У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоненко Григорій Миколайович Антоненко 28 серпня 1927 Степанівка Пер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоненко.

Григорій Миколайович Антоненко (28 серпня 1927, Степанівка Перша, Приазовський район, Запорізька область — 13 січня 2017, Запоріжжя) — актор. Народний артист України (1996).

Антоненко Григорій Миколайович

Народився	28 серпня 1927(1927-08-28)^[1] Приазовський район, Дніпропетровська область
Помер	13 січня 2017(2017-01-13) (89 років) Запоріжжя, Україна
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	актор, кіноактор
Заклад	КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР
IMDb	nm6765572

Нагороди та премії

Біографія

З 18 жовтня 1943 року був учнем художника, учнем балету театру імені Миколи Островського. В 1944–1955 роках був артистом балету Запорізького обласного музично-драматичного театру імені Миколи Щорса. У 1948 році закінчив драматичну студію при Запорізькому українському музично-драматичному театрі. По закінченні театральної студії став повноправним членом трупи. З 1955 по 1957 рік працював конферансьє в Київському естрадному оркестрі під керівництвом Євгена Зубцова. В 1957 році став артистом Запорізького обласного музично-драматичного театру імені Миколи Щорса. У репертуарному списку актора — 210 ролей.

Ролі в театрі

«Макар Діброва» О. Корнійчука — Трош
«Безталанна» І. Карпенка-Карого — Дем'ян
«Загибель ескадри» О. Корнійчука — Палад
«Наталка Полтавка» І. Котляревського — Микола
«Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна — Рамон
«Перехоплювач» В. Баснера — Тотай
«Севастопольський вальс» К. Лістова — Безсмертний
«Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашека — Швейк
«Приємна жінка з квіткою і вікнами на північ» Е. Радзінського — Федя
«Інтердівчинка» В. Куніна — Ітіро
«Потомки запорожців» О. Довженка — Гусак
«Москаль-чарівник» І. Котляревського — Лихий
«Наполеон і корсиканка» І. Губача — Наполеон
«Королева чардашу» І. Кальмана — Мішка
«Принцеса цирку» І. Кальмана — Пелікан
«Малюк» О. Горіна — Мсьє Фонтаж
«Ніч, чарівна ніч» В. Попов за М. Гоголем — Голова
«Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка — Прокіп Шкурат
«Ревізор» М. Гоголя — Земляника
«Енеїда» І. Котляревського — Евандр
«Нахлібник» І. Тургенєва — Кузовкін (бенефіс до 80-річчя)
«Мамай» К. Карпенка — Хан Гирей
«Тараса Бульба» М. Гоголя — Старий Козак
«Місто Сонця» — Професор Яворницький

Ролі у кіно

Адмірал Октябрський — (режисер Л. Сааков, 1970 р.)
Старий козак — «Дума про Тараса Бульбу» (режисери П. Пінчук, Є. Березняк, 2009 р.)

Нагороди

1979 — почесне звання «Заслужений артист УРСР»
1995 — диплом Міжнародного конкурсу «Класика сьогодні» (м. Дніпродзержинськ за роль Герасима Калитки)
1996 — почесне звання «Народний артист України».
Лауреат премії Обласного відділення Українського Фонду культури ім. І. Паторжинського
Лауреат пожиттєвої Президентської стипендії

Примітки

http://www.magara.zp.ua/legendarni-osobistosti/item/1250-antonenko-hryhorii-mykolaiovych
. zp.depo.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017.
. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 23 березня 2010.
. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 21 липня 2011.

Посилання

Сторінка Григорія Антоненка на сайті «Кіно-театр» [ 2 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[[http://www.magara.zp.ua/legendarni-osobistosti/item/1250-antonenko-hryhorii-mykolaiovych_http://www.magara.zp.ua/legendarni-osobistosti/item/1250-antonenko-hryhorii-mykolaiovych]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.magara.zp.ua/legendarni-osobistosti/item/1250-antonenko-hryhorii-mykolaiovych

[2] . zp.depo.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 23 березня 2010.

[:0-4] . Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 21 липня 2011.

[1]