Мун (кор. 문, 文, Mun, Mun) або Вень (кит.: 文; піньїнь: Wén; Вейд-Джайлз: Wun); ім'я при народженні Техинму (кор. 대흠무, 大欽茂, Dae Heum-mu, Tae Hŭm-mu; пом. 793) — корейський правитель, третій володар (тійо) держави Пархе. Сприяв поширенню в своїй державі буддизму й конфуціанства.
Мун-ван | ||
| ||
---|---|---|
737 — 793 | ||
Попередник: | Му | |
Наступник: | Фє | |
Народження: | 8 століття | |
Смерть: | 793 | |
Батько: | Му | |
Шлюб: | d | |
Діти: | Кан, Q28409390?, Q10934892?, Q28409389? і d |
Життєпис
Син Му-вана, тійо Пархе. При народженні отримав ім'я Де Хум Му (кор. 대흠무), в китайському варіанті Цінь Мао (кит. 大欽茂). Після смерті батька у 737 році успадкував трон.
Спрямував свою політику на дотримання мирних стосунків із сусідами, насамперед китайською імперією Тан та корейською державою Сілла, а з 750 року відновив регулярність посольств з Японією.
За домовленістю з імператором Сюань-цзуном володар Пархе відправляв до Китаю на навчання чиновників та здібних представників знаті. Останні згодом поширювали в Пархе окрім китайських знань, також буддизм та принципи конфуціанства.
За зразком танського вищого навчального закладу Гоцзицзянь Мун-ван створив у себе аналогічний під назвою Чучагам. 742 року з метою зміцнення влади переніс столицю з Дунмо до сучасної провінції Гірін, назвавши її Центральна столиця (на її місці сьогодні розташовано м. Хелун). Тому у стосунках з Тан використовував титул вана, а з іншими державами Мун-ван остаточно став іменувати себе імператором (тено або тійо).
Запровадив державну систему за аналогом Китаю, створивши уряд з 3 палат (на чолі їх за значущістю знаходилися Лівий, Правий та Державний міністри), які поділялися на 6 департаментів, а також 12 відділів, 1 колегію (на чолі з великим цензором), 7 відомств, 1 управління, 1 службу і 1 кабінет. Відмінністю була більш гнучка чиновницька система та більша підпорядкованість володареві.
Також намагався спочатку дотримуватися мирних відношень із Сіллою, оскільки через територію останньої пролягав важливий торгівельний шлях. Разом з тим продовжив політику попередників з розбудови військово-морського флоту.
Стосунки з Тан і Сіллою змінюються після 755 року, коли перша внаслідок повстання Ань Лушаня занурилася у політичну кризу, а інша продовжувала оскаржувати статус правителя Пархе при китайському дворі. Того ж року переніс резиденцію північніше, назвавши її Санкьон (Верхня столиця). У 758 році Мун-ван відмовився військово допомогти для придушення повстання на півночі Китаю. Того ж року відправив до Японії посольство на 4 суднах.
Вани Сілли в значній мірі розглядали Пархе як повсталу провінцію, оскільки раніше підкорили Когурьо, на півночі якої утворилася Пархе. Погіршенню стосунків Мун-вана із Сіллою також сприяв фактичний правитель Японії Фудзівара но Накамаро, який з 758 року спонукав Мун-вана до нападу на Сіллу. Втім 759 року Фудзівара наштовхнувся на внутрішній спротив своїй зовнішній політиці, а Мун-ван одноосібно не наважився атакувати Сіллу. Проте перемовини з Японією про спільні дії тривали до 762 року. Внаслідок повалення Фудзівара но Накамаро в 764 року дипломатичні контакти між державами припинилися. Водночас вдалося зайняти північ Ляодунського півострова.
З 770-х років підтримував впливового цзєдуши Лі Чженці, який сприяв послабленню влади танських імператорів. Потім Мун-ван став союзником сина останнього — Лі На, що зробив владу цзєдуши в Пінлі (півострів Шаньдун) спадковою. З 771 року відновив практику посольств з Японією.
У 785 році переніс столицю на схід держави (сучасний кордон Російської Федерації й КНР), назвавши її Дункьон (Східна столиця) — на її території сьогодні розташовано китайське місто Хуньчунь. У 793 році Мун-ван повернув столицю до Санкьона. Того ж року помер. Йому спадкував брат Де Вон Уї, оскільки його син Да Кьонрім помер раніше.
Ери правління
- Дехун (대흥. Велике Щастя), 737—774 роки
- Порьок (보력)
Джерела
- История Бохая // Хангукса к. 10 / под ред. Сонъ Ки Хо, Хан Кю Чхоль и Им Санъ Сон. Сеул, 1996. 263 с
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mun kor 문 文 Mun Mun abo Ven kit 文 pinyin Wen Vejd Dzhajlz Wun im ya pri narodzhenni Tehinmu kor 대흠무 大欽茂 Dae Heum mu Tae Hŭm mu pom 793 korejskij pravitel tretij volodar tijo derzhavi Parhe Spriyav poshirennyu v svoyij derzhavi buddizmu j konfucianstva Mun van 3 j volodar Parhe 737 793 Poperednik Mu Nastupnik Fye Narodzhennya 8 stolittyaSmert 793Batko MuShlyub dDiti Kan Q28409390 Q10934892 Q28409389 i dZhittyepisSin Mu vana tijo Parhe Pri narodzhenni otrimav im ya De Hum Mu kor 대흠무 v kitajskomu varianti Cin Mao kit 大欽茂 Pislya smerti batka u 737 roci uspadkuvav tron Spryamuvav svoyu politiku na dotrimannya mirnih stosunkiv iz susidami nasampered kitajskoyu imperiyeyu Tan ta korejskoyu derzhavoyu Silla a z 750 roku vidnoviv regulyarnist posolstv z Yaponiyeyu Za domovlenistyu z imperatorom Syuan czunom volodar Parhe vidpravlyav do Kitayu na navchannya chinovnikiv ta zdibnih predstavnikiv znati Ostanni zgodom poshiryuvali v Parhe okrim kitajskih znan takozh buddizm ta principi konfucianstva Za zrazkom tanskogo vishogo navchalnogo zakladu Gocziczyan Mun van stvoriv u sebe analogichnij pid nazvoyu Chuchagam 742 roku z metoyu zmicnennya vladi perenis stolicyu z Dunmo do suchasnoyi provinciyi Girin nazvavshi yiyi Centralna stolicya na yiyi misci sogodni roztashovano m Helun Tomu u stosunkah z Tan vikoristovuvav titul vana a z inshimi derzhavami Mun van ostatochno stav imenuvati sebe imperatorom teno abo tijo Zaprovadiv derzhavnu sistemu za analogom Kitayu stvorivshi uryad z 3 palat na choli yih za znachushistyu znahodilisya Livij Pravij ta Derzhavnij ministri yaki podilyalisya na 6 departamentiv a takozh 12 viddiliv 1 kolegiyu na choli z velikim cenzorom 7 vidomstv 1 upravlinnya 1 sluzhbu i 1 kabinet Vidminnistyu bula bilsh gnuchka chinovnicka sistema ta bilsha pidporyadkovanist volodarevi Takozh namagavsya spochatku dotrimuvatisya mirnih vidnoshen iz Silloyu oskilki cherez teritoriyu ostannoyi prolyagav vazhlivij torgivelnij shlyah Razom z tim prodovzhiv politiku poperednikiv z rozbudovi vijskovo morskogo flotu Stosunki z Tan i Silloyu zminyuyutsya pislya 755 roku koli persha vnaslidok povstannya An Lushanya zanurilasya u politichnu krizu a insha prodovzhuvala oskarzhuvati status pravitelya Parhe pri kitajskomu dvori Togo zh roku perenis rezidenciyu pivnichnishe nazvavshi yiyi Sankon Verhnya stolicya U 758 roci Mun van vidmovivsya vijskovo dopomogti dlya pridushennya povstannya na pivnochi Kitayu Togo zh roku vidpraviv do Yaponiyi posolstvo na 4 sudnah Vani Silli v znachnij miri rozglyadali Parhe yak povstalu provinciyu oskilki ranishe pidkorili Koguro na pivnochi yakoyi utvorilasya Parhe Pogirshennyu stosunkiv Mun vana iz Silloyu takozh spriyav faktichnij pravitel Yaponiyi Fudzivara no Nakamaro yakij z 758 roku sponukav Mun vana do napadu na Sillu Vtim 759 roku Fudzivara nashtovhnuvsya na vnutrishnij sprotiv svoyij zovnishnij politici a Mun van odnoosibno ne navazhivsya atakuvati Sillu Prote peremovini z Yaponiyeyu pro spilni diyi trivali do 762 roku Vnaslidok povalennya Fudzivara no Nakamaro v 764 roku diplomatichni kontakti mizh derzhavami pripinilisya Vodnochas vdalosya zajnyati pivnich Lyaodunskogo pivostrova Z 770 h rokiv pidtrimuvav vplivovogo czyedushi Li Chzhenci yakij spriyav poslablennyu vladi tanskih imperatoriv Potim Mun van stav soyuznikom sina ostannogo Li Na sho zrobiv vladu czyedushi v Pinli pivostriv Shandun spadkovoyu Z 771 roku vidnoviv praktiku posolstv z Yaponiyeyu U 785 roci perenis stolicyu na shid derzhavi suchasnij kordon Rosijskoyi Federaciyi j KNR nazvavshi yiyi Dunkon Shidna stolicya na yiyi teritoriyi sogodni roztashovano kitajske misto Hunchun U 793 roci Mun van povernuv stolicyu do Sankona Togo zh roku pomer Jomu spadkuvav brat De Von Uyi oskilki jogo sin Da Konrim pomer ranishe Eri pravlinnyaDehun 대흥 Velike Shastya 737 774 roki Porok 보력 DzherelaIstoriya Bohaya Hanguksa k 10 pod red Son Ki Ho Han Kyu Chhol i Im San Son Seul 1996 263 s