Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венеційський арсенал (італ. Arsenale di Venezia) — це комплекс колишніх корабелень та арсеналів, розташованих поруч у місті Венеція, Північна Італія. Ним володіла держава і Арсенал створив основну масу морських суден Венеційської республіки у XII—XVIII сторіччях. Він був «одним з найранніших в історії підприємств масового виробництва».
| Арсенал | |
|---|---|
 | |
| 45°26′07″ пн. ш. 12°21′11″ сх. д. / 45.435277777805772814° пн. ш. 12.35305555558377755° сх. д.Координати: 45°26′07″ пн. ш. 12°21′11″ сх. д. / 45.435277777805772814° пн. ш. 12.35305555558377755° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Венеція |
| Тип | d |
| Архітектор | d |
  Арсенал Арсенал (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №394 (англ.) |
Як частина Венеції, Арсенал включений до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Опис
Будівництво Арсеналу почалось бл. 1104 року, в часи Венеційської республіки. Він став найбільшим промисловим комплексом в Європі до початку Промислової революції та займав територію у бл. 45 га чи 15 % Венеції. Він був оточений оборонним муром довжиною 3,2 км, який затуляв його від погляду публіки, та мав охоронців по периметру. Суднобудівельники та інші працівники постійно працювали в арсеналі, створюючи кораблі, які відпливали з міського порту. Різні частини Арсеналу виробляли свої стандартні деталі суден або інше морське оснащення, у тому числі зброю, канати та такелаж. В залежності від типу судна зі стандартних деталей його потім могли зібрати за день. Флот Арсеналу володів особливим лісом на пагорбах Монтелло у Венето, звідки Арсенал отримував дерево для суден.
Арсенал виробив більшість торгових суден Венеції, які забезпечили економічне процвітання та владу республіки, що тривали до її падіння у завоюванні Наполеоном 1797 року.
Історія
Арсенал візаньійського стилю міг існувати на ділянці ще у 8-му сторіччі, але датою початку будівництва сучасних споруд вважається 1104 рік під час правління Орделафо Фальєро, хоча для такої точної дати свідчень не має. Але Арсенал вже точно існував на початку 13-го сторіччя.
Спочатку державна корабельня працювала виключно для ремонту приватно збудованих кораблів військово-морських сил, але вже 1320 року був збудований Новий Арсенал (італ. Arsenale Nuovo), значно більший попереднього. Це дозволило будувати та ремонтувати всі державні військово-морські та великі торгові кораблі в одному місці. Пізніше Арсенал також став важливим центром виробництва канатів, а зовні його стін було збудовано житло для працівників.
Венеція розробила методи безперервного виробництва військових і торгових кораблів, у тому числі систему «спочатку каркас» на заміну давньоримської практики «спочатку корпус». Ця нова система дозволяла виробляти кораблі значно швидше та потребувала менше лісу. На піку ефективності на початку 16-го ст., на Арсеналі працювало десь 16 000 людей, які за свідченнями могли створювати майже одне судно щодня, та могли підготувати, снарядити зброєю та провіантом новозбудовану галеру стандартизованими частинами на основі конвеєру, який більше ніде не зустрічався до початку Промислової революції.
Працівники Арсеналу, які об'єднувались за чіткою професійною приналежністю, також досить рано розробили вогнепальну зброю, починаючи з бомбард у 1370-ті та численних малих пушок для використання проти генуезців через декілька років. Швидкість вильоту кулі з ручної зброї, виробленої в Арсеналі, перевищила швидкість арбалету, і пробивала броню лицарів. Зброя Арсеналу також була відома мультифункціональністю; лідер венеційських Кондотьєрів, Бартоломео Коллеоні за традицією вважається першим, хто змонтував нову легшу артилерію Арсеналу на пересувні повозки для використання у полі битви.
Головні ворота Арсеналу — Porta Magna, були збудовані близько 1460 і стали першою будівлею неокласицизму у Венеції. Вони ймовірно були збудовані Антоніо Гамбелло за проектом Якопо Белліні. Два давньогрецькі леви, розташовані по їх боках, були додані у 1687 році. На одному з них, відомому як Пірейський лев, викарбувані руни з часів набігів скандинавських найманців в 11-му сторіччі.
Наприкінці 16-го сторіччя, розробники Арсеналу експериментували з більшими судами як платформами для важких морських пушок. Найбільшим з них був галеас, який використовувався у битві при Лепанто проти османців, і був розроблений на базі старої торгової «великої галери». Судно було величезним, йшло по морю за рахунок і вітрил, і весел, а пушки були змонтовані по обох боках судна на колісних основах, як в сучасності. Однак у битві воно було повільне і неповоротке, тому їх було збудовано лише декілька. Галеон, також розроблений в Арсеналі, був озброєним парусним кораблем, більш сплюснутою версією торгового «круглого корабля». Він був корисний у великих військово-морських битвах, але малопридатним для маленьких заток та поруч з довгими навітряними берегами далмацького узбережжя.
Значна частина Арсеналу була знищена за часів наполеонівського правління та пізніше відбудована. Зараз Арсенал використовується як військово-морська база, науково-дослідний центр та виставковий центр у період Венеційського бієнале, а також в ньому розташований центр збереження історичних кораблів.
Масове виробництво
Здатність Венеційського Арсеналу до масового виробництва галер майже конвеєром була унікальна для свого часу та призвела до ймовірно найбільшого цільного промислового комплексу у Європі до настання Промислової революції. Він навіть згаданий у «Пеклі» Данте Аліг'єрі:
Як у Венеції, де в арсеналіВзимі в'язка смола кипить, буя,
Хто ж на бізань, фок-мачту ладить тяжі, -…
Щоб засмолити судна на причалі,
Що там стоять; і дехто обробля
Готове вже судно, а дехто маже
Борти мандрованого корабля,
Хто робить весла, хто канати в'яже,
Той ремонтує ніс, а той корму,
Арсенал був особливо видатним на фоні процвітання у Європі того часу закритих гільдій, де знання передавалися від батька до сина чи підручного, з одночасною монополією на виробництво і продаж якогось товару у регіоні
Початок масового виробництва припадає на період після будівництва Нового Арсеналу (1320), та створення «великої галери», яке само по собі дуже важливий винахід — перехід на будівництво за принципом «спочатку каркас». Цей процес використовував менше деревини, ніж попередній «спочатку корпус» і відповідно забирав значно менше часу, що було важливим для промислового виробництва. І вже на початок 16-то ст. Арсенал став найбільш могутнім та ефективним суднобудівним підприємством тогочасного світу. Він не лише виробляв кораблі, снасті та інші морські товари, але й був основним сховищем зброї у Венеції.
Арсенал був здатен виробити та повністю оснастити військове чи торгове судно іноді за день, а у сучасній йому Європі виробництво судна схожого розміру часто тривало місяцями. Такі значні виробничі потужності в першу чергу завдячували великій кількості працівників — майже 16 000 осіб та чіткого розподілу праці між ними за принципом конвеєру. Виробництво було розподілено на 3 основні стадії: (1) створення каркаса, (2) оббиття каркаса дошками (створення корпусу) та створення кают, (3) та фінальна збірка. На кожній стадії працювали лише ті робочі, які на ній спеціалізувалися. Крім того використовувались стандартизовані деталі, а під час основних стадій виробництва вони проходили вже лише мінімальну обробку.
Одним з революційних винаходів Арсеналу був рухомий конвеєр. Використовуючи канал, галери рухались вздовж стадій їх виробництва, переміщуючись до робочих та матеріалів, що дозволяло уникнути переміщення матеріалів та робочих до них по суходолу. Цей конвеєрний підхід був повторений лише на початку 20-го сторіччя, коли Генрі Форд запровадив сучасний конвеєр.
Галілей та Арсенал
Галілео Галілей 1593 року став консультантом Арсеналу, надаючи поради військовим інженерам та виробникам інструментів та допомагаючи вирішити проблеми суднобудівників, багато з яких були пов'язані з балістикою. Він також зробив декілька важливих інновацій у виробничому процесі та логістики Арсеналу. За результатами співпраці з Арсеналом щодо суднобудування пізніше в житті Галілео надрукував книгу щодо нового виду сучасної науки, яка стосувалася сили та спротиву матеріалів («Бесіди та математичні докази, які стосуються двох нових галузей науки», 1638).
Морська сила Венеції
Багатство та влада Венеції засновувались на її здатності контролювати торгівлю у Середземному морі, що не було б неможливим без дуже великого військово-морського та торгового флотів. У 1450 році по морях ходили понад 3 000 венеційських торгових кораблів, які були як кораблями, що перевозили товари для венеційських купців, так і кораблями венеційського військово-морського флоту. Такий флот потребував постійного ремонту та облаштування. Венеційський Арсенал виступав не лише як основний суднобудівник, а й відповідав за поточний ремонт кораблів. Це потребувало фінансування, на яке уряд Венеції витрачав до 10 % доходів.
Допоміжні арсенали
Крім Арсеналу в Венеції, мережа арсеналів була збудована в інших місцях, які були під владою венеційців, зокрема у Греції. Відомі корабельні в Егейському морі, Епірі, Пелопоннесі та Королівстві Кандія (сучасний Крит), локації включали Гувію на Корфу, Метоні, Короні, Халкіду, Превезу, Ханью та Іракліон.
Примітки
- Rondo Cameron, Larry Neal (2003). A Concise Economic History of the World: From Paleolithic Times to the Present. Oxford University Press. с. 161.
- Giove, S., Rosato, P. & Breil, M. «A multicriteria approach for the evaluation of the sustainability of re-use of historic buildings in Venice [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.].»
- Norris, R.M. «Carpaccio's Hunting on the lagoon and two Venetian ladies: A vignette of fifteenth-century Venetian life [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.].»
- Tassava, C.J. «Launching a Thousand Ships: Entrepreneurs, War Workers, and the State in American Shipbuilding, 1940—1945 [ 8 червня 2003 у Wayback Machine.].»
- Davis, R.C. (2007). . Baltimore, MD: The Johns Hopkins University Press. с. 201, back cover. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 січня 2010.
- Konstam, A.; Bryan, T. (2002). . Oxford, U.K.: Osprey Publishing. с. 22. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 січня 2010.
- Atauz, A.D. «Trade, piracy, and naval warfare in the central Mediterranean: The maritime history and archaeology of Malta [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.].»
- O'Connell, G.C. «Venice, the lagoon and the Adriatic Sea: a historic struggle for survival[недоступне посилання з лютого 2019].» Central Connecticut State University Master of Science in International Studies Thesis. August 2005. Accessed 30 January 2010.
- Iordanou, Ioanna (2015). . The Economic History Review. doi:10.1111/ehr.12131. Архів оригіналу за 9 вересня 2017.
- Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 29 грудня 2015.
- Dolinsky, Anton. «Inventory Management History Part Three: Venetian Arsenal — Ahead of Their Time». Almyta Systems. http://www.almyta.com/Inventory_Management_History_3.asp [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Kaon Consulting. «The Venetian Arsenal: The World's First Assembly Line.» http://www.kaon.com.au/index.php?page=venetian-arsenal [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Frederic Chapin Lane, Venice: A Maritime Republic (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1973): 1-2.
- Kōstas Damianidēs (1997). . Hypourgeio Aigaiou. с. 26. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.
ή τεχνίτες εργάζονται όμως και στα βενετσιάνικα ναυπηγεία και τους ναυσταθμους στο Αιγαίο (Χανιά, Ηράκλειο, Μεθώνη, Κορώνη, Χαλκίδα, Πρέβεζα και Κέρκυρα) όπως επίσης και στο ναύσταθμο της ίδιας της Βενετίας
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венеційський арсенал |
- Arsenale di Venezia — Офіційна сторінка Арсеналу [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venecijskij arsenal ital Arsenale di Venezia ce kompleks kolishnih korabelen ta arsenaliv roztashovanih poruch u misti Veneciya Pivnichna Italiya Nim volodila derzhava i Arsenal stvoriv osnovnu masu morskih suden Venecijskoyi respubliki u XII XVIII storichchyah Vin buv odnim z najrannishih v istoriyi pidpriyemstv masovogo virobnictva Arsenal45 26 07 pn sh 12 21 11 sh d 45 435277777805772814 pn sh 12 35305555558377755 sh d 45 435277777805772814 12 35305555558377755 Koordinati 45 26 07 pn sh 12 21 11 sh d 45 435277777805772814 pn sh 12 35305555558377755 sh d 45 435277777805772814 12 35305555558377755Krayina ItaliyaRoztashuvannyaVeneciyaTipdArhitektordArsenalArsenal Italiya Mediafajli u VikishovishiVorota Vhid vodoyu ital Ingresso all Acqua ArsenaluPivnichnij vhid ta kanal Galeacce ital Galeazze Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 394 angl Yak chastina Veneciyi Arsenal vklyuchenij do Svitovoyi spadshini YuNESKO OpisBudivnictvo Arsenalu pochalos bl 1104 roku v chasi Venecijskoyi respubliki Vin stav najbilshim promislovim kompleksom v Yevropi do pochatku Promislovoyi revolyuciyi ta zajmav teritoriyu u bl 45 ga chi 15 Veneciyi Vin buv otochenij oboronnim murom dovzhinoyu 3 2 km yakij zatulyav jogo vid poglyadu publiki ta mav ohoronciv po perimetru Sudnobudivelniki ta inshi pracivniki postijno pracyuvali v arsenali stvoryuyuchi korabli yaki vidplivali z miskogo portu Rizni chastini Arsenalu viroblyali svoyi standartni detali suden abo inshe morske osnashennya u tomu chisli zbroyu kanati ta takelazh V zalezhnosti vid tipu sudna zi standartnih detalej jogo potim mogli zibrati za den Flot Arsenalu volodiv osoblivim lisom na pagorbah Montello u Veneto zvidki Arsenal otrimuvav derevo dlya suden Arsenal virobiv bilshist torgovih suden Veneciyi yaki zabezpechili ekonomichne procvitannya ta vladu respubliki sho trivali do yiyi padinnya u zavoyuvanni Napoleonom 1797 roku IstoriyaArsenal vizanijskogo stilyu mig isnuvati na dilyanci she u 8 mu storichchi ale datoyu pochatku budivnictva suchasnih sporud vvazhayetsya 1104 rik pid chas pravlinnya Ordelafo Falyero hocha dlya takoyi tochnoyi dati svidchen ne maye Ale Arsenal vzhe tochno isnuvav na pochatku 13 go storichchya Spochatku derzhavna korabelnya pracyuvala viklyuchno dlya remontu privatno zbudovanih korabliv vijskovo morskih sil ale vzhe 1320 roku buv zbudovanij Novij Arsenal ital Arsenale Nuovo znachno bilshij poperednogo Ce dozvolilo buduvati ta remontuvati vsi derzhavni vijskovo morski ta veliki torgovi korabli v odnomu misci Piznishe Arsenal takozh stav vazhlivim centrom virobnictva kanativ a zovni jogo stin bulo zbudovano zhitlo dlya pracivnikiv Veneciya rozrobila metodi bezperervnogo virobnictva vijskovih i torgovih korabliv u tomu chisli sistemu spochatku karkas na zaminu davnorimskoyi praktiki spochatku korpus Cya nova sistema dozvolyala viroblyati korabli znachno shvidshe ta potrebuvala menshe lisu Na piku efektivnosti na pochatku 16 go st na Arsenali pracyuvalo des 16 000 lyudej yaki za svidchennyami mogli stvoryuvati majzhe odne sudno shodnya ta mogli pidgotuvati snaryaditi zbroyeyu ta proviantom novozbudovanu galeru standartizovanimi chastinami na osnovi konveyeru yakij bilshe nide ne zustrichavsya do pochatku Promislovoyi revolyuciyi Vid na vhid do Arsenalu Kanaletto 1732 Pracivniki Arsenalu yaki ob yednuvalis za chitkoyu profesijnoyu prinalezhnistyu takozh dosit rano rozrobili vognepalnu zbroyu pochinayuchi z bombard u 1370 ti ta chislennih malih pushok dlya vikoristannya proti genuezciv cherez dekilka rokiv Shvidkist vilotu kuli z ruchnoyi zbroyi viroblenoyi v Arsenali perevishila shvidkist arbaletu i probivala bronyu licariv Zbroya Arsenalu takozh bula vidoma multifunkcionalnistyu lider venecijskih Kondotyeriv Bartolomeo Kolleoni za tradiciyeyu vvazhayetsya pershim hto zmontuvav novu legshu artileriyu Arsenalu na peresuvni povozki dlya vikoristannya u poli bitvi Golovni vorota Arsenalu Porta Magna buli zbudovani blizko 1460 i stali pershoyu budivleyu neoklasicizmu u Veneciyi Voni jmovirno buli zbudovani Antonio Gambello za proektom Yakopo Bellini Dva davnogrecki levi roztashovani po yih bokah buli dodani u 1687 roci Na odnomu z nih vidomomu yak Pirejskij lev vikarbuvani runi z chasiv nabigiv skandinavskih najmanciv v 11 mu storichchi Naprikinci 16 go storichchya rozrobniki Arsenalu eksperimentuvali z bilshimi sudami yak platformami dlya vazhkih morskih pushok Najbilshim z nih buv galeas yakij vikoristovuvavsya u bitvi pri Lepanto proti osmanciv i buv rozroblenij na bazi staroyi torgovoyi velikoyi galeri Sudno bulo velicheznim jshlo po moryu za rahunok i vitril i vesel a pushki buli zmontovani po oboh bokah sudna na kolisnih osnovah yak v suchasnosti Odnak u bitvi vono bulo povilne i nepovorotke tomu yih bulo zbudovano lishe dekilka Galeon takozh rozroblenij v Arsenali buv ozbroyenim parusnim korablem bilsh splyusnutoyu versiyeyu torgovogo kruglogo korablya Vin buv korisnij u velikih vijskovo morskih bitvah ale malopridatnim dlya malenkih zatok ta poruch z dovgimi navitryanimi beregami dalmackogo uzberezhzhya Znachna chastina Arsenalu bula znishena za chasiv napoleonivskogo pravlinnya ta piznishe vidbudovana Zaraz Arsenal vikoristovuyetsya yak vijskovo morska baza naukovo doslidnij centr ta vistavkovij centr u period Venecijskogo biyenale a takozh v nomu roztashovanij centr zberezhennya istorichnih korabliv Masove virobnictvoZdatnist Venecijskogo Arsenalu do masovogo virobnictva galer majzhe konveyerom bula unikalna dlya svogo chasu ta prizvela do jmovirno najbilshogo cilnogo promislovogo kompleksu u Yevropi do nastannya Promislovoyi revolyuciyi Vin navit zgadanij u Pekli Dante Alig yeri Yak u Veneciyi de v arsenali Vzimi v yazka smola kipit buya Shob zasmoliti sudna na prichali Sho tam stoyat i dehto obroblya Gotove vzhe sudno a dehto mazhe Borti mandrovanogo korablya Hto robit vesla hto kanati v yazhe Toj remontuye nis a toj kormu Hto zh na bizan fok machtu ladit tyazhi Arsenal buv osoblivo vidatnim na foni procvitannya u Yevropi togo chasu zakritih gildij de znannya peredavalisya vid batka do sina chi pidruchnogo z odnochasnoyu monopoliyeyu na virobnictvo i prodazh yakogos tovaru u regioni Pochatok masovogo virobnictva pripadaye na period pislya budivnictva Novogo Arsenalu 1320 ta stvorennya velikoyi galeri yake samo po sobi duzhe vazhlivij vinahid perehid na budivnictvo za principom spochatku karkas Cej proces vikoristovuvav menshe derevini nizh poperednij spochatku korpus i vidpovidno zabirav znachno menshe chasu sho bulo vazhlivim dlya promislovogo virobnictva I vzhe na pochatok 16 to st Arsenal stav najbilsh mogutnim ta efektivnim sudnobudivnim pidpriyemstvom togochasnogo svitu Vin ne lishe viroblyav korabli snasti ta inshi morski tovari ale j buv osnovnim shovishem zbroyi u Veneciyi Arsenal buv zdaten virobiti ta povnistyu osnastiti vijskove chi torgove sudno inodi za den a u suchasnij jomu Yevropi virobnictvo sudna shozhogo rozmiru chasto trivalo misyacyami Taki znachni virobnichi potuzhnosti v pershu chergu zavdyachuvali velikij kilkosti pracivnikiv majzhe 16 000 osib ta chitkogo rozpodilu praci mizh nimi za principom konveyeru Virobnictvo bulo rozpodileno na 3 osnovni stadiyi 1 stvorennya karkasa 2 obbittya karkasa doshkami stvorennya korpusu ta stvorennya kayut 3 ta finalna zbirka Na kozhnij stadiyi pracyuvali lishe ti robochi yaki na nij specializuvalisya Krim togo vikoristovuvalis standartizovani detali a pid chas osnovnih stadij virobnictva voni prohodili vzhe lishe minimalnu obrobku Odnim z revolyucijnih vinahodiv Arsenalu buv ruhomij konveyer Vikoristovuyuchi kanal galeri ruhalis vzdovzh stadij yih virobnictva peremishuyuchis do robochih ta materialiv sho dozvolyalo uniknuti peremishennya materialiv ta robochih do nih po suhodolu Cej konveyernij pidhid buv povtorenij lishe na pochatku 20 go storichchya koli Genri Ford zaprovadiv suchasnij konveyer Galilej ta ArsenalStatuya Galileya Galileo Galilej 1593 roku stav konsultantom Arsenalu nadayuchi poradi vijskovim inzheneram ta virobnikam instrumentiv ta dopomagayuchi virishiti problemi sudnobudivnikiv bagato z yakih buli pov yazani z balistikoyu Vin takozh zrobiv dekilka vazhlivih innovacij u virobnichomu procesi ta logistiki Arsenalu Za rezultatami spivpraci z Arsenalom shodo sudnobuduvannya piznishe v zhitti Galileo nadrukuvav knigu shodo novogo vidu suchasnoyi nauki yaka stosuvalasya sili ta sprotivu materialiv Besidi ta matematichni dokazi yaki stosuyutsya dvoh novih galuzej nauki 1638 Morska sila VeneciyiBagatstvo ta vlada Veneciyi zasnovuvalis na yiyi zdatnosti kontrolyuvati torgivlyu u Seredzemnomu mori sho ne bulo b nemozhlivim bez duzhe velikogo vijskovo morskogo ta torgovogo flotiv U 1450 roci po moryah hodili ponad 3 000 venecijskih torgovih korabliv yaki buli yak korablyami sho perevozili tovari dlya venecijskih kupciv tak i korablyami venecijskogo vijskovo morskogo flotu Takij flot potrebuvav postijnogo remontu ta oblashtuvannya Venecijskij Arsenal vistupav ne lishe yak osnovnij sudnobudivnik a j vidpovidav za potochnij remont korabliv Ce potrebuvalo finansuvannya na yake uryad Veneciyi vitrachav do 10 dohodiv Dopomizhni arsenaliVenecijskij arsenal u zatoci Govino Kerkira Krim Arsenalu v Veneciyi merezha arsenaliv bula zbudovana v inshih miscyah yaki buli pid vladoyu venecijciv zokrema u Greciyi Vidomi korabelni v Egejskomu mori Epiri Peloponnesi ta Korolivstvi Kandiya suchasnij Krit lokaciyi vklyuchali Guviyu na Korfu Metoni Koroni Halkidu Prevezu Hanyu ta Iraklion PrimitkiRondo Cameron Larry Neal 2003 A Concise Economic History of the World From Paleolithic Times to the Present Oxford University Press s 161 Giove S Rosato P amp Breil M A multicriteria approach for the evaluation of the sustainability of re use of historic buildings in Venice 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Norris R M Carpaccio s Hunting on the lagoon and two Venetian ladies A vignette of fifteenth century Venetian life 4 grudnya 2013 u Wayback Machine Tassava C J Launching a Thousand Ships Entrepreneurs War Workers and the State in American Shipbuilding 1940 1945 8 chervnya 2003 u Wayback Machine Davis R C 2007 Baltimore MD The Johns Hopkins University Press s 201 back cover ISBN 0 8018 8625 2 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 sichnya 2010 Konstam A Bryan T 2002 Oxford U K Osprey Publishing s 22 ISBN 978 1 84176 443 6 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 sichnya 2010 Atauz A D Trade piracy and naval warfare in the central Mediterranean The maritime history and archaeology of Malta 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine O Connell G C Venice the lagoon and the Adriatic Sea a historic struggle for survival nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Central Connecticut State University Master of Science in International Studies Thesis August 2005 Accessed 30 January 2010 Iordanou Ioanna 2015 The Economic History Review doi 10 1111 ehr 12131 Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2015 Dolinsky Anton Inventory Management History Part Three Venetian Arsenal Ahead of Their Time Almyta Systems http www almyta com Inventory Management History 3 asp 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Kaon Consulting The Venetian Arsenal The World s First Assembly Line http www kaon com au index php page venetian arsenal 27 bereznya 2013 u Wayback Machine Frederic Chapin Lane Venice A Maritime Republic Baltimore Johns Hopkins University Press 1973 1 2 Kōstas Damianides 1997 Hypourgeio Aigaiou s 26 Arhiv originalu za 24 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2015 h texnites ergazontai omws kai sta benetsianika nayphgeia kai toys naysta8moys sto Aigaio Xania Hrakleio Me8wnh Korwnh Xalkida Prebeza kai Kerkyra opws epishs kai sto naysta8mo ths idias ths BenetiasPosilannyaPortal Istoriya Portal Mistectvo Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Venecijskij arsenalArsenale di Venezia Oficijna storinka Arsenalu 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine