Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Левкі в pol Lewków Łowkowo рос Левков село в Україні у Житомирському районі Житомирської області Населення становить 288

Левків (Житомирський район)

Левків (Житомирський район)

Левкі́в (pol.Lewków, Łowkowo, рос. Левков)— село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 2886 осіб.

село Левків
image
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Глибочицька сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1501
Населення 2886
Площа 8,51 км²
Густота населення 339,13 осіб/км²
Поштовий індекс 12405
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		172 м
Водойми річка Тетерів, Русятинка, Дорогинка,
Місцева влада
Адреса ради 12405, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Левків, вул. Героїв України, 35
Карта
image
image
Левків
image
image
Левків
Мапа

image Левків у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Левків.

Географія

Основна артерія села — річка Тетерів, яка має чисельні притоки, найбільша з яких річка , що протікає у центрі Левкова. Село розкинулося саме по розлогих схилах річки, а районів села навіть більше ніж в обласному центрі — Житомирі.

На території Левкова досить велика кількість лісу, функціонує лісництво.

На південно-західній і на північно-східній околицях села річки Русятинка і Дорогинка впадають у Тетерів.

Історія

Люди на околицях села живуть з часів І тис. до н. е.– І-ІІ, про що свідчить знайдене у 1992 році археологом Тарабукіним О. О. поселення племен зарубинецької культури (Пд-Зх, лівий берег Тетерева). Ним також зібрано тут фрагменти глиняного посуду та кістки тварин.

У центрі села поселення III—V, Х-ХІІІ та ХІІ-ХІІІ (Пд-Зх схил лівого берега Калинівки) ст.ст..

Починаючи з нашої доби людина тут живе майже безперервно.

Заснування й походження назви

Приписне село під назвою Ловкова згадується в інвентарі міста Житомира під час люстрації Київської землі близько 1471 року (після перетворення Київського князівства на Київське воєводство ВКЛ), що був складений за великого князя литовського Олександра і підтверджений Станіславом Августом 22 квітня 1788 р. За цим документом в Ловкові жило 10 данників, що не виконували робіт для замку, а платили данину місту Житомиру медом, 18 селян-пахарів, що поселились нещодавно та платили «подимне», 2 двори не платили, 5 ловчих, що ходили на полювання для міста. Певно від того, що в селі жили мисливці воно і отримало назву Ловків, проте з середина XIX ст. поселення почало називатися Левків.

У складі Великого князівства Литовського

До 1569 року, село входило до Великого князівства Литовського.

На початку XVI століття зем'янин Гнівош Воронич (польськ. — Gniewosz Worona) отримав Ловков (польськ. — Łowków) та Іванків від польського короля Олександра Ягеллончика. Пізніше ці землі успадкує його син Стецько (польськ.– Stećko Woronicz), згодом — онук Миколай (польськ. — Mikołaj Woronicz).

На 1552 рік в селі проживало 10 чоловік, а його власники Стецько та Миколай лиш навідувались з Хмільника.

У жовтні 1586 року Миколай Воронич продає свою частку спадщини, зокрема Ловков, троюрідному брату Богдану Стрибилю (польськ. — Bohdan Strybił), сину Івана Стрибиля з с. Пилиповичі та Овдотьї Івашковни Воронянки (польськ. — Owdotyja Woronianka młodsza).

У складі Речі Посполитої

Після Люблінської унії, прилеглі землі перейшли до складу Польщі. Почалася ера польського панування: посилився національний, релігійний та економічний гніт. Відразу з включенням Правобережжя до Речі Посполитої, на всіх теренах починається масове закріпачення селянства, яке негативно вплинуло на економічне становище села.

В актах 1590 року згадується село Ловков як маєтність пана Богдана Стрибиля, 1639 року — власність його онуків Абрама та Михайла Стрибилів.

1611 року кілька сотень козаків під керівництвом Книша та Магдалянського напали на маєток.

У актах Люстрації подимного Житомирського повіту 1683 року в Ловкові в маєтку пана Стрибиля вказано вісім димів (хат), з яких 2 злотих; та два дима селян, з яких також 2 злотих.

У 1751 році гайдамаки пограбували маєток, що належав на той час новгородському чашнику Михайлу Стрибелю.

На 1754 рік вдова Михайла Стрибеля сплачувала місту Житомиру 25 злотих, а у скарбницю 100 злотих.

Під час люстрації староств Житомирського повіту, станом на 1789 рік Ловков належав Вавжинцю Лаврентію роду герба Равич (герб) (польськ. — [d]).

У складі Російської імперії

У 1793 році, за другим поділом Речі Посполитої, Правобережжя входить до складу Російської імперії. Левків стає одним з найбільших поселень Житомирського повіту, Волинської губернії, активно починається уже російський процес закріпачення.

Села Левків та Калинівка відходять у володіння Йосипа Станіславовича Прушинського (польськ. — Józef Pruszyński), який мало не став у 1770-х роках хорунжим. Його батько Станіслав-Костка Прушинський (польськ. — [pl]) — каштелян житомирського замку у 1786—1795 роках. Пізніше ці землі разом з селянами-кріпаками успадкує Емілія Йосипівна Прушинська. Родина Прушинських постійно проживала у Поморянах.

Новим власником на 1850 рік вже був дворянин Анзельм Антонович (польськ. — Anzelm Kleczyński).

У 1862 р. на кошти прихожан в селі була побудована церква Преображення Господнього. Дерев'яна, з дзвіницею, на кам'яному фундаменті. До приходу належали Бистрі та Кошарища. При церкві діяла школа на 40 учнів. У 1869 р. на цвинтарі була побудована каплиця.

На мапах Ф. Ф. Шуберта 1846—1875 років в урочищі Мокрець, на притоці Тетерева Русятинці, вказана винокурня, в урочищі Рухлянка — пасіка, а поблизу кладовища — цегельня.

У 1867 році на території села було знайдено скарб — 201 більйонна (срібна) монета.

У 1870 році запрацював винокурний та спиртоочисний завод № 2 на паровому двигуні. Спирт виготовляли з картоплі та пшениці. У селі проживало 1117 мешканців, знаходились церква, 6 крамниць, 5 ремісників, крім гуральні ще смолярня. Власники села — Прушинські. Вірні РКЦ відносились до парафії в Ліщині.

У грудні того ж року помирає пан Клечинський і землі придбав Федір Трєпов (старший) на посаг доньці Анастасії Нірод.

У 1873 відкрито двокласне училище. Також працював свічковий та смоляний завод на східній околиці села (на правому березі Тетерева), шість крамниць, фельдшерський пункт, аптека Ушеренка Е. Д.

У 1906 році Левків вже містечко Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст. Дворів 645, мешканців 3486.

В околицях села наприкінці XIX ст. — початку XX ст. розміщувався хутори Зеленої (31 житель), Рухлянка, фільварок Клечин (8 жителів), також селяни проживали в урочищах Любка (20 жителів), Нетребовка (13 жителів) та Русятинка (3 жителя).

Родина Нірод

На території села (у центрі, поблизу школи) і дотепер існують залишки маєтку, що належав родині графа, члена Державної ради Волинського земства (1913 рік), таємному раднику, Максиміліану Євстафійовичу Ніроду та фрейліні Анастасії Федіровни Нірод (Трєповій).

Так, станом на 1913 Анастасії Федорівні належало село Левків з винокурно — ректифікаційним заводом (здавався в оренду С. М. Михновському, згодом — Ю. С. Рупневському) та водяним млином (здавався в оренду Б. Ф. Кржеховському), лісопилка в урочищі Любна (Любка також) (в оренді купця Аврума Шпильберга), село Бистрі з млином, а її чоловіку — Рудня-Городище, Любашки (Ровенський повіт).

На винокурному заводі працювало 25 робітників і за рік виготовлялось близько 140 тис. літрів спирту. Млин за рік переробляв до 130 тис. пудів зерна.

За ініціативою дружини брата Федора, Єлизавети Сергіївни Трєпової (Кільхен), у 1897 році графиня Анастасія Нірод виділила частину земель у сосновому бору над річкою Тетерів (в районі залізничного мосту) під будівництво дитячого літнього санаторію ім. Великої княжни Ольги Миколаївни. Метою відкриття було надання слабим дітям найбіднішого міського населення умов для оздоровлення протягом літа. Санаторій мав два дерев'яні корпуси і був розрахований на 50 хлопців та 50 дівчат. Також тут побудовано сторожку залізничного мосту. На будівництво комплексу було пожертвовано житомирськими меценатами близько 14 тисяч рублів, а лікарі навіть погодились працювати безкоштовно.

Більшість часу родина проживала у столиці, лише навідуючись влітку у Левків. У кінці листопада та грудні 1917 року селяни, дізнавшись про революцію, вчинили кілька нападів на маєток, захопили склад лісоматеріалів, зруйнували господарські будівлі, відмовлялись сплачувати оренду. Війська Центральної ради придушили цей виступ, але Анастасія Федорівна була змушена віддати в оренду селянам 600 десятин землі та зменшити орендну плату до 10 карбованців за десятину. У січні 1918 року у Левкові була окупаційна встановлена Радянська влада.

По смерті доньки Віри у 1920 році, графиня емігрує з родиною сина [ru] до Франції.

У складі УРСР

У період національної революції 1917–1921, село Левків не раз переходило з рук в руки різних сил, проте остаточну перемогу встановили більшовики.

Сільська рада утворена в 1919 році.

В 1923—1925 роках Левків був центром Левківського району. 1929 року на базі ТСОЗу створено колгосп «Передовик», а за два роки вже діяло три колгоспи, які об'єднають у 1959 році під назвою ім. ХХ з'їзду КПСС.

За часів СРСР Левків став одним з найбільших сіл України, чисельність населення швидко зростала. Відбувся швидкий розвиток хмільництва й сільського господарства. В селі функціонувало дві школи: середня і восьмирічна. Крім учнів села тут навчалися діти із навколишніх сіл Бистри, Калинівка, Клітчин. А також — колгосп, хмелесушарка (1971 рік), бібліотека, млин, лікарня на 12 ліжок з пологовим будинком (1933 рік), будинок культури ім. В. І. Леніна (1920), дитячий садочок.

Голодомор

В 1932–1933 та 1947 роках село пережило голод. Так, за даними Книги реєстрації актів цивільного стану Державного архіву Житомирської області, впродовж 1932-1933 років у селі померло 172 людини, імена яких відомі.

Німецько-радянська війна

Під час Німецько-радянської війни село зайняли німецькі війська вже 10 липня 1941 року, проте місцеве населення чинило опір, про що свідчить постійна співпраця з партизанськими загонами. 13 листопада 1943 року радянські війська звільнили село від нацистів, проте 19 листопада німецькі війська повернулися.

В ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, війська 18 армії 1-го українського фронту продовжували наступ на Житомир. Після запеклих боїв, батальйон 395 стрілецької дивізії 29 грудня 1943 року близько 8.00 ранку підійшов на південь Левкова, а 317 сд — зайняла хутір Калинівку. Тож, цього дня Левків було остаточно звільнено від німців. Вже наступного дня противник надав запеклий опір на рубежі Студениця, Кмитів, Левків. 395 сд перенаправили на інше місце дислокації, а 71 сд залишилась у селі для відбиття контрударів противника з західного району (Бистрі, Станишівка), під час яких було поранено 13 солдат. Командний пункт 22-го стрілецького корпусу розмістили у Левкові.

Поступово жителі почали повертатись з евакуації. Відновили свою роботу лікарня, пологовий будинок, аптека, середня школа, клуб, бібліотека.

Загалом у Другій світовій брали участь 617 левківців, з них — 322 загинуло, 608 — нагороджено орденами й медалями СРСР. У 1950 році поблизу школи на Братській могилі (1943 р.) встановлено скульптуру солдата поруч з обеліском.

Інфраструктура

image
Церква Преображення Господнього. 1862 рік побудови

На території села функціонують Свято-Преображенська церква, загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів, амбулаторний пункт, будинок культури для відпочинку молоді, дитячий садочок «Золотий ключик», млин. Також на території селищної ради функціюють завод по виготовленню залізобетону «Свемон-центр», сільськогосподарське підприємство «Сонячний пагорб», Левківське відділення «Райпотребсоюзу», фермерські та приватні лісопильні господарства.

Населення

≉ 1471 р. 1545 р. 1552 р. 1628 р. 1683 р. 1906 р. 1913 р. 1973 2001 р.
Дворів 14 10 645 996
Чоловік ≉ 35 24 10 3486 3490 3464 2886

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,79%
російська 0,97%
інші 0,24%

Відомі люди

Цікаві факти

  • Історія цього села надзвичайно багата, тому уже досить довго зберігаються віковічні традиції які й досі можна спостерігати під час свят.
  • Левковці були засновниками с. Березина, Туровець, Млинище та інших.
  • Біля села є озеро, за формою схоже на кита. Посеред водойми є невеликий острівець, до якого веде дерев'яний місток. Місцина почала привертати увагу багатьох туристів, зокрема фотохудожників.

Галерея

  • image
    Церква Преображення Господнього
  • image
    Дерев'яна церква
  • image
    Будівлі колишньої садиби Ніродів
  • image
    Тетерів
  • image
    Березова посадка
  • image
    Тетерів

Див. також

Примітки

  1. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016.
  2. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
  3. . www.zamky.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  4. Архив Юго-Западной России: Часть 7. Том II. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого. 1890. с. 5.
  5. Підготував В. Кравченко (2005). Литовська метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року. Київ.
  6. www.runivers.ru. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  7. Niewalda, Marcin. www.genealogia.okiem.pl. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  8. Мойсієнко, Віктор (2004). Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р.
  9. www.runivers.ru. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  10. ЦДІА УРСР у Києві, ф. 269, спр. 502, арк. 108—112.
  11. ДАЖО, фонд 118, опис 14, справа 26
  12. (російською) . Архів оригіналу за 10 січня 2017.
  13. . Архів оригіналу за 22 червня 2017. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  14. . Архів оригіналу за 9 лютого 2019.
  15. Антонович, В. В. (1900). Археологическая карта Волынской губернии. Москва.
  16. . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 8 червня 2021.
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
  18. Гринёв. (1915). Памятная книжка Волынской губернии на 1915 год (російська) . Житомир: Волынская Губернская типография. с. 264.
  19. Краткий отчѐт об устройстве и первом годе деятельности Житомирской детской санатории имени ея Императорского Высочества великой княжны Ольги Николаевны. Житомир. 1898. с. 8.
  20. Селиванов, А. (1898). Житомирская детская санатория. Вестник благотворительности. с. 82—83.
  21. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 38. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 серпня 2020.
  22. . pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  23. . pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2017.
  24. . pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2017.
  25. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  26. . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

Література

  • Теодорович Н. И. . — Почаев,1888. — Т. І.
  • М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.

Посилання

  • Левків — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
  • Погода в селі Левків [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Lewków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 187. (пол.) U Iwanowskiego Łowków.
  • Lewków, w dok. Łowkowo // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 224. (пол.)
image Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Levki v pol Lewkow Lowkowo ros Levkov selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 2886 osib selo Levkiv Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Glibochicka silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1501 Naselennya 2886 Plosha 8 51 km Gustota naselennya 339 13 osib km Poshtovij indeks 12405 Telefonnij kod 380 412 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 14 14 pn sh 28 50 15 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 172 m Vodojmi richka Teteriv Rusyatinka Doroginka Misceva vlada Adresa radi 12405 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Levkiv vul Geroyiv Ukrayini 35 Karta Levkiv Levkiv Mapa Levkiv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Levkiv GeografiyaOsnovna arteriya sela richka Teteriv yaka maye chiselni pritoki najbilsha z yakih richka sho protikaye u centri Levkova Selo rozkinulosya same po rozlogih shilah richki a rajoniv sela navit bilshe nizh v oblasnomu centri Zhitomiri Na teritoriyi Levkova dosit velika kilkist lisu funkcionuye lisnictvo Na pivdenno zahidnij i na pivnichno shidnij okolicyah sela richki Rusyatinka i Doroginka vpadayut u Teteriv IstoriyaLyudi na okolicyah sela zhivut z chasiv I tis do n e I II pro sho svidchit znajdene u 1992 roci arheologom Tarabukinim O O poselennya plemen zarubineckoyi kulturi Pd Zh livij bereg Tetereva Nim takozh zibrano tut fragmenti glinyanogo posudu ta kistki tvarin U centri sela poselennya III V H HIII ta HII HIII Pd Zh shil livogo berega Kalinivki st st Pochinayuchi z nashoyi dobi lyudina tut zhive majzhe bezperervno Zasnuvannya j pohodzhennya nazvi Pripisne selo pid nazvoyu Lovkova zgaduyetsya v inventari mista Zhitomira pid chas lyustraciyi Kiyivskoyi zemli blizko 1471 roku pislya peretvorennya Kiyivskogo knyazivstva na Kiyivske voyevodstvo VKL sho buv skladenij za velikogo knyazya litovskogo Oleksandra i pidtverdzhenij Stanislavom Avgustom 22 kvitnya 1788 r Za cim dokumentom v Lovkovi zhilo 10 dannikiv sho ne vikonuvali robit dlya zamku a platili daninu mistu Zhitomiru medom 18 selyan pahariv sho poselilis neshodavno ta platili podimne 2 dvori ne platili 5 lovchih sho hodili na polyuvannya dlya mista Pevno vid togo sho v seli zhili mislivci vono i otrimalo nazvu Lovkiv prote z seredina XIX st poselennya pochalo nazivatisya Levkiv U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Do 1569 roku selo vhodilo do Velikogo knyazivstva Litovskogo Na pochatku XVI stolittya zem yanin Gnivosh Voronich polsk Gniewosz Worona otrimav Lovkov polsk Lowkow ta Ivankiv vid polskogo korolya Oleksandra Yagellonchika Piznishe ci zemli uspadkuye jogo sin Stecko polsk Stecko Woronicz zgodom onuk Mikolaj polsk Mikolaj Woronicz Na 1552 rik v seli prozhivalo 10 cholovik a jogo vlasniki Stecko ta Mikolaj lish naviduvalis z Hmilnika U zhovtni 1586 roku Mikolaj Voronich prodaye svoyu chastku spadshini zokrema Lovkov troyuridnomu bratu Bogdanu Stribilyu polsk Bohdan Strybil sinu Ivana Stribilya z s Pilipovichi ta Ovdotyi Ivashkovni Voronyanki polsk Owdotyja Woronianka mlodsza U skladi Rechi Pospolitoyi Pislya Lyublinskoyi uniyi prilegli zemli perejshli do skladu Polshi Pochalasya era polskogo panuvannya posilivsya nacionalnij religijnij ta ekonomichnij gnit Vidrazu z vklyuchennyam Pravoberezhzhya do Rechi Pospolitoyi na vsih terenah pochinayetsya masove zakripachennya selyanstva yake negativno vplinulo na ekonomichne stanovishe sela V aktah 1590 roku zgaduyetsya selo Lovkov yak mayetnist pana Bogdana Stribilya 1639 roku vlasnist jogo onukiv Abrama ta Mihajla Stribiliv 1611 roku kilka soten kozakiv pid kerivnictvom Knisha ta Magdalyanskogo napali na mayetok U aktah Lyustraciyi podimnogo Zhitomirskogo povitu 1683 roku v Lovkovi v mayetku pana Stribilya vkazano visim dimiv hat z yakih 2 zlotih ta dva dima selyan z yakih takozh 2 zlotih U 1751 roci gajdamaki pograbuvali mayetok sho nalezhav na toj chas novgorodskomu chashniku Mihajlu Stribelyu Na 1754 rik vdova Mihajla Stribelya splachuvala mistu Zhitomiru 25 zlotih a u skarbnicyu 100 zlotih Pid chas lyustraciyi starostv Zhitomirskogo povitu stanom na 1789 rik Lovkov nalezhav Vavzhincyu Lavrentiyu rodu gerba Ravich gerb polsk d U skladi Rosijskoyi imperiyi U 1793 roci za drugim podilom Rechi Pospolitoyi Pravoberezhzhya vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi Levkiv staye odnim z najbilshih poselen Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi aktivno pochinayetsya uzhe rosijskij proces zakripachennya Sela Levkiv ta Kalinivka vidhodyat u volodinnya Josipa Stanislavovicha Prushinskogo polsk Jozef Pruszynski yakij malo ne stav u 1770 h rokah horunzhim Jogo batko Stanislav Kostka Prushinskij polsk pl kashtelyan zhitomirskogo zamku u 1786 1795 rokah Piznishe ci zemli razom z selyanami kripakami uspadkuye Emiliya Josipivna Prushinska Rodina Prushinskih postijno prozhivala u Pomoryanah Novim vlasnikom na 1850 rik vzhe buv dvoryanin Anzelm Antonovich polsk Anzelm Kleczynski U 1862 r na koshti prihozhan v seli bula pobudovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Derev yana z dzviniceyu na kam yanomu fundamenti Do prihodu nalezhali Bistri ta Kosharisha Pri cerkvi diyala shkola na 40 uchniv U 1869 r na cvintari bula pobudovana kaplicya Na mapah F F Shuberta 1846 1875 rokiv v urochishi Mokrec na pritoci Tetereva Rusyatinci vkazana vinokurnya v urochishi Ruhlyanka pasika a poblizu kladovisha cegelnya U 1867 roci na teritoriyi sela bulo znajdeno skarb 201 biljonna sribna moneta U 1870 roci zapracyuvav vinokurnij ta spirtoochisnij zavod 2 na parovomu dviguni Spirt vigotovlyali z kartopli ta pshenici U seli prozhivalo 1117 meshkanciv znahodilis cerkva 6 kramnic 5 remisnikiv krim guralni she smolyarnya Vlasniki sela Prushinski Virni RKC vidnosilis do parafiyi v Lishini U grudni togo zh roku pomiraye pan Klechinskij i zemli pridbav Fedir Tryepov starshij na posag donci Anastasiyi Nirod U 1873 vidkrito dvoklasne uchilishe Takozh pracyuvav svichkovij ta smolyanij zavod na shidnij okolici sela na pravomu berezi Tetereva shist kramnic feldsherskij punkt apteka Usherenka E D U 1906 roci Levkiv vzhe mistechko Levkivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 12 verst Dvoriv 645 meshkanciv 3486 V okolicyah sela naprikinci XIX st pochatku XX st rozmishuvavsya hutori Zelenoyi 31 zhitel Ruhlyanka filvarok Klechin 8 zhiteliv takozh selyani prozhivali v urochishah Lyubka 20 zhiteliv Netrebovka 13 zhiteliv ta Rusyatinka 3 zhitelya Rodina Nirod Na teritoriyi sela u centri poblizu shkoli i doteper isnuyut zalishki mayetku sho nalezhav rodini grafa chlena Derzhavnoyi radi Volinskogo zemstva 1913 rik tayemnomu radniku Maksimilianu Yevstafijovichu Nirodu ta frejlini Anastasiyi Fedirovni Nirod Tryepovij Tak stanom na 1913 Anastasiyi Fedorivni nalezhalo selo Levkiv z vinokurno rektifikacijnim zavodom zdavavsya v orendu S M Mihnovskomu zgodom Yu S Rupnevskomu ta vodyanim mlinom zdavavsya v orendu B F Krzhehovskomu lisopilka v urochishi Lyubna Lyubka takozh v orendi kupcya Avruma Shpilberga selo Bistri z mlinom a yiyi choloviku Rudnya Gorodishe Lyubashki Rovenskij povit Na vinokurnomu zavodi pracyuvalo 25 robitnikiv i za rik vigotovlyalos blizko 140 tis litriv spirtu Mlin za rik pereroblyav do 130 tis pudiv zerna Za iniciativoyu druzhini brata Fedora Yelizaveti Sergiyivni Tryepovoyi Kilhen u 1897 roci grafinya Anastasiya Nirod vidilila chastinu zemel u sosnovomu boru nad richkoyu Teteriv v rajoni zaliznichnogo mostu pid budivnictvo dityachogo litnogo sanatoriyu im Velikoyi knyazhni Olgi Mikolayivni Metoyu vidkrittya bulo nadannya slabim dityam najbidnishogo miskogo naselennya umov dlya ozdorovlennya protyagom lita Sanatorij mav dva derev yani korpusi i buv rozrahovanij na 50 hlopciv ta 50 divchat Takozh tut pobudovano storozhku zaliznichnogo mostu Na budivnictvo kompleksu bulo pozhertvovano zhitomirskimi mecenatami blizko 14 tisyach rubliv a likari navit pogodilis pracyuvati bezkoshtovno Bilshist chasu rodina prozhivala u stolici lishe naviduyuchis vlitku u Levkiv U kinci listopada ta grudni 1917 roku selyani diznavshis pro revolyuciyu vchinili kilka napadiv na mayetok zahopili sklad lisomaterialiv zrujnuvali gospodarski budivli vidmovlyalis splachuvati orendu Vijska Centralnoyi radi pridushili cej vistup ale Anastasiya Fedorivna bula zmushena viddati v orendu selyanam 600 desyatin zemli ta zmenshiti orendnu platu do 10 karbovanciv za desyatinu U sichni 1918 roku u Levkovi bula okupacijna vstanovlena Radyanska vlada Po smerti donki Viri u 1920 roci grafinya emigruye z rodinoyu sina ru do Franciyi U skladi URSR U period nacionalnoyi revolyuciyi 1917 1921 selo Levkiv ne raz perehodilo z ruk v ruki riznih sil prote ostatochnu peremogu vstanovili bilshoviki Silska rada utvorena v 1919 roci V 1923 1925 rokah Levkiv buv centrom Levkivskogo rajonu 1929 roku na bazi TSOZu stvoreno kolgosp Peredovik a za dva roki vzhe diyalo tri kolgospi yaki ob yednayut u 1959 roci pid nazvoyu im HH z yizdu KPSS Za chasiv SRSR Levkiv stav odnim z najbilshih sil Ukrayini chiselnist naselennya shvidko zrostala Vidbuvsya shvidkij rozvitok hmilnictva j silskogo gospodarstva V seli funkcionuvalo dvi shkoli serednya i vosmirichna Krim uchniv sela tut navchalisya diti iz navkolishnih sil Bistri Kalinivka Klitchin A takozh kolgosp hmelesusharka 1971 rik biblioteka mlin likarnya na 12 lizhok z pologovim budinkom 1933 rik budinok kulturi im V I Lenina 1920 dityachij sadochok Golodomor V 1932 1933 ta 1947 rokah selo perezhilo golod Tak za danimi Knigi reyestraciyi aktiv civilnogo stanu Derzhavnogo arhivu Zhitomirskoyi oblasti vprodovzh 1932 1933 rokiv u seli pomerlo 172 lyudini imena yakih vidomi Nimecko radyanska vijna Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni selo zajnyali nimecki vijska vzhe 10 lipnya 1941 roku prote misceve naselennya chinilo opir pro sho svidchit postijna spivpracya z partizanskimi zagonami 13 listopada 1943 roku radyanski vijska zvilnili selo vid nacistiv prote 19 listopada nimecki vijska povernulisya V hodi Zhitomirsko Berdichivskoyi nastupalnoyi operaciyi vijska 18 armiyi 1 go ukrayinskogo frontu prodovzhuvali nastup na Zhitomir Pislya zapeklih boyiv bataljon 395 strileckoyi diviziyi 29 grudnya 1943 roku blizko 8 00 ranku pidijshov na pivden Levkova a 317 sd zajnyala hutir Kalinivku Tozh cogo dnya Levkiv bulo ostatochno zvilneno vid nimciv Vzhe nastupnogo dnya protivnik nadav zapeklij opir na rubezhi Studenicya Kmitiv Levkiv 395 sd perenapravili na inshe misce dislokaciyi a 71 sd zalishilas u seli dlya vidbittya kontrudariv protivnika z zahidnogo rajonu Bistri Stanishivka pid chas yakih bulo poraneno 13 soldat Komandnij punkt 22 go strileckogo korpusu rozmistili u Levkovi Postupovo zhiteli pochali povertatis z evakuaciyi Vidnovili svoyu robotu likarnya pologovij budinok apteka serednya shkola klub biblioteka Zagalom u Drugij svitovij brali uchast 617 levkivciv z nih 322 zaginulo 608 nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR U 1950 roci poblizu shkoli na Bratskij mogili 1943 r vstanovleno skulpturu soldata poruch z obeliskom InfrastrukturaCerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1862 rik pobudovi Na teritoriyi sela funkcionuyut Svyato Preobrazhenska cerkva zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv ambulatornij punkt budinok kulturi dlya vidpochinku molodi dityachij sadochok Zolotij klyuchik mlin Takozh na teritoriyi selishnoyi radi funkciyuyut zavod po vigotovlennyu zalizobetonu Svemon centr silskogospodarske pidpriyemstvo Sonyachnij pagorb Levkivske viddilennya Rajpotrebsoyuzu fermerski ta privatni lisopilni gospodarstva Naselennya 1471 r 1545 r 1552 r 1628 r 1683 r 1906 r 1913 r 1973 2001 r Dvoriv 14 10 645 996 Cholovik 35 24 10 3486 3490 3464 2886 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 79 rosijska 0 97 inshi 0 24 Vidomi lyudiKlimenko Mihajlo Danilovich ukrayinskij poet lirik literaturnij redaktor gazeti Radyanska Zhitomirshina chlen Spilki pismennikiv SRSR Knish Oleksandr Oleksandrovich 1982 2014 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ponomarenko Mariya Antonivna dityacha pismennicya Shahraj Oleksandr Vasilovich 1984 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shevchenko Oleksij Volodimirovich 1988 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Cikavi faktiIstoriya cogo sela nadzvichajno bagata tomu uzhe dosit dovgo zberigayutsya vikovichni tradiciyi yaki j dosi mozhna sposterigati pid chas svyat Levkovci buli zasnovnikami s Berezina Turovec Mlinishe ta inshih Bilya sela ye ozero za formoyu shozhe na kita Posered vodojmi ye nevelikij ostrivec do yakogo vede derev yanij mistok Miscina pochala privertati uvagu bagatoh turistiv zokrema fotohudozhnikiv GalereyaCerkva Preobrazhennya Gospodnogo Derev yana cerkva Budivli kolishnoyi sadibi Nirodiv Teteriv Berezova posadka TeterivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiArhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 www zamky com ua ukr Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2017 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 7 Tom II Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 5 Pidgotuvav V Kravchenko 2005 Litovska metrika Kniga 561 Reviziyi ukrayinskih zamkiv 1545 roku Kiyiv www runivers ru Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Niewalda Marcin www genealogia okiem pl Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 Mojsiyenko Viktor 2004 Akti Zhitomirskogo grodskogo uryadu 1590 r 1635 r www runivers ru Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 CDIA URSR u Kiyevi f 269 spr 502 ark 108 112 DAZhO fond 118 opis 14 sprava 26 rosijskoyu Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 22 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Antonovich V V 1900 Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii Moskva dir icm edu pl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 8 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 travnya 2019 Grinyov 1915 Pamyatnaya knizhka Volynskoj gubernii na 1915 god rosijska Zhitomir Volynskaya Gubernskaya tipografiya s 264 Kratkij otchѐt ob ustrojstve i pervom gode deyatelnosti Zhitomirskoj detskoj sanatorii imeni eya Imperatorskogo Vysochestva velikoj knyazhny Olgi Nikolaevny Zhitomir 1898 s 8 Selivanov A 1898 Zhitomirskaya detskaya sanatoriya Vestnik blagotvoritelnosti s 82 83 PDF http www archive zt gov ua s 38 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 27 serpnya 2020 pamyat naroda ru Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 pamyat naroda ru Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2017 pamyat naroda ru Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2017 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 LiteraturaTeodorovich N I Pochaev 1888 T I M Yu Kostricya R Yu Kondratyuk Istoriko geografichnij slovnik Zhitomirshini Zhitomir 2002 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Zhitomir 2007 PosilannyaLevkiv Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 3 travnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Pogoda v seli Levkiv 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Lewkow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 187 pol U Iwanowskiego Lowkow Lewkow w dok Lowkowo Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 224 pol Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ