«Учень диявола» (англ. The Devil's Disciple) — п’єса ірландського письменника Бернарда Шоу 1896 року. Входить в цикл з трьох п’єс, які автор іронічно назвав «П’єси для пуритан» (інші 2 п’єси: «Цезар і Клеопатра» і «Звернення капітана Брассбаунда»).
Учень диявола | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | п’єса | |||
Форма | п'єса | |||
Тема | смертна кара і Війна за незалежність США | |||
Автор | Бердандо Шоу | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1896 | |||
Опубліковано | 1896 | |||
Наступний твір | Цезар і Клеопатра | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Основний зміст
Дія п’єси відбувається в кінці XVIII століття в північноамериканських колоніях під час їхньої війни за незалежність. «Учень диявола», як і багато інших п’єси Шоу, присвячена темі «християнство і людина». Форму мелодрами Шоу використовує для пародіювання і висміювання театральних штампів. Головний герой, якого оточуючі, та й він сам, вважають бунтарем і безбожником, виявляється в підсумку, як підкреслює Шоу в передмові до п’єси, справжнім християнином, готовим пожертвувати собою, щоб врятувати ближнього.
Історія написання
Шоу давно збирався написати мелодраму, і відповідний випадок представився в 1896 році, коли його приятель актор Вільям Терріс планував навколосвітнє турне і попросив Шоу написати для нього нову п’єсу. Шоу працював над «Учнем диявола» всього два місяці, вересень-жовтень 1896 року. Перша постановка з тріумфальним успіхом відбулася в США (1897 рік, Нью-Йорк). Шоу отримав з Америки 3000 фунтів гонорару і вперше в житті здобув фінансову незалежність. Зокрема, він зміг залишити обридлу і виснажливу працю критика.
Ідейно-художні мотиви
В одному з листів Бернард Шоу пояснив: «Учень диявола» - мелодрама, зліплена з усіх сценічних трюків театру Адельфа — читання заповіту, героїчна самопожертва, військовий трибунал, страта, помилування засудженого в останню хвилину». Всі перераховані типові компоненти незліченних розважальних п’єс Шоу піддав пустотливий переробці. Несправедливо ображена матір, в розважальних п’єсах викликає співчуття глядачів, Шоу вивів огидну фанатичну пуританки місіс Даджен, яка вважає своїм релігійним обов’язком вигнати з життя природні людські задоволення, а любов і доброту замінити жорстокістю і страхом покарання. Як лиходія і безбожника сім’я розглядає Річарда, який і сам не проти висміяти як забобони святенницьку мораль родичів, але у фіналі саме Річард виявляється здатним на благородну самопожертву в ім’я ближнього. Розуміння персонажами свого справжнього релігійно-морального боргу становить один з основних мотивів драми. Пастор Андерсон, несподівано для себе, виявляє, що створений не для мирних молитов, а для битв в ім’я народної свободи. Річард Даджен, все життя який протистояв релігії , виявляється, як пише автор, справді віруючим, «пуританином з пуритан».
Головні герої
- Річард (Дік) Даджен — відрізняється уїдливістю і незалежним характером, постійно провокує оточуючих на конфлікт, любить шокувати їх своєю поведінкою. На відміну від інших, фанатизм Річарда виражається у вчиненні добра — він бере під захист зацьковану сестру Ессі, благородно жертвує собою заради порятунку Андерсона від страти. Хескет Пірсон назвав Річарда «войовничим святим», прообразом майбутньої героїні п’єси про Жанну д’Арк.
- Антоні Андерсон — священик. Характеристика Шоу: «Людина тверезого розуму, живої вдачі і привітного складу. Йому років п’ятдесят … Без сумніву — чудовий пастир духовний, але разом з тим людина, здатна взяти найкраще і від тутешнього світу і відчуває деяку незручність від свідомості, що уживається він з цим світом легше, ніж личило б доброму пресвітеріанину».
- Джудіт Андерсон — дружина священика, дуже вродлива жінка. Добра, поривчаста, легко піддається своїм почуттям.
- Місіс Даджен — мати Річарда. Літня жінка, вважає себе запеклою християнкою і в силу свого особливого розуміння релігійних ідеалів псує життя всім оточуючим. Ненавидить свого «безпутного» сина Річарда.
- Крістофер Даджен (Крісті) — молодший брат Діка, «товстий придуркуватий хлопець років двадцяти двох, білявий і кругловидий». За словами Річарда, «благочестива матушка так потрудилася над його вихованням, що не залишила йому ні розуму, ні міркування».
- Ессі — дівчина 16 років, сирота, двоюрідна сестра Річарда, боязка і залякана. Річард взяв її під своє заступництво, від нього Ессі вперше побачила добре ставлення.
- Майор Суїндон — типовий служака. Не відрізняється особливим розумом, воліє йти напролом і сліпо виконувати приписи. Зневажає всіх американських повстанців.
- Генерал Бергойн — історична особа, аристократ. Дуже розумний, тверезо розбирається в положенні речей. До всіх оточуючих відноситься із зарозумілістю і пихою і навіть на свого «колегу» Суїндона поглядає явно зверхньо. Як і майор, зневажає повстанців, проте в спілкуванні з ними набагато більш ввічливий. Любить критикувати і саркастично відгукуватися про все, від оточуючих до свого командування.
Джерела
- Довідник цікавих фактів та корисних знань. dovidka.biz.ua.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uchen diyavola angl The Devil s Disciple p yesa irlandskogo pismennika Bernarda Shou 1896 roku Vhodit v cikl z troh p yes yaki avtor ironichno nazvav P yesi dlya puritan inshi 2 p yesi Cezar i Kleopatra i Zvernennya kapitana Brassbaunda Uchen diyavolaZhanr p yesaForma p yesaTema smertna kara i Vijna za nezalezhnist SShAAvtor Berdando ShouMova anglijskaNapisano 1896Opublikovano 1896Nastupnij tvir Cezar i Kleopatra Cej tvir u VikishovishiOsnovnij zmistDiya p yesi vidbuvayetsya v kinci XVIII stolittya v pivnichnoamerikanskih koloniyah pid chas yihnoyi vijni za nezalezhnist Uchen diyavola yak i bagato inshih p yesi Shou prisvyachena temi hristiyanstvo i lyudina Formu melodrami Shou vikoristovuye dlya parodiyuvannya i vismiyuvannya teatralnih shtampiv Golovnij geroj yakogo otochuyuchi ta j vin sam vvazhayut buntarem i bezbozhnikom viyavlyayetsya v pidsumku yak pidkreslyuye Shou v peredmovi do p yesi spravzhnim hristiyaninom gotovim pozhertvuvati soboyu shob vryatuvati blizhnogo Istoriya napisannyaShou davno zbiravsya napisati melodramu i vidpovidnij vipadok predstavivsya v 1896 roci koli jogo priyatel aktor Vilyam Terris planuvav navkolosvitnye turne i poprosiv Shou napisati dlya nogo novu p yesu Shou pracyuvav nad Uchnem diyavola vsogo dva misyaci veresen zhovten 1896 roku Persha postanovka z triumfalnim uspihom vidbulasya v SShA 1897 rik Nyu Jork Shou otrimav z Ameriki 3000 funtiv gonoraru i vpershe v zhitti zdobuv finansovu nezalezhnist Zokrema vin zmig zalishiti obridlu i visnazhlivu pracyu kritika Idejno hudozhni motiviV odnomu z listiv Bernard Shou poyasniv Uchen diyavola melodrama zliplena z usih scenichnih tryukiv teatru Adelfa chitannya zapovitu geroyichna samopozhertva vijskovij tribunal strata pomiluvannya zasudzhenogo v ostannyu hvilinu Vsi pererahovani tipovi komponenti nezlichennih rozvazhalnih p yes Shou piddav pustotlivij pererobci Nespravedlivo obrazhena matir v rozvazhalnih p yesah viklikaye spivchuttya glyadachiv Shou viviv ogidnu fanatichnu puritanki misis Dadzhen yaka vvazhaye svoyim religijnim obov yazkom vignati z zhittya prirodni lyudski zadovolennya a lyubov i dobrotu zaminiti zhorstokistyu i strahom pokarannya Yak lihodiya i bezbozhnika sim ya rozglyadaye Richarda yakij i sam ne proti vismiyati yak zaboboni svyatennicku moral rodichiv ale u finali same Richard viyavlyayetsya zdatnim na blagorodnu samopozhertvu v im ya blizhnogo Rozuminnya personazhami svogo spravzhnogo religijno moralnogo borgu stanovit odin z osnovnih motiviv drami Pastor Anderson nespodivano dlya sebe viyavlyaye sho stvorenij ne dlya mirnih molitov a dlya bitv v im ya narodnoyi svobodi Richard Dadzhen vse zhittya yakij protistoyav religiyi viyavlyayetsya yak pishe avtor spravdi viruyuchim puritaninom z puritan Golovni geroyiRichard Dik Dadzhen vidriznyayetsya uyidlivistyu i nezalezhnim harakterom postijno provokuye otochuyuchih na konflikt lyubit shokuvati yih svoyeyu povedinkoyu Na vidminu vid inshih fanatizm Richarda virazhayetsya u vchinenni dobra vin bere pid zahist zackovanu sestru Essi blagorodno zhertvuye soboyu zaradi poryatunku Andersona vid strati Hesket Pirson nazvav Richarda vojovnichim svyatim proobrazom majbutnoyi geroyini p yesi pro Zhannu d Ark Antoni Anderson svyashenik Harakteristika Shou Lyudina tverezogo rozumu zhivoyi vdachi i privitnogo skladu Jomu rokiv p yatdesyat Bez sumnivu chudovij pastir duhovnij ale razom z tim lyudina zdatna vzyati najkrashe i vid tuteshnogo svitu i vidchuvaye deyaku nezruchnist vid svidomosti sho uzhivayetsya vin z cim svitom legshe nizh lichilo b dobromu presviterianinu Dzhudit Anderson druzhina svyashenika duzhe vrodliva zhinka Dobra porivchasta legko piddayetsya svoyim pochuttyam Misis Dadzhen mati Richarda Litnya zhinka vvazhaye sebe zapekloyu hristiyankoyu i v silu svogo osoblivogo rozuminnya religijnih idealiv psuye zhittya vsim otochuyuchim Nenavidit svogo bezputnogo sina Richarda Kristofer Dadzhen Kristi molodshij brat Dika tovstij pridurkuvatij hlopec rokiv dvadcyati dvoh bilyavij i kruglovidij Za slovami Richarda blagochestiva matushka tak potrudilasya nad jogo vihovannyam sho ne zalishila jomu ni rozumu ni mirkuvannya Essi divchina 16 rokiv sirota dvoyuridna sestra Richarda boyazka i zalyakana Richard vzyav yiyi pid svoye zastupnictvo vid nogo Essi vpershe pobachila dobre stavlennya Major Suyindon tipovij sluzhaka Ne vidriznyayetsya osoblivim rozumom voliye jti naprolom i slipo vikonuvati pripisi Znevazhaye vsih amerikanskih povstanciv General Bergojn istorichna osoba aristokrat Duzhe rozumnij tverezo rozbirayetsya v polozhenni rechej Do vsih otochuyuchih vidnositsya iz zarozumilistyu i pihoyu i navit na svogo kolegu Suyindona poglyadaye yavno zverhno Yak i major znevazhaye povstanciv prote v spilkuvanni z nimi nabagato bilsh vvichlivij Lyubit kritikuvati i sarkastichno vidgukuvatisya pro vse vid otochuyuchih do svogo komanduvannya DzherelaDovidnik cikavih faktiv ta korisnih znan dovidka biz ua