Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Андрійович Крилов (рос. Ива́н Андре́евич Крыло́в) (2 (13) лютого 1769, Москва — 9 (21) листопада 1844, Санкт-Петербург) — російський байкар-перекладач. Відомий як автор 236 байок, зібраних в дев'яти прижиттєвих збірках (виходили з 1809 по 1843 рр.). Поряд з тим, що більша частина його сюжетів є оригінальними, окремі з них сягають до байок Жана де Лафонтена (який, в свою чергу, запозичив їх у Езопа, Федра і Бабрія). Чимало виразів з його творів набули статус «крилатих».
| Іван Андрійович Крилов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Иван Андреевич Крылов | ||||
 Портрет 1839 | ||||
| Псевдонім | Navi Volyrk | |||
| Народився | 2 (13) лютого 1769 Москва | |||
| Помер | 9 (21) листопада 1844 (75 років) Санкт-Петербург ·пневмонія | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | поезія | |||
| Сфера роботи | лірика | |||
| Заклад | Російська національна бібліотека[1] | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1786 — 1843 | |||
| Жанр | байка | |||
| Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Крилов Іван Андрійович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився в 1769 році в Москві в родині збіднілого капітана РІА. Батько служив в драгунському полку, вислужившись зі солдатів, був головою магістрату в Твері, де і пройшли дитячі роки Івана, помер, залишивши вдову з двома малолітніми дітьми. Грамоті вивчився вдома, французькою мовою займався у сім'ї знайомих. У 1777 році Крилов був записаний в цивільну службу підканцеляристом калязінського нижнього земського суду, потім тверського магістрату. Вчився Крилов мало, проте багато читав. Згідно згадок сучасників:
 | відвідував народні зборища, торгові майданчики та кулачні бої, де штовхався поміж натовпу, з жадностью прислухаючись до говаріня простолюдинів |  |
Помер Іван Андрійович Крилов в Петербурзі 21 листопада 1844 року. Похований в Олександро-Невській лаврі.
Перші твори
В кінці 1782 році поїхав до Санкт-Петербургу з матір'ю, якій вдалося влаштувати його на службу в Петербурзьку Казенну палату (служив чиновником 1783—1787). Відсутність освіти заповнював самостійним вивченням літератури, математики, французької та італійської мов. У 14 років (1784 рік) написав оперу «Кофейница», відніс її до книгаря Брейткопфа, який дав за неї авторові на 60 рублів книг (Расина, Мольера і Буало), але оперу не надрукував. «Кофейница» була опублікована тільки в 1868. У казенній палаті Крилов отримував лише 80-90 рублів на рік, чим не був задоволений, тому перейшов у Кабінет Її Величності. З 1787 по травень 1788 служив в Гірській експедиції у Санкт-Петербурзі. У 1788 Крилов залишився без матері і на його руках залишився молодший брат, Лев, про якого він все життя піклувався, як про сина (той в листах називав його зазвичай «рос. тятенькой» — татусем).
В 1789 році в друкарні І. Г. Рахманінова Крилов надрукував щомісячний сатиричний журнал «Пошта Духів». Зображення недоліків російського суспільства вклалося тут у фантастичну форму листування гномів з чарівником Малікульмульком. «Пошта Духів» виходила з січня по серпень, оскільки мала тільки 80 передплатників; у 1802 вона вийшла другим виданням. Вийшовши в 1791 у відставку, Крилов став власником друкарні і з січня 1792 почав друкувати в ній журнал «Глядач», що мав сатиричний ухил. «Глядач» мав 170 передплатників і в 1793 перетворився на «Санкт-Петербурзький Меркурій», який проіснував усього рік й не мав особливого успіху. З 1792 за Криловим було встановлено поліцейське спостереження. Поява повісті «Каїб» і кількох сатиричних творів викликала незадоволення Катерини II і в кінці 1793 Крилов був вимушений виїхати з Санкт-Петербургу до провінції і припинити літературну діяльність.
З 1794 до осені 1795 жив у Москві, був прийнятий в багатьох відомих родинах, але його ім'я потрапило в поліцейський реєстр затятих карткових гравців, через що, за деякими свідченнями, Крилов був вимушений покинути Москву. У 1797 він зустрівся в Москві з князем С. Ф. Голіциним і виїхав до нього в село Козацкое Звенигородской волости Киевская губерния в Україну,як вчитель дітей і секретар.До того часу Крилов вже мав різнобічну освіту,добре грав на скрипці,
знав італійську і виявився чудовим викладачем мови і словесності. У 1801 князя Голіцина було призначено ризьким генерал-губернатором, і Крилов найнявся до нього секретарем. У 1803 знов вийшов у відставку. Наступні два роки Крилов вів велику гру в карти, вигравши дуже велику суму, роз'їжджав ярмарками. У 1805 Крилов був в Москві й показав свій переклад двох байок французького поета Жана де Лафонтена: «Дуб і Тростина» та «Розбірлива наречена». Крилов завжди любив Лафонтена (якого називав Фонтеном) і, за переказами, вже в ранній юності випробовував свої сили у перекладі байок. 1806 він надрукував тільки 3 байки. У 1808—1810 Крилов служив в Монетному департаменті під керівництвом Оленіна.
Перша книга байок
У 1809 році вийшла перша книга байок. В 1812 році Крилов отримав посаду бібліотекаря, а в 1816 році став бібліотекарем у Публічній бібліотеці, де пропрацював майже до кінця свого життя — до 1841 року.
Див. також
Примітки
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
Джерела
- Бурій В. Байкар І. А. Крилов у Козацькому / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. — 2017. — 18 серпня. — С. 4.
- Бурій В. Крилов і Черкащина / Валерій Бурій // Туристичні меридіани (Черкаси). — 2001. — липень. — № 4(12). — С. 2. Те саме // Катеринопільський вісник. — 1999. — 10 лютого.
- Бурій В. Великий байкар і наш край / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 1999. — 13 лют. — С. 4.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Крилов Іван Андрійович |
- Сайт про Крилова [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krilov Ivan Andrijovich Krilov ros Iva n Andre evich Krylo v 2 13 lyutogo 1769 17690213 Moskva 9 21 listopada 1844 Sankt Peterburg rosijskij bajkar perekladach Vidomij yak avtor 236 bajok zibranih v dev yati prizhittyevih zbirkah vihodili z 1809 po 1843 rr Poryad z tim sho bilsha chastina jogo syuzhetiv ye originalnimi okremi z nih syagayut do bajok Zhana de Lafontena yakij v svoyu chergu zapozichiv yih u Ezopa Fedra i Babriya Chimalo viraziv z jogo tvoriv nabuli status krilatih Ivan Andrijovich Krilovros Ivan Andreevich KrylovPortret 1839PsevdonimNavi VolyrkNarodivsya2 13 lyutogo 1769 1769 02 13 MoskvaPomer9 21 listopada 1844 1844 11 21 75 rokiv Sankt Peterburg pnevmoniyaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistpoeziyaSfera robotilirikaZakladRosijska nacionalna biblioteka 1 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1786 1843ZhanrbajkaChlenstvoRosijska akademiya nauk i Peterburzka akademiya naukNagorodi Krilov Ivan Andrijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v 1769 roci v Moskvi v rodini zbidnilogo kapitana RIA Batko sluzhiv v dragunskomu polku visluzhivshis zi soldativ buv golovoyu magistratu v Tveri de i projshli dityachi roki Ivana pomer zalishivshi vdovu z dvoma malolitnimi ditmi Gramoti vivchivsya vdoma francuzkoyu movoyu zajmavsya u sim yi znajomih U 1777 roci Krilov buv zapisanij v civilnu sluzhbu pidkancelyaristom kalyazinskogo nizhnogo zemskogo sudu potim tverskogo magistratu Vchivsya Krilov malo prote bagato chitav Zgidno zgadok suchasnikiv vidviduvav narodni zborisha torgovi majdanchiki ta kulachni boyi de shtovhavsya pomizh natovpu z zhadnostyu prisluhayuchis do govarinya prostolyudiniv Pomer Ivan Andrijovich Krilov v Peterburzi 21 listopada 1844 roku Pohovanij v Oleksandro Nevskij lavri Pershi tvoriV kinci 1782 roci poyihav do Sankt Peterburgu z matir yu yakij vdalosya vlashtuvati jogo na sluzhbu v Peterburzku Kazennu palatu sluzhiv chinovnikom 1783 1787 Vidsutnist osviti zapovnyuvav samostijnim vivchennyam literaturi matematiki francuzkoyi ta italijskoyi mov U 14 rokiv 1784 rik napisav operu Kofejnica vidnis yiyi do knigarya Brejtkopfa yakij dav za neyi avtorovi na 60 rubliv knig Rasina Molera i Bualo ale operu ne nadrukuvav Kofejnica bula opublikovana tilki v 1868 U kazennij palati Krilov otrimuvav lishe 80 90 rubliv na rik chim ne buv zadovolenij tomu perejshov u Kabinet Yiyi Velichnosti Z 1787 po traven 1788 sluzhiv v Girskij ekspediciyi u Sankt Peterburzi U 1788 Krilov zalishivsya bez materi i na jogo rukah zalishivsya molodshij brat Lev pro yakogo vin vse zhittya pikluvavsya yak pro sina toj v listah nazivav jogo zazvichaj ros tyatenkoj tatusem V 1789 roci v drukarni I G Rahmaninova Krilov nadrukuvav shomisyachnij satirichnij zhurnal Poshta Duhiv Zobrazhennya nedolikiv rosijskogo suspilstva vklalosya tut u fantastichnu formu listuvannya gnomiv z charivnikom Malikulmulkom Poshta Duhiv vihodila z sichnya po serpen oskilki mala tilki 80 peredplatnikiv u 1802 vona vijshla drugim vidannyam Vijshovshi v 1791 u vidstavku Krilov stav vlasnikom drukarni i z sichnya 1792 pochav drukuvati v nij zhurnal Glyadach sho mav satirichnij uhil Glyadach mav 170 peredplatnikiv i v 1793 peretvorivsya na Sankt Peterburzkij Merkurij yakij proisnuvav usogo rik j ne mav osoblivogo uspihu Z 1792 za Krilovim bulo vstanovleno policejske sposterezhennya Poyava povisti Kayib i kilkoh satirichnih tvoriv viklikala nezadovolennya Katerini II i v kinci 1793 Krilov buv vimushenij viyihati z Sankt Peterburgu do provinciyi i pripiniti literaturnu diyalnist Z 1794 do oseni 1795 zhiv u Moskvi buv prijnyatij v bagatoh vidomih rodinah ale jogo im ya potrapilo v policejskij reyestr zatyatih kartkovih gravciv cherez sho za deyakimi svidchennyami Krilov buv vimushenij pokinuti Moskvu U 1797 vin zustrivsya v Moskvi z knyazem S F Golicinim i viyihav do nogo v selo Kozackoe Zvenigorodskoj volosti Kievskaya guberniya v Ukrayinu yak vchitel ditej i sekretar Do togo chasu Krilov vzhe mav riznobichnu osvitu dobre grav na skripci znav italijsku i viyavivsya chudovim vikladachem movi i slovesnosti U 1801 knyazya Golicina bulo priznacheno rizkim general gubernatorom i Krilov najnyavsya do nogo sekretarem U 1803 znov vijshov u vidstavku Nastupni dva roki Krilov viv veliku gru v karti vigravshi duzhe veliku sumu roz yizhdzhav yarmarkami U 1805 Krilov buv v Moskvi j pokazav svij pereklad dvoh bajok francuzkogo poeta Zhana de Lafontena Dub i Trostina ta Rozbirliva narechena Krilov zavzhdi lyubiv Lafontena yakogo nazivav Fontenom i za perekazami vzhe v rannij yunosti viprobovuvav svoyi sili u perekladi bajok 1806 vin nadrukuvav tilki 3 bajki U 1808 1810 Krilov sluzhiv v Monetnomu departamenti pid kerivnictvom Olenina Persha kniga bajokU 1809 roci vijshla persha kniga bajok V 1812 roci Krilov otrimav posadu bibliotekarya a v 1816 roci stav bibliotekarem u Publichnij biblioteci de propracyuvav majzhe do kincya svogo zhittya do 1841 roku Div takozhRosijska nacionalna biblioteka Priyutino Gnedich Mikolaj Ivanovich Dubrovskij Petro Petrovich 5247 Krilov asteroyid nazvanij na chest literatora Babka i Murashka Kvartet bajka PrimitkiSotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125DzherelaBurij V Bajkar I A Krilov u Kozackomu Valerij Burij Misto robitniche Vatutinska miska gromadsko politichna gazeta 2017 18 serpnya S 4 Burij V Krilov i Cherkashina Valerij Burij Turistichni meridiani Cherkasi 2001 lipen 4 12 S 2 Te same Katerinopilskij visnik 1999 10 lyutogo Burij V Velikij bajkar i nash kraj Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 1999 13 lyut S 4 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Krilov Ivan Andrijovich Sajt pro Krilova 2 bereznya 2014 u Wayback Machine ros