Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Михайлович Басюк (псевдо: «Чорноморець», «Компанієць») (14 квітня 1922, с. Хорів, нині Острозький район, Рівненська область — після 2010 р., Росія) — поручник УПА (зі старшинством від 24.04.1944 p.), курінний, шеф штабу з'єднання «Холодний Яр», лицар Срібного хреста бойової заслуги 2-класу, учасник бою під Гурбами. Після полону пішов на активну співпрацю з НКВС.
| Євген Басюк | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Поручник | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||
| Народження | 14 квітня 1922 с. Хорів, нині Острозький район, Рівненська область | ||||||||||||||||
| Смерть | невідомо Росія | ||||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||||
| Партія |  ОУНР | ||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1943 —1944 | ||||||||||||||||
| Приналежність |  Українська держава (1941) | ||||||||||||||||
| Вид ЗС |  УПА | ||||||||||||||||
| Формування | УПА «Південь» | ||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна і боротьба УПА проти радянської армії | ||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||
Нагороди УПА:
Нагороди СРСР:
| |||||||||||||||||
Дитинство та юність
Євген Басюк народився 14 квітня 1922 року в с. Хорів (нині Острозький район, Рівненська область, Україна) в селянській родині.
У 1936 — закінчив семирічну школу. Навчався у Ковелі у слюсарній школі, але не закінчив її через бідність. У 1938 у зв'язку із подіями на Закарпатській Україні виїхав до Галичини і спробував нелегально перейти на територію Закарпаття. Був затриманий, доставлений до м. Хуст. Там його допитали в українській поліції та штабі «Карпатської Січі» і передали під опіку середньої школи.
Карпатська Україна. Відень. Краків
У лютому 1939 р. командування «Карпатської Січі» направило його на навчання до підофіцерської школи. Невдовзі він взяв участь в боях з угорцями, був поранений і потрапив у полон. Перебував у таборі м. Ньїредьгаза до червня 1939. У липні 1939 р, його разом з іншими українськими полоненими угорці передали німцям. Є. Басюк опинився у Відні, де спочатку лікувався у санаторії (до жовтня 1939 р.), а потім вчився у німецькій офіцерській школі, створеній за участю Проводу ОУН. Там у грудні 1939 р. він вступив до ОУН.
Закінчивши у листопаді 1940 р. школу і отримавши звання лейтенанта німецької армії, Є. Басюк поїхав у місячну відпустку до Кракова, Після неї, виконуючи вказівки своїх організаційних керівників, він не пішов на службу до німецької армії, а став фактично безробітним і до початку німецько-радянської війни отримував фінансову допомогу від Українського центрального комітету(УЦК).
Німецько-радянська війна
У липні 1941 р. він повернувся до рідного села. Приблизно через місяць Рівненський обласний комендант легальної української молодіжної організації «Січ» Сергій Качинський-«Остап» призначив його комендантом цієї організації по Гощанському району. Однак вже через три дні німці її розігнали, і з вересня Є. Басюк працював експедитором у кооперативі у м. Острог, а згодом знову повернувся додому.
У березні 1942 р. його заарештувала німецька поліція за звинуваченням у приналежності до ОУН і дезертирстві з німецької армії. До листопада 1942 р. Є. Басюк перебував у в'язниці в Рівному, був заочно засуджений до смертної кари та переведений до концтабору поблизу с. Шубків Тучинського району Рівненської області, звідки разом з іншими 25-ма в'язнями через 2 тижні втік. Переховувався у батька та інших родичів.
Діяльність в лавах УПА
Бої з німцями та угорцями (березень—грудень 1943)
23 березня 1943 Басюк-«Чорноморець» за вказівкою військового коменданта Рівненського надрайону «Олега» розпочав формувати загон УПА в точевицьких лісах на Рівненщині. Спершу відділ складався з 6 чоловік, станом на 12.04. — 35 чол., на 18.04. — 65 бійців.
19 квітня 1943 відділ «Чорноморця» разом з відділом «Сталевого» (А. Шеремета) силою в 120 бійців мав бій з німцями й угорцями (близько 100 вояків) у с. Будераж, який тривав 3-5 годин. Ворогам надійшло 10 машин підмоги і вони почали наступ з 3-х боків. Загін «Чорноморця», розділившись, відступив, залишивши 7 убитих (за даними повстанців, вороги втратили 15 вбитих).
16 травня 1943 у с. Новомалин, куди з однією чотою вирушив на роззброєння німців, Басюк мав інший бій з німцями, у якому отримав 12 поренень (у груди, плече, ліву ногу), вбивши тільки 1 німця. Лікувався в повстанських шпиталях в Точевицькому лісі та на півночі Рівненщини. Після операції направлений в с. Великий Стидин Степанського району для одужання.
Після одужання Є. Басюк виїхав на територію Південної групи УПА на посаду інструктора підстаршинської школи (начальник школи «Балабан»). Наприкінці вересня—на початку жовтня 1943 р. почав формувати сотню, яка бл. 15.11.1943 р. влилася в Здолбунівський курінь під командуванням «Ясеня» (Микола Свистун).
Восени сотня «Чорноморця», а також сотня «Жука» (Й. Бричко), «Явора», «Жмайла» (М. Синогін) і боївка «Миколи» (В. Ткачук) мали запеклий бій з німцями і мадярами поблизу села Мощаниця Острозького району на Рівненщині. Німцям надійшла підмога із села Кривин Славутського району Кам'янець-Подільської обл. і повстанці відступили. У німців були великі жертви. Декілька мадярів потрапило у полон і їх знищили. Серед повстанців було вбито 5 чоловік.
На початку листопада 1943 на залізничному відтинку Оженин — Острог сотня Басюка провела ряд мінувань і засідок. Знищено кілька транспортів, здобуто 1 кулемет, 3 гвинтівки. 25. — 30.11.43 р. курінь «Ясена» брав участь у роззброєнні поліцаїв, евакуйованих зі Сходу, на шосе Дубно-Броди і Рівне-Дубно-Броди — роззброєно 400 чоловік.
Станом на 1 грудня 1943 курінь нараховував 260 чоловік (відділи «Цимбала», «Тимошенка», «Степ»).
3 грудня 1943 — невдалий бій відділу «Цимбала» з червоними партизанами.
Невдовзі Басюка призначено шефом штабу Здолбунівського куреня.
У березні 1944 отримав завдання вирушати на схід (Київська обл.) і перейшов у Кременецькі ліси, де завершував підготовку до рейду (сформовано з'єднання «Холодний Яр»). Став курінним у цьому з'єднанні.
Бій під Гурбами (24—25 квітня 1944)
23 квітня 1944 з'єднання «Холодний Яр» (3 курені «Сторчана», «Вира» («Докса») і «Компанійця» (Басюка) чисельністю бл. 1800 чол.) було передане УПА-Південь. 24 квітня 1944 Басюк брав участь у Гурбенському бою.
25 квітня 1944 З'єднання вирвалося з оточення через с. Бущу, підбивши 1 танк, і перейшло в Точевицькі ліси. Рухаючись через села Плоске, Михалківці, Майків на с. Залізниця Межиріцького району. У с. Залізниця 29 квітня 1944 повстанці мали важкий 8-годинний бій з підрозділами 19-ї бригади ВВ НКВС, в ході якого свіжомобілізовані бійці «Мамая» (приєднався до з'єднання 24.04) розбіглися, а повністю збереглися тільки полки «Панька» і «Вира», які відступили.
Курені УПА відійшли в с. Велика Клецька Межиріцького району, де пробули до 9 травня 1944. Далі перейшли в Куразький ліс Острозького району, після чого курінь «Панька» — в Київську область, «Вира» — у Вінницьку, а рештки полку «Мамая» — в Кременецькі ліси. У цей час Басюка призначили начальником штабу з'єднання «Холодний Яр». Штаб тимчасово розташувався в Куразьких лісах, згодом перемістився в Точевицькі і Кременецькі ліси.
Установчий з'їзд НВРО (17—18 липня 1944)
У червні 1944 штаб отримав завдання передислокуватися в Київську область (теперішня Черкащина). На території Житомирської області Басюк захворів і з частиною штабу повернувся на Кременеччину. У червні 1944 був присутній на нараді командирів у Точевицьких лісах (присутні «Леміш», «Еней», «Дубовий», «Ясен»). Учасник установчого з'їзду НВРО (17-18 липня 1944, біля с. Дермань Мізоцького району Рівненської області).
Полон і співпраця з НКВС
26 серпня 1944 р. отримав наказ іти на Черкащину на зустріч з «Ясеном». Перед відходом 5.09 відвідав матір у рідному селі, а 7.09 село було оточене, проте Басюку з охороною вдалося втекти. На привалі на березі р. Горинь на них напали і Басюка з рідним братом взяли в полон. Інший брат загинув під час сутички.
Є. Басюка було привезено до Рівного, а звідти етаповано до Києва, де він близько 10 днів перебував у в'язниці НКДБ УРСР. Погодився на співпрацю з НКВС. Очолював агентурно-бойову групу під псевдо «Кармелюк». Полюбляв носити форму капітана МДБ. Неодноразово тероризував і грабував мирне населення під час спецоперацій АБГ. За здирництво і хабарництво був повторно заарештований 12 травня 1949 р. у Львові та засуджений.
19 листопада 1949 р. особлива нарада при Міністрі держбезпеки СРСР визначила Є. Басюку покарання за ст. 54-2, 54-11 та 206-17 «а» КК УРСР — 25 років ВТТ, яке він відбував у Степовому (Степлаг) і Піщаному (Пєсчанлаг) таборах (Казахстан). У Степлагу допомагав адміністрації боротися з в'язнями—українцями, які згодом його вирахували й побили.
У період «хрущовської відлиги» комісія Президії Верховної Ради СРСР з розгляду справ на осіб ув'язнених у Карагандинському ВТТ, 28 травня 1956 р. звільнила Є. Басюка, знявши з нього судимість, а 10 вересня 1991 р. Прокуратура УРСР реабілітувала його. Проживав у Ростовській області, РРФСР. Станом на 2009 р. був ще живий.
Родина
Батько: Басюк Михайло Іванович у 1943 р. був убитий німцями. Мати: Бондарчук Ганна — убита у 1944 р. Дружина: Айрапетова Віра Авагімівна. Діти: Басюк Андрій (народ. 1947). Сам Басюк у листі на ім'я К. Ворошилова стверджував, що бійці УПА вбили його матір, сестру, двох братів, наречену і неодноразово намагалися вбити його самого.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
Література
- Вєдєнєєв Д., Биструхін Г. Двобій без компромісів. Протиборство спецпідрозділів ОУН і радянських сил спецоперацій. 1945—1980-ті роки. — Київ, 2007.— С. 292.
- Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій — Т. 1. Волинь і Полісся — Рівне, 2008. — С. 78—79, 86—87, 138—139,175, 189—190.
- Іщук О., Огороднік В. Генерал Микола Арсенич. Життя та діяльність шефа СБ ОУН — Коломия, 2010. — С. 128—129.
- Літопис УПА. Нова серія. — Т.2. Волинь і Полісся:1943—1944. — Київ — Торонто, 1999. — С. 173, 347, 357, 406.
- Літопис УПА. Нова серія. — Т.8. Волинь, Полісся, Поділля. УПА і запілля 1944—1946. — Київ — Торонто, 2006. — С. 15, 24, 432.
- Літопис УПА. Нова серія. — Т.9. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами держбезпеки керівників ОУН і УПА. — Київ — Торонто, 2007. — С.110—138.
- Літопис УПА. Нова серія. — Т.14. УПА і запілля на ПЗУЗ, 1943—1945. Київ—Торонто, 2010 — С.47-51
- Пагіря О. . — С. 42—45.
Посилання
- Дермань, УПА
- Дерманська трагедія. Євгенія Шавронська свідчить [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Басюк Євген Михайлович «Чорноморець»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Basyuk Yevgen Mihajlovich Basyuk psevdo Chornomorec Kompaniyec 14 kvitnya 1922 19220414 s Horiv nini Ostrozkij rajon Rivnenska oblast pislya 2010 r Rosiya poruchnik UPA zi starshinstvom vid 24 04 1944 p kurinnij shef shtabu z yednannya Holodnij Yar licar Sribnogo hresta bojovoyi zaslugi 2 klasu uchasnik boyu pid Gurbami Pislya polonu pishov na aktivnu spivpracyu z NKVS Yevgen Basyuk PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya14 kvitnya 1922 1922 04 14 s Horiv nini Ostrozkij rajon Rivnenska oblastSmertnevidomo RosiyaNacionalnistukrayinecPartiyaOUNRVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1943 1944Prinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPAFormuvannyaUPA Pivden Vijni bitviDruga svitova vijna i borotba UPA proti radyanskoyi armiyiKomanduvannyaKomandir sotni Zdolbunivskogo kurenya zhovten 1943 kinec 1943 Shef shtabu Zdolbunivskogo kurenya kinec 1943 berezen 1944 Komandir kurenya UPA Pivden berezen 1944 traven 1944 Shef shtabu z yednannya Holodnij Yar UPA Pivden traven 1944 veresen 1944Nagorodi ta vidznakiNagorodi UPA Nagorodi SRSR Medal Za bojovi zaslugi Medal Za vizvolennya Pragi Ditinstvo ta yunistYevgen Basyuk narodivsya 14 kvitnya 1922 roku v s Horiv nini Ostrozkij rajon Rivnenska oblast Ukrayina v selyanskij rodini U 1936 zakinchiv semirichnu shkolu Navchavsya u Koveli u slyusarnij shkoli ale ne zakinchiv yiyi cherez bidnist U 1938 u zv yazku iz podiyami na Zakarpatskij Ukrayini viyihav do Galichini i sprobuvav nelegalno perejti na teritoriyu Zakarpattya Buv zatrimanij dostavlenij do m Hust Tam jogo dopitali v ukrayinskij policiyi ta shtabi Karpatskoyi Sichi i peredali pid opiku serednoyi shkoli Karpatska Ukrayina Viden KrakivU lyutomu 1939 r komanduvannya Karpatskoyi Sichi napravilo jogo na navchannya do pidoficerskoyi shkoli Nevdovzi vin vzyav uchast v boyah z ugorcyami buv poranenij i potrapiv u polon Perebuvav u tabori m Nyiredgaza do chervnya 1939 U lipni 1939 r jogo razom z inshimi ukrayinskimi polonenimi ugorci peredali nimcyam Ye Basyuk opinivsya u Vidni de spochatku likuvavsya u sanatoriyi do zhovtnya 1939 r a potim vchivsya u nimeckij oficerskij shkoli stvorenij za uchastyu Provodu OUN Tam u grudni 1939 r vin vstupiv do OUN Zakinchivshi u listopadi 1940 r shkolu i otrimavshi zvannya lejtenanta nimeckoyi armiyi Ye Basyuk poyihav u misyachnu vidpustku do Krakova Pislya neyi vikonuyuchi vkazivki svoyih organizacijnih kerivnikiv vin ne pishov na sluzhbu do nimeckoyi armiyi a stav faktichno bezrobitnim i do pochatku nimecko radyanskoyi vijni otrimuvav finansovu dopomogu vid Ukrayinskogo centralnogo komitetu UCK Nimecko radyanska vijnaU lipni 1941 r vin povernuvsya do ridnogo sela Priblizno cherez misyac Rivnenskij oblasnij komendant legalnoyi ukrayinskoyi molodizhnoyi organizaciyi Sich Sergij Kachinskij Ostap priznachiv jogo komendantom ciyeyi organizaciyi po Goshanskomu rajonu Odnak vzhe cherez tri dni nimci yiyi rozignali i z veresnya Ye Basyuk pracyuvav ekspeditorom u kooperativi u m Ostrog a zgodom znovu povernuvsya dodomu U berezni 1942 r jogo zaareshtuvala nimecka policiya za zvinuvachennyam u prinalezhnosti do OUN i dezertirstvi z nimeckoyi armiyi Do listopada 1942 r Ye Basyuk perebuvav u v yaznici v Rivnomu buv zaochno zasudzhenij do smertnoyi kari ta perevedenij do konctaboru poblizu s Shubkiv Tuchinskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti zvidki razom z inshimi 25 ma v yaznyami cherez 2 tizhni vtik Perehovuvavsya u batka ta inshih rodichiv Diyalnist v lavah UPABoyi z nimcyami ta ugorcyami berezen gruden 1943 23 bereznya 1943 Basyuk Chornomorec za vkazivkoyu vijskovogo komendanta Rivnenskogo nadrajonu Olega rozpochav formuvati zagon UPA v tochevickih lisah na Rivnenshini Spershu viddil skladavsya z 6 cholovik stanom na 12 04 35 chol na 18 04 65 bijciv 19 kvitnya 1943 viddil Chornomorcya razom z viddilom Stalevogo A Sheremeta siloyu v 120 bijciv mav bij z nimcyami j ugorcyami blizko 100 voyakiv u s Buderazh yakij trivav 3 5 godin Vorogam nadijshlo 10 mashin pidmogi i voni pochali nastup z 3 h bokiv Zagin Chornomorcya rozdilivshis vidstupiv zalishivshi 7 ubitih za danimi povstanciv vorogi vtratili 15 vbitih 16 travnya 1943 u s Novomalin kudi z odniyeyu chotoyu virushiv na rozzbroyennya nimciv Basyuk mav inshij bij z nimcyami u yakomu otrimav 12 porenen u grudi pleche livu nogu vbivshi tilki 1 nimcya Likuvavsya v povstanskih shpitalyah v Tochevickomu lisi ta na pivnochi Rivnenshini Pislya operaciyi napravlenij v s Velikij Stidin Stepanskogo rajonu dlya oduzhannya Pislya oduzhannya Ye Basyuk viyihav na teritoriyu Pivdennoyi grupi UPA na posadu instruktora pidstarshinskoyi shkoli nachalnik shkoli Balaban Naprikinci veresnya na pochatku zhovtnya 1943 r pochav formuvati sotnyu yaka bl 15 11 1943 r vlilasya v Zdolbunivskij kurin pid komanduvannyam Yasenya Mikola Svistun Voseni sotnya Chornomorcya a takozh sotnya Zhuka J Brichko Yavora Zhmajla M Sinogin i boyivka Mikoli V Tkachuk mali zapeklij bij z nimcyami i madyarami poblizu sela Moshanicya Ostrozkogo rajonu na Rivnenshini Nimcyam nadijshla pidmoga iz sela Krivin Slavutskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi obl i povstanci vidstupili U nimciv buli veliki zhertvi Dekilka madyariv potrapilo u polon i yih znishili Sered povstanciv bulo vbito 5 cholovik Na pochatku listopada 1943 na zaliznichnomu vidtinku Ozhenin Ostrog sotnya Basyuka provela ryad minuvan i zasidok Znisheno kilka transportiv zdobuto 1 kulemet 3 gvintivki 25 30 11 43 r kurin Yasena brav uchast u rozzbroyenni policayiv evakujovanih zi Shodu na shose Dubno Brodi i Rivne Dubno Brodi rozzbroyeno 400 cholovik Stanom na 1 grudnya 1943 kurin narahovuvav 260 cholovik viddili Cimbala Timoshenka Step 3 grudnya 1943 nevdalij bij viddilu Cimbala z chervonimi partizanami Nevdovzi Basyuka priznacheno shefom shtabu Zdolbunivskogo kurenya U berezni 1944 otrimav zavdannya virushati na shid Kiyivska obl i perejshov u Kremenecki lisi de zavershuvav pidgotovku do rejdu sformovano z yednannya Holodnij Yar Stav kurinnim u comu z yednanni Bij pid Gurbami 24 25 kvitnya 1944 23 kvitnya 1944 z yednannya Holodnij Yar 3 kureni Storchana Vira Doksa i Kompanijcya Basyuka chiselnistyu bl 1800 chol bulo peredane UPA Pivden 24 kvitnya 1944 Basyuk brav uchast u Gurbenskomu boyu 25 kvitnya 1944 Z yednannya virvalosya z otochennya cherez s Bushu pidbivshi 1 tank i perejshlo v Tochevicki lisi Ruhayuchis cherez sela Ploske Mihalkivci Majkiv na s Zaliznicya Mezhirickogo rajonu U s Zaliznicya 29 kvitnya 1944 povstanci mali vazhkij 8 godinnij bij z pidrozdilami 19 yi brigadi VV NKVS v hodi yakogo svizhomobilizovani bijci Mamaya priyednavsya do z yednannya 24 04 rozbiglisya a povnistyu zbereglisya tilki polki Panka i Vira yaki vidstupili Kureni UPA vidijshli v s Velika Klecka Mezhirickogo rajonu de probuli do 9 travnya 1944 Dali perejshli v Kurazkij lis Ostrozkogo rajonu pislya chogo kurin Panka v Kiyivsku oblast Vira u Vinnicku a reshtki polku Mamaya v Kremenecki lisi U cej chas Basyuka priznachili nachalnikom shtabu z yednannya Holodnij Yar Shtab timchasovo roztashuvavsya v Kurazkih lisah zgodom peremistivsya v Tochevicki i Kremenecki lisi Ustanovchij z yizd NVRO 17 18 lipnya 1944 U chervni 1944 shtab otrimav zavdannya peredislokuvatisya v Kiyivsku oblast teperishnya Cherkashina Na teritoriyi Zhitomirskoyi oblasti Basyuk zahvoriv i z chastinoyu shtabu povernuvsya na Kremenechchinu U chervni 1944 buv prisutnij na naradi komandiriv u Tochevickih lisah prisutni Lemish Enej Dubovij Yasen Uchasnik ustanovchogo z yizdu NVRO 17 18 lipnya 1944 bilya s Derman Mizockogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Polon i spivpracya z NKVS26 serpnya 1944 r otrimav nakaz iti na Cherkashinu na zustrich z Yasenom Pered vidhodom 5 09 vidvidav matir u ridnomu seli a 7 09 selo bulo otochene prote Basyuku z ohoronoyu vdalosya vtekti Na privali na berezi r Gorin na nih napali i Basyuka z ridnim bratom vzyali v polon Inshij brat zaginuv pid chas sutichki Ye Basyuka bulo privezeno do Rivnogo a zvidti etapovano do Kiyeva de vin blizko 10 dniv perebuvav u v yaznici NKDB URSR Pogodivsya na spivpracyu z NKVS Ocholyuvav agenturno bojovu grupu pid psevdo Karmelyuk Polyublyav nositi formu kapitana MDB Neodnorazovo terorizuvav i grabuvav mirne naselennya pid chas specoperacij ABG Za zdirnictvo i habarnictvo buv povtorno zaareshtovanij 12 travnya 1949 r u Lvovi ta zasudzhenij 19 listopada 1949 r osobliva narada pri Ministri derzhbezpeki SRSR viznachila Ye Basyuku pokarannya za st 54 2 54 11 ta 206 17 a KK URSR 25 rokiv VTT yake vin vidbuvav u Stepovomu Steplag i Pishanomu Pyeschanlag taborah Kazahstan U Steplagu dopomagav administraciyi borotisya z v yaznyami ukrayincyami yaki zgodom jogo virahuvali j pobili U period hrushovskoyi vidligi komisiya Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR z rozglyadu sprav na osib uv yaznenih u Karagandinskomu VTT 28 travnya 1956 r zvilnila Ye Basyuka znyavshi z nogo sudimist a 10 veresnya 1991 r Prokuratura URSR reabilituvala jogo Prozhivav u Rostovskij oblasti RRFSR Stanom na 2009 r buv she zhivij RodinaBatko Basyuk Mihajlo Ivanovich u 1943 r buv ubitij nimcyami Mati Bondarchuk Ganna ubita u 1944 r Druzhina Ajrapetova Vira Avagimivna Diti Basyuk Andrij narod 1947 Sam Basyuk u listi na im ya K Voroshilova stverdzhuvav sho bijci UPA vbili jogo matir sestru dvoh brativ narechenu i neodnorazovo namagalisya vbiti jogo samogo Div takozhKomandiri UPAPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 Arhiv originalu za 14 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 LiteraturaVyedyenyeyev D Bistruhin G Dvobij bez kompromisiv Protiborstvo specpidrozdiliv OUN i radyanskih sil specoperacij 1945 1980 ti roki Kiyiv 2007 S 292 Denishuk O Borotba UPA proti nimeckih okupantiv Hronologiya podij T 1 Volin i Polissya Rivne 2008 S 78 79 86 87 138 139 175 189 190 Ishuk O Ogorodnik V General Mikola Arsenich Zhittya ta diyalnist shefa SB OUN Kolomiya 2010 S 128 129 Litopis UPA Nova seriya T 2 Volin i Polissya 1943 1944 Kiyiv Toronto 1999 S 173 347 357 406 Litopis UPA Nova seriya T 8 Volin Polissya Podillya UPA i zapillya 1944 1946 Kiyiv Toronto 2006 S 15 24 432 Litopis UPA Nova seriya T 9 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitiv zaareshtovanih radyanskimi organami derzhbezpeki kerivnikiv OUN i UPA Kiyiv Toronto 2007 S 110 138 Litopis UPA Nova seriya T 14 UPA i zapillya na PZUZ 1943 1945 Kiyiv Toronto 2010 S 47 51 Pagirya O S 42 45 PosilannyaDerman UPA Dermanska tragediya Yevgeniya Shavronska svidchit 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Basyuk Yevgen Mihajlovich Chornomorec