Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Више́вичі — село в Україні, адміністративний центр Вишевицької сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 538 осіб (2001). До 1923 року — центр колишньої Вишевицької волості, у 1923—2015 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Вишевичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Вишевицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040090010072348 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1783 р. |
| Населення | 1 538 (2001) |
| Площа | 41,334 км² |
| Густота населення | 37,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12214 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 141 м |
| Водойми | р. Тетерів |
| Найближча залізнична станція | Ірша |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Клевцова, 2, с. Вишевичі, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12214 |
| Карта | |
  Вишевичі | |
 Вишевичі | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Розташоване на лівому березі річки Тетерів, за 34 км південніше Радомишля та за 12 км від залізничної станції Ірша.
Населення
У 1783 році лічилося тут 648 душ обох статей у 80 хатах, в середині 19 століття — 1 106 жителів.
За довідником 1885 року в селі мешкало 1 082 особи, налічувалося 148 дворових господарств, наприкінці 19 століття — 2 012 осіб, з них 1 004 чоловік та 1 008 жінок, дворів — 357.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 966 осіб, з них: православних — 1 820, чоловіків — 973, жінок — 993.
На початок 1970-х років село мало 743 двори із населенням 2 287 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 833 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 538 осіб.
Історія
Біля села знайдено два поховання в кам'яних гробницях мідної доби. Відповідно до переліку податків Київського воєводства, з 1581 року село належало київському Печерському монастиреві, який у 1628 році платив з села від 7 димів, 2 городників та 1 убогого. У 1618 році поміщик Остап Стрибель скаржився, між іншими, на селян із Вишевич, котрі 10 й 15 квітня пограбували його маєток, зокрема села Левків та Ходори. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до Радомисля, сплачувало з 54 дворів 8 злотих і 8 грошів до замку та 33 злотих і 2 гроші до скарбу. У 18 столітті село належало Немиричам, після них — Злотницьким, від яких маєток купили Оскерки.
У середині 19 століття — село на лівому березі Тетерева, за 4 версти нижче від Межирічки. Належить, разом із Меделівкою та Білою Криницею й 3 648 десятин землі, Каетанові та Владиславові Оскіркам. Дерев'яну церкву збудовано 1726 року, була відновлена й розширена. При церкві 48 десятин землі. До парафії належали сільця Меделівка (4 версти) та Біла Криниця (4 версти). У 1870 році село від Оскерків придбав Королев, який продав у 1885 році Аполонові Лоському 818 десятин вживаної землі, 1 738 десятин лісу та 231 десятину невживаних земель.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії, на річці Тетерів. Були волосне правління, церковна парафія, костел, школа, заїзд, лавка. У 1886 році, за Похилевичем, у парафії налічувалося 1 381 православний мешканець, 94 католики та 175 юдеїв.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Вишевицької волості (3-го стану Радомисльського повіту Київської губернії. Розкинулося на межі з Київського повітом, на лівому березі Тетерева, який звідси стає сплавним, головне для плотів. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 18 верст, до найближчої залізничної станції Фастів — 88 верст, поштова земська станція розміщувалася у селі. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 4 791 десятина землі, з яких 2 836 десятин належало поміщикам, 1 865 десятин — селянам (465 осіб), 49 десятин — іншим прошаркам та 49 десятин — церкві. Село належало П. І. Тимофієвичу. Господарство вів управитель Демченко, за трипільною сівозміною, як і селяни. В селі були церква, костел, церковно-парафіяльна школа, поміщицька винокурня, водяний млин (належав місцевим селянам, перебував у оренді в міщан Клюска та Даниленка), 3 кузні, фельдшер, хлібна комора. Пожежний обоз складався з 8 бочок та 5 багрів. Костел збудовано у 1820 році, римокатолицька парафія, з філією у Радомислю та каплицею в Кримку, входила до Радомисльського деканату, налічувала 1 022 вірян.
У 1923 році включене до складу новоствореної Вишевицької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Радомишльського району Малинської округи, адміністративний центр ради.
На фронтах Другої світової війни воювали 400 селян, 185 з них загинули, 270 нагороджені орденами й медалями. У 1960 році на їх честь встановлено обеліск.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 6 110 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 434 га ріллі, вирощували зернові культури, льон, картоплю, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Також були цегельний завод та відділення райсільгосптехніки. 119 колгоспників нагороджені орденами й медалями СРСР, між ними доярку Н. М. Волошину, завідувача фермою М. І. Сташенка — орденом Леніна, голову колгоспу О. Ю. Ситника, телятницю Г. Я. Юрченко, завідувача виробничою дільницею В. А. Чирку та бригадира А. К. Гарбара — орденом Трудового Червоного Прапора. Ланковій М. С. Худолій присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У селі були середня школа, восьмирічна школа-інтернат, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, пологовий будинок, аптека, відділення зв'язку, дитячий садок.
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Малинського району Житомирської області, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Радомишльського району Житомирської області.
7 вересня 2015 року увійшло до складу новоутвореної Вишевицької сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Глубоков Володимир Петрович (1978—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ельгорт Бума Борисович (1923—1989) — український краєзнавець, історик.
Див. також
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вишевичі, Радомишльський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 598-599. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 115-116, 726. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 19 березня 2024.
- Wyszewicze, w dokum.… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 146. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 1040-1041. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 19 березня 2024.
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 80. Процитовано 21 березня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 21 березня 2024.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 151. ISBN . Процитовано 20 березня 2024.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 231. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 березня 2024.
- . ВРУ. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 березня 2024.
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vishe vichi selo v Ukrayini administrativnij centr Vishevickoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 1 538 osib 2001 Do 1923 roku centr kolishnoyi Vishevickoyi volosti u 1923 2015 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Vishevichi Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Vishevicka silska gromada Kod KATOTTG UA18040090010072348 Osnovni dani Zasnovane do 1783 r Naselennya 1 538 2001 Plosha 41 334 km Gustota naselennya 37 21 osib km Poshtovij indeks 12214 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 37 58 pn sh 29 24 04 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 141 m Vodojmi r Teteriv Najblizhcha zaliznichna stanciya Irsha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi vul Klevcova 2 s Vishevichi Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12214 Karta Vishevichi Vishevichi MapaZagalna informaciyaRoztashovane na livomu berezi richki Teteriv za 34 km pivdennishe Radomishlya ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Irsha NaselennyaU 1783 roci lichilosya tut 648 dush oboh statej u 80 hatah v seredini 19 stolittya 1 106 zhiteliv Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 1 082 osobi nalichuvalosya 148 dvorovih gospodarstv naprikinci 19 stolittya 2 012 osib z nih 1 004 cholovik ta 1 008 zhinok dvoriv 357 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 966 osib z nih pravoslavnih 1 820 cholovikiv 973 zhinok 993 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 743 dvori iz naselennyam 2 287 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 833 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 1 538 osib IstoriyaBilya sela znajdeno dva pohovannya v kam yanih grobnicyah midnoyi dobi Vidpovidno do pereliku podatkiv Kiyivskogo voyevodstva z 1581 roku selo nalezhalo kiyivskomu Pecherskomu monastirevi yakij u 1628 roci plativ z sela vid 7 dimiv 2 gorodnikiv ta 1 ubogogo U 1618 roci pomishik Ostap Stribel skarzhivsya mizh inshimi na selyan iz Vishevich kotri 10 j 15 kvitnya pograbuvali jogo mayetok zokrema sela Levkiv ta Hodori Zgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku nalezhalo do Radomislya splachuvalo z 54 dvoriv 8 zlotih i 8 groshiv do zamku ta 33 zlotih i 2 groshi do skarbu U 18 stolitti selo nalezhalo Nemiricham pislya nih Zlotnickim vid yakih mayetok kupili Oskerki U seredini 19 stolittya selo na livomu berezi Tetereva za 4 versti nizhche vid Mezhirichki Nalezhit razom iz Medelivkoyu ta Biloyu Kriniceyu j 3 648 desyatin zemli Kaetanovi ta Vladislavovi Oskirkam Derev yanu cerkvu zbudovano 1726 roku bula vidnovlena j rozshirena Pri cerkvi 48 desyatin zemli Do parafiyi nalezhali silcya Medelivka 4 versti ta Bila Krinicya 4 versti U 1870 roci selo vid Oskerkiv pridbav Korolev yakij prodav u 1885 roci Apolonovi Loskomu 818 desyatin vzhivanoyi zemli 1 738 desyatin lisu ta 231 desyatinu nevzhivanih zemel Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Teteriv Buli volosne pravlinnya cerkovna parafiya kostel shkola zayizd lavka U 1886 roci za Pohilevichem u parafiyi nalichuvalosya 1 381 pravoslavnij meshkanec 94 katoliki ta 175 yudeyiv Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Vishevickoyi volosti 3 go stanu Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rozkinulosya na mezhi z Kiyivskogo povitom na livomu berezi Tetereva yakij zvidsi staye splavnim golovne dlya plotiv Vidstan do povitovogo centru m Radomisl de rozmishuvalasya takozh najblizhcha poshtovo telegrafna stanciya 18 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 88 verst poshtova zemska stanciya rozmishuvalasya u seli Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo U seli chislilosya 4 791 desyatina zemli z yakih 2 836 desyatin nalezhalo pomishikam 1 865 desyatin selyanam 465 osib 49 desyatin inshim prosharkam ta 49 desyatin cerkvi Selo nalezhalo P I Timofiyevichu Gospodarstvo viv upravitel Demchenko za tripilnoyu sivozminoyu yak i selyani V seli buli cerkva kostel cerkovno parafiyalna shkola pomishicka vinokurnya vodyanij mlin nalezhav miscevim selyanam perebuvav u orendi v mishan Klyuska ta Danilenka 3 kuzni feldsher hlibna komora Pozhezhnij oboz skladavsya z 8 bochok ta 5 bagriv Kostel zbudovano u 1820 roci rimokatolicka parafiya z filiyeyu u Radomislyu ta kapliceyu v Krimku vhodila do Radomislskogo dekanatu nalichuvala 1 022 viryan U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vishevickoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Radomishlskogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 400 selyan 185 z nih zaginuli 270 nagorodzheni ordenami j medalyami U 1960 roci na yih chest vstanovleno obelisk V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 6 110 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4 434 ga rilli viroshuvali zernovi kulturi lon kartoplyu mali rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Takozh buli cegelnij zavod ta viddilennya rajsilgosptehniki 119 kolgospnikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR mizh nimi doyarku N M Voloshinu zaviduvacha fermoyu M I Stashenka ordenom Lenina golovu kolgospu O Yu Sitnika telyatnicyu G Ya Yurchenko zaviduvacha virobnichoyu dilniceyu V A Chirku ta brigadira A K Garbara ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Lankovij M S Hudolij prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U seli buli serednya shkola vosmirichna shkola internat budinok kulturi biblioteka dilnichna likarnya pologovij budinok apteka viddilennya zv yazku dityachij sadok 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Malinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 7 veresnya 2015 roku uvijshlo do skladu novoutvorenoyi Vishevickoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiGlubokov Volodimir Petrovich 1978 2015 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Elgort Buma Borisovich 1923 1989 ukrayinskij krayeznavec istorik Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vishevichi Radomishlskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 598 599 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika ros doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 115 116 726 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2024 Wyszewicze w dokum Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 146 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ros doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 s 1040 1041 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 19 bereznya 2024 Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g ros doref Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 80 Procitovano 21 bereznya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 21 bereznya 2024 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 151 ISBN 978 617 604 057 6 Procitovano 20 bereznya 2024 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 231 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2024 VRU Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2024 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi