Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людмила Януарівна Морозова-Курек (1887, Веприн, Радомисльський повіт — 19 жовтня 1952, Андрушівка) — українська поетеса (більш відома під псевдонімом Людмила Волошка, інший псевдонім — Л. Козачка), сестра Вероніки Морозової (Гладкої, Морозівни).
| Морозова-Курек Людмила Януарівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Людмила Волошка | |||
| Народилася | 1887 Веприн, Вишевицька волость, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Померла | 19 жовтня 1952 Андрушівка, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Брати, сестри | Морозова Вероніка Януарівна | |||
| | ||||
Біографія та творчість
Людмила Януарівна Морозова (Волошка — це псевдонім поетеси, хоча був й інший, менш відомий — Л. Козачка) народилася 1887 року в селі Веприні Радомишльського району на Житомирщині в родині волосного писаря. Згодом сім’я переїхала до Андрушівки Житомирської області де й минуло дитинство Людмили. Тут батько працював на цукроварні Терещенка.
У 1890 році в Андрушівці народилася молодша сестра Людмили — Вероніка, яка теж стала поетесою, знаною під псевдонімом Вероніка Морозівна.
За спогадами сестри Вероніки, Людмила Морозова ще з раннього дитинства була хворобливою. Найбільше мучила її бронхіальна астма. Тому вона часто бувала на природі, любила читати. Дівчина мала дуже розвинене почуття гумору, тонке відчуття слова, складала гумористичні вірші, пробувала себе в поезії. Коли Людмилі було років 15-16 років, хвороба покинула її на довгий час.
В Андрушівці Людмила знайомиться з лікарем Костянтином Куреком і виходить за нього заміж. Молоде подружжя переїжджає до Житомира. Після шлюбу Людмила Януарівна вирішила не змінювати прізвища. Так вона стала Морозовою-Курек. У 1905 році у Костянтина та Людмили народилася дочка Тамара.
1905 рік – в Херсонському альманасі «Перша ластівка» були вперше надруковані одразу дев’ять віршів молодої поетки із Житомира. Свої поезії Людмила підписувала псевдонімами – Волошка, Л. Козачка.
Шлюб Людмили Януарівни виявився невдалим. Сім’я розпалася. Після розлучення Людмила Януарівна певний час мешкає в Києві у батька. Тут вона ближче знайомиться з Оленою Пчілкою, яка підтримувала молоду поетесу, давала їй цінні поради, друкувала її вірші у журналі «Рідний край». У 1908 році тут було опубліковано вірш Людмили Волошки «Шевченкові (від жінки-українки)», який схвально сприйняли читачі. Потім цю поезію передрукували в альманасі «Українська муза» (Київ, 1909 р.) і в збірці «Вінок Шевченкові» (Одеса, 1912 р.).
У 1910 році Людмила Януарівна знову повертається в Житомир, влаштовується на роботу в статистичний відділ Волинського губернського земства рахівником. Тут же, в статистичному бюро, працювала й сестра Людмили — Вероніка.
Людмила Морозова-Курек і в Житомирі підтримувала тісний зв'язок з Оленою Пчілкою та Лесею Українкою.
Поетеса увійшла до складу Житомирської «Просвіти» і до самого її закриття (1917) була її активною працівницею. Паралельно редагувала газету «Волинські народні вісті».
1917 рік – у Житомирі виходить перший і єдиний збірник Людмили Волошки «Пісні волі» (1917 рік, Житомир).
З встановленням радянської влади Людмила Волошка залишає Житомир і переїжджає до містечка Погребищ Вінницької області. З тих пір поетеса не опублікувала жодного вірша.
1930 рр. – працювала вихователькою дитячого будинку і вчителькою місцевої школи у селі Сахни Ружинського району.
1941-1945 рр. – перебувала разом із сестрою Веронікою Гладкою (Морозівною) у Бердянську, де був сприятливий клімат для хворої Людмили Януарівни.
З 1946 року – дві сестри живуть в Андрушівці. Тут Вероніка Гладка працювала бухгалтером у райфінвідділі.
19 жовтня 1952 рік – Людмила Волошка померла і була похована в Андрушівці.
Після смерті старшої сестри Вероніка Гладка залишилась зовсім одна. Поки були сили, працювала. Потім опинилася в Житомирському будинку для престарілих. Померла 10 жовтня 1966 року. Похована в Житомирі.
Джерела
Волошка Л. [Вірші] / Л. Волошка // Поліський дивосвіт : література рідного краю: Житомирщина : посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. 2 : Художні тексти / за ред. С. О. Пультера. – Житомир : Полісся, 2002. – С. 146-150.
Волошка Л. [Поезії] / Л. Волошка // Проклятого віку струна : поезія повернутих із забуття / [упоряд. та передм. Василя Врублевського] . – Житомир : Житомирський вісник, 1992. – С. 15-48.
Костриця М. Ю. Дві сестри : [Людмила Волошка і Вероніка Морозівна] / М. Ю. Костриця, Г. П. Мокрицький // У просторі і часі : видатні постаті Житомирщини / М. Ю. Костриця, Г. П. Мокрицький. – Житомир : Журфонд, 1995. – С. 51-62. – Бібліогр.: с. 200. – (Краєзнавча бібліотека).
Махорін Г. Людмила Волошка – оспівувачка волі / Г. Махорін // Плеяда славетних жінок Житомирського краю : портрети на тлі епохи / Г. Махорін, С. Собчук. – Житомир : Євенок О. О., 2020. – С. 45-48.
Натикач Л. Яблука з батькового саду : [Суботенко Тамара та інші родичі Людмили Волошки на Житомирщині] / Л. Натикач // Світло спілкування. – 2021. – № 29. – С. 115-117. – (Долі).
Охріменко Н. Д. Волошка - квітка віри, надії, любові / Н. Д. Охріменко // Поліський дивосвіт : література рідного краю: Житомирщина : посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. І : критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. – Житомир : Полісся, 2000. – С. 103-112. – Бібліогр.: с. 111.
Шевчук А. О. «Житомирське гроно» поетів : [Яків Савченко, Клим Поліщук, Людмила Волошка, Вероніка Морозівна, Микола Гладкий] / А. О. Шевчук // Світло спілкування. – 2015. – № 18. – С. 25-31. – (Розвідки).
Посилання
- Костриця М. Ю. Дві сестри // У просторі і часі : видатні постаті Житомирщини / М. Ю. Костриця, Г. П. Мокрицький. – Житомир : Журфонд, 1995. – С. 51-62. – Бібліогр.: с. 200. – (Краєзнавча бібліотека).
- Охріменко Н. Д. Волошка - квітка віри, надії, любові / Н. Д. Охріменко // Поліський дивосвіт : література рідного краю: Житомирщина : посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. І : критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. – Житомир : Полісся, 2000. – С. 103-112. – Бібліогр.: с. 111.
- Махорін Г. Людмила Волошка – оспівувачка волі / Г. Махорін // Плеяда славетних жінок Житомирського краю : портрети на тлі епохи / Г. Махорін, С. Собчук. – Житомир : Євенок О. О., 2020. – С. 45-48.
- Шевчук А. О. «Житомирське гроно» поетів / А. О. Шевчук // Світло спілкування. – 2015. – № 18. – С. 25-31. – (Розвідки).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudmila Yanuarivna Morozova Kurek 1887 Veprin Radomislskij povit 19 zhovtnya 1952 Andrushivka ukrayinska poetesa bilsh vidoma pid psevdonimom Lyudmila Voloshka inshij psevdonim L Kozachka sestra Veroniki Morozovoyi Gladkoyi Morozivni Morozova Kurek Lyudmila YanuarivnaPsevdonimLyudmila VoloshkaNarodilasya1887 Veprin Vishevicka volost Radomislskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla19 zhovtnya 1952 1952 10 19 Andrushivka Zhitomirska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistpoetesaBrati sestriMorozova Veronika Yanuarivna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Morozova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurek Biografiya ta tvorchistLyudmila Yanuarivna Morozova Voloshka ce psevdonim poetesi hocha buv j inshij mensh vidomij L Kozachka narodilasya 1887 roku v seli Veprini Radomishlskogo rajonu na Zhitomirshini v rodini volosnogo pisarya Zgodom sim ya pereyihala do Andrushivki Zhitomirskoyi oblasti de j minulo ditinstvo Lyudmili Tut batko pracyuvav na cukrovarni Tereshenka U 1890 roci v Andrushivci narodilasya molodsha sestra Lyudmili Veronika yaka tezh stala poetesoyu znanoyu pid psevdonimom Veronika Morozivna Za spogadami sestri Veroniki Lyudmila Morozova she z rannogo ditinstva bula hvoroblivoyu Najbilshe muchila yiyi bronhialna astma Tomu vona chasto buvala na prirodi lyubila chitati Divchina mala duzhe rozvinene pochuttya gumoru tonke vidchuttya slova skladala gumoristichni virshi probuvala sebe v poeziyi Koli Lyudmili bulo rokiv 15 16 rokiv hvoroba pokinula yiyi na dovgij chas V Andrushivci Lyudmila znajomitsya z likarem Kostyantinom Kurekom i vihodit za nogo zamizh Molode podruzhzhya pereyizhdzhaye do Zhitomira Pislya shlyubu Lyudmila Yanuarivna virishila ne zminyuvati prizvisha Tak vona stala Morozovoyu Kurek U 1905 roci u Kostyantina ta Lyudmili narodilasya dochka Tamara 1905 rik v Hersonskomu almanasi Persha lastivka buli vpershe nadrukovani odrazu dev yat virshiv molodoyi poetki iz Zhitomira Svoyi poeziyi Lyudmila pidpisuvala psevdonimami Voloshka L Kozachka Shlyub Lyudmili Yanuarivni viyavivsya nevdalim Sim ya rozpalasya Pislya rozluchennya Lyudmila Yanuarivna pevnij chas meshkaye v Kiyevi u batka Tut vona blizhche znajomitsya z Olenoyu Pchilkoyu yaka pidtrimuvala molodu poetesu davala yij cinni poradi drukuvala yiyi virshi u zhurnali Ridnij kraj U 1908 roci tut bulo opublikovano virsh Lyudmili Voloshki Shevchenkovi vid zhinki ukrayinki yakij shvalno sprijnyali chitachi Potim cyu poeziyu peredrukuvali v almanasi Ukrayinska muza Kiyiv 1909 r i v zbirci Vinok Shevchenkovi Odesa 1912 r U 1910 roci Lyudmila Yanuarivna znovu povertayetsya v Zhitomir vlashtovuyetsya na robotu v statistichnij viddil Volinskogo gubernskogo zemstva rahivnikom Tut zhe v statistichnomu byuro pracyuvala j sestra Lyudmili Veronika Lyudmila Morozova Kurek i v Zhitomiri pidtrimuvala tisnij zv yazok z Olenoyu Pchilkoyu ta Leseyu Ukrayinkoyu Poetesa uvijshla do skladu Zhitomirskoyi Prosviti i do samogo yiyi zakrittya 1917 bula yiyi aktivnoyu pracivniceyu Paralelno redaguvala gazetu Volinski narodni visti 1917 rik u Zhitomiri vihodit pershij i yedinij zbirnik Lyudmili Voloshki Pisni voli 1917 rik Zhitomir Z vstanovlennyam radyanskoyi vladi Lyudmila Voloshka zalishaye Zhitomir i pereyizhdzhaye do mistechka Pogrebish Vinnickoyi oblasti Z tih pir poetesa ne opublikuvala zhodnogo virsha 1930 rr pracyuvala vihovatelkoyu dityachogo budinku i vchitelkoyu miscevoyi shkoli u seli Sahni Ruzhinskogo rajonu 1941 1945 rr perebuvala razom iz sestroyu Veronikoyu Gladkoyu Morozivnoyu u Berdyansku de buv spriyatlivij klimat dlya hvoroyi Lyudmili Yanuarivni Z 1946 roku dvi sestri zhivut v Andrushivci Tut Veronika Gladka pracyuvala buhgalterom u rajfinviddili 19 zhovtnya 1952 rik Lyudmila Voloshka pomerla i bula pohovana v Andrushivci Pislya smerti starshoyi sestri Veronika Gladka zalishilas zovsim odna Poki buli sili pracyuvala Potim opinilasya v Zhitomirskomu budinku dlya prestarilih Pomerla 10 zhovtnya 1966 roku Pohovana v Zhitomiri DzherelaVoloshka L Virshi L Voloshka Poliskij divosvit literatura ridnogo krayu Zhitomirshina posib hrestomatiya v 2 h ch Ch 2 Hudozhni teksti za red S O Pultera Zhitomir Polissya 2002 S 146 150 Voloshka L Poeziyi L Voloshka Proklyatogo viku struna poeziya povernutih iz zabuttya uporyad ta peredm Vasilya Vrublevskogo Zhitomir Zhitomirskij visnik 1992 S 15 48 Kostricya M Yu Dvi sestri Lyudmila Voloshka i Veronika Morozivna M Yu Kostricya G P Mokrickij U prostori i chasi vidatni postati Zhitomirshini M Yu Kostricya G P Mokrickij Zhitomir Zhurfond 1995 S 51 62 Bibliogr s 200 Krayeznavcha biblioteka Mahorin G Lyudmila Voloshka ospivuvachka voli G Mahorin Pleyada slavetnih zhinok Zhitomirskogo krayu portreti na tli epohi G Mahorin S Sobchuk Zhitomir Yevenok O O 2020 S 45 48 Natikach L Yabluka z batkovogo sadu Subotenko Tamara ta inshi rodichi Lyudmili Voloshki na Zhitomirshini L Natikach Svitlo spilkuvannya 2021 29 S 115 117 Doli Ohrimenko N D Voloshka kvitka viri nadiyi lyubovi N D Ohrimenko Poliskij divosvit literatura ridnogo krayu Zhitomirshina posib hrestomatiya v 2 h ch Ch I kritichnij oglyad za red S O Pultera Zhitomir Polissya 2000 S 103 112 Bibliogr s 111 Shevchuk A O Zhitomirske grono poetiv Yakiv Savchenko Klim Polishuk Lyudmila Voloshka Veronika Morozivna Mikola Gladkij A O Shevchuk Svitlo spilkuvannya 2015 18 S 25 31 Rozvidki PosilannyaKostricya M Yu Dvi sestri U prostori i chasi vidatni postati Zhitomirshini M Yu Kostricya G P Mokrickij Zhitomir Zhurfond 1995 S 51 62 Bibliogr s 200 Krayeznavcha biblioteka Ohrimenko N D Voloshka kvitka viri nadiyi lyubovi N D Ohrimenko Poliskij divosvit literatura ridnogo krayu Zhitomirshina posib hrestomatiya v 2 h ch Ch I kritichnij oglyad za red S O Pultera Zhitomir Polissya 2000 S 103 112 Bibliogr s 111 Mahorin G Lyudmila Voloshka ospivuvachka voli G Mahorin Pleyada slavetnih zhinok Zhitomirskogo krayu portreti na tli epohi G Mahorin S Sobchuk Zhitomir Yevenok O O 2020 S 45 48 Shevchuk A O Zhitomirske grono poetiv A O Shevchuk Svitlo spilkuvannya 2015 18 S 25 31 Rozvidki