Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологія Вірменія вивчення доісторичного суспільства за культурними залишками стародавнього населення сучасної Вірмені

Археологія Вірменії

Археологія Вірменії

Археологія Вірменія - вивчення доісторичного суспільства за культурними залишками стародавнього населення сучасної Вірменії, від найдавнішого відомого перебування людини на Вірменському нагір’ї за нижнього палеоліту більше 1 мільйона років тому до залізної доби та виникнення історично відомої держави Урарту в 9 століття до Р.Х., кінець якої в VI сторіччі до Р.Х. означає початок .

Давньокам'яна доба

Вірменське нагір’я було заселене людськими групами від нижнього палеоліту до сучасних днів. Перші людські сліди підтверджуються наявністю ашельських знарядь, що, як правило, близьких до виходів обсидіану датуванням понад 1 мільйона років тому. Також були виявлені поселення середнього та підньої давньокам'яної доби, такі як печера 1 та тріалетійська середньокам'яна культура.

Найновіші та найважливіші розкопки - на місцевості кам'яної доби 1 у долині річки Раздан. Тисячі 325000-річних артефактів можуть свідчити, що цей етап технологічних інновацій людини відбувався з перервами по всьому Стародавньому Світі, а не поширювався з Африки, як вважалося раніше.

Новокам'яна доба

Сайти Акнашен і Араташен в Араратській долині, як вважають, належать до новокам'яної доби Археологічні розкопки , розташовані на південний захід від вірменського села Таронік в Армавірському марзі, також свідчення про заселення за новокам'яної доби. 

Шулавері-шомуська культура в центральному Закавказзі є однією з найдавніших відомих доісторичних культур у цьому районі, що датується вуглецем приблизно 6000 - 4000 роками до Р.Х.. Шулавері-шомуська культура в цьому районі стала наступником Кура-аракської культури бронзової доби, датованої приблизно 3400 - 2000 роками до Р.Х..

Бронзова доба

image
Могильник бронзової доби Зорац-Карер (також відомий як Карахундж).
image
Територія вірменської мови, як видається, приблизно збігалася з хуррійською та близькоспорідненою урартською (з темним затіненням). Маловідома і, мабуть, споріднена неіндоєвропейська мова розташована на півночі. Багато з цих мов займали частково попередню територію куро-аракської культури (легке затінення). Найближчими індоєвропейськомовними сусідами вірмен були гутії та хітії (включно з лувіями та палаями), жоден з яких не розмовляв мовами, тісно пов'язаними з вірменською. Ассирійська мова була неіндоєвропейською мовою. Поховання з колісницями виявлені в Тріалеті та Лчашені.

Культурою раннього бронзової доби Вірменії була куро-аракська культура, що датується 4000-2200 роками до Р.Х.. Найдавніші залишки цієї культуру виявлені на Араратській рівнині звідки вона поширилася до 3000 року до Р.Х. на Грузію (але так і не дійшла до Колхіди), просувалася на захід та на південний схід, в край нижнього сточища Урмії та озера Ван.

У 2200-1600 роках до Р.Х. тріалетійськ-ванадзорська культура квітла у Вірменії, на півдні Грузії та північному сході Туреччини. Існує припущення, що вона належала індоєвропейцям. Тоді інші, імовірно споріднені культури були поширені по всьому Вірменському нагір’ю, а саме в краї гори Арагац та Севанського озера.

Вчені початку 20 сторіччя припустили, що назва "Вірменія", ймовірно, була вперше зафіксована на написі, де згадується Армані (або Арманум) разом з містом Ібла, що відносилися до країни завойованої Нарам-Сіном (2300 рік до Р.Х.), і що тепер ототожнюються з акадською колонією в сучасній турецькій провінції Діярбакир; проте точні місця розташування і Армані, і Ібла нез'ясовані. Деякі сучасні дослідники розмістили Армані (Армі) у загальній зоні сучасного і припустили, що воно було населене, принаймні частково, носіями давньоіндоєвропейської мови. Сьогодні сучасні ассирійці (які традиційно розмовляють новоарамейською, а відтак не акадською мовою) називають вірмен стародавним ім'ям Армані. Єгипетський фараон Тутмос III у 33-му році свого правління (1446 рік до Р.Х.) згадував народ "Ерменен", коли стверджував, що в їх країні "небо спирається на його чотири стовпи". Вірменія, можливо, пов'язана з Маннаєю, що тотожня згаданому в Біблії краю . Проте визначено з упевненістю найрання згадка назви "Вірменія" походить з Бехістунського напису (близько 500 року до Р.Х.).

Найранньою формою слова "Хаястан", ендоніма Вірменії, може бути князівство на Вірменському нагір'ї , яке засвідчене в хетських літописах за 1500-1200 роки до Р.Х..

У 1200-800 роках до Р.Х. більша частина Вірменії була об'єднана у конфедерацію племен, яку ассирійські джерела називали Наїрі, що з асирійської мови значить "Країна річок".

За пізньої бронзової доби й раннього залізної доби (1300-600 рр. до РХ.) археологічною культурою племен Закавказзя була центральнозакавказька культура, у якій простежуються джерела культури сучасних народів Південного Кавказу.

Залізна доба

Головною метою раннього вторгнення Ассирії у Вірменію було отримання металів. Залізна доба усюди слідувалп за бронзовою. Її вплив помітний у Вірменії, а перехідний період добре визначено. В гробницях металеві знахідки відносяться до давнішої доби бронзи. На більшості досліджених кладовищ були виявлені як бронзові, так і залізні вироби, що свідчить про поступове просування до залізної доби.

Дивитися також

Примітки

  1. Dolukhanov, Pavel; Aslanian, Stepan; Kolpakov, Evgeny; Belyaeva, Elena (2004). . Antiquity. 78 (301). Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 19 березня 2021.
  2. Pinhasi, R.; Gasparian, B.; Wilkinson, K.; Bailey, R.; Bar-Oz, G.; Bruch, A.; Chataigner, C. (2008). Hovk 1 and the Middle and Upper Paleolithic of Armenia: a preliminary framework. Journal of Human Evolution. 55 (5): 803—816. doi:10.1016/j.jhevol.2008.04.005. PMID 18930308.
  3. Adler, D. S.; Wilkinson, K. N.; Blockley, S.; Mark, D. F.; Pinhasi, R.; Schmidt-Magee, B. A.; Nahapetyan, S.; Mallol, C.; Berna, F. (26 вересня 2014). Early Levallois technology and the Lower to Middle Paleolithic transition in the Southern Caucasus. Science (англ.). 345 (6204): 1609—1613. Bibcode:2014Sci...345.1609A. doi:10.1126/science.1256484. ISSN 0036-8075. PMID 25258079.
  4. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 19 березня 2021.
  5. The earliest finds of cultivated plants in Armenia: evidencefrom charred remains and crop processing residues in pise´from the Neolithic settlements of Aratashen and Aknashen [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.], Roman Hovsepyan, George Wilcox, 2008
  6. "Armenians" in Encyclopedia of Indo-European Culture or EIEC, edited by J. P. Mallory and Douglas Q. Adams, published in 1997 by Fitzroy Dearborn.
  7. Joan Aruz, Sarah B. Graff, Yelena Rakic, Cultures in Contact: From Mesopotamia to the Mediterranean in the Second Millennium B.C. The Metropolitan Museum of art symposia. Metropolitan Museum of Art, 2013 p12-24
  8. Aynur Özifirat (2008), The Highland Plateau of Eastern Anatolia in the Second Millennium BCE: Middle/Late Bronze Ages [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.] pp.103-106
  9. John A. C. Greppin and I. M. Diakonoff, Some Effects of the Hurro-Urartian People and Their Languages upon the Earliest Armenians Journal of the American Oriental Society Vol. 111, No. 4 (Oct. - Dec., 1991), pp. 721
  10. Joan Aruz, Kim Benzel, Jean M. Evans, Beyond Babylon: Art, Trade, and Diplomacy in the Second Millennium B.C. Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.) (2008) pp. 92
  11. Kossian, Aram V. (1997), , архів оригіналу за 29 серпня 2019, процитовано 19 березня 2021 pp. 254
  12. Daniel T. Potts A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East. [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.] Volume 94 of Blackwell Companions to the Ancient World. John Wiley & Sons, 2012 p.681
  13. Simonyan, Hakob Y. (2012). . Backdirt. The Cotsen Institute of Archaeology at UCLA (The Puzzle of the Mayan Calendar): 110—113. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 5 серпня 2019.
  14. Martirosyan, Hrach (2014). (PDF). Leiden University: 1—23. Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  15. Archi, Alfonso (2016). . Orientalia. 85: 3. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 8 червня 2019.
  16. Kroonen, Guus; Gojko Barjamovic; Michaël Peyrot (9 травня 2018). : 3. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 19 березня 2021.
  17. Martiros Kavoukjian, "The Genesis of Armenian People", Montreal, 1982.
  18. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 19 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

  • Доісторичні місця в Північній Вірменії [ 14 липня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arheologiya Virmeniya vivchennya doistorichnogo suspilstva za kulturnimi zalishkami starodavnogo naselennya suchasnoyi Virmeniyi vid najdavnishogo vidomogo perebuvannya lyudini na Virmenskomu nagir yi za nizhnogo paleolitu bilshe 1 miljona rokiv tomu do zaliznoyi dobi ta viniknennya istorichno vidomoyi derzhavi Urartu v 9 stolittya do R H kinec yakoyi v VI storichchi do R H oznachaye pochatok Davnokam yana dobaVirmenske nagir ya bulo zaselene lyudskimi grupami vid nizhnogo paleolitu do suchasnih dniv Pershi lyudski slidi pidtverdzhuyutsya nayavnistyu ashelskih znaryad sho yak pravilo blizkih do vihodiv obsidianu datuvannyam ponad 1 miljona rokiv tomu Takozh buli viyavleni poselennya serednogo ta pidnoyi davnokam yanoyi dobi taki yak pechera 1 ta trialetijska serednokam yana kultura Najnovishi ta najvazhlivishi rozkopki na miscevosti kam yanoyi dobi 1 u dolini richki Razdan Tisyachi 325000 richnih artefaktiv mozhut svidchiti sho cej etap tehnologichnih innovacij lyudini vidbuvavsya z perervami po vsomu Starodavnomu Sviti a ne poshiryuvavsya z Afriki yak vvazhalosya ranishe Novokam yana dobaSajti Aknashen i Aratashen v Araratskij dolini yak vvazhayut nalezhat do novokam yanoyi dobi Arheologichni rozkopki roztashovani na pivdennij zahid vid virmenskogo sela Taronik v Armavirskomu marzi takozh svidchennya pro zaselennya za novokam yanoyi dobi Shulaveri shomuska kultura v centralnomu Zakavkazzi ye odniyeyu z najdavnishih vidomih doistorichnih kultur u comu rajoni sho datuyetsya vuglecem priblizno 6000 4000 rokami do R H Shulaveri shomuska kultura v comu rajoni stala nastupnikom Kura arakskoyi kulturi bronzovoyi dobi datovanoyi priblizno 3400 2000 rokami do R H Bronzova dobaMogilnik bronzovoyi dobi Zorac Karer takozh vidomij yak Karahundzh Teritoriya virmenskoyi movi yak vidayetsya priblizno zbigalasya z hurrijskoyu ta blizkosporidnenoyu urartskoyu z temnim zatinennyam Malovidoma i mabut sporidnena neindoyevropejska mova roztashovana na pivnochi Bagato z cih mov zajmali chastkovo poperednyu teritoriyu kuro arakskoyi kulturi legke zatinennya Najblizhchimi indoyevropejskomovnimi susidami virmen buli gutiyi ta hitiyi vklyuchno z luviyami ta palayami zhoden z yakih ne rozmovlyav movami tisno pov yazanimi z virmenskoyu Assirijska mova bula neindoyevropejskoyu movoyu Pohovannya z kolisnicyami viyavleni v Trialeti ta Lchasheni Kulturoyu rannogo bronzovoyi dobi Virmeniyi bula kuro arakska kultura sho datuyetsya 4000 2200 rokami do R H Najdavnishi zalishki ciyeyi kulturu viyavleni na Araratskij rivnini zvidki vona poshirilasya do 3000 roku do R H na Gruziyu ale tak i ne dijshla do Kolhidi prosuvalasya na zahid ta na pivdennij shid v kraj nizhnogo stochisha Urmiyi ta ozera Van U 2200 1600 rokah do R H trialetijsk vanadzorska kultura kvitla u Virmeniyi na pivdni Gruziyi ta pivnichnomu shodi Turechchini Isnuye pripushennya sho vona nalezhala indoyevropejcyam Todi inshi imovirno sporidneni kulturi buli poshireni po vsomu Virmenskomu nagir yu a same v krayi gori Aragac ta Sevanskogo ozera Vcheni pochatku 20 storichchya pripustili sho nazva Virmeniya jmovirno bula vpershe zafiksovana na napisi de zgaduyetsya Armani abo Armanum razom z mistom Ibla sho vidnosilisya do krayini zavojovanoyi Naram Sinom 2300 rik do R H i sho teper ototozhnyuyutsya z akadskoyu koloniyeyu v suchasnij tureckij provinciyi Diyarbakir prote tochni miscya roztashuvannya i Armani i Ibla nez yasovani Deyaki suchasni doslidniki rozmistili Armani Armi u zagalnij zoni suchasnogo i pripustili sho vono bulo naselene prinajmni chastkovo nosiyami davnoindoyevropejskoyi movi Sogodni suchasni assirijci yaki tradicijno rozmovlyayut novoaramejskoyu a vidtak ne akadskoyu movoyu nazivayut virmen starodavnim im yam Armani Yegipetskij faraon Tutmos III u 33 mu roci svogo pravlinnya 1446 rik do R H zgaduvav narod Ermenen koli stverdzhuvav sho v yih krayini nebo spirayetsya na jogo chotiri stovpi Virmeniya mozhlivo pov yazana z Mannayeyu sho totozhnya zgadanomu v Bibliyi krayu Prote viznacheno z upevnenistyu najrannya zgadka nazvi Virmeniya pohodit z Behistunskogo napisu blizko 500 roku do R H Najrannoyu formoyu slova Hayastan endonima Virmeniyi mozhe buti knyazivstvo na Virmenskomu nagir yi yake zasvidchene v hetskih litopisah za 1500 1200 roki do R H U 1200 800 rokah do R H bilsha chastina Virmeniyi bula ob yednana u konfederaciyu plemen yaku assirijski dzherela nazivali Nayiri sho z asirijskoyi movi znachit Krayina richok Za piznoyi bronzovoyi dobi j rannogo zaliznoyi dobi 1300 600 rr do RH arheologichnoyu kulturoyu plemen Zakavkazzya bula centralnozakavkazka kultura u yakij prostezhuyutsya dzherela kulturi suchasnih narodiv Pivdennogo Kavkazu Zalizna dobaGolovnoyu metoyu rannogo vtorgnennya Assiriyi u Virmeniyu bulo otrimannya metaliv Zalizna doba usyudi sliduvalp za bronzovoyu Yiyi vpliv pomitnij u Virmeniyi a perehidnij period dobre viznacheno V grobnicyah metalevi znahidki vidnosyatsya do davnishoyi dobi bronzi Na bilshosti doslidzhenih kladovish buli viyavleni yak bronzovi tak i zalizni virobi sho svidchit pro postupove prosuvannya do zaliznoyi dobi Divitisya takozhVirmenska gipoteza Hajk Karahundzh Zorac Karer Gora Ararat Nayiri Arheologiya Gruziyi Arheologiya AzerbajdzhanuPrimitkiDolukhanov Pavel Aslanian Stepan Kolpakov Evgeny Belyaeva Elena 2004 Antiquity 78 301 Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 19 bereznya 2021 Pinhasi R Gasparian B Wilkinson K Bailey R Bar Oz G Bruch A Chataigner C 2008 Hovk 1 and the Middle and Upper Paleolithic of Armenia a preliminary framework Journal of Human Evolution 55 5 803 816 doi 10 1016 j jhevol 2008 04 005 PMID 18930308 Adler D S Wilkinson K N Blockley S Mark D F Pinhasi R Schmidt Magee B A Nahapetyan S Mallol C Berna F 26 veresnya 2014 Early Levallois technology and the Lower to Middle Paleolithic transition in the Southern Caucasus Science angl 345 6204 1609 1613 Bibcode 2014Sci 345 1609A doi 10 1126 science 1256484 ISSN 0036 8075 PMID 25258079 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 19 bereznya 2021 The earliest finds of cultivated plants in Armenia evidencefrom charred remains and crop processing residues in pise from the Neolithic settlements of Aratashen and Aknashen 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine Roman Hovsepyan George Wilcox 2008 Armenians in Encyclopedia of Indo European Culture or EIEC edited by J P Mallory and Douglas Q Adams published in 1997 by Fitzroy Dearborn Joan Aruz Sarah B Graff Yelena Rakic Cultures in Contact From Mesopotamia to the Mediterranean in the Second Millennium B C The Metropolitan Museum of art symposia Metropolitan Museum of Art 2013 ISBN 1588394751 p12 24 Aynur Ozifirat 2008 The Highland Plateau of Eastern Anatolia in the Second Millennium BCE Middle Late Bronze Ages 15 sichnya 2021 u Wayback Machine pp 103 106 John A C Greppin and I M Diakonoff Some Effects of the Hurro Urartian People and Their Languages upon the Earliest Armenians Journal of the American Oriental Society Vol 111 No 4 Oct Dec 1991 pp 721 Joan Aruz Kim Benzel Jean M Evans Beyond Babylon Art Trade and Diplomacy in the Second Millennium B C Metropolitan Museum of Art New York N Y 2008 pp 92 Kossian Aram V 1997 arhiv originalu za 29 serpnya 2019 procitovano 19 bereznya 2021 pp 254 Daniel T Potts A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East 19 travnya 2020 u Wayback Machine Volume 94 of Blackwell Companions to the Ancient World John Wiley amp Sons 2012 ISBN 1405189886 p 681 Simonyan Hakob Y 2012 Backdirt The Cotsen Institute of Archaeology at UCLA The Puzzle of the Mayan Calendar 110 113 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 5 serpnya 2019 Martirosyan Hrach 2014 PDF Leiden University 1 23 Arhiv originalu PDF za 4 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 Archi Alfonso 2016 Orientalia 85 3 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2019 Kroonen Guus Gojko Barjamovic Michael Peyrot 9 travnya 2018 3 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 19 bereznya 2021 Martiros Kavoukjian The Genesis of Armenian People Montreal 1982 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 19 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaDoistorichni miscya v Pivnichnij Virmeniyi 14 lipnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ