Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія герцогства Курляндії і Семигалії
Курляндія до утворення герцогства
До німецької колонізації
Першим населенням на території сучасної Латвії, включаючи Курляндію, були фінські племена. У 2500 — 2000 роках до н.е. на півдні й заході Курляндії оселилися індоєвропейці — стародавні балти, прямі предки сучасних латишів і литовців. На початку нашої ери балти зайняли терени усієї Курляндії на південь від річки Західна Двіна (Даугава, Дюна) і південну частину східної Лівонії. Лише невелика територія на півночі Курляндії залишалася під контролем фінського народу лівів. На початку ІХ ст. балти окупували усі землі сучасної Латвії, за винятком Західної Лівонії і Північної Курляндії. Вони відтіснили фінські племена на північ до Естонії. Частина лівів, які лишилися були асимільовані латиськими племенами — куршами, земгалами і селами.
Курші, що дали назву Курляндії, мешкали на заході цього регіону, земгали — в центрі (у Семигалії), а сели — на крайньому сході (в Селії). Вони займали південні береги Двіни, на північ від якої жили латгали і летти. Балти займалися землеробством і скотарством; ліви ж практикували, переважно мисливство і рибальство. Балтійські й фінські суспільства були стратифікованими, мали знать, вільних і рабів. Центрами політичного життя слугували укріплені городища. Найбільш передовими були земгали і курші, які на ХІІІ ст. утворили надродові племінні союзи. Їх очолювали вожді або князі, яких німецькі хроніки називали «королями» (лат. reges).
У ІХ—ХІІ ст. фіни і балти, особливо курші, часто контактували із вікінгами. Останні заснували ряд фортифікованих поселень на берегах Курляндії, що були центрами торгівлі місцевим бурштином і транзитними пунктами на шляху до Дніпра і акваторії Чорного моря. Курші ж намагалися витіснити вікінгів з регіону і здійснювали напади на Готланд, Данію, Швецію, а в ХІІ—ХІІІ ст. грабували скандинавські й німецькі купецькі судна в Балтиці. Відомості про вікінгів у Курляндії знаходимо у праці архієпископа (870), який згадує, що 853 року курші звільнилися від щведського панування, відбили напад данців й згодом уклали мир зі шведами. Справу вікінгів у Курляндії і Семигалії продовжували їхні нащадки — руські князі. Зокрема, у «Повісті временних літ» згадується під 1107 роком невдалий похід полоцького князя Рогволода Всеславича з дружиною на земгалів, у якому загинуло 9 тисяч вояків.
Німецьке завоювання
У середині ХІІ ст. німецькі купці з Любека і Бремена стали часто прибувати до гирла Західної Двіни. У 1163 році центром балтійської торгівлі став Вісбю на острові Готланд, де з'явилася велика німецька громада. Німецький бізнес інтенсивно і систематично проникав до Курляндії і Лівонії, так що 1195 року із ним уклали торговельну угоду новгородці.
Разом із купцями до Лівонії й Курляндії стали приїздити німецькі католицькі місіонери. Від 1180 року тут діяв перший єпископ-німець Майнгард, що був зацікавлений у наверненні місцевого населення. Проте його наступник єпископ Бертольд займався вже політичними питаннями: він сприяв німецькій колонізації краю і 1198 року вперше закликав до нього хрестоносців.
Курс Бертольда продовжив лівонський єпископ Альберт, властолюбний політик і хитрий дипломат. 1201 року він збудував Ригу як центр своїх володінь і наступного року заснував під своїм патронатом чернечо-лицарський Орден меченосців для їхнього захисту. Альберт прагнув створити на балтійському узбережжі свою єпископську державу й отримав титул імперського князя від імператора Священної Римської імперії. Проте він розсварився із лицарями ордену і магістром Фольквіном і, внаслідок втручання папи Іннокентія ІІІ, був змушений поступитися їм третиною усіх своїх земель. 1224 року, в союзі із данським королем Вальдемаром ІІ, Альберт приєднав до свого Маріанського князівства частину Естонії. 1346 року данський король Вальдемар IV продав решту естонських володінь німцям.
До кінця ХІІ ст. німці із великими труднощами завойовували Курляндію і Семигалію. 1236 року латиські племена розбили Орден меченосців у битві при Сауле, що поставило під загрозу усе Маріанське князівство. Залишки меченосців та їхні володіння перебрав на себе Тевтонський орден із сусідньої Пруссії. Він створив у Лівонії свій окремий відділ знаний як Лівонський орден. 1267 року лицарі цього ордену остаточно підкорили куршів, а 1290 року, шляхом багаторічного терору, голоду і війни на тотальне винищення, витіснили землагів до Литви. Згодом Семигалію заселили латтгали з півночі.
Лівонська конфедерація
На XIV ст. Курляндія була поділена між Лівонським орденом, Ризьким і Курляндським єпископством. Разом із єпископствами Езеля, Дерпта і Ревеля вони становили так звану Лівонську конфедерацію під патронатом Святого Престолу та Священної Римської імперії. Ця конфедерація була формальним союзом і не мала спільного політичного керівництва. Єдиним представницьким органом усіх членів конфедерації був (сейм), де окрім депутатів Ордену і єпископств також засідали їхні васали, духовенство, і міщани з Риги, Дерпту і Ревеля. Хоча ландтаг не був законодавчим органом, на його засіданнях вирішувалися питання війни і миру, податків, релігійної політики тощо. Сесії проходили за головування ризького архієпископа чи лівонського магістра. Конфедерація не була монолітною: Орден і єпископи часто ворогували між собою за землеволодіння. Архієреї, які не мали військової сили, часто кликали на поміч сусідніх литовців і поляків.
Занепад конфедерації
Примітки
- Berkis, 1954, р. 1.
- Berkis, 1954, р. 2.
- Berkis, 1954, р. 3.
- Berkis, 1954, р. 4.
- Berkis, 1954, р. 5.
- Berkis, 1954, р. 6.
- Arbusov, 1918, S. 13—26.
- Berkis, 1954, р. 7.
- Berkis, 1954, р. 8.
- Berkis, 1954, р. 8—9.
- Berkis, 1954, р. 9.
- Berkis, 1954, р. 9—11.
Бібліографія
- Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Berkis, A. V. The history of the Duchy of Courland (1561—1795). Madison: University of Wisconsin, 1954. [1] [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya gercogstva Kurlyandiyi i SemigaliyiKurlyandiya do utvorennya gercogstvaDo nimeckoyi kolonizaciyi Dokladnishe Livi Kurshi Zemgali ta Seli Balti na pochatku HIII st Pershim naselennyam na teritoriyi suchasnoyi Latviyi vklyuchayuchi Kurlyandiyu buli finski plemena U 2500 2000 rokah do n e na pivdni j zahodi Kurlyandiyi oselilisya indoyevropejci starodavni balti pryami predki suchasnih latishiv i litovciv Na pochatku nashoyi eri balti zajnyali tereni usiyeyi Kurlyandiyi na pivden vid richki Zahidna Dvina Daugava Dyuna i pivdennu chastinu shidnoyi Livoniyi Lishe nevelika teritoriya na pivnochi Kurlyandiyi zalishalasya pid kontrolem finskogo narodu liviv Na pochatku IH st balti okupuvali usi zemli suchasnoyi Latviyi za vinyatkom Zahidnoyi Livoniyi i Pivnichnoyi Kurlyandiyi Voni vidtisnili finski plemena na pivnich do Estoniyi Chastina liviv yaki lishilisya buli asimilovani latiskimi plemenami kurshami zemgalami i selami Kurshi sho dali nazvu Kurlyandiyi meshkali na zahodi cogo regionu zemgali v centri u Semigaliyi a seli na krajnomu shodi v Seliyi Voni zajmali pivdenni beregi Dvini na pivnich vid yakoyi zhili latgali i letti Balti zajmalisya zemlerobstvom i skotarstvom livi zh praktikuvali perevazhno mislivstvo i ribalstvo Baltijski j finski suspilstva buli stratifikovanimi mali znat vilnih i rabiv Centrami politichnogo zhittya sluguvali ukripleni gorodisha Najbilsh peredovimi buli zemgali i kurshi yaki na HIII st utvorili nadrodovi pleminni soyuzi Yih ocholyuvali vozhdi abo knyazi yakih nimecki hroniki nazivali korolyami lat reges U IH HII st fini i balti osoblivo kurshi chasto kontaktuvali iz vikingami Ostanni zasnuvali ryad fortifikovanih poselen na beregah Kurlyandiyi sho buli centrami torgivli miscevim burshtinom i tranzitnimi punktami na shlyahu do Dnipra i akvatoriyi Chornogo morya Kurshi zh namagalisya vitisniti vikingiv z regionu i zdijsnyuvali napadi na Gotland Daniyu Shveciyu a v HII HIII st grabuvali skandinavski j nimecki kupecki sudna v Baltici Vidomosti pro vikingiv u Kurlyandiyi znahodimo u praci arhiyepiskopa 870 yakij zgaduye sho 853 roku kurshi zvilnilisya vid shvedskogo panuvannya vidbili napad danciv j zgodom uklali mir zi shvedami Spravu vikingiv u Kurlyandiyi i Semigaliyi prodovzhuvali yihni nashadki ruski knyazi Zokrema u Povisti vremennih lit zgaduyetsya pid 1107 rokom nevdalij pohid polockogo knyazya Rogvoloda Vseslavicha z druzhinoyu na zemgaliv u yakomu zaginulo 9 tisyach voyakiv Nimecke zavoyuvannya Dokladnishe Nimecka kolonizaciya Baltijski nimci Orden mechenosciv ta Livonskij orden Livoniya v 1260 roci Livonskij orden Rizke arhiyepiskopstvo Derptske yepiskopstvo Ezel Vikske yepiskopstvo Kurlyandske yepiskopstvo U seredini HII st nimecki kupci z Lyubeka i Bremena stali chasto pribuvati do girla Zahidnoyi Dvini U 1163 roci centrom baltijskoyi torgivli stav Visbyu na ostrovi Gotland de z yavilasya velika nimecka gromada Nimeckij biznes intensivno i sistematichno pronikav do Kurlyandiyi i Livoniyi tak sho 1195 roku iz nim uklali torgovelnu ugodu novgorodci Razom iz kupcyami do Livoniyi j Kurlyandiyi stali priyizditi nimecki katolicki misioneri Vid 1180 roku tut diyav pershij yepiskop nimec Majngard sho buv zacikavlenij u navernenni miscevogo naselennya Prote jogo nastupnik yepiskop Bertold zajmavsya vzhe politichnimi pitannyami vin spriyav nimeckij kolonizaciyi krayu i 1198 roku vpershe zaklikav do nogo hrestonosciv Kurs Bertolda prodovzhiv livonskij yepiskop Albert vlastolyubnij politik i hitrij diplomat 1201 roku vin zbuduvav Rigu yak centr svoyih volodin i nastupnogo roku zasnuvav pid svoyim patronatom chernecho licarskij Orden mechenosciv dlya yihnogo zahistu Albert pragnuv stvoriti na baltijskomu uzberezhzhi svoyu yepiskopsku derzhavu j otrimav titul imperskogo knyazya vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Prote vin rozsvarivsya iz licaryami ordenu i magistrom Folkvinom i vnaslidok vtruchannya papi Innokentiya III buv zmushenij postupitisya yim tretinoyu usih svoyih zemel 1224 roku v soyuzi iz danskim korolem Valdemarom II Albert priyednav do svogo Marianskogo knyazivstva chastinu Estoniyi 1346 roku danskij korol Valdemar IV prodav reshtu estonskih volodin nimcyam Do kincya HII st nimci iz velikimi trudnoshami zavojovuvali Kurlyandiyu i Semigaliyu 1236 roku latiski plemena rozbili Orden mechenosciv u bitvi pri Saule sho postavilo pid zagrozu use Marianske knyazivstvo Zalishki mechenosciv ta yihni volodinnya perebrav na sebe Tevtonskij orden iz susidnoyi Prussiyi Vin stvoriv u Livoniyi svij okremij viddil znanij yak Livonskij orden 1267 roku licari cogo ordenu ostatochno pidkorili kurshiv a 1290 roku shlyahom bagatorichnogo teroru golodu i vijni na totalne vinishennya vitisnili zemlagiv do Litvi Zgodom Semigaliyu zaselili lattgali z pivnochi Livonska konfederaciya Na XIV st Kurlyandiya bula podilena mizh Livonskim ordenom Rizkim i Kurlyandskim yepiskopstvom Razom iz yepiskopstvami Ezelya Derpta i Revelya voni stanovili tak zvanu Livonsku konfederaciyu pid patronatom Svyatogo Prestolu ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Cya konfederaciya bula formalnim soyuzom i ne mala spilnogo politichnogo kerivnictva Yedinim predstavnickim organom usih chleniv konfederaciyi buv sejm de okrim deputativ Ordenu i yepiskopstv takozh zasidali yihni vasali duhovenstvo i mishani z Rigi Derptu i Revelya Hocha landtag ne buv zakonodavchim organom na jogo zasidannyah virishuvalisya pitannya vijni i miru podatkiv religijnoyi politiki tosho Sesiyi prohodili za golovuvannya rizkogo arhiyepiskopa chi livonskogo magistra Konfederaciya ne bula monolitnoyu Orden i yepiskopi chasto voroguvali mizh soboyu za zemlevolodinnya Arhiyereyi yaki ne mali vijskovoyi sili chasto klikali na pomich susidnih litovciv i polyakiv Zanepad konfederaciyiPrimitkiBerkis 1954 r 1 Berkis 1954 r 2 Berkis 1954 r 3 Berkis 1954 r 4 Berkis 1954 r 5 Berkis 1954 r 6 Arbusov 1918 S 13 26 Berkis 1954 r 7 Berkis 1954 r 8 Berkis 1954 r 8 9 Berkis 1954 r 9 Berkis 1954 r 9 11 BibliografiyaArbusov L Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Berkis A V The history of the Duchy of Courland 1561 1795 Madison University of Wisconsin 1954 1 13 listopada 2020 u Wayback Machine