Іра́нський Азербайджа́н (перс. آذربایجان ایران, Āzarbāyjān-e Irān), або Півде́нний Азербайджа́н (азерб. Güney Azərbaycan, Cənubi Azərbaycan) — сукупність історичних азербайджанських земель у складі Ірану. Межує з Азербайджаном, Вірменією, Туреччиною та Іраком. Площа — 106 000 км².
Іранський Азербайджан | |
Країна | Іран |
---|---|
Адміністративно-територіально поділяється на | Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Ардебіль |
Попередник | Атропатена |
Категорія людей, що тут поховані | Q32930385? |
Іранський Азербайджан у Вікісховищі |
Координати: 37°36′ пн. ш. 47°00′ сх. д. / 37.600° пн. ш. 47.000° сх. д.
Історико-географічна область на північному заході Ірану, приблизно відповідна території, займаній сучасними іранськими провінціями Ардебіль, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан і Зенджан. Територія компактного мешкання азербайджанців включає і західні райони провінції Казвин (утворена в 1996 році виділенням з провінції Зенджан).
Іранський Азербайджан відомий своєю мальовничою природою. Тут 17 річок і два озера (Урмія і ).
Населення
Населення 7 890 761 (1996) загалом, Західний Азербайджан (столиця Урмія) — населення 2 496 320 (1996), Східний Азербайджан — населення 3 325 540 (1996); Ардебіль — населення 1 168 011 (1996) і Зенджан — населення 900 890 (1996). Основне населення — азербайджанці і курди (перші переважають на сході, другі — на півдні і заході від озера Урмія), також перси, талиші, вірмени, ассирійці.
Головні міста — Тебриз, Урмія, Ардебіль, Мехабад, Мераге та .
Економіка
Іранський Азербайджан — район великого поміщицького землеволодіння і дрібного селянського землекористування (до 80 % орної землі у поміщиків, 12 % у держави й мечетей, решта у селян). Дає до 25 % валового збору пшениці в країні. Розвинуте скотарство (переважно вівчарство), садівництво. Також сільське господарство спеціалізується на бавовні, різних горіхах, текстильних культурах і чаї.
Корисні копалини: нафта, кам'яне вугілля, сірка, залізо, кольорові метали, золото.
Промисловість — текстильна, килимарство (до 45 % загально-іранського виробництва килимів). Є трикотажні, сірникові фабрики, скляний, гіпсовий, миловарний заводи.
Історія
Стародавня історія
У першій половині I тисячоліття до н. е. на південь і південний схід від озера Урмія існувала держава Манна, про яку відомо дуже мало, оскільки археологічно територія погано досліджена, а письмових пам'ятників від маннєїв не збереглося. У VII ст. до н. е. ці території завойовуються мідійцями та іранізуються.
Назва «Азербайджан» походить (через середньоперське «Адурбадган») від давньоперського «Мад-і-атурпаткан» тобто «Мідія Атурпата» (у греків — «Мідія Атропатена», або просто «Атропатена»). Атурпат (Атропат) — останній ахеменідський сатрап Мідії, який після смерті Олександра Македонського проголосив себе царем її північної частини і став засновником царства Малої Мідії, або Атропатени. Уявлення про те, що назва «Азербайджан» означає «країна вогнів», засноване на народній етимології, але дуже стародавнє, ще зороастрійських часів.
На початку н. е. династія Атропата урвалася, і Атропатена увійшла до складу Парфянського царства, потім Сасанидської імперії, причому царем Атропатени призначався зазвичай спадкоємець престолу. Область на захід від оз. Урмії, по-грецьки Сигріана, входила тоді до складу царства Велика Вірменія.
Ісламська епоха
У 642 році в Адурбадган вдерлися араби; правитель країни підкоряється їм за договором. У 815–834 рр. Адурбадган стає ареною масового антиарабського повстання на чолі з Бабеком.
У 889 році, з розпадом Арабського халіфату, виникає емірат Саджидів зі столицею у Тебризі.
В середині XI сторіччя на території Азербайджану вперше з'являються кочові племена тюрків-огузів сельджуки, які в 1054 підкорили, а в 1070 році приєднали Азербайджан до своєї імперії.
З розпадом імперії Сельджукидів Азербайджаном керують так звані «атабеки» з династії , васальних сельджукському султанові. Ця епоха (12 с.) була часом культурного розквіту; заступництвом Ільдегизідів користувався, між іншим, видатний поет Нізамі Гянджеві, що жив, втім, не в Азербайджані, а в сусідньому (у Гянджі).
На рубежі 1220–1221 рр. до Азербайджану вперше вторгаються монголи під керівництвом Джебе і Субедея, які піддали його спустошенню. У 1225 останній хорезмшах захоплює Тебриз, таким чином поклавши край існуванню держави атабеків; але в 1231 його виганяють звідти монголи. При розпаді Монгольської імперії Азербайджан, разом зі всім Іраном, дістався Хулагу-ханові і його нащадкам.
З розпадом держави Хулагуїдів в середині XIV ст. Азербайджан входить до складу держави Джалаїридів (вождів монгольського племені джалаїр), що зробили своєю столицею Тебриз. В кінці того ж століття, Джалаїридів виганяє Тимур. Після смерті Тимура Азербайджан дістався його синові Миран-шахові, який, проте, незабаром загинув (1408) в боротьбі з джалаїридом Ахмад-султаном і його союзником Кара-юсуфом (); держава Джалаїрідів була відновлена, але вже через рік Кара-юсуф убив Ахмад-султана і сам запанував у Тебризі. Впродовж подальших півтораста років Тебриз був столицею держав Кара-кюнлу, і Ісмаїла I Сефевіда, що відновив єдність Ірану; при його синові, столиця Ірану була перенесена з Тебризу в Казвін, а згодом в Ісфахан.
Ця епоха (після монгольської навали) була часом повного панування в регіоні кочових тюркських племен, які змішалися з місцевим перським населенням (що говорило на діалекті ) і асимілювали його, давши початок сучасному азербайджанському етносу (причому не тільки в Азербайджані, але й у Закавказзі, де ті ж племена асимілювали іранське і дагестанське (албанське) населення).
Важливою датою в цьому відношенні є 1514 — рік перемоги турків над шахом Ісмаїлом при Чалдирані. Після Чалдиранської битви суніти-турки захопили значну частину Вірменії, вигнавши звідти тюркські племена шиїтів, які таким чином перестали кочувати по всьому Вірменському нагір'ю і Північній Месопотамії і згрупувалися в Азербайджані. Войовничі азербайджанські племена, будучи завзятими шиїтами, були щитом, що захищав Іран від османської експансії.
Тюркська мова була в цей час офіційною мовою Ірану аж до кінця XVI ст., тобто до централізації і іранізації управління, проведеною Аббасом I. Востаннє азербайджанські кочівники відіграли значну роль в іранській історії наприкінці XVIII ст., коли висунули і династію Каджарів. У ту ж епоху розвивається поезія тюркською (азербайджанській) мовою, одним з основоположників якої був сам шах Ісмаїл I Сефеві. Азербайджан був найважливішою, найбагатшою провінцією Ірану, і генерал-губернаторами Азербайджану звичайно призначалися спадкоємці шахського престолу.
Азербайджан в XIX — початку ХХ вв.
26 жовтня 1827 року Тебриз беруть російські війська генерала Паскевича. Проте ця перша російська окупація Азербайджану продовжувалася менше півроку — незабаром був підписаний Туркманчайський мир, і російські війська пішли з Азербайджану. У серпні-вересні 1880 року Азербайджан стає ареною повстання курдів, що намагалися створити власну державу: курдські племена з Османської імперії під керівництвом шейха Обейдулли, підтримані місцевими курдами, майже взяли Тебриз, але врешті-решт були розбиті під Урмією; після цього османські курди пішли назад в Османську імперію, а місцеві зазнали жорстоких репресій.
Тебриз став одним з основних центрів іранської революції 1905–1911 рр. У червні 1908 р. у відповідь на розгін меджлісу, здійснений шахськими козаками, в Тебризі спалахує озброєне повстання. Повсталі сформували комітет (анджоман), який очолили учасник селянського руху Багир і робітник-каменяр Саттар; велику роль в повстанні грали і вірменські фідаїни-дашнаки. Після запеклих чотиримісячних боїв шахські війська були вигнані з міста; але в 1911 році Тебриз був узятий шахом за допомогою російських військ і рух був придушено.
В цей час, у зв'язку з повним занепадом і розкладанням держави Каджарів, Азербайджан стає полем боротьби між Російською імперією і Османською імперією, особливо після російсько-британських угод 1907 року, за якими Азербайджан було визнано сферою впливу Російської імперії; при цьому Османська імперія окуповує захід (Курдистан), а Росія придушує революцію в Тебризі; у 1912 році Османська імперія під тиском Великої Британії і Російської імперії виводить війська з Курдистану, відтак увесь Азербайджан опиняється неподільно російським. З початком Першої світової війни (1914) російські війська покидають Азербайджан під тиском османів і німців, але на початку 1915 р. повертаються і залишаються до кінця 1917 р., після чого Азербайджан займають османи (що влаштували там різанину християн — вірмен і ассирійців); османи, у свою чергу, залишають його після своєї поразки в кінці 1918 р.
Іранський Азербайджан в новітню епоху
У XX столітті серед іранських азербайджанців починає розповсюджуватися відсутній доти націоналізм. До цього він не мав ґрунту через загальну, панівну середньовічну традицію, індиферентність до національних питань, тим більше що всі династії, що правили Іраном з початку XV ст. по 1925 р. (а саме , , Сефевіди і Каджари), були тюркського походження. В азербайджанців не було чіткої національної самоідентифікації: вони називали себе «мусульманами» або «тюрками», а свою мову — просто «тюркською». Поняття «азербайджанська мова» (первісно «азербайджанське наріччя») і «азербайджанська народність» (спочатку «азербайджанські тюрки», в Росії також «азербайджанські татари») були введені європейськими етнографами XIX століття.
Націоналізм у Південному Іранському Азербайджані виник під впливом агітації турків на початку XX століття і створення в Закавказькому Російському Азербайджані Азербайджанської Демократичної Республіки, а також як реакція на офіційний перський націоналізм, що пропагувався новою династією Пехлеві. Він отримав могутній поштовх в 1941 році у зв'язку з радянською окупацією Іранського Азербайджану. Сюди була введена радянська 77-а дивізія, що складалася виключно з етнічних азербайджанців, і радянська агентура, що направляється з Баку , вела посилену пан-азербайджанську пропаганду. По прямій вказівці Багирова в серпні 1946 р. створюється Демократична партія Азербайджану (ДПА) на чолі з колишнім комуністом Джафаром Джавад-заде, що прийняв ім'я Мір-джафара Пешеварі. Одним з гасел нової партії було: «Хай живе — отець єдиного Азербайджану!».
26 листопада 1945 року під контролем радянських військ відбулися вибори в Національний Меджліс Південного Азербайджану — зрозуміло, що вони принесли перемогу ДПА. 12 грудня того ж року Пешеварі проголошує «Демократичну Республіку Азербайджан» і формує уряд у складі 12 осіб, 10 з яких були активістами його партії. 5 лютого 1946 року у нової республіки з'явилася своя армія (на базі частин 77-ї дивізії). Азербайджанська мова була оголошена державною. Уряд випустив власні гроші, встановив контроль над банками і впровадив державну систему торгівлі. Всі чиновники були вигнані і замінені активістами ДПА. Одночасно в провінції Західний Азербайджан, тобто, іншими словами, в Іранському Курдистані, виникає Мехабадська Республіка.
Спроба Москви перетворити Іранський Азербайджан на державу-сателіта (або навіть приєднати до СРСР) зазнала краху: у квітні 1946 р. Сталін під тиском Великої Британії був змушений вивести окупаційні війська. Після цього падіння нової республіки залишалося тільки питанням часу.
Щоб приспати пильність Сталіна і азербайджанців, шахський уряд оголосив про визнання автономії Південного Азербайджану, але в той же час почав концентрувати на півночі країни війська. Всього було зібрано до 20 дивізій. 21 листопада 1946 року було оголошено про введення військ до Іранського Азербайджану і Іранського Курдистану «для забезпечення свободи виборів у меджліс 15-го скликання».
15 грудня 1946 року іранці практично без опору вступили в Тебриз, і вчинили там масові криваві розправи (Пешеварі і вся азербайджанська верхівка встигли втекти в СРСР). Таким чином, Демократична Республіка Азербайджан проіснувала рівно рік. День «звільнення» Азербайджану був оголошений в Ірані національним святом.
У подальші роки перси прагнули всіляко пригнічувати азербайджанські національні прояви. Офіційна версія перського націоналізму, що пропагується в Іранському Азербайджані, полягає в тому, що іранські азербайджанці за походженням — чисті перси, що перейшли на тюркську мову. При цьому вказується на те, що за антропологічним типом іранські азербайджанці схожі з персами і не мають нічого спільного з турками (факт, недавно підтверджений дослідженнями антропологів Кембриджського університету). Проте в 2006 році в Іранському Азербайджані знов спалахнули серйозні заворушення.
Іранський Азербайджан і Азербайджанська Республіка
Те, що зараз називають «Іранським», або «Південним», Азербайджаном, аж до 20-х рр. XX століття називалося «Азербайджаном» виключно. Потім найменування «Азербайджан» («Північний Азербайджан») закріпилося також за Азербайджанською Республікою, створеною в 1918 р. на території двох історичних областей Закавказзя — Ширвана і і названою так з тієї причини, що етнічно вона була заселена в основному азербайджанськими тюрками.
У новий час і Південний (Іранський) Азербайджан, і Східне Закавказзя (особливо Ширван) були населені приблизно ідентичним за етнічним складом населенням. Проте з російським завоюванням між ними проліг культурний вододіл, оскільки азербайджанське суспільство в Ірані продовжувало жити під впливом перської і взагалі традиційної ісламської культури, азербайджанське ж суспільство в Росії-СРСР розвивалося під впливом російської, європеїзованої, світської (особливо в радянський період) культури.
Можна також відмітити, що в середині 1990-х президент пострадянського незалежного Азербайджану Гейдар Алієв говорив, що об'єднання «двох Азербайджанів» — його заповітна мрія і мета.
Джерела
Ця стаття не містить . (Червень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ira nskij Azerbajdzha n pers آذربایجان ایران Azarbayjan e Iran abo Pivde nnij Azerbajdzha n azerb Guney Azerbaycan Cenubi Azerbaycan sukupnist istorichnih azerbajdzhanskih zemel u skladi Iranu Mezhuye z Azerbajdzhanom Virmeniyeyu Turechchinoyu ta Irakom Plosha 106 000 km Iranskij AzerbajdzhanKrayina IranAdministrativno teritorialno podilyayetsya naShidnij Azerbajdzhan Zahidnij Azerbajdzhan ArdebilPoperednikAtropatena source source Kategoriya lyudej sho tut pohovaniQ32930385 Iranskij Azerbajdzhan u Vikishovishi Koordinati 37 36 pn sh 47 00 sh d 37 600 pn sh 47 000 sh d 37 600 47 000U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Azerbajdzhan Iranskij Azerbajdzhan Istoriko geografichna oblast na pivnichnomu zahodi Iranu priblizno vidpovidna teritoriyi zajmanij suchasnimi iranskimi provinciyami Ardebil Shidnij Azerbajdzhan Zahidnij Azerbajdzhan i Zendzhan Teritoriya kompaktnogo meshkannya azerbajdzhanciv vklyuchaye i zahidni rajoni provinciyi Kazvin utvorena v 1996 roci vidilennyam z provinciyi Zendzhan Iranskij Azerbajdzhan vidomij svoyeyu malovnichoyu prirodoyu Tut 17 richok i dva ozera Urmiya i NaselennyaNaselennya 7 890 761 1996 zagalom Zahidnij Azerbajdzhan stolicya Urmiya naselennya 2 496 320 1996 Shidnij Azerbajdzhan naselennya 3 325 540 1996 Ardebil naselennya 1 168 011 1996 i Zendzhan naselennya 900 890 1996 Osnovne naselennya azerbajdzhanci i kurdi pershi perevazhayut na shodi drugi na pivdni i zahodi vid ozera Urmiya takozh persi talishi virmeni assirijci Golovni mista Tebriz Urmiya Ardebil Mehabad Merage ta EkonomikaIranskij Azerbajdzhan rajon velikogo pomishickogo zemlevolodinnya i dribnogo selyanskogo zemlekoristuvannya do 80 ornoyi zemli u pomishikiv 12 u derzhavi j mechetej reshta u selyan Daye do 25 valovogo zboru pshenici v krayini Rozvinute skotarstvo perevazhno vivcharstvo sadivnictvo Takozh silske gospodarstvo specializuyetsya na bavovni riznih gorihah tekstilnih kulturah i chayi Korisni kopalini nafta kam yane vugillya sirka zalizo kolorovi metali zoloto Promislovist tekstilna kilimarstvo do 45 zagalno iranskogo virobnictva kilimiv Ye trikotazhni sirnikovi fabriki sklyanij gipsovij milovarnij zavodi IstoriyaStarodavnya istoriya U pershij polovini I tisyacholittya do n e na pivden i pivdennij shid vid ozera Urmiya isnuvala derzhava Manna pro yaku vidomo duzhe malo oskilki arheologichno teritoriya pogano doslidzhena a pismovih pam yatnikiv vid mannyeyiv ne zbereglosya U VII st do n e ci teritoriyi zavojovuyutsya midijcyami ta iranizuyutsya Nazva Azerbajdzhan pohodit cherez serednoperske Adurbadgan vid davnoperskogo Mad i aturpatkan tobto Midiya Aturpata u grekiv Midiya Atropatena abo prosto Atropatena Aturpat Atropat ostannij ahemenidskij satrap Midiyi yakij pislya smerti Oleksandra Makedonskogo progolosiv sebe carem yiyi pivnichnoyi chastini i stav zasnovnikom carstva Maloyi Midiyi abo Atropateni Uyavlennya pro te sho nazva Azerbajdzhan oznachaye krayina vogniv zasnovane na narodnij etimologiyi ale duzhe starodavnye she zoroastrijskih chasiv Na pochatku n e dinastiya Atropata urvalasya i Atropatena uvijshla do skladu Parfyanskogo carstva potim Sasanidskoyi imperiyi prichomu carem Atropateni priznachavsya zazvichaj spadkoyemec prestolu Oblast na zahid vid oz Urmiyi po grecki Sigriana vhodila todi do skladu carstva Velika Virmeniya Islamska epoha U 642 roci v Adurbadgan vderlisya arabi pravitel krayini pidkoryayetsya yim za dogovorom U 815 834 rr Adurbadgan staye arenoyu masovogo antiarabskogo povstannya na choli z Babekom U 889 roci z rozpadom Arabskogo halifatu vinikaye emirat Sadzhidiv zi stoliceyu u Tebrizi V seredini XI storichchya na teritoriyi Azerbajdzhanu vpershe z yavlyayutsya kochovi plemena tyurkiv oguziv seldzhuki yaki v 1054 pidkorili a v 1070 roci priyednali Azerbajdzhan do svoyeyi imperiyi Z rozpadom imperiyi Seldzhukidiv Azerbajdzhanom keruyut tak zvani atabeki z dinastiyi vasalnih seldzhukskomu sultanovi Cya epoha 12 s bula chasom kulturnogo rozkvitu zastupnictvom Ildegizidiv koristuvavsya mizh inshim vidatnij poet Nizami Gyandzhevi sho zhiv vtim ne v Azerbajdzhani a v susidnomu u Gyandzhi Na rubezhi 1220 1221 rr do Azerbajdzhanu vpershe vtorgayutsya mongoli pid kerivnictvom Dzhebe i Subedeya yaki piddali jogo spustoshennyu U 1225 ostannij horezmshah zahoplyuye Tebriz takim chinom poklavshi kraj isnuvannyu derzhavi atabekiv ale v 1231 jogo viganyayut zvidti mongoli Pri rozpadi Mongolskoyi imperiyi Azerbajdzhan razom zi vsim Iranom distavsya Hulagu hanovi i jogo nashadkam Z rozpadom derzhavi Hulaguyidiv v seredini XIV st Azerbajdzhan vhodit do skladu derzhavi Dzhalayiridiv vozhdiv mongolskogo plemeni dzhalayir sho zrobili svoyeyu stoliceyu Tebriz V kinci togo zh stolittya Dzhalayiridiv viganyaye Timur Pislya smerti Timura Azerbajdzhan distavsya jogo sinovi Miran shahovi yakij prote nezabarom zaginuv 1408 v borotbi z dzhalayiridom Ahmad sultanom i jogo soyuznikom Kara yusufom derzhava Dzhalayiridiv bula vidnovlena ale vzhe cherez rik Kara yusuf ubiv Ahmad sultana i sam zapanuvav u Tebrizi Vprodovzh podalshih pivtorasta rokiv Tebriz buv stoliceyu derzhav Kara kyunlu i Ismayila I Sefevida sho vidnoviv yednist Iranu pri jogo sinovi stolicya Iranu bula perenesena z Tebrizu v Kazvin a zgodom v Isfahan Cya epoha pislya mongolskoyi navali bula chasom povnogo panuvannya v regioni kochovih tyurkskih plemen yaki zmishalisya z miscevim perskim naselennyam sho govorilo na dialekti i asimilyuvali jogo davshi pochatok suchasnomu azerbajdzhanskomu etnosu prichomu ne tilki v Azerbajdzhani ale j u Zakavkazzi de ti zh plemena asimilyuvali iranske i dagestanske albanske naselennya Vazhlivoyu datoyu v comu vidnoshenni ye 1514 rik peremogi turkiv nad shahom Ismayilom pri Chaldirani Pislya Chaldiranskoyi bitvi suniti turki zahopili znachnu chastinu Virmeniyi vignavshi zvidti tyurkski plemena shiyitiv yaki takim chinom perestali kochuvati po vsomu Virmenskomu nagir yu i Pivnichnij Mesopotamiyi i zgrupuvalisya v Azerbajdzhani Vojovnichi azerbajdzhanski plemena buduchi zavzyatimi shiyitami buli shitom sho zahishav Iran vid osmanskoyi ekspansiyi Tyurkska mova bula v cej chas oficijnoyu movoyu Iranu azh do kincya XVI st tobto do centralizaciyi i iranizaciyi upravlinnya provedenoyu Abbasom I Vostannye azerbajdzhanski kochivniki vidigrali znachnu rol v iranskij istoriyi naprikinci XVIII st koli visunuli i dinastiyu Kadzhariv U tu zh epohu rozvivayetsya poeziya tyurkskoyu azerbajdzhanskij movoyu odnim z osnovopolozhnikiv yakoyi buv sam shah Ismayil I Sefevi Azerbajdzhan buv najvazhlivishoyu najbagatshoyu provinciyeyu Iranu i general gubernatorami Azerbajdzhanu zvichajno priznachalisya spadkoyemci shahskogo prestolu Azerbajdzhan v XIX pochatku HH vv 26 zhovtnya 1827 roku Tebriz berut rosijski vijska generala Paskevicha Prote cya persha rosijska okupaciya Azerbajdzhanu prodovzhuvalasya menshe pivroku nezabarom buv pidpisanij Turkmanchajskij mir i rosijski vijska pishli z Azerbajdzhanu U serpni veresni 1880 roku Azerbajdzhan staye arenoyu povstannya kurdiv sho namagalisya stvoriti vlasnu derzhavu kurdski plemena z Osmanskoyi imperiyi pid kerivnictvom shejha Obejdulli pidtrimani miscevimi kurdami majzhe vzyali Tebriz ale vreshti resht buli rozbiti pid Urmiyeyu pislya cogo osmanski kurdi pishli nazad v Osmansku imperiyu a miscevi zaznali zhorstokih represij Tebriz stav odnim z osnovnih centriv iranskoyi revolyuciyi 1905 1911 rr U chervni 1908 r u vidpovid na rozgin medzhlisu zdijsnenij shahskimi kozakami v Tebrizi spalahuye ozbroyene povstannya Povstali sformuvali komitet andzhoman yakij ocholili uchasnik selyanskogo ruhu Bagir i robitnik kamenyar Sattar veliku rol v povstanni grali i virmenski fidayini dashnaki Pislya zapeklih chotirimisyachnih boyiv shahski vijska buli vignani z mista ale v 1911 roci Tebriz buv uzyatij shahom za dopomogoyu rosijskih vijsk i ruh buv pridusheno V cej chas u zv yazku z povnim zanepadom i rozkladannyam derzhavi Kadzhariv Azerbajdzhan staye polem borotbi mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu osoblivo pislya rosijsko britanskih ugod 1907 roku za yakimi Azerbajdzhan bulo viznano sferoyu vplivu Rosijskoyi imperiyi pri comu Osmanska imperiya okupovuye zahid Kurdistan a Rosiya pridushuye revolyuciyu v Tebrizi u 1912 roci Osmanska imperiya pid tiskom Velikoyi Britaniyi i Rosijskoyi imperiyi vivodit vijska z Kurdistanu vidtak uves Azerbajdzhan opinyayetsya nepodilno rosijskim Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 rosijski vijska pokidayut Azerbajdzhan pid tiskom osmaniv i nimciv ale na pochatku 1915 r povertayutsya i zalishayutsya do kincya 1917 r pislya chogo Azerbajdzhan zajmayut osmani sho vlashtuvali tam rizaninu hristiyan virmen i assirijciv osmani u svoyu chergu zalishayut jogo pislya svoyeyi porazki v kinci 1918 r Iranskij Azerbajdzhan v novitnyu epohu U XX stolitti sered iranskih azerbajdzhanciv pochinaye rozpovsyudzhuvatisya vidsutnij doti nacionalizm Do cogo vin ne mav gruntu cherez zagalnu panivnu serednovichnu tradiciyu indiferentnist do nacionalnih pitan tim bilshe sho vsi dinastiyi sho pravili Iranom z pochatku XV st po 1925 r a same Sefevidi i Kadzhari buli tyurkskogo pohodzhennya V azerbajdzhanciv ne bulo chitkoyi nacionalnoyi samoidentifikaciyi voni nazivali sebe musulmanami abo tyurkami a svoyu movu prosto tyurkskoyu Ponyattya azerbajdzhanska mova pervisno azerbajdzhanske narichchya i azerbajdzhanska narodnist spochatku azerbajdzhanski tyurki v Rosiyi takozh azerbajdzhanski tatari buli vvedeni yevropejskimi etnografami XIX stolittya Nacionalizm u Pivdennomu Iranskomu Azerbajdzhani vinik pid vplivom agitaciyi turkiv na pochatku XX stolittya i stvorennya v Zakavkazkomu Rosijskomu Azerbajdzhani Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki a takozh yak reakciya na oficijnij perskij nacionalizm sho propaguvavsya novoyu dinastiyeyu Pehlevi Vin otrimav mogutnij poshtovh v 1941 roci u zv yazku z radyanskoyu okupaciyeyu Iranskogo Azerbajdzhanu Syudi bula vvedena radyanska 77 a diviziya sho skladalasya viklyuchno z etnichnih azerbajdzhanciv i radyanska agentura sho napravlyayetsya z Baku vela posilenu pan azerbajdzhansku propagandu Po pryamij vkazivci Bagirova v serpni 1946 r stvoryuyetsya Demokratichna partiya Azerbajdzhanu DPA na choli z kolishnim komunistom Dzhafarom Dzhavad zade sho prijnyav im ya Mir dzhafara Peshevari Odnim z gasel novoyi partiyi bulo Haj zhive otec yedinogo Azerbajdzhanu 26 listopada 1945 roku pid kontrolem radyanskih vijsk vidbulisya vibori v Nacionalnij Medzhlis Pivdennogo Azerbajdzhanu zrozumilo sho voni prinesli peremogu DPA 12 grudnya togo zh roku Peshevari progoloshuye Demokratichnu Respubliku Azerbajdzhan i formuye uryad u skladi 12 osib 10 z yakih buli aktivistami jogo partiyi 5 lyutogo 1946 roku u novoyi respubliki z yavilasya svoya armiya na bazi chastin 77 yi diviziyi Azerbajdzhanska mova bula ogoloshena derzhavnoyu Uryad vipustiv vlasni groshi vstanoviv kontrol nad bankami i vprovadiv derzhavnu sistemu torgivli Vsi chinovniki buli vignani i zamineni aktivistami DPA Odnochasno v provinciyi Zahidnij Azerbajdzhan tobto inshimi slovami v Iranskomu Kurdistani vinikaye Mehabadska Respublika Sproba Moskvi peretvoriti Iranskij Azerbajdzhan na derzhavu satelita abo navit priyednati do SRSR zaznala krahu u kvitni 1946 r Stalin pid tiskom Velikoyi Britaniyi buv zmushenij vivesti okupacijni vijska Pislya cogo padinnya novoyi respubliki zalishalosya tilki pitannyam chasu Shob prispati pilnist Stalina i azerbajdzhanciv shahskij uryad ogolosiv pro viznannya avtonomiyi Pivdennogo Azerbajdzhanu ale v toj zhe chas pochav koncentruvati na pivnochi krayini vijska Vsogo bulo zibrano do 20 divizij 21 listopada 1946 roku bulo ogolosheno pro vvedennya vijsk do Iranskogo Azerbajdzhanu i Iranskogo Kurdistanu dlya zabezpechennya svobodi viboriv u medzhlis 15 go sklikannya 15 grudnya 1946 roku iranci praktichno bez oporu vstupili v Tebriz i vchinili tam masovi krivavi rozpravi Peshevari i vsya azerbajdzhanska verhivka vstigli vtekti v SRSR Takim chinom Demokratichna Respublika Azerbajdzhan proisnuvala rivno rik Den zvilnennya Azerbajdzhanu buv ogoloshenij v Irani nacionalnim svyatom U podalshi roki persi pragnuli vsilyako prignichuvati azerbajdzhanski nacionalni proyavi Oficijna versiya perskogo nacionalizmu sho propaguyetsya v Iranskomu Azerbajdzhani polyagaye v tomu sho iranski azerbajdzhanci za pohodzhennyam chisti persi sho perejshli na tyurksku movu Pri comu vkazuyetsya na te sho za antropologichnim tipom iranski azerbajdzhanci shozhi z persami i ne mayut nichogo spilnogo z turkami fakt nedavno pidtverdzhenij doslidzhennyami antropologiv Kembridzhskogo universitetu Prote v 2006 roci v Iranskomu Azerbajdzhani znov spalahnuli serjozni zavorushennya Iranskij Azerbajdzhan i Azerbajdzhanska RespublikaOficijnij protest Iranu z privodu neshodavno stvorenoyi kavkazkoyi derzhavi pid nazvoyu Azerbajdzhan vidpravlenij do Osmanskoyi imperiyi v 1918 roci Te sho zaraz nazivayut Iranskim abo Pivdennim Azerbajdzhanom azh do 20 h rr XX stolittya nazivalosya Azerbajdzhanom viklyuchno Potim najmenuvannya Azerbajdzhan Pivnichnij Azerbajdzhan zakripilosya takozh za Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu stvorenoyu v 1918 r na teritoriyi dvoh istorichnih oblastej Zakavkazzya Shirvana i i nazvanoyu tak z tiyeyi prichini sho etnichno vona bula zaselena v osnovnomu azerbajdzhanskimi tyurkami U novij chas i Pivdennij Iranskij Azerbajdzhan i Shidne Zakavkazzya osoblivo Shirvan buli naseleni priblizno identichnim za etnichnim skladom naselennyam Prote z rosijskim zavoyuvannyam mizh nimi prolig kulturnij vododil oskilki azerbajdzhanske suspilstvo v Irani prodovzhuvalo zhiti pid vplivom perskoyi i vzagali tradicijnoyi islamskoyi kulturi azerbajdzhanske zh suspilstvo v Rosiyi SRSR rozvivalosya pid vplivom rosijskoyi yevropeyizovanoyi svitskoyi osoblivo v radyanskij period kulturi Mozhna takozh vidmititi sho v seredini 1990 h prezident postradyanskogo nezalezhnogo Azerbajdzhanu Gejdar Aliyev govoriv sho ob yednannya dvoh Azerbajdzhaniv jogo zapovitna mriya i meta DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2018