Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний устрій Радомишльського району — поділ району на міську, селищну та 2 сільські територіальні громади і 4 сільські ради, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Радомишльській районній раді. Адміністративний центр — місто Радомишль.
Сучасний устрій
Список громад
Список рад
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), осіб | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Забілоцька сільська рада | с. Забілоччя | с. Гута-Забілоцька с. Забілоччя | |||||
| Кочерівська сільська рада | с. Кочерів | с. Кочерів с. Поташня с. Став-Слобода | |||||
| Макалевицька сільська рада | с. Макалевичі | с. Макалевичі с. Садки | |||||
| Чайківська сільська рада | с. Чайківка | с. Чайківка |
Перелік рад до початку реформи (2015 року)
Адміністративно-територіально Радомишльський район Житомирської області до початку адміністративної реформи 2015 року поділявся на 1 міську, 2 селищні і 28 сільських рад, які об'єднували 83 населені пункти.
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Утворений 7 березня 1923 року в складі Малинської округи Київської губернії з Велико-Рачівської, Вепринської, Краснобірської, Кримоцької, Меделівської, Межиріцької, Мірчанської сільських рад Вишевицької волості та Березецької, Борщівської, Верлооківської, Кичкирівської, Лутівської, Мало-Рачівської, Мінінської, Папірнянської, Ставківської, Юрівської сільських рад Кичкирівської волості Радомисльського повіту. 13 березня 1925 року до складу району приєднано Білківську, Забілоцьку, Комарівську, Кочерівську, Негребівську, Раковицьку, Раївську, Поташнянську сільські ради ліквідованого Ставищенського району та Заболотянську, Котівську, Пилиповицьку сільські ради Потіївського району. 31 грудня 1932 року в складі району відновлено Глиницьку сільську раду. 17 лютого 1935 року Комарівську сільську раду було передано до складу Макарівського району.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Радомишль Генеральної округи Житомир. Було утворено Глухівську Першу, Глухівську Другу, Кайтанівську, Папірнянську, Переміжнинську, Філонівську, Хомівську та Чудинську сільські управи.
11 червня 1954 року ліквідовано Березцівську, Глиницьку, Краснобірську, Кримоцьку, Меделівську, Мінінську, Негребівську, Поташнянську, Став-Слобідську, Раївську, Ходорівську та Юрівську сільські ради. 21 січня 1959 року до складу району було включено Вихлянську, Гуто-Потіївську, Заньківську, Меньківську, Новобудську, Іванівську, Облітківську, Осичківську, Потіївська, Торчинську та Чайківську сільські ради розформованого Потіївського району. 5 березня 1959 року ліквідовано Гуто-Забілоцьку, Новобудську та Котівську сільські ради.
30 грудня 1962 року район ліквідовано, територію, за винятком Торчинської сільської ради (відійшла до Черняхівського району), приєднано до Малинського району. 4 січня 1965 року район відновлено з Радомишльською міською, Білокриницькою селищною, Білківською, Борщівською, Великорачанською, Верлоцькою, Вихлянською, Вишевицькою, Гуто-Потіївською, Забілоцькою, Заболотською, Заньківською, Кичкирівською, Кочерівською, Ленінською, Лутівською, Межиріцькою, Меньківською, Мірчанською, Облітківською, Осичківською, Пилиповицькою, Потіївською, Раковицькою, Чайківською сільськими радами Малинського району та Торчинською сільською радою Коростишівського району у складі. 5 лютого 1965 Торчинську сільську раду повернено до складу Коростишівського району, 5 липня 1965 року ліквідовано Межиріцьку сільську раду. 29 травня 1967 року до складу району було включено Макалевицьку сільську раду Малинського району. 19 березня 1973 року відновлено Облітківську сільську раду, 7 квітня 1980 року об'єднано Старобудську та Гуто-Потіївську сільські ради. 1 червня 1985 року відновлено Кримоцьку та ліквідовано Білківську сільські ради.
26 червня 1992 року в складі району утворено Іршанську сільську раду.
16 серпня 2012 року в складі району утворено Городоцьку селищну раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили міська, 2 селищні та 28 сільських рад.
7 березня 2015 року в складі району утворено Вишевицьку сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли та 23 листопада 2015 року були ліквідовані Вепринська, Вишевицька, Іршанська та Межиріцька сільські ради Радомишльського району.
14 серпня 2015 року в складі району утворено Потіївську сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли та 24 листопада 2015 року припинили існування Гуто-Потіївська, Заньківська, Новобудська, Облітківська та Потіївська сільські ради Радомишльського району.
16 травня 2017 року в складі району утворено Радомишльську міську територіальну громаду, до складу котрої увійшли та 7 грудня 2017 року були зняті з обліку Радомишльська міська та Борщівська, Великорачанська, Верлоцька, Заболотська, Кичкирівська, Котівська, Краснобірська, Кримоцька, Лутівська, Меньківська, Мірчанська, Осичківська, Пилиповицька, Раковецька, Ставецька сільські ради Радомишльського району.
18 грудня 2019 року в складі району утворилась Городоцька селищна територіальна громада, внаслідок чого були ліквідовані Білокриницька та Городоцька селищні ради Радомишльського району, котрі увійшли до її складу.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили міська, селищна та 2 сільські об'єднані територіальні громади і 4 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Радомишльського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 29, 144, 593, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2020.
- Городоцька селищна рада Житомирська область, Радомишльський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- Борщівська сільська рада Житомирська область, Радомишльський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij ustrij Radomishlskogo rajonu podil rajonu na misku selishnu ta 2 silski teritorialni gromadi i 4 silski radi yaki ob yednuyut 83 naseleni punkti ta pidporyadkovani Radomishlskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Radomishl Suchasnij ustrijSpisok gromad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 osib Misce za naselennyam 1 Vishevicka silska gromada s Vishevichi s Veprin s Virva s Vishevichi s Irsha s Mezhirichka 3919 2 Gorodocka selishna gromada smt Gorodok smt Bila Krinicya smt Gorodok s Osiv 3 Potiyivska silska gromada s Potiyivka s Buglaki s Budilivka s Vihlya s Vivche s Grishkivka s Guta Potiyivka s Ditinec s Dorogun s Dubovik s Zamiri s Zanki s Klen s Mirne s Modeliv s Morogivka s Nova Buda s Nova Mar yanivka s Novosilka s Oblitki s Potiyivka s Pributok s Stara Buda s Stara Greblya s Teklyanivka 3618 4 Radomishlska miska gromada m Radomishl s Berezci s Bistriyivka s Bilka s Borshiv s Brid s Velika Racha s Verlok s Glinicya s Gluhiv Drugij s Gluhiv Pershij s Gorodchin s Zhuravlinka s Zabolot s Kajtanivka s Kichkiri s Kotivka s Krasnobirka s Krasnosilka s Krimok s Lutivka s Mala Racha s Mar yanivka s Medelivka s Menkivka s Mircha s Negrebivka s Nova Yurivka s Osichki s Peremizhzhya s Pilipovichi m Radomishl s Rayivka s Rakovichi s Rudnya Gorodecka s Rusanivka s Spirne s Stavki s Taborishe s Tovste s Filonivka s Hodori s Homivka s Chudin Spisok rad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 osib Misce za naselennyam 1 Zabilocka silska rada s Zabilochchya s Guta Zabilocka s Zabilochchya 2 Kocherivska silska rada s Kocheriv s Kocheriv s Potashnya s Stav Sloboda 3 Makalevicka silska rada s Makalevichi s Makalevichi s Sadki 4 Chajkivska silska rada s Chajkivka s ChajkivkaPerelik rad do pochatku reformi 2015 roku Administrativno teritorialno Radomishlskij rajon Zhitomirskoyi oblasti do pochatku administrativnoyi reformi 2015 roku podilyavsya na 1 misku 2 selishni i 28 silskih rad yaki ob yednuvali 83 naseleni punkti Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Radomishlska miska rada m Radomishl m Radomishl s Gluhiv Pershij 2 Bilokrinicka selishna rada smt Bila Krinicya smt Bila Krinicya s Osiv 3 Gorodocka selishna rada smt Gorodok smt Gorodok 4 Borshivska silska rada s Borshiv s Borshiv 5 Velikorachanska silska rada s Velika Racha s Velika Racha s Mala Racha s Chudin 6 Veprinska silska rada s Veprin s Veprin 7 Verlocka silska rada s Verlok s Verlok s Bistriyivka 8 Vishevicka silska rada s Vishevichi s Vishevichi 9 Guto Potiyivska silska rada s Guta Potiyivka s Guta Potiyivka s Vihlya s Zamiri s Klen s Mirne s Nova Mar yanivka s Stara Buda 10 Zabilocka silska rada s Zabilochchya s Zabilochchya s Guta Zabilocka 11 Zabolotska silska rada s Zabolot s Zabolot 12 Zankivska silska rada s Zanki s Zanki s Grishkivka s Dorogun s Dubovik s Pributok s Teklyanivka 13 Irshanska silska rada s Irsha s Irsha s Virva 14 Kichkirivska silska rada s Kichkiri s Kichkiri s Brid s Glinicya s Nova Yurivka 15 Kotivska silska rada s Kotivka s Kotivka s Filonivka 16 Kocherivska silska rada s Kocheriv s Kocheriv s Potashnya s Stav Sloboda 17 Krasnobirska silska rada s Krasnobirka s Krasnobirka s Krasnosilka 18 Krimocka silska rada s Krimok s Krimok s Bilka s Spirne s Taborishe s Homivka 19 Leninska silska rada s Stavki s Stavki s Mar yanivka s Rudnya Gorodecka 20 Lutivska silska rada s Lutivka s Lutivka s Berezci s Gluhiv Drugij 21 Makalevicka silska rada s Makalevichi s Makalevichi s Sadki 22 Mezhiricka silska rada s Mezhirichka s Mezhirichka 23 Menkivska silska rada s Menkivka s Menkivka s Gorodchin s Hodori 24 Mirchanska silska rada s Mircha s Mircha s Medelivka 25 Novobudska silska rada s Nova Buda s Nova Buda s Buglaki s Budilivka s Novosilka 26 Oblitkivska silska rada s Oblitki s Oblitki s Vivche s Ditinec s Morogivka s Stara Greblya 27 Osichkivska silska rada s Osichki s Osichki s Rusanivka 28 Pilipovicka silska rada s Pilipovichi s Pilipovichi s Zhuravlinka s Kajtanivka s Peremizhzhya 29 Potiyivska silska rada s Potiyivka s Potiyivka s Modeliv 30 Rakovicka silska rada s Rakovichi s Rakovichi s Negrebivka s Rayivka s Tovste 31 Chajkivska silska rada s Chajkivka s Chajkivka Primitki m misto smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Malinskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi z Veliko Rachivskoyi Veprinskoyi Krasnobirskoyi Krimockoyi Medelivskoyi Mezhirickoyi Mirchanskoyi silskih rad Vishevickoyi volosti ta Berezeckoyi Borshivskoyi Verlookivskoyi Kichkirivskoyi Lutivskoyi Malo Rachivskoyi Mininskoyi Papirnyanskoyi Stavkivskoyi Yurivskoyi silskih rad Kichkirivskoyi volosti Radomislskogo povitu 13 bereznya 1925 roku do skladu rajonu priyednano Bilkivsku Zabilocku Komarivsku Kocherivsku Negrebivsku Rakovicku Rayivsku Potashnyansku silski radi likvidovanogo Stavishenskogo rajonu ta Zabolotyansku Kotivsku Pilipovicku silski radi Potiyivskogo rajonu 31 grudnya 1932 roku v skladi rajonu vidnovleno Glinicku silsku radu 17 lyutogo 1935 roku Komarivsku silsku radu bulo peredano do skladu Makarivskogo rajonu V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Radomishl Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Gluhivsku Pershu Gluhivsku Drugu Kajtanivsku Papirnyansku Peremizhninsku Filonivsku Homivsku ta Chudinsku silski upravi 11 chervnya 1954 roku likvidovano Berezcivsku Glinicku Krasnobirsku Krimocku Medelivsku Mininsku Negrebivsku Potashnyansku Stav Slobidsku Rayivsku Hodorivsku ta Yurivsku silski radi 21 sichnya 1959 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno Vihlyansku Guto Potiyivsku Zankivsku Menkivsku Novobudsku Ivanivsku Oblitkivsku Osichkivsku Potiyivska Torchinsku ta Chajkivsku silski radi rozformovanogo Potiyivskogo rajonu 5 bereznya 1959 roku likvidovano Guto Zabilocku Novobudsku ta Kotivsku silski radi 30 grudnya 1962 roku rajon likvidovano teritoriyu za vinyatkom Torchinskoyi silskoyi radi vidijshla do Chernyahivskogo rajonu priyednano do Malinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku rajon vidnovleno z Radomishlskoyu miskoyu Bilokrinickoyu selishnoyu Bilkivskoyu Borshivskoyu Velikorachanskoyu Verlockoyu Vihlyanskoyu Vishevickoyu Guto Potiyivskoyu Zabilockoyu Zabolotskoyu Zankivskoyu Kichkirivskoyu Kocherivskoyu Leninskoyu Lutivskoyu Mezhirickoyu Menkivskoyu Mirchanskoyu Oblitkivskoyu Osichkivskoyu Pilipovickoyu Potiyivskoyu Rakovickoyu Chajkivskoyu silskimi radami Malinskogo rajonu ta Torchinskoyu silskoyu radoyu Korostishivskogo rajonu u skladi 5 lyutogo 1965 Torchinsku silsku radu poverneno do skladu Korostishivskogo rajonu 5 lipnya 1965 roku likvidovano Mezhiricku silsku radu 29 travnya 1967 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno Makalevicku silsku radu Malinskogo rajonu 19 bereznya 1973 roku vidnovleno Oblitkivsku silsku radu 7 kvitnya 1980 roku ob yednano Starobudsku ta Guto Potiyivsku silski radi 1 chervnya 1985 roku vidnovleno Krimocku ta likvidovano Bilkivsku silski radi 26 chervnya 1992 roku v skladi rajonu utvoreno Irshansku silsku radu 16 serpnya 2012 roku v skladi rajonu utvoreno Gorodocku selishnu radu Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili miska 2 selishni ta 28 silskih rad 7 bereznya 2015 roku v skladi rajonu utvoreno Vishevicku silsku teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta 23 listopada 2015 roku buli likvidovani Veprinska Vishevicka Irshanska ta Mezhiricka silski radi Radomishlskogo rajonu 14 serpnya 2015 roku v skladi rajonu utvoreno Potiyivsku silsku teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta 24 listopada 2015 roku pripinili isnuvannya Guto Potiyivska Zankivska Novobudska Oblitkivska ta Potiyivska silski radi Radomishlskogo rajonu 16 travnya 2017 roku v skladi rajonu utvoreno Radomishlsku misku teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta 7 grudnya 2017 roku buli znyati z obliku Radomishlska miska ta Borshivska Velikorachanska Verlocka Zabolotska Kichkirivska Kotivska Krasnobirska Krimocka Lutivska Menkivska Mirchanska Osichkivska Pilipovicka Rakovecka Stavecka silski radi Radomishlskogo rajonu 18 grudnya 2019 roku v skladi rajonu utvorilas Gorodocka selishna teritorialna gromada vnaslidok chogo buli likvidovani Bilokrinicka ta Gorodocka selishni radi Radomishlskogo rajonu kotri uvijshli do yiyi skladu Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili miska selishna ta 2 silski ob yednani teritorialni gromadi i 4 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Radomishlskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 29 144 593 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Gorodocka selishna rada Zhitomirska oblast Radomishlskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 15 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Borshivska silska rada Zhitomirska oblast Radomishlskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 15 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 15 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 15 zhovtnya 2020