Ве́прин — село в Україні, у Вишевицькій сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 830 осіб (2001). У 1923—59 та 1980—2015 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
село Веприн | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Вишевицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040090020013005 |
Основні дані | |
Засноване | до 1618 р. |
Населення | 830 (2001) |
Площа | 34,195 км² |
Густота населення | 24,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12212 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°39′28″ пн. ш. 29°26′58″ сх. д. / 50.65778° пн. ш. 29.44944° сх. д.Координати: 50°39′28″ пн. ш. 29°26′58″ сх. д. / 50.65778° пн. ш. 29.44944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 140 м |
Водойми | р. Тетерів |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Клевцова, 2, с. Вишевичі, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12214 |
Карта | |
Веприн | |
Веприн | |
Мапа | |
Веприн у Вікісховищі |
Населення
У 1784 році налічувалося 413 мешканців, у 1863 році — 1 026 мешканців.
Станом на 1885 рік в селі мешкало 1 016 осіб, налічувалося 124 дворових господарства, у 1887 році — 1 553 жителі, з них 1 475 православних, 30 католиків та 48 євреїв, на початку 1890-х років — 1 080 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 812 осіб, з них: православних — 1 733, чоловіків — 879, жінок — 933.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 912 осіб, з них чоловіків — 1 026 та 886 жінок, дворів — 325.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 134 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 830 осіб.
Історія
У 15 столітті належало родині Юршів, наприкінці 16 століття — Іванові Проскурі, згодом — Черленським та Зміїіським, від яких село придбав Адам Кисіль. На початку 17 століття згадується як містечко Лукашів, що було власністю Луки Сапіги та його дружини Софії Кмітянки, які у 1618 році передали містечко в заставу Кшиштофові Кевличу, разом з іншими маєтностями у Київському воєводстві. За часів Богдана Хмельницького селом володів Максиміліан Бжозовський. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року як село, що було у посесії Галецького, разом із Макалевичами та Вирвою, який сплачував з них 9 злотих і 11,5 грошів до замку та 37 злотих і 16 грошів до скарбу.
З 1772 року, разом із Макалевичами та деякими навколишніми селами, було власністю овруцького підсудка Юрія Галецького, а з 1782 року його вдови Агати Галецької (із Михайловських), згодом її сукцесорів. Церкву збудовано у 1792 на місці колишньої, дата будови якої, відповідно до візитації Радомисльського деканату 1784 року, не зазначена через давність.
У середині 19 століття — село Радомишлського повіту Вишевицької волості Київської губернії, на лівому березі річки Тетерів, за 22 верст нижче Радомисля. Власність полковниці Анни Невман. У маєтку числиться 3 980 десятин землі. У 1850—55 роках церкву відновлено та пофарбовано. При церкві 49 десятин землі. До парафії входили села Вирва (5 верст) та Бухтіївка (6 верст). У 1861 році Невман продала село Мечиславові Бардецькому, потім воно перейшло до державної скарбниці, яка, у 1879 році, продала Веприн Василеві Ульському. Перед розподілом земель у селі було 3 980 десятин землі, велика власність становила 355 десятин землі вживаної, 1 568 десятин лісу та 35 десятин земель невживаних.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії, на річці Тетерів. Були церковна парафія, католицька каплиця, школа, 2 заїзди, лавка, 2 водяних млини.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 20 верст, до волосного центру, с. Вишевичі, де знаходилася також поштова земська станція — 4 версти, до найближчої залізничної станції «Фастів» — 90 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім того селяни підробляли у Мінській губернії та Києві. У селі числилося 4 131 десятина землі, з них 2 039 десятин належало поміщикам, 2 034 десятини — селянам, церкві — 58 десятини. Село належало В. С. Ульському, господарював сам поміщик, застосовував трипільну сівозміну, як і селяни. В селі була православна церква, каплиця, церковно-парафіяльна школа, 2 водяні млини (належали Ульському), 3 вітряки, 4 кузні. Пожежна команда мала 7 діжок, 9 багрів та 2 драбини.
У 1923 році включене до складу новоствореної Вепринської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Радомишльського району Малинської округи, адміністративний центр ради. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», Вепринську сільську раду ліквідовано, село підпорядковане Вишевицькій сільській раді Радомишльського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Малинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Радомишльського району. 7 квітня 1980 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 181 «Питання адміністративно-територіального поділу», в селі відновлено Вепринську сільську раду.
7 вересня 2015 року увійшло до складу новоутвореної Вишевицької сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Людмила Волошка (1887—1952) — українська поетеса.
Див. також
Примітки
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 164-165. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 15 липня 2023.
- Wepryn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 213. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 79. Процитовано 15 липня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1039-1044. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 15 липня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 16 липня 2023.
- Wiepryn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 374. (пол.)
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 151. Процитовано 16 липня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 222, 561, 593. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 23 травня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
Посилання
- Погода в селі Веприн [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. (1894). Веприн // Энциклопедический словарь, томъ VI (російська) . С.-Петербург, типо-литография К. А. Ефрона, Прачешный пер. № 6. с. 5.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
()
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve prin selo v Ukrayini u Vishevickij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 830 osib 2001 U 1923 59 ta 1980 2015 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo VeprinKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Vishevicka silska gromadaKod KATOTTG UA18040090020013005Osnovni daniZasnovane do 1618 r Naselennya 830 2001 Plosha 34 195 km Gustota naselennya 24 27 osib km Poshtovij indeks 12212Geografichni daniGeografichni koordinati 50 39 28 pn sh 29 26 58 sh d 50 65778 pn sh 29 44944 sh d 50 65778 29 44944 Koordinati 50 39 28 pn sh 29 26 58 sh d 50 65778 pn sh 29 44944 sh d 50 65778 29 44944Serednya visota nad rivnem morya 140 mVodojmi r TeterivMisceva vladaAdresa radi vul Klevcova 2 s Vishevichi Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12214KartaVeprinVeprinMapa Veprin u VikishovishiNaselennyaU 1784 roci nalichuvalosya 413 meshkanciv u 1863 roci 1 026 meshkanciv Stanom na 1885 rik v seli meshkalo 1 016 osib nalichuvalosya 124 dvorovih gospodarstva u 1887 roci 1 553 zhiteli z nih 1 475 pravoslavnih 30 katolikiv ta 48 yevreyiv na pochatku 1890 h rokiv 1 080 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 812 osib z nih pravoslavnih 1 733 cholovikiv 879 zhinok 933 Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 912 osib z nih cholovikiv 1 026 ta 886 zhinok dvoriv 325 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 134 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 830 osib IstoriyaU 15 stolitti nalezhalo rodini Yurshiv naprikinci 16 stolittya Ivanovi Proskuri zgodom Cherlenskim ta Zmiyiiskim vid yakih selo pridbav Adam Kisil Na pochatku 17 stolittya zgaduyetsya yak mistechko Lukashiv sho bulo vlasnistyu Luki Sapigi ta jogo druzhini Sofiyi Kmityanki yaki u 1618 roci peredali mistechko v zastavu Kshishtofovi Kevlichu razom z inshimi mayetnostyami u Kiyivskomu voyevodstvi Za chasiv Bogdana Hmelnickogo selom volodiv Maksimilian Bzhozovskij Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho bulo u posesiyi Galeckogo razom iz Makalevichami ta Virvoyu yakij splachuvav z nih 9 zlotih i 11 5 groshiv do zamku ta 37 zlotih i 16 groshiv do skarbu Z 1772 roku razom iz Makalevichami ta deyakimi navkolishnimi selami bulo vlasnistyu ovruckogo pidsudka Yuriya Galeckogo a z 1782 roku jogo vdovi Agati Galeckoyi iz Mihajlovskih zgodom yiyi sukcesoriv Cerkvu zbudovano u 1792 na misci kolishnoyi data budovi yakoyi vidpovidno do vizitaciyi Radomislskogo dekanatu 1784 roku ne zaznachena cherez davnist U seredini 19 stolittya selo Radomishlskogo povitu Vishevickoyi volosti Kiyivskoyi guberniyi na livomu berezi richki Teteriv za 22 verst nizhche Radomislya Vlasnist polkovnici Anni Nevman U mayetku chislitsya 3 980 desyatin zemli U 1850 55 rokah cerkvu vidnovleno ta pofarbovano Pri cerkvi 49 desyatin zemli Do parafiyi vhodili sela Virva 5 verst ta Buhtiyivka 6 verst U 1861 roci Nevman prodala selo Mechislavovi Bardeckomu potim vono perejshlo do derzhavnoyi skarbnici yaka u 1879 roci prodala Veprin Vasilevi Ulskomu Pered rozpodilom zemel u seli bulo 3 980 desyatin zemli velika vlasnist stanovila 355 desyatin zemli vzhivanoyi 1 568 desyatin lisu ta 35 desyatin zemel nevzhivanih Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Teteriv Buli cerkovna parafiya katolicka kaplicya shkola 2 zayizdi lavka 2 vodyanih mlini Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl de rozmishuvalasya takozh najblizhcha poshtovo telegrafna stanciya 20 verst do volosnogo centru s Vishevichi de znahodilasya takozh poshtova zemska stanciya 4 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 90 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo krim togo selyani pidroblyali u Minskij guberniyi ta Kiyevi U seli chislilosya 4 131 desyatina zemli z nih 2 039 desyatin nalezhalo pomishikam 2 034 desyatini selyanam cerkvi 58 desyatini Selo nalezhalo V S Ulskomu gospodaryuvav sam pomishik zastosovuvav tripilnu sivozminu yak i selyani V seli bula pravoslavna cerkva kaplicya cerkovno parafiyalna shkola 2 vodyani mlini nalezhali Ulskomu 3 vitryaki 4 kuzni Pozhezhna komanda mala 7 dizhok 9 bagriv ta 2 drabini U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Veprinskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Radomishlskogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi 5 bereznya 1959 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 161 Pro likvidaciyu ta zminu administrativno teritorialnogo podilu okremih silskih rad oblasti Veprinsku silsku radu likvidovano selo pidporyadkovane Vishevickij silskij radi Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi vklyuchene do Malinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Radomishlskogo rajonu 7 kvitnya 1980 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 181 Pitannya administrativno teritorialnogo podilu v seli vidnovleno Veprinsku silsku radu 7 veresnya 2015 roku uvijshlo do skladu novoutvorenoyi Vishevickoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiLyudmila Voloshka 1887 1952 ukrayinska poetesa Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiL Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 164 165 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2023 Wepryn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 213 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 79 Procitovano 15 lipnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1039 1044 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 15 lipnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 16 lipnya 2023 Wiepryn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 374 pol Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 151 Procitovano 16 lipnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 222 561 593 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2023 Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 23 travnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Veprin 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Brokgauz F A Efron I A 1894 Veprin Enciklopedicheskij slovar tom VI rosijska S Peterburg tipo litografiya K A Efrona Pracheshnyj per 6 s 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi