Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагарникова пустеля та степ Азербайджану (ідентифікатор WWF: PA1305) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на Південному Кавказі.
 Ландшафт національного парку Гобустан (Азербайджан) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| Назва WWF | PA1305 |
| Межі | Каспійсько-Гірканські мішані ліси Кавказькі мішані ліси Східноанаталійський гірський степ Лісостеп Ельбурсу |
| Площа, км² | 64 090 |
| Країни | Азербайджан, Грузія, Іран |
| Охороняється | 3 693 км² (6 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон охоплює територію площею 64 090 км², розташовану переважно в Кура-Араксинській низовині, в басейні річки Кура, що разом зі своєю правою притокою Араксом тече на схід та впадає у Каспійське море. На півночі екорегіон оточений горами Великого Кавказу, на заході — горами Малого Кавказу, на південному заході — Вірменським нагір'ям, на півдні - горами Ельбурс, на сході — Каспійським морем. 70 % території екорегіону знаходиться в Азербайджані, решта — на сході Грузії та на північному заході Ірану. Висота екорегіону коливається від 27 метрів нижче рівня моря до 900 метрів над рівнем моря.
Баку, столиця та найбільше місто Азербайджану, розташоване в межах екорегіону, як і Тбілісі, столиця та найбільше місто Грузії.
Клімат
Екорегіон характеризується помірним континентальним напівпустельним або пустельним кліматом, який характеризується посушливим, тривалим, спекотним літом та м'якою, короткою зимою. Це найбільш сухий регіон Кавказу. Середньорічна кількість опадів становить 300-400 мм, а середньорічна температура — 12-14 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є чагарникові пустелі, степи, рідколісся, прибережні ліси в заплавах річок та водно-болотні угіддя.
Для пустель характерними є чагарники полину (Artemisia spp), а також інші кущі та трав'янисті рослини. У полинових пустелях домінує полин Лерхе (Artemisia lercheana) та ефемерні трави, такі як бульбистий тонконіг (Poa bulbosa) та [ru] (Catabrosella humilis). Зустрічаються також кураєві пустелі, де домінують чагарники [az] (Salsola nodulosa) та [sv] (Salsola ericoides).
На засолених ґрунтах домінують галофітні рослини. Солончакові пустелі зустрічаються у двох типах. В першому з них домінує [ka] (Nitrosalsola dendroides), разом з ефемерними травами та полином Лерхе (Artemisia lercheana), а в другому переважає [az] (Artemisia szowitziana) та різні терофіти, зокрема солелюбки (Petrosimonia spp.), [ru] (Climacoptera spp.), солонці (Salicornia spp.) та [en] (Gamanthus spp.).
Для степу характерними є трави до 1 м висотою, передусім звичайний бородач (Bothriochloa ischaemum). Також в степу зустрічаються різні види ковили (Stipa spp.) та чагарники звичайного держидерева (Paliurus spina-christi).
В передгір'ях та на нижніх схилах гір зустрічаються сухі рідколісся, де росте кілька видів яловців (Juniperus spp.) та листопадні туполисті фісташки (Pistacia mutica). В підліску цих лісів ростуть кущі звичайного держидерева (Paliurus spina-christi), кущового жасмину (Jasminum fruticans), [ka] (Berberis iberica), [az] (Rhamnus pallasii) та вишні (Prunus subg. Cerasus).
В заплавних лісах домінують такі дерева, як звичайний дуб (Quercus robur subsp. pedunculiflora), чорна тополя (Populus nigra), [en] (Populus × canescens), берест (Ulmus carpinifolia), південна вільха (Salix excelsa) та пухнастостовпчикова липа (Tilia dasystyla subsp. caucasica). В підліску цих лісів ростуть галузисті тамарикси (Tamarix ramosissima) та інші чагарники.
Екорегіон є домом для великої кількості ендемічних видів рослин та видів, що знаходяться під загрозою зникнення. В межах екорегіону росте близько 4000 видів рослин, з яких 300 видів є ендеміками Кавказу.
Фауна
В екорегіоні зустрічаються як характерні для пустельних екосистем види, такі як смугасті гієни (Hyaena hyaena), джейрани (Gazella subgutturosa subgutturosa) і турецькі хомки (Mesocricetus brandti), так і досить незвичні для них види, такі як [en] (Lynx lynx dinniki). У прибережних лісах живуть дикі свині (Sus scrofa), вовки (Canis lupus), європейські сарни (Capreolus capreolus) та [en] або марали (Cervus elaphus maral). Серед інших присутніх в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Ursus arctos syriacus), кавказького борсука (Meles canescens), кам'яну куницю (Martes foina), звичайного шакала (Canis aureus) та кавказького лісового кота (Felis silvestris caucasica)
Регіон також примітний великою кількістю видів плазунів. Тут мешкають такі рептилії, як грецька черепаха (Testudo graeca), західний удавчик (Eryx jaculus) оливковий полоз (Platyceps najadum) та отруйна змія гюрза (Macrovipera lebetinus obtusa).
Серед найбільш характерних представників орнітофауни слід відзначити сапсана (Falco peregrinus), кремовогорлого кеклика (Alectoris chukar), білоголового сипа (Gyps fulvus), чорного грифа (Aegypius monachus), орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) та чорного лелеку (Ciconia nigra). У долинах екорегіону щороку зимують тисячі хохітв (Tetrax tetrax). Також в регіоні мешкають білоголові савки (Oxyura leucocephala), білоокі черні (Aythya nyroca), вузькодзьобі чирянки (Marmaronetta angustirostris) та інші водоплавні птахи. Під час міграцій та періодів зимівлі узбережжя та водно-болотні угіддя екорегіону стають прихистком для багатьох птахів, зокрема для білолобої гуски (Anser albifrons)
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 3 693 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Аггьольський національний парк, Ширванський національний парк, Апшеронський національний парк та Національний парк Гобустан в Азербайджані, а також Національний парк Вашловані та заповідник [en] в Грузії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Azerbaijan shrub desert and steppe». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarnikova pustelya ta step Azerbajdzhanu identifikator WWF PA1305 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na Pivdennomu Kavkazi 2 Chagarnikova pustelya ta step Azerbajdzhanu Landshaft nacionalnogo parku Gobustan Azerbajdzhan Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij Nazva WWF PA1305 Mezhi Kaspijsko Girkanski mishani lisi Kavkazki mishani lisi Shidnoanatalijskij girskij step Lisostep Elbursu Plosha km 64 090 Krayini Azerbajdzhan Gruziya Iran Ohoronyayetsya 3 693 km 6 1 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Landshaft v okolicyah Baku Azerbajdzhan Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion ohoplyuye teritoriyu plosheyu 64 090 km roztashovanu perevazhno v Kura Araksinskij nizovini v basejni richki Kura sho razom zi svoyeyu pravoyu pritokoyu Araksom teche na shid ta vpadaye u Kaspijske more Na pivnochi ekoregion otochenij gorami Velikogo Kavkazu na zahodi gorami Malogo Kavkazu na pivdennomu zahodi Virmenskim nagir yam na pivdni gorami Elburs na shodi Kaspijskim morem 70 teritoriyi ekoregionu znahoditsya v Azerbajdzhani reshta na shodi Gruziyi ta na pivnichnomu zahodi Iranu Visota ekoregionu kolivayetsya vid 27 metriv nizhche rivnya morya do 900 metriv nad rivnem morya Baku stolicya ta najbilshe misto Azerbajdzhanu roztashovane v mezhah ekoregionu yak i Tbilisi stolicya ta najbilshe misto Gruziyi Klimatred Ekoregion harakterizuyetsya pomirnim kontinentalnim napivpustelnim abo pustelnim klimatom yakij harakterizuyetsya posushlivim trivalim spekotnim litom ta m yakoyu korotkoyu zimoyu Ce najbilsh suhij region Kavkazu Serednorichna kilkist opadiv stanovit 300 400 mm a serednorichna temperatura 12 14 C Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye chagarnikovi pusteli stepi ridkolissya priberezhni lisi v zaplavah richok ta vodno bolotni ugiddya Dlya pustel harakternimi ye chagarniki polinu Artemisia spp a takozh inshi kushi ta trav yanisti roslini U polinovih pustelyah dominuye polin Lerhe Artemisia lercheana ta efemerni travi taki yak bulbistij tonkonig Poa bulbosa ta nizki katabrozochki ru Catabrosella humilis Zustrichayutsya takozh kurayevi pusteli de dominuyut chagarniki vuzluvatogo kuraya az Salsola nodulosa ta veresopodibnogo kuraya sv Salsola ericoides Na zasolenih gruntah dominuyut galofitni roslini Solonchakovi pusteli zustrichayutsya u dvoh tipah V pershomu z nih dominuye derevopodibnij kuraj ka Nitrosalsola dendroides razom z efemernimi travami ta polinom Lerhe Artemisia lercheana a v drugomu perevazhaye polin Sovicha az Artemisia szowitziana ta rizni terofiti zokrema solelyubki Petrosimonia spp klimakopteri ru Climacoptera spp solonci Salicornia spp ta gamantusi en Gamanthus spp Dlya stepu harakternimi ye travi do 1 m visotoyu peredusim zvichajnij borodach Bothriochloa ischaemum Takozh v stepu zustrichayutsya rizni vidi kovili Stipa spp ta chagarniki zvichajnogo derzhidereva Paliurus spina christi V peredgir yah ta na nizhnih shilah gir zustrichayutsya suhi ridkolissya de roste kilka vidiv yalovciv Juniperus spp ta listopadni tupolisti fistashki Pistacia mutica V pidlisku cih lisiv rostut kushi zvichajnogo derzhidereva Paliurus spina christi kushovogo zhasminu Jasminum fruticans gruzinskogo barbarisu ka Berberis iberica zhosteru Pallasa az Rhamnus pallasii ta vishni Prunus subg Cerasus V zaplavnih lisah dominuyut taki dereva yak zvichajnij dub Quercus robur subsp pedunculiflora chorna topolya Populus nigra siruvata topolya en Populus canescens berest Ulmus carpinifolia pivdenna vilha Salix excelsa ta puhnastostovpchikova lipa Tilia dasystyla subsp caucasica V pidlisku cih lisiv rostut galuzisti tamariksi Tamarix ramosissima ta inshi chagarniki Ekoregion ye domom dlya velikoyi kilkosti endemichnih vidiv roslin ta vidiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya V mezhah ekoregionu roste blizko 4000 vidiv roslin z yakih 300 vidiv ye endemikami Kavkazu Faunared V ekoregioni zustrichayutsya yak harakterni dlya pustelnih ekosistem vidi taki yak smugasti giyeni Hyaena hyaena dzhejrani Gazella subgutturosa subgutturosa i turecki homki Mesocricetus brandti tak i dosit nezvichni dlya nih vidi taki yak kavkazki risi en Lynx lynx dinniki U priberezhnih lisah zhivut diki svini Sus scrofa vovki Canis lupus yevropejski sarni Capreolus capreolus ta kaspijski blagorodni oleni en abo marali Cervus elaphus maral Sered inshih prisutnih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti sirijskogo burogo vedmedya en Ursus arctos syriacus kavkazkogo borsuka Meles canescens kam yanu kunicyu Martes foina zvichajnogo shakala Canis aureus ta kavkazkogo lisovogo kota Felis silvestris caucasica Region takozh primitnij velikoyu kilkistyu vidiv plazuniv Tut meshkayut taki reptiliyi yak grecka cherepaha Testudo graeca zahidnij udavchik Eryx jaculus olivkovij poloz Platyceps najadum ta otrujna zmiya gyurza Macrovipera lebetinus obtusa Sered najbilsh harakternih predstavnikiv ornitofauni slid vidznachiti sapsana Falco peregrinus kremovogorlogo keklika Alectoris chukar bilogolovogo sipa Gyps fulvus chornogo grifa Aegypius monachus orlana bilohvosta Haliaeetus albicilla ta chornogo leleku Ciconia nigra U dolinah ekoregionu shoroku zimuyut tisyachi hohitv Tetrax tetrax Takozh v regioni meshkayut bilogolovi savki Oxyura leucocephala bilooki cherni Aythya nyroca vuzkodzobi chiryanki Marmaronetta angustirostris ta inshi vodoplavni ptahi Pid chas migracij ta periodiv zimivli uzberezhzhya ta vodno bolotni ugiddya ekoregionu stayut prihistkom dlya bagatoh ptahiv zokrema dlya biloloboyi guski Anser albifrons Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 3 693 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Aggolskij nacionalnij park Shirvanskij nacionalnij park Apsheronskij nacionalnij park ta Nacionalnij park Gobustan v Azerbajdzhani a takozh Nacionalnij park Vashlovani ta zapovidnik Gardabani en v Gruziyi Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannyared Azerbaijan shrub desert and steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chagarnikova pustelya ta step Azerbajdzhanu amp oldid 42360803