Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агван Лобсан Доржиев (тиб. ངག་ དབང་ བློ་ བཟང་; 1853, улус Хара-Шибір, Забайкальська область — 29 січня 1938, Улан-Уде, Бурятія) — бурятський буддійський вчений, дипломат, релігійний, державний і громадський діяч Росії, Тибету і Монголії. Був прихильником зближення Тибету з Російською імперією. Ініціював будівництво першого у Європі буддистського храму — .
| Доржієв Агван | |
|---|---|
| монг. Доржиин Агбан | |
 | |
| Народився | 1853[1][2] або 1854[1][2] Хара-Шибір, d, Заіграєвський район |
| Помер | 29 січня 1938 або 1938[1][2] Улан-Уде, РРФСР, СРСР ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Російська імперія СРСР РРФСР |
| Діяльність | дипломат, Tibetologist |
| Вчителі | Далай-лама XIII |
| Відомі учні | Далай-лама XIII[3] |
| Знання мов | російська, бурятська, монгольська і Тибетська |
| Конфесія | буддизм |
| |
Біографія
Народився у 1853 в улусі Хара-Шибір Хоринського відомства (нині Заіграєвський район Бурятії). Був у .
У 1872 в 19-річному віці покинув Забайкалля і відправився прочанином у Монголію і Тибет.
Навчався в (суч. Улан-Батор) і в знаменитому при монастирі Дрепунг (один з трьох головних монастирів Лхаси). Отримав блискучу богословську освіту, мав вищу філософську вчену ступінь лхарамба (цаннід Кхенпо хларампа/цаннід Хамбо лһарамба).
Доржієв в числі семи вищих вчених лам складався при Далай-Ламі XIII, беручи участь в його навчанні буддійської філософії та літератури. Положення ценшапа, партнера по філософському диспуту — найважливішого компоненту буддійської освіти — дозволило Доржіеву пізніше стати одним з найближчих радників Далай-лами і великою фігурою в тибетській теократичний державі.
У 1896 Агван Доржієв отримав від Миколи II годинник з монограмою на знак вдячності за допомогу агенту , подорожував в Лхасу
На початку 1898 Доржієв з'явився в м. Санкт-Петербург з офіційною метою збору пожертв на монастирську школу. Тут він познайомився з відомим дослідником Сходу , наближеним Миколи II, що раніше супроводжували майбутнього імператора у подорожі на Схід. Ухтомський особисто представив Агвана Доржіева імператору.
В 1901 Доржієв за допомогою провів перше у Франції буддійське богослужіння (хурал) і лекцію про буддизм в під час відкриття Всесвітньої виставки. На богослужінні були присутні , майбутня мандрівниця в Тибет , , згодом написав про це вірш «Буддійська меса в Парижі», які увійшли в «Кипарисову скриньку». Гідом Агвана Доржіева по Париж у був інший російський поет — Максиміліан Волошин.
Після повернення в Тибет був зведений в третій вищий чин старшого Кхенпо з правом голосу в усіх питаннях політики і віри. У цей час, будучи фактично першим міністром двору Далай-лами XIII, Доржієв всюди його супроводжував, служив молебні, завідував фінансами країни. З дипломатичними дорученнями Доржиев бував в Монголії, Китаї, Росії, відвідав Індію, Цейлон, Японію, Німеччину, Італію, Велику Британію.
У 1900 відбулася зустріч Агвана Доржієва з імператором Миколою II, на якій було отримано найвищу згоду на будівництво дацану в Санкт-Петербурзі.
У 1906 створив буддійське духовне училище і академію ( — Чойр) в Калмикії, передав їм 300 томів тибетського канону (Ганджур і Данджур), а також ритуальні предмети. Крім цього він заснував кілька дацанів і шкіл в Калмикії і Бурятії, відкрив видавництво в Санкт-Петербурзі і в 1908 році друкарню європейського зразка в Шулутському дацані.
У Бурятії Доржієв відомий як реформатор монгольського вертикального письма, пристосованого до бурятської мови, упорядник бурятського письма вагіндра (вагіндрагійн үсег, або Агвановскій алфавіт), котре точно передавало транскрипцію російських слів; було в ходу з 1905 по 1910.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- en: Agvan Dorjiev citing: Saxer, Martin (2004). Journeys with Tibetan Medicine: How Tibetan Medicine came to the West: The Story of the Badmayev Family , p. 35. Masters Thesis, University of Zurich. [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- en: Agvan Dorjiev citing: Richardson, Hugh E. (1984) Tibet and its History . Second Edition, p. 81. Revised and Updated, p. 106. Shambhala, Boston & London. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agvan Lobsan Dorzhiev tib ངག དབང བ བཟང 1853 ulus Hara Shibir Zabajkalska oblast 29 sichnya 1938 Ulan Ude Buryatiya buryatskij buddijskij vchenij diplomat religijnij derzhavnij i gromadskij diyach Rosiyi Tibetu i Mongoliyi Buv prihilnikom zblizhennya Tibetu z Rosijskoyu imperiyeyu Iniciyuvav budivnictvo pershogo u Yevropi buddistskogo hramu Dorzhiyev Agvanmong Dorzhiin AgbanNarodivsya1853 1 2 abo 1854 1 2 Hara Shibir d Zaigrayevskij rajonPomer29 sichnya 1938 1938 01 29 abo 1938 1 2 Ulan Ude RRFSR SRSR infarkt miokardaKrayina Rosijska imperiya SRSR RRFSRDiyalnistdiplomat TibetologistVchiteliDalaj lama XIIIVidomi uchniDalaj lama XIII 3 Znannya movrosijska buryatska mongolska i TibetskaKonfesiyabuddizm Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1853 v ulusi Hara Shibir Horinskogo vidomstva nini Zaigrayevskij rajon Buryatiyi Buv u U 1872 v 19 richnomu vici pokinuv Zabajkallya i vidpravivsya prochaninom u Mongoliyu i Tibet Navchavsya v such Ulan Bator i v znamenitomu pri monastiri Drepung odin z troh golovnih monastiriv Lhasi Otrimav bliskuchu bogoslovsku osvitu mav vishu filosofsku vchenu stupin lharamba cannid Khenpo hlarampa cannid Hambo lһaramba Dorzhiyev v chisli semi vishih vchenih lam skladavsya pri Dalaj Lami XIII beruchi uchast v jogo navchanni buddijskoyi filosofiyi ta literaturi Polozhennya censhapa partnera po filosofskomu disputu najvazhlivishogo komponentu buddijskoyi osviti dozvolilo Dorzhievu piznishe stati odnim z najblizhchih radnikiv Dalaj lami i velikoyu figuroyu v tibetskij teokratichnij derzhavi U 1896 Agvan Dorzhiyev otrimav vid Mikoli II godinnik z monogramoyu na znak vdyachnosti za dopomogu agentu podorozhuvav v Lhasu Na pochatku 1898 Dorzhiyev z yavivsya v m Sankt Peterburg z oficijnoyu metoyu zboru pozhertv na monastirsku shkolu Tut vin poznajomivsya z vidomim doslidnikom Shodu nablizhenim Mikoli II sho ranishe suprovodzhuvali majbutnogo imperatora u podorozhi na Shid Uhtomskij osobisto predstaviv Agvana Dorzhieva imperatoru V 1901 Dorzhiyev za dopomogoyu proviv pershe u Franciyi buddijske bogosluzhinnya hural i lekciyu pro buddizm v pid chas vidkrittya Vsesvitnoyi vistavki Na bogosluzhinni buli prisutni majbutnya mandrivnicya v Tibet zgodom napisav pro ce virsh Buddijska mesa v Parizhi yaki uvijshli v Kiparisovu skrinku Gidom Agvana Dorzhieva po Parizh u buv inshij rosijskij poet Maksimilian Voloshin Pislya povernennya v Tibet buv zvedenij v tretij vishij chin starshogo Khenpo z pravom golosu v usih pitannyah politiki i viri U cej chas buduchi faktichno pershim ministrom dvoru Dalaj lami XIII Dorzhiyev vsyudi jogo suprovodzhuvav sluzhiv molebni zaviduvav finansami krayini Z diplomatichnimi doruchennyami Dorzhiev buvav v Mongoliyi Kitayi Rosiyi vidvidav Indiyu Cejlon Yaponiyu Nimechchinu Italiyu Veliku Britaniyu U 1900 vidbulasya zustrich Agvana Dorzhiyeva z imperatorom Mikoloyu II na yakij bulo otrimano najvishu zgodu na budivnictvo dacanu v Sankt Peterburzi U 1906 stvoriv buddijske duhovne uchilishe i akademiyu Chojr v Kalmikiyi peredav yim 300 tomiv tibetskogo kanonu Gandzhur i Dandzhur a takozh ritualni predmeti Krim cogo vin zasnuvav kilka dacaniv i shkil v Kalmikiyi i Buryatiyi vidkriv vidavnictvo v Sankt Peterburzi i v 1908 roci drukarnyu yevropejskogo zrazka v Shulutskomu dacani U Buryatiyi Dorzhiyev vidomij yak reformator mongolskogo vertikalnogo pisma pristosovanogo do buryatskoyi movi uporyadnik buryatskogo pisma vagindra vagindragijn үseg abo Agvanovskij alfavit kotre tochno peredavalo transkripciyu rosijskih sliv bulo v hodu z 1905 po 1910 PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Buddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234 en Agvan Dorjiev citing Saxer Martin 2004 Journeys with Tibetan Medicine How Tibetan Medicine came to the West The Story of the Badmayev Family p 35 Masters Thesis University of Zurich 6 grudnya 2008 u Wayback Machine en Agvan Dorjiev citing Richardson Hugh E 1984 Tibet and its History Second Edition p 81 Revised and Updated p 106 Shambhala Boston amp London ISBN 0 87773 376 7