Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іфат Султанат 1285 1415 Султанат у XIV столітті Столиця Сайла Мова и Офіційні сомалійська арабська Розмовна ефіосемітськ

Султанат Іфат

Султанат Іфат
Іфат
Султанат
← image
 1285 – 1415 → image
imageСултанат у XIV столітті


Столиця Сайла
Мова(и) Офіційні: сомалійська, арабська
Розмовна: ефіосемітська
Релігія Іслам
Форма правління Монархія
Султан
Сучасні країни image Сомалі
image Джибуті
image Ефіопія

Султанат Іфат — середньовічна мусульманська держава у Східній Африці. Очолював державу султан з династії Валашма, столицею країни було старовинне місто Сайла. Геогрфічно султанат лежав у межах сучасної південної Ефіопії, Джибуті та північного Сомалі.

Географія

Султанат розташовувався уздовж узбережжя Червоного моря. Армія держави налічувала близько 15 000 вершників і 20 000 піших солдатів. У країні було, окрім столиці, сім великих міст: Белькульзар, Кульюра, Шімі, Шоа, , Джамме та Лабу.

Історія

Іфат вперше згадується у XIII столітті, коли 1285 року султан Умар Валашма (або його син Алі відповідно до інших джерел) підкорив султанат Шоа. Султан Умар здійснив той войовничий акт з метою об'єднання під своїм керівництвом мусульманські території на Африканському Розі, так само як ефіопський імператор Єкуно Амлак намагався консолідувати християнські території приблизно у той же час. Тому між двома державами неминуче виник конфлікт за Шоа й території на південь від нього. Розпочалась тривала війна, в якій мусульманські держави не мали значної переваги. Зрештою Іфат був переможений імператором Амдою Сейоном I 1332 року. Останній призначив новим султаном Джамала ад-Діна.

Попри таку поразку мусульманські правителі Іфату продовжували боротьбу. Ефіопський імператор оголосив сусідні країни «ворогами Господа» і вторгся до Іфату на початку XV століття. Після тривалої боротьби Іфат знову зазнав поразки. Султан Са'ад ад-Дін утік до Сайли, де його наздогнали ефіопи та вбили. Різні джерела називають імена різних ефіопських імператорів, хто провів ту кампанію, але більшість вказує на негуса Девіта I, інші — на імператора Єшака I.

Зрештою Іфат припинив своє існування як окрема держава в результаті Ахмедом ібн Ібрагімом аль-Газі. Назва султанату збереглась у сучасній Ефіопії як назва округу Йїфат у Шоа.

Мова

Відповідно до даних історика XIV століття населення Іфату спілкувалось абіссинською та арабською мовами.

Разом з тим, ефіопський історик XIX століття Асма Гійоргіс припускав, що представники султанської родини Валашма спілкувались мовою, схожою на мову геєз.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 11 червня 2015.
  2. J. Gordon Melton and Martin Baumann, Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices, стор. 2663
  3. Asafa Jalata, State Crises, Globalisation, And National Movements In North-east Africa page 3-4
  4. Encyclopedia of Africa south of the Sahara, page 62
  5. G.W.B. Huntingford, The Glorious Victories of Ameda Seyon, King of Ethiopia (Oxford: University Press, 1965), стор. 20.
  6. Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 125
  7. . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 11 червня 2015.
  8. The Glorious Victories, стор. 107
  9. J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74
  10. Fage, J.D (2010). The Cambridge History of Africa: From c. 1050 to c. 1600. ISIM Review. UK: Cambridge University Press (Spring 2005): 146—147. Процитовано 11 червня 2015.
  11. Giyorgis, Asma (1999). . Medical verlag. с. 257. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ifat Sultanat 1285 1415 Sultanat u XIV stolitti Stolicya Sajla Mova i Oficijni somalijska arabska Rozmovna efiosemitska Religiya Islam Forma pravlinnya Monarhiya Sultan Suchasni krayini Somali Dzhibuti Efiopiya Sultanat Ifat serednovichna musulmanska derzhava u Shidnij Africi Ocholyuvav derzhavu sultan z dinastiyi Valashma stoliceyu krayini bulo starovinne misto Sajla Geogrfichno sultanat lezhav u mezhah suchasnoyi pivdennoyi Efiopiyi Dzhibuti ta pivnichnogo Somali GeografiyaSultanat roztashovuvavsya uzdovzh uzberezhzhya Chervonogo morya Armiya derzhavi nalichuvala blizko 15 000 vershnikiv i 20 000 pishih soldativ U krayini bulo okrim stolici sim velikih mist Belkulzar Kulyura Shimi Shoa Dzhamme ta Labu IstoriyaIfat vpershe zgaduyetsya u XIII stolitti koli 1285 roku sultan Umar Valashma abo jogo sin Ali vidpovidno do inshih dzherel pidkoriv sultanat Shoa Sultan Umar zdijsniv toj vojovnichij akt z metoyu ob yednannya pid svoyim kerivnictvom musulmanski teritoriyi na Afrikanskomu Rozi tak samo yak efiopskij imperator Yekuno Amlak namagavsya konsoliduvati hristiyanski teritoriyi priblizno u toj zhe chas Tomu mizh dvoma derzhavami neminuche vinik konflikt za Shoa j teritoriyi na pivden vid nogo Rozpochalas trivala vijna v yakij musulmanski derzhavi ne mali znachnoyi perevagi Zreshtoyu Ifat buv peremozhenij imperatorom Amdoyu Sejonom I 1332 roku Ostannij priznachiv novim sultanom Dzhamala ad Dina Popri taku porazku musulmanski praviteli Ifatu prodovzhuvali borotbu Efiopskij imperator ogolosiv susidni krayini vorogami Gospoda i vtorgsya do Ifatu na pochatku XV stolittya Pislya trivaloyi borotbi Ifat znovu zaznav porazki Sultan Sa ad ad Din utik do Sajli de jogo nazdognali efiopi ta vbili Rizni dzherela nazivayut imena riznih efiopskih imperatoriv hto proviv tu kampaniyu ale bilshist vkazuye na negusa Devita I inshi na imperatora Yeshaka I Zreshtoyu Ifat pripiniv svoye isnuvannya yak okrema derzhava v rezultati Ahmedom ibn Ibragimom al Gazi Nazva sultanatu zbereglas u suchasnij Efiopiyi yak nazva okrugu Jyifat u Shoa MovaVidpovidno do danih istorika XIV stolittya naselennya Ifatu spilkuvalos abissinskoyu ta arabskoyu movami Razom z tim efiopskij istorik XIX stolittya Asma Gijorgis pripuskav sho predstavniki sultanskoyi rodini Valashma spilkuvalis movoyu shozhoyu na movu geyez Primitki Arhiv originalu za 18 chervnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2015 J Gordon Melton and Martin Baumann Religions of the World Second Edition A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices stor 2663 Asafa Jalata State Crises Globalisation And National Movements In North east Africa page 3 4 Encyclopedia of Africa south of the Sahara page 62 G W B Huntingford The Glorious Victories of Ameda Seyon King of Ethiopia Oxford University Press 1965 stor 20 Taddesse Tamrat Church and State stor 125 Arhiv originalu za 16 travnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2015 The Glorious Victories stor 107 J Spencer Trimingham Islam in Ethiopia Oxford Geoffrey Cumberlege for the University Press 1952 stor 74 Fage J D 2010 The Cambridge History of Africa From c 1050 to c 1600 ISIM Review UK Cambridge University Press Spring 2005 146 147 Procitovano 11 chervnya 2015 Giyorgis Asma 1999 Medical verlag s 257 ISBN 9783515037167 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2015

Дата публікації:
Топ