Цей список включає кирилізовані імена монархів і періоди їхнього правління. Корейські династії перелічені в хронологічному порядку.
Кочосон
Кочосон (400 до н. е. — 108 до н. е.) — перша корейська держава. За легендою засноване Тангуном у 2333 році до н. е. На півночі Кореї і в Південній Маньчжурії були знайдені археологічні докази існування цієї держави, що належать до бронзової доби. Найдавніші згадки про державу зроблено в китайських хроніках, що припадають на VII століття до н. е.
Правителі держави носили титул Тхандже.
Хроніки правителів Кочосона містяться в збірнику (1675). Інший збірник текстів, , приводить інші періоди правління.
Більшість істориків вважають Кочосон напівміфічною державою, дата виникнення якої сильно занижена і приводять інші дати виникнення — від II до XIII століття до нашої ери.
Лінія Тангуна за
Вважається міфічною.
- Тангун Вангом 왕검 (2333 до н. е. — 2240 до н. е.)
- Пуру 부루 (2240 до н. е. — 2182 до н. е.)
- Карик 가륵 (2182 до н. е. — 2137 до н. е.)
- Оса 오사 (2137 до н. е. — 2099 до н. е.)
- Куиль 구을 (2099 до н. е. — 2083 до н. е.)
- Тальмун 달문 (2083 до н. е. — 2047 до н. е.)
- Ханьюль 한율 (2047 до н. е. — 1993 до н. е.)
- Сохан 서한 (1993 до н. е. — 1985 до н. е.)
- Асуль 아술 (1985 до н. е. — 1950 до н. е.)
- Ноиль 노을 (1950 до н. е. — 1891 до н. е.)
- Тохе 도해 (1891 до н. е. — 1834 до н. е.)
- Ахан 아한 (1834 до н. е. — 1782 до н. е.)
- Хильдаль 흘달 (1782 до н. е. — 1721 до н. е.)
- Кобуль 고불 (1721 до н. е. — 1661 до н. е.)
- Порим 벌음 (1661 до н. е. — 1610 до н. е.)
- Віна 위나 (1610 до н. е. — 1552 до н. е.)
- Йоиль 여을 (1552 до н. е. — 1484 до н. е.)
- Тоном 동엄 (1484 до н. е. — 1435 до н. е.)
- Кумосо 구모소 (1435 до н. е. — 1380 до н. е.)
- Кохоль 고홀 (1380 до н. е. — 1337 до н. е.)
- Сотхе 소태 (1337 до н. е. — 1285 до н. е.)
- Секпуллу 색불루 (1285 до н. е. — 1237 до н. е.)
- Амуль 아물 (1237 до н. е. — 1161 до н. е.)
- Йонна 연나 (1161 до н. е. — 1150 до н. е.)
- Солла 솔나 (1150 до н. е. — 1062 до н. е.)
- Чхуро 추로 (1062 до н. е. — 997 до н. е.)
- Туміль 두밀 (997 до н. е. — 971 до н. е.)
- Хемо 해모 (971 до н. е. — 943 до н. е.)
- Махю 마휴 (943 до н. е. — 909 до н. е.)
- Нехю 내휴 (909 до н. е. — 874 до н. е.)
- Тіноль 등올 (874 до н. е. — 849 до н. е.)
- Чхумиль 추밀 (849 до н. е. — 819 до н. е.)
- Каммуль 감물 (819 до н. е. — 795 до н. е.)
- Орумун 오루문 (795 до н. е. — 772 до н. е.)
- Саболь 사벌 (772 до н. е. — 704 до н. е.)
- Мерік 매륵 (704 до н. е. — 646 до н. е.)
- Мамуль 마물 (646 до н. е. — 590 до н. е.)
- Тамуль 다물 (590 до н. е. — 545 до н. е.)
- Тухоль 두홀 (545 до н. е. — 509 до н. е.)
- Тарим 달음 (509 до н. е. — 491 до н. е.)
- Імчха 음차 (491 до н. е. — 471 до н. е.)
- Іруджі 을우지 (471 до н. е. — 461 до н. е.)
- Муллі 물리 (461 до н. е. — 425 до н. е.)
- Кухоль 구홀 (425 до н. е. — 396 до н. е.)
- Йору 여루 (396 до н. е. — 341 до н. е.)
- Поиль 보을 (341 до н. е. — 295 до н. е.)
- Койольга 고열가 (295 до н. е. — 237 до н. е.)
Лінія Кіджа
Вважається міфічною:
- Король Мунсон, Кіджа 문성대왕 (1126 до н. е. — 1082 до н. е.)
- Король Чанхе 장혜왕 (1082 до н. е. — 1057 до н. е.)
- Король Кьонхьо 경효왕 (1057 до н. е. — 1030 до н. е.)
- Король Конджон 공정왕 (1030 до н. е. — 1000 до н. е.)
- Король Мунму 문무왕 (1000 до н. е. — 972 до н. е.)
- Король Тхевон 태원왕 (972 до н. е. — 968 до н. е.)
- Король Кьочхан 경창왕 (968 до н. е. — 957 до н. е.)
- Король Хинпхьон 흥평왕 (957 до н. е. — 943 до н. е.)
- Король Чхорви 철위왕 (943 до н. е. — 925 до н. е.)
- Король Сонхе 선혜왕 (925 до н. е. — 896 до н. е.)
- Король Ийян 의양왕 (896 до н. е. — 843 до н. е.)
- Король Мунхэ 문혜왕 (843 до н. е. — 793 до н. е.)
- Король Сондок 성덕왕 (793 до н. е. — 778 до н. е.)
- Король Тохве 도회왕 (778 до н. е. — 776 до н. е.)
- Король Муньоль 문열왕 (776 до н. е. — 761 до н. е.)
- Король Чхангук 창국왕 (761 до н. е. — 748 до н. е.)
- Король Мусон 무성왕 (748 до н. е. — 722 до н. е.)
- Король Чонгьон 정경왕 (722 до н. е. — 703 до н. е.)
- Король Наксон 낙성왕 (703 до н. е. — 675 до н. е.)
- Король Хьоджон 효종왕 (675 до н. е. — 658 до н. е.)
- Король Чхонхьо 천효왕 (658 до н. е. — 634 до н. е.)
- Король Судо 수도왕 (634 до н. е. — 615 до н. е.)
- Король Хвіян 휘양왕 (615 до н. е. — 594 до н. е.)
- Король Поніль 봉일왕 (594 до н. е. — 578 до н. е.)
- Король Токчхан 덕창왕 (578 до н. е. — 560 до н. е.)
- Король Сусон 수성왕 (560 до н. е. — 519 до н. е.)
- Король Йонголь 영걸왕 (519 до н. е. — 503 до н. е.)
- Король Ільмін 일민왕 (503 до н. е. — 486 до н. е.)
- Король Чєсє 제세왕 (486 до н. е. — 465 до н. е.)
- Король Чхонгук 청국왕 (465 до н. е. — 432 до н. е.)
- Король Тогук 도국왕 (432 до н. е. — 413 до н. е.)
- Король Хоксон 혁성왕 (413 до н. е. — 385 до н. е.)
- Король Хвара 화라왕 (385 до н. е. — 369 до н. е.)
- Король Сольмун 설문왕 (369 до н. е. — 361 до н. е.)
- Король Кьонсун 경순왕 (361 до н. е. — 342 до н. е.)
- Король Кадок 가덕왕 (342 до н. е. — 315 до н. е.)
- Король Самхьо 삼효왕 (315 до н. е. — 290 до н. е.)
- Король Хьонмун 현문왕 (290 до н. е. — 251 до н. е.)
- Король Чанпхьон 장평왕 (251 до н. е. — 232 до н. е.)
- Король Чхонтхон 종통왕 (232 до н. е. — 220 до н. е.)
- Король Е 애왕 (220 до н. е. — 195 до н. е.)
Лінія Вімана
- Віман 위만 衛滿 (194 до н. е.? — ?)
- Невідомий, (? — ?), син Вімана
- Уго 우거왕 右渠王 (129 до н. е. — 108 до н. е.), онук Вімана
Пуйо
Пуйо (239 до н. е. — 494 н. е.) стало наступником Кочосона. Правителі продовжували іменуватися Тхандже.
- (239 до н. е. — 195 до н. е.)
- (195 до н. е. — 170 до н. е.)
- (170 до н. е. — 121 до н. е.)
- (121 до н. е. — 86 до н. е.)
Пукпуйо
Північний Пуйо (108 до н. е. — 58 до н. е.)
- (108 до н. е. — 60 до н. е.)
- (60 до н. е. — 58 до н. е.)
Тонбуйо
Південний Пуйо (86 до н. е. — 22 н. е.)
Правителі Південного Пуйо від'єдналися від північної частини і почали носити титул ван («король»).
- 해부루왕 解夫婁王 (86 до н. е. — 48 до н. е.)
- 금와왕 金蛙王 (48 до н. е. — 7 до н. е.)
- 대소왕 臺素王 (7 до н. е. — 22 н. е.)
Конфедерація Кая
Конфедерація Кая (42—532) складалася з декількох невеликих держав. Всі правителі Кая носили титул ван («король»).
Кимгван Кая
Список династії Кім .
# | Ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління |
1 | Суро | 수로왕 | 首露王 | (42—199) |
2 | Кодин | 거등왕 | 居登王 | (199—259) |
3 | Мапхум | 마품왕 | 麻品王 | (259—291) |
4 | Коджіль | 거질미왕 | 居叱彌王 | (291—346) |
5 | Ісіпхум | 이시품왕 | 伊尸品王 | (346—407) |
6 | Чваджи | 좌지왕 | 坐知王 | (407—421) |
7 | Чхвіхий | 취희왕 | 吹希王 | (421—451) |
8 | Чильджи | 질지왕 | 銍知王 | (451—492) |
9 | Кйомджи | 겸지왕 | 鉗知王 | (492—521) |
10 | Кухйон | 구형왕 | 仇衡王 | (521—532) |
Текая
Тільки чотири із шістнадцяти королів (42 — 562) відомі за ім'ям.
- 1. Король 이진아시왕, також знаний як Неджинджуджи 내진주지 або Нвєджильджуіль 뇌질주일
- 9. Король 이뇌왕, нащадок Іджінасі у восьмому поколінні
- 16. Король 도설지왕
- Невідомий номер: король 하지왕
Пекче
Пекче (18 до н. е. — 660 н. е.) був одним з Трьох корейських королівств. Храмове ім'я збігалося з звичайним ім'ям, крім особливо обумовлених випадків.
# | Храмове ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління | Звичайне ім'я | Спорідненість | Примітки |
1 | Онджо | 온조왕 | 溫祚王 | 18 до н. е.-29 н. е. | засновник династії | син засновника Когурьо | |
2 | Тару | 다루왕 | 多婁王 | 29 — 77 | старший син Онджо | ||
3 | Кіру | 기루왕 | 己婁王 | 77 — 128 | старший син Тару | ||
4 | Керу | 개루왕 | 蓋婁王 | 128 — 166 | син Кіру | ||
5 | Чхого | 초고왕 | 肖古王 | 166 — 214 | син Керу | також Сого (소고왕, 素古王) | |
6 | Кусу | 구수왕 | 仇首王 | 214 — 234 | старший син Чхого | також Квесу (귀수왕, 貴須王) | |
7 | Сабан | 사반왕 | 沙泮王 | 234 | старший син Кусу | також Сай(사이왕, 沙伊王) | |
8 | Кой | 고이왕 | 古爾王 | 234 — 286 | другий син Сабана | також Куй(구이군, 久爾君) | |
9 | Чхеккє | 책계왕 | 責稽王 | 286 — 298 | син Кой | також Чхонгє (청계왕, 靑稽王) | |
10 | Пунсо | 분서왕 | 汾西王 | 298 — 304 | старший син Чхеккє | ||
11 | Пірю | 비류왕 | 比流王 | 304 — 344 | другий син Кусу | ||
12 | Кє | 계왕 | 契王 | 344 — 346 | перший син Пунсо | ||
13 | Кинчхого | 근초고왕 | 近肖古王 | 346 — 375 | другий син Пірю | також Чхого (초고왕, 肖古王) або Сокко (속고왕, 速古王) | |
14 | Кингусу | 근구수왕 | 近仇首王 | 375 — 384 | син Кинчхого | також Квісу (귀수왕, 貴首王) | |
15 | Чхимрю | 침류왕 | 枕流王 | 384—385 | старший син Кинсугу | ||
16 | Чинса | 진사왕 | 辰斯王 | 385 — 392 | молодший брат Чхимню | також Пуйохві (부여휘, 扶餘暉) | |
17 | Асін | 아신왕 | 阿莘王 | 392 — 405 | двоюрідний брат Чинса; старший син Чхинмню | також Ахва (아화왕, 阿華王) | |
18 | Чонджи | 전지왕 | 腆支王 | 405 — 420 | старший син Асіна | також Чикчи (직지왕, 直支王) або Чинджи (진지대왕, 眞支王) | |
19 | Куйсін | 구이신왕 | 久爾辛王 | 420 — 427 | старший син Чонджи | ||
20 | Пію | 비유왕 | 毗有王 | 427 — 454 | старший син Куйсіна | також Йобі (여비, 餘毗) | |
21 | Керо | 개로왕 | 蓋鹵王 | 454 — 475 | Кйонса(경사, 慶司) або Кйон (경, 慶) | старший син Пію | також Йогьон (여경, 餘慶) |
22 | Мунджу | 문주왕 | 文周王 | 475 — 477 | Модо (모도, 牟都) або До (도, 都) | син Керо | |
23 | Самгин | 삼근왕 | 三斤王 | 477 — 479 | Самгин(삼근, 三斤), Імголь (임걸, 壬乞) або Самголь (삼걸, 三乞) | старший син Мунджу | також Мунгин (문근왕, 文斤王) |
24 | Тонсон | 동성왕 | 東城王 | 479 — 501 | Моде (모대, 牟大) або Мамо (마모, 摩牟) | двоюрідний брат Самгима | |
25 | Мурьон | 무령왕 | 武寧王 | 501 — 523 | Сама (사마, 斯麻 or 斯摩) або Юн (융, 隆) | другий син Тонсона | також Сама (사마왕, 斯麻王), До (도왕, 嶋王) або Хорьон (호령왕, 虎寧王) |
26 | Сон | 성왕 | 聖王 | 523 — 554 | Мьон (명, 明) | син Мурьона | також Мьон (명왕, 明王) або Сонмьон (성명왕, 聖明王) |
27 | Відок | 위덕왕 | 威德王 | 554 — 598 | Чхан (창, 昌) | старший син Сона | також Чхан (창왕, 昌王) |
28 | Хе | 혜왕 | 惠王 | 598 — 599 | Кє (계, 季) | молодший брат Відока | також Хон (헌대왕, 獻王) |
29 | Поп | 법왕 | 法王 | 599 — 600 | Сон (선, 宣) або Хьосун (효순, 孝順) | старший син Хе | |
30 | Му | 무왕 | 武王 | 600 — 641 | Чан (장, 璋) або Содон (서동, 薯童) | син Попа | також Муган (무강왕, 武康王) або Мугван (무광왕,武廣王) |
31 | Ийджа | 의자왕 | 義慈王 | 641 — 660 | старший син Му |
- Джерело:
Когурьо
Когурьо (37 н. е. — 668 н. е.) було одним з Трьох корейських королівств. Правителі Когурьо носили титул Тхеван (太王), який дослівно означає «найвеличніший з королів».
# | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Період правління |
Легендарна лінія | ||||
---|---|---|---|---|
1 | Тонмьонсон | 동명성왕 東明聖王 | Коджумон 고주몽 高朱蒙, Чхумо 추모 鄒牟, Санхе 상해 象解 | 37 до н. е.-19 до н. е. |
2 | Юрімьон | 유리명왕 琉璃明王 | Юрі 유리 琉璃, Юри 유리 類利, Юрю 유류 孺留 | 19 до н. е.-18 н. е. |
3 | Темусін | 대무신왕 大武神王 | Мухюль 무휼 無恤 | 18-44 |
4 | Мінджун | 민중왕 閔中王 | Хесекчу 해색주 解色朱 | 44-48 |
5 | Мобон | 모본왕 慕本王 | Хеу 해우 解憂, (Хе) Еру (해)애루 (解)愛婁 | 48-53 |
Велика імператорська лінія | ||||
6 | Тхеджохо | 태조왕 太祖王 | Кун 궁 宮, Осу 어수 於漱 | 53-146 |
7 | Чхатхе | 차대왕 次大王 | Сусон 수성 遂成 | 146—165 |
8 | Сінтхе | 신대왕 新大王 | Пекко 백고 伯固, Пекку 백구 伯句 | 165—179 |
Лінія Хвандо-Кукне | ||||
9 | Когукчхон | 고국천왕 故國川王 | Намму 남무 男武, Іїмо 이이모 伊夷謨 | 179—197 |
10 | Сансан | 산상왕 山上王 | Чону 정우 廷優, Вігун 위궁 位宮 | 197—227 |
11 | Тончхон | 동천왕 東川王, 東襄王 | Увіго 우위거 憂位居, Кьочхо 교체 郊彘 | 227—248 |
12 | Чунчхон | 중천왕 中川王, 中襄王 | Йонбуль 연불 然弗 | 248—270 |
13 | Сочхон | 서천왕 西川王, 西襄王 | Якро 약로 藥盧, Ягу 약우 若友 | 270—292 |
14 | Понсан | 봉상왕 烽上王, 鴙葛王 | Санбу 상부 相夫, Сапсіру 插矢婁 | 292—300 |
15 | Мічхон | 미천왕 美川王, 好攘王 | Ибуль 을불 乙弗, Убуль 우불 憂拂 | 300—331 |
16 | Когугвон | 고국원왕 故國原王 | Саю 사유 斯由, Ю 유 劉, Свє 쇠 釗 | 331—371 |
17 | Сосурім | 소수림왕 小獸林王 | Кубу 구부 丘夫 | 371—384 |
18 | Когугян | 고국양왕 故國攘王 | Ірьон 이련 伊連, Оджиджи 어지지 於只支 | 384—391 |
19 | Квангетхо | 광개토호태왕 廣開土好太王 | Тамдок 담덕 談德, Ан 안 安 | 391—413 |
Пхен'янська лінія | ||||
20 | Чансу | 장수왕 長壽王 | Корьон 거련 巨連, Корьон고련 高璉 | 413—491 |
21 | Мунджамьон | 문자명왕 文咨明王 | Наун 나운 羅雲, Коун 고운 高雲 | 491—519 |
22 | Анжан | 안장왕 安藏王 | Хинан 흥안 興安, Коан 고안 高安 | 519—531 |
23 | Анвон | 안원왕 安原王 | Пождон 보정 寶廷, Коджон 고정 高廷 | 531—545 |
24 | Янвон | 양원태왕 陽原王, 陽崗上好王 | Пхьонсон평성 平成 | 545—559 |
25 | Пхьонвон | 평원왕 平原王 | Янсон 양성 陽成, Тхан 탕 湯, Коян 고양 高陽 | 559—590 |
26 | Йонянхо | 영양왕 嬰陽王, 평양왕 平陽王 | Ковон 고원 高元, Тевон 대원 大元 | 590—618 |
27 | Йонню | 영류왕 營留王 | Коконму 고건무 高建武, Сон 성 成, Кому 고무 高武 | 618—642 |
28 | Поджан | 보장왕 寶藏王 | Коджан 고장 高藏, Поджан 보장 寶藏 | 642—668 |
Примітки: імена і дати легендарної лінії відповідно до джерела Самгук Сагі. Вей шу (Історія династії Вей) приводить такі імена: 朱蒙 Чумон (Жумень), 閭達 Люйда, 始閭諧 Шилюйхе, 如栗 Жулі и 莫來 Молай. Імена цієї лінії в тому чи іншому вигляді з'явилися в V столітті, коли імператор Чансу звів своєму батьку пам'ятник, а Когурьо зав'язало контакти з Північною Вей. Підпис до пам'ятника дає такі імена: 鄒牟 Чхумо, 儒留 Юрю, и 大朱留 Теджурю. Зв'язок між цими іменами досі залишається неясним.
Сілла
Сілла (57 до н. е. — 935 н. е.) була одним з Трьох корейських королівств. У Сіллі правили сім'ї Пак, Сок і Кім. Правителі Сілли носили різні титули, включаючи Ісагим, Маріпкан, Ван, і Йован. Як і деякі королі Пекче, окремі представники династії брали титул імператора.
- Пак Хьоккосе 박 혁거세 (57 до н. е.-4 н. е.)
- Намхе Чхачхаун 남해 차차웅 (4-24)
- Юрі (24-57) 유리이사금 儒理尼師今 (королі від Юрі до Хирхе носили титул Ісагим, зі старокорейської — «правитель»).
- Тхархе 탈해이사금 脫解尼師今 (57-80)
- Пхаса 파사이사금 婆娑尼師今 (80-112)
- Чима 지마이사금 祗摩尼師今 (112-134)
- Ільсон 일성이사금 逸聖尼師今 (134-154)
- Адалла 아달라이사금 阿達羅尼師今 (154-184)
- Порхю 벌휴이사금 伐休尼師今 (184-196)
- Нехе 내해이사금 奈解尼師今 (196-230)
- Чобун 조분이사금 助賁尼師今 (230-247)
- Чхомхе 첨해이사금 沾解尼師今 (247-261)
- Мічху 미추이사금 味鄒尼師今 (262-284)
- Юрє 유례이사금 儒禮尼師今 (284-298)
- Кірім 기림이사금 基臨尼師今 (298-310)
- Хирхе 흘해이사금 訖解尼師今 (310-356)
- Немуль 내물이사금 奈勿尼師今 (356-402) (королі від Немуля до Соджі носили титул Маріпкан, зі старокорейської — «правитель»).
- Сільсон 실성이사금 實聖尼師今 (402-417)
- Нольджи 눌지마립간 訥祗馬立干 (417-458)
- Чабі 자비마립간 慈悲馬立干 (458-479)
- Соджи 소지마립간 炤智馬立干 (479-500)
- Чиджин 지증왕 智證王 (500-514) (Королі від Чиджина до Кьонсуна носили титул Ван («король»), виключаючи деяких, відмічених нижче окремо.
- Попхин Великий 법흥태왕 法興太王 (514-540) (Попхин носив титул Тхеван, «великий король»)
- Чинхин Великий 진흥태왕 眞興太王 (540-576) (Чинхин носив титул Тхеван, «великий король»)
- Чинджі 진지왕 眞智王 (576-579)
- Чинпхьон 진평왕 眞平王 (579-632)
- Сондок 선덕여왕 善德女王 (632-647) (Королеви Сондок і Чиндок носили титул Йован, «королева»)
- Чиндок 진덕여왕 眞德女王 (647-654)
- Муйоль 무열왕 武烈王 (654-661)
- Мунму 문무왕 文武王 (661-681)
- Сінмун 신문왕 神文王 (681-692)
- Хьосо 효소왕 孝昭王 (692-702)
- Сондок Великий 성덕왕 聖德王 (702-737)
- Хьосон 효성왕 孝成王 (737-742)
- Кьондок 경덕왕 景德王 (742-765)
- Хегон 혜공왕 惠恭王 (765-780)
- Сондок 선덕왕 宣德王 (780-785)
- Вонсон 원성왕 元聖王 (785-798)
- Сосон 소성왕 昭聖王 (798-800)
- Еджан 애장왕 哀莊王 (800-809)
- Хондок 헌덕왕 憲德王 (809—826)
- Хиндок 흥덕왕 興德王 (826-836)
- Хийган 희강왕 僖康王 (836-838)
- Міне 민애왕 閔哀王 (838-839)
- Сінму 신무왕 神武王 (839)
- Мунсон 문성왕 文聖王 (839-857)
- Хонан 헌안왕 憲安王 (857-861)
- Кьонмун 경문왕 景文王 (861-875)
- Хонган 헌강왕 憲康王 (875-886)
- Чонган 정강왕 定康王 (886-887)
- Чинсон 진성여왕 眞聖女王 (887-897) (королева Чинсон носила титул Йован, «королева»)
- Хьогон 효공왕 孝恭王 (897-912)
- Сіндок 신덕왕 神德王 (913-917)
- Кьонмьон 경명왕 景明王 (917-924)
- Кьоне 경애왕 景哀王 (924-927)
- Кьонсун 경순왕 敬順王 (927-935)
Пархе
Пархе (669—926) стало наступником Когурьо в північних землях Кореї, Манчжурії і нинішньої території Приморського краю Росії. Засновник назвав королівство Чин, оголосивши його наступником Когурьо, проте в історії залишилася назва Пархе (Бохай по-китайськи) після того, як з Китаєм були налагоджені постійні контакти. Правителі носили титул Хвандже(«імператор»), а їхні храмові імена, за рідкісним винятком, закінчувалися на -джо або -джон.
# | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Хангиль/ханчча | Період правління | (年號) |
1 | Ко | 고왕 高王 | Теджойон | 대조영 大祚榮 | 698—719 | Чхонтхон 천통 天統 |
2 | Му | 무왕 武王 | Темує | 대무예 大武藝 | 719—737 | Інан 인안 仁安 |
3 | Мун-ван | 문왕 文王 | Техинму | 대흥무 大欽茂 | 737—793 | Техин 대흥 大興 (Порьок 보력 寶曆 774-?) |
4 | Фє | 폐왕 廢王 | Тевон | 대원의 大元義 | 793 | немає |
5 | Сон | 성왕 成王 | Техвайо | 대화여 大華與 | 793—794 | Чунхин 중흥 中興 |
6 | Кан | 강왕 康王 | Тесиннін | 대승린 大嵩璘 | 794—809 | Чонрьок 정력 正曆 |
7 | Чон | 정왕 定王 | Тевоню | 대원유 大元瑜 | 809—812 | Йондок 영덕 永德 |
8 | Хий | 희왕 僖王 | Теоний | 대언의 大言義 | 812—817? | Чуджак 주작 朱雀 |
9 | Кан | 간왕 簡王 | Темьончхун | 대명충 大明忠 | 817?-818? | Тхесі 태시 太始 |
10 | Сон | 선왕 宣王 | Теїнсу | 대인수 大仁秀 | 818?-830 | Конхин 건흥 建興 |
11 | ? | Тейджин | 대이진 大彝震 | 830—857 | Хамхва 함화 咸和 | |
12 | ? | Тегонхван | 대건황 大虔晃 | 857—871 | Конхван 虔晃 건황 | |
13 | Кьон | 경왕 景王 | Техьонсок | 대현석 大玄錫 | 871—895 | |
14 | ? | Тевігє | 대위계 大瑋瑎 | 895—906? | ||
15 | Е | 애왕 哀王 | Теїнсон | 대인선 大諲譔 | 906?-926 |
Корьо
Корьо (918—1392) управлялось . Перший король мав храмове ім'я Тхеджо, яке означає «великий засновник». Цим іменем називались перші королі Корьо і Чосон, оскільки вони були засновниками династій Ван та І (Лі) відповідно.
Двадцять три перших королі в наступному списку (до Вонджона) мали храмові імена, що закінчувалися на джон. Починаючи з Чхунньоля (двадцять п'ятого короля), всі інші королі Корьо мали титул Ван («король»). Назви епох вказані в дужках.
- Тхеджо 태조 (918-943)
- Хеджон 혜종 (943-945)
- Чонджон 정종 (945-949)
- Кванджон 광종 (949-975)
- Кьонджон 경종 (975-981)
- Сонджон 성종 (981-997)
- Мокчон 목종 (997-1009)
- Хьонджон 현종 (1009-1031)
- Токчон 덕종 (1031-1034)
- Чонджон 정종 (1034-1046)
- Мунджон 문종 (1046-1083)
- Сунджон 순종 (1083)
- Сонджон 선종 (1083-1094)
- Хонджон 헌종 (1094-1095)
- Сукчон 숙종 (1095-1105)
- Єджон 예종 (1105-1122)
- Інджон 인종 (1122-1146)
- Ийджон 의종 (1146-1170)
- Мьонджон 명종 (1170-1197)
- Сінджон 신종 (1197-1204)
- Хийджон 희종 (1204-1211)
- Канджон 강종 (1211-1213)
- Коджон 고종 (1213-1259)
- Вонджон 원종 (1259-1274)
- Чхунньоль 충렬왕 (1274-1308) (Чхунньоль став першим в Корйо правителем, що носив титул Ван, «король»)
- Чхунсон 충선왕 (1308-1313)
- Чхунсук 충숙왕 (1313-1330; 1332—1339)
- Чхунгє 충계왕 (1330—1332; 1339-1344)
- Чхунмок 충목왕 (1344-1348)
- Чхунджон 충정왕 (1348-1351)
- Конмин 공민왕 (1351-1374)
- У 우왕 (1374-1388)
- Чхан 창왕 (1388-1389)
- Конян 공양왕 (1389-1392)
Чосон
Чосон (1391—1897) стала правонаступником Коре. У 1897, коли Чосон стала Корейською імперією, деякі з королів Чосон були посмертно зведені в ранг імператорів. Монархи Чосон мали храмове ім'я, що закінчується на джо або джон. Джо давалося першим королям або імператорам нової лінії всередині династії, іншим давалося ім'я, що закінчується на джон. Два королі, Йонсан-гун і Кванхегун, були позбавлені своїх храмових імен після закінчення правління. Кожен монарх мав своє посмертне ім'я, що включає титул ван(«король»),хвандже(«імператор»),теван(«великий король») або тедже («великий імператор»).
- Тхеджо 태조 (1392—1398)
- Чонджон 정종 (1398-1400)
- Тхеджон 태종 (1400-1418)
- Седжон 세종 (1418-1450)
- Мунджон 문종 (1450-1452)
- Танджон 단종 (1452-1455)
- Седжо 세조 (1455-1468)
- Єджон 예종 (1468-1469)
- Сонджон 성종 (1469-1494)
- Йонсан-гун 연산군 (1494-1506)
- Чунджон 중종 (1506-1544)
- Інджон 인종 (1544-1545)
- Мьонджон 명종 (1545-1567)
- Сонджо 선조 (1567-1608)
- Кванхегун 광해군 (1608-1623)
- Інджо 인조 (1623-1649)
- Хьоджон 효종 (1649-1659)
- Хьонджон 현종 (1659-1674)
- Сукчон 숙종 (1674-1720)
- Кьонджон 경종 (1720-1724)
- Йонджо 영조 (1724-1776)
- Чонджо 정조 (1776-1800)
- Сунджо 순조 (1800-1834)
- Хонджон 헌종 (1834-1849)
- Чхольджон 철종 (1849-1864)
- Коджон 고종 (1864-1907)
- Сунджон 순종 (1907-1910)
Корейська імперія
Корейська імперія (1897—1910) була створена під ознаменування закінчення періоду китаїзації. Офіційно імператорів було називати їх згідно з , але на практиці частіше використовувалися їхні храмові імена.
Посмертне ім'я (諡號) | Прижиттєве ім'я | Період правління | |
Коджон (Кванму) 고종 | І (Лі) Мьонбок 이명복 | 1864-1907 | Кванму 광무 光武 |
Сунджон (Юнхи) 순종 | І (Лі) Чхок 이척 | 1907-1910 | Юнхи 융희 隆熙 |
Колоніальний період
Сунджон
1910 року Корея була анексована Японією. Останній імператор Кореї Сунджон був понижений в ранзі до короля. Він помер 1926 року в палаці Чхандоккун (японська назва — Седокукю). З його смертю династія Лі припинила своє існування.
Імператор Японії
Оскільки Корея увійшла до складу Японської імперії, правителем Кореї у 1910—1945 роках був імператор Японії.
Посмертне ім'я | Прижиттєве ім'я | Період правління | Назва епохи |
Мейдзі 明治 | Муцухіто 嘉仁 | (1868-) 1910-1912 | Мейдзі 明治 |
Тайсьо 大正 | Йосіхіто 嘉仁 | 1912-1926 | Тайсьо 大正 |
Сьова 昭和 | Хірохіто 裕仁 | 1926-1945 (-1989) | Сьова 昭和 |
Теперішня ситуація
Після капітуляції Японії в Другій світовій війні Корея здобула незалежність. 1948 року на Корейському півострові було створено дві республіки: Республіку Корею та Корейську Народно-Демократичну Республіку. Питання про повернення роду Лі на престол не розглядалося. Втім, деякі його представники проходили обряд коронації. Сьогодні самопроголошеною «імператрицею Кореї» є [en] (이해원), але її претензії на престол не підтримуються істотною частиною південнокорейського суспільства.
Див. також
- Династія Чосон
- Північна Корея (з 1948 року)
- Південна Корея (з 1948 року)
- Список президентів Південної Кореї
- Президент Південної Кореї
Посилання
- (кор.)
- Rulers (англ.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej spisok vklyuchaye kirilizovani imena monarhiv i periodi yihnogo pravlinnya Korejski dinastiyi perelicheni v hronologichnomu poryadku Istoriya KoreyiDoistorichna KoreyaKochoson ChingukRanni korejski korolivstvaPujo Ton ye Samhan Konfederaciya KayaTri korolivstvaKoguro Pekche SillaOb yednane Silla ParhePizni tri korolivstvaKoro Mongolski vtorgnennyaChoson Imdzhinska vijnaKorejska imperiyaGeneral rezidentiPid kontrolem Yaponiyi General gubernatori Timchasovij uryad Respubliki KoreyaRozdilena Koreya Korejska vijna Pivnichna Spisok monarhivPortal Koreya pereglyanutiredaguvatiKochosonKochoson 400 do n e 108 do n e persha korejska derzhava Za legendoyu zasnovane Tangunom u 2333 roci do n e Na pivnochi Koreyi i v Pivdennij Manchzhuriyi buli znajdeni arheologichni dokazi isnuvannya ciyeyi derzhavi sho nalezhat do bronzovoyi dobi Najdavnishi zgadki pro derzhavu zrobleno v kitajskih hronikah sho pripadayut na VII stolittya do n e Praviteli derzhavi nosili titul Thandzhe Hroniki praviteliv Kochosona mistyatsya v zbirniku 1675 Inshij zbirnik tekstiv privodit inshi periodi pravlinnya Bilshist istorikiv vvazhayut Kochoson napivmifichnoyu derzhavoyu data viniknennya yakoyi silno zanizhena i privodyat inshi dati viniknennya vid II do XIII stolittya do nashoyi eri Liniya Tanguna za Vvazhayetsya mifichnoyu Tangun Vangom 왕검 2333 do n e 2240 do n e Puru 부루 2240 do n e 2182 do n e Karik 가륵 2182 do n e 2137 do n e Osa 오사 2137 do n e 2099 do n e Kuil 구을 2099 do n e 2083 do n e Talmun 달문 2083 do n e 2047 do n e Hanyul 한율 2047 do n e 1993 do n e Sohan 서한 1993 do n e 1985 do n e Asul 아술 1985 do n e 1950 do n e Noil 노을 1950 do n e 1891 do n e Tohe 도해 1891 do n e 1834 do n e Ahan 아한 1834 do n e 1782 do n e Hildal 흘달 1782 do n e 1721 do n e Kobul 고불 1721 do n e 1661 do n e Porim 벌음 1661 do n e 1610 do n e Vina 위나 1610 do n e 1552 do n e Joil 여을 1552 do n e 1484 do n e Tonom 동엄 1484 do n e 1435 do n e Kumoso 구모소 1435 do n e 1380 do n e Kohol 고홀 1380 do n e 1337 do n e Sothe 소태 1337 do n e 1285 do n e Sekpullu 색불루 1285 do n e 1237 do n e Amul 아물 1237 do n e 1161 do n e Jonna 연나 1161 do n e 1150 do n e Solla 솔나 1150 do n e 1062 do n e Chhuro 추로 1062 do n e 997 do n e Tumil 두밀 997 do n e 971 do n e Hemo 해모 971 do n e 943 do n e Mahyu 마휴 943 do n e 909 do n e Nehyu 내휴 909 do n e 874 do n e Tinol 등올 874 do n e 849 do n e Chhumil 추밀 849 do n e 819 do n e Kammul 감물 819 do n e 795 do n e Orumun 오루문 795 do n e 772 do n e Sabol 사벌 772 do n e 704 do n e Merik 매륵 704 do n e 646 do n e Mamul 마물 646 do n e 590 do n e Tamul 다물 590 do n e 545 do n e Tuhol 두홀 545 do n e 509 do n e Tarim 달음 509 do n e 491 do n e Imchha 음차 491 do n e 471 do n e Irudzhi 을우지 471 do n e 461 do n e Mulli 물리 461 do n e 425 do n e Kuhol 구홀 425 do n e 396 do n e Joru 여루 396 do n e 341 do n e Poil 보을 341 do n e 295 do n e Kojolga 고열가 295 do n e 237 do n e Liniya Kidzha Vvazhayetsya mifichnoyu Korol Munson Kidzha 문성대왕 1126 do n e 1082 do n e Korol Chanhe 장혜왕 1082 do n e 1057 do n e Korol Konho 경효왕 1057 do n e 1030 do n e Korol Kondzhon 공정왕 1030 do n e 1000 do n e Korol Munmu 문무왕 1000 do n e 972 do n e Korol Thevon 태원왕 972 do n e 968 do n e Korol Kochhan 경창왕 968 do n e 957 do n e Korol Hinphon 흥평왕 957 do n e 943 do n e Korol Chhorvi 철위왕 943 do n e 925 do n e Korol Sonhe 선혜왕 925 do n e 896 do n e Korol Ijyan 의양왕 896 do n e 843 do n e Korol Munhe 문혜왕 843 do n e 793 do n e Korol Sondok 성덕왕 793 do n e 778 do n e Korol Tohve 도회왕 778 do n e 776 do n e Korol Munol 문열왕 776 do n e 761 do n e Korol Chhanguk 창국왕 761 do n e 748 do n e Korol Muson 무성왕 748 do n e 722 do n e Korol Chongon 정경왕 722 do n e 703 do n e Korol Nakson 낙성왕 703 do n e 675 do n e Korol Hodzhon 효종왕 675 do n e 658 do n e Korol Chhonho 천효왕 658 do n e 634 do n e Korol Sudo 수도왕 634 do n e 615 do n e Korol Hviyan 휘양왕 615 do n e 594 do n e Korol Ponil 봉일왕 594 do n e 578 do n e Korol Tokchhan 덕창왕 578 do n e 560 do n e Korol Suson 수성왕 560 do n e 519 do n e Korol Jongol 영걸왕 519 do n e 503 do n e Korol Ilmin 일민왕 503 do n e 486 do n e Korol Chyesye 제세왕 486 do n e 465 do n e Korol Chhonguk 청국왕 465 do n e 432 do n e Korol Toguk 도국왕 432 do n e 413 do n e Korol Hokson 혁성왕 413 do n e 385 do n e Korol Hvara 화라왕 385 do n e 369 do n e Korol Solmun 설문왕 369 do n e 361 do n e Korol Konsun 경순왕 361 do n e 342 do n e Korol Kadok 가덕왕 342 do n e 315 do n e Korol Samho 삼효왕 315 do n e 290 do n e Korol Honmun 현문왕 290 do n e 251 do n e Korol Chanphon 장평왕 251 do n e 232 do n e Korol Chhonthon 종통왕 232 do n e 220 do n e Korol E 애왕 220 do n e 195 do n e Liniya Vimana Viman 위만 衛滿 194 do n e Nevidomij sin Vimana Ugo 우거왕 右渠王 129 do n e 108 do n e onuk VimanaPujoPujo 239 do n e 494 n e stalo nastupnikom Kochosona Praviteli prodovzhuvali imenuvatisya Thandzhe 239 do n e 195 do n e 195 do n e 170 do n e 170 do n e 121 do n e 121 do n e 86 do n e Pukpujo Pivnichnij Pujo 108 do n e 58 do n e 108 do n e 60 do n e 60 do n e 58 do n e Tonbujo Pivdennij Pujo 86 do n e 22 n e Praviteli Pivdennogo Pujo vid yednalisya vid pivnichnoyi chastini i pochali nositi titul van korol 해부루왕 解夫婁王 86 do n e 48 do n e 금와왕 金蛙王 48 do n e 7 do n e 대소왕 臺素王 7 do n e 22 n e Konfederaciya KayaKonfederaciya Kaya 42 532 skladalasya z dekilkoh nevelikih derzhav Vsi praviteli Kaya nosili titul van korol Kimgvan Kaya Spisok dinastiyi Kim Im ya Hangil Hanchcha Period pravlinnya 1 Suro 수로왕 首露王 42 199 2 Kodin 거등왕 居登王 199 259 3 Maphum 마품왕 麻品王 259 291 4 Kodzhil 거질미왕 居叱彌王 291 346 5 Isiphum 이시품왕 伊尸品王 346 407 6 Chvadzhi 좌지왕 坐知王 407 421 7 Chhvihij 취희왕 吹希王 421 451 8 Childzhi 질지왕 銍知王 451 492 9 Kjomdzhi 겸지왕 鉗知王 492 521 10 Kuhjon 구형왕 仇衡王 521 532 Tekaya Tilki chotiri iz shistnadcyati koroliv 42 562 vidomi za im yam 1 Korol 이진아시왕 takozh znanij yak Nedzhindzhudzhi 내진주지 abo Nvyedzhildzhuil 뇌질주일 9 Korol 이뇌왕 nashadok Idzhinasi u vosmomu pokolinni 16 Korol 도설지왕 Nevidomij nomer korol 하지왕PekchePekche 18 do n e 660 n e buv odnim z Troh korejskih korolivstv Hramove im ya zbigalosya z zvichajnim im yam krim osoblivo obumovlenih vipadkiv Hramove im ya Hangil Hanchcha Period pravlinnya Zvichajne im ya Sporidnenist Primitki 1 Ondzho 온조왕 溫祚王 18 do n e 29 n e zasnovnik dinastiyi sin zasnovnika Koguro 2 Taru 다루왕 多婁王 29 77 starshij sin Ondzho 3 Kiru 기루왕 己婁王 77 128 starshij sin Taru 4 Keru 개루왕 蓋婁王 128 166 sin Kiru 5 Chhogo 초고왕 肖古王 166 214 sin Keru takozh Sogo 소고왕 素古王 6 Kusu 구수왕 仇首王 214 234 starshij sin Chhogo takozh Kvesu 귀수왕 貴須王 7 Saban 사반왕 沙泮王 234 starshij sin Kusu takozh Saj 사이왕 沙伊王 8 Koj 고이왕 古爾王 234 286 drugij sin Sabana takozh Kuj 구이군 久爾君 9 Chhekkye 책계왕 責稽王 286 298 sin Koj takozh Chhongye 청계왕 靑稽王 10 Punso 분서왕 汾西王 298 304 starshij sin Chhekkye 11 Piryu 비류왕 比流王 304 344 drugij sin Kusu 12 Kye 계왕 契王 344 346 pershij sin Punso 13 Kinchhogo 근초고왕 近肖古王 346 375 drugij sin Piryu takozh Chhogo 초고왕 肖古王 abo Sokko 속고왕 速古王 14 Kingusu 근구수왕 近仇首王 375 384 sin Kinchhogo takozh Kvisu 귀수왕 貴首王 15 Chhimryu 침류왕 枕流王 384 385 starshij sin Kinsugu 16 Chinsa 진사왕 辰斯王 385 392 molodshij brat Chhimnyu takozh Pujohvi 부여휘 扶餘暉 17 Asin 아신왕 阿莘王 392 405 dvoyuridnij brat Chinsa starshij sin Chhinmnyu takozh Ahva 아화왕 阿華王 18 Chondzhi 전지왕 腆支王 405 420 starshij sin Asina takozh Chikchi 직지왕 直支王 abo Chindzhi 진지대왕 眞支王 19 Kujsin 구이신왕 久爾辛王 420 427 starshij sin Chondzhi 20 Piyu 비유왕 毗有王 427 454 starshij sin Kujsina takozh Jobi 여비 餘毗 21 Kero 개로왕 蓋鹵王 454 475 Kjonsa 경사 慶司 abo Kjon 경 慶 starshij sin Piyu takozh Jogon 여경 餘慶 22 Mundzhu 문주왕 文周王 475 477 Modo 모도 牟都 abo Do 도 都 sin Kero 23 Samgin 삼근왕 三斤王 477 479 Samgin 삼근 三斤 Imgol 임걸 壬乞 abo Samgol 삼걸 三乞 starshij sin Mundzhu takozh Mungin 문근왕 文斤王 24 Tonson 동성왕 東城王 479 501 Mode 모대 牟大 abo Mamo 마모 摩牟 dvoyuridnij brat Samgima 25 Muron 무령왕 武寧王 501 523 Sama 사마 斯麻 or 斯摩 abo Yun 융 隆 drugij sin Tonsona takozh Sama 사마왕 斯麻王 Do 도왕 嶋王 abo Horon 호령왕 虎寧王 26 Son 성왕 聖王 523 554 Mon 명 明 sin Murona takozh Mon 명왕 明王 abo Sonmon 성명왕 聖明王 27 Vidok 위덕왕 威德王 554 598 Chhan 창 昌 starshij sin Sona takozh Chhan 창왕 昌王 28 He 혜왕 惠王 598 599 Kye 계 季 molodshij brat Vidoka takozh Hon 헌대왕 獻王 29 Pop 법왕 法王 599 600 Son 선 宣 abo Hosun 효순 孝順 starshij sin He 30 Mu 무왕 武王 600 641 Chan 장 璋 abo Sodon 서동 薯童 sin Popa takozh Mugan 무강왕 武康王 abo Mugvan 무광왕 武廣王 31 Ijdzha 의자왕 義慈王 641 660 starshij sin Mu Dzherelo KoguroKoguro 37 n e 668 n e bulo odnim z Troh korejskih korolivstv Praviteli Koguro nosili titul Thevan 太王 yakij doslivno oznachaye najvelichnishij z koroliv Posmertne im ya 諡號 Hangil hanchcha Prizhittyeve im ya Period pravlinnya Legendarna liniya 1 Tonmonson 동명성왕 東明聖王 Kodzhumon 고주몽 高朱蒙 Chhumo 추모 鄒牟 Sanhe 상해 象解 37 do n e 19 do n e 2 Yurimon 유리명왕 琉璃明王 Yuri 유리 琉璃 Yuri 유리 類利 Yuryu 유류 孺留 19 do n e 18 n e 3 Temusin 대무신왕 大武神王 Muhyul 무휼 無恤 18 44 4 Mindzhun 민중왕 閔中王 Hesekchu 해색주 解色朱 44 48 5 Mobon 모본왕 慕本王 Heu 해우 解憂 He Eru 해 애루 解 愛婁 48 53 Velika imperatorska liniya 6 Thedzhoho 태조왕 太祖王 Kun 궁 宮 Osu 어수 於漱 53 146 7 Chhathe 차대왕 次大王 Suson 수성 遂成 146 165 8 Sinthe 신대왕 新大王 Pekko 백고 伯固 Pekku 백구 伯句 165 179 Liniya Hvando Kukne 9 Kogukchhon 고국천왕 故國川王 Nammu 남무 男武 Iyimo 이이모 伊夷謨 179 197 10 Sansan 산상왕 山上王 Chonu 정우 廷優 Vigun 위궁 位宮 197 227 11 Tonchhon 동천왕 東川王 東襄王 Uvigo 우위거 憂位居 Kochho 교체 郊彘 227 248 12 Chunchhon 중천왕 中川王 中襄王 Jonbul 연불 然弗 248 270 13 Sochhon 서천왕 西川王 西襄王 Yakro 약로 藥盧 Yagu 약우 若友 270 292 14 Ponsan 봉상왕 烽上王 鴙葛王 Sanbu 상부 相夫 Sapsiru 插矢婁 292 300 15 Michhon 미천왕 美川王 好攘王 Ibul 을불 乙弗 Ubul 우불 憂拂 300 331 16 Kogugvon 고국원왕 故國原王 Sayu 사유 斯由 Yu 유 劉 Svye 쇠 釗 331 371 17 Sosurim 소수림왕 小獸林王 Kubu 구부 丘夫 371 384 18 Kogugyan 고국양왕 故國攘王 Iron 이련 伊連 Odzhidzhi 어지지 於只支 384 391 19 Kvangetho 광개토호태왕 廣開土好太王 Tamdok 담덕 談德 An 안 安 391 413 Phen yanska liniya 20 Chansu 장수왕 長壽王 Koron 거련 巨連 Koron고련 高璉 413 491 21 Mundzhamon 문자명왕 文咨明王 Naun 나운 羅雲 Koun 고운 高雲 491 519 22 Anzhan 안장왕 安藏王 Hinan 흥안 興安 Koan 고안 高安 519 531 23 Anvon 안원왕 安原王 Pozhdon 보정 寶廷 Kodzhon 고정 高廷 531 545 24 Yanvon 양원태왕 陽原王 陽崗上好王 Phonson평성 平成 545 559 25 Phonvon 평원왕 平原王 Yanson 양성 陽成 Than 탕 湯 Koyan 고양 高陽 559 590 26 Jonyanho 영양왕 嬰陽王 평양왕 平陽王 Kovon 고원 高元 Tevon 대원 大元 590 618 27 Jonnyu 영류왕 營留王 Kokonmu 고건무 高建武 Son 성 成 Komu 고무 高武 618 642 28 Podzhan 보장왕 寶藏王 Kodzhan 고장 高藏 Podzhan 보장 寶藏 642 668 Primitki imena i dati legendarnoyi liniyi vidpovidno do dzherela Samguk Sagi Vej shu Istoriya dinastiyi Vej privodit taki imena 朱蒙 Chumon Zhumen 閭達 Lyujda 始閭諧 Shilyujhe 如栗 Zhuli i 莫來 Molaj Imena ciyeyi liniyi v tomu chi inshomu viglyadi z yavilisya v V stolitti koli imperator Chansu zviv svoyemu batku pam yatnik a Koguro zav yazalo kontakti z Pivnichnoyu Vej Pidpis do pam yatnika daye taki imena 鄒牟 Chhumo 儒留 Yuryu i 大朱留 Tedzhuryu Zv yazok mizh cimi imenami dosi zalishayetsya neyasnim SillaSilla 57 do n e 935 n e bula odnim z Troh korejskih korolivstv U Silli pravili sim yi Pak Sok i Kim Praviteli Silli nosili rizni tituli vklyuchayuchi Isagim Maripkan Van i Jovan Yak i deyaki koroli Pekche okremi predstavniki dinastiyi brali titul imperatora Pak Hokkose 박 혁거세 57 do n e 4 n e Namhe Chhachhaun 남해 차차웅 4 24 Yuri 24 57 유리이사금 儒理尼師今 koroli vid Yuri do Hirhe nosili titul Isagim zi starokorejskoyi pravitel Tharhe 탈해이사금 脫解尼師今 57 80 Phasa 파사이사금 婆娑尼師今 80 112 Chima 지마이사금 祗摩尼師今 112 134 Ilson 일성이사금 逸聖尼師今 134 154 Adalla 아달라이사금 阿達羅尼師今 154 184 Porhyu 벌휴이사금 伐休尼師今 184 196 Nehe 내해이사금 奈解尼師今 196 230 Chobun 조분이사금 助賁尼師今 230 247 Chhomhe 첨해이사금 沾解尼師今 247 261 Michhu 미추이사금 味鄒尼師今 262 284 Yurye 유례이사금 儒禮尼師今 284 298 Kirim 기림이사금 基臨尼師今 298 310 Hirhe 흘해이사금 訖解尼師今 310 356 Nemul 내물이사금 奈勿尼師今 356 402 koroli vid Nemulya do Sodzhi nosili titul Maripkan zi starokorejskoyi pravitel Silson 실성이사금 實聖尼師今 402 417 Noldzhi 눌지마립간 訥祗馬立干 417 458 Chabi 자비마립간 慈悲馬立干 458 479 Sodzhi 소지마립간 炤智馬立干 479 500 Chidzhin 지증왕 智證王 500 514 Koroli vid Chidzhina do Konsuna nosili titul Van korol viklyuchayuchi deyakih vidmichenih nizhche okremo Pophin Velikij 법흥태왕 法興太王 514 540 Pophin nosiv titul Thevan velikij korol Chinhin Velikij 진흥태왕 眞興太王 540 576 Chinhin nosiv titul Thevan velikij korol Chindzhi 진지왕 眞智王 576 579 Chinphon 진평왕 眞平王 579 632 Sondok 선덕여왕 善德女王 632 647 Korolevi Sondok i Chindok nosili titul Jovan koroleva Chindok 진덕여왕 眞德女王 647 654 Mujol 무열왕 武烈王 654 661 Munmu 문무왕 文武王 661 681 Sinmun 신문왕 神文王 681 692 Hoso 효소왕 孝昭王 692 702 Sondok Velikij 성덕왕 聖德王 702 737 Hoson 효성왕 孝成王 737 742 Kondok 경덕왕 景德王 742 765 Hegon 혜공왕 惠恭王 765 780 Sondok 선덕왕 宣德王 780 785 Vonson 원성왕 元聖王 785 798 Soson 소성왕 昭聖王 798 800 Edzhan 애장왕 哀莊王 800 809 Hondok 헌덕왕 憲德王 809 826 Hindok 흥덕왕 興德王 826 836 Hijgan 희강왕 僖康王 836 838 Mine 민애왕 閔哀王 838 839 Sinmu 신무왕 神武王 839 Munson 문성왕 文聖王 839 857 Honan 헌안왕 憲安王 857 861 Konmun 경문왕 景文王 861 875 Hongan 헌강왕 憲康王 875 886 Chongan 정강왕 定康王 886 887 Chinson 진성여왕 眞聖女王 887 897 koroleva Chinson nosila titul Jovan koroleva Hogon 효공왕 孝恭王 897 912 Sindok 신덕왕 神德王 913 917 Konmon 경명왕 景明王 917 924 Kone 경애왕 景哀王 924 927 Konsun 경순왕 敬順王 927 935 ParheParhe 669 926 stalo nastupnikom Koguro v pivnichnih zemlyah Koreyi Manchzhuriyi i ninishnoyi teritoriyi Primorskogo krayu Rosiyi Zasnovnik nazvav korolivstvo Chin ogolosivshi jogo nastupnikom Koguro prote v istoriyi zalishilasya nazva Parhe Bohaj po kitajski pislya togo yak z Kitayem buli nalagodzheni postijni kontakti Praviteli nosili titul Hvandzhe imperator a yihni hramovi imena za ridkisnim vinyatkom zakinchuvalisya na dzho abo dzhon Posmertne im ya 諡號 Hangil hanchcha Prizhittyeve im ya Hangil hanchcha Period pravlinnya 年號 1 Ko 고왕 高王 Tedzhojon 대조영 大祚榮 698 719 Chhonthon 천통 天統 2 Mu 무왕 武王 Temuye 대무예 大武藝 719 737 Inan 인안 仁安 3 Mun van 문왕 文王 Tehinmu 대흥무 大欽茂 737 793 Tehin 대흥 大興 Porok 보력 寶曆 774 4 Fye 폐왕 廢王 Tevon 대원의 大元義 793 nemaye 5 Son 성왕 成王 Tehvajo 대화여 大華與 793 794 Chunhin 중흥 中興 6 Kan 강왕 康王 Tesinnin 대승린 大嵩璘 794 809 Chonrok 정력 正曆 7 Chon 정왕 定王 Tevonyu 대원유 大元瑜 809 812 Jondok 영덕 永德 8 Hij 희왕 僖王 Teonij 대언의 大言義 812 817 Chudzhak 주작 朱雀 9 Kan 간왕 簡王 Temonchhun 대명충 大明忠 817 818 Thesi 태시 太始 10 Son 선왕 宣王 Teyinsu 대인수 大仁秀 818 830 Konhin 건흥 建興 11 Tejdzhin 대이진 大彝震 830 857 Hamhva 함화 咸和 12 Tegonhvan 대건황 大虔晃 857 871 Konhvan 虔晃 건황 13 Kon 경왕 景王 Tehonsok 대현석 大玄錫 871 895 14 Tevigye 대위계 大瑋瑎 895 906 15 E 애왕 哀王 Teyinson 대인선 大諲譔 906 926KoroKoro 918 1392 upravlyalos Pershij korol mav hramove im ya Thedzho yake oznachaye velikij zasnovnik Cim imenem nazivalis pershi koroli Koro i Choson oskilki voni buli zasnovnikami dinastij Van ta I Li vidpovidno Dvadcyat tri pershih koroli v nastupnomu spisku do Vondzhona mali hramovi imena sho zakinchuvalisya na dzhon Pochinayuchi z Chhunnolya dvadcyat p yatogo korolya vsi inshi koroli Koro mali titul Van korol Nazvi epoh vkazani v duzhkah Thedzho 태조 918 943 Hedzhon 혜종 943 945 Chondzhon 정종 945 949 Kvandzhon 광종 949 975 Kondzhon 경종 975 981 Sondzhon 성종 981 997 Mokchon 목종 997 1009 Hondzhon 현종 1009 1031 Tokchon 덕종 1031 1034 Chondzhon 정종 1034 1046 Mundzhon 문종 1046 1083 Sundzhon 순종 1083 Sondzhon 선종 1083 1094 Hondzhon 헌종 1094 1095 Sukchon 숙종 1095 1105 Yedzhon 예종 1105 1122 Indzhon 인종 1122 1146 Ijdzhon 의종 1146 1170 Mondzhon 명종 1170 1197 Sindzhon 신종 1197 1204 Hijdzhon 희종 1204 1211 Kandzhon 강종 1211 1213 Kodzhon 고종 1213 1259 Vondzhon 원종 1259 1274 Chhunnol 충렬왕 1274 1308 Chhunnol stav pershim v Korjo pravitelem sho nosiv titul Van korol Chhunson 충선왕 1308 1313 Chhunsuk 충숙왕 1313 1330 1332 1339 Chhungye 충계왕 1330 1332 1339 1344 Chhunmok 충목왕 1344 1348 Chhundzhon 충정왕 1348 1351 Konmin 공민왕 1351 1374 U 우왕 1374 1388 Chhan 창왕 1388 1389 Konyan 공양왕 1389 1392 ChosonChoson 1391 1897 stala pravonastupnikom Kore U 1897 koli Choson stala Korejskoyu imperiyeyu deyaki z koroliv Choson buli posmertno zvedeni v rang imperatoriv Monarhi Choson mali hramove im ya sho zakinchuyetsya na dzho abo dzhon Dzho davalosya pershim korolyam abo imperatoram novoyi liniyi vseredini dinastiyi inshim davalosya im ya sho zakinchuyetsya na dzhon Dva koroli Jonsan gun i Kvanhegun buli pozbavleni svoyih hramovih imen pislya zakinchennya pravlinnya Kozhen monarh mav svoye posmertne im ya sho vklyuchaye titul van korol hvandzhe imperator tevan velikij korol abo tedzhe velikij imperator Thedzho 태조 1392 1398 Chondzhon 정종 1398 1400 Thedzhon 태종 1400 1418 Sedzhon 세종 1418 1450 Mundzhon 문종 1450 1452 Tandzhon 단종 1452 1455 Sedzho 세조 1455 1468 Yedzhon 예종 1468 1469 Sondzhon 성종 1469 1494 Jonsan gun 연산군 1494 1506 Chundzhon 중종 1506 1544 Indzhon 인종 1544 1545 Mondzhon 명종 1545 1567 Sondzho 선조 1567 1608 Kvanhegun 광해군 1608 1623 Indzho 인조 1623 1649 Hodzhon 효종 1649 1659 Hondzhon 현종 1659 1674 Sukchon 숙종 1674 1720 Kondzhon 경종 1720 1724 Jondzho 영조 1724 1776 Chondzho 정조 1776 1800 Sundzho 순조 1800 1834 Hondzhon 헌종 1834 1849 Chholdzhon 철종 1849 1864 Kodzhon 고종 1864 1907 Sundzhon 순종 1907 1910 Korejska imperiyaKorejska imperiya 1897 1910 bula stvorena pid oznamenuvannya zakinchennya periodu kitayizaciyi Oficijno imperatoriv bulo nazivati yih zgidno z ale na praktici chastishe vikoristovuvalisya yihni hramovi imena Posmertne im ya 諡號 Prizhittyeve im ya Period pravlinnya Kodzhon Kvanmu 고종 I Li Monbok 이명복 1864 1907 Kvanmu 광무 光武 Sundzhon Yunhi 순종 I Li Chhok 이척 1907 1910 Yunhi 융희 隆熙Kolonialnij periodSundzhon 1910 roku Koreya bula aneksovana Yaponiyeyu Ostannij imperator Koreyi Sundzhon buv ponizhenij v ranzi do korolya Vin pomer 1926 roku v palaci Chhandokkun yaponska nazva Sedokukyu Z jogo smertyu dinastiya Li pripinila svoye isnuvannya Imperator Yaponiyi Oskilki Koreya uvijshla do skladu Yaponskoyi imperiyi pravitelem Koreyi u 1910 1945 rokah buv imperator Yaponiyi Posmertne im ya Prizhittyeve im ya Period pravlinnya Nazva epohi Mejdzi 明治 Mucuhito 嘉仁 1868 1910 1912 Mejdzi 明治 Tajso 大正 Josihito 嘉仁 1912 1926 Tajso 大正 Sova 昭和 Hirohito 裕仁 1926 1945 1989 Sova 昭和Teperishnya situaciyaPislya kapitulyaciyi Yaponiyi v Drugij svitovij vijni Koreya zdobula nezalezhnist 1948 roku na Korejskomu pivostrovi bulo stvoreno dvi respubliki Respubliku Koreyu ta Korejsku Narodno Demokratichnu Respubliku Pitannya pro povernennya rodu Li na prestol ne rozglyadalosya Vtim deyaki jogo predstavniki prohodili obryad koronaciyi Sogodni samoprogoloshenoyu imperatriceyu Koreyi ye en 이해원 ale yiyi pretenziyi na prestol ne pidtrimuyutsya istotnoyu chastinoyu pivdennokorejskogo suspilstva Div takozhDinastiya Choson Pivnichna Koreya z 1948 roku Pivdenna Koreya z 1948 roku Spisok prezidentiv Pivdennoyi Koreyi Prezident Pivdennoyi KoreyiPosilannya kor Rulers angl ros