Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федр — (20 до н. е. або 15 рік до н. е., Пієрія, Македонія — 70 рік н. е.) — давньоримський поет, байкар давньогрецького походження.
| Федр | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20-ті до н. е. Центральна Македонія, d, Греція |
| Помер | 50-ті |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник, поет |
| Знання мов | латина[1] |
| Жанр | байка |
| |
Життєпис
Федр народився в області Пієрія у Македонії. Був греком за походженням. Змалку став рабом. За яких обставин це трапилося невідомо. Незабаром він потрапляє до Риму. Тут Федр здобув освіту. Проте вона була досить загальною та поверхневою. За наказом імператора Августа його було відпущено на волю.
Після цього він був шкільним вчителем-граматиком. Знайомиться з ідеями стоїцизму, прихильником якого стає. Тоді ж став складати байки. За часи правління імператора Тіберія Федр у своїх байках виступав з критикою володаря та його можновладця Сеяна. За це зазнав утисків та вирушив у вигнання з Риму. Після страти Сеяна у 31 році повертається до Риму, де продовжує свою літературну діяльність. Він знаходить меценатів серед заможних та впливових римлян — це Евтіх, Партикулон, Філет. Їм Федр присвячує свої байки.
До кінця життя Федр продовжував працювати із створення байок та жити у Римі. Проте щодо деталей його життя у цей період нічого невідомо. Помер Федр ймовірно у Римі.
Творчість
Писав Федр латиною. Спочатку Федр у складанні байок наслідував Езопа, але поступово виробив власний стиль. Темами байок Федра були політичні події та діячі, соціальні негаразди. Він у похмурих барвах змальовує сучасний йому світ. Особливою темою стають особисті вади людини.
Байки Федра відрізняють жанровою новизною, повчальністю, дидактизмом. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. Використовував 6-стопний ямб. Основні персонажі — це тварини. Але є й люди та боги.
Всього Федром складено близько 150 байок.
Федр усвідомлює тісний зв'язок з езопівською традицією: часто згадує ім'я Езопа і навіть робить його дійовою особою десяти своїх байок. Утім, дослідники відзначають поступову еволюцію у його ставленні до Езопа. Якщо спочатку Федр усвідомлює себе лише поетичним інтерпретатором Езопових байок, то вже в другій книзі оголошує про намір позмагатися зі славетним грецьким попередником. Відчувається, що у Федра визріває передчуття перемоги у цьому змаганні. Так, у п'ятій книзі він уже не вагаючись каже про свою незалежність від Езопа і про власний внесок у розвиток байки. М. Гаспаров зробив підрахунки на доказ твердження Федра: із 116 байок Федра приблизно третина (36 байок) мають паралелі з Езопом. Однак показовим є їхній розподіл: у першій книзі Федра із 31 байки езопівське коріння мають 17; у другій книзі з 8 байок — дві; у третій книзі з 19 байок — одна; у четвертій книзі з 22 байок — 11; у п'ятій з 10 байок — жодної. Цей аналіз свідчить про те, що з плином часу Федр і справді дедалі менше залежав від зразків езопівської творчості. Певний вплив на Федра справив також і Горацій. Це виявилося в орієнтації Федра на автобіографічні оповісті Горація, на гораціанську оповідну легкість, а також у культивуванні окремих мотивів, запозиченні слів і словосполучень, характерних для творчості Горація.
Прикметно, що у Федра менше байок про тварин і більше байок про людей, відтак у його творах не так виразно помітні риси баєчного жанру. Прикметним явищем є також особлива увага Федра до моралі байки. Він ставиться до неї як до найважливішої частини твору, яка іноді навіть починає витісняти власне фабульний компонент: опис дії зводиться до мінімуму, мораль же, навпаки, розширюється, захоплюючи жвавістю і пристрасністю викладу. Нерідко автор вкладає її в уста одного з персонажів байки. А іноді сентенційні висловлювання виголошують історичні чи псевдоісторичні особи (Езоп, Сократ та ін.). У деяких творах Федра розповідної частини майже немає, і байка перетворюється на простий монолог, присвячений морально-етичній проблематиці. І водночас цей монолог нагадує античну діатрибу, жанр, що розвинувся із сократівської бесіди, поєднуючи, таким чином, безпосереднє звернення до слухача та обмін з ним уявними репліками. Прийоми діатриби у своїх сатирах талановито використав Горацій, тож Федр, мабуть, засвоїв їх саме завдяки творчості Горація. Врешті, він створив жанр байки, яка, по суті, є своєрідною моралістичною діатрибою.
Розвиваючи моралістичний аспект байки, Федр досягнув значного багатства ідейного змісту своїх творів. Байки Федра відтворюють недосконалість світу. Найчастіше він підкреслює жорстокість і насильство, що панують навколо («Вовк і ягня», «Жаби проти сонця» й ін.). Федр неприязно ставиться до можновладців та багачів, які зловживають своєю могутністю, привласнюють плоди чужої праці («Бджоли і трутні перед судом оси», «Вовк і журавель» та ін.). Багато байок Федра мають виразне історичне забарвлення і є, по суті, сатирою на режим і дійсність імператорського Риму. Федр відверто співчуває пригнобленим рабам.
Проте, співчуваючи важкому рабському становищу, Федр застерігає рабів від повстання проти існуючого устрою. Він радше сповідує смиренність і намагання пристосуватися до свого становища, докоряючи рабовласникам і закликаючи їх отямитися, усвідомити можливу помсту пригноблених («Півень і коти-носії», «Лисиця і журавель» та ін.). Федр симпатизує не лише рабам, а й усьому простому людові. Він показує, що бідні, безправні люди чи не найбільше страждають від політичних конфліктів, запеклої боротьби за владу.
У деяких байках можна вловити натяк на конкретні історичні події. Приміром, байка «Жаби, що просять собі царя» пов'язана зі зміною правління Августа і Тіберія, байка «Жаби проти сонця» спрямована проти можливого шлюбу Сеяна з удовою Друза, брата Тіберія. У багатьох байках вгадуються події автобіографічного значення, а також принципова оцінка власного суспільного становища, у тому числі й розуміння творчих заслуг. Так, у байці «Старий пес, кабан і мисливець» Федр уподібнює себе в старості до мисливського пса, втомленого доблесно прожитим життям. У байці «Півень і перлина» байкар нарікає на брак гідного товариства і належного розуміння його творчості. У байці «Стариця й амфора» висловлює надію на нові здобутки, попри похилий вік. А прихильність до жанру байки Федр пояснює своїм соціальним становищем, а також небезпеками сучасності, яка змушує поета вдаватися до іносказання: Тепер же розповім я про походження
Байок дотепних. Рабське упослідження, Яке не сміло мовити без остраху, У байочках свої жалі засвідчило, Сховавшись за умовністю і жартами.
А я ще далі протоптав цю стежечку, Примножив хистом цю печальну спадщину, Згадавши у байках і власні злигодні.
(Переказ Г. Безкоровайного)
В епоху Федра майже всі грецькі жанри були засвоєні римською літературою, тільки байка залишалася осторонь. Відтак Федр заповзявся створити римський еквівалент грецької байки. Передусім, намагаючись додати жанрові піднесеності, Федр відмовився від прозового викладу і звернувся до поезії, узявши за основу ямбічний триметр, розмір доволі гнучкий, придатний для будь-якого матеріалу. У стилі своєї байки Федр зберіг прагнення до стислості, лаконізму, він уникає зайвої деталізації та підкресленої поетизації, прагне бути влучним і точним. Дбаючи про мораль байки, значно розширивши та збагативши її, Федр був змушений подбати і про розширення кола баєчних сюжетів. Чимало історій він створив самостійно, деякі запозичив із попередньої традиції. Збірки Федра вирізнялися строкатістю, різноманітністю сюжетів, проте їх об'єднувала спільність моралістичних настанов, єдність авторської особистої інтонації. Федр прагне виконувати роль філософського проповідника, народного наставника. Найближчим для нього є стоїчний ідеал: стоїчне розуміння долі, висока оцінка свободи, незалежності, здатності до самообмеження і т. д. Досягнення Федра у жанрі байки створили йому репутацію творця байки як самостійного літературного жанру. До Федра байка існувала переважно в таких формах: як фрагмент, що виконує роль аргументу, у складі твору іншого жанру, або ж як навчальний матеріал для риторичних вправ. Аналізуючи цю ситуацію, Гаспаров писав: «У першому випадку байки зазнавали художньої обробки, але не мали жанрової самостійності; у другому випадку вони мали жанрову самостійність, але обходилися без художньої обробки. У творчості Федра і Бабрія ці два аспекти збіглися: була створена антична літературна байка».
Вплив на світову літературу
Бабрій був найближчим послідовником Федра. Можливо, він прийшов у літературу ще за життя Федра. Бабрій, у свою чергу, звернувся до обробки багатьох федрівських сюжетів, вдосконаливши художній аспект байки. При цьому, на відміну від Федра, він зосередив свою увагу на розповідному компоненті байки, посиливши таким робом її розважальне звучання. Від Федра, через Бабрія, почався розвиток байки аж до Ґ. Е. Лессінга, Ж. де Лафонтена, І. Крилова, Л. Глібова і т. д.
В українській культурі
В Україні до сюжетів Федрових байок почали звертатися із середини XVIII ст. (Григорій Сковорода), у XIX ст. їх переказували Левко Боровиковський, Євген Гребінка, Леонід Глібов та ін. Численні сюжети Федра використав Іван Франко. Перше повне україномовне видання байок Федра вийшло друком у 1986 р. у перекладі Володимира Литвинова.
Джерела
| У Вікіджерелах є Федр (байкар) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федр |
- H. Zehnacker — J.-Cl. Fredouille, Littérature latine, Paris, PUF, 1993.
Посилання
- Федр // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 482.
- Федр // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 658. — .
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedr 20 do n e abo 15 rik do n e Piyeriya Makedoniya 70 rik n e davnorimskij poet bajkar davnogreckogo pohodzhennya FedrNarodivsya 20 ti do n e Centralna Makedoniya d GreciyaPomer 50 tiKrayina Starodavnij RimDiyalnist pismennik poetZnannya mov latina 1 Zhanr bajka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFedr narodivsya v oblasti Piyeriya u Makedoniyi Buv grekom za pohodzhennyam Zmalku stav rabom Za yakih obstavin ce trapilosya nevidomo Nezabarom vin potraplyaye do Rimu Tut Fedr zdobuv osvitu Prote vona bula dosit zagalnoyu ta poverhnevoyu Za nakazom imperatora Avgusta jogo bulo vidpusheno na volyu Pislya cogo vin buv shkilnim vchitelem gramatikom Znajomitsya z ideyami stoyicizmu prihilnikom yakogo staye Todi zh stav skladati bajki Za chasi pravlinnya imperatora Tiberiya Fedr u svoyih bajkah vistupav z kritikoyu volodarya ta jogo mozhnovladcya Seyana Za ce zaznav utiskiv ta virushiv u vignannya z Rimu Pislya strati Seyana u 31 roci povertayetsya do Rimu de prodovzhuye svoyu literaturnu diyalnist Vin znahodit mecenativ sered zamozhnih ta vplivovih rimlyan ce Evtih Partikulon Filet Yim Fedr prisvyachuye svoyi bajki Do kincya zhittya Fedr prodovzhuvav pracyuvati iz stvorennya bajok ta zhiti u Rimi Prote shodo detalej jogo zhittya u cej period nichogo nevidomo Pomer Fedr jmovirno u Rimi TvorchistBajki Fedra Vidannya francuzkoyu movoyu Drukarnya Sen Zhermen Parizh 1909 rik Pisav Fedr latinoyu Spochatku Fedr u skladanni bajok nasliduvav Ezopa ale postupovo virobiv vlasnij stil Temami bajok Fedra buli politichni podiyi ta diyachi socialni negarazdi Vin u pohmurih barvah zmalovuye suchasnij jomu svit Osoblivoyu temoyu stayut osobisti vadi lyudini Bajki Fedra vidriznyayut zhanrovoyu noviznoyu povchalnistyu didaktizmom Stil Fedra shematichnij stislij abstraktnij Vikoristovuvav 6 stopnij yamb Osnovni personazhi ce tvarini Ale ye j lyudi ta bogi Vsogo Fedrom skladeno blizko 150 bajok Fedr usvidomlyuye tisnij zv yazok z ezopivskoyu tradiciyeyu chasto zgaduye im ya Ezopa i navit robit jogo dijovoyu osoboyu desyati svoyih bajok Utim doslidniki vidznachayut postupovu evolyuciyu u jogo stavlenni do Ezopa Yaksho spochatku Fedr usvidomlyuye sebe lishe poetichnim interpretatorom Ezopovih bajok to vzhe v drugij knizi ogoloshuye pro namir pozmagatisya zi slavetnim greckim poperednikom Vidchuvayetsya sho u Fedra vizrivaye peredchuttya peremogi u comu zmaganni Tak u p yatij knizi vin uzhe ne vagayuchis kazhe pro svoyu nezalezhnist vid Ezopa i pro vlasnij vnesok u rozvitok bajki M Gasparov zrobiv pidrahunki na dokaz tverdzhennya Fedra iz 116 bajok Fedra priblizno tretina 36 bajok mayut paraleli z Ezopom Odnak pokazovim ye yihnij rozpodil u pershij knizi Fedra iz 31 bajki ezopivske korinnya mayut 17 u drugij knizi z 8 bajok dvi u tretij knizi z 19 bajok odna u chetvertij knizi z 22 bajok 11 u p yatij z 10 bajok zhodnoyi Cej analiz svidchit pro te sho z plinom chasu Fedr i spravdi dedali menshe zalezhav vid zrazkiv ezopivskoyi tvorchosti Pevnij vpliv na Fedra spraviv takozh i Goracij Ce viyavilosya v oriyentaciyi Fedra na avtobiografichni opovisti Goraciya na goraciansku opovidnu legkist a takozh u kultivuvanni okremih motiviv zapozichenni sliv i slovospoluchen harakternih dlya tvorchosti Goraciya Prikmetno sho u Fedra menshe bajok pro tvarin i bilshe bajok pro lyudej vidtak u jogo tvorah ne tak virazno pomitni risi bayechnogo zhanru Prikmetnim yavishem ye takozh osobliva uvaga Fedra do morali bajki Vin stavitsya do neyi yak do najvazhlivishoyi chastini tvoru yaka inodi navit pochinaye vitisnyati vlasne fabulnij komponent opis diyi zvoditsya do minimumu moral zhe navpaki rozshiryuyetsya zahoplyuyuchi zhvavistyu i pristrasnistyu vikladu Neridko avtor vkladaye yiyi v usta odnogo z personazhiv bajki A inodi sentencijni vislovlyuvannya vigoloshuyut istorichni chi psevdoistorichni osobi Ezop Sokrat ta in U deyakih tvorah Fedra rozpovidnoyi chastini majzhe nemaye i bajka peretvoryuyetsya na prostij monolog prisvyachenij moralno etichnij problematici I vodnochas cej monolog nagaduye antichnu diatribu zhanr sho rozvinuvsya iz sokrativskoyi besidi poyednuyuchi takim chinom bezposerednye zvernennya do sluhacha ta obmin z nim uyavnimi replikami Prijomi diatribi u svoyih satirah talanovito vikoristav Goracij tozh Fedr mabut zasvoyiv yih same zavdyaki tvorchosti Goraciya Vreshti vin stvoriv zhanr bajki yaka po suti ye svoyeridnoyu moralistichnoyu diatriboyu Rozvivayuchi moralistichnij aspekt bajki Fedr dosyagnuv znachnogo bagatstva idejnogo zmistu svoyih tvoriv Bajki Fedra vidtvoryuyut nedoskonalist svitu Najchastishe vin pidkreslyuye zhorstokist i nasilstvo sho panuyut navkolo Vovk i yagnya Zhabi proti soncya j in Fedr nepriyazno stavitsya do mozhnovladciv ta bagachiv yaki zlovzhivayut svoyeyu mogutnistyu privlasnyuyut plodi chuzhoyi praci Bdzholi i trutni pered sudom osi Vovk i zhuravel ta in Bagato bajok Fedra mayut virazne istorichne zabarvlennya i ye po suti satiroyu na rezhim i dijsnist imperatorskogo Rimu Fedr vidverto spivchuvaye prignoblenim rabam Prote spivchuvayuchi vazhkomu rabskomu stanovishu Fedr zasterigaye rabiv vid povstannya proti isnuyuchogo ustroyu Vin radshe spoviduye smirennist i namagannya pristosuvatisya do svogo stanovisha dokoryayuchi rabovlasnikam i zaklikayuchi yih otyamitisya usvidomiti mozhlivu pomstu prignoblenih Piven i koti nosiyi Lisicya i zhuravel ta in Fedr simpatizuye ne lishe rabam a j usomu prostomu lyudovi Vin pokazuye sho bidni bezpravni lyudi chi ne najbilshe strazhdayut vid politichnih konfliktiv zapekloyi borotbi za vladu U deyakih bajkah mozhna vloviti natyak na konkretni istorichni podiyi Primirom bajka Zhabi sho prosyat sobi carya pov yazana zi zminoyu pravlinnya Avgusta i Tiberiya bajka Zhabi proti soncya spryamovana proti mozhlivogo shlyubu Seyana z udovoyu Druza brata Tiberiya U bagatoh bajkah vgaduyutsya podiyi avtobiografichnogo znachennya a takozh principova ocinka vlasnogo suspilnogo stanovisha u tomu chisli j rozuminnya tvorchih zaslug Tak u bajci Starij pes kaban i mislivec Fedr upodibnyuye sebe v starosti do mislivskogo psa vtomlenogo doblesno prozhitim zhittyam U bajci Piven i perlina bajkar narikaye na brak gidnogo tovaristva i nalezhnogo rozuminnya jogo tvorchosti U bajci Staricya j amfora vislovlyuye nadiyu na novi zdobutki popri pohilij vik A prihilnist do zhanru bajki Fedr poyasnyuye svoyim socialnim stanovishem a takozh nebezpekami suchasnosti yaka zmushuye poeta vdavatisya do inoskazannya Teper zhe rozpovim ya pro pohodzhennya Bajok dotepnih Rabske uposlidzhennya Yake ne smilo moviti bez ostrahu U bajochkah svoyi zhali zasvidchilo Shovavshis za umovnistyu i zhartami A ya she dali protoptav cyu stezhechku Primnozhiv histom cyu pechalnu spadshinu Zgadavshi u bajkah i vlasni zligodni Perekaz G Bezkorovajnogo V epohu Fedra majzhe vsi grecki zhanri buli zasvoyeni rimskoyu literaturoyu tilki bajka zalishalasya ostoron Vidtak Fedr zapovzyavsya stvoriti rimskij ekvivalent greckoyi bajki Peredusim namagayuchis dodati zhanrovi pidnesenosti Fedr vidmovivsya vid prozovogo vikladu i zvernuvsya do poeziyi uzyavshi za osnovu yambichnij trimetr rozmir dovoli gnuchkij pridatnij dlya bud yakogo materialu U stili svoyeyi bajki Fedr zberig pragnennya do stislosti lakonizmu vin unikaye zajvoyi detalizaciyi ta pidkreslenoyi poetizaciyi pragne buti vluchnim i tochnim Dbayuchi pro moral bajki znachno rozshirivshi ta zbagativshi yiyi Fedr buv zmushenij podbati i pro rozshirennya kola bayechnih syuzhetiv Chimalo istorij vin stvoriv samostijno deyaki zapozichiv iz poperednoyi tradiciyi Zbirki Fedra viriznyalisya strokatistyu riznomanitnistyu syuzhetiv prote yih ob yednuvala spilnist moralistichnih nastanov yednist avtorskoyi osobistoyi intonaciyi Fedr pragne vikonuvati rol filosofskogo propovidnika narodnogo nastavnika Najblizhchim dlya nogo ye stoyichnij ideal stoyichne rozuminnya doli visoka ocinka svobodi nezalezhnosti zdatnosti do samoobmezhennya i t d Dosyagnennya Fedra u zhanri bajki stvorili jomu reputaciyu tvorcya bajki yak samostijnogo literaturnogo zhanru Do Fedra bajka isnuvala perevazhno v takih formah yak fragment sho vikonuye rol argumentu u skladi tvoru inshogo zhanru abo zh yak navchalnij material dlya ritorichnih vprav Analizuyuchi cyu situaciyu Gasparov pisav U pershomu vipadku bajki zaznavali hudozhnoyi obrobki ale ne mali zhanrovoyi samostijnosti u drugomu vipadku voni mali zhanrovu samostijnist ale obhodilisya bez hudozhnoyi obrobki U tvorchosti Fedra i Babriya ci dva aspekti zbiglisya bula stvorena antichna literaturna bajka Vpliv na svitovu literaturuBabrij buv najblizhchim poslidovnikom Fedra Mozhlivo vin prijshov u literaturu she za zhittya Fedra Babrij u svoyu chergu zvernuvsya do obrobki bagatoh fedrivskih syuzhetiv vdoskonalivshi hudozhnij aspekt bajki Pri comu na vidminu vid Fedra vin zoserediv svoyu uvagu na rozpovidnomu komponenti bajki posilivshi takim robom yiyi rozvazhalne zvuchannya Vid Fedra cherez Babriya pochavsya rozvitok bajki azh do G E Lessinga Zh de Lafontena I Krilova L Glibova i t d V ukrayinskij kulturi V Ukrayini do syuzhetiv Fedrovih bajok pochali zvertatisya iz seredini XVIII st Grigorij Skovoroda u XIX st yih perekazuvali Levko Borovikovskij Yevgen Grebinka Leonid Glibov ta in Chislenni syuzheti Fedra vikoristav Ivan Franko Pershe povne ukrayinomovne vidannya bajok Fedra vijshlo drukom u 1986 r u perekladi Volodimira Litvinova DzherelaU Vikidzherelah ye Fedr bajkar Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fedr H Zehnacker J Cl Fredouille Litterature latine Paris PUF 1993 PosilannyaFedr Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 482 Fedr Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 658 ISBN 966 692 744 6 CONOR Sl d Track Q16744133