Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Султанат Ад́ал, або Адаль — середньовічна держава, що існувала з XII до середини XVI століття. в районі Сомалійського півострова на сході Африки. Етнічну основу султанату складали семітомовні (, тощо) та кушитомовні (афар, сомалі тощо) народи.
Історія
Передісторія
Середньовічна історія північно-східної Африки значною мірою відображує історію протистояння християнської Ефіопії та її ісламського оточення. Після завоювання мусульманами в 642 році Єгипту та припинення у другій половині XIII столітті хрестових походів на Близький Схід, Ефіопія виявилась цілковито відрізаною від решти християнського світу, й у першу чергу від свого давнього природного союзника — Візантії. До XVI століття закінчилась ісламізація території сучасного Судану, ще раніше іслам поширився у прибережних районах Еритреї та Сомалі.
У XIII столітті на узбережжі Сомалі виник султанат Іфат і з 1285 року він розширився у західному напрямку, до самої східної частини високогір'я в Шоа. Приблизно в той же час в Ефіопії відбувалась запекла боротьба за владу. 1270 року юдейська династія Загве, що правила Ефіопією та походила з народності фалаші (частина агау), була скинута прибічниками Соломонової династії, що правила у західному Шоа. У XIV столітті Адал був одним з васальних князівств Іфату — еміратом. У 1320–1344 роках імператор Амда Сейон I розгромив і спустошив кілька ісламських султанатів та еміратів, однак Іфат відчайдушно опирався його натиску. Нащадок Амди Сейона, імператор Девіт I, здійснив 1381 року успішний похід на Єгипет. 1374 був розбитий і загинув султан Іфату Хаквадін II. Така ж доля чекала й на султана Саад ад-Діна, який правив після нього. Столиця султанату місто Сайла (поблизу сучасного міста Джибуті) була зруйнована імператором Єшаком.
Заснування і розквіт
На місці Іфату на узбережжі Аденської затоки у 1413 році було засновано султанат Адал династії зі столицею в Даккарі поблизу з Харером. Першим султаном проголешено Сабр ад-Діна II, сина еміра Сабр ад-Діна I. Територія Адалу охоплювала південну Еритрею, північне Сомалі та Джибуті, а також ефіопські регіони Афар, Данакіль, Харер і Огаден, в яких дотепер проживає переважно мусульманське населення. З початку XVI століття влада султанів Валашма стала номінальною, державою правив емір [en]. 1516 року ефіопська армія під командуванням імператора Девіта II розбила війська Адалу, а його емір Магфуз загинув.
Експансія
Нового розвитку історія Адалу набула після того як воєначальник і зять покійного еміра [en], Ахмад ібн Ібрагім аль-Ґазі на прізвисько Шульга, 1520 року усунув від влади султана Абу Бакра та зайняв трон. Він об'єднав під своєю владою мусульман-кочівників племен оромо, сомалі й афарів та 1527 року оголосив християнам джихад. До його війська також приєднались юдеї-фалаші. У мусульманське військо чисельністю 12 000 чоловік піхоти й 600 вершників, зазнавши втрат 5 000 убитими, розгромило ефіопське військо з 200 000 піхотинців і 16 000 вершників. Отримавши допомогу турецьких військ, Ахмад ібн Ібрагім, здійснивши кілька походів, до 1533 року захопив майже всю Ефіопію. Не зайнятими ворогом виявились тільки землі Ефіопського високогір'я. Країна була спустошена кочівниками, християнські святині були зруйновані. Імператор Девіт II утік і помер 1540 року, спадкоємець престолу потрапив у полон, а вдова імператора була взята в облогу у столиці.
Занепад
Тільки за допомоги португальських союзників Ефіопія змогла відбити той мусульманський натиск і вигнати загарбників. 1538 року турки взяли Аден, однак португальська ескадра під командуванням Кріштована да Гами, що прибула 1541 року до берегів східної Африки, блокувала турків, бомбардувала Сайлу та Могадишо, а потім висадила на допомогу ефіопським військам загін озброєних вогнепальною зброєю солдатів чисельністю 400 чоловік. Султан Ахмад ібн Ібрагим загинув у . 1559 року в столиці султанату був убитий спадкоємець Ахмада, Баракат. Новий султан, племінник Ахмада, , спочатку зумів зупинити наступ ефіопів і португальців, у боротьбі з ним навіть загинув імператор Ґелавдевос, однак зрештою також був розбитий 1567 року, як і його спадкоємець Могаммед ібн Наср, загиблий 1576 року. Після тих поразок мусульман до ефіопської області Тиграї двічі, у 1578 та 1589 роках, вторгались з захопленого ними ще 1557 року порту Массава турецькі війська, утім обидва рази були відбиті зі значними втратами серед нападників.
Війни 1525-1577 років з Ефіопською імперією та племенами оромо призвели до повного виснаження країни, більшість міст збезлюднилась. На території султанату Адал, що розвалився, виник новий султанат Харер, населений переважно племенами афар та оромо. Район Сайли потрапив під вплив Туреччини, що утворила на африканському узбережжі від північної Еритреї до кінця Африканського рогу до 1578 року свою провінцію Хабеш (турецьке позначення Ефіопії).
Культура
Населення займалось рільництвом на зрошувальних землях та скотарством (в пустелях — кочовим верблюдарством та вівчарством), а також збиранням ароматичних смол, велике значення мала торгівля. Державною релігією був іслам (сунізм).
Традиції культури збереглись в та султанатах афар (, ).
Примітки
- Адаль // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Література
- (англ.) Lewis, I. M. The Somali Conquest of Horn of Africa, The Journal of African History, Vol. 1, No. 2. Cambridge University Press, 1960, стор. 223
- (англ.) John L. Esposito, editor, The Oxford History of Islam, (Oxford University Press: 2000), p. 501.
- (нім.) Herausgegeben von Uhlig, Siegbert, Encyclopaedia Aethiopica. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 2003, p. 71.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adalsultanat 1386 1577 PraporTeritoriya Adalu blizko 1500 roku angl Stolicya Sajla 900 1433 Dakkar 1433 1520 Harer 1520 1577 Mova i somali arabska geyez afarska Religiya islamForma pravlinnya monarhiyaDinastiya en Poperednik NastupnikSultanat Ifat Harer sultanat Yegipetskij eyaletVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AdalRuyini Sajli chasiv sultanatu Adal Sultanat Ad al abo Adal serednovichna derzhava sho isnuvala z XII do seredini XVI stolittya v rajoni Somalijskogo pivostrova na shodi Afriki Etnichnu osnovu sultanatu skladali semitomovni tosho ta kushitomovni afar somali tosho narodi IstoriyaPeredistoriya Serednovichna istoriya pivnichno shidnoyi Afriki znachnoyu miroyu vidobrazhuye istoriyu protistoyannya hristiyanskoyi Efiopiyi ta yiyi islamskogo otochennya Pislya zavoyuvannya musulmanami v 642 roci Yegiptu ta pripinennya u drugij polovini XIII stolitti hrestovih pohodiv na Blizkij Shid Efiopiya viyavilas cilkovito vidrizanoyu vid reshti hristiyanskogo svitu j u pershu chergu vid svogo davnogo prirodnogo soyuznika Vizantiyi Do XVI stolittya zakinchilas islamizaciya teritoriyi suchasnogo Sudanu she ranishe islam poshirivsya u priberezhnih rajonah Eritreyi ta Somali U XIII stolitti na uzberezhzhi Somali vinik sultanat Ifat i z 1285 roku vin rozshirivsya u zahidnomu napryamku do samoyi shidnoyi chastini visokogir ya v Shoa Priblizno v toj zhe chas v Efiopiyi vidbuvalas zapekla borotba za vladu 1270 roku yudejska dinastiya Zagve sho pravila Efiopiyeyu ta pohodila z narodnosti falashi chastina agau bula skinuta pribichnikami Solomonovoyi dinastiyi sho pravila u zahidnomu Shoa U XIV stolitti Adal buv odnim z vasalnih knyazivstv Ifatu emiratom U 1320 1344 rokah imperator Amda Sejon I rozgromiv i spustoshiv kilka islamskih sultanativ ta emirativ odnak Ifat vidchajdushno opiravsya jogo natisku Nashadok Amdi Sejona imperator Devit I zdijsniv 1381 roku uspishnij pohid na Yegipet 1374 buv rozbitij i zaginuv sultan Ifatu Hakvadin II Taka zh dolya chekala j na sultana Saad ad Dina yakij praviv pislya nogo Stolicya sultanatu misto Sajla poblizu suchasnogo mista Dzhibuti bula zrujnovana imperatorom Yeshakom Zasnuvannya i rozkvit Na misci Ifatu na uzberezhzhi Adenskoyi zatoki u 1413 roci bulo zasnovano sultanat Adal dinastiyi zi stoliceyu v Dakkari poblizu z Harerom Pershim sultanom progolesheno Sabr ad Dina II sina emira Sabr ad Dina I Teritoriya Adalu ohoplyuvala pivdennu Eritreyu pivnichne Somali ta Dzhibuti a takozh efiopski regioni Afar Danakil Harer i Ogaden v yakih doteper prozhivaye perevazhno musulmanske naselennya Z pochatku XVI stolittya vlada sultaniv Valashma stala nominalnoyu derzhavoyu praviv emir en 1516 roku efiopska armiya pid komanduvannyam imperatora Devita II rozbila vijska Adalu a jogo emir Magfuz zaginuv Ekspansiya Dokladnishe Adalo efiopska vijna Novogo rozvitku istoriya Adalu nabula pislya togo yak voyenachalnik i zyat pokijnogo emira en Ahmad ibn Ibragim al Gazi na prizvisko Shulga 1520 roku usunuv vid vladi sultana Abu Bakra ta zajnyav tron Vin ob yednav pid svoyeyu vladoyu musulman kochivnikiv plemen oromo somali j afariv ta 1527 roku ogolosiv hristiyanam dzhihad Do jogo vijska takozh priyednalis yudeyi falashi U musulmanske vijsko chiselnistyu 12 000 cholovik pihoti j 600 vershnikiv zaznavshi vtrat 5 000 ubitimi rozgromilo efiopske vijsko z 200 000 pihotinciv i 16 000 vershnikiv Otrimavshi dopomogu tureckih vijsk Ahmad ibn Ibragim zdijsnivshi kilka pohodiv do 1533 roku zahopiv majzhe vsyu Efiopiyu Ne zajnyatimi vorogom viyavilis tilki zemli Efiopskogo visokogir ya Krayina bula spustoshena kochivnikami hristiyanski svyatini buli zrujnovani Imperator Devit II utik i pomer 1540 roku spadkoyemec prestolu potrapiv u polon a vdova imperatora bula vzyata v oblogu u stolici Zanepad Tilki za dopomogi portugalskih soyuznikiv Efiopiya zmogla vidbiti toj musulmanskij natisk i vignati zagarbnikiv 1538 roku turki vzyali Aden odnak portugalska eskadra pid komanduvannyam Krishtovana da Gami sho pribula 1541 roku do beregiv shidnoyi Afriki blokuvala turkiv bombarduvala Sajlu ta Mogadisho a potim visadila na dopomogu efiopskim vijskam zagin ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu soldativ chiselnistyu 400 cholovik Sultan Ahmad ibn Ibragim zaginuv u 1559 roku v stolici sultanatu buv ubitij spadkoyemec Ahmada Barakat Novij sultan pleminnik Ahmada spochatku zumiv zupiniti nastup efiopiv i portugalciv u borotbi z nim navit zaginuv imperator Gelavdevos odnak zreshtoyu takozh buv rozbitij 1567 roku yak i jogo spadkoyemec Mogammed ibn Nasr zagiblij 1576 roku Pislya tih porazok musulman do efiopskoyi oblasti Tigrayi dvichi u 1578 ta 1589 rokah vtorgalis z zahoplenogo nimi she 1557 roku portu Massava turecki vijska utim obidva razi buli vidbiti zi znachnimi vtratami sered napadnikiv Vijni 1525 1577 rokiv z Efiopskoyu imperiyeyu ta plemenami oromo prizveli do povnogo visnazhennya krayini bilshist mist zbezlyudnilas Na teritoriyi sultanatu Adal sho rozvalivsya vinik novij sultanat Harer naselenij perevazhno plemenami afar ta oromo Rajon Sajli potrapiv pid vpliv Turechchini sho utvorila na afrikanskomu uzberezhzhi vid pivnichnoyi Eritreyi do kincya Afrikanskogo rogu do 1578 roku svoyu provinciyu Habesh turecke poznachennya Efiopiyi KulturaNaselennya zajmalos rilnictvom na zroshuvalnih zemlyah ta skotarstvom v pustelyah kochovim verblyudarstvom ta vivcharstvom a takozh zbirannyam aromatichnih smol velike znachennya mala torgivlya Derzhavnoyu religiyeyu buv islam sunizm Tradiciyi kulturi zbereglis v ta sultanatah afar PrimitkiAdal Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Literatura angl Lewis I M The Somali Conquest of Horn of Africa The Journal of African History Vol 1 No 2 Cambridge University Press 1960 stor 223 angl John L Esposito editor The Oxford History of Islam Oxford University Press 2000 p 501 nim Herausgegeben von Uhlig Siegbert Encyclopaedia Aethiopica Wiesbaden Harrassowitz Verlag 2003 p 71