Історія євреїв у Любліні налічує близько 700 років, і на рік довша від наявності в Любліна міських прав. В ній були і тривалі періоди релігійної терпимості та процвітання для єврейської громади, і майже повне винищення (Голокост) під час окупації Польщі нацистською Німеччиною. Протягом усього цього періоду Люблін був символом єврейської ортодоксії, розвитку івриту та їдишу, а також розвитку єврейської освіти. Саме тому місто часто називали «Єврейським Оксфордом» або «Єрусалимом Королівства Польського».
Середньовіччя
Перша згадка про єврейське населення, яке постійно проживає у Любліні, датується 1316 роком. Вони жили у визначеному районі на околиці міста, відомому під назвою «Єврейські піски» (пол. Piaski Żydowskie).
Ймовірно, у 1336 році виникла самоврядна єврейська громада, яка тоді налічувала кілька десятків євреїв. У той же час король Казимир III Великий надав привілей, що дозволив євреям селитися на схилах Замкового пагорба — на Підзамчу. Згодом тут виник цілий [pl]. У 1453 році король Казимир IV надав євреям Любліна привілеї вільної торгівлі.
У 1475 році в Любліні знайшов притулок обвинувачений у ритуальному вбивстві християнського хлопчика рабин Якоб, який мусив утікати з Тренто.
XVI—XVII століття
На рубежі шістнадцятого та сімнадцятого століть відбувся найбільший розвиток люблінської єврейської громади. У цей час вона отримала низку королівських привілеїв, серед яких і дозвіл побудувати нову муровану синагогу та лікарню. У 1518 році з ініціативи [pl] була відкрита єшива, яка в 1567 році була прирівняна до інших університетів, а її очільник став носити титул ректора. Цей заклад швидко став популярним серед [en].
У 1523 році люблінські євреї отримали рівні права і привілеї з мешканцями міста в обмін на участь в будівництві укріплень навколо міста. Протягом цього ж періоду почали проводитися численні ярмарки. На них з усієї Польщі з'їжджалося багато єврейських купців, які дуже швидко стали процвітати. Вони становили серйозну конкуренцію для християнських купців. Останні зуміли отримати у короля Сигізмунда Старого привілей De non tolerandis Judaeis, який істотно обмежив (а фактично — заборонив) прихильникам юдейської віри економічну діяльність і постійне поселення в межах міських стін. Таке відокремлення зберігалось аж до 1862 року.
У 1547 році з ініціативи Хаїма Шварца відкрилася перша в Любліні та одна з перших в Польщі єврейська друкарня. Друга друкарня запрацювала у 1578 році стараннями Калонімуса, сина Мордехая Яффе. Обидві стали дуже популярними як у тогочасній Польщі, так і на теренах усієї Центральної Європи.
Від 1555 року в офіційних документах згадується [pl], пізніше названий Старим. Разом з тим, поховання відбувались тут і раніше, починаючи від кінця XV століття.
Одним із найбільших досягнень єврейського кагалу того часу стала побудова єшиви, а також спорудження Великої синагоги, пізніше названої Магаршала — на честь люблінського рабина і ректора єшиви Шломо Лурії. У 1580 році розпочав свою діяльність діючий до 1764 року Сейм Чотирьох Земель (івр. ועד ארבע ארצות).
Протягом XVI століття в місті працювали багато видатних талмудистів, серед яких [pl], Мордехай Яффе та Меїр бен Ґедалія. У 1568 році єврейське населення Любліна становило близько 500 осіб. Того ж року єврейський квартал отримав привілей De non tolerandis Christianis.
За легендою, у 1587 році на тлі загального ентузіазму рабин [pl], який тоді перебував у Любліні, був проголошений шляхтою королем. Його правління мало тривати тільки одну ніч, за яку він видав багато нових прав і привілеїв, щоб поліпшити становище євреїв у Польщі.
На 1602 рік у Любліні проживало близько 2000 євреїв. У 1616 році вони збудували [pl], названу на честь люблінського рабина Меїра бен Ґедалії Синагогою Магарама.
Найтрагічнішою подією того часу в історії люблінського кагалу став наїзд московсько-козацького війська у 1655 році. Тоді, за даними історика Маєра Балабана було вбито близько 2700 євреїв, зруйновано і єврейський квартал, і синагогу. Наїзд шведів у наступному, 1656 році, довершив руйнування. Євреї, яким вдалося врятуватися, мусили винаймати помешкання в межах християнської частини Любліна. Цим скористалися міщани, які суттєво підняли ціни на оренду житла.
У XVII столітті значна кількість євреїв почала також заселяти [pl], яка була підкагалом люблінського кагалу. Незабаром біля теперішньої вулиці Товарової була збудована синагога.
XVIII та XIX століття
У другій половині XVIII століття єврейська спільнота зуміла відродитися (чому посприяло, серед іншого, підтвердження в 1703 році Августом II колишніх привілеїв євреїв) і вже в 1787 році тут мешкав 4231 юдей. Євреї також почали селитися в Пясках, де в них була окрема [pl], і у [pl], де теж була [pl].
Рік | Населення |
---|---|
1568 | 500 |
1602 | 2000 |
1787 | 4231 |
1865 | 12 992 |
1931 | 38 937 |
1939 | 42 830 |
1945 | 4553 |
1990 | 10 |
2007 | 20 |
У 1759 році в Любліні перебував Яків Франк, що викликало незадоволення ортодоксальної єврейської спільноти міста. Суттєвого поширення франкізм тут не отримав. Частина його прихильників охрестилася і асимілювалася з польською культурою.
На початку XIX століття в Любліні завдяки старанням [pl] («Провидця з Любліна») розпочалося стрімке поширення хасидизму. В 1794 році він відкрив власну синагогу. Вона стала першою легальною хасидською божницею в центральній Польщі.
У 1829 році на теперішній вулиці Валечних закладено [pl].
У 1854 році внаслідок вкрай поганого технічного стану завалилася стеля синагоги Магаршала. Її відбудову закінчено лише 1866 року; від старої споруди залишилися тільки попередні контури зовнішніх стін.
Незабаром виникла [pl] цадиків, яку заснував [pl], званий Цадиком, Який Плаче. Він же заснував свою синагогу в своєму будинку — на вулиці Шерокій, 40. У 1886 році з ініціативи багатих євреїв був збудований [pl], розташований на [pl], 81. Станом на 1939 рік він був найсучаснішою лікарнею в тогочасній Польщі.
У 1862 році було видано декрет, який зрівнював у правах євреїв та неєвреїв Польського царства, внаслідок чого єврейська еліта почала заселятися в центрі міста та на [pl].
У 1865 році в Любліні жило вже 12 992 юдеї, що становило 59,2 % всього населення міста. Тоді ж з'явився прошарок єврейської інтелігенції, яка прихильно ставилася до культурної асиміляції з польським населенням. Однак більшість спільноти становили бідні, з низьким рівнем освіти, релігійні та майже цілком відірвані від польської культури євреї, які, як і їх предки, продовжували мешкати навколо замку.
Наприкінці XIX століття в Любліні діяли 43 хедери.
1900—1939
Кінець XIX і початок XX століття ознаменувався значним розвитком єврейської науки, політики, культурного життя. Саме тоді різні суспільні групи, хасидські спільноти та професійні організації почали відкривати власні приватні божниці. Такі синагоги найчастіше розміщувалися на перших поверхах кам'яниць або в офіцинах.
У 1908 році виникло єврейське громадсько-культурне товариство «Ha-Zomir», а у 1910 році — товариство поширення єврейської мови та культури «Chowej Sfos Ewer». Діячі «Га-Зоміру» у 1908 році відкрили власну синагогу на вулиці Рибній, 8.
Від 1915 року Люблін був окупований Австро-Угорською армією. Нова влада ліберально ставилась до євреїв. У 1916 році почала виходити перша єврейська газета — польськомовна «Myśl Żydowska» (укр. Єврейська думка).
У 1917 році до складу люблінського кагалу увійшов венявський кагал.
Після закінчення І Світової війни і отримання Польщею незалежності настав найбільший в історії розвиток єврейського життя в Любліні. Відкрито кілька шкіл, численні організації, аматорські театри, бібліотеки та культурні клуби. Відкривались і різні виробництва.
У 1921 році відбувся черговий перепис населення. Єврейську національність задекларували близько 56 % мешканців Любліна. Протягом наступних років унаслідок природного приросту та еміграційних процесів їх відсоток зменшувався. У 1931 році тут проживало 38 937 євреїв, тобто 34,6 % від загальної кількості люблінян.
У 1930 році з ініціативи [en] відбулось урочисте відкриття Люблінської єшиви, найбільшої та найпрестижнішої школи рабинів у світі. В її корпусі розміщувалася [pl], бібліотека з багатою колекцією книг (22 тисячі позицій, переважно рабінічна література) і періодики (10 тисяч). В підвалі була «найкошерніша з усіх кошерних мікв на світі».
У 1930 році помер цадик [pl], наступником якого став його молодший брат [pl]. Він же після смерті Маєра Шапіра став ректором Єшиви Хахмей Люблін.
У 1936 році з ініціатив Бунду розпочалось будівництво [pl], але його спорудження перервала ІІ Світова війна. Перед війною в Любліні мешкало 42 830 юдеїв, що становило 31 % від загальної кількості жителів Любліна. Єврейський кагал мав у своєму розпорядженні три цвинтарі, одинадцять синагог, лікарню, дві мікви, кілька десятків шкіл (в тому числі Талмуд-Тора і Явна), бібліотеку Тарбуту та низку інших установ. Окрім того, діяло ще близько 100 приватних божниць. Видавалася щоденна газета «Lubliner Togblat».
ІІ Світова війна
Під час ІІ Світової війни, після вторгнення німецьких військ до Любліна, почалися масові переслідування осіб єврейського походження. У січні 1940 року створено Юденрат, який очолив Марк Альтен (пол. Mark Alten). У березні 1941 року нацисти організували гетто на території єврейського кварталу. В ньому перебували 34 тисячі євреїв. Крім того, у місті діяли ще 6 менших таборів, а в передмісті — величезний концтабір Майданек.
Внаслідок заборони на масові богослужіння в синагозі Магаршала знаходився притулок для убогих і переселенців, а також їдальня для бідняків. В Єшиві розмістилася штаб-квартира військової жандармерії. Більшість книг із багатої колекції Єшиви були у 1940 році публічно спалені нацистами. Найдорожчі видання вони перенесли до міської бібліотеки ім. Лопачинського і музею. Подальша доля тих книг маловідома.
Драматична доля чекала і на будинок Єврейської лікарні. З нього вивезли усю цінну медичну апаратуру, а 27 березня 1942 року гітлерівці вбили всіх пацієнтів і частину персоналу закладу.
На межі березня та квітня 1942 року близько 30 тисяч осіб було вивезено до Белжецького табору смерті, а 4 тисячі — до Майдану Татарського. Наступну велику винищувальну акцію проведено у вересні 1942 року, коли німці розстріляли на місці близько 2000 людей. Наступну, в якій загинуло понад 1800 осіб — у жовтні того ж року. Останніх люблінських євреїв було вивезено до Майданку в листопаді 1942 року. Того ж року гітлерівці підірвали синагогу Магаршала, від якої залишилися одні руїни та біма (розібрані в повоєнний час).
Протягом 1942—1943 років німці проводили фізичне руйнування єврейського гетто, використовуючи для цього працю в'язнів з концтабору на Майданку. Під час окупації загинула значна частина єврейської спільноти Любліна, окрім того, нацисти знищили більшість її культурної та матеріальної спадщини.
1944—1989
Після того, як у 1944 році Люблін зайняли радянські війська, тут було сформовано першу післявоєнну єврейську організацію — Центральний комітет польських євреїв. Мета комітету полягала на реєстрації та допомозі євреям, які пережили Голокост. Незабаром виник сиротинець для дітей, що вижили в Майданку. У 1945 році в Любліні проживало 4553 євреїв, але це число швидко зменшувалося внаслідок масової еміграції до нововиниклої держави Ізраїль. Після Келецького погрому (4 липня 1946) виїзд євреїв із Польщі суттєво прискорився. Через суттєве зменшення кількості єврейського населення в місті у 1949 році було зачинено початкову школу Poalej Syjon.
Монументальний будинок колишньої Єшиви Хахмей Люблін зайняла Медична академія і до 2005 року використовувала його як Collegium Maius. В Єврейській лікарні організовано гінекологічно-пологову клініку, а Новий єврейський цвинтар було поділено на дві частини площею 3,5 гектари кожен внаслідок будівництва дороги через його середину.
У 1954 році за розпорядженням міської влади були до кінця розібрані руїни синагоги Магаршала. Єдиною діючою синагогою на той час була божниця [pl]. У 1984 році внаслідок відсутності міньяну тут було припинено богослужіння — як суботні, так і святкові. У 1987 році її було відремонтовано і епізодично почали виконуватися релігійні обряди. В головній залі утворено Палату пам'яті євреїв Любліна, в якій представлені предмети для богослужінь, фотографії, документи, старі книги, таблиці пам'яті поляків, які допомагали євреям під час німецької окупації та інші цікаві експонати.
Суттєве зменшення кількості євреїв у Любліні відбулося після подій у березні 1968 року. Припинила свою діяльність низка товариств і організацій. У місті залишилось лише кілька десятків євреїв.
Наприкінці 1980-х років Новий єврейський цвинтар взяла під опіку Фундація Сари і Манфреда Френклів. У 1989 році його було внесено до реєстру пам'яток. Також було збудовано приміщення з Палатою пам'яті та [pl]. Тоді ж на більшості збережених об'єктів єврейської культурної спадщини були почеплені спеціальні інформаційні таблиці.
Після 1989
Від 1990-х років культурне та релігійне життя люблінських євреїв (яких у 1990 році тут жило лише 10) поволі відроджується.
Єврейська спільнота зустрічалася під час релігійних свят в Палаті пам'яті євреїв Любліна. Проводились регулярні курси івриту — як для осіб єврейського походження, так і для просто зацікавлених. В приміщеннях Палати пам'яті відбувались виставки та експозиції на теми, що стосуються люблінської єврейської спільноти.
29 червня 2001 року було відкрито [pl] пол. (Szlak Pamięci Żydów Lubelskich). Траса довжиною два з половиною кілометри пролягає повз 13 об'єктів та місць, пов'язаних із історією єврейської общини Любліна. Шлях розпочинається біля Замкового пагорба, де раніше знаходився єврейський квартал, а закінчується біля Брами Ґродської в Старому місті, де була межа цього кварталу.
Суттєвий розвиток єврейської спільноти Любліна розпочався від 2003 року, коли [pl] отримав право власності на Єшиву Хахмей Люблін і став проводити ремонт споруди.
22 січня 2006 року в одному з менших приміщень на першому поверсі Єшиви, одразу після перенесення до будівлі кабінетів люблінської філії варшавського кагалу, було відкрито [pl]. Від моменту створення і до часу урочистого відкриття [pl] саме вона використовувалася місцевою спільнотою для богослужінь.
11 лютого 2007 року в Єшиві була повторно відкрита синагога, яка служить як місцевим євреям, так і хасидам та єврейським туристам, які відвідують місто. В залах, що примикають до синагоги, можна побачити експозицію, яка показує історію Єшиви та розповідає про її засновника, рабина Маєра Шапіра. Станом на 2007 рік в Любліні проживало понад 20 євреїв, і їх кількість поволі збільшувалась. Керівником люблінського кагалу є Роман Літман (пол. Roman Litman).
Об'єкти, пов'язані з євреями Любліна, що існують дотепер
- [pl] — одна з трьох діючих синагог міста. Знаходиться в будинку по вулиці Любартовській, 10.
- Єшивас Хахмей Люблін — заснована рабином Маєром Єгудою Шапіром у 1930 році і була найбільшою талмудичною школою світу. Знаходиться на вулиці Любартовській, 85.
- [pl] — лікарня, що раніше належала єврейській спільноті. Зараз тут розташовується пологово-гінекологічна клініка. Знаходиться на вулиці Любартовській, 81.
- [pl] — збудований протягом 1936—1939 років з ініціативи Бунду, організації лівого спрямування. Знаходиться на розі вулиць Чвартек і Школьної.
- [pl] — у ньому розташовувались приміщення, призначені як для сиріт, так і для старців. Крім того, тут були кабінети Люблінського кагалу. Знаходиться на вулиці Ґродській, 11.
- Брама Ґродська, яка також називалась Жидівською брамою — протягом століть відокремлювала єврейську частину міста від християнської.
- [pl] — найстаріший єврейський цвинтар в Любліні та один із найстаріших в Польщі. Розташовується на вулиці Сєнній.
- [pl] — єдиний діючий єврейський цвинтар міста. Розташований на вулиці Валечних.
- Будинок Центрального комітету євреїв у Польщі та Воєводського комітету євреїв у Любліні — на розі вулиць Рибної і Новорибної. До 1945 року тут розташовувався Центральний комітет євреїв у Польщі, а протягом 1945—1949 років — Воєводський комітет євреїв у Любліні.
- Меморіальна таблиця на місці, де раніше стояла синагога Магаршала. Знаходиться на Алеї Тисячоліття біля замку.
- Меморіальна таблиця із планом колишнього єврейського кварталу. Знаходиться на Замковій площі.
- Меморіальна таблиця на замку на честь [pl].
- Меморіальна таблиця на честь цадика [pl]. Знаходиться на будинку на Замковій площі, 10.
- Пам'ятник жертв люблінського гетто, відкритий у 1962 році.
- Руїни Жидівської башти — оборонної споруди, якою, ймовірно, опікувались євреї.
Окремі видатні представники єврейської спільноти Любліна
- [pl] (1745—1815) — хасидський рабин, очільник хасидського руху.
- [pl] (1813—1888) — рабин, люблінський цадик, засновник [pl].
- [pl] (1847—1914) — рабин і вчений, протягом 1882—1914 років — люблінський цадик.
- [pl] (пом. 1930) — рабин і вчений, протягом 1914—1930 років — люблінський цадик.
- [pl] (1871—1942) — рабин і вчений, протягом 1930—1942 років — люблінський цадик.
- Шломо Лурія (1510—1574) — ашкеназійський рабин, знавець і коментатор Галахи і Талмуду.
- [en] (1887—1933) — люблінський рабин, засновник Єшиви Хахмей Люблін.
- Францішка Арнштайнова (1865—1942) — поетка.
- [pl] (1855—1930) — лікар, видатний громадський та політичний діяч.
- [pl] (1839—1921) — авторка низки повістей польською мовою.
- [pl] (1859—1933) — філософ.
- [pl] (1920—1966) — французька письменниця, лауреат Гонкурівської премії 1962 року.
- [pl] (1510—1558) — люблінський рабин, відомий талмудист і вчений.
- Симхе Трахтер (1893—1942) — художник.
- [pl] (пом. 1690) — рабин і вчений.
- [pl] (пом. 1597) — відомий талмудист і вчений.
- [pl] (1888—1953) — лікар, громадський діяч, член Бунду.
- [pl] (1541—1617) — за легендою, одноденний король Польщі.
- Яків Хонігсман (1922—2008) — радянський та український економіст та історик.
Єврейський Люблін в культурі
Ісаак Башевіс Зінґер, лауреат Нобелівської премії з літератури, у своїх творах регулярно піднімав тему довоєнного Любліна. Детальний образ міста повстав у його повісті «Чарівник із Любліна».
Серед письменників, що писали на тему єврейського Любліна: Мартін Бубер — «Ґоґ і Маґоґ», Альфред Деблін — «Подорож Польщею», [en] — «Дев'ять брам до таємниць хасидів», низка інших авторів.
Кулінарною візитівкою Любліна став цебуляж, який походить із єврейської кухні.
Див. також
Примітки
- Marta Kubiszyn, Adam Kopciowski. Śladami Żydów. Lubelszczyzna. — Lublin : Petit s.k, 2011. — 488 p. — .(пол.)
- Мартін Бубер. Ґоґ і Маґоґ / Пер. з англ. — Київ: Дух і літера, 2008.
- Lubelski cebularz pod ochroną. Unia już go zarejestrowała. Dziennik Wschodni. 5 sierpnia 2014. Архів оригіналу за 08.03.2015. Процитовано 08.03.2015.(пол.)
Джерела
- Alina Cała, Hanna Węgrzynek, Gabriela Zalewska. Historia i kultura Żydów polskich. Słownik. — Warszawa : Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 2000. — . (пол.)
- Andrzej Trzciński. Śladami zabytków kultury żydowskiej na Lubelszczyźnie. — Lublin, 1990. (пол.)
Посилання
- Historia lubelskich Żydów // Teatr NN. Leksykon Lublin [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Żydzi w Lublinie — Brama Pamięci // Teatr NN. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv u Lyublini nalichuye blizko 700 rokiv i na rik dovsha vid nayavnosti v Lyublina miskih prav V nij buli i trivali periodi religijnoyi terpimosti ta procvitannya dlya yevrejskoyi gromadi i majzhe povne vinishennya Golokost pid chas okupaciyi Polshi nacistskoyu Nimechchinoyu Protyagom usogo cogo periodu Lyublin buv simvolom yevrejskoyi ortodoksiyi rozvitku ivritu ta yidishu a takozh rozvitku yevrejskoyi osviti Same tomu misto chasto nazivali Yevrejskim Oksfordom abo Yerusalimom Korolivstva Polskogo Yevrejskij kvartal ta lyublinskij zamok na malyunku 1810 roku Zmist 1 Serednovichchya 2 XVI XVII stolittya 3 XVIII ta XIX stolittya 4 1900 1939 5 II Svitova vijna 6 1944 1989 7 Pislya 1989 8 Ob yekti pov yazani z yevreyami Lyublina sho isnuyut doteper 9 Okremi vidatni predstavniki yevrejskoyi spilnoti Lyublina 10 Yevrejskij Lyublin v kulturi 11 Div takozh 12 Primitki 13 Dzherela 14 PosilannyaSerednovichchyared Persha zgadka pro yevrejske naselennya yake postijno prozhivaye u Lyublini datuyetsya 1316 rokom Voni zhili u viznachenomu rajoni na okolici mista vidomomu pid nazvoyu Yevrejski piski pol Piaski Zydowskie Jmovirno u 1336 roci vinikla samovryadna yevrejska gromada yaka todi nalichuvala kilka desyatkiv yevreyiv U toj zhe chas korol Kazimir III Velikij nadav privilej sho dozvoliv yevreyam selitisya na shilah Zamkovogo pagorba na Pidzamchu Zgodom tut vinik cilij yevrejskij kvartal pl U 1453 roci korol Kazimir IV nadav yevreyam Lyublina privileyi vilnoyi torgivli U 1475 roci v Lyublini znajshov pritulok obvinuvachenij u ritualnomu vbivstvi hristiyanskogo hlopchika rabin Yakob yakij musiv utikati z Trento XVI XVII stolittyared Na rubezhi shistnadcyatogo ta simnadcyatogo stolit vidbuvsya najbilshij rozvitok lyublinskoyi yevrejskoyi gromadi U cej chas vona otrimala nizku korolivskih privileyiv sered yakih i dozvil pobuduvati novu murovanu sinagogu ta likarnyu U 1518 roci z iniciativi Shaloma Shahni pl bula vidkrita yeshiva yaka v 1567 roci bula pririvnyana do inshih universitetiv a yiyi ochilnik stav nositi titul rektora Cej zaklad shvidko stav populyarnim sered yevreyiv Yevropi en U 1523 roci lyublinski yevreyi otrimali rivni prava i privileyi z meshkancyami mista v obmin na uchast v budivnictvi ukriplen navkolo mista Protyagom cogo zh periodu pochali provoditisya chislenni yarmarki Na nih z usiyeyi Polshi z yizhdzhalosya bagato yevrejskih kupciv yaki duzhe shvidko stali procvitati Voni stanovili serjoznu konkurenciyu dlya hristiyanskih kupciv Ostanni zumili otrimati u korolya Sigizmunda Starogo privilej De non tolerandis Judaeis yakij istotno obmezhiv a faktichno zaboroniv prihilnikam yudejskoyi viri ekonomichnu diyalnist i postijne poselennya v mezhah miskih stin Take vidokremlennya zberigalos azh do 1862 roku 1 U 1547 roci z iniciativi Hayima Shvarca vidkrilasya persha v Lyublini ta odna z pershih v Polshi yevrejska drukarnya Druga drukarnya zapracyuvala u 1578 roci starannyami Kalonimusa sina Mordehaya Yaffe Obidvi stali duzhe populyarnimi yak u togochasnij Polshi tak i na terenah usiyeyi Centralnoyi Yevropi Vid 1555 roku v oficijnih dokumentah zgaduyetsya yevrejskij cvintar pl piznishe nazvanij Starim Razom z tim pohovannya vidbuvalis tut i ranishe pochinayuchi vid kincya XV stolittya 1 Odnim iz najbilshih dosyagnen yevrejskogo kagalu togo chasu stala pobudova yeshivi a takozh sporudzhennya Velikoyi sinagogi piznishe nazvanoyi Magarshala na chest lyublinskogo rabina i rektora yeshivi Shlomo Luriyi U 1580 roci rozpochav svoyu diyalnist diyuchij do 1764 roku Sejm Chotiroh Zemel ivr ועד ארבע ארצות Protyagom XVI stolittya v misti pracyuvali bagato vidatnih talmudistiv sered yakih Yeguda Lejbel ben Meyin Ashkenazi pl Mordehaj Yaffe ta Meyir ben Gedaliya U 1568 roci yevrejske naselennya Lyublina stanovilo blizko 500 osib Togo zh roku yevrejskij kvartal otrimav privilej De non tolerandis Christianis Za legendoyu u 1587 roci na tli zagalnogo entuziazmu rabin Saul Val pl yakij todi perebuvav u Lyublini buv progoloshenij shlyahtoyu korolem Jogo pravlinnya malo trivati tilki odnu nich za yaku vin vidav bagato novih prav i privileyiv shob polipshiti stanovishe yevreyiv u Polshi Na 1602 rik u Lyublini prozhivalo blizko 2000 yevreyiv U 1616 roci voni zbuduvali she odnu sinagogu pl nazvanu na chest lyublinskogo rabina Meyira ben Gedaliyi Sinagogoyu Magarama Najtragichnishoyu podiyeyu togo chasu v istoriyi lyublinskogo kagalu stav nayizd moskovsko kozackogo vijska u 1655 roci Todi za danimi istorika Mayera Balabana bulo vbito blizko 2700 yevreyiv zrujnovano i yevrejskij kvartal i sinagogu Nayizd shvediv u nastupnomu 1656 roci dovershiv rujnuvannya 1 Yevreyi yakim vdalosya vryatuvatisya musili vinajmati pomeshkannya v mezhah hristiyanskoyi chastini Lyublina Cim skoristalisya mishani yaki suttyevo pidnyali cini na orendu zhitla U XVII stolitti znachna kilkist yevreyiv pochala takozh zaselyati Kalinovshiznu pl yaka bula pidkagalom lyublinskogo kagalu Nezabarom bilya teperishnoyi vulici Tovarovoyi bula zbudovana sinagoga XVIII ta XIX stolittyared U drugij polovini XVIII stolittya yevrejska spilnota zumila vidroditisya chomu pospriyalo sered inshogo pidtverdzhennya v 1703 roci Avgustom II kolishnih privileyiv yevreyiv i vzhe v 1787 roci tut meshkav 4231 yudej Yevreyi takozh pochali selitisya v Pyaskah de v nih bula okrema sinagoga pl i u Venyavi pl de tezh bula sinagoga pl Chiselnist yevrejskogo naselennya Rik Naselennya 1568 500 1602 2000 1787 4231 1865 12 992 1931 38 937 1939 42 830 1945 4553 1990 10 2007 20 U 1759 roci v Lyublini perebuvav Yakiv Frank sho viklikalo nezadovolennya ortodoksalnoyi yevrejskoyi spilnoti mista Suttyevogo poshirennya frankizm tut ne otrimav Chastina jogo prihilnikiv ohrestilasya i asimilyuvalasya z polskoyu kulturoyu 1 Na pochatku XIX stolittya v Lyublini zavdyaki starannyam Yakuba Ichaka Gorovica pl Providcya z Lyublina rozpochalosya strimke poshirennya hasidizmu V 1794 roci vin vidkriv vlasnu sinagogu Vona stala pershoyu legalnoyu hasidskoyu bozhniceyu v centralnij Polshi U 1829 roci na teperishnij vulici Valechnih zakladeno Novij yevrejskij cvintar pl U 1854 roci vnaslidok vkraj poganogo tehnichnogo stanu zavalilasya stelya sinagogi Magarshala Yiyi vidbudovu zakincheno lishe 1866 roku vid staroyi sporudi zalishilisya tilki poperedni konturi zovnishnih stin Nezabarom vinikla misceva hasidska dinastiya pl cadikiv yaku zasnuvav Yeguda Lejb Ejger pl zvanij Cadikom Yakij Plache Vin zhe zasnuvav svoyu sinagogu v svoyemu budinku na vulici Sherokij 40 U 1886 roci z iniciativi bagatih yevreyiv buv zbudovanij yevrejskij shpital pl roztashovanij na vulici Lyubartovskij pl 81 Stanom na 1939 rik vin buv najsuchasnishoyu likarneyu v togochasnij Polshi U 1862 roci bulo vidano dekret yakij zrivnyuvav u pravah yevreyiv ta neyevreyiv Polskogo carstva vnaslidok chogo yevrejska elita pochala zaselyatisya v centri mista ta na Krakivskomu peredmisti pl U 1865 roci v Lyublini zhilo vzhe 12 992 yudeyi sho stanovilo 59 2 vsogo naselennya mista Todi zh z yavivsya prosharok yevrejskoyi inteligenciyi yaka prihilno stavilasya do kulturnoyi asimilyaciyi z polskim naselennyam Odnak bilshist spilnoti stanovili bidni z nizkim rivnem osviti religijni ta majzhe cilkom vidirvani vid polskoyi kulturi yevreyi yaki yak i yih predki prodovzhuvali meshkati navkolo zamku 1 Naprikinci XIX stolittya v Lyublini diyali 43 hederi 1900 1939red Kinec XIX i pochatok XX stolittya oznamenuvavsya znachnim rozvitkom yevrejskoyi nauki politiki kulturnogo zhittya Same todi rizni suspilni grupi hasidski spilnoti ta profesijni organizaciyi pochali vidkrivati vlasni privatni bozhnici Taki sinagogi najchastishe rozmishuvalisya na pershih poverhah kam yanic abo v oficinah U 1908 roci viniklo yevrejske gromadsko kulturne tovaristvo Ha Zomir a u 1910 roci tovaristvo poshirennya yevrejskoyi movi ta kulturi Chowej Sfos Ewer Diyachi Ga Zomiru u 1908 roci vidkrili vlasnu sinagogu na vulici Ribnij 8 Vid 1915 roku Lyublin buv okupovanij Avstro Ugorskoyu armiyeyu Nova vlada liberalno stavilas do yevreyiv U 1916 roci pochala vihoditi persha yevrejska gazeta polskomovna Mysl Zydowska ukr Yevrejska dumka 1 U 1917 roci do skladu lyublinskogo kagalu uvijshov venyavskij kagal nbsp Mayer Yeguda Shapiro Pislya zakinchennya I Svitovoyi vijni i otrimannya Polsheyu nezalezhnosti nastav najbilshij v istoriyi rozvitok yevrejskogo zhittya v Lyublini Vidkrito kilka shkil chislenni organizaciyi amatorski teatri biblioteki ta kulturni klubi Vidkrivalis i rizni virobnictva U 1921 roci vidbuvsya chergovij perepis naselennya Yevrejsku nacionalnist zadeklaruvali blizko 56 meshkanciv Lyublina Protyagom nastupnih rokiv unaslidok prirodnogo prirostu ta emigracijnih procesiv yih vidsotok zmenshuvavsya U 1931 roci tut prozhivalo 38 937 yevreyiv tobto 34 6 vid zagalnoyi kilkosti lyublinyan U 1930 roci z iniciativi Mayera Shapira en vidbulos urochiste vidkrittya Lyublinskoyi yeshivi najbilshoyi ta najprestizhnishoyi shkoli rabiniv u sviti V yiyi korpusi rozmishuvalasya sinagoga pl biblioteka z bagatoyu kolekciyeyu knig 22 tisyachi pozicij perevazhno rabinichna literatura i periodiki 10 tisyach V pidvali bula najkoshernisha z usih koshernih mikv na sviti U 1930 roci pomer cadik Izrael Ejger pl nastupnikom yakogo stav jogo molodshij brat Solomon Ejger pl Vin zhe pislya smerti Mayera Shapira stav rektorom Yeshivi Hahmej Lyublin U 1936 roci z iniciativ Bundu rozpochalos budivnictvo Yevrejskogo narodnogo domu pl ale jogo sporudzhennya perervala II Svitova vijna Pered vijnoyu v Lyublini meshkalo 42 830 yudeyiv sho stanovilo 31 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv Lyublina Yevrejskij kagal mav u svoyemu rozporyadzhenni tri cvintari odinadcyat sinagog likarnyu dvi mikvi kilka desyatkiv shkil v tomu chisli Talmud Tora i Yavna biblioteku Tarbutu ta nizku inshih ustanov Okrim togo diyalo she blizko 100 privatnih bozhnic Vidavalasya shodenna gazeta Lubliner Togblat II Svitova vijnared nbsp Yevreyi z lyublinskogo getto 30 grudnya 1939 roku nbsp Znishennya yevrejskogo kvartalu gitlerivcyami u 1942 43 rokah Pid chas II Svitovoyi vijni pislya vtorgnennya nimeckih vijsk do Lyublina pochalisya masovi peresliduvannya osib yevrejskogo pohodzhennya U sichni 1940 roku stvoreno Yudenrat yakij ocholiv Mark Alten pol Mark Alten U berezni 1941 roku nacisti organizuvali getto na teritoriyi yevrejskogo kvartalu V nomu perebuvali 34 tisyachi yevreyiv Krim togo u misti diyali she 6 menshih taboriv a v peredmisti velicheznij konctabir Majdanek Vnaslidok zaboroni na masovi bogosluzhinnya v sinagozi Magarshala znahodivsya pritulok dlya ubogih i pereselenciv a takozh yidalnya dlya bidnyakiv V Yeshivi rozmistilasya shtab kvartira vijskovoyi zhandarmeriyi Bilshist knig iz bagatoyi kolekciyi Yeshivi buli u 1940 roci publichno spaleni nacistami Najdorozhchi vidannya voni perenesli do miskoyi biblioteki im Lopachinskogo i muzeyu Podalsha dolya tih knig malovidoma Dramatichna dolya chekala i na budinok Yevrejskoyi likarni Z nogo vivezli usyu cinnu medichnu aparaturu a 27 bereznya 1942 roku gitlerivci vbili vsih paciyentiv i chastinu personalu zakladu Na mezhi bereznya ta kvitnya 1942 roku blizko 30 tisyach osib bulo vivezeno do Belzheckogo taboru smerti a 4 tisyachi do Majdanu Tatarskogo Nastupnu veliku vinishuvalnu akciyu provedeno u veresni 1942 roku koli nimci rozstrilyali na misci blizko 2000 lyudej Nastupnu v yakij zaginulo ponad 1800 osib u zhovtni togo zh roku Ostannih lyublinskih yevreyiv bulo vivezeno do Majdanku v listopadi 1942 roku Togo zh roku gitlerivci pidirvali sinagogu Magarshala vid yakoyi zalishilisya odni ruyini ta bima rozibrani v povoyennij chas Protyagom 1942 1943 rokiv nimci provodili fizichne rujnuvannya yevrejskogo getto vikoristovuyuchi dlya cogo pracyu v yazniv z konctaboru na Majdanku Pid chas okupaciyi zaginula znachna chastina yevrejskoyi spilnoti Lyublina okrim togo nacisti znishili bilshist yiyi kulturnoyi ta materialnoyi spadshini 1944 1989red Pislya togo yak u 1944 roci Lyublin zajnyali radyanski vijska tut bulo sformovano pershu pislyavoyennu yevrejsku organizaciyu Centralnij komitet polskih yevreyiv Meta komitetu polyagala na reyestraciyi ta dopomozi yevreyam yaki perezhili Golokost Nezabarom vinik sirotinec dlya ditej sho vizhili v Majdanku U 1945 roci v Lyublini prozhivalo 4553 yevreyiv ale ce chislo shvidko zmenshuvalosya vnaslidok masovoyi emigraciyi do novovinikloyi derzhavi Izrayil Pislya Keleckogo pogromu 4 lipnya 1946 viyizd yevreyiv iz Polshi suttyevo priskorivsya 1 Cherez suttyeve zmenshennya kilkosti yevrejskogo naselennya v misti u 1949 roci bulo zachineno pochatkovu shkolu Poalej Syjon Monumentalnij budinok kolishnoyi Yeshivi Hahmej Lyublin zajnyala Medichna akademiya i do 2005 roku vikoristovuvala jogo yak Collegium Maius V Yevrejskij likarni organizovano ginekologichno pologovu kliniku a Novij yevrejskij cvintar bulo podileno na dvi chastini plosheyu 3 5 gektari kozhen vnaslidok budivnictva dorogi cherez jogo seredinu nbsp Ruyini Yevrejskoyi bashti U 1954 roci za rozporyadzhennyam miskoyi vladi buli do kincya rozibrani ruyini sinagogi Magarshala Yedinoyu diyuchoyu sinagogoyu na toj chas bula bozhnicya Hevra Nosim pl U 1984 roci vnaslidok vidsutnosti minyanu tut bulo pripineno bogosluzhinnya yak subotni tak i svyatkovi U 1987 roci yiyi bulo vidremontovano i epizodichno pochali vikonuvatisya religijni obryadi V golovnij zali utvoreno Palatu pam yati yevreyiv Lyublina v yakij predstavleni predmeti dlya bogosluzhin fotografiyi dokumenti stari knigi tablici pam yati polyakiv yaki dopomagali yevreyam pid chas nimeckoyi okupaciyi ta inshi cikavi eksponati Suttyeve zmenshennya kilkosti yevreyiv u Lyublini vidbulosya pislya podij u berezni 1968 roku Pripinila svoyu diyalnist nizka tovaristv i organizacij U misti zalishilos lishe kilka desyatkiv yevreyiv Naprikinci 1980 h rokiv Novij yevrejskij cvintar vzyala pid opiku Fundaciya Sari i Manfreda Frenkliv U 1989 roci jogo bulo vneseno do reyestru pam yatok Takozh bulo zbudovano primishennya z Palatoyu pam yati ta malenku bozhnicyu pl Todi zh na bilshosti zberezhenih ob yektiv yevrejskoyi kulturnoyi spadshini buli pochepleni specialni informacijni tablici Pislya 1989red Vid 1990 h rokiv kulturne ta religijne zhittya lyublinskih yevreyiv yakih u 1990 roci tut zhilo lishe 10 povoli vidrodzhuyetsya Yevrejska spilnota zustrichalasya pid chas religijnih svyat v Palati pam yati yevreyiv Lyublina Provodilis regulyarni kursi ivritu yak dlya osib yevrejskogo pohodzhennya tak i dlya prosto zacikavlenih V primishennyah Palati pam yati vidbuvalis vistavki ta ekspoziciyi na temi sho stosuyutsya lyublinskoyi yevrejskoyi spilnoti 29 chervnya 2001 roku bulo vidkrito Shlyah pam yati lyublinskih yevreyiv pl pol Szlak Pamieci Zydow Lubelskich Trasa dovzhinoyu dva z polovinoyu kilometri prolyagaye povz 13 ob yektiv ta misc pov yazanih iz istoriyeyu yevrejskoyi obshini Lyublina Shlyah rozpochinayetsya bilya Zamkovogo pagorba de ranishe znahodivsya yevrejskij kvartal a zakinchuyetsya bilya Brami Grodskoyi v Staromu misti de bula mezha cogo kvartalu nbsp Yeshiva u 2006 roci Suttyevij rozvitok yevrejskoyi spilnoti Lyublina rozpochavsya vid 2003 roku koli miscevij kagal pl otrimav pravo vlasnosti na Yeshivu Hahmej Lyublin i stav provoditi remont sporudi 22 sichnya 2006 roku v odnomu z menshih primishen na pershomu poversi Yeshivi odrazu pislya perenesennya do budivli kabinetiv lyublinskoyi filiyi varshavskogo kagalu bulo vidkrito timchasovu molitovnu zalu pl Vid momentu stvorennya i do chasu urochistogo vidkrittya golovnoyi sinagogi v Yeshivi pl same vona vikoristovuvalasya miscevoyu spilnotoyu dlya bogosluzhin 11 lyutogo 2007 roku v Yeshivi bula povtorno vidkrita sinagoga yaka sluzhit yak miscevim yevreyam tak i hasidam ta yevrejskim turistam yaki vidviduyut misto V zalah sho primikayut do sinagogi mozhna pobachiti ekspoziciyu yaka pokazuye istoriyu Yeshivi ta rozpovidaye pro yiyi zasnovnika rabina Mayera Shapira Stanom na 2007 rik v Lyublini prozhivalo ponad 20 yevreyiv i yih kilkist povoli zbilshuvalas Kerivnikom lyublinskogo kagalu ye Roman Litman pol Roman Litman Ob yekti pov yazani z yevreyami Lyublina sho isnuyut doteperred nbsp Brama Grodska Sinagoga Hevra Nosim pl odna z troh diyuchih sinagog mista Znahoditsya v budinku po vulici Lyubartovskij 10 Yeshivas Hahmej Lyublin zasnovana rabinom Mayerom Yegudoyu Shapirom u 1930 roci i bula najbilshoyu talmudichnoyu shkoloyu svitu Znahoditsya na vulici Lyubartovskij 85 Yevrejskij shpital pl likarnya sho ranishe nalezhala yevrejskij spilnoti Zaraz tut roztashovuyetsya pologovo ginekologichna klinika Znahoditsya na vulici Lyubartovskij 81 Yevrejskij narodnij dim pl zbudovanij protyagom 1936 1939 rokiv z iniciativi Bundu organizaciyi livogo spryamuvannya Znahoditsya na rozi vulic Chvartek i Shkolnoyi Yevrejskij dim starciv i sirit pl u nomu roztashovuvalis primishennya priznacheni yak dlya sirit tak i dlya starciv Krim togo tut buli kabineti Lyublinskogo kagalu Znahoditsya na vulici Grodskij 11 Brama Grodska yaka takozh nazivalas Zhidivskoyu bramoyu protyagom stolit vidokremlyuvala yevrejsku chastinu mista vid hristiyanskoyi Starij yevrejskij cvintar pl najstarishij yevrejskij cvintar v Lyublini ta odin iz najstarishih v Polshi Roztashovuyetsya na vulici Syennij Novij yevrejskij cvintar pl yedinij diyuchij yevrejskij cvintar mista Roztashovanij na vulici Valechnih Budinok Centralnogo komitetu yevreyiv u Polshi ta Voyevodskogo komitetu yevreyiv u Lyublini na rozi vulic Ribnoyi i Novoribnoyi Do 1945 roku tut roztashovuvavsya Centralnij komitet yevreyiv u Polshi a protyagom 1945 1949 rokiv Voyevodskij komitet yevreyiv u Lyublini Memorialna tablicya na misci de ranishe stoyala sinagoga Magarshala Znahoditsya na Aleyi Tisyacholittya bilya zamku Memorialna tablicya iz planom kolishnogo yevrejskogo kvartalu Znahoditsya na Zamkovij ploshi Memorialna tablicya na zamku na chest osib strachenih v nomu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pl Memorialna tablicya na chest cadika Yakuba Ichaka Gorovica pl Znahoditsya na budinku na Zamkovij ploshi 10 Pam yatnik zhertv lyublinskogo getto vidkritij u 1962 roci Ruyini Zhidivskoyi bashti oboronnoyi sporudi yakoyu jmovirno opikuvalis yevreyi Okremi vidatni predstavniki yevrejskoyi spilnoti Lyublinared nbsp Anna Langfus nbsp Kazimezh Dolni na kartini Simhe Trahtera Yakub Ichak Gorovic pl 1745 1815 hasidskij rabin ochilnik hasidskogo ruhu Yeguda Lejb Ejger pl 1813 1888 rabin lyublinskij cadik zasnovnik hasidskoyi dinastiyi z Lyublina pl Abragam Ejger pl 1847 1914 rabin i vchenij protyagom 1882 1914 rokiv lyublinskij cadik Izrael Ejger pl pom 1930 rabin i vchenij protyagom 1914 1930 rokiv lyublinskij cadik Shlomo Ejger pl 1871 1942 rabin i vchenij protyagom 1930 1942 rokiv lyublinskij cadik Shlomo Luriya 1510 1574 ashkenazijskij rabin znavec i komentator Galahi i Talmudu Mayer Shapiro en 1887 1933 lyublinskij rabin zasnovnik Yeshivi Hahmej Lyublin Francishka Arnshtajnova 1865 1942 poetka Marek Arnshtajn pl 1855 1930 likar vidatnij gromadskij ta politichnij diyach Malvina Meyerson pl 1839 1921 avtorka nizki povistej polskoyu movoyu Emil Meyerson pl 1859 1933 filosof Anna Langfus pl 1920 1966 francuzka pismennicya laureat Gonkurivskoyi premiyi 1962 roku Shalom Shahna pl 1510 1558 lyublinskij rabin vidomij talmudist i vchenij Simhe Trahter 1893 1942 hudozhnik Cvi Girsh ben Zahariya Mendel pl pom 1690 rabin i vchenij Yeguda Lejbel ben Meyir Ashkenazi pl pom 1597 vidomij talmudist i vchenij Shloma Gershengorn pl 1888 1953 likar gromadskij diyach chlen Bundu Saul Val pl 1541 1617 za legendoyu odnodennij korol Polshi Yakiv Honigsman 1922 2008 radyanskij ta ukrayinskij ekonomist ta istorik Yevrejskij Lyublin v kulturired Isaak Bashevis Zinger laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi u svoyih tvorah regulyarno pidnimav temu dovoyennogo Lyublina Detalnij obraz mista povstav u jogo povisti Charivnik iz Lyublina Sered pismennikiv sho pisali na temu yevrejskogo Lyublina Martin Buber Gog i Magog 2 Alfred Deblin Podorozh Polsheyu Yirzhi Langer en Dev yat bram do tayemnic hasidiv nizka inshih avtoriv 1 Kulinarnoyu vizitivkoyu Lyublina stav cebulyazh yakij pohodit iz yevrejskoyi kuhni 3 Div takozhred Vaad yevreyiv Koroni Istoriya yevreyiv u PolshiPrimitkired a b v g d e zh i Marta Kubiszyn Adam Kopciowski Sladami Zydow Lubelszczyzna Lublin Petit s k 2011 488 p ISBN 83 922720 3 x pol Martin Buber Gog i Magog Per z angl Kiyiv Duh i litera 2008 ISBN 978 966 378 076 4 Lubelski cebularz pod ochrona Unia juz go zarejestrowala Dziennik Wschodni 5 sierpnia 2014 Arhiv originalu za 08 03 2015 Procitovano 08 03 2015 pol Dzherelared Alina Cala Hanna Wegrzynek Gabriela Zalewska Historia i kultura Zydow polskich Slownik Warszawa Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne 2000 ISBN 83 02 07813 1 pol Andrzej Trzcinski Sladami zabytkow kultury zydowskiej na Lubelszczyznie Lublin 1990 pol Posilannyared Historia lubelskich Zydow Teatr NN Leksykon Lublin Arhivovano 12 listopada 2014 u Wayback Machine pol Zydzi w Lublinie Brama Pamieci Teatr NN Arhivovano 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya yevreyiv u Lyublini amp oldid 40474907