Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Ра́ча — село в Україні, у Радомишльській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 826 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Велика Рача | |
|---|---|
 Озеро в селі | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Радомишльська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040450070047996 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1758 |
| Населення | 826 (2001) |
| Площа | 2,325 км² |
| Густота населення | 355,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12242 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 148 м |
| Водойми | р. Глухівка |
| Найближча залізнична станція | Ірша |
| Відстань до залізничної станції | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Мала Житомирська, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл, 12201 |
| Карта | |
  Велика Рача | |
 Велика Рача | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розташоване на берегах річки Глухівка, притоки Тетерева, за 9 км північно-східніше від Радомишля та за 20 км від залізничної станції Ірша.
Населення
В середині 19 століття нараховувалося 450 мешканців, у другій половині 19 століття — 672 мешканці.
Станом на 1885 рік в селі мешкало 552 особи, налічувалося 87 дворових господарств.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 946 осіб, з них чоловіків — 460 та 486 жінок, дворів — 166, або 702 мешканці та 145 дворів.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 944 особи, з них: православних — 910, чоловіків — 457, жінок — 487.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 098 осіб, дворів — 427.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 925 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 826 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,91 % |
| російська | 1,09 % |
Історія
Перша писемна згадка про село датується 1758 роком. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, як село, що належало до радомишльського ключа. Сплачувало 4 злотих і 21 грош до замку та 18 злотих і 24 гроші до скарбу.
В середині 19 століття — сільце Радомисльського повіту Київської губернії, на струмку Глухівка, входило до православної парафії у Чудині (1 верста). Належало до межиріцького маєтку.
У другій половині 19 століття — сільце Чудинської волості Радомисльського повіту, на річці Глухівка, лівій притоці Тетерева, за 2 версти північно-західніше Чудина. В документах зустрічається назва Рачин (пол. Raczyn). В селі була гуральня. Селянам належало 1 296 десятин землі, за яку сплачували 1 053 руб. 81 коп. викупу щороку. Межиріцька власність Злотницьких, раніше належало до радомишльського (поліського) ключа маєтків київських уніатських митрополитів.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке сільце Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Були заїзд, винокурня.
Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станції — 15 верст, до волосного центру, с. Вишевичі, де розміщувалася також поштова земська станція — 3 версти, до найближчої залізничної станції Фастів — 85 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. Землі — 1 557 десятин, з них поміщикам належало 571 десятина, селянам — 986 десятин. Село належало А. І. Злотницькому, господарство вів управитель В. Обух-Вощатинський, застосовував трипільну сівозміну, як і селяни. В селі були школа грамоти, поміщицький водяний млин, запасна комора хліба. Пожежна частина складалася з 4 бочок та 4 багрів.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Великорачанської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Радомишльського району Малинської округи, адміністративний центр ради.
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 315 селян, 119 з них загинули, 150 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1956, 1961 та 1965 роках споруджено пам'ятники.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 3 936 га земель, з них 2 689 га — рілля. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, льону, картоплі, мало розвинуте м'ясо-молочне тваринництво та птахівництво. У 1972 році запущено цегельний завод. 29 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР, зокрема голову колгоспу Д. Ф. Петрова — двома орденами Леніна та орденом Жовтневої Революції, колишню ланкову М. М. Чорну — орденом Леніна.
В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла.
30 грудня 1962 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь», село, в складі сільської ради, включене до Малинського району. 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Радомишльського району Житомирської області.
16 травня 2017 року увійшло до складу новоствореної Радомишльської міської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Кривенко Дмитро Тарасович (1941—1994) — український філософ, один з розробників ідеології РУХу й Просвіти та альтернативної української філософії радянських часів.
- Кривенко Костянтин Тарасович (1935—2016) — український економіст, професор, автор відомих підручників.
- Кривенко Лідія Тарасівна (1937—2017) — український та радянський правознавець в галузі конституційного права, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Велика Рача, Радомишльський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 травня 2023.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 114-115. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 3 травня 2023.
- Racza 2.) R. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 369. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1039. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 3 травня 2023.
- Racza 2.) R. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 532. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 86. Процитовано 3 травня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 3 травня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 152. Процитовано 3 травня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 219, 576. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2023.
- Великорачанська сільська рада Житомирська область, Радомишльський район. Процитовано 14 травня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 травня 2023.
Посилання
- Погода в селі Велика Рача [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Ra cha selo v Ukrayini u Radomishlskij miskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 826 osib 2001 U 1923 2017 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Velika Racha Ozero v seli Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Radomishlska miska gromada Kod KATOTTG UA18040450070047996 Osnovni dani Persha zgadka 1758 Naselennya 826 2001 Plosha 2 325 km Gustota naselennya 355 27 osib km Poshtovij indeks 12242 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 33 35 pn sh 29 20 08 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 148 m Vodojmi r Gluhivka Najblizhcha zaliznichna stanciya Irsha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 km Misceva vlada Adresa radi vul Mala Zhitomirska 12 m Radomishl Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12201 Karta Velika Racha Velika Racha Mapa Velika Racha u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane na beregah richki Gluhivka pritoki Tetereva za 9 km pivnichno shidnishe vid Radomishlya ta za 20 km vid zaliznichnoyi stanciyi Irsha NaselennyaV seredini 19 stolittya narahovuvalosya 450 meshkanciv u drugij polovini 19 stolittya 672 meshkanci Stanom na 1885 rik v seli meshkalo 552 osobi nalichuvalosya 87 dvorovih gospodarstv Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 946 osib z nih cholovikiv 460 ta 486 zhinok dvoriv 166 abo 702 meshkanci ta 145 dvoriv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 944 osobi z nih pravoslavnih 910 cholovikiv 457 zhinok 487 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 098 osib dvoriv 427 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 925 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 826 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 91 rosijska 1 09 IstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo datuyetsya 1758 rokom Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho nalezhalo do radomishlskogo klyucha Splachuvalo 4 zlotih i 21 grosh do zamku ta 18 zlotih i 24 groshi do skarbu V seredini 19 stolittya silce Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na strumku Gluhivka vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Chudini 1 versta Nalezhalo do mezhirickogo mayetku U drugij polovini 19 stolittya silce Chudinskoyi volosti Radomislskogo povitu na richci Gluhivka livij pritoci Tetereva za 2 versti pivnichno zahidnishe Chudina V dokumentah zustrichayetsya nazva Rachin pol Raczyn V seli bula guralnya Selyanam nalezhalo 1 296 desyatin zemli za yaku splachuvali 1 053 rub 81 kop vikupu shoroku Mezhiricka vlasnist Zlotnickih ranishe nalezhalo do radomishlskogo poliskogo klyucha mayetkiv kiyivskih uniatskih mitropolitiv Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke silce Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Buli zayizd vinokurnya Naprikinci 19 stolittya vlasnicke silce Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl de rozmishuvalasya takozh najblizhcha poshtovo telegrafna stanciyi 15 verst do volosnogo centru s Vishevichi de rozmishuvalasya takozh poshtova zemska stanciya 3 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 85 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo Zemli 1 557 desyatin z nih pomishikam nalezhalo 571 desyatina selyanam 986 desyatin Selo nalezhalo A I Zlotnickomu gospodarstvo viv upravitel V Obuh Voshatinskij zastosovuvav tripilnu sivozminu yak i selyani V seli buli shkola gramoti pomishickij vodyanij mlin zapasna komora hliba Pozhezhna chastina skladalasya z 4 bochok ta 4 bagriv U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Velikorachanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Radomishlskogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi Memorial voyinam vizvolitelyam u s Velika Racha Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 315 selyan 119 z nih zaginuli 150 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest u 1956 1961 ta 1965 rokah sporudzheno pam yatniki V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 3 936 ga zemel z nih 2 689 ga rillya Gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni zernovih kultur lonu kartopli malo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo ta ptahivnictvo U 1972 roci zapusheno cegelnij zavod 29 kolgospnikiv nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR zokrema golovu kolgospu D F Petrova dvoma ordenami Lenina ta ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi kolishnyu lankovu M M Chornu ordenom Lenina V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla 30 grudnya 1962 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv do rozmiriv teritorij virobnichih kolgospno radgospnih upravlin selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do Malinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 16 travnya 2017 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Radomishlskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiKrivenko Dmitro Tarasovich 1941 1994 ukrayinskij filosof odin z rozrobnikiv ideologiyi RUHu j Prosviti ta alternativnoyi ukrayinskoyi filosofiyi radyanskih chasiv Krivenko Kostyantin Tarasovich 1935 2016 ukrayinskij ekonomist profesor avtor vidomih pidruchnikiv Krivenko Lidiya Tarasivna 1937 2017 ukrayinskij ta radyanskij pravoznavec v galuzi konstitucijnogo prava chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Velika Racha Radomishlskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 3 travnya 2023 L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 114 115 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 3 travnya 2023 Racza 2 R Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 369 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1039 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 3 travnya 2023 Racza 2 R Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 532 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 86 Procitovano 3 travnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 3 travnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 152 Procitovano 3 travnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 219 576 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 3 travnya 2023 Velikorachanska silska rada Zhitomirska oblast Radomishlskij rajon Procitovano 14 travnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 travnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Velika Racha 19 grudnya 2011 u Wayback Machine