Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чайківка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Радомишльської міської громади. Населення становить 772 особи.
| село Чайківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Радомишльська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 772 |
| Площа | 2,537 км² |
| Густота населення | 304.300 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12250 |
| Телефонний код | +380 (4132) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′59″ пн. ш. 29°02′46″ сх. д. / 50.53306° пн. ш. 29.04611° сх. д.Координати: 50°31′59″ пн. ш. 29°02′46″ сх. д. / 50.53306° пн. ш. 29.04611° сх. д. |
| Водойми | Коробочка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12250, село Чайківка, вул. Радомишльська, 1 |
| Карта | |
  Чайківка | |
 Чайківка | |
| Мапа | |
Історія
В історичних довідниках немає прямих доказів про його історію та дату заснування. Свідчення того, що з давніх часів у селі була церква дає можливість стверджувати, що село має досить давнє походження. Основний і єдиний матеріал з історії села знаходимо в книзі вченого-дослідника Лаврентія Похилевича, Сказання про населені місцевості Київської губернії,, датованої 1864 роком. Село Чайківка розташоване за 18 кілометрів на південний захід від м. Радомишля . Знаходиться у низинній Поліській площині. На захід від села бере початок рівчак Коробочка, який протікає окрай села, а далі тече поміж сіл Борщів та Верлок, впадаючи в річку Бистріївку, притоку Мики, перед селом Папірнею. В центрі села знаходиться сільська рада, лікарня, клуб, пошта Поштовий індекс села: 12250.Село має регулярне автобусне сполучення з Радомишлем, Житомиром, Києвом. На сучасний стан діє православна церква і євангелицька.
Як зазначено у книзі Л.Похилевича, що з другої половини 18 століття Чайківка належала родині польських поміщиків Михайловських. В 1784 році селом володіла Гонората із Дзербицьких Михайловська ловча Звиногородська. Потім Чайківка з Модилевом і Дітинцем і з 5550 десятинами землі складала власність її внука Леона Станіславовича Михайловського. Жителів в Чайківці було чоловічої і жіночої статі 712. В 1787 році було тільки 247.
Дерев'яна церква на честь святої Трійці була побудована в 1845 році за сприянням тодішнього священика Антонія Гороновського. До неї існувала дерев'яна церква, описана у візиті 1784 року (Радомисльського декана). Ця церква була побудована в 1759 році на місці ще давнішої. За штатами сільських церков Чайківська була зарахована до 5-го класу; землі мала 38 десятин. Чайківський прихід складали такі села:
- Дітинець — лежить 18 кілометрів на північ, як і Чайківка серед лісів. Жителів чоловічої і жіночої статі 202.
- Русанівка — 12 кілометрів від Чайківки, а від Заболоті 8 кілометрів. Жителів — 410. В 1784 році було 123.
Село належало двом поміщикам:
- Стефану Михайловському — 553 десятини р.д.м.п. 67
- Анастасії Гурковській — 782 — 111
До 1839 року до Чайківського приходу зараховувались православні жителі сіл Теклянівки і Борщівської Слободи, але після роз'єднання греко-католицьких церков Теклянівка приєднана до Заньківського, а Слобода до Борщівского приходів. Римо-католиків у всьому приході обох статі 29 осіб.
Після 1795 року Чайківка відійшла до складу Російської імперії і конфесійно стала підпадати православній Російській церкві. До 1795 року майже всі парафії на правобережній Україні належали до греко-католицької церкви. Радомисль був центром греко-католицької церкви і тут знаходилась резиденція греко-католицьких митрополитів. В Україні Росія проводила жорстоку колоніальну політику. Місцевій владі було доручено знищити залишки української культури і зрусифікувати населення. Було впроваджено російську мову в судах і школах. А головна біда яка прийшла — це заведення кріпацтва в українських землях. Російський царизм і Російська православна церква розпочала нищівну війну з віруючими греко-католиками, священиками і дрібною шляхтою. У першу чергу були анульовані привілеї, що свідчили шляхетне походження за Литовським Статутом. Орендарі і власники земельних ділянок були оподатковані величезними податками, котрі не в змозі були сплатити. Церковні будівлі і церковне майно було конфісковано і передано Російській церкві.
Французький історик Данієль Бовуа досліджує стан селянства Київської губернії XIX століття. У своїй книзі «Битва за землю в Україні 1863—1914», що вийшла після розпаду СРСР і переведена на українську мову в 1998 році, він на основі архівів України, Польщі, Росії, дає правдиву оцінку тяжкого стану селянства і дрібної шляхти, критикуючи деякі публікації польських і радянських істориків, які подавали неправдиві свідчення вигідні для тієї політичної ситуації яка була на той час в СРСР.
Ось один із фрагментів книги де прямо наводиться випадок конфліктної ситуації з Чайківським паном Михайловським: «Зауважмо, що марний, але рішучий протест шляхти відзначається значно чіткішими організаційними рисами, ніж селянські заворушення. Визначальною є наявність освічених підбурювачів, які переконують чиншовиків, що право за ними. Ф. Боровському 60 років. Очевидно, він вчився до 1830 р., коли в Україні ще існували польські школи, належні до Віденського навчального округу. У тому ж таки 1872 р. викрито іншого добровільного порадника непокірних чиншовиків сіл Чайківка та Теклянівка з маєтку поляка Михайловського (Радомишльський повіт). Вони таємно збирались у Петра Забродського, якому доручили відвезти їхні вимоги до Санкт-Петербурга, давши на дорогу 60 рублів 69. Ми переконаємося у наївності таких вчинків, але тут важливо підкреслити трагічність ситуації: люди впевнені у своєму праві на землю. Вони ніяк не можуть збагнути, що їхня система відліку, знищена в 1840 р., доживає своє лише завдяки інертності і силі традиції, якої тепер землевласники хочуть позбутися.»
Або: «Послухаймо скаргу Миколая Струтинського, міщанина з с. Буглаків Радомишльського повіту, на свого колишнього пана Корчака-Сивицького. Він пише Київському губернатору Ігнатьєву: „Ваше Превосходительство, батьку наш, зверніть увагу на скандальну проблему чиншовиків у наших околицях… Треба терпіти, але все вже доходить до краю. Нас душать і душать. Право визнане за поміщиками, які роблять все, що їм заманеться. Мій пан хоче моєї погибелі разом з сім'єю, що складається з 10 дітей, дружини та двох стареньких, і йому це, певна річ, вдасться, він має зв'язки серед високопоставлених осіб. Ваше Превосходительство, наш милосердний правителю, захистіть мене, бідного. Додаю одержане мною повідомлення, що 23 жовтня моє майно буде продане за борги поміщикові… Отак мене довели до повної руїни, залишили без шматка хліба, зостається хіба вийти на дорогу разом з усією сім'єю“. Він сподівався, що комісія по чиншових володіннях виправить цю несправедливість…»
B селі Чайківка було декілька вулиць на яких проживали селяни, які були кріпаками місцевого пана. На іншій проживали вільні жителі-міщани, нащадки української шляхти і збідніла чиншовна шляхта, котра платила чинш, тобто податок за землю. За свідченнями багатьох потомків цих родів — це були переселенці, які були переслідувані і гонимі. Їх називали або прозивали литвинами. Литвини — це аборигенне «руське» населення, що внаслідок замкненості сільського життя в минулому й віддаленості від великих адміністративно-політичних і промислових центрів, головних комунікаційних сполучень у новий час залишалося сталим у генетичному відношенні принаймні з часів Київської Русі. Вони стійко зберігали аж до початку XX століття «руську» самосвідомість. Перебуваючи на периферії і водночас перехресті формування східнослов'янських народів, вони називали себе «рускімі». При цьому категорично відмежовувалися від росіян («кацапів», «москалів» — у їхній мові). До назви «литвини» ставилися негативно, вважаючи її образливою. Українська свідомість, як і самоназва «українці», остаточно утвердилася серед жителів півночі України в 20-ті роки XX століття. Прізвищ людей, що проживали в селі на цій вулиці майже не залишилося. Частина з них була репресована, інші в різні роки покинули село. Це Барчиківські, Чернишевичі, Томашевські, Кулаківські, Гринцевичі, Забродські, Севрюки (Севруки), Володкевичі, Пількевичі, Ринкевичі, Лузани та інші. Ще й досі декотрі вихідці із Чайківки за переказами старших поколінь називають себе литвинами. Так називали у свій час жителів Русі, які входили або проживали у Великому Литовському князівстві. Частина білорусів також називались литвинами, а деякі жителі Чернігівщини себе зараховують до етнічної скупини литвинів.
12 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Чайківку проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Тут стався бій групи з об'єднаною командою кінної розвідки 133-ї бригади 45-ї стрілецької дивізії, яка надійшла з Радомишля і розташувалася у північно-західній частині села. Відбивши ворожі атаки, Волинська група рушила далі. У бою було поранено Івана Ремболовича.
Село мало церкву на честь святої Трійці, яку радянська влада намагалася зруйнувати. В 1961 році була вона спалена. Було два кладовища, одне в центрі для місцевих жителів, інше на краю села, яке під час колективізації було знищено. Могили зрівняли з землею, а пам'ятники були використані під фундамент колгоспних будівель. На місці де було кладовище був посаджений колгоспний сад і хмелярна. За радянської влади село зазнало багато утисків з боку керівного апарату, карних органів. Велика частина людей в роки колективізації була вислана до Сибіру, де загинули від хвороб і голоду. В 32-33 році голодомор не пройшов окрай села і залишив значний слід в генофонді села.
Ось одне із свідчень, яку політику проводили Московсько-більшовицькі кати з тисячами українських громадян. Це книга пам'яті Іркутської області. На півночі Російської Федерації, Соловках, Карелії, Біломор-Каналі і подібних регіонах куди були вислані або переселені так звані куркулі в архівах можливо віднайти тисячі подібних свідчень: Лузан Алексей Александрович: 1893 года рождения Место рождения: Киевская обл., с. Чайковка; украинец; б/п; работал в Черемховской сельхозартели при райкомендатуре; место проживания: Иркутская обл., с. Черемхово Арест: 26.05.1938 Осужд. 04.11.1938 тройка при УНКВД Иркутской обл. Обв. по ст. 58-1 «а» УК РРФСР Расстрел 16.11.1938. Место расстрела: г. Иркутск, Реабилитиация 30.05.1958 определением Военного трибунала ЗабВО, основание: реабилитирован Источник: Книга памяти Иркутской обл.
У роки громадянської війни і після у селі довгий час стояв військовий спецвідділ бригади М.Котовського, переслідуючи загін отамана Соколовського, та вів бої з армією Тютюнника. За другої світової війни селом проходили з'єднання вермахту, радянські війська, армія генерала Власова. Жителі села Чайківки були призвані в армію і кинуті в бій біля Бородянки без зброї і навіть не маючи військової уніформи. Внаслідок ганебної політики армійського керівництва багато людей загинуло, лишивши сиротами не оду сім'ю. Протягом 2 світової війни багато Чайківчан були нагороджені орденами і медалями за бойові дії. Ось одне із свідчень: Завзяті бої в районі м. Тауроген вели війська 125-ї стрілецької дивізії. При підтримці артилерії вони відбивали атаки противника. Лише втративши значну кількість особового складу, дивізія була вимушена залишити місто. Відступали з боями. В них проявили мужність і відвагу воїни-українці. Так, помічник командира взводу 657 го стрілецького полку цієї дивізії, уродженець с. Чайківка Потіївського (нині Радомишльського) району Житомирської області сержант В. О. Романчук, зайнявши зручну позицію, сам стримував навальні атаки противника доти, поки рота не перейшла на новий вогневий рубіж. І в наступних боях він діяв рішуче. Тримаючи оборону в районі м. Тарту, влучних ударів ворогові завдав взвод під командуванням В. О. Романчука, який під час оточення зумів організувати прорив ворожого кільця й врятувати воїнів від полону. Він був нагороджений орденом Червоного Прапора
У післявоєнні роки проходила відбудова села, молодь за квотами забирали до великих міст відбудовувати заводи. Жінки стали основним генофондом, що тримав на собі відбудову колгоспів. І тільки в 1960−1970 роках рівень сільськогосподарської продукції почав відповідати планам поставки, що були нав'язані керівництвом району. В останні роки роки радянської влади село мало велике господарство. Окрім вирощування пшениці, картоплі, льону, хмелю в колгоспі була велика ферма по відгодівлі свиней. В селі були свої передовики сільського господарства, орденоносці. На сучасний стан село обезлюдніло. Після Чорнобильської аварії багато людей вимерло, молодь роз'їхалась, село опустіло і багато садиб позаростало чагарниками, будівлі розпадаються. Землю в Чайківці на даний момент орендує однойменне приватне підприємство «ЧАЙКІВКА», яке докладає чимало зусиль для того щоб витягти село з того скрутного становище в якому воно опинилось після усіх криз останніх десятиліть.
Яка перспектива села Чайківки невідомо?
Маємо надію, що не така, як тисяч закинутих і забутих сіл по всій Україні.
Вірні та справедливі реформи, які повинні працювати на користь людей та держави — це той шлях, який приведе до якісних змін в селі під красивим йменням Чайківка.
Відомі люди
- Томашевський Василь Григорович — український архітектор, художник, скульптор в Канаді.
- — вчитель історії Чайківської середньої школи, ветеран Німецько-радянської війни.
Посилання
- http://radomysl.blog.cz/0802/cajkivka [ 21 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Молодико В. Вчительська династія Пивоварів-Шльоміних [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- http://rp5.ru/town.php?id=78671
Джерела
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2009) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chajkivka selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Radomishlskoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 772 osobi selo ChajkivkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Radomishlska miska gromadaOsnovni daniNaselennya 772Plosha 2 537 km Gustota naselennya 304 300 osib km Poshtovij indeks 12250Telefonnij kod 380 4132 Geografichni daniGeografichni koordinati 50 31 59 pn sh 29 02 46 sh d 50 53306 pn sh 29 04611 sh d 50 53306 29 04611 Koordinati 50 31 59 pn sh 29 02 46 sh d 50 53306 pn sh 29 04611 sh d 50 53306 29 04611Vodojmi KorobochkaMisceva vladaAdresa radi 12250 selo Chajkivka vul Radomishlska 1KartaChajkivkaChajkivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Chajkivka IstoriyaV istorichnih dovidnikah nemaye pryamih dokaziv pro jogo istoriyu ta datu zasnuvannya Svidchennya togo sho z davnih chasiv u seli bula cerkva daye mozhlivist stverdzhuvati sho selo maye dosit davnye pohodzhennya Osnovnij i yedinij material z istoriyi sela znahodimo v knizi vchenogo doslidnika Lavrentiya Pohilevicha Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi datovanoyi 1864 rokom Selo Chajkivka roztashovane za 18 kilometriv na pivdennij zahid vid m Radomishlya Znahoditsya u nizinnij Poliskij ploshini Na zahid vid sela bere pochatok rivchak Korobochka yakij protikaye okraj sela a dali teche pomizh sil Borshiv ta Verlok vpadayuchi v richku Bistriyivku pritoku Miki pered selom Papirneyu V centri sela znahoditsya silska rada likarnya klub poshta Poshtovij indeks sela 12250 Selo maye regulyarne avtobusne spoluchennya z Radomishlem Zhitomirom Kiyevom Na suchasnij stan diye pravoslavna cerkva i yevangelicka Yak zaznacheno u knizi L Pohilevicha sho z drugoyi polovini 18 stolittya Chajkivka nalezhala rodini polskih pomishikiv Mihajlovskih V 1784 roci selom volodila Gonorata iz Dzerbickih Mihajlovska lovcha Zvinogorodska Potim Chajkivka z Modilevom i Ditincem i z 5550 desyatinami zemli skladala vlasnist yiyi vnuka Leona Stanislavovicha Mihajlovskogo Zhiteliv v Chajkivci bulo cholovichoyi i zhinochoyi stati 712 V 1787 roci bulo tilki 247 Derev yana cerkva na chest svyatoyi Trijci bula pobudovana v 1845 roci za spriyannyam todishnogo svyashenika Antoniya Goronovskogo Do neyi isnuvala derev yana cerkva opisana u viziti 1784 roku Radomislskogo dekana Cya cerkva bula pobudovana v 1759 roci na misci she davnishoyi Za shtatami silskih cerkov Chajkivska bula zarahovana do 5 go klasu zemli mala 38 desyatin Chajkivskij prihid skladali taki sela Ditinec lezhit 18 kilometriv na pivnich yak i Chajkivka sered lisiv Zhiteliv cholovichoyi i zhinochoyi stati 202 Rusanivka 12 kilometriv vid Chajkivki a vid Zaboloti 8 kilometriv Zhiteliv 410 V 1784 roci bulo 123 Selo nalezhalo dvom pomishikam Stefanu Mihajlovskomu 553 desyatini r d m p 67 Anastasiyi Gurkovskij 782 111 Do 1839 roku do Chajkivskogo prihodu zarahovuvalis pravoslavni zhiteli sil Teklyanivki i Borshivskoyi Slobodi ale pislya roz yednannya greko katolickih cerkov Teklyanivka priyednana do Zankivskogo a Sloboda do Borshivskogo prihodiv Rimo katolikiv u vsomu prihodi oboh stati 29 osib Pislya 1795 roku Chajkivka vidijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi i konfesijno stala pidpadati pravoslavnij Rosijskij cerkvi Do 1795 roku majzhe vsi parafiyi na pravoberezhnij Ukrayini nalezhali do greko katolickoyi cerkvi Radomisl buv centrom greko katolickoyi cerkvi i tut znahodilas rezidenciya greko katolickih mitropolitiv V Ukrayini Rosiya provodila zhorstoku kolonialnu politiku Miscevij vladi bulo dorucheno znishiti zalishki ukrayinskoyi kulturi i zrusifikuvati naselennya Bulo vprovadzheno rosijsku movu v sudah i shkolah A golovna bida yaka prijshla ce zavedennya kripactva v ukrayinskih zemlyah Rosijskij carizm i Rosijska pravoslavna cerkva rozpochala nishivnu vijnu z viruyuchimi greko katolikami svyashenikami i dribnoyu shlyahtoyu U pershu chergu buli anulovani privileyi sho svidchili shlyahetne pohodzhennya za Litovskim Statutom Orendari i vlasniki zemelnih dilyanok buli opodatkovani velicheznimi podatkami kotri ne v zmozi buli splatiti Cerkovni budivli i cerkovne majno bulo konfiskovano i peredano Rosijskij cerkvi Francuzkij istorik Daniyel Bovua doslidzhuye stan selyanstva Kiyivskoyi guberniyi XIX stolittya U svoyij knizi Bitva za zemlyu v Ukrayini 1863 1914 sho vijshla pislya rozpadu SRSR i perevedena na ukrayinsku movu v 1998 roci vin na osnovi arhiviv Ukrayini Polshi Rosiyi daye pravdivu ocinku tyazhkogo stanu selyanstva i dribnoyi shlyahti kritikuyuchi deyaki publikaciyi polskih i radyanskih istorikiv yaki podavali nepravdivi svidchennya vigidni dlya tiyeyi politichnoyi situaciyi yaka bula na toj chas v SRSR Os odin iz fragmentiv knigi de pryamo navoditsya vipadok konfliktnoyi situaciyi z Chajkivskim panom Mihajlovskim Zauvazhmo sho marnij ale rishuchij protest shlyahti vidznachayetsya znachno chitkishimi organizacijnimi risami nizh selyanski zavorushennya Viznachalnoyu ye nayavnist osvichenih pidburyuvachiv yaki perekonuyut chinshovikiv sho pravo za nimi F Borovskomu 60 rokiv Ochevidno vin vchivsya do 1830 r koli v Ukrayini she isnuvali polski shkoli nalezhni do Videnskogo navchalnogo okrugu U tomu zh taki 1872 r vikrito inshogo dobrovilnogo poradnika nepokirnih chinshovikiv sil Chajkivka ta Teklyanivka z mayetku polyaka Mihajlovskogo Radomishlskij povit Voni tayemno zbiralis u Petra Zabrodskogo yakomu doruchili vidvezti yihni vimogi do Sankt Peterburga davshi na dorogu 60 rubliv 69 Mi perekonayemosya u nayivnosti takih vchinkiv ale tut vazhlivo pidkresliti tragichnist situaciyi lyudi vpevneni u svoyemu pravi na zemlyu Voni niyak ne mozhut zbagnuti sho yihnya sistema vidliku znishena v 1840 r dozhivaye svoye lishe zavdyaki inertnosti i sili tradiciyi yakoyi teper zemlevlasniki hochut pozbutisya Abo Posluhajmo skargu Mikolaya Strutinskogo mishanina z s Buglakiv Radomishlskogo povitu na svogo kolishnogo pana Korchaka Sivickogo Vin pishe Kiyivskomu gubernatoru Ignatyevu Vashe Prevoshoditelstvo batku nash zvernit uvagu na skandalnu problemu chinshovikiv u nashih okolicyah Treba terpiti ale vse vzhe dohodit do krayu Nas dushat i dushat Pravo viznane za pomishikami yaki roblyat vse sho yim zamanetsya Mij pan hoche moyeyi pogibeli razom z sim yeyu sho skladayetsya z 10 ditej druzhini ta dvoh starenkih i jomu ce pevna rich vdastsya vin maye zv yazki sered visokopostavlenih osib Vashe Prevoshoditelstvo nash miloserdnij pravitelyu zahistit mene bidnogo Dodayu oderzhane mnoyu povidomlennya sho 23 zhovtnya moye majno bude prodane za borgi pomishikovi Otak mene doveli do povnoyi ruyini zalishili bez shmatka hliba zostayetsya hiba vijti na dorogu razom z usiyeyu sim yeyu Vin spodivavsya sho komisiya po chinshovih volodinnyah vipravit cyu nespravedlivist B seli Chajkivka bulo dekilka vulic na yakih prozhivali selyani yaki buli kripakami miscevogo pana Na inshij prozhivali vilni zhiteli mishani nashadki ukrayinskoyi shlyahti i zbidnila chinshovna shlyahta kotra platila chinsh tobto podatok za zemlyu Za svidchennyami bagatoh potomkiv cih rodiv ce buli pereselenci yaki buli peresliduvani i gonimi Yih nazivali abo prozivali litvinami Litvini ce aborigenne ruske naselennya sho vnaslidok zamknenosti silskogo zhittya v minulomu j viddalenosti vid velikih administrativno politichnih i promislovih centriv golovnih komunikacijnih spoluchen u novij chas zalishalosya stalim u genetichnomu vidnoshenni prinajmni z chasiv Kiyivskoyi Rusi Voni stijko zberigali azh do pochatku XX stolittya rusku samosvidomist Perebuvayuchi na periferiyi i vodnochas perehresti formuvannya shidnoslov yanskih narodiv voni nazivali sebe ruskimi Pri comu kategorichno vidmezhovuvalisya vid rosiyan kacapiv moskaliv u yihnij movi Do nazvi litvini stavilisya negativno vvazhayuchi yiyi obrazlivoyu Ukrayinska svidomist yak i samonazva ukrayinci ostatochno utverdilasya sered zhiteliv pivnochi Ukrayini v 20 ti roki XX stolittya Prizvish lyudej sho prozhivali v seli na cij vulici majzhe ne zalishilosya Chastina z nih bula represovana inshi v rizni roki pokinuli selo Ce Barchikivski Chernishevichi Tomashevski Kulakivski Grincevichi Zabrodski Sevryuki Sevruki Volodkevichi Pilkevichi Rinkevichi Luzani ta inshi She j dosi dekotri vihidci iz Chajkivki za perekazami starshih pokolin nazivayut sebe litvinami Tak nazivali u svij chas zhiteliv Rusi yaki vhodili abo prozhivali u Velikomu Litovskomu knyazivstvi Chastina bilorusiv takozh nazivalis litvinami a deyaki zhiteli Chernigivshini sebe zarahovuyut do etnichnoyi skupini litviniv 12 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Chajkivku prohodila Volinska grupa komanduvach Yurij Tyutyunnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut stavsya bij grupi z ob yednanoyu komandoyu kinnoyi rozvidki 133 yi brigadi 45 yi strileckoyi diviziyi yaka nadijshla z Radomishlya i roztashuvalasya u pivnichno zahidnij chastini sela Vidbivshi vorozhi ataki Volinska grupa rushila dali U boyu bulo poraneno Ivana Rembolovicha Selo malo cerkvu na chest svyatoyi Trijci yaku radyanska vlada namagalasya zrujnuvati V 1961 roci bula vona spalena Bulo dva kladovisha odne v centri dlya miscevih zhiteliv inshe na krayu sela yake pid chas kolektivizaciyi bulo znisheno Mogili zrivnyali z zemleyu a pam yatniki buli vikoristani pid fundament kolgospnih budivel Na misci de bulo kladovishe buv posadzhenij kolgospnij sad i hmelyarna Za radyanskoyi vladi selo zaznalo bagato utiskiv z boku kerivnogo aparatu karnih organiv Velika chastina lyudej v roki kolektivizaciyi bula vislana do Sibiru de zaginuli vid hvorob i golodu V 32 33 roci golodomor ne projshov okraj sela i zalishiv znachnij slid v genofondi sela Os odne iz svidchen yaku politiku provodili Moskovsko bilshovicki kati z tisyachami ukrayinskih gromadyan Ce kniga pam yati Irkutskoyi oblasti Na pivnochi Rosijskoyi Federaciyi Solovkah Kareliyi Bilomor Kanali i podibnih regionah kudi buli vislani abo pereseleni tak zvani kurkuli v arhivah mozhlivo vidnajti tisyachi podibnih svidchen Luzan Aleksej Aleksandrovich 1893 goda rozhdeniya Mesto rozhdeniya Kievskaya obl s Chajkovka ukrainec b p rabotal v Cheremhovskoj selhozarteli pri rajkomendature mesto prozhivaniya Irkutskaya obl s Cheremhovo Arest 26 05 1938 Osuzhd 04 11 1938 trojka pri UNKVD Irkutskoj obl Obv po st 58 1 a UK RRFSR Rasstrel 16 11 1938 Mesto rasstrela g Irkutsk Reabilitiaciya 30 05 1958 opredeleniem Voennogo tribunala ZabVO osnovanie reabilitirovan Istochnik Kniga pamyati Irkutskoj obl U roki gromadyanskoyi vijni i pislya u seli dovgij chas stoyav vijskovij specviddil brigadi M Kotovskogo peresliduyuchi zagin otamana Sokolovskogo ta viv boyi z armiyeyu Tyutyunnika Za drugoyi svitovoyi vijni selom prohodili z yednannya vermahtu radyanski vijska armiya generala Vlasova Zhiteli sela Chajkivki buli prizvani v armiyu i kinuti v bij bilya Borodyanki bez zbroyi i navit ne mayuchi vijskovoyi uniformi Vnaslidok ganebnoyi politiki armijskogo kerivnictva bagato lyudej zaginulo lishivshi sirotami ne odu sim yu Protyagom 2 svitovoyi vijni bagato Chajkivchan buli nagorodzheni ordenami i medalyami za bojovi diyi Os odne iz svidchen Zavzyati boyi v rajoni m Taurogen veli vijska 125 yi strileckoyi diviziyi Pri pidtrimci artileriyi voni vidbivali ataki protivnika Lishe vtrativshi znachnu kilkist osobovogo skladu diviziya bula vimushena zalishiti misto Vidstupali z boyami V nih proyavili muzhnist i vidvagu voyini ukrayinci Tak pomichnik komandira vzvodu 657 go strileckogo polku ciyeyi diviziyi urodzhenec s Chajkivka Potiyivskogo nini Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti serzhant V O Romanchuk zajnyavshi zruchnu poziciyu sam strimuvav navalni ataki protivnika doti poki rota ne perejshla na novij vognevij rubizh I v nastupnih boyah vin diyav rishuche Trimayuchi oboronu v rajoni m Tartu vluchnih udariv vorogovi zavdav vzvod pid komanduvannyam V O Romanchuka yakij pid chas otochennya zumiv organizuvati proriv vorozhogo kilcya j vryatuvati voyiniv vid polonu Vin buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U pislyavoyenni roki prohodila vidbudova sela molod za kvotami zabirali do velikih mist vidbudovuvati zavodi Zhinki stali osnovnim genofondom sho trimav na sobi vidbudovu kolgospiv I tilki v 1960 1970 rokah riven silskogospodarskoyi produkciyi pochav vidpovidati planam postavki sho buli nav yazani kerivnictvom rajonu V ostanni roki roki radyanskoyi vladi selo malo velike gospodarstvo Okrim viroshuvannya pshenici kartopli lonu hmelyu v kolgospi bula velika ferma po vidgodivli svinej V seli buli svoyi peredoviki silskogo gospodarstva ordenonosci Na suchasnij stan selo obezlyudnilo Pislya Chornobilskoyi avariyi bagato lyudej vimerlo molod roz yihalas selo opustilo i bagato sadib pozarostalo chagarnikami budivli rozpadayutsya Zemlyu v Chajkivci na danij moment orenduye odnojmenne privatne pidpriyemstvo ChAJKIVKA yake dokladaye chimalo zusil dlya togo shob vityagti selo z togo skrutnogo stanovishe v yakomu vono opinilos pislya usih kriz ostannih desyatilit Yaka perspektiva sela Chajkivki nevidomo Mayemo nadiyu sho ne taka yak tisyach zakinutih i zabutih sil po vsij Ukrayini Virni ta spravedlivi reformi yaki povinni pracyuvati na korist lyudej ta derzhavi ce toj shlyah yakij privede do yakisnih zmin v seli pid krasivim jmennyam Chajkivka Vidomi lyudiTomashevskij Vasil Grigorovich ukrayinskij arhitektor hudozhnik skulptor v Kanadi vchitel istoriyi Chajkivskoyi serednoyi shkoli veteran Nimecko radyanskoyi vijni Posilannyahttp radomysl blog cz 0802 cajkivka 21 serpnya 2020 u Wayback Machine Veriga V Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Molodiko V Vchitelska dinastiya Pivovariv Shlominih 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine http rp5 ru town php id 78671DzherelaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2009