|
Султанат Іфат — середньовічна мусульманська держава у Східній Африці. Очолював державу султан з династії Валашма, столицею країни було старовинне місто Сайла. Геогрфічно султанат лежав у межах сучасної південної Ефіопії, Джибуті та північного Сомалі.
Географія
Султанат розташовувався уздовж узбережжя Червоного моря. Армія держави налічувала близько 15 000 вершників і 20 000 піших солдатів. У країні було, окрім столиці, сім великих міст: Белькульзар, Кульюра, Шімі, Шоа, , Джамме та Лабу.
Історія
Іфат вперше згадується у XIII столітті, коли 1285 року султан (Умар Валашма) (або його син Алі відповідно до інших джерел) підкорив (султанат Шоа). Султан Умар здійснив той войовничий акт з метою об'єднання під своїм керівництвом мусульманські території на Африканському Розі, так само як ефіопський імператор (Єкуно Амлак) намагався консолідувати християнські території приблизно у той же час. Тому між двома державами неминуче виник конфлікт за Шоа й території на південь від нього. Розпочалась тривала війна, в якій мусульманські держави не мали значної переваги. Зрештою Іфат був переможений імператором (Амдою Сейоном I) 1332 року. Останній призначив новим султаном (Джамала ад-Діна).
Попри таку поразку мусульманські правителі Іфату продовжували боротьбу. Ефіопський імператор оголосив сусідні країни «ворогами Господа» і вторгся до Іфату на початку XV століття. Після тривалої боротьби Іфат знову зазнав поразки. Султан (Са'ад ад-Дін) утік до Сайли, де його наздогнали ефіопи та вбили. Різні джерела називають імена різних ефіопських імператорів, хто провів ту кампанію, але більшість вказує на негуса Девіта I, інші — на імператора Єшака I.
Зрештою Іфат припинив своє існування як окрема держава в результаті (Ахмедом ібн Ібрагімом аль-Газі). Назва султанату збереглась у сучасній Ефіопії як назва округу Йїфат у Шоа.
Мова
Відповідно до даних історика XIV століття населення Іфату спілкувалось абіссинською та арабською мовами.
Разом з тим, ефіопський історик XIX століття Асма Гійоргіс припускав, що представники султанської родини Валашма спілкувались мовою, схожою на мову геєз.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 11 червня 2015.
- J. Gordon Melton and Martin Baumann, Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices, стор. 2663
- Asafa Jalata, State Crises, Globalisation, And National Movements In North-east Africa page 3-4
- Encyclopedia of Africa south of the Sahara, page 62
- G.W.B. Huntingford, The Glorious Victories of Ameda Seyon, King of Ethiopia (Oxford: University Press, 1965), стор. 20.
- Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 125
- . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 11 червня 2015.
- The Glorious Victories, стор. 107
- J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74
- Fage, J.D (2010). The Cambridge History of Africa: From c. 1050 to c. 1600. ISIM Review. UK: Cambridge University Press (Spring 2005): 146—147. Процитовано 11 червня 2015.
- Giyorgis, Asma (1999). . Medical verlag. с. 257. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет