Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капе́лла, також Альхая (Альхайя) (лат. Capella, буквально «Кізочка», від capra — «коза», Альхая від араб. العيوق — «коза», α Aur / Альфа Візничого) — найяскравіша зоря у сузір'ї Візничого, шоста за яскравістю на небі. Розташована за 42 світлових роки від Сонця, Капелла є однією зі 100 найближчих зір.
 Сузір'я Візничого | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Візничий |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | +0,08 +0,6/+1,1 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G5IIIe+G0III |
| Показник кольору (B−V) | +0,80 |
| Показник кольору (U−B) | +0,45 |
| Тип змінності | ? |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +30,2 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 75,52 мас/р Схил.: −427,13 мас/р |
| Паралакс (π) | 77,29 ± 0,89 мас |
| Відстань | 42,2 ± 0,5 св. р. (12,9 ± 0,1 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | −0,5 +0,14/+0,29 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 2,69/2,56 M☉ |
| Радіус | 12,2/9,2 R☉ |
| Світність | 78,5/77,6 L☉ |
| Ефективна температура | 4940/5700 K |
| Металічність | 40% Сонячної |
| Вік | 0,525 млрд. років |
| Другий компонент | Капелла Ab |
| Період (P) | 0,284802 ± 0,000005 років |
| Велика піввісь (a) | 0,05647 ± 0,00005" |
| Ексцентриситет (e) | 0,0000 ± 0,0002 |
| (i) | 137,18 ± 0,05° |
| Вузол (Ω) | 40,8 ± 0,1° |
| Епоха периастру (T) | 1989,00329 ± 0,00005 |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Capella |
Капелла — жовтий гігант. На малюнку сузір'я Капелла розташована на плечі Візничого. На картах неба на цьому плечі Візничого часто малювали кізочку. Серед зір першої величини вона найближча до північного полюсу світу (Полярна зоря має другу величину) і, внаслідок цього, відіграє важливу роль міфологічних переказах[]. Капелла згадується в табличці, що датується []
Фізичні характеристики
Капелла цікава тим, що це спектрально-подвійна зоря. Дві зорі-гіганти спектрального класу G, світністю близько 77 і 78 сонячних віддалені одна від одної на 100 млн км (2/3 відстані від Землі до Сонця) і обертаються з періодом 104,02 доби. За розміром кожна з цих зір приблизно в 10 разів більша за Сонце. Перший і тьмяніший компонент — Капелла Aa вже проеволюціонувала з головної послідовності й перебуває на стадії червоного гіганта, в її надрах вже почалися процеси горіння гелію. Другий, яскравіший компонент — Капелла Ab теж залишила головну послідовність і перебуває у так званому розриві Герцшпрунга — перехідній стадії еволюції зір, коли водень у ядрі вже вигорів, але термоядерне горіння гелію ще не почалося. Капелла належить до зір типу α2 Гончих Псів і є джерелом гамма-випромінювання, можливо, через магнітну активність на поверхні одного з компонентів. Дві центральні зорі мають також слабкого супутника, який, у свою чергу, теж є подвійною зорею, що складається з двох червоних карликів класу M, які обертається довкола основної пари на відстані приблизно 0.15 світлового року[].
У міфології
Назва Капелла в перекладі з латини означає «маленька коза», «кізочка». В давньоримській міфології зоря символізувала козу Амальтею, яка вигодувала Юпітера. Ріг цієї кози, після того, як був випадково зламаний Юпітером, перетворився на ріг достатку, з якого можна було взяти все, що тільки забажає його хазяїн. В індійської міфології, Капелла розглядалася, як серце Брахми. В англійській літературі часто згадується як «пастуша зірка». В астрології Капелла служить провісником цивільних і військових почестей і багатства. зараховував її символ до каббалістичних.
Цікаві факти
Капелла була найяскравішою зорею небосхилу в період з 210 000 до 160 000 років до н. е. До того найяскравішою зорею був Альдебаран, а після того — Канопус[].
Інші назви
Див. також
Джерела
- Капелла // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 205. — .
- Capella 4 [Архівовано 19 лютого 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Hummel, C. A., et al. Very high precision orbit of Capella by long baseline interferometry [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.) , 1994, AJ, 107, 1859—1867
- Young P.R., Dupree A.K. Capella: Separating the Giants : ( )[англ.]. — Astrophysical Journal. — 2002. — Vol. 565. — С. 598-607. — DOI:10.1086/324481.
Ця стаття містить перелік , але походження окремих тверджень у ній через практично повну відсутність . (березень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kape lla 1 takozh Alhaya Alhajya 1 lat Capella bukvalno Kizochka vid capra koza Alhaya vid arab العيوق koza a Aur Alfa Viznichogo najyaskravisha zorya u suzir yi Viznichogo shosta za yaskravistyu na nebi Roztashovana za 42 svitlovih roki vid Soncya Kapella ye odniyeyu zi 100 najblizhchih zir Kapella Suzir ya Viznichogo Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Viznichij Pryame pidnesennya 05h 16m 41 4s Shilennya 45 59 53 Vidima zoryana velichina V 0 08 0 6 1 1 Harakteristiki Spektralnij klas G5IIIe G0III Pokaznik koloru B V 0 80 Pokaznik koloru U B 0 45 Tip zminnosti Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 30 2 km c Vlasnij ruh m Pr sh 75 52 mas r Shil 427 13 mas r Paralaks p 77 29 0 89 mas Vidstan 42 2 0 5 sv r 12 9 0 1 pk Absolyutna zoryana velichina MV 0 5 0 14 0 29 Fizichni harakteristiki Masa 2 69 2 56 M Radius 12 2 9 2 R Svitnist 78 5 77 6 L Efektivna temperatura 4940 5700 K Metalichnist 40 Sonyachnoyi Vik 0 525 mlrd rokiv Komponenti orbiti Drugij komponent Kapella Ab Period P 0 284802 0 000005 rokiv Velika pivvis a 0 05647 0 00005 Ekscentrisitet e 0 0000 0 0002 nahil i 137 18 0 05 Vuzol W 40 8 0 1 Epoha periastru T 1989 00329 0 00005 Inshi poznachennya Alhaya a Viznichogo 13 Viznichogo HR 1708 HD 34029 Gl 194 BD 45 1077 FK5 193 HIP 24608 SAO 40186 GC 6427 ADS 3841 CCDM 05168 4559 PosilannyaSIMBADdani dlya Capella U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kapella Kapella zhovtij gigant Na malyunku suzir ya Kapella roztashovana na plechi Viznichogo Na kartah neba na comu plechi Viznichogo chasto malyuvali kizochku Sered zir pershoyi velichini vona najblizhcha do pivnichnogo polyusu svitu Polyarna zorya maye drugu velichinu i vnaslidok cogo vidigraye vazhlivu rol mifologichnih perekazah dzherelo Kapella zgaduyetsya v tablichci sho datuyetsya 2000 rr do n e dzherelo Zmist 1 Fizichni harakteristiki 2 U mifologiyi 3 Cikavi fakti 4 Inshi nazvi 5 Div takozh 6 DzherelaFizichni harakteristikired Kapella cikava tim sho ce spektralno podvijna zorya Dvi zori giganti spektralnogo klasu G svitnistyu blizko 77 i 78 sonyachnih viddaleni odna vid odnoyi na 100 mln km 2 3 vidstani vid Zemli do Soncya i obertayutsya z periodom 104 02 dobi Za rozmirom kozhna z cih zir priblizno v 10 raziv bilsha za Sonce Pershij i tmyanishij komponent Kapella Aa vzhe proevolyucionuvala z golovnoyi poslidovnosti j perebuvaye na stadiyi chervonogo giganta v yiyi nadrah vzhe pochalisya procesi gorinnya geliyu Drugij yaskravishij komponent Kapella Ab tezh zalishila golovnu poslidovnist i perebuvaye u tak zvanomu rozrivi Gercshprunga perehidnij stadiyi evolyuciyi zir koli voden u yadri vzhe vigoriv ale termoyaderne gorinnya geliyu she ne pochalosya Kapella nalezhit do zir tipu a2 Gonchih Psiv i ye dzherelom gamma viprominyuvannya mozhlivo cherez magnitnu aktivnist na poverhni odnogo z komponentiv Dvi centralni zori mayut takozh slabkogo suputnika yakij u svoyu chergu tezh ye podvijnoyu zoreyu sho skladayetsya z dvoh chervonih karlikiv klasu M yaki obertayetsya dovkola osnovnoyi pari na vidstani priblizno 0 15 svitlovogo roku dzherelo U mifologiyired Nazva Kapella v perekladi z latini oznachaye malenka koza kizochka V davnorimskij mifologiyi zorya simvolizuvala kozu Amalteyu yaka vigoduvala Yupitera Rig ciyeyi kozi pislya togo yak buv vipadkovo zlamanij Yupiterom peretvorivsya na rig dostatku z yakogo mozhna bulo vzyati vse sho tilki zabazhaye jogo hazyayin V indijskoyi mifologiyi Kapella rozglyadalasya yak serce Brahmi V anglijskij literaturi chasto zgaduyetsya yak pastusha zirka V astrologiyi Kapella sluzhit provisnikom civilnih i vijskovih pochestej i bagatstva Kornelius Agrippa zarahovuvav yiyi simvol do kabbalistichnih Cikavi faktired Kapella bula najyaskravishoyu zoreyu neboshilu v period z 210 000 do 160 000 rokiv do n e Do togo najyaskravishoyu zoreyu buv Aldebaran a pislya togo Kanopus dzherelo Inshi nazvired Akkad Dil gan I ku Poslanec svitla Dil gan Babill Pokrovitel Vavilonu Hindi Brahma Ridaja Serce Brahmi Div takozhred Spisok zir suzir ya ViznichogoDzherelared a b Kapella Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 205 ISBN 966 613 263 X Capella 4 Arhivovano 19 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl Hummel C A et al Very high precision orbit of Capella by long baseline interferometry Arhivovano 25 sichnya 2021 u Wayback Machine angl 1994 AJ 107 1859 1867 Young P R Dupree A K Capella Separating the Giants angl Astrophysical Journal 2002 Vol 565 S 598 607 DOI 10 1086 324481 Cya stattya mistit perelik dzherel ale pohodzhennya okremih tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu dodajte vinoski z posilannyami na vidpovidni dzherela do tekstu statti berezen 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kapella zorya amp oldid 43861038