Тибетологія — сукупність наукових дисциплін, які вивчають мову, історію, економіку, культуру, мистецтво, релігію, філософію, етнографію, пам'ятки матеріальної і духовної культури Тибету.
Вчені, які займаються тибетологією, називаються тибетологами.
Історична довідка
Перші тексти тибетською мовою (очевидно, ойратського походження) з'явилися в Росії і Європі ще при Петрові I. Однак становлення тибетологічної науки припадає на першу половину XIX століття. Воно пов'язане з іменами та , які приблизно одночасно склали перші європейські словники й граматики тибетської мови (англійською та російською мовами відповідно). Їхня праця пізніше була продовжена Ф.-Е. Фуко, А. А. Шифнером, С. Ч. Дасом й іншими лінгвістами, котрі займалися перекладами тибетських матеріалів європейськими мовами. Одна з піонерських ролей належала і російському синологу Іакінфу (Бічуріну), який досліджував історію Тибету і який вперше і у великому обсязі вивчав .
Одним з головних вітчизняних і світових центрів тибетології був і частково продовжує бути Санкт-Петербург (Ленінград). Тут працювали В. П. Васильєв, , С. Ф. Ольденбург, і Г. Ц. Цибіков.
Знавці багатьох мов, сходознавці широкого профілю, — ці вчені не були тибетологами у вузькому сенсі слова. Проте вони підготували ґрунт для розвитку дисципліни в радянський період і мали великий вплив на зарубіжних дослідників. Так, в 1897 р. індологи і С. Ф. Ольденбург і Ф. І. Щербатской організували видання всесвітньо відомої наукової серії «», де впродовж наступних років неодноразово публікувалися тексти, пов'язані з тибетською буддистською традицією. Участь у вивченні тибетського буддизму брав і відомий монголознавець О. М. Позднєєв, а його учень Г. Ц. Цибіков в 1900—1901 рр. за завданням РГО особисто побував в Лхасі, зробивши десятки фотографій і залишивши докладні описи тибетської столиці та її околиць.
У 1930 році в Ленінграді був створений . Його співробітники, учні Щербатского — , та — встигли зробити великий внесок у вивчення . У 1936 р. в інституті організували спеціальне тибетологічне відділення. Однак уже через рік установу повністю було розгромлено в ході сталінських репресій. Війна та репресії завдали важкого удару по російській тибетології, після якого вона не оговталася й досі.
У другій чверті XX століття науковий інтерес до Тибету активізувався і в Західній Європі. Вчені і мандрівники, англієць , француз й італієць стають засновниками тибетологічних шкіл у своїх країнах. В ході польових досліджень ними були зібрані великі колекції тибетських предметів і текстів, зроблені численні малюнки та фотографії. Їхні праці додатково розширили географічні та етнографічні знання про регіон, пролили світло на маловивчені культурно-історичні та суспільно-політичні проблеми Тибету і стали настільними книгами для сучасних дослідників.
Сучасні наукові центри тибетології
У Росії
- (ряд наукових відділів), Санкт-Петербург
- , Улан-Уде
- Кафедра монголознавства і тибетології
За кордоном
Індія
- (Norbulingka Institute), Дхарамсала
- Інститут тибетології Намґ'ял (Namgyal Institute of Tibetology), Ґанґток
- Центральний інститут вищих тибетологічних досліджень (Central Institute of Higher Tibetan Studies), Сарнатгх
Канада
- Тибетська академія суспільних наук (Tibet Academy of Social Sciences), Оттава
Китай
- Тибетські наукові філії
- Китайський дослідницький центр тибетології (中国藏学研究中心), Пекін
Всього, за статистичними даними, в Китаї в області тибетології працюють понад 50 установ з чисельністю 1000 осіб вченого персоналу.
Також ось уже понад 20 років китайське видавництво «Тибетологія» знайомить читачів з цією країною. Опубліковані «Сучасна енциклопедія тибетології» китайською мовою і «Енциклопедія тибетології Дунге» тибетською мовою.
Об'єкти вивчення тибетології
- Тибетська мова
- Історія Тибету
- Мистецтво Тибету
- Релігії Тибету (бон і буддизм)
- Тибетська астрологія
- Тибетська медицина
Примітки
- , Зорин А. В. История тибетологии в ИВР РАН.
- Лу Хуа-чжу. Описание Тибета в нынешнем его состоянии: с картою дороги из Чен-ду до Хлассы / Пер. с кит. Иакинфа Бичурина. — СПб, 1828; История Тибета и Хухунора: с 2282 года до Р. Х. до 1227 года по Р. Х. / Пер. с кит. Иакинфа Бичурина. — СПб, 1833.
Посилання
- Інститут східних рукописів РАН
- Інститут монголознавства, буддології і тибетології СВ РАН
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibetologiya sukupnist naukovih disciplin yaki vivchayut movu istoriyu ekonomiku kulturu mistectvo religiyu filosofiyu etnografiyu pam yatki materialnoyi i duhovnoyi kulturi Tibetu Vcheni yaki zajmayutsya tibetologiyeyu nazivayutsya tibetologami Istorichna dovidkaA Choma de Keresh G C Cibikov F I Sherbatskoj A I Vostrikov Pershi teksti tibetskoyu movoyu ochevidno ojratskogo pohodzhennya z yavilisya v Rosiyi i Yevropi she pri Petrovi I Odnak stanovlennya tibetologichnoyi nauki pripadaye na pershu polovinu XIX stolittya Vono pov yazane z imenami ta yaki priblizno odnochasno sklali pershi yevropejski slovniki j gramatiki tibetskoyi movi anglijskoyu ta rosijskoyu movami vidpovidno Yihnya pracya piznishe bula prodovzhena F E Fuko A A Shifnerom S Ch Dasom j inshimi lingvistami kotri zajmalisya perekladami tibetskih materialiv yevropejskimi movami Odna z pionerskih rolej nalezhala i rosijskomu sinologu Iakinfu Bichurinu yakij doslidzhuvav istoriyu Tibetu i yakij vpershe i u velikomu obsyazi vivchav Odnim z golovnih vitchiznyanih i svitovih centriv tibetologiyi buv i chastkovo prodovzhuye buti Sankt Peterburg Leningrad Tut pracyuvali V P Vasilyev S F Oldenburg i G C Cibikov Znavci bagatoh mov shodoznavci shirokogo profilyu ci vcheni ne buli tibetologami u vuzkomu sensi slova Prote voni pidgotuvali grunt dlya rozvitku disciplini v radyanskij period i mali velikij vpliv na zarubizhnih doslidnikiv Tak v 1897 r indologi i S F Oldenburg i F I Sherbatskoj organizuvali vidannya vsesvitno vidomoyi naukovoyi seriyi de vprodovzh nastupnih rokiv neodnorazovo publikuvalisya teksti pov yazani z tibetskoyu buddistskoyu tradiciyeyu Uchast u vivchenni tibetskogo buddizmu brav i vidomij mongoloznavec O M Pozdnyeyev a jogo uchen G C Cibikov v 1900 1901 rr za zavdannyam RGO osobisto pobuvav v Lhasi zrobivshi desyatki fotografij i zalishivshi dokladni opisi tibetskoyi stolici ta yiyi okolic U 1930 roci v Leningradi buv stvorenij Jogo spivrobitniki uchni Sherbatskogo ta vstigli zrobiti velikij vnesok u vivchennya U 1936 r v instituti organizuvali specialne tibetologichne viddilennya Odnak uzhe cherez rik ustanovu povnistyu bulo rozgromleno v hodi stalinskih represij Vijna ta represiyi zavdali vazhkogo udaru po rosijskij tibetologiyi pislya yakogo vona ne ogovtalasya j dosi U drugij chverti XX stolittya naukovij interes do Tibetu aktivizuvavsya i v Zahidnij Yevropi Vcheni i mandrivniki angliyec francuz j italiyec stayut zasnovnikami tibetologichnih shkil u svoyih krayinah V hodi polovih doslidzhen nimi buli zibrani veliki kolekciyi tibetskih predmetiv i tekstiv zrobleni chislenni malyunki ta fotografiyi Yihni praci dodatkovo rozshirili geografichni ta etnografichni znannya pro region prolili svitlo na malovivcheni kulturno istorichni ta suspilno politichni problemi Tibetu i stali nastilnimi knigami dlya suchasnih doslidnikiv Suchasni naukovi centri tibetologiyiU Rosiyi ryad naukovih viddiliv Sankt Peterburg Ulan Ude Kafedra mongoloznavstva i tibetologiyi Za kordonom Indiya Norbulingka Institute Dharamsala Institut tibetologiyi Namg yal Namgyal Institute of Tibetology Gangtok Centralnij institut vishih tibetologichnih doslidzhen Central Institute of Higher Tibetan Studies Sarnatgh Kanada Tibetska akademiya suspilnih nauk Tibet Academy of Social Sciences Ottava Kitaj Tibetski naukovi filiyi Kitajskij doslidnickij centr tibetologiyi 中国藏学研究中心 Pekin Vsogo za statistichnimi danimi v Kitayi v oblasti tibetologiyi pracyuyut ponad 50 ustanov z chiselnistyu 1000 osib vchenogo personalu Takozh os uzhe ponad 20 rokiv kitajske vidavnictvo Tibetologiya znajomit chitachiv z ciyeyu krayinoyu Opublikovani Suchasna enciklopediya tibetologiyi kitajskoyu movoyu i Enciklopediya tibetologiyi Dunge tibetskoyu movoyu Ob yekti vivchennya tibetologiyiTibetska mova Istoriya Tibetu Mistectvo Tibetu Religiyi Tibetu bon i buddizm Tibetska astrologiya Tibetska medicinaPrimitki Zorin A V Istoriya tibetologii v IVR RAN Lu Hua chzhu Opisanie Tibeta v nyneshnem ego sostoyanii s kartoyu dorogi iz Chen du do Hlassy Per s kit Iakinfa Bichurina SPb 1828 Istoriya Tibeta i Huhunora s 2282 goda do R H do 1227 goda po R H Per s kit Iakinfa Bichurina SPb 1833 PosilannyaInstitut shidnih rukopisiv RAN Institut mongoloznavstva buddologiyi i tibetologiyi SV RAN