Чінгук чи Чін (кор. 진국) — протодержава чи союз корейських племен в залізну добу на півдні Корейського півострова, що існував протягом III і II століть до н. е..
Чінгук на півночі межував з королівством Кочосон. Столиця знаходилася в південній частині басейну річки Ханган.
Чінгук був попередником конфедерацій Самхан.
У південнокорейській історіографії Чінгук приділяють небагато уваги, називаючи його «державою», але дуже маленькою, що перебувала на території майбутньої протодержави Махан. Історики Північної Кореї приділяють Чінгуку набагато більше уваги. У КНДР вважають, що Чінгук був державою і утворився в IV ст. до н. е. У китайському творі IV—V ст. «Історія пізньої династії Хань» (Хоу хан шу) північнокорейські учені знаходять свідчення того, що Чінгук займало величезну територію півдня Корейського півострова — територію, яку надалі займуть всі три протодержави Махан, Пьонхан і Чінхан.
Особливий інтерес північнокорейської історіографії до Чінгуку стає зрозумілим після ознайомлення з теорією зникнення цієї протодержави. Вона не загинула. Просто всі жителі Чінгуку мігрували на Японські острови, ставши етнокультурною основою для формування найдавнішої японської культури Яйой. Хоча у науковій японознавчій літературі не заперечується той факт, що «континентальна культура», тобто культура Китаю, прийшла до Японії через Корею і навіть «в корейській редакції». Проте північнокорейська теорія історії Чінгуку, занадто перебільшує роль Стародавньої Кореї, наполягаючи на тому, що не тільки в японській культурі, але і в японському етносі немає нічого, що спочатку не було б корейським. Відповідно, після такого «природного» зникнення держави Чінгук на її місці утворилися Три Хан.
Історія
Вважається, що назва Чінгук з'явилася в китайських історичних джерелах у II ст. до н. е., тобто набагато пізніше, ніж Три Хан. Тому Чінгук визначається тільки як один з союзів племен або протодержава півдня Корейського півострова, досить сильна і тому відома серед сучасників.
Чінгук співіснував разом зі стародавнім Кочосоном і, можливо, мав з ним якісь стосунки. У Чінгук була своя столиця — місто .
Про рівень розвитку Чінгуку точно судити важко через нестачу інформації. Для того, щоб протистояти тиску з боку Хань, у Чінгук була подоба центральної влади.
Відомо, що король Кочосону Чун відправився в Чін після того, як Віман захопив його трон. Цей напрямок міграції було типовим на Корейському півострові у той час, завдяки чому південна частина півострова знаходилася не в стороні від загального технологічного прогресу.
Є припущення, що китайські згадки про (Кемагук) відносяться до Чін. У літописах зауважується, що Когурьо захопило «Кемагук» в 26 н. е., проте, можливо, це було інше корейське плем'я.
Примітки
- Друга частина імені Чінгук — «гук» (китайське прочитання ієрогліфа «го») якраз і означає «держава», тому деякі європейські вчені склад «гук» в назву не включають.
Джерела
- С. О. Курбанов. История Кореи. С древности до начала XXI века. — Москва : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2009. — 680 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chinguk chi Chin kor 진국 protoderzhava chi soyuz korejskih plemen v zaliznu dobu na pivdni Korejskogo pivostrova sho isnuvav protyagom III i II stolit do n e Chinguk u 108 roci do n e Istoriya KoreyiDoistorichna KoreyaKochoson ChingukRanni korejski korolivstvaPujo Ton ye Samhan Konfederaciya KayaTri korolivstvaKoguro Pekche SillaOb yednane Silla ParhePizni tri korolivstvaKoro Mongolski vtorgnennyaChoson Imdzhinska vijnaKorejska imperiyaGeneral rezidentiPid kontrolem Yaponiyi General gubernatori Timchasovij uryad Respubliki KoreyaRozdilena Koreya Korejska vijna Pivnichna Spisok monarhivPortal Koreya pereglyanutiredaguvati Chinguk na pivnochi mezhuvav z korolivstvom Kochoson Stolicya znahodilasya v pivdennij chastini basejnu richki Hangan Chinguk buv poperednikom konfederacij Samhan U pivdennokorejskij istoriografiyi Chinguk pridilyayut nebagato uvagi nazivayuchi jogo derzhavoyu ale duzhe malenkoyu sho perebuvala na teritoriyi majbutnoyi protoderzhavi Mahan Istoriki Pivnichnoyi Koreyi pridilyayut Chinguku nabagato bilshe uvagi U KNDR vvazhayut sho Chinguk buv derzhavoyu i utvorivsya v IV st do n e U kitajskomu tvori IV V st Istoriya piznoyi dinastiyi Han Hou han shu pivnichnokorejski ucheni znahodyat svidchennya togo sho Chinguk zajmalo velicheznu teritoriyu pivdnya Korejskogo pivostrova teritoriyu yaku nadali zajmut vsi tri protoderzhavi Mahan Ponhan i Chinhan Osoblivij interes pivnichnokorejskoyi istoriografiyi do Chinguku staye zrozumilim pislya oznajomlennya z teoriyeyu zniknennya ciyeyi protoderzhavi Vona ne zaginula Prosto vsi zhiteli Chinguku migruvali na Yaponski ostrovi stavshi etnokulturnoyu osnovoyu dlya formuvannya najdavnishoyi yaponskoyi kulturi Yajoj Hocha u naukovij yaponoznavchij literaturi ne zaperechuyetsya toj fakt sho kontinentalna kultura tobto kultura Kitayu prijshla do Yaponiyi cherez Koreyu i navit v korejskij redakciyi Prote pivnichnokorejska teoriya istoriyi Chinguku zanadto perebilshuye rol Starodavnoyi Koreyi napolyagayuchi na tomu sho ne tilki v yaponskij kulturi ale i v yaponskomu etnosi nemaye nichogo sho spochatku ne bulo b korejskim Vidpovidno pislya takogo prirodnogo zniknennya derzhavi Chinguk na yiyi misci utvorilisya Tri Han IstoriyaVvazhayetsya sho nazva Chinguk z yavilasya v kitajskih istorichnih dzherelah u II st do n e tobto nabagato piznishe nizh Tri Han Tomu Chinguk viznachayetsya tilki yak odin z soyuziv plemen abo protoderzhava pivdnya Korejskogo pivostrova dosit silna i tomu vidoma sered suchasnikiv Chinguk spivisnuvav razom zi starodavnim Kochosonom i mozhlivo mav z nim yakis stosunki U Chinguk bula svoya stolicya misto Pro riven rozvitku Chinguku tochno suditi vazhko cherez nestachu informaciyi Dlya togo shob protistoyati tisku z boku Han u Chinguk bula podoba centralnoyi vladi Vidomo sho korol Kochosonu Chun vidpravivsya v Chin pislya togo yak Viman zahopiv jogo tron Cej napryamok migraciyi bulo tipovim na Korejskomu pivostrovi u toj chas zavdyaki chomu pivdenna chastina pivostrova znahodilasya ne v storoni vid zagalnogo tehnologichnogo progresu Ye pripushennya sho kitajski zgadki pro Kemaguk vidnosyatsya do Chin U litopisah zauvazhuyetsya sho Koguro zahopilo Kemaguk v 26 n e prote mozhlivo ce bulo inshe korejske plem ya PrimitkiDruga chastina imeni Chinguk guk kitajske prochitannya iyeroglifa go yakraz i oznachaye derzhava tomu deyaki yevropejski vcheni sklad guk v nazvu ne vklyuchayut DzherelaS O Kurbanov Istoriya Korei S drevnosti do nachala XXI veka Moskva Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2009 680 s ISBN 978 5 288 04852 4