Адріан Брауер (нід. Adriaen Brouwer; 1605, Ауденарде — січень 1638, Антверпен) — фламандський живописець. Учився в Голландії, мабуть, у Франса Галса (Frans Hals). Із 1631 року працював в Антверпені.
Загальна характеристика творів
В невеликих жанрових картинах Брауер реалістично відображав драматичні сцени з життя селян і плебейських верств міста та малював краєвиди рідного краю. Найкращі твори Брауера відзначаються гострістю характеристик, експресією, композиційною і колористичною майстерністю.
Портрет пензля ван Дейка
Був період, коли Антонісу ван Дейку було так погано, що він написав заповіт (після смерті батька та обирання трьома сестрами долі черниць). Від стресів лікувала робота. Тоді Антоніс і напланував зробити портрети своїх видатних співвітчизників. Писати олійними фарбами здалося довгим навіть ван Дейку. І він звернувся до офортів і інших технік гравюр. До переліку обраних потрапили художники, поети, державні діячі, музиканти. Серія отримала назву «Іконографія Ван Дейка», а кількість аркушів — ста дев'яноста. Не всі офорти зробив власноруч Ван Дейк, їх допрацьовували інші гравери.
Імовірно, з цього періоду й грізайль-портрет мандрівного художника Адріана Брауера. Поряд з вихованим і елегантним, як шляхтич, ван Дейком — незаможний жебрак Брауер — повна противність. Але серія — панегірик, присвячена видатним сучасникам, не могла мати зображення прихильника шинків і борделів. І ван Дейк, якому навряд чи позував незаможний митець, наділив того власними перевагами, подавши розкішно вдягненим, гордовитим кабальєро, наблизивши зображення до умовного ідеалу. Грізайль призначалася для переведення у гравюру.
Канва біографії
Не всі сторінки життя художника відомі достеменно. Не дійшли відомості про день народження і хрестини. Був родом з родини ремісника. Фландрія — країна розвиненого виробництва текстилю та мережива, а також сюжетних килимів-аррасів. Одним з центрів виробництва декоративних килимів і був Оденарде. Батько якраз і заходився коло створення картонів для майбутніх килимів (ескізи для гобеленів). Тому логічно припускати, що саме в майстерні батька він почав опановувати художнє ремесло.
У 16 років по смерті батька переїжджає до Антверпену. Тут зазнав впливу творчості Пітера Брейгеля Молодшого, починає створювати жанраві сценки у дусі старого фламандського живопису, а також карикатури. У 1625 році був вже в Амстердамі. Зафіксоване перебування молодого художника у 1626 році на півночі Нідерландів у місті Гарлемі. За припущеннями, він був учнем ще одного фламандця-емігранта, що мешкав і працював у Гарлемі — Франса Галса, в якого вчився зображувати людину великим планом. В Гарлемі окрім живописом захопився театром та літературою. Його прийняли до Гарлемської гільдії риторів. Через п'ять років Адріан Брауер повернувся до Фландрії і оселився в відомому художньому центрі — місті Антверпен, де затоваришував з Рубенсом. 1630 року його як майстра прийняли до антверпенської гільдії Св. Луки.
Серед його учнів був Йос ван Красбек (бл. 1605/1606 — бл. 1662).
Художник не зробив значної адміністративної чи художньої кар'єри, не здобув статків і з 1634 до січня 1638 року мешкав у чужій домівці антверпенського гравера Паулюса Понтіуса.
Мандрівний художник наробив боргів і якийсь час у 1632 році перебував під судом, від ув'язнення Бауера врятували Рубенс та Рембрандт, які купили його 17 й 8 картин відповідно. Неспокійної вдачі, він чимось нагадував фактами власної біографії долю бандиткуватого Караваджо. У 1633 році заарештували у звинуваченні у шпигунстві. Провів 7 місяців у тюрмі Антверпену. Алей тут продовжував займатися живописом, а тюремний кухар став учнем Бауера. За припущеннями помер в Антверпені під час чуми в січні 1638-го. Поховали як жебрака. Трохи пізніше отямилася гільдія Св. Луки й силами керівництва тіло перепоховали на цвинтарі церкви кармелітів.
Післямова
Перебування за межами Фландрії докорінно змінило художню манеру митця, надзвичайно далеку від яскравої, барокової стилістики фламандських художників. Адже з еміграцією увірвалась більшість соціальних зв'язків художника, що всмоктав плебейські смаки митців голландського бюргерства. Адріан Брауер — сучасник духовно розвинених і талановитих художників, поетів, акторів комор риторів, священіків. Але годі й шукати їх серед персонажів картин митця.
Герої картин Адріана Брауера — дрібні авантюристи, шарлатани, гопники (), здатна пограбувати, програти в карти здобуте майно, махлювати і пиячити під час гри, викрити шулера, а потім вчинити бійку. Серед них марно шукати творчі натури чи особи інтелектуальні та порядні. Персонажі картин Брауера не викликають ні співчуття (на противагу персонажів харлемця Яна Стена), ні поваги, як не можуть викликати поваги прихильники шинків, «друзі» горілки, дрібний криміналітет чи психопати. Вони марнують як власне, так і чуже життя. На вподоби фламандців, де не було розвиненого бюргерства, а переважала орієнтація на витончене мистецтво, на аристократизм, картини реемігранта мали риси чужоземного, екзотичного світогляду. Це добре відчував Пітер Пауль Рубенс, бо маленькі твори Адріана Брауера були надзвичайно несхожі на картини митців антверпенської майстерні Рубенса. Брауер іноді просто знущався з їхніх уподобань. Рубенс був серед тих, хто придбав декілька картин невиправного гульвіси для власних мистецьких збірок.
Брутальні й еротичні твори Брауера
- «Сільські п'яниці»
- «Бійка за картами»
- «Наслідки випитого в шинку»
- «Сільські забави»
Вибрані твори
- «В шинку», 1624, Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
- «Ян де Доод», 1630, Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
- «Селянська сцена з випивохами», бл.1635, Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
- «Флейтист», Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
- «Селяни грають в нарди», Лейпціг
- « Шинок в селі», Музей Бредіус, Гаага
- «Гравці в карти», Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)
- «Двійка селян», Ашмолеан музей, Оксфорд
- «Пейзаж з дюнами», Музей історії мистецтв, Відень
- «Гравці в карти», Стара Пінакотека, Мюнхен
- «Сільська лазня», Стара Пінакотека, Мюнхен
- «В шинку», Стара Пінакотека, Мюнхен
- «Пейзаж з дюнами в місячному сяйві», Берлін
- «Бійка селян», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- «Міцна горілка», Штеделівський інститут,Франкфурт на Майні
- «Курці», Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- «Селянин з птахом», Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- «Сцена в шинку», Національна галерея (Лондон)
- «Четверо селян в підвалі», Національна галерея (Лондон)
- «Сцена в шинку», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Шарлатан в селі», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Курець», Державний музей (Амстердам)
- «Операція на спині», Штеделівський інститут, Франкфурт на Майні
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- F. Schmidt-Degener. Adriaen Brouwer et son évolution artistique. Brüssel, 1908.
- Wilhelm von Bode. Adriaen Brouwer. Berlin, 1924.
- Erich Höhne. Adriaen Brouwer. Leipzig: VEB E. A. Seemann, 1960.
- K. RENGER, Adriaen Brouwer und das niederlandische Bauerngenre 1600-60, tentoonstellingscatalogus (München, Alte Pinakothek, 1986)
- Felix TIMMERMANS, Adriaan Brouwer, 1948.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118674382 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Adriaen Brouwer
- Adriaen Brouwer
- http://kmska.be/collection/work/data/2f14ja
- http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=adrien+brower&role=&nation=&prev_page=1&subjectid=500012394
- http://vocab.getty.edu/page/ulan/500012394
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1308_III
- Houbraken A. Adriaen Brouwer // De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen — Arnold Houbraken, 1721.
- https://archive.org/stream/greatmastersofdu00bode#page/270/mode/1up
- Liggeren
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435807
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/brouwer-adriaen-1
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=27474
- Musicerende boeren in een herberg
- https://collections.mnaha.lu/
Посилання
- Броувер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адріан Брауер
- Брауер Адріан. Картини [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.] та біографія [ 24 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adrian Brauer nid Adriaen Brouwer 1605 Audenarde sichen 1638 Antverpen flamandskij zhivopisec Uchivsya v Gollandiyi mabut u Fransa Galsa Frans Hals Iz 1631 roku pracyuvav v Antverpeni Adrian Brauernid Adriaen BrouwerGrizajl roboti Antonisa van Dejka dlya perevodu u gravyuru portret A BraueraNarodzhennya1605 1 2 abo 1603 4 Audenarde Audenarde d Shidna Flandriya Belgiya 1 5 Smert1638 1 3 abo sichen 1638 8 Antverpen Brabant Gabsburzki Niderlandi 1 5 chuma 9 10 PohovannyaAntverpenNacionalnistflamandecKrayinaPivdenni Niderlandi GollandiyaZhanrpobutovij zhanr pejzazhNavchannyau batka u majstriv HarlemaDiyalnisthudozhnik grafik arhitekturnij kreslyar unaochnyuvachNapryamokrealizmRoki tvorchosti1623 1637VplivAdrian van OstadeChlenAntverpenska gildiya svyatogo Luki d 11 Tvorizhanrovi sceni pejzazhiRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Shtedel d Muzej Prado Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Muzej mistectva Metropoliten 12 Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 13 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 4 Muzej vitonchenih mistectv d Rejksmuzej Mauricgejs Muzej Fransa Galsa d Muzej Syurmondta Lyudviga Muzej Viktoriyi ta Alberta Hudozhnij muzej Bazelya d d d d d Hudozhnij muzej Volters Derzhavnij muzej mistectv Muzej mistectv Filadelfiyi Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Ermitazh Nacionalnij muzej u Varshavi d Nacionalna galereya Berlinska kartinna galereya Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Muzej obrazotvorchih mistectv Epsli haus d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue d Zibrannya Vollesa Muzej Bode d Videnska akademiya mistectv Gamburzka kartinna galereya d Muzej obrazotvorchih mistectv Muzej vitonchenih mistectv d Ashmolean muzej Nacionalna galereya Irlandiyi Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalnij muzej starovinnogo mistectva Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 14 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 15 Miskij muzej Lakenhal Lejden 16 Galereya Uffici Muzej fyurera d d Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva d d Budinok Rubensa d Britanskij muzej d d d Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Muzej Grane d 8 Nacionalnij muzej istoriyi ta mistectva 17 i d Adrian Brauer u VikishovishiZagalna harakteristika tvorivV nevelikih zhanrovih kartinah Brauer realistichno vidobrazhav dramatichni sceni z zhittya selyan i plebejskih verstv mista ta malyuvav krayevidi ridnogo krayu Najkrashi tvori Brauera vidznachayutsya gostristyu harakteristik ekspresiyeyu kompozicijnoyu i koloristichnoyu majsternistyu Portret penzlya van DejkaBuv period koli Antonisu van Dejku bulo tak pogano sho vin napisav zapovit pislya smerti batka ta obirannya troma sestrami doli chernic Vid stresiv likuvala robota Todi Antonis i naplanuvav zrobiti portreti svoyih vidatnih spivvitchiznikiv Pisati olijnimi farbami zdalosya dovgim navit van Dejku I vin zvernuvsya do ofortiv i inshih tehnik gravyur Do pereliku obranih potrapili hudozhniki poeti derzhavni diyachi muzikanti Seriya otrimala nazvu Ikonografiya Van Dejka a kilkist arkushiv sta dev yanosta Ne vsi oforti zrobiv vlasnoruch Van Dejk yih dopracovuvali inshi graveri Imovirno z cogo periodu j grizajl portret mandrivnogo hudozhnika Adriana Brauera Poryad z vihovanim i elegantnim yak shlyahtich van Dejkom nezamozhnij zhebrak Brauer povna protivnist Ale seriya panegirik prisvyachena vidatnim suchasnikam ne mogla mati zobrazhennya prihilnika shinkiv i bordeliv I van Dejk yakomu navryad chi pozuvav nezamozhnij mitec nadiliv togo vlasnimi perevagami podavshi rozkishno vdyagnenim gordovitim kabalyero nablizivshi zobrazhennya do umovnogo idealu Grizajl priznachalasya dlya perevedennya u gravyuru Kanva biografiyiNe vsi storinki zhittya hudozhnika vidomi dostemenno Ne dijshli vidomosti pro den narodzhennya i hrestini Buv rodom z rodini remisnika Flandriya krayina rozvinenogo virobnictva tekstilyu ta merezhiva a takozh syuzhetnih kilimiv arrasiv Odnim z centriv virobnictva dekorativnih kilimiv i buv Odenarde Batko yakraz i zahodivsya kolo stvorennya kartoniv dlya majbutnih kilimiv eskizi dlya gobeleniv Tomu logichno pripuskati sho same v majsterni batka vin pochav opanovuvati hudozhnye remeslo U 16 rokiv po smerti batka pereyizhdzhaye do Antverpenu Tut zaznav vplivu tvorchosti Pitera Brejgelya Molodshogo pochinaye stvoryuvati zhanravi scenki u dusi starogo flamandskogo zhivopisu a takozh karikaturi U 1625 roci buv vzhe v Amsterdami Zafiksovane perebuvannya molodogo hudozhnika u 1626 roci na pivnochi Niderlandiv u misti Garlemi Za pripushennyami vin buv uchnem she odnogo flamandcya emigranta sho meshkav i pracyuvav u Garlemi Fransa Galsa v yakogo vchivsya zobrazhuvati lyudinu velikim planom V Garlemi okrim zhivopisom zahopivsya teatrom ta literaturoyu Jogo prijnyali do Garlemskoyi gildiyi ritoriv Cherez p yat rokiv Adrian Brauer povernuvsya do Flandriyi i oselivsya v vidomomu hudozhnomu centri misti Antverpen de zatovarishuvav z Rubensom 1630 roku jogo yak majstra prijnyali do antverpenskoyi gildiyi Sv Luki Sered jogo uchniv buv Jos van Krasbek bl 1605 1606 bl 1662 Hudozhnik ne zrobiv znachnoyi administrativnoyi chi hudozhnoyi kar yeri ne zdobuv statkiv i z 1634 do sichnya 1638 roku meshkav u chuzhij domivci antverpenskogo gravera Paulyusa Pontiusa Mandrivnij hudozhnik narobiv borgiv i yakijs chas u 1632 roci perebuvav pid sudom vid uv yaznennya Bauera vryatuvali Rubens ta Rembrandt yaki kupili jogo 17 j 8 kartin vidpovidno Nespokijnoyi vdachi vin chimos nagaduvav faktami vlasnoyi biografiyi dolyu banditkuvatogo Karavadzho U 1633 roci zaareshtuvali u zvinuvachenni u shpigunstvi Proviv 7 misyaciv u tyurmi Antverpenu Alej tut prodovzhuvav zajmatisya zhivopisom a tyuremnij kuhar stav uchnem Bauera Za pripushennyami pomer v Antverpeni pid chas chumi v sichni 1638 go Pohovali yak zhebraka Trohi piznishe otyamilasya gildiya Sv Luki j silami kerivnictva tilo perepohovali na cvintari cerkvi karmelitiv Pislyamova Vitivki v shinku Perebuvannya za mezhami Flandriyi dokorinno zminilo hudozhnyu maneru mitcya nadzvichajno daleku vid yaskravoyi barokovoyi stilistiki flamandskih hudozhnikiv Adzhe z emigraciyeyu uvirvalas bilshist socialnih zv yazkiv hudozhnika sho vsmoktav plebejski smaki mitciv gollandskogo byurgerstva Adrian Brauer suchasnik duhovno rozvinenih i talanovitih hudozhnikiv poetiv aktoriv komor ritoriv svyashenikiv Ale godi j shukati yih sered personazhiv kartin mitcya Geroyi kartin Adriana Brauera dribni avantyuristi sharlatani gopniki zdatna pograbuvati prograti v karti zdobute majno mahlyuvati i piyachiti pid chas gri vikriti shulera a potim vchiniti bijku Sered nih marno shukati tvorchi naturi chi osobi intelektualni ta poryadni Personazhi kartin Brauera ne viklikayut ni spivchuttya na protivagu personazhiv harlemcya Yana Stena ni povagi yak ne mozhut viklikati povagi prihilniki shinkiv druzi gorilki dribnij kriminalitet chi psihopati Voni marnuyut yak vlasne tak i chuzhe zhittya Na vpodobi flamandciv de ne bulo rozvinenogo byurgerstva a perevazhala oriyentaciya na vitonchene mistectvo na aristokratizm kartini reemigranta mali risi chuzhozemnogo ekzotichnogo svitoglyadu Ce dobre vidchuvav Piter Paul Rubens bo malenki tvori Adriana Brauera buli nadzvichajno neshozhi na kartini mitciv antverpenskoyi majsterni Rubensa Brauer inodi prosto znushavsya z yihnih upodoban Rubens buv sered tih hto pridbav dekilka kartin nevipravnogo gulvisi dlya vlasnih misteckih zbirok Brutalni j erotichni tvori Brauera Scena v shinku Silski p yanici Bijka za kartami Naslidki vipitogo v shinku Silski zabavi Vibrani tvori Girkij napij Nozhi yak argument v kartyarskij gri V shinku 1624 Muzej Bojmans van Beningen Rotterdam Yan de Dood 1630 Muzej Bojmans van Beningen Rotterdam Selyanska scena z vipivohami bl 1635 Muzej Tissena Bornemissa Madrid Flejtist Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Selyani grayut v nardi Lejpcig Shinok v seli Muzej Bredius Gaaga Gravci v karti Korolivskij muzej vitonchenih mistectv Antverpen Dvijka selyan Ashmolean muzej Oksford Pejzazh z dyunami Muzej istoriyi mistectv Viden Gravci v karti Stara Pinakoteka Myunhen Silska laznya Stara Pinakoteka Myunhen V shinku Stara Pinakoteka Myunhen Pejzazh z dyunami v misyachnomu syajvi Berlin Bijka selyan Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moskva Micna gorilka Shtedelivskij institut Frankfurt na Majni Kurci Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Selyanin z ptahom Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Scena v shinku Nacionalna galereya London Chetvero selyan v pidvali Nacionalna galereya London Scena v shinku Ermitazh Sankt Peterburg Sharlatan v seli Ermitazh Sankt Peterburg Kurec Derzhavnij muzej Amsterdam Operaciya na spini Shtedelivskij institut Frankfurt na MajniDiv takozhAntverpenska shkola Pobutovij zhanr Zhivopis flamandskogo baroko Yan LivensDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 F Schmidt Degener Adriaen Brouwer et son evolution artistique Brussel 1908 Wilhelm von Bode Adriaen Brouwer Berlin 1924 Erich Hohne Adriaen Brouwer Leipzig VEB E A Seemann 1960 K RENGER Adriaen Brouwer und das niederlandische Bauerngenre 1600 60 tentoonstellingscatalogus Munchen Alte Pinakothek 1986 Felix TIMMERMANS Adriaan Brouwer 1948 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118674382 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Adriaen Brouwer d Track Q110250907d Track Q2494649 Adriaen Brouwer d Track Q19186351 http kmska be collection work data 2f14ja http www getty edu vow ULANFullDisplay find adrien brower amp role amp nation amp prev page 1 amp subjectid 500012394 http vocab getty edu page ulan 500012394 KulturNav 2015 d Track Q16323063d Track Q16323066 https www museabrugge be collection work id 2014 GRO1308 III Houbraken A Adriaen Brouwer De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen Arnold Houbraken 1721 d Track Q514276d Track Q7737966 https archive org stream greatmastersofdu00bode page 270 mode 1up Liggeren d Track Q6545909 https www metmuseum org art collection search 435807 https www fine arts museum be nl de collectie artist brouwer adriaen 1 https www bellasartes gob ar https americanart si edu collections search artist id 27474 Musicerende boeren in een herberg https collections mnaha lu PosilannyaBrouver Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Mistectvo Portal Baroko Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adrian Brauer Brauer Adrian Kartini 21 lipnya 2013 u Wayback Machine ta biografiya 24 kvitnya 2011 u Wayback Machine