Марко́ Черемши́на (справжнє ім'я: Іван Юрійович Семанюк; 13 липня 1874, Кобаки — 25 квітня 1927, Снятин) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Автор трьох збірок новел — «Карби», «Село вигибає» та «Верховина», остання вийшла посмертно.
Марко Черемшина | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Іван Семанюк | |||
Псевдонім | Василь Заренко, Марко Легіт | |||
Народився | 13 липня 1874 Кобаки, Косівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Помер | 25 квітня 1927 (52 роки) Снятин, Івано-Франківська область | |||
Поховання | Снятин | |||
Громадянство | Австро-Угорщина — Польща | |||
Діяльність | адвокат, український письменник, новеліст | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Magnum opus | «Карби. Новели з гуцульського життя» | |||
| ||||
Марко Черемшина у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпи
Народився в селі Кобаки Косівського повіту в Галичині (тепер село в Івано-Франківській обл.), котра на той час була частиною Австро-Угорської імперії, в селянській родині Івана Юрійовича (1846—1920) та Ганни Дмитрівни (до шлюбу Олексюк) Семанюків.
Коли в 1889 закінчив школу, батько відправив його на навчання до Коломийської гімназії. Під час навчання в Коломийській гімназії захоплювався творчістю Ю.Словацького. В особистій бібліотеці українського письменника можна побачити поему польського поета «Мазепа» в перекладі М.Зерова. Лекції велись польською мовою, якої хлопець не знав, однак незабаром вивчив її, став одним із найкращих учнів. Цікавився літературним життям на Буковині і в Галичині. В 1896 закінчив навчання в гімназії і виїхав до Відня, щоб здобути фах лікаря. Однак платня за медичну освіту була така висока, що він змушений був відмовитись від неї та обрав більш дешеве навчання на правничому факультеті Віденського університету. Закінчив Віденський університет в 1901 році, однак диплом адвоката отримав лише в 1906 році, з яким розпочав працювати адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою. Під час Першої світової війни мешкав в рідному селі Кобаках, а по її закінченню повернувся у Снятин, де прожив до кінця життя.
Володів 13-ма мовами, у своїх художніх перекладах не користувався підрядником. Досліджував духовний світ Гуцульщини і збирався видати відповідну наукову працю.
Раптова смерть під час відвідин могили батька (упав перед брамою) не дозволила йому зреалізувати всіх письменницьких планів.
Літературна діяльність
Навчаючись у Коломийській гімназії, юнак зацікавився тогочасним життям у Галичині і на Буковині, передплачував майже всі тодішні часописи. На цей час припадають і його перші літературні спроби, які він підписує псевдонімами Василь Заренко, Марко Легіт. Згодом Марко Черемшина написав свій перший твір-драму «Несамовиті» і надіслав її на конкурс, оголошений львівським журналом «Зоря». Хоч драма була оцінена рецензентами позитивно, вона ні в друк, ні на сцену не потрапила, текст її загубився, збереглося лише два уривки чорнового автографа. Спроба сил у драматургії не пройшла марно для Черемшини: не ставши драматургом у повному розумінні, він став згодом визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм.
Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина».
Упродовж 1900—1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття.
Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його новели, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями Першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина» [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.], «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.
Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв'язки, в історії літератури Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об'єднують під назвою «Покутської трійці».
У Львові до Другої світової війни окремими виданням після «Карбів» вийшла збірка оповідань Черемшини: «Вибрані твори» (1929), «Твори. Повне видання», т. І—III (1937), «Вибрані твори» (1938). Перше видання в УРСР «Село вигибає» [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] зі вступною статтею Миколи Зерова вийшло 1925. Після того вибрані твори Черемшини видавано багато разів. Загалом, літературний доробок Черемшини становить близько 60 літературних творів (за винятком публіцистичних виступів у газетах та майже загубленими поетичними пробами покутянина)
Пам'ять
Нині в Кобаках є меморіальна хата-музей, зведена за зразком тої, у якій виховувався письменник. У Снятині функціонує Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, урочисто відкритий 17 липня 1949 року, а також споруджено пам'ятник-погруддя.
Дослідники життя і творчості
Євген Баран, Адам Войтюк, Олена Гнідан, Лариса Горболіс, Микола Грицюта, Михайло Грушевський, Микола Гуйванюк, Олексій Дей, Іван Денисюк, Дмитро Донцов, Олексій Засенко, Микола Зеров, Антін Крушельницький, Руслана Кірєєва, Микола Легкий, Василь Лесин, Тетяна Лях, Валентина Миронюк, Олексій Мишанич, Андрій Музичка, Іванна Олещук (Стеф'юк), Роман Піхманець, Федір Погребенник, Михайло Рудницький, Ростислав Чопик та ін.
Кінематограф
- За його оповіданням «Сльоза» створено мультиплікаційну стрічку «Різдвяна казка» (Укранімафільм, 1993).
- Про нього знято фільм «Марко Черемшина» (1975).
- У 2014 році відділ культури Снятинської РДА зняв ювілейний документальний фільм «Наш Марко Черемшина»
Видання
- Село потерпає. Харків-Одеса, 1930
- Парасочка. Гуцульські новелі. Львів, 1939
- Верховина та інші оповідання. 1940
- Вибрані твори. 1940
- Карби. Чічка. Злодія зловили (худ. Г. Якутович)
- Твори в 2 томах. К., Наукова думка, 1974 р.
- Твори. К., Дніпро, 1978 р., 328 с., 100 000 екз., ф. А5, т.п., іл. Адамовича С. Т.
- Карби (збірка):
- Новели. Посвяти Василеві Стефанику. Ранні твори. Переклади. Літературно-критичні виступи. Спогади. Автобіографія. Листи. Київ, 1987 р.
Окремі твори:
- Образки з гуцульського життя (І), 1899
- Образки з гуцульського життя (ІІ), 1900:
- «Більмо» (оповідання), 1901 р.
- Святий Миколай у гарті, 1902
- Хіба даруймо воду! 1902
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марко Черемшина |
Аудіокниги
- Марко Черемшина. Верба
- Марко Черемшина. Заморожені фіалки
- Марко Черемшина. Море
- Марко Черемшина. Слоза. Різдвяна казка
Примітки
- Горак Р. Зачудований красою // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 63.
- [1] [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Грушевський М. Новини нашої літератури. Іван Семанюк // ЛНВ, IX. — Львів, 1902.
- Гуменюк М., Кравченко Є. Марко Черемшина. 1874—1927. Короткий бібліографічний покажчик. — Львів, 1955.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Зеров М. Марко Черемшина і галицька проза. Передмова до зб. Марка Черемшини «Село вигибає». — Харків, 1925.
- Крушельницький А. Про життя і творчість Івана Семанюка — Марка Черемшини. Передмова до зб. М. Черемшини «Вибрані твори». — Львів, 1929.
- Лазанська Т. І. Черемшина Марко [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 494. — .
- Музичка А. Марко Черемшина // Червоний шлях, ч. 6. — Харків, 1927.
- Музичка А. Марко Черемшина. — Харків, 1928.
- Шологон Л. Джерела про життєвий та творчий шлях Марка Черемшини (1874—1927 рр. // Схід (журнал), 2008.
Посилання
- Черемшина Марко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 731-732.
- Черемшина Марко // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2047. — 1000 екз.
- Марко Черемшина. «Сльоза». Різдвяна казка. Аудіозапис: https://www.youtube.com/watch?v=wOp5xErWHHM [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Марко Черемшина. Поезія в прозі «Море» (з циклу «Листки»): https://www.youtube.com/watch?v=RXnl4i0kE5w [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Добірка творів Марка Черемшини в «Хаті-читальні Прикарпаття» [ 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Микола Зеров. Нові твори М. Черемшини // «Життя і революція», 1925, № 4. — с. 21-24[недоступне посилання з липня 2019]
- Марко Черемшина. Карби. Чічка. Злодія зловили [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Черемшина Марко Електронна бібліотека «Культура України» [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Черемшина М. Вибрані оповідання / Марко Черемшина. — Київ ; Харків: Укр. держ. вид-во, 1945. — 168 с. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Черемшина М. Вибрані твори / Марко Черемшина. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1949. — 335 с., 1 арк. портр. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Čeremšyna, Marko. Z huculských hor / Marko Čeremšyna ; z ukr. originalu přzel. Rudolf Hůlka. — Praha: Svoboda, 1946. — 269, 3 s. — (Knihovna Svobody ; sv. 20). [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Марко Черемшина й галицька проза: Київ, 1929. // Від Куліша до Винниченка: нариси з новіт. укр. письменства / проф. М. Зеров, 1929. — С. 142—172 : Київ [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Черемшина М. Село вигибає: новели з гуцул. життя / М. Черемшина ; ред. та вступ. ст. М. Зерова. — Б. м. : Книгоспілка, 1925. — 203, 3 с. : портр. — (Літературна бібліотека). [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Черемшина, М. Верховина: вибр. оповід. Кн. 2 / Марко Черемшина ; за ред. М. Зерова. — Київ: Книгоспілка, 1929. — 203, 1 с. — (Літературна бібліотека). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Черемшина М. Вибрані твори / Марко Черемшина. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1949. — 335 с., 1 арк. портр. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Semanyuk Marko Cheremshi na spravzhnye im ya Ivan Yurijovich Semanyuk 13 lipnya 1874 Kobaki 25 kvitnya 1927 Snyatin ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach advokat doktor prava Avtor troh zbirok novel Karbi Selo vigibaye ta Verhovina ostannya vijshla posmertno Marko CheremshinaIm ya pri narodzhenniIvan SemanyukPsevdonimVasil Zarenko Marko LegitNarodivsya13 lipnya 1874 1874 07 13 Kobaki Kosivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer25 kvitnya 1927 1927 04 25 52 roki Snyatin Ivano Frankivska oblastPohovannyaSnyatinGromadyanstvo Avstro Ugorshina PolshaDiyalnistadvokat ukrayinskij pismennik novelistAlma materVidenskij universitetMagnum opus Karbi Noveli z guculskogo zhittya Marko Cheremshina u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepiNarodivsya v seli Kobaki Kosivskogo povitu v Galichini teper selo v Ivano Frankivskij obl kotra na toj chas bula chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi v selyanskij rodini Ivana Yurijovicha 1846 1920 ta Ganni Dmitrivni do shlyubu Oleksyuk Semanyukiv Koli v 1889 zakinchiv shkolu batko vidpraviv jogo na navchannya do Kolomijskoyi gimnaziyi Pid chas navchannya v Kolo mijskij gimnaziyi zahoplyuvavsya tvorchistyu Yu Slovackogo V osobis tij biblioteci ukrayinskogo pismennika mozhna pobachiti poemu polskogo poeta Mazepa v perekladi M Zerova Lekciyi velis polskoyu movoyu yakoyi hlopec ne znav odnak nezabarom vivchiv yiyi stav odnim iz najkrashih uchniv Cikavivsya literaturnim zhittyam na Bukovini i v Galichini V 1896 zakinchiv navchannya v gimnaziyi i viyihav do Vidnya shob zdobuti fah likarya Odnak platnya za medichnu osvitu bula taka visoka sho vin zmushenij buv vidmovitis vid neyi ta obrav bilsh desheve navchannya na pravnichomu fakulteti Videnskogo universitetu Zakinchiv Videnskij universitet v 1901 roci odnak diplom advokata otrimav lishe v 1906 roci z yakim rozpochav pracyuvati advokatskim pomichnikom u Delyatini a z 1912 advokatom u Snyatini de aktivno zajmavsya gromadsko politichnoyu literaturnoyu i kulturno prosvitnickoyu robotoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni meshkav v ridnomu seli Kobakah a po yiyi zakinchennyu povernuvsya u Snyatin de prozhiv do kincya zhittya Muzej Marka Cheremshini v Snyatini Mogila Marka Cheremshini Volodiv 13 ma movami u svoyih hudozhnih perekladah ne koristuvavsya pidryadnikom Doslidzhuvav duhovnij svit Guculshini i zbiravsya vidati vidpovidnu naukovu pracyu Raptova smert pid chas vidvidin mogili batka upav pered bramoyu ne dozvolila jomu zrealizuvati vsih pismennickih planiv Literaturna diyalnistNavchayuchis u Kolomijskij gimnaziyi yunak zacikavivsya togochasnim zhittyam u Galichini i na Bukovini peredplachuvav majzhe vsi todishni chasopisi Na cej chas pripadayut i jogo pershi literaturni sprobi yaki vin pidpisuye psevdonimami Vasil Zarenko Marko Legit Zgodom Marko Cheremshina napisav svij pershij tvir dramu Nesamoviti i nadislav yiyi na konkurs ogoloshenij lvivskim zhurnalom Zorya Hoch drama bula ocinena recenzentami pozitivno vona ni v druk ni na scenu ne potrapila tekst yiyi zagubivsya zbereglosya lishe dva urivki chornovogo avtografa Sproba sil u dramaturgiyi ne projshla marno dlya Cheremshini ne stavshi dramaturgom u povnomu rozuminni vin stav zgodom viznachnim majstrom psihologichnih novel harakternoyu prikmetoyu yakih ye glibokij dramatizm Pershe opovidannya Kermanich nadrukuvav 1896 u gazeti Bukovina Uprodovzh 1900 1901 rokiv u lvivskomu Literaturno naukovomu visniku i cherniveckij Bukovini bula nadrukovana nizka opovidan yaki sklali pershu knigu pismennika Karbi Noveli z guculskogo zhittya Svyatij Nikolaj u garti Hiba darujmo vodu Raz mati rodila Zvedenicya Bilmo ta inshi razom 15 prisvyacheni zobrazhennyu zhittya temnogo j zubozhilogo guculskogo selyanstva za Avstriyi Same cya knizhka vidrazu postavila Marka Cheremshinu na odne z chilnih misc sered ukrayinskih novelistiv pochatku XX stolittya Pislya Karbiv u tvorchosti Cheremshini zalyagla dovgotrivala pererva po yakij z 1919 pochali z yavlyatisya jogo noveli prisvyacheni ruyini galickogo sela spustoshenogo podiyami Pershoyi svitovoyi vijni Selo vigibaye Selo poterpaye Bodaj yim put propala Pershi strili tosho Tretij tematichnij cikl stanovlyat opovidannya Cheremshini pisani pro zhittya selyanstva pid gnitom polskoyi vladi Verhovina 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine Laska Kolyada Na Kupala na Ivana ta in Suchasna jomu kritika vidznachala visoku majsternist pismennika i bagatstvo narodnoyi chasto ritmizovanoyi movi Zvazhayuchi na spilne yim usim selyanske pohodzhennya i tematiku tvorchosti ta druzhni osobisti zv yazki v istoriyi literaturi Cheremshinu Vasilya Stefanika i Lesya Martovicha chasto ob yednuyut pid nazvoyu Pokutskoyi trijci Memorialna doshka na vulici Ukrayinskij v Chernivcyah U Lvovi do Drugoyi svitovoyi vijni okremimi vidannyam pislya Karbiv vijshla zbirka opovidan Cheremshini Vibrani tvori 1929 Tvori Povne vidannya t I III 1937 Vibrani tvori 1938 Pershe vidannya v URSR Selo vigibaye 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine zi vstupnoyu statteyu Mikoli Zerova vijshlo 1925 Pislya togo vibrani tvori Cheremshini vidavano bagato raziv Zagalom literaturnij dorobok Cheremshini stanovit blizko 60 literaturnih tvoriv za vinyatkom publicistichnih vistupiv u gazetah ta majzhe zagublenimi poetichnimi probami pokutyanina Pam yatNini v Kobakah ye memorialna hata muzej zvedena za zrazkom toyi u yakij vihovuvavsya pismennik U Snyatini funkcionuye Literaturno memorialnij muzej Marka Cheremshini urochisto vidkritij 17 lipnya 1949 roku a takozh sporudzheno pam yatnik pogruddya Doslidniki zhittya i tvorchostiYevgen Baran Adam Vojtyuk Olena Gnidan Larisa Gorbolis Mikola Gricyuta Mihajlo Grushevskij Mikola Gujvanyuk Oleksij Dej Ivan Denisyuk Dmitro Doncov Oleksij Zasenko Mikola Zerov Antin Krushelnickij Ruslana Kiryeyeva Mikola Legkij Vasil Lesin Tetyana Lyah Valentina Mironyuk Oleksij Mishanich Andrij Muzichka Ivanna Oleshuk Stef yuk Roman Pihmanec Fedir Pogrebennik Mihajlo Rudnickij Rostislav Chopik ta in KinematografZa jogo opovidannyam Sloza stvoreno multiplikacijnu strichku Rizdvyana kazka Ukranimafilm 1993 Pro nogo znyato film Marko Cheremshina 1975 U 2014 roci viddil kulturi Snyatinskoyi RDA znyav yuvilejnij dokumentalnij film Nash Marko Cheremshina VidannyaSelo poterpaye Harkiv Odesa 1930 Parasochka Guculski noveli Lviv 1939 Verhovina ta inshi opovidannya 1940 Vibrani tvori 1940 Karbi Chichka Zlodiya zlovili hud G Yakutovich Tvori v 2 tomah K Naukova dumka 1974 r Tvori K Dnipro 1978 r 328 s 100 000 ekz f A5 t p il Adamovicha S T Karbi zbirka Noveli Posvyati Vasilevi Stefaniku Ranni tvori Perekladi Literaturno kritichni vistupi Spogadi Avtobiografiya Listi Kiyiv 1987 r Okremi tvori Obrazki z guculskogo zhittya I 1899 Obrazki z guculskogo zhittya II 1900 Bilmo opovidannya 1901 r Svyatij Mikolaj u garti 1902 Hiba darujmo vodu 1902Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Marko Cheremshina Literaturno memorialnij muzej Marka Cheremshini Literaturno mistecka premiya imeni Marka CheremshiniAudioknigiMarko Cheremshina Verba Marko Cheremshina Zamorozheni fialki Marko Cheremshina More Marko Cheremshina Sloza Rizdvyana kazkaPrimitkiGorak R Zachudovanij krasoyu Dzvin 2014 Ch 10 S 63 1 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaGrushevskij M Novini nashoyi literaturi Ivan Semanyuk LNV IX Lviv 1902 Gumenyuk M Kravchenko Ye Marko Cheremshina 1874 1927 Korotkij bibliografichnij pokazhchik Lviv 1955 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zerov M Marko Cheremshina i galicka proza Peredmova do zb Marka Cheremshini Selo vigibaye Harkiv 1925 Krushelnickij A Pro zhittya i tvorchist Ivana Semanyuka Marka Cheremshini Peredmova do zb M Cheremshini Vibrani tvori Lviv 1929 Lazanska T I Cheremshina Marko 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 494 ISBN 978 966 00 1359 9 Muzichka A Marko Cheremshina Chervonij shlyah ch 6 Harkiv 1927 Muzichka A Marko Cheremshina Harkiv 1928 Shologon L Dzherela pro zhittyevij ta tvorchij shlyah Marka Cheremshini 1874 1927 rr Shid zhurnal 2008 PosilannyaCheremshina Marko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 731 732 Cheremshina Marko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2047 1000 ekz Marko Cheremshina Sloza Rizdvyana kazka Audiozapis https www youtube com watch v wOp5xErWHHM 9 travnya 2021 u Wayback Machine Marko Cheremshina Poeziya v prozi More z ciklu Listki https www youtube com watch v RXnl4i0kE5w 22 listopada 2021 u Wayback Machine Dobirka tvoriv Marka Cheremshini v Hati chitalni Prikarpattya 15 listopada 2013 u Wayback Machine Mikola Zerov Novi tvori M Cheremshini Zhittya i revolyuciya 1925 4 s 21 24 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Marko Cheremshina Karbi Chichka Zlodiya zlovili 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine Cheremshina Marko Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine Cheremshina M Vibrani opovidannya Marko Cheremshina Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1945 168 s 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Cheremshina M Vibrani tvori Marko Cheremshina Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 335 s 1 ark portr 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Ceremsyna Marko Z huculskych hor Marko Ceremsyna z ukr originalu przel Rudolf Hulka Praha Svoboda 1946 269 3 s Knihovna Svobody sv 20 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Marko Cheremshina j galicka proza Kiyiv 1929 Vid Kulisha do Vinnichenka narisi z novit ukr pismenstva prof M Zerov 1929 S 142 172 Kiyiv 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Cheremshina M Selo vigibaye noveli z gucul zhittya M Cheremshina red ta vstup st M Zerova B m Knigospilka 1925 203 3 s portr Literaturna biblioteka 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Cheremshina M Verhovina vibr opovid Kn 2 Marko Cheremshina za red M Zerova Kiyiv Knigospilka 1929 203 1 s Literaturna biblioteka 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Cheremshina M Vibrani tvori Marko Cheremshina Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 335 s 1 ark portr 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela