Альшиць Леон Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альшиць.

Лео́н Я́кович А́льшиць (30 січня 1910, Житомир — 21 лютого 1983, Одеса) — український радянський художник театру і педагог; член Спілки радянських художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1978 року.

Альшиць Леон Якович
Народження	17 (30) січня 1910 Житомир, Російська імперія
Смерть	21 лютого 1983(1983-02-21) (73 роки)
	Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1931)
Діяльність	сценограф
Вчитель	Єлева Костянтин Миколайович, Татлін Володимир Євграфович і Тряскін Микола Адріанович
Працівник	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого і Одеський обласний академічний драматичний театр
Член	Національна спілка художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 17 [30] січня 1910(19100130) року в місті Житомирі (нині Україна). У 1931 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Володимира Татліна, Костянтиа Єлеви, Миколиа Тряскіна.

У 1929—1941 роках працював в Київському театрі російської драми. Оденочасно у 1937—1941 роках викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого.

Брав участь у німецько-радянській війні як головний художник фронтового театру. Нагороджений медаллю «За оборону Сталінграда» (наказ по підрозділу № 102 від 4 листопада 1944 року). Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1954—1979 роках працював в Одеському російському драматичному театрі імені Андрія Іванова, де протягом 1957—1975 років обіймав посаду головного художника. Одночасно у 1975—1978 роках викладав в Одеському театральному художньо-технічному училищі. У 1970-х — початку 1980-х років співпрацював з Київським театром російської драми імені Лесі Українки.

Жив в Одесі в будинку на вулиці Рози Люксембург, № 2, квартира № 7. Помер в Одесі 21 лютого 1983 року.

Творчість

Працював в галузі театрально-декораційного мистецтва. Серед оформлених вистав:

• «Собака на сіні» Лопе де Вега (1940; Київський театр Червоної армії);
• «Фронт» Олександра Корнійчука (1943, );

у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки

• Максима Горького (1937);
• «Рідний дім» Бориса Ромашова (1938);
• «Розгром» за Олександром Фадєєвим (1971);
• Леоніда Зоріна (1973);
• (1974);
• «І відлетимо з вітрами» Миколи Зарудного (1977);
• «Гравець» за Федором Достоєвським (1981);

в Одеському театрі Радянської армії

• «Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова (1950);
• Миколи Погодіна (1950);

в Одеськомиу російському драматичному театрі імені Андрія Іванова

• «Третя патетична» Миколи Погодіна (1956);
• «Влада темряви» Льва Толстого (1961);
• Віктора Розова (1966);
• «Дощ» Сомерсета Моема (1975);

у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка

• «Учень диявола» Бернарда Шоу (1970);
• Олександра Сухово-Кобиліна (1971).

Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1967 року.

Примітки

1. Альшиц Леон Яковлеич / Память народа.(рос.)

Література

• Альшиць Леон Якович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 9.;
• Альшиць Леон Якович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 10.;
• Кучеренко З. В. Альшиць Леон Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
• Альшиць Леон Якович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 22. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• З. В. Кучеренко Альшиць Леон Якович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 49. — ISBN 5-88500-27-1.
• Альшиць Леон Якович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 17. — .;
• З. В. Кучеренко. Альшиць Леон Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .;
• Альшиць, Леон Якович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .;
• Школьна О. Альшиць Леон Якович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 53. .