pokrovi ta Uspenskomu kosteli vivtar V pobudovu buchackih pam yatok togo chasu takozh doklali zusil arhitektori ta Jogan Shi yu lcer nevidomi nam majstri pidmajstri ta uchni sho pracyuvali pid kerivnictvom Pinzelya na t zv fabrikah Potockogo Zaraz u Buchachi nalichuyetsya 8 pam yatok arhitekturi zagalnoukrayinskogo znachennya ratusha zamok Vasiliyanskij monastir Zdvizhenska cerkva Svyatopokrovska cerkva cerkva sv Mikolaya rimo katolickij kostel Uspinnya Materi Bozhoyi ruyini cerkvi v urochishi Monastirok poblizu mista Pam yatkiBuchacka ratusha Dokladnishe Buchacka ratusha Majdan VoliVezha Buchackoyi ratushi Roztashovana v nizhnij chastini mista posered nevelikogo majdanu garmoniyuye z landshaftom viriznyayetsya chitkim okreslennyam ob yemiv i doskonalistyu proporcij Sporuda maye yaskravo virazhenu vertikalno centralnu kompoziciyu vezhovogo tipu Na 2 poverhovij kubichnij ob yem spirayetsya 2 yarusna vezha z velikimi viknami Plastiku stin pidkreslyuyut pilyastri krok i kilkist yakih neodnakovi na golovnomu fasadi 6 na zadnomu 5 na bichnih po 4 voni zakinchuyutsya kapitelyami korinfskogo orderu i znachno uriznomanitnyuyut ploshinu fasadiv Arhitekturni formi poznacheni vishukanoyu plinnoyu piznobarokovoyu plastikoyu Troye dverej nini nizhche rivnya ploshi pered muzeyem Do 1847 roku na verhnomu yarusi vezhi buv godinnik yakij vidnovili 2002 go V XIX st na I u poversi rozmishuvalisya povitove starostvo ta rada Pislya 1920 roku budivlyu viddali pid zhitlo ta kramnici Tut diyali muzichna shkola 1940 50 ti roki istoriko krayeznavchij muzej i dityacha hudozhnya shkola 1982 1992 U 1988 1989 rokah ratushu restavruvali todi zh dobuduvali derev yanu vezhu kupol pokritu midnim listom Zamok Dokladnishe Buchackij zamok Vulicya ZamkovaRuyini buchackogo zamku Oboronnij forpost formoyu shozhij na rivnobedrennij trikutnik iz zaokrugdenimi kutami ta vipukloyu osnovoyu Stini do 3 5 m zavtovshki mayut 3 yarusi obhodiv z bijnicyami dlya vognepalnoyi zbroyi Najmicnisha pivkrugla stina z dvoma vezhami po bokah vihodit v bik mista na vulicyu Zamkovu Najstarisha pivnichna chastina forteci sho lezhit na trikutnomu misi nad Stripoyu zvedena z chervonogo ta svitlogo piskoviku z vapnom Doslidniki vvazhayut sho cya stina zbereglasya she z ostannoyi chverti XIV st na sho vkazuyut tovsti i kolis dosit visoki oboronni muri Na teritoriyi forteci takozh buv palac v stili Renesansu mozhlivo zbudovanij na misci davnishoyi zhitlovoyi sporudi zalishki stin yakoyi z yednani z zberezhenimi dvoma yarusami shidnoyi vezhi zamku Do palacu vela v yizna brama na pershomu poversi ta pidjomnij mist perekinutij cherez riv Palac prikrashali galereyi z arkadami Posered dvoru buv fontan Na sogodni z chasiv 14 15 st v zamku zalishilisya znajdeni v rozkopkah gotichni fragmenti arhitekturi mozhlivo Reshta zberezhenih stin i basht datuyut XVI st maket zamku v buchackomu muzeyi Zamok bagato raziv rujnuvavsya ale zavzhdi potim vidbudovuvavsya Osoblivo chasto prohodiv proces rujnaciyi ta vidbudovi v XVII st 1676 r fortecyu zrujnuvali turki ale za koshti Yana Potockogo voyevodi braclavskogo bulo chastkovo vidbuduvano abo jogo sina Stefana u 80 h rr Opis 1684 r svidchit pro povnu chi majzhe povnu vidbudovu Pisemni dzherela seredini XVIII st zgaduyut ukriplennya v Buchachi yak vzhe pokinuti ta zanedbani Fortecya v Buchachi za Avstro Ugorshini zanepala V XIX st chastkovo rozibrano oboronni muri a kaminnya prodane yak budivelnij material Sogodni reshtki zamku potrebuyut vidnovlennya Vasiliyanskij monastir Dokladnishe Buchackij monastir Vulicya Mickevicha 19 Monastir Vasilian Okrasa Buchacha Vasiliyanskij monastir sporuda na vul Mickevicha Maye mistobudivne znachennya zavdyaki vidovzhenomu golovnomu fasadu i dvom vezham kostelu sho ye vertikalnoyu dominantoyu starodavnogo mista Pobudovanij na misci starogo dominikanskogo dzherelo kostelu u tretij chverti XVIII stolittya Proekt arhitektora Yana Gotfrida Gofmana Same vin stvoriv she odin proekt dlya Mikoli Vasilya Potockogo proekt perebudovi Pochayivskogo monastirya nini lavri Na pochatku XVIII st didich Stefan Potockij otrimav vid lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Yana Skarbeka dozvil na zaproshennya z Litvi u Buchach otciv Vasiliyan dlya zasnuvannya teologichnoyi shkoli 12 travnya 1751 r Mikola Vasil Potockij sin Stefana Potockogo voyevodi belzkogo zakladaye pershij narizhnij kamin dlya pobudovi sporudi Na suchasnij vul Mickevicha sho pidnimayetsya do vershini Fedorovoyi gori roztashovanij kompleks sporud Vasiliyanskogo monastirya Hrestovozdvizhenska cerkva sporudzhena v 1753 1770 rr pid naglyadom kapitana Stanislavskoyi forteci arhitektora A J Shi yu lcera ohoronnij nomer 652 1 pivnichnij ta pivdennij korpus monastirskih kelij 652 2 ta 652 3 ta dzvinicyu 652 4 Teologichna shkola z 1911 roku Misijnij institut imeni svyatogo Josafata diyala do 1944 roku Kompleks monastirya G podibnij v plani mav keliyi dlya chenciv stajnyu kuhnyu kostel Korpusa kelij starishi za suchasnij kostel datovani XVII stolittyam Keliyi dvopoverhovi ceglyani potinkovani Fasadi plaski sprosheni za dekorom prikrasheni lopatkami i viknami Korpus livoruch vid kostelu najdavnishij zakinchuyetsya vezheyu zi shpilem Cerkva v stili vilenskogo baroko hreshata za pozemnim planom Zahidnij fasad z dvoma vezhami u p yat yarusiv prikrashenij rozkrepovanimi pilyastrami i karnizami V inter yeri pilyastri z zolochenimi kapitelyami stinopisi tempernimi farbami na religijni syuzheti XVIII st Shist derev yanih skulptur tvori skulptora zi Lvova M Filevicha Vid zasnuvannya i do sogodnishnih dniv Vasilianskij monastir nalezhit greko katolikam Zdvizhenska cerkva Dokladnishe Cerkva Chesnogo i zhivotvoryashogo Hresta Buchach Fasad hramu osin 2013 Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta buduvalas u 1750 1770 tih rokah za proektom arhitektora Yana Gotfrida Gofmana V cerkvi pervinnij rozpis freski vikonav zhivopisec vasiliyanin Golovackij Yakiv cherneche im ya Isihij Pochatkovo odna z vezh priznachalas dlya vstanovlennya v nij dzvonu insha godinnika Vseredini ye garnij rozpis stin ta cinni ikonostasi Odin iz najvazhlivishih hramiv Buchacha Cerkva Svyatoyi Pokrovi Dokladnishe Cerkva Svyatoyi Pokrovi Buchach Povna nazva hramu svyatoyi Pokrovi opiki Materi Bozhoyi Zvedena 1764 p arhitektorom A J Shi yu lcerom abo 1755 r arhitektorom Bernardom Meretinom Pobudovano yiyi bilya miscya de stoyala starenka derev yana cerkva Vlasnik mista Mikola Vasil Potockij nakazav yiyi rozibrati vibuduvati novu kam yanu Vona otochena kam yanim murom ta obsadzhena lipami Stil arhitekturi cerkvi nagaduye piznye baroko Za golovnim vivtarem znahoditsya velikij obraz sv Pokrovi v sribnih rizah ta pozoloti Vvazhayetsya sho cej obraz priviz Mikola Vasil Potockij z Moldaviyi 29 lipnya 1865 r velika pozhezha majzhe vse misto zgorilo u tomu chisli j cerkva sv Pokrovi yiyi bulo shvidko vidnovleno II a svitova vijna poshkodila kupol cerkvi pislya remontu jomu nadali inshoyi formi Cerkva diyala do 1956 r piznishe tut zrobili sklad RajST 1990 r pochatok vidbudovi pam yatki Pid chas rozkopuvannya dzvoniv iz pidvaliv bulo vikopano reshtki 148 osib v tomu chisli bagato dityachih zi slidami nasilstva zagibli zhertvi NKVD Cerkva svyatogo Mikolaya Dokladnishe Cerkva svyatogo Mikolaya Buchach Cerkva sv Mikolaya roztashovana nad potichkom yakij viddilyav starij Buchach vid novogo v aktah nazvana miskoyu Suchasna cerkva pochala buduvatis na pochatku XVII st i osvyachena 1610 roku Fundatorami hramu stali Mariya Amaliya z Mogil z cholovikom vlasnikom mista Stefanom Potockim sho pidtverdzhuye zobrazhennya yihnogo shlyubnogo gerba Potockih Mogiliv nad dverima cerkvi Cerkva sv Mikolaya bula pershim pravoslavnim kam yanim hramom u misti vidomo sho na comu misci she ranishe bula derev yana cerkva Sporuda nevelikih rozmiriv u plani pryamokutnik iz pribudovoyu speredu ta vezheyu u centri U chasi oboroni Buchacha vid turkiv i tatar vikna cerkvi sluzhili bijnicyami Cerkvu otochuye masivnij kam yanij mur U 1780 ta 1855 rokah buli veliki poveni yaki zavalyuvali mur ale jogo vidnovili 1862 r pid chas rekonstrukciyi cerkvi bulo dodano derev yanij babinec Osnovnoyu cinnistyu cerkvi ye unikalnij ikonostas dorogo ozdoblenij rizblennyam i pozolotoyu harakternim dlya stilyu baroko Do najbilshih skarbiv hramu vidnosyat ikonu Bogorodicya XVI st sho na shidnij stini vivtarya Yiyi privezla do Buchacha Mariya Mogilyanka Stini hrami rozpisani zobrazhennyami svyatih Nezvichajnim ye zobrazhennya angeliv na shodah u vivtarnij absidiyi Blizko 400 ti rokiv cerkva sv Mikolaya oseredok duhovnosti dlya naselennya mista Hram vikoristovuvali dlya bogosluzhin spochatku i v danij chas pravoslavni deyakij chas virni UGKC napriklad teperishnij dzvin vstanovlenij v 1920 h rr koli v cerkvi sluzhiv paroh Buchacha o Denis Nestajko Ikonostas Ikonostas Cerkvi Svyatogo Mikolaya do zniknennya pevnih elementiv Ikonostas Mikolayivskoyi cerkvi Buchacha viznachna pam yatka ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva pershoyi polovini XVIII stolittya Fahivci vvazhayut sho jogo stvorili majstri zhovkivskoyi shkoli rizbi po derevu ta malyarstva m Zhovkva nini Lvivskoyi oblasti Vstanovleno v cerkvi 1743 r Vikonanij u stili baroko Golovne u nomu arhitektonichni konstrukciyi ta dekorativni rizblennya Dinamika arhitekturnih mas vidilena znachnim zbilshennyam visoti centralnoyi chastini ikonostasu sho nadaye jomu piramidalnoyi kompoziciyi napruzhena plastichnist dekorativnogo obramlennya peredana sucilnim rizblennyam u yakomu dominuyut vinogradna loza ta zubchasti listki akanta Zhivopisni kartini ikonostasu stilistichno pov yazani z jogo dekorom Vidvidali mitropolit Mihajlo Levickij 1833 r mitropolit Grigorij Yahimovich 1851 r mitropolit Josif Sembratovich 1878 r Cerkva sv Arhistratiga Mihayila Dokladnishe Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Buchach Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Buchach Nagiryanka UAPC Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila odna iz bagatoh charivnih arhitekturnih i religijnih pam yatok u misti Buchachi zaraz koristuyutsya prihilniki UAPC na misci derev yanogo yakij zgoriv pered cim Derev yanij hram isnuvav v 1664 r buv parafiyalnim V 1784 r pislya smerti o Ivana Borisikevicha buv priluchenij do parafiyi cerkvi Sv Pokrovi Na zahid vid hramu buv sad gorod meshkalnij budinok dlya svyashenika Sporuda kam yana nevelika za rozmirom teper povnistyu otochena Nagiryanskim cvintarem Kolo hramu pohovani svyasheniki zokrema o Denis Nestajko o Yaroslav Bogatyuk parafiyani zokrema u rodinnomu grobivci Tadej Nazaruk batko Osipa Nazaruka Bagato rokiv hram tishit svoyih parafiyan osoblivoyu svyatistyu ta atmosferoyu sho dihaye vidlunnyam davnih pokolin V hrami po livij storoni znahoditsya pam yatna tablicya z prizvishami imenami lyudej yaki viddali zhittya beruchi uchast u vizvolnih zmagannyah 1918 1920 rokiv v skladi UGA ta Armiyi UNR zokrema Yuliyan Nestajko sin o Denisa Nestajka Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Dokladnishe kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Buchach Fasad kostelu Uspinnya Bogorodici Buchackij kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi odin iz najbilsh turistichnih arhitekturnih ob yektiv zahodu Ukrayini diyuchij parafiyalnij Buchackoyi parafiyi Pershij farnij kam yanij kostel bulo pobudovano bilya 1379 roku zi stvorennyam rimo katolickoyi parafiyi fundatorom buv vlasnik poselennya Mihal Avdanec U staromu farnomu kosteli buli pohovani za todishnimi tradiciyami predstavniki Buchackih gerbu Abdank zokrema David fundator pobudovi bichnogo vivtarya Tvorovskih Buchackih zokrema Yan Tvorovskij Buchackij bula midna pozolochena tablicya z epitafiyeyu Yan Zbozhnij bula nadgrobna tablicya z epitafiyeyu vstanovlena bratom Yezhi Vojcehom Potockih do pobudovi dominikanskogo kostelu v Zolotomu Potoci zokrema Bernard Andzhej Yendzhej bula pam yatna tablicya z epitafiyeyu Mikolaya Potockogo vstanovlennya pam yatnih tablic z epitafiyami abo pohovannya predstavnikiv rodu Potockih v kosteli Buchacha viklikaye interes v doslidnikiv istoriyi mista adzhe v ti chasi v kriptah hramiv hovalis predstavniki rodini fundatoriv hramu predstavniki sporidnenih shlyubnimi zv yazkami rodiv sho pidtverdzhene samimi predstavnikami ciyeyi gilki Potockih v kosteli Zolotogo Potoku Velika jmovirnist sho vin buv gotichnim Kostel virishili zaminiti na kam yanij na pochatku XVIII st rozbirati pochali voseni 1760 r za vkazivkoyu Mikoli Vasilya Potockogo pislya dozvolu lvivskogo arhiyepiskopa Vaclava Geronima Serakovskogo Za spriyannya M V Potockogo 21 bereznya 1761 vidav fundacijnu gramotu list Hram Uspinnya bulo perebudovano u 1761 1763 rokah za planom Martina Urbanika takozh pripuskayut sho ce mozhe buti i jogo kompanjon Bernard Meretin Posvyachennya konsekraciyu kostelu 14 serpnya 1763 roku proviv pid chas kanonichnoyi vizitaciyi lvivskij latinskij arhiyepiskop Vaclav Geronim z Boguslavic Serakovskij Tila osib pohovanih v staromu farnomu kosteli Buchacha buli perepohovani v kriptah novozbudovanogo hramu Zaraz z pravoyi storoni mozhna bachiti nadgrobok Mariyi z Laskih Sobyeshanskoyi starostini hreptovskoyi pom 7 kvitnya 1768 r pohovana 13 kvitnya Sarkofagi z tilami pohovanij v kriptah suchasnogo kostelu vidsutni jmovirno buli perepohovani pid chas perebudovi vsih mist Galichini pislya vhodzhennya do skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U zapisah metrichnih knig hreshen pohovan buchackih kosteliv mozhna dovidatis sho neodnorazovo hresnimi batkami buli didichi mista zokrema Stefan Aleksander Potockij jogo sin Mikola Vasil gosti general ad yutant korolya Shveciyi Karla HII Anders Yendzhej Tilldenkron starosta lvivskij Joahim Potockij ta inshi U kostelah Buchacha pracyuvali ksondzi Stanislav Rikala Stefan Bronovskij Tomash Pashkovskij Pavel Rozmislovskij Stanislav Mrochek Yezhi Yakub Stronkyevich o Aleksandr Yuzef Mlodkyevich Antonij Vilinskij Tomash Vengyerskij Francishek Pjotrovskij kanonik didich mista Pavel Potockij Mihal Dombrovskij Macej Andzhejovskij Stanislav Gromnickij o Lyudvik Rutina Zaraz nastoyatelem hramu ye o Dariyush Pyehnik Kostel ceglyanij potinkovanij golovnij fasad prikrashenij podvoyenimi pilyastrami V centralnomu poli portal nad nim napivcirkulne vikno Fasad zavershuye barokovij nachilok z attikoyu i vazami Timpan frontonu prikrasheno kopiyeyu Sikstinskoyi Madonni avtor originalu Rafael Santi zberigayetsya v m Drezden Kostel hreshatij v plani sklepinnya hreshati i napivcirkulni Okrasa hramu arhitekturnij vivtar odin z najkrashih na terenah suchasnoyi Ukrayini Polihromnij z perevazhannyam zelenih koloriv i bilimi statuyami svyatih Na ranishih zobrazhennyah mozhna bachiti dzvinicyu ne zberezheno rozibrana bilya 1958 r znahodilas na misci nevelikogo majdanchika bilya dorizhki do zamku vishe grotu na podvir yi soboru z tilnoyi storoni Vtracheni sporudiBagato arhitekturnih pam yatok vtratilos vprodovzh istoriyi Buchacha Cerkva i monastir Svyatoyi Trijci Cerkva ta monastir Sv Trijci spochatku pravoslavnij vasiliyanskij vidbudovanij zaselenij monahami koshtom Mariyi Mogilyanki blizko 1612 r Z 1652 r volya didicha mista Yana Potockogo kostel Preobrazhennya Gospodnogo ta monastir dominikaniv Zakritij 30 listopada 1789 r rishennyam uryadu Avstriyi todi chastini Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kostel kupiv didich Medvedivciv p Stanislav Pyenchikovskij za jogo nakazom buv rozibranij u 1808 r material buv vikoristanij dlya pobudovi cerkvi ta sadibi v seli Zgidno z uryadovoyu lyustraciyeyu reviziyeyu vid 15 bereznya 1809 r monastir skladavsya z budivli klyashtoru gorodu 2 morgi velikogo podvir ya bulo obnesene chastkovo derev yanimi shtahetami chastkovo kam yanimi stovpami v odnomu kinci bula stajnya na 6 konej i vozivnya ocinena vartist 17161 kron 45 krejcariv kupiv buchackij poshtmajster Georg Federer pislya kilkoh pereprodazhiv za 1300 zlotih kupiv buchackij dekan UGKC o Mihayil Kurilovich v primishenni klyashtoru bulo organizovano navchannya divchat bursa Cerkva Rizdva Prechistoyi Bogomateri Cerkva Rizdva Prechistoyi Bogomateri znahodilas na nagiryanskomu peredmisti M V Potockij vidav 2 gramoti yakimi zabezpechuvav utrimannya hramu ta jogo svyashenikiv zokrema u berezni 1757 r 20 sichnya 1764 r Ne isnuvala u 1880 h rr Inshi sporudi Stara cerkva Sv Pokrovi Zi staroyi cerkvi pohodit ikona Bogomatir Odigitriya z 17 stolittya kotra teper zberigayetsya v fondah Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini Dzvinici Uspenskogo kostelu ye fotografiyi Dominikanskij kostel Sv Hresta kostelik rozibranij v seredini XVIII stolittya dlya pobudovi monastirya Vasiliyan Stara sinagoga spalena tatarami 1685 roku Nova golovna sinagoga spalena nacistami 1941 roku Vulici ta budinki Dokladnishe Vulici Buchacha Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2015 Pam yatniki Pam yatnik Shevchenku Skulptura Materi Bozhoyi Buchach Svyatij Yan Nepomuk Buchach Pam yatnik Ioanu Georgiyu Pinzelyu Buchach Pam yatnik Tarasu Shevchenku Pogruddya Tarasa Shevchenka Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2015 PrimitkiOstrowski J Wstep S 8 yakijs chas kostel Sv Stanislava d r Andrusyak Nikola Minule Buchachchini S 40 Skrzypecki T H Potok Zloty S 65 d r Andrusyak Nikola Minule Buchachchini S 40 41 Ostrowski J Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Monasterzyskach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie S 92 Duda I Golovackij Glovackij Yakiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 451 ISBN 966 528 197 6 Baracz S Pamiatki buczackie S 58 Tam samo S 132 Tam samo S 133 Mistectvo Ukrayini Enciklopediya K 1995 T 1 Sherbak L Buchackoyi Mikolayivskoyi cervi ikonostas Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 211 ISBN 966 528 197 6 Baracz S Pamiatki buczackie S 139 Tam samo S 146 Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan S 37 Baracz S Pamiatki buczackie S 93 Tam samo S 87 88 Tam samo S 46 48 Skrzypecki T H Potok Zloty S 252 Baracz S Pamiatki buczackie S 88 Tam samo S 92 Tam samo S 92 96 kanonichnogo vizitu Baracz S Pamiatki buczackie S 97 Tam samo S 100 Tam samo S 99 100 Tam samo S 101 108 Baracz S Pamiatki buczackie S 108 Tam samo S 111 Tam samo S 110 Tam samo S 111 Tam samo S 145 146 Melnik A Ukrayinskij ikonopis XII XIX st z kolekciyi NHMU A Melnik K Artaniya Nova 2005 S 219 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Kozak M avtor tekstu Bubnij P litredaktor Buchach Fotoputivnik Ternopil Zbruch 2010 64 s il Kozak M Logush D Uniyat V Buchach Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 582 588 ISBN 978 966 457 228 3 Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 s il ISBN 966 7086 24 0 Shubart P Baroko ta jogo rozvitok v arhitekturi mist Shidnoyi Galichini Odesa 2012 Baracz S http www polona pl item 564820 0 19 listopada 2015 u Wayback Machine Korotka istoriya starogo kostelu