Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полоз оливковий Полоз оливковий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota

Полоз оливковий

Полоз оливковий
Полоз оливковий
image
Полоз оливковий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Полозові (Colubridae)
Рід: Пласкоголовий полоз
Вид: Полоз оливковий
Біноміальна назва
Platyceps najadum
Eichwald, 1831
Синоніми
Coluber najadum
Tyria dahlii
Zamenis dahlii
Haemorrhois najadum dahlii
Посилання
image Вікісховище: Coluber najadum
image Віківиди: Coluber najadum
image МСОП: 157277

Полоз оливковий (Platyceps najadum) — неотруйна змія роду пласкоголових полозів з родини Полозові (Colubridae). Має 6 підвидів. раніше його зараховували до роду струнких полозів.

Опис

Загальна довжина досягає 1,08 м, частіше 80-98 см, довжина хвоста — 30 см, зазвичай 27,5-28,5 см. Самки дещо більше й потужніше, ніж самці. Тулуб тонкий та стрункий. Кінчик морди тупо закруглений. Міжщелепний щиток слабо вдається між носовими більш-менш загостреним верхнім краєм. Задні нижньощелепні щитки довше й вужче передніх і звичайно поділяються рядками дрібних лусок. Навколо середини тулуба 19 гладеньких лусок. У самців є 203-234 черевних щитків, у самок — 207-236. Підхвостових щитків у самців 64-140 пар, у самок — 96-136. Анальний щиток розділений. З боків тулуба черевні щитки утворюють помітне ребро.

Верхня поверхня тулуба оливкового кольору з коричневим, буруватим, сіруватим або зеленуватим відтінком. З боків шийної області і передньої частини тулуба проходить по 1 поздовжньому рядку чорнуватих, темно-оливкових або зелених, окреслених темною облямівкою, плям, змальованих жовтуватим кільцем. Плями обох сторін у шийній області нерідко зливаються разом поперек шиї й зменшуються в напрямку хвоста. Голова зверху однокольорова або з темними плямами. Райдужна оболонка очей золотаво-жовтого забарвлення. Черево жовтувате, жовте або зеленувато-біле, без темних плям. Зустрічаються особини-меланісти.

Спосіб життя

Полюбляє ксерофітні ландшафти, відкриті ділянки кам'янистої напівпустелі й полинового степу, скельні виходів і розсипи, вкриті чагарником та лісом схили передгір'їв й гір, ялівцеві рідколісся, дубові гаї, узлісся ліс, сади, виноградники, руїни старих будівель. Зустрічається на висоті до 2200 м над рівнем моря. Ховається у порожнечах у ґрунті, щілинах між камінням, лісовій підстилці, норах різних тварин, дуплах. Оливковий полоз відрізняється великою рухливістю і високою швидкістю. Агресивний, але на відміну від інших видів роду, не шипить, безшумно кидається у бік небезпеки. Навесні з'являється на поверхні на початку березня - у середині квітня. У спекотну пору року активний у ранкові години й увечері перед заходом сонця.

Харчується ящірками, зрідка дрібними гризунами та комахами, найчастіше прямокрилими. Здобич схоплює на ходу, переслідуючи її, при цьому дрібні ящірки проковтуються живцем, а більш велику здобич цей полоз, як і багато інших видів роду, душить, притискаючи тілом до землі.

Це яйцекладна змія. Парування відбувається у середині травня. Самиця відкладає у липні від 3 до 16 веретеноподібних витягнутих яєць розміром 3,7-4,4х1,3-1,4 см. Розміри молодих полозів, вилуплення яких відбувається наприкінці серпня - у середині вересня довжиною 20-21 см.

Розповсюдження

Мешкає у Болгарії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Чорногорії, Македонії, західній Албанії, Греції та південній Болгарії, Малій Азії, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Сирії, Кіпрі, Іраку, Ізраїлі, північній Йорданії, російських областях: Дагестані, Чечні, Інгушетії, Ставропольському та Краснодарському краях, Ірані, Туркменістані.

Підвиди

  • Platyceps najadum najadum
  • Platyceps najadum albitemporalis
  • Platyceps najadum atayevi
  • Platyceps najadum dahlii
  • Platyceps najadum kalymnensis
  • Platyceps najadum schmidtleri

Джерела

  • Baier, F.; Sparrow, D.J. & Wiedl, H.J. 2009. The Amphibians and Reptiles of Cyprus. Edition Chimaira, Frankfurt/M., ca. 370 pp.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
  • KUMLUTAS, Y.;MEHMET ÖZ, M. RIZVAN TUNÇ, YAKUP KASKA, ADEM ÖZDEMIR & SERDAR DÜSEN 2004. On snake species of the Western Taurus range, Turkey. Nat. Croat. 13 (1): 19-33

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Poloz olivkovij Poloz olivkovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Rid Plaskogolovij poloz Vid Poloz olivkovij Binomialna nazva Platyceps najadum Eichwald 1831 Sinonimi Coluber najadum Tyria dahlii Zamenis dahlii Haemorrhois najadum dahlii Posilannya Vikishovishe Coluber najadum Vikividi Coluber najadum MSOP 157277 Poloz olivkovij Platyceps najadum neotrujna zmiya rodu plaskogolovih poloziv z rodini Polozovi Colubridae Maye 6 pidvidiv ranishe jogo zarahovuvali do rodu strunkih poloziv OpisZagalna dovzhina dosyagaye 1 08 m chastishe 80 98 sm dovzhina hvosta 30 sm zazvichaj 27 5 28 5 sm Samki desho bilshe j potuzhnishe nizh samci Tulub tonkij ta strunkij Kinchik mordi tupo zakruglenij Mizhshelepnij shitok slabo vdayetsya mizh nosovimi bilsh mensh zagostrenim verhnim krayem Zadni nizhnoshelepni shitki dovshe j vuzhche perednih i zvichajno podilyayutsya ryadkami dribnih lusok Navkolo seredini tuluba 19 gladenkih lusok U samciv ye 203 234 cherevnih shitkiv u samok 207 236 Pidhvostovih shitkiv u samciv 64 140 par u samok 96 136 Analnij shitok rozdilenij Z bokiv tuluba cherevni shitki utvoryuyut pomitne rebro Verhnya poverhnya tuluba olivkovogo koloru z korichnevim buruvatim siruvatim abo zelenuvatim vidtinkom Z bokiv shijnoyi oblasti i perednoyi chastini tuluba prohodit po 1 pozdovzhnomu ryadku chornuvatih temno olivkovih abo zelenih okreslenih temnoyu oblyamivkoyu plyam zmalovanih zhovtuvatim kilcem Plyami oboh storin u shijnij oblasti neridko zlivayutsya razom poperek shiyi j zmenshuyutsya v napryamku hvosta Golova zverhu odnokolorova abo z temnimi plyamami Rajduzhna obolonka ochej zolotavo zhovtogo zabarvlennya Cherevo zhovtuvate zhovte abo zelenuvato bile bez temnih plyam Zustrichayutsya osobini melanisti Sposib zhittyaPolyublyaye kserofitni landshafti vidkriti dilyanki kam yanistoyi napivpusteli j polinovogo stepu skelni vihodiv i rozsipi vkriti chagarnikom ta lisom shili peredgir yiv j gir yalivcevi ridkolissya dubovi gayi uzlissya lis sadi vinogradniki ruyini starih budivel Zustrichayetsya na visoti do 2200 m nad rivnem morya Hovayetsya u porozhnechah u grunti shilinah mizh kaminnyam lisovij pidstilci norah riznih tvarin duplah Olivkovij poloz vidriznyayetsya velikoyu ruhlivistyu i visokoyu shvidkistyu Agresivnij ale na vidminu vid inshih vidiv rodu ne shipit bezshumno kidayetsya u bik nebezpeki Navesni z yavlyayetsya na poverhni na pochatku bereznya u seredini kvitnya U spekotnu poru roku aktivnij u rankovi godini j uvecheri pered zahodom soncya Harchuyetsya yashirkami zridka dribnimi grizunami ta komahami najchastishe pryamokrilimi Zdobich shoplyuye na hodu peresliduyuchi yiyi pri comu dribni yashirki prokovtuyutsya zhivcem a bilsh veliku zdobich cej poloz yak i bagato inshih vidiv rodu dushit pritiskayuchi tilom do zemli Ce yajcekladna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya u seredini travnya Samicya vidkladaye u lipni vid 3 do 16 veretenopodibnih vityagnutih yayec rozmirom 3 7 4 4h1 3 1 4 sm Rozmiri molodih poloziv viluplennya yakih vidbuvayetsya naprikinci serpnya u seredini veresnya dovzhinoyu 20 21 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Bolgariyi Horvatiyi Bosniyi ta Gercegovini Chornogoriyi Makedoniyi zahidnij Albaniyi Greciyi ta pivdennij Bolgariyi Malij Aziyi Azerbajdzhani Virmeniyi Gruziyi Siriyi Kipri Iraku Izrayili pivnichnij Jordaniyi rosijskih oblastyah Dagestani Chechni Ingushetiyi Stavropolskomu ta Krasnodarskomu krayah Irani Turkmenistani PidvidiPlatyceps najadum najadum Platyceps najadum albitemporalis Platyceps najadum atayevi Platyceps najadum dahlii Platyceps najadum kalymnensis Platyceps najadum schmidtleriDzherelaBaier F Sparrow D J amp Wiedl H J 2009 The Amphibians and Reptiles of Cyprus Edition Chimaira Frankfurt M ca 370 pp Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 KUMLUTAS Y MEHMET OZ M RIZVAN TUNC YAKUP KASKA ADEM OZDEMIR amp SERDAR DUSEN 2004 On snake species of the Western Taurus range Turkey Nat Croat 13 1 19 33

Дата публікації:
Топ