Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Privilegium de non tolerandis Judaeis укр привілей неприйняття євреїв привілей який надавався з шістнадцятого по кінець

Privilegium de non tolerandis Judaeis

Privilegium de non tolerandis Judaeis

Privilegium de non tolerandis Judaeis (укр. привілей неприйняття євреїв) — привілей, який надавався з шістнадцятого по кінець вісімнадцятого століття окремим з королівських міст. Він забороняв євреям проживати в місті, якого стосувався документ, володіти в ньому нерухомістю, а також забороняв їм входити в місто (за винятком окремих днів; зазвичай — торгів та ярмарків). Починаючи від шістнадцятого століття, цей привілей надавали правителі Речі Посполитої та деяких інших європейських країн, зокрема Австрії. Окремі єврейські квартали у Польщі та Литві отримували аналогічний privilegium de non tolerandis Christianis. Обидва привілеї надавалися тільки для королівських міст; у приватних містах євреї мали повну свободу економічної діяльності.

image
План міста Казімєж під Краковом, в якому знаходився єврейський квартал із de non tolerandis Christianis, а також частина Кракова, що мала de non tolerandis Judaeis (XV століття)

Привілеї

Privilegium de non tolerandis Judaeis

Заборона не поширювалася на королівських [pl] і володіючих окремими привілеями великих банкірів, лікарів тощо. Також вона не стосувалась маєтків міської шляхти, так званих юридик та резиденцій магнатів (як світських, так і духовенства).

Такий привілей, за задумом, мусив призводити до виселення євреїв із міст за межі міських мурів. Він отримувався найчастіше завдяки зусиллям християнських городян, в основному ремісників і купців із середнім рівнем доходу, задля усунення своїх єврейських конкурентів. На практиці привілей регулярно свідомо порушувався. Наприклад, євреї орендували приміщення для проживання, облаштування магазинів чи пунктів обміну валют. Міська влада часто ігнорувала єврейських жителів, що проживали одразу за мурами або в юридиках. До прикладу, в юридиці у Вільнюсі було засновано кагал і побудовано дерев'яну синагогу, а у 1633 році — Велику Синагогу. De non tolerandis Judaeis іноді прописувався окремим пунктом в статуті міста, і міські патриції, які часто користувалися послугами єврейських банкірів та вели з ними бізнес, регулярно його відміняли чи повертали, використовуючи як форму тиску на єврейських підприємців.

Такі документи протягом певного періоду своєї історії мали, серед іншого, Гданськ (до 1620 року), Варшава, Краків, Люблін, Радом і Бяла. Від чотирнадцятого століття на території всього Мазовецького князівства і здобутої під час Тринадцятирічної війни Королівської Пруссії євреям теж було заборонено поселятися. В шістнадцятому столітті на загальну кількість у більш ніж 1300 міст було видано кілька десятків привілеїв, але вже в 1820 році у Царстві Польському 90 із 452 польських міст (близько 20 %) мали такі заборони

Privilegium de non tolerandis Christianis

Єврейські квартали в Речі Посполитій отримували протилежні привілеї — De non tolerandis Christianis (укр. [привілей] неприйняття християн). Такий акт отримали кілька кагалів на території Корони Королівства Польського, значно частіше вони видавалися у Великому князівстві Литовському. Король Сигізмунд II Август видав у 1568 році заборону на поселення християн в єврейському кварталі Казімєж поблизу Кракова і в [pl]. У 1633 році привілей отримав єврейський квартал Познані. Станом на 1645 рік de non tolerandis Christianis мали щонайменше 28 єврейських громад у Великому князівстві Литовському.

Наслідки

Oppidum Judaeorum

Результатом спроб витіснити єврейське населення зі сфери торгівлі та послуг представниками християнського середнього класу стала розбудова на початку сімнадцятого століття єврейських містечок, званих латиною Oppidum Judaeorum. Як правило, в них мешкали від декількох десятків до декількох сотень людей. Виникали вони як у передмістях, так і на відстані декількох кілометрів від міста. Їх жителі кожен день працювали і торгували вдома, але у визначені торгові дні приходили в сусідні великі міста. До прикладу, євреї Казімєжа торгуювали в Кракові, з Пшитика в Радомі, зі Сважендза в Познані, з Розпші в Пйотркуві, зі [pl], [pl], [pl] і [pl] — у Гданську. З'явилися аналогічні великі єврейські поселення в Опатуві, Самборі, Дрогобичі, Снятині, а також у передмістях Яворова, Ряшева і Ярослава.

Міграція і демографія

Іншим наслідком надання містам такого привілею стала пришвидшена міграція євреїв на східні землі Речі Посполитої — до латифундій магнатів, а також до їх приватних міст (наприклад, Бродів, Дубного, Кротошина, Лешного, Меджибожа, Острога, Пінчува, Заслава, Замостя або Жовкви). Таких міст було в два рази більше, ніж королівських, а в їх межах діяльність євреїв не обмежувалася. Вони могли брати участь у всіх сферах економічного життя регіону. Незабаром після прибуття євреїв вони стали переважати серед релігійних та етнічних меншин (наприклад, вірменів, італійців, німців, шотландців). Викуповуючи на доручення можновладців землю в шляхти, суттєво допомогли перетворити республіку в олігархію. У той час як на 1648 рік у приватних маєтках східних воєводств кількість євреїв оцінювалася у 200—500 тис. осіб (причому перше число здається більш правдоподібним), то в містах і державних маєтках їх кількість стрімко скорочувалася: від 25-30 тис. осіб на початку шістнадцятого століття до 13 тисяч у 1579 році, а в 1613—1630 роках — тільки 3000 осіб по всій Речі Посполитій.

Примітки

  1. Gelber, N. (red.) (2007). Austria. Encyclopadia Judaica. Архів оригіналу за 14.03.2015. Процитовано 18 березня 2015.(пол.)
  2. Maria Piechotka, Kazimierz Piechotka: Oppidum Judaeorum. Żydzi w przestrzeni miejskiej dawnej Rzeczypospolitej. Warszawa: Krupski i S-ka, 2004, ss. 36–48. . (пол.)
  3. Jaroslav Miller: Urban societies in East-Central Europe: 1500—1700. Ashgate 2008. [Процитовано 18 березня 2015](англ.)
  4. Eleonora Bergman: The Rewir or Jewish district and the Eyruv«Studia Judaica» 5, 2002. — № 1(9).(англ.)
  5. Artur Eisenbach: Kwestia równouprawnienia Żydów w Królestwie Polskim. Warszawa. — 1972.(пол.)
  6. Nietolerowani, ale obecni. Rzeczpospolita. 12.05.2008. Архів оригіналу за 14.03.2015. Процитовано 18 березня 2015.(пол.)
  7. Gedeon. Dzieje Żydów w Polsce – Dzieje nowożytne (do rozbiorów). Процитовано 18 березня 2015.
  8. Andrzej Trzciński. Śladami zabytków kultury żydowskiej na Lubelszczyźnie. Teatr NN. Процитовано 18 березня 2015.(пол.)
  9. Jerzy Tomaszewski (red.): Żydzi w Polsce. Dzieje i kultura. Leksykon. Warszawa: Cyklady, 2001. . 
  10. Antony Polonsky. Poland before 1795. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. Процитовано 18 березня 2015.(англ.)
  11. Iwo Cyprian Pogonowski. I Rzeczpospolita Polska. Późne Odrodzenie. Ilustrowana historia Polski. Процитовано 18 березня 2015.(пол.)
  12. Zofia Borzymińska: Studia z dziejów Żydów w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 1995, ss. 14–26, 32. . (пол.)
  13. Jakub Petelewicz. Dzieje Żydów w Polsce (PDF). zydziwpolsce.edu.pl. Процитовано 18 березня 2015.(пол.)
  14. Michał Tyrpa (13 липня 2007). Żydowska autonomia w dawnej Polsce. wiadomości24.pl. Процитовано 218 березня 2015.(пол.)
  15. Henryk Wisner: Opodatkowanie żydów. W: Rzeczpospolita Wazów. T. 2. Warszawa: Polska Akademia Nauk, 2004, ss. 74–75. . (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Privilegium de non tolerandis Judaeis ukr privilej neprijnyattya yevreyiv privilej yakij nadavavsya z shistnadcyatogo po kinec visimnadcyatogo stolittya okremim z korolivskih mist Vin zaboronyav yevreyam prozhivati v misti yakogo stosuvavsya dokument voloditi v nomu neruhomistyu a takozh zaboronyav yim vhoditi v misto za vinyatkom okremih dniv zazvichaj torgiv ta yarmarkiv Pochinayuchi vid shistnadcyatogo stolittya cej privilej nadavali praviteli Rechi Pospolitoyi ta deyakih inshih yevropejskih krayin zokrema Avstriyi Okremi yevrejski kvartali u Polshi ta Litvi otrimuvali analogichnij privilegium de non tolerandis Christianis Obidva privileyi nadavalisya tilki dlya korolivskih mist u privatnih mistah yevreyi mali povnu svobodu ekonomichnoyi diyalnosti Plan mista Kazimyezh pid Krakovom v yakomu znahodivsya yevrejskij kvartal iz de non tolerandis Christianis a takozh chastina Krakova sho mala de non tolerandis Judaeis XV stolittya PrivileyiPrivilegium de non tolerandis Judaeis Zaborona ne poshiryuvalasya na korolivskih pl i volodiyuchih okremimi privileyami velikih bankiriv likariv tosho Takozh vona ne stosuvalas mayetkiv miskoyi shlyahti tak zvanih yuridik ta rezidencij magnativ yak svitskih tak i duhovenstva Takij privilej za zadumom musiv prizvoditi do viselennya yevreyiv iz mist za mezhi miskih muriv Vin otrimuvavsya najchastishe zavdyaki zusillyam hristiyanskih gorodyan v osnovnomu remisnikiv i kupciv iz serednim rivnem dohodu zadlya usunennya svoyih yevrejskih konkurentiv Na praktici privilej regulyarno svidomo porushuvavsya Napriklad yevreyi orenduvali primishennya dlya prozhivannya oblashtuvannya magaziniv chi punktiv obminu valyut Miska vlada chasto ignoruvala yevrejskih zhiteliv sho prozhivali odrazu za murami abo v yuridikah Do prikladu v yuridici u Vilnyusi bulo zasnovano kagal i pobudovano derev yanu sinagogu a u 1633 roci Veliku Sinagogu De non tolerandis Judaeis inodi propisuvavsya okremim punktom v statuti mista i miski patriciyi yaki chasto koristuvalisya poslugami yevrejskih bankiriv ta veli z nimi biznes regulyarno jogo vidminyali chi povertali vikoristovuyuchi yak formu tisku na yevrejskih pidpriyemciv Taki dokumenti protyagom pevnogo periodu svoyeyi istoriyi mali sered inshogo Gdansk do 1620 roku Varshava Krakiv Lyublin Radom i Byala Vid chotirnadcyatogo stolittya na teritoriyi vsogo Mazoveckogo knyazivstva i zdobutoyi pid chas Trinadcyatirichnoyi vijni Korolivskoyi Prussiyi yevreyam tezh bulo zaboroneno poselyatisya V shistnadcyatomu stolitti na zagalnu kilkist u bilsh nizh 1300 mist bulo vidano kilka desyatkiv privileyiv ale vzhe v 1820 roci u Carstvi Polskomu 90 iz 452 polskih mist blizko 20 mali taki zaboroni Privilegium de non tolerandis Christianis Yevrejski kvartali v Rechi Pospolitij otrimuvali protilezhni privileyi De non tolerandis Christianis ukr privilej neprijnyattya hristiyan Takij akt otrimali kilka kagaliv na teritoriyi Koroni Korolivstva Polskogo znachno chastishe voni vidavalisya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Korol Sigizmund II Avgust vidav u 1568 roci zaboronu na poselennya hristiyan v yevrejskomu kvartali Kazimyezh poblizu Krakova i v pl U 1633 roci privilej otrimav yevrejskij kvartal Poznani Stanom na 1645 rik de non tolerandis Christianis mali shonajmenshe 28 yevrejskih gromad u Velikomu knyazivstvi Litovskomu NaslidkiOppidum Judaeorum Rezultatom sprob vitisniti yevrejske naselennya zi sferi torgivli ta poslug predstavnikami hristiyanskogo serednogo klasu stala rozbudova na pochatku simnadcyatogo stolittya yevrejskih mistechok zvanih latinoyu Oppidum Judaeorum Yak pravilo v nih meshkali vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten lyudej Vinikali voni yak u peredmistyah tak i na vidstani dekilkoh kilometriv vid mista Yih zhiteli kozhen den pracyuvali i torguvali vdoma ale u viznacheni torgovi dni prihodili v susidni veliki mista Do prikladu yevreyi Kazimyezha torguyuvali v Krakovi z Pshitika v Radomi zi Svazhendza v Poznani z Rozpshi v Pjotrkuvi zi pl pl pl i pl u Gdansku Z yavilisya analogichni veliki yevrejski poselennya v Opatuvi Sambori Drogobichi Snyatini a takozh u peredmistyah Yavorova Ryasheva i Yaroslava Migraciya i demografiya Inshim naslidkom nadannya mistam takogo privileyu stala prishvidshena migraciya yevreyiv na shidni zemli Rechi Pospolitoyi do latifundij magnativ a takozh do yih privatnih mist napriklad Brodiv Dubnogo Krotoshina Leshnogo Medzhibozha Ostroga Pinchuva Zaslava Zamostya abo Zhovkvi Takih mist bulo v dva razi bilshe nizh korolivskih a v yih mezhah diyalnist yevreyiv ne obmezhuvalasya Voni mogli brati uchast u vsih sferah ekonomichnogo zhittya regionu Nezabarom pislya pributtya yevreyiv voni stali perevazhati sered religijnih ta etnichnih menshin napriklad virmeniv italijciv nimciv shotlandciv Vikupovuyuchi na doruchennya mozhnovladciv zemlyu v shlyahti suttyevo dopomogli peretvoriti respubliku v oligarhiyu U toj chas yak na 1648 rik u privatnih mayetkah shidnih voyevodstv kilkist yevreyiv ocinyuvalasya u 200 500 tis osib prichomu pershe chislo zdayetsya bilsh pravdopodibnim to v mistah i derzhavnih mayetkah yih kilkist strimko skorochuvalasya vid 25 30 tis osib na pochatku shistnadcyatogo stolittya do 13 tisyach u 1579 roci a v 1613 1630 rokah tilki 3000 osib po vsij Rechi Pospolitij PrimitkiGelber N red 2007 Austria Encyclopadia Judaica Arhiv originalu za 14 03 2015 Procitovano 18 bereznya 2015 pol Maria Piechotka Kazimierz Piechotka Oppidum Judaeorum Zydzi w przestrzeni miejskiej dawnej Rzeczypospolitej Warszawa Krupski i S ka 2004 ss 36 48 ISBN 83 86117 54 0 pol Jaroslav Miller Urban societies in East Central Europe 1500 1700 Ashgate 2008 Procitovano 18 bereznya 2015 angl Eleonora Bergman The Rewir or Jewish district and the Eyruv Studia Judaica 5 2002 1 9 angl Artur Eisenbach Kwestia rownouprawnienia Zydow w Krolestwie Polskim Warszawa 1972 pol Nietolerowani ale obecni Rzeczpospolita 12 05 2008 Arhiv originalu za 14 03 2015 Procitovano 18 bereznya 2015 pol Gedeon Dzieje Zydow w Polsce Dzieje nowozytne do rozbiorow Procitovano 18 bereznya 2015 Andrzej Trzcinski Sladami zabytkow kultury zydowskiej na Lubelszczyznie Teatr NN Procitovano 18 bereznya 2015 pol Jerzy Tomaszewski red Zydzi w Polsce Dzieje i kultura Leksykon Warszawa Cyklady 2001 ISBN 83 86 85958 X Antony Polonsky Poland before 1795 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Procitovano 18 bereznya 2015 angl Iwo Cyprian Pogonowski I Rzeczpospolita Polska Pozne Odrodzenie Ilustrowana historia Polski Procitovano 18 bereznya 2015 pol Zofia Borzyminska Studia z dziejow Zydow w Polsce Warszawa Wydawnictwo DiG 1995 ss 14 26 32 ISBN 83 85888 79 9 pol Jakub Petelewicz Dzieje Zydow w Polsce PDF zydziwpolsce edu pl Procitovano 18 bereznya 2015 pol Michal Tyrpa 13 lipnya 2007 Zydowska autonomia w dawnej Polsce wiadomosci24 pl Procitovano 218 bereznya 2015 pol Henryk Wisner Opodatkowanie zydow W Rzeczpospolita Wazow T 2 Warszawa Polska Akademia Nauk 2004 ss 74 75 ISBN 83 89 72902 4 pol

Дата публікації:
Топ